Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/2737/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2022. Зареєстровано: 26.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2022.
Дата набрання законної сили: 24.01.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 січня 2022 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  911/2737/17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.
		 
		Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 (колегія суддів: Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.)
		та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 (колегія суддів: Буравльов С.І., Пашкіна С.А., Шапран В.В.)
		за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
		на бездіяльність державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (далі - Відділ ДВС)
		у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - ТОВ "Ніко-Тайс")
		до відповідачів:
		1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трайдсервісгруп" (далі - ТОВ "Трайдсервісгруп"),
		2) Приватної агрофірми "Покрова" (далі - ПА "Покрова")
		про стягнення 403,57 грн.
		СУТЬ СПОРУ
		1.          ТОВ "Ніко-Тайс" звернулось до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Відділу ДВС.
		2.          Суд задовольнив скаргу. ТОВ "Ніко-Тайс" подало заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, пов`язану із розглядом скарги (6 500,00 грн), яку суд першої інстанції своєю ухвалою, залишеною без змін судом апеляційної інстанції, задовольнив.
		3.          ТОВ "Ніко-Тайс" також звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про стягнення із Відділу ДВС витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції (7 020,00 грн). Суд апеляційної інстанції зазначену заяву задовольнив.
		4.          Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції щодо стягнення витрат на правничу допомогу, Відділ ДВС подав касаційну скаргу до Верховного Суду. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання, чи зловживало ТОВ "Ніко-Тайс" правом на компенсацію витрат на правничу допомогу.
		5.          Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу з таких міркувань.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		6.          Господарський суд Київської області рішенням від 15.11.2017 у справі №911/2737/17 позовні вимоги ТОВ "Ніко-Тайс" задовольнив частково: солідарно стягнув з ТОВ "Трейдсервісгруп" та ПА "Покрова" на користь ТОВ "Ніко-Тайс" 1 207,85 грн 3% річних та 4965,39 грн інфляційних втрат; стягнув з ТОВ "Трейдсервісгруп" на користь ТОВ "Ніко-Тайс" 696,43 грн судового збору та 304,69 грн витрат на оплату послуг адвоката; стягнув з ПА "Покрова" на ТОВ "Ніко-Тайс" 696,43 грн судового збору та 304,69 грн витрат на оплату послуг адвоката; в іншій частині позовних вимог відмовив.
		7.          19.12.2017 на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2017 у справі №911/2737/17 були видані відповідні накази.
		8.          26.10.2020 ТОВ "Ніко-Тайс" звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Відділу ДВС.
		9.          04.11.2020 Господарський суд Київської області ухвалою задовольнив скаргу ТОВ "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Відділу ДВС: 
		-          визнав неправомірною за період з 21.03.2020 по 23.10.2020 бездіяльність державного виконавця Відділу ДВС у виконавчих провадженнях №55620030 та №55619660 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2737/17; 
		-          зобов`язав державного виконавця Відділу ДВС усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №55620030 та №55619660 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2737/17 від 19.12.2017 із врахуванням норм Закону "Про виконавче провадження".
		Короткий зміст вимог, викладених у заявах
		10.          У листопаді 2020 року ТОВ "Ніко-Тайс" звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про покладення на Відділ ДВС витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом скарги в розмірі 6 500,00 грн.
		11.          19.07.2021 до Північного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Ніко-Тайс" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить стягнути з Відділу ДВС на користь ТОВ "Ніко-Тайс" витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в суді апеляційної інстанції у розмірі 7 020,00 грн.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		12.          Господарський суд Київської області ухвалою від 23.11.2020 задовольнив заяву ТОВ "Ніко-Тайс" та стягнув з Відділу на користь ТОВ "Ніко-Тайс" 6500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
		13.          Північний апеляційний господарський суд постановою від 13.07.2021 залишив ухвалу Господарського суду Київської області ухвалою від 23.11.2020 без змін.
		14.          Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції посилався на ст.43 Конституції України, ст.627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст.123, частини 2, 4, 5 ст.126, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04, п.268), "Іатрідіс проти Греції" (заява №31107/96, п.55), "Пакдемірлі проти Туреччини" (заява №35839/97, параграфи 70-72), п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, постанову Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19. 
		15.          Постанова суду апеляційної інстанції мотивована таким: 
		-          заява ТОВ "Ніко-Тайс" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, що пов`язані із розглядом скарги на бездіяльність Відділу ДВС, у розмірі 6 500,00 грн, є обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню в повному обсязі; 
		-          втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам; в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст.627 ЦК, принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43 Конституції України;
		-          суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права, повно та всебічно з`ясував обставини, які мають значення для справи, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 23.11.2020 у справі №911/2737/17 та задоволення апеляційної скарги Відділу ДВС. 
		16.          Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 03.08.2021 задовольнив заяву ТОВ "Ніко-Тайс" та стягнув з Відділу ДВС 7 020,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
		17.          Ухвалюючи додаткову постанову, суд апеляційної інстанції посилався на ст.43 Конституції України, ст.627 ЦК, ст.123, частини 2, 4, 5 ст.126, ч.8 ст.129, абз.2 п.3 ст.233, абз.1 п.3 ст.244 ГПК, рішення ЄСПЛ у справах "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04, п.268), "Іатрідіс проти Греції" (заява №31107/96, п.55), п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, постанову Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.
		18.          Додаткова постанова мотивована тим, що враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг в суді апеляційної інстанції, витрачений час адвоката при наданні таких послуг та їх вартість, заява позивача про стягнення з Відділу ДВС витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 7 020,00 грн є обґрунтованою. 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
		19.          06.08.2021 Відділ ДВС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2020.
		20.          12.08.2021 Відділ ДВС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2021. 
		21.          Аргументи касаційних скарг в цілому співпадають і зводяться до такого: 
		-          ТОВ "Ніко-Тайс" не заявляло про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які воно понесло і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
		-          до Відділу ДВС не надходило копій детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, копій платіжних документів про сплату адвокатських послуг;
		-          ТОВ "Ніко-Тайс" зареєстроване як компанія, у якої основний вид діяльності є діяльністю у сфері права, діяльністю агентств зі стягування платежів і бюро кредитних історій; у ЄДРСР зареєстровано 2142 судових рішень, де стороною перебуває ТОВ "Ніко-Тайс", а відповідачами є відділи Державної виконавчої служби; ТОВ "Ніко-Тайс" як стягувач навмисно перешкоджає виконанню судового рішення, а потім звертається до суду з позовами до виконавців, зловживаючи своїми правами; така схема роботи по суті використовується з метою отримання доходу від компенсації витрат на правову допомогу;
		-          адвокат Грищенко О.М. є працівником скаржника, він отримує заробітну платню за виконання своєї роботи; сума винагороди за правничу допомогу йому фактично не сплачувалася; 
		-          заявлений до відшкодування розмір судових витрат 6 500,00 грн та 7 020,00 грн є надмірним та завищеним;  судами було стягнуто витрати на професійну правничу допомогу, що значно перевищують суму боргу за виконавчим провадженням, що свідчить про неспівмірність, та невідповідність витрат складності справи;
		-          заява ТОВ "Ніко-Тайс" є необґрунтованою, безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та додаткова постанова цього ж суду від 03.08.2021 - такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягають скасуванню.
		22.          12.11.2021 до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "Ніко-Тайс" на касаційні скарги, в якому воно просило касаційні скарги залишити без задоволення, а постанову і додаткову постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		23.          Відзив мотивований таким: 
		-          Відділ ДВС не надав (окрім власного суб`єктивного пояснення / припущення) жодного належного та допустимого доказу, що б надавали можливість встановити, що оспорювані постанови суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню / зміні; 
		-          позиція Відділу ДВС суперечить принципам добросовісності, обґрунтованості та є суперечливою, оскільки скаржник в одному випадку стверджує про ідентичні заявленим позивачем вимоги, що регулюють питання відшкодування судових витрат, власним описанням підтверджує допущене здійснене правопорушення; однак надалі зазначає про безпідставність відшкодування понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із допущеним правопорушенням; 
		-          Відділ ДВС не звертався до суду з клопотанням / заявою про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу; 
		-          Грищенко О.М. є адвокатом, а тому відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених З`їздом адвокатів України від 09.06.2017 (зі змінами, далі - Правила адвокатської етики), має право на отримання розумного та обґрунтованого розміру оплати юридичної допомоги з урахуванням обсягу часу і роботи, що вимагається від адвоката, його кваліфікації, досвіду, науково-теоретичної підготовки; 
		-          заявлений ТОВ "Ніко-Тайс" розмір витрат на правову допомогу не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає принципам матеріального (договірного) права, відповідає актуальній судовій практиці з цього питання; 
		-          скаржник подав до Верховного Суду докази, які були відсутні в матеріалах справи та не подані до судів попередніх інстанцій з відповідним клопотанням про поновлення строку на їх прийняття, у зв`язку з чим скарга підлягає залишенню без розгляду.
		24.          Відділ ДВС подав відповідь на відзив, вимоги та доводи повторюють вимоги та доводи, що наводились в касаційних скаргах.
		Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
		25.          Верховний Суд ухвалою від 02.11.2021 відкрив касаційне провадження у справі №911/2737/17, розгляд касаційної скарги призначив у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		26.          Скаржник стверджує, що стягнуті судами попередніх інстанцій витрати на професійну правничу є надмірними та завищеними, а також що ТОВ "Ніко-Тайс" зловживало своїм правом на компенсацію судових витрат, оскільки неодноразово зверталось до Господарського суду Київської області зі скаргами на дії Відділу ДВС (підтверджується відповідними ухвалами, датованими 19.10.2018, 09.09.2019, 23.04.2020, 14.05.2020), змінюючи при цьому лише періоди, за які виконавчі дії не вчинялись, а також враховуючи ідентичність поданої скарги вже розглянутим судом скаргам, за якими стягнуто витрати на правову допомогу. 
		27.          Верховний Суд лише частково погоджується з доводами скаржника, виходячи з таких міркувань. 
		Щодо дотримання встановленого порядку подання заяви, попереднього розрахунку суми судових витрат та доказів на їх підтвердження 
		28.          Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		29.          Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст.131-2 Конституції України, ст.16 ГПК, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
		30.          Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п.12 ч.3 ст.2, ст.123, ч.2 ст126 ГПК).
		31.          Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		32.          Ухвалюючи рішення про стягнення з Відділу ДВС на користь ТОВ "Ніко-Тайс" витрат на професійну правничу допомогу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на підтвердження факту понесення та розміру таких витрат ТОВ "Ніко-Тайс" надало: 
		-          копії договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.07.2020 №03-07-2020, укладеного між ТОВ "Ніко-Тайс" та адвокатом Грищенком О.М., акту здачі-приймання виконаних робіт від 05.11.2020, що містить детальний опис виконаних робіт / наданих послуг, квитанцій від 07.09.2020 та від 06.11.2020, що підтверджують надання адвокатом Грищенком О.М. позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду судом першої інстанції скарги на бездіяльність Відділу ДВС у розмірі 6 500,00 грн; 
		-          копії договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.06.2021 №03-06-2021/1, укладеного між ТОВ "Ніко-Тайс" та адвокатом Грищенком О.М., акту здачі-приймання виконаних робіт від 14.07.2021, що підтверджують надання адвокатом Грищенком О.М. позивачу професійної правничої допомоги під час перегляду судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції від 23.11.2020, у розмірі 7 020,00 грн. 
		33.          Таким чином, передбачений статтями 124, 129 ГПК порядок подання попереднього розрахунку суми судових витрат та надання суду доказів на підтвердження розміру таких судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення ТОВ "Ніко-Тайс" був дотриманий.
		Щодо знаходження адвоката трудових відносинах та відсутності фактичної оплати послуг 
		34.          Скаржник зазначає, що адвокат Грищенко О.М. перебуває у трудових відносинах із ТОВ "Ніко-Тайс" і це, на його думку, перешкоджає стягненню витрат на правову допомогу, надану адвокатом товариству. 
		35.          Верховний Суд не погоджується з цими доводами скаржника відповідно до такого. 
		36.          У своїх рішеннях (ухвали від 26.03.2018 у справі №915/907/17, від 27.07.2018 у справі №910/9224/17) Верховний Суд з посиланням на частини 1, 3 ст.26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішення Ради адвокатів України від 07.04.2017 №54 "Про затвердження роз`яснення щодо деяких питань представництва адвокатом юридичної особи" дійшов висновку, що адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладання з такою юридичною особою договору про надання правової допомоги згідно із зазначеним Законом. У такому випадку представництво інтересів юридичної особи здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги та не вважається виконанням працівником обов`язків, передбачених трудовим договором. При цьому повноваження такого адвоката як представника повинні підтверджуватися в загальному порядку належним чином оформленими довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
		37.          Аналогічна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.08.2021 у справі №915/253/20. 
		38.          Адвокат Грищенко О.М. на підтвердження у нього повноважень представляти інтереси ТОВ "Ніко-Тайс" надав копію договору про надання правової допомоги та відповідної довіреності. При цьому суди попередніх інстанцій не встановлювали того, що Грищенко О.М. перебуває з ТОВ "Ніко-Тайс" у трудових відносинах. 
		39.          У зв`язку з наведеним, у Верховного Суду відсутні підстави для відмови у стягненні витрат ТОВ "Ніко-Тайс" на правову допомогу з цієї підстави. 
		40.          Верховний Суд також не бере до уваги доводи скаржника про те, що ненадання ТОВ "Ніко-Тайс" доказів того, що він фактично оплатив витрати на правову допомогу, яка надавалась йому адвокатом Грищенком О.М. у суді апеляційної інстанції є підставою для відмови у стягненні витрат на правову допомогу. 
		41.          Так, статті 126, 129 ГПК передбачають можливість відшкодувати понесені стороною витрати на правову допомогу у разі ухвалення судового рішення на користь такої сторони. При цьому норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів саме сторони у справі, а не адвоката. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції. Тому відмова у здійсненні розподілу судових витрат на надання правової допомоги суперечить положенням ГПК.
		42.          Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №280/2635/20. 
		Щодо відповідності розміру витрат на правову допомогу критеріям співмірності та пропорційності 
		43.          Верховний Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що заявлений ТОВ "Ніко-Тайс" розмір витрат на правову допомогу є обґрунтованим у розумінні ч.4 ст.126 та ч.5 ст.129 ГПК
		44.          За змістом ч.4 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		45.          Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		46.          Під час розгляду питання щодо стягнення з Відділу ДВС витрат на професійну правничу допомогу як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, позиції позивача та відповідача не змінювалися. Аргументи ТОВ "Ніко-Тайс", викладені в заяві про покладення на Відділ ДВС судових витрат на професійну правничу допомогу, що подавалась до суду першої інстанції, а також ті, що викладались в відзиві на апеляційну скаргу, та у заяві про ухвалення додаткової постанови, яка подавалась до суду апеляційної інстанції, і в інших процесуальних документах позивача є практично аналогічними. При цьому ТОВ "Ніко-Тайс" в усіх перелічених документах застосовував посилання на однакову судову практику, а також на аналогічні позиції Верховного Суду. 
		47.          Документи, що подавались ТОВ "Ніко-Тайс", як правило, містили загальні обґрунтування та посилання на норми закону без надання аналізу щодо того, як такі норми, на думку заявника, мають застосовуватись до правовідносин, що склались у цій справі. Тобто наведена в документах позиція є універсальною та може бути використана заявником і у інших справах практично без внесення змін до відповідних документів. 
		48.          Про це свідчить, зокрема, зміст відзиву на касаційні скарги Відділу ДВС, який ТОВ "Ніко-Тайс" подавало до Верховного Суду у цій справі. Більшість розділів відзиву очевидно містять текст відзиву на апеляційну скаргу відділу ДВС, який подавався ТОВ "Ніко-Тайс" у іншій справі, оскільки позивач не змінив у тексті відомості про сторін, обставини справи, найменування суду, якому адресується процесуальних документ. 
		49.          Це узгоджується із доводами скаржника про наявність значної кількості подібних справ за участю ТОВ "Ніко-Тайс" щодо стягнення з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду заяви про бездіяльність відділів. 
		50.          Як зазначав скаржник, ТОВ "Ніко-Тайс" є суб`єктом господарювання, що надає юридичні послуги. Також до видів діяльності позивача належать діяльність агентств зі стягнення платежів та бюро кредитних історій. Скаржник посилається на існування принаймні 2 142 судових рішень у справах, де стороною є ТОВ "Ніко-Тайс", а серед відповідачів - відділи ДВС. Зазначене свідчить про те що, правова позиція позивача є сформованою та незмінною по суті, а коригується лише відповідно до фактичних обставин справи.
		51.          Також Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що заявлені ТОВ "Ніко-Тайс" витрати на правову допомогу не відповідають критерію розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову в розумінні статей 126 та 129 ГПК.
		52.          Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
		53.          У цій справі ТОВ "Ніко-Тайс" неодноразово зверталось до суду із заявами щодо бездіяльності Відділу ДВС за різні періоди, але з аналогічних підстав. При цьому ухвалами Господарського суду Київської області від 19.10.2018, від 09.09.2019, від 23.04.2020 визнавалась неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу ДВС у виконавчих провадженнях №55620030 та №55619660 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі №911/2737/17 за періоди від 19.12.2017 по 10.10.2018, з 10.10.2018 по 05.08.2019, з 06.08.2019 по 20.03.2020. 
		54.          У зв`язку з цим ухвалами Господарського суду Київської області від 19.10.2018, від 09.09.2019, від 14.05.2020 з Відділу ДВС було стягнуто на користь ТОВ "Ніко-Тайс" витрати на правничу допомогу на загальну суму 9 480,00 грн (1 980,00 грн, 3 100,00 грн та 4 400,00 грн відповідно). 
		55.          Зазначена сума разом з витратами на професійну правничу допомогу відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 23.11.2020, залишеної в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 (всього 23 000,00 грн) значно перевищує розмір 3% річних та інфляційних втрат, які мали бути сплачені ТОВ "Трейдсервісгруп" та ПА "Покрова" на користь ТОВ "Ніко-Тайс" (6 173,24 грн) відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2017. При цьому, первісна сума боргу, яку придбала компанія "Ніко-Тайс" становила лише 403,57 грн. 
		56.          Верховний Суд бере до уваги зазначену обставину як таку, що свідчить про обґрунтованість тверджень Відділу ДВС про те, що покладення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 та 7 020,00 грн є надмірним, особливо в умовах скорочення фінансування державної виконавчої служби.
		57.          Також Верховний Суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. 
		58.          Верховний Суд погоджується  з доводами скаржника, що подібна практика стягнення ТОВ "Ніко-Тайс" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною. 
		59.          Зокрема, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суди перших інстанцій постановили ухвали та додаткові ухвали про стягнення з відділів ДВС на користь ТОВ "Ніко-Тайс" у 2021 році принаймні у 42 судових справах, а у 2020 році принаймні у 70 судових справах; при цьому в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів. Суми, які підлягали до стягнення, коливаються від 1 980,00 грн до 10 000,00 грн та часто у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого ТОВ "Ніко-Тайс" зверталось до суду. 
		60.          В переважній більшості справ, у яких ТОВ "Ніко-Тайс" зверталось до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців, його наступними діями було стягнення з відділів ДВС витрат на правничу допомогу.
		61.          Таким чином, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про невідповідність заявлених ТОВ "Ніко-Тайс" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 та 7 020,00 грн вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності та для запобігання зловживанням ТОВ "Ніко-Тайс" правом на компенсацію правничої допомоги, доходить висновку про зменшення цих сум на 90%.
		62.          Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що заяви ТОВ "Ніко-Тайс" про відшкодування судових витрат підлягають частковому задоволенню у розмірах: 650,00 грн - у зв`язку з розглядом скарги судом першої інстанції та 702,00 грн - у зв`язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції.
		Щодо зловживання правом на компенсацію витрат на правничу допомогу 
		63.          Стаття 43 ГПК "Неприпустимість зловживання процесуальними правами" передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до ч.3 ст. 43 ГПК якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. У ч. 4 цієї статті передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. 
		64.          Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17).
		65.          Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним. 
		66.          Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12.08.2019 у справі №905/945/18, від 16.10.2019 у справі № 906/936/18 та від 06.05.2021 у справі №910/6116/20. 
		67.          Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у ст.2 ГПК (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави). 
		68.          Відтак доволі важко доволі провести межу між правомірною реалізацією власних прав і зловживанням правами, оскільки зовні вони виглядають однаково. 
		69. Господарський суд Київської області у рішенні від 15.11.2017 встановив, що у цій справі первинним кредитором було ТОВ "Тридента Агро", яке відступило право вимоги ФОП Грищенку О.М. Внаслідок укладення угоди про заміну кредитора у зобов`язанні право вимоги до відповідачів було передане від ФОП Грищенка О.М. до ТОВ "Ніко-Тайс", яке звернулось до суду. Рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2017 з ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" та ПП "Покрова" на користь ТОВ "Ніко-Тайс" солідарно стягнуто 1 207,85 грн 3% річних та 4 965,39 грн інфляційних втрат. На підставі рішення видано відповідні судові накази. Однак зазначене судове рішення не було виконане. Тобто заборгованість існувала і не була оплачена. 
		70.          ТОВ "Ніко-Тайс" дійсно зареєстроване як компанія, у якої основний вид діяльності є діяльністю у сфері права, діяльністю агентств зі стягування платежів і бюро кредитних історій, що не заперечується самим товариством. Водночас господарська діяльність, яка полягає у придбанні прав грошової вимоги не є забороненою. 
		71.          Суди у цій справі також встановили також неодноразові факти бездіяльності Відділу ДВС щодо виконання судового рішення, а скаржник не надав доказів щодо перешкоджання ТОВ "Ніко-Тайс" як кредитором виконанню судового рішення (хоча і стверджує про це). 
		72.          Верховний Суд не вважає, що діяльність ТОВ "Ніко-Тайс", який як стягувач за виконавчим документом захищав свої права, вчинялася всупереч завданням господарського процесу і він зловживав процесуальними правами. Враховуючи викладене, Верховний Суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин норми ст.43 ГПК. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		73.          Відповідно до частин 1 та 2 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		74.          Згідно з ч.1 ст.311 ГПК суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		75.          Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (ч.2 ст.311 ГПК). 
		76.          У зв`язку з наведеним ухвала суду першої інстанції, постанова та додаткова постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення таких заяв. 
		Судові витрати
		77.          Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.14 ст.129 ГПК).
		78.          Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		79.          Верховний Суд дійшов до висновку про ухвалення нового рішення у справі, яким задоволено вимоги ТОВ "Ніко-Тайс" про задоволення витрат на правову допомогу у розмірах 650,00 грн - у зв`язку з розглядом скарги судом першої інстанції та 702,00 грн - у зв`язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції, що фактично становить по 10% від сум, які були заявлені товариством та стягнені судами попередніх інстанцій. У зв`язку з цим розміри судового збору підлягають перерозподілу пропорційно до задоволених вимог. 
		80.          Тому з ТОВ "Ніко-Тайс" підлягає стягненню 90% від розміру судового збору, сплаченого Відділом ДВС за подання апеляційної та касаційної скарг (що становить по 2 043,00 грн). 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційні скарги Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 у справі №911/2737/17 задовольнити частково.
		2.          Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2020, постанову північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 у справі №911/2737/17 скасувати і ухвалити нове рішення.
		3.          Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Буський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у розмірі 6 500,00 грн задовольнити частково. 
		4.          Стягнути з Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (80500, Львівська область, місто Буськ, вулиця Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 34978081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315, ідентифікаційний код юридичної особи 38039872) 650 (шістсот п`ятдесят) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. 
		5.          В іншій частині Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Буський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) залишити без задоволення. 
		6.          Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 0.08.2021 у справі №911/2737/17 скасувати та ухвалити нове рішення. 
		7.          Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката в суді апеляційної інстанції у розмірі 7 020 грн задовольнити частково.
		8.          Стягнути з Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (80500, Львівська область, місто Буськ, вулиця Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 34978081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315, ідентифікаційний код юридичної особи 38039872) 702 (сімсот дві) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. 
		9.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315, ідентифікаційний код юридичної особи 38039872) на користь Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (80500, Львівська область, місто Буськ, вулиця Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 34978081) 2 043 (дві тисячі сорок три) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 2 043 (дві тисячі сорок три) грн 00 коп. за подання касаційної скарги. 
		10.          Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                      О. Кібенко
		 
		Судді                                                                                          С. Бакуліна 
		 
		                                                                                          Л. Стратієнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...