Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 277/314/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Умисне знищення або пошкодження майна.
Надіслано для оприлюднення: 25.01.2022. Зареєстровано: 26.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2022.
Дата набрання законної сили: 25.01.2022
Номер судового провадження: 11-кп/4805/215/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021060160000004

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА 
		Житомирський апеляційнийсуд 
		 
		Справа №277/314/21 Головуючий у 1-й інст.  ОСОБА_1  
		Категорія ст.ст. 185 ч. 3, 194 ч. 2 КК України Доповідач                 ОСОБА_2   
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		25 січня 2022 року. Житомирський апеляційнийсуд у складі суддів: ОСОБА_2  головуючого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , -
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції з Ємільчинським районним судом Житомирської області апеляційні скарги першого заступника керівника Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_9 та потерпілої ОСОБА_10 на вирок Ємільчинського районного суду Житомирської області від 17.09.2021 у кримінальному провадженні № 120210060160000004 за ст. ст. 185 ч. 3, 194 ч. 2 КК України щодо ОСОБА_7 (далі - Боровик), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, раніше не судимого згідно п. 1 ст. 89 КК України, - 
		в с т а н о в и в:
		   Цим вироком Боровика засуджено: за ч. 3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст.194 КК України - на 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст.70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 років. Згідно ст. ст. 75, 76 КК України вирішено звільнити ОСОБА_11 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 роки з покладенням обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід не обирався.
		Вирішено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 у прибуток держави процесуальні витрати в сумі 11604 грн. 95 коп. пов`язані з проведенням судово-товарознавчих експертиз.
		Вирішено долю речових доказів.
		Згідно вироку, о 22 год. 27 грудня 2020 року в с. Осова Ємільчинського району Житомирської області Боровик з метою крадіжки проник до домоволодіння ОСОБА_10 по АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав чуже майно, що належить потерпілій ОСОБА_10 на загальну суму 1526 грн. 11 коп.
		Близько 23 год. 15 хв. 31.12.2020 на території того ж домоволодіння в с. Осова Ємільчинського району, Боровик проник на горище та шляхом підпалу умисно знищив майно ОСОБА_10 - приміщення дровітника, яке було прибудовано до житлового будинку, зі сторони сараю, перекриття комори та дах будівлі повністю, пошкоджено стіни комори, прогари перекриття стелі сіней та кладової, прогари в стіні житлового будинку, - на загальну суму 47700 грн.
		Близько 11 год. 01.01.2021 Боровик повторно таємно викрав чуже майно, що належить потерпілій ОСОБА_12 на загальну суму 2325 грн. 09 коп. з проникненням у домоволодіння по АДРЕСА_2 .
		Близько 06 год. 30 хв. 02.01.2021 Боровик проник в середину будинку по АДРЕСА_2 та шляхом підпалу умисно знищив майно ОСОБА_10 - перекриття стелі над кімнатами №1 та №2, кладової та сіней, стіни приміщень кімнат №1 та №2, частково знищено стіну між кімнатою №1 та сінями, пошкоджено стіни з середини приміщення комори, сіней, кладової, - на загальну суму 77 700 грн.
		Близько 17 год 15 березня 2021 року по АДРЕСА_3 повторно таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_13 , на загальну суму 2735 грн. 
		В апеляційних скаргах: 
		-перший заступниккерівника Житомирськоїобласної прокуратури ОСОБА_9  просить скасувати вирок в частині призначеного покарання та постановити новий вирок в цій частині, яким призначити ОСОБА_11 покарання: за ч. 3 ст. 185 КК України - 4 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 194 КК України - 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_11 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років. В решті вирок залишити без змін. Твердить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність  ст. 75 КК України, та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Вказує про неповне врахування судом тяжкості вчинених злочинів та даних про особу обвинуваченого, зокрема того, що ОСОБА_11 вчинив тяжкий злочин щодо осіб похилого віку, має негативну характеристику за місцем проживання, може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення; 
		-потерпіла ОСОБА_10 за змістом апеляційної скарги ставить питання про скасування вироку в частині призначення покарання з призначенням обвинуваченому більш суворого покарання без застосування ст. 75 КК України. Твердить про необґрунтованість звільнення ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням. 
		   Заслухавши доводи прокурора в підтримання апеляційних скарг, пояснення обвинуваченого ОСОБА_11 та міркування захисника в заперечення апеляційних скарг, перевіривши справу, колегія суддів приходить до таких висновків.
		Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини справи та кваліфікацію дій обвинуваченого є обґрунтованими та не оспорюються в апеляційному порядку. 
		Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до положень ст. 75 КК України, суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням. При цьому суду слід враховувати тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи. Рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.
		З матеріалів справи видно, що призначаючи покарання ОСОБА_11 із застосуванням ст. 75 КК України, неповністю додержався вказаних вимог Закону про кримінальну відповідальність.
		Зокрема, незважаючи на наявність обставини, що пом`якшує покарання - щирого каяття, обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину щодо осіб похилого віку.
		Обвинувачений ОСОБА_11 ніде офіційно не працює, негативно характеризується за місцем проживання (схильний до періодичного зловживання спиртними напоями, проживає за рахунок випадкових заробітків, не користується авторитетом серед мешканців села), є несудимим згідно п. 1 ст. 89 КК України.
		Відповідно до висновку органу пробації, є висока ймовірність вчинення ОСОБА_11 повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. Виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень: проведення індивідуально-профілактичної роботи, участь у соціально-виховних заходах, здійснення нагляду за його поведінкою. 
		Також, поза увагою місцевого суду залишилась думка потерпілої ОСОБА_12 , яка наполягала на призначенні обвинуваченому ОСОБА_11 суворого покарання.
		З урахуванням вказаних обставин та тяжкості вчинених Боровиком тяжких кримінальних правопорушень, встановлених судом у даному кримінальному провадженні щодо осіб похилого віку, колегія суддів визнає, що щире розкаяння та відсутність попередніх судимостей, не зменшують ступінь суспільної небезпечності вчинених ОСОБА_11 злочинів та не є достатніми підставами для звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
		Тому колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг про необґрунтоване звільнення обвинуваченого ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та не відповідність призначеного цій особі покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.
		Тому вирок підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням нового вироку в цій частині.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_11 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, виходячи з усіх обставин справи, дані про особу винного, який є раніше не судимим згідно ст. 89 КК України має постійне місце реєстрації та проживання, негативно характеризується за місцем проживання, середній ризик небезпеки для суспільства (згідно досудової доповіді); щире каяття обвинуваченого як обставину, що пом`якшує покарання, та обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину щодо осіб похилого віку. 
		Апеляційний суд також враховує думку потерпілої ОСОБА_12 щодо покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , яка під час судового розгляду просила призначити обвинуваченому суворе покарання.
		У справі відсутні дані про відшкодування потерпілим з боку обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди від злочину.
		За таких обставин відсутні підстави для застосування ст. ст. 69, 75, 76 КК України.
		Керуючись ст. ст. 404, 407, 420 КПК України, апеляційний суд, -
		з а с у д и в:
		Апеляційні скарги першого заступника керівника Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_9 та потерпілої ОСОБА_10 задовольнити. 
		Вирок Ємільчинського районного суду Житомирської області від 17.09.2021 щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначення покарання.
		Постановити новий вирок в цій частині, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 2 ст. 194 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років. 
		Початок строку відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
		Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...