Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12819/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; зберігання.
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2022. Зареєстровано: 26.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2022.
Дата набрання законної сили: 12.01.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"12" січня 2022 р.           Справа№ 910/12819/21
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Андрієнка  В.В.
		суддів:            Шапрана  В.В. 
		          Буравльова  С.І. 
		 
		за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.
		учасники справи згідно протоколу судового засідання
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Агентство з розшуку та менеджменту активів, АРМА)
		на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 
		у справі №910/12819/21 (суддя Морозов С.М.)
		за позовом Державного підприємства "Сетам"
		до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Агентство з розшуку та менеджменту активів, АРМА)
		про стягнення 303 778,13 грн 
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		ДП "Сетам" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) суми заборгованості у розмірі 277908,00 грн, суми 3% річних у розмірі 5548,61 грн та суми інфляційних втрат у розмірі 20321,52 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору №1520 від 21.02.2020 в частині розрахунку за надані позивачем послуги.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/12819/21 позов задоволено частково, стягнуто з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на користь Державного підприємства "Сетам" суму заборгованості у розмірі 277  908,00 грн, суму 3% річних у розмірі 114,21 грн та суму судового збору у розмірі 4 170,33 грн. В іншій частині позову відмовлено.
		Рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/12819/21 обґрунтовано тим, що продовження зберігання активів відповідача після закінчення строку, установленого Договором, дає зберігачу  право вимагати оплати за весь фактичний час зберігання. Судом зазначено, що матеріалами справи підтверджується факт перебування на зберіганні у позивача активів відповідача у заявлений період. При цьому оплати вказаних послуг відповідачем здійснено не було. 
		Не погодившись з прийнятим рішенням, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Агентство з розшуку та менеджменту активів, АРМА) 09.11.2021 засобами поштового зв`язку подало апеляційну скаргу, у якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/12819/21, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/12819/21 в частині стягнення з АРМА на користь ДП "Сетам" 277    908,00 грн та 3% річних у розмірі 114,21 грн та ухвалити нове, яким відмовити ДП "Сетам" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 
		Апеляційна скарга обґрунтована наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги, оскільки  послуги зі зберігання, за заявлений у позові період, були надані поза межами дії укладеного між сторонами Договору, а тому підстави для їх оплати у відповідача відсутні.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/12819/21 за апеляційною скаргою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Агентство з розшуку та менеджменту активів, АРМА). Розгляд справи призначено на 08.12.2021.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 розгляд справи відкладено до 12.01.2022.
		ДП "Сетам"  подало письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому просило суд рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. При цьому відповідач посилається на безпідставність вимог апеляційної скарги та обґрунтованість і законність оскаржуваного рішення місцевого господарського суду. 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.   
		Судом установлено, що 21.02.2020 року між відповідачем (замовник) та позивачем (виконавцем) було укладено Договір №1520 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги зберігання та складування ДК 021:2015:63120000-6 (послуги щодо збереження активів) (послуги) відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток 1) та зобов`язується повернути замовнику в схоронності активи відповідно до умов цього договору, а замовник прийняти надані послуги та оплатити їх.
		Послуги за цим Договором включають зберігання активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, або які конфісковано у кримінальному провадженні, переданих замовником виконавцю для зберігання відповідно до Акту приймання-передачі активів на зберігання, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток 2), а повернення ТЗ замовнику в схоронності та на умовах цього Договору. (п. 1.2. Договору).
		Згідно з п. 1.3. Договору строк зберігання активів починається з календарної дати передачі активів замовником виконавцю до моменту отримання вимоги виконавцем про повернення активів замовнику, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.
		Ціна цього Договору становить 180000,00 грн, у тому числі ПДВ - 30000,00 грн, відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток 1), та Протоколу погодження договірної ціни, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток 3). (п. 2.1. Договору).
		Оплата здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 6431010 "Керівництво та управління у сфері розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" за КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)". (п. 2.2. Договору).
		Відповідно до п. 2.3. Договору розрахунки за надані послуги здійснюються у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування замовником коштів на рахунок виконавця на підставі акту приймання-передачі наданих послуг (далі - акт).
		Замовник здійснює оплату протягом п`яти робочих днів з дати підписання сторонами акту (п. 2.4. Договору).
		Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін та діє до 28 грудня 2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. (п. 8.1. Договору).
		Додатком 1 до Договору сторони оформили специфікацію.
		Додатком 2 до Договору сторони оформили форму акту приймання-передачі активів на зберігання.
		Додатком 3 до Договору сторони оформили протокол погодження договірної ціни.
		Як зазначає позивач, на підставі актів приймання-передачі активів на зберігання за період з 10.07.2020 по 13.08.2020 позивачем було прийнято від відповідача на зберігання активи (автомобілі).
		Листом №1010/08-18-21 від 19.02.2021 позивач повідомив відповідача про те, що зберігання активів понад строк дії Договору наносить значні збитки позивачу та необхідно ініціювати приймання (повернення) активів у найкоротші строки.
		Листом №3721/08-18-21 від 19.07.2021 позивач просив відповідача сплатити суму боргу у розмірі 243 684,00 грн не пізніше 7 днів з моменту отримання листа.
		В матеріалах справи містять виставлені позивачем рахунки на оплату:
		- №3 від 18.01.2021 за послуги зі збереження активів за грудень 2020 року на суму у розмірі 38   316,00 грн (розрахунок вартості послуг за період з 01.12. по 31.12.2020 року із розрахунку за 43 автомобілі);
		- №198 від 08.07.2021 за послуги зі збереження активів за січень 2021 року на суму у розмірі 37 716,00 грн (розрахунок вартості послуг за період з 01.01. по 31.01.2021 із розрахунку за 43 автомобілі);
		- №199 від 08.07.2021 за послуги зі збереження активів за лютий 2021 року на суму у розмірі 32  964,00 грн (розрахунок вартості послуг за період з 01.02. по 28.02.2021 із розрахунку за 42 автомобілі);
		- №200 від 08.07.2021 за послуги зі збереження активів за березень 2021 року на суму у розмірі 34 224,00 грн (розрахунок вартості послуг за період з 01.03. по 31.03.2021 із розрахунку за 39 автомобілів);
		- №201 від 08.07.2021 за послуги зі збереження активів за квітень 2021 року на суму у розмірі 33  120,00 грн (розрахунок вартості послуг за період з 01.04. по 30.04.2021 року із розрахунку за 39 автомобілів);
		- №202 від 08.07.2021 за послуги зі збереження активів за травень 2021 року на суму у розмірі 34  224,00 грн (розрахунок вартості послуг за період з 01.05. по 31.05.2021 із розрахунку за 39 автомобілів);
		- №203 від 08.07.2021 за послуги зі збереження активів за червень 2021 року на суму у розмірі 33  120,00 грн (розрахунок вартості послуг за період з 01.06. по 30.06.2021 із розрахунку за 39 автомобілів);
		- №222 від 31.07.2021 за послуги зі збереження активів за липень 2021 року на суму у розмірі 34 224,00 грн (розрахунок вартості послуг за період з 01.07. по 31.07.2021 із розрахунку за 39 автомобілів).
		Позивач зазначає, що оскільки дія Договору скінчилась, а відповідач не забрав активи, то відповідно до положень ст. 946 Цивільного кодексу України, останньому продовжує нараховуватись плата за весь час фактичного зберігання позивачем активів відповідача.
		У зв`язку із наведеним позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 277908,00 грн, суму 3% річних у розмірі 5548,61 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 20 321,52 грн.
		Апелянт стверджує, що нарахована позивачем за грудень 2020 року є необґрунтованою, оскільки акт приймання-передачі послуг за цей період між сторонами не підписувався. Щодо заявлених позивачем сум за послуги з січня по липень 2021 року, то відповідач зазначив, що дія Договору закінчилась, а відповідач є бюджетною організацією. Окрім того, 27.07.2021 відповідачем укладено новий Договір №2004 на зберігання активів.
		Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину суд визнає Договір №1520 від 21.02.2020 належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та є фактично за своєю правовою суттю договором зберігання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
		Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, установленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
		Як установлено судом, пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України, виконавець зобов`язується надавати послуги з 01 січня 2020 року по 28 грудня 2020 року.
		Отже, на момент розгляду даного спору Договір №1520 від 21.02.2020 є припиненим в силу закінчення строку на який його було укладено.
		Згідно положень ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. 
		З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було прийнято зі зберігання активи, а тому, такі активи фактично залишись на зберіганні у позивача після закінчення строку дії Договору.
		Отже, відповідач не виконав свого обов`язку не прийняв активи зі зберігання, а тому, за позивачем зберігається право здійснення нарахування плати за весь фактичний час зберігання активів відповідача.
		Як зазначалось вище позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату. 
		За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що послуги зі зберігання за вказаний у позові період були поза межами дії укладеного між сторонами Договору, а тому, підстави для їх оплати відсутні. 
		Договір, який укладений між сторонами, погоджено на виключний термін, проте він не є виключною підставою для стягнення заборгованості з відповідача у даній справі. В даному випадку обов`язок відповідача щодо відшкодування позивачу вартості отриманих послуг зі зберігання активів у період з січня по липень 2021 закріплено у ст. 946 ЦК України.
		Продовження зберігання активів відповідача після закінчення строку, установленого Договором, дає зберігачу (позивачу) право вимагати оплати за весь фактичний час зберігання.
		При цьому, суд зазначає, що не підписання відповідачем актів наданих послуг за грудень 2020 року не впливає на настання строку оплати, оскільки обов`язок відповідача оплатити надані позивачем послуги зі зберігання виникає не залежно від факту підписання ним акту, а у зв`язку з фактом надання вказаних послуг позивачем, а строк оплати - у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги (вимога вих. №3721/08-18-21 від 19.07.2021) (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач повинен був здійснити оплату за надані позивачем послуги зі зберігання у період, заявлений позивачем, на загальну суму 277 908,00 грн. Оскільки указані послуги оплачені позивачем не були, позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню. 
		Щодо вимог позива про стягнення з відповідача суму 3% річних у розмірі 5    548,61 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 20 321,52 грн, колегія суддів зазначає наступне. 
		Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
		Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
		Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов`язання, тому пред`явлення позовних вимогу в цій частині є правомірним.
		При цьому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідні суми підлягають перерахуванню, оскільки строк оплати послуг зберігання активів настав через сім днів від дня пред`явлення вимоги вих. №3721/08-18-21 від 19.07.2021, тобто 27.07.2021. У зв`язку із цим стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 114,21 грн 3% річних. 
		Інфляційні втрати за вказаний період не нараховуються, оскільки індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
		Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
		Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
		Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про відмову у позові в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат. 
		Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Агентство з розшуку та менеджменту активів, АРМА), в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення  Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/12819/21, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. 
		Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/12819/21 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні. 
		Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Агентство з розшуку та менеджменту активів, АРМА) на рішення Господарського суду м. Києва від 11.10.2021 у справі №910/12819/21 залишити без задоволення. 
		2. Рішення Господарського суду м. Києва від 11.10.2021 у справі №910/12819/21 залишити без змін.
		3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 11.10.2021 у справі №910/12819/21. 
		4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Агентство з розшуку та менеджменту активів, АРМА)
		5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути  оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.   
		Повний текст постанови складено та підписано 20.01.2022. 
		 
		Головуючий суддя                                                            В.В.Андрієнко 
		 
		Судді                                                                                В.В. Шапран
		 
		                                                                                С.І. Буравльов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...