Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 504/4381/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2022. Зареєстровано: 27.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2022.
Дата набрання законної сили: 25.02.2022
Номер судового провадження: 1-кп/504/526/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021150020000370

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 504/4381/21
		Номер провадження 1-кп/504/526/22
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26.01.2022 року смт.Доброслав
		 
		Комінтернівський районний суд Одеської області:
		у складі головуючого судді ОСОБА_1 ;
		з участю секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Доброслав обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за № 62021150020000370 від 27.10.2021, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Одеси, українця, одруженого, офіційно не працевлаштованого, який має профільну середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді кулеметника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді кулеметника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат» в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 58, 59, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, 20.12.2014 о 09 год. 00 не з`явився вчасно на службу без поважних причин, до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , ухилявся від проходження військової служби до 10 год. 00 хв. 27.10.2021 проводячи час на власний розсуд не пов`язуючи його з обов`язками військової служби, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 407 КК України - нез`явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
		В судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у скоєнні вказаного злочину, передбаченого ч. 3 ст.407 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та надав наступні покази. У 2014 році він був прийнятий на посаду кулеметника 1механізованого відділення3механізованого взводу4механізованої роти2механізованого батальйонувійськової частини НОМЕР_1 та відправленийдо зониАТО.У серпні2014року,в ходіпроведення антитерористичноїоперації,він отримавпоранення лівогоплеча,був госпіталізованийдо шпиталюу м.Одесу.По закінченнюлікування,20.11.2014року вінотримав відпусткудо 20.12.2014року,після закінченняякої,відвідав КППвійськової частини НОМЕР_1 ,проте замісцем дислокаціївійськової частиниу зонуАТО неповертався,займався вихованнямдітей.В подальшомуусвідомив,що йогодії носятьнезаконний характерта вінвирішив добровільноз`явитися доорганів досудовогорозслідування,що маломісце увересні 2021року.
		Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 визнав свою винуватість у скоєнні злочину, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст.349КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім письмових доказів по справі та характерезуючого матеріалу відносно обвинуваченого. Сторонам було роз`яснено, що в даному випадку вони позбавляються права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені.
		На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.407 КК України, тобто нез`явлення вчаснона службубез поважнихпричин тривалістюпонад одинмісяць,вчинене військовослужбовцем(крімстрокової служби),є доведена у повному обсязі.
		При призначені покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст.65КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так, згідно із приписами ст.65КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
		Так, відповідно до ст.12КК України злочин, передбачений ч.3 ст.407КК України є нетяжким злочином.
		ОСОБА_6 є громадянином України, одружений, має неповнолітніх дітей, середню освіту, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому злочині, не перебуває на обліку у лікаря нарколога чи психіатра, позитивно харакетризується за місцем служби. У майбутньому обіцяє не скоювати нових злочинів, просить його суворо не карати, обвинувачений самостійно зявився до органу досудового розслідування із каяттям. Згідно даних досудової доповіді орган пробації вважає можливим виправлення ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі.
		Обставинами, які пом`якшують покарання, ОСОБА_6 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставини , які обтяжують покарання ОСОБА_6 не встановлені.
		З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченого, зазначені пом`якшуючі обставини, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 за вчинений ним злочин покарання у вигляді позбавлення строком на 2 роки, тобто мінімальне покарання. 
		Суд приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням у відповідності до ст.75КК України строкомна 1рік,з покладеннямна останньогообов`язків,що передбаченіст.76КК України,а саме: періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; повідомляти уповноваженийорган зпитань пробаціїпро змінумісця проживання,роботи абонавчання,оскільки на думку суду його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
		Процесуальні витрати відсутні, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. 
		Речові докази до кримінального провадження не долучались. 
		Враховуючи наведене, на підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.407КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
		На підставі ст.75КК України звільнити  ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
		На підставі п.1,2 ч.1 ст.76КК України покласти на обвинуваченого наступні обов`язки: періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Покласти нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, на орган з питань пробації за місцем проживання  ОСОБА_6 .
		Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції через Комінтернівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, та прокурору.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...