Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/8235/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2022. Зареєстровано: 27.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2022.
Дата набрання законної сили: 28.02.2022
Номер судового провадження: 1-кп/335/296/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021082050000782

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/8235/21  1-кп/335/296/2022 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 січня 2022 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		 
		головуючого суддіОСОБА_1 за участю секретаря судового засіданняОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 представника потерпілоїОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 обвинуваченогоОСОБА_6 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12021082050000782 від 22.05.2021, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, одруженого, має утриманні малолітню дитину , здобув повну вищу освіту, працює на посаді торгівельного представника в ТОВ «Горизонт 20», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		22 травня 2021 року, приблизно о 12 годині 55 хвилин, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по лівій смузі проїжджої частини Прибережної автомагістралі, зі сторони бул. Шевченка в напрямку вул. Лермонтова в м. Запоріжжі, зі швидкістю не менше 89,95 км/год., що перевищує дозволену швидкість руху на даній ділянці дороги  40 км/год.
		В цей же час, на регульований світлофором пішохідний перехід, який розташований в районі парку «Веселка» та позначений дорожніми знаками «5.35.1, 5.35.2» ПДР і дорожньою розміткою  1.14.2 ПДР, діючи в порушення вимог п. 8.7.3 е) ПДР, де сказано: «Сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух», на заборонений червоний для себе сигнал світлофора, з розділювального газону на проїжджу частину Прибережної автомагістралі вийшла пішохід ОСОБА_7 , яка розпочала перетинати дорогу, зліва-направо за ходом руху вказаного транспортного засобу.
		Водій ОСОБА_6 , продовжуючи рух по Прибережній автомагістралі, наближаючись на зелений для себе сигнал світлофора, до вищевказаного регульованого світлофором пішохідного переходу, ігноруючи вимоги дорожнього знаку  3.29 ПДР (обмеження максимальної швидкості  40 км/год.), рухаючись з перевищенням дозволеної на даній ділянці проїжджої частини швидкості руху, маючи можливість своєчасно виявити пішохода ОСОБА_7 , яка вийшла на регульований світлофором пішохідний перехід на червоний для себе сигнал та рухалась по ньому, а також маючи об`єктивну можливість уникнути на неї наїзду при умові руху з дозволеною швидкістю на даній ділянці  40 км/год., відповідних заходів для зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу не вжив, внаслідок чого виїхав на пішохідний перехід, де передньою правою частиною кузова керованого ним транспортного засобу скоїв наїзд на останню.
		Своїми діями водій ОСОБА_6 порушив вимоги п. 12.4 б) та розділу 33 (дорожній знак - 3.29 (40)) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами, відповідно до яких: 
		-п.12.9.: «Водієві забороняється: 
		б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "і" пункту 30.3 цих Правил;
		- розділ 33. Дорожні знаки:
		«Обмеження максимальної швидкості». Забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові.
		Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п. 12.9 б), та розділу 33 
		(дорожній знак - 3.29) Правил дорожнього руху, згідно висновку комплексної судової фототехнічної та інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» 
		№ КСЕ-19/108-21/7277 від 21.07.2021, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
		   В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, з якими була доставлена до КНП «МЛЕтШМД» ЗМР.
		Згідно висновку судової медичної експертизи № 1010-п від 17.06.2021, тупа травма голови та обличчя у вигляді: уламкового імпресійного перелому передньої стінки лобних пазух, зі зміщенням, перелому задніх стінок лобних пазух без зміщення, багато уламкового перелому кісток назоетмоідального комплексу, переломи передніх стінок обох гайморових пазух, наявністю геморагічного вмісту в комірках решітчастої кістки та в основній пазусі, скупчення повітря в головному мозку та в субархноідальному просторі (по даним комп`ютерної томографії), рана та садна в ділянці лоба, рана носа, пара орбітальна гематома обох очей (по даним медичної документації) у ОСОБА_7 кваліфікуються як тяжке тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя. 
		Тупа травма правої гомілки: закритий подвійний багато уламковий перелом великогомілкової кістки в ділянці середньої третини та середньо-нижньої третини зі зміщенням кісткових фрагментів; закритий перелом малогомілкової кістки в верхній та нижній третині зі зміщенням кісткових фрагментів із наступним проведенням метало остеосинтезу переломів (оперативні втручання від 03.06.2021), садно по зовнішній поверхні на протязі всієї гомілки у ОСОБА_7 кваліфікується як ушкодження середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я.
		Тупа травма лівої нижньої кінцівки у вигляді переломів обох кісточок гомілки; переломи заднього краю великогомілкової кістки, переднього краю великогомілкової кістки з підвивихом стопи до зовні із наступним проведенням метало остеосинтезу переломів (оперативні втручання від 03.06.2021) у ОСОБА_7 кваліфікується як ушкодження середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я.
		Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_7 утворилися від дії тупих предметів. Не виключається можливість виникнення виявленого комплексу тілесних ушкоджень в умовах дорожньо-транспортної події. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винним у інкримінованому йому злочині, щиро покаявся у скоєному, підтвердив вчинення кримінального правопорушення за викладених вище обставин. Суду пояснив, що 22.05.2021 він, керуючи належним його дружині транспортним засобом «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався крайній лівій смузі Прибережної автомагістралі від бул. Шевченка в бік вул. Лермонтова з перевищенням дозволеної швидкості руху. В районі парку «Веселка» несподівано для обвинуваченого на проїжджу частину на забороняючий червоний сигнал світлофора, що регулює рух пішоходів, вийшла потерпіла ОСОБА_7 . Обвинувачений не встиг вжити заходів щодо поної зупинки керованого ним транспортного засобу та здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_7 . Після зупинки він разом з невідомими йому особами, які перебували поруч з місцем ДТП, надав потерпілій першу медичну допомогу та виклика швидку медичну допомогу. Під час судового розгляду він відшкодував потерпілій завдану кримінальним правопорушенням моральну шкоду, вибачився перед нею і вона прийняла його вибачення. Обвинувачений суду повідомив, що в нього на утримані перебуває дружина та її малолітній син. Дружина не працює, скільки вимушена здійснювати догляд за тяжко хворою дитиною. Обвинувачений є єдиним годувальником у сім`ї. Автомобіль він використовує у своїй професійній діяльності. У разі позбавлення його права керування транспортним засобом, він може втратити роботу, а його сім`я - єдине джерело доходів. Крім того, він також використовує автомобіль для доставлення хворої дитини до лікувальних закладів. 
		Допитана в судовому засіданні 08.10.2021 потерпіла ОСОБА_7 повідомила, що обвинувачений вибачився перед нею і вона прийняла такі вибачення, вважала що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому. В судове засідання призначене на 26.01.2022 потерпіла не прибула, звернувшись до суду із заявою, в якій просила призначити обвинуваченому найм`якше з можливих покарань.
		Представник потерпілої адвокат ОСОБА_4 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав позицію потерпілої щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому. 
		Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом потерпілої, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, процесуальних документів щодо заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому, судом було роз`яснено учасникам процесу про позбавлення їх права на оскарження даних обставин в апеляційному порядку.
		З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження.
		Відповідно до положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації. У кожному конкретному випадку суди зобов`язані врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують чи обтяжують покарання. Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчиненого злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність утриманців), його матеріальний стан, тощо.
		Дослідивши дані про особу обвинуваченого суд встановив наступне.
		ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, піклується про тяжко хвору малолітню дитину дружини, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи, на обліку у лікаря-психіатра або лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце проживання.
		Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, осуд обвинуваченим своєї поведінки, відшкодування потерпілій завданої злочином моральної шкоди.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		При визначені виду та міри покарання, яке необхідно призначити обвинуваченому, суд враховує обставин справи, відомості про особу обвинуваченого, ставлення останнього до вчиненого ним правопорушення, сукупність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду.
		Крім того, при призначені покарання обвинуваченому, суд враховує позицію потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому найм`якше з можливих покарань.
		З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що доцільним та необхідним для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним інших правопорушень, є покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, що на переконання суду буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, та відповідає принципам «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
		Згідно роз`яснень, викладених у п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
		Призначаючи покарання, виходячи з вимог ст. 65 КК України, враховуючи всі обставини справи, а також, приймаючи до уваги рід діяльності обвинуваченого та кількість осіб, які перебувають у нього на утриманні, суд приходить до висновку про недоцільність призначення останньому додаткового покарання та позбавлення його права керувати транспортними засобами.
		Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, встановлені судом обставини, що характеризують особу обвинуваченого, суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, у зв`язку із чим вважає за доцільне звільнити обвинуваченого від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Потерпіла від цивільного позову до обвинуваченого відмовилась і її відмова прийнята судом.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.05.2021 на автомобіль «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 , підлягає скасуванню.
		Доказів на підтвердження розміру понесених процесуальних витрат сторонами кримінального провадження суду не надано.
		Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого не застосовано.
		Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд -
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до вимог ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Скасувати арешт з автомобіля «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.05.2021.
		Речові докази:
		- DVD-диск з обставинами ДТП, який долучено до матеріалів кримінального провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження № 12021082050000782;
		-автомобіль «Nissan Rogue» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання власникові ОСОБА_6 - повернути ОСОБА_6 .
		Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. 
		В іншій частині вирок може бути оскаржений протягом 30-ти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції  Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя                   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...