Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/319/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 29.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2022.
Дата набрання законної сили: 19.01.2022
Номер судового провадження: 61-5566ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		 
		19 січня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 750/319/18
		провадження № 61-5566св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Голосіївський квартал»,
		відповідач (позивач за зустрічним позовом) -  ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2019 року у складі судді Колдіної О. О. та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого
		2020 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Сушко Л. П., Сліпченка О. І.,
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог 
		У січні 2018 року Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Голосіївський квартал» (далі - ЖБК «Голосіївський квартал») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за кооперативними договорами.
		Позовна заява мотивована тим, що 28 квітня 2015 року ЖБК «Голосіївський квартал» і  ОСОБА_1  уклали кооперативні договори № 29 і № 30, за умовами яких відповідач зобов`язалась в порядку та у строки, передбачені договорами, сплатити кошти як пайовий внесок з метою закріплення паю
		у пайовому фонді кооперативу, який складається за договором № 29 
		з квартири АДРЕСА_1 , а за договором № 30 з квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_1  належним чином не виконала своїх зобов`язань, передбачених договорами. Сторони домовились, що в разі порушення пайовиком строків сплати пайового (цільового) внеску, встановленого кооперативними договорами, з пайовика стягується пеня 
		в розмірі 0,5 % простроченої суми заборгованості за кожен день прострочення починаючи з третього дня, але не більше 50 % простроченої суми заборгованості.
		Посилаючись на ці обставини, просив стягнути з відповідача пеню за договором від 28 квітня 2015 року № 29 в розмірі 197 105,00 грн та за договором від 28 квітня 2015 року № 30 в розмірі 87 959,00 грн, а також судові витрати.
		06 липня 2018 року ЖБК «Голосіївський квартал» подав заяву про зміну предмета позову, у якій просив також застосувати частину другу статті 625 ЦК України, стягнути з відповідача інфляційні втрати і 3 % річних від суми заборгованості.
		Просив стягнути з відповідача пеню в сумі 40 591,56 грн, інфляційні втрати
		у сумі 29 596,24 грн, 3 % річних у сумі 9 369,69 грн за кооперативним договором від 28 квітня 2015 року № 29 та пеню у сумі 78 644,64 грн, інфляційні втрати у сумі 32 135,78 грн, 3 % річних у сумі 8 940,87 грн за кооперативним договором від 28квітня 2015 року № 30.
		ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом про стягнення збитків.
		Вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що вона за кооперативними договорами  від 28 квітня 2015 року № 29, № 30 на момент кінцевого терміну,
		у який вона повинна була отримати комплекти документів для реєстрації прав власності на квартири, станом на 14 жовтня 2015 року, сплатила 831 136,00 грн.
		Документи для реєстрації права власності вона фактично отримала 20 грудня 2017 року, тобто через 2 роки 66 днів. ОК «ЖБК «Голосіївський квартал» безпідставно користувався її коштами протягом цього часу. Станом на 
		19 липня 2018 року відсоткова ставка за депозитом в АТ «Ощадбанк» становила 12,5 % річних, і, не сплачуючи зазначених коштів кооперативу, 
		а поклавши їх на депозит, вона могла б отримати прибуток в сумі 226 569,95 грн. З урахуванням того, що станом на 28 квітня 2017 року вона сплатила на рахунок кооперативу ще 465 984,00 грн, то з 29 квітня 2017 року до 20 грудня 2017 року вона могла б отримати прибуток в розмірі 37 661,72 грн.
		Крім того, внаслідок неправомірних дій ЖБК «Голосіївський квартал» вона перенесла душевні хвилювання, що завдало їй моральної шкоди, яку вона оцінює в 200 000,00 грн.
		Посилаючись на вказані обставини просила суд стягнути з ЖБК «Голосіївський квартал» збитки в розмірі 226 569,95 грн та моральну шкоду 
		у сумі 200 000,00 грн.
		Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
		Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого
		2020 року, позов ОК «ЖБК «Голосіївський квартал» задоволено.
		Стягнуто з  ОСОБА_1 на користь ЖБК «Голосіївський квартал» пеню
		в сумі 40 591,56 грн, інфляційні втрати у сумі 29 596,24 грн та 3 % річних у сумі 9 369,69 грн за кооперативним договором від 28 квітня 2015 року № 29. 
		Стягнуто з  ОСОБА_1 на користь ЖБК «Голосіївський квартал» пеню
		у сумі 78 644,64 грн, інфляційні втрати у сумі 32 135,78 грн та 3 % річних у сумі 8 940,87 грн за кооперативним договором від 28 квітня 2015 року № 30.
		Стягнуто з  ОСОБА_1 на користь ОК «ЖБК «Голосіївський квартал» 4 275,97 грн.
		У задоволенні зустрічного позову  ОСОБА_1 відмовлено.
		Суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених ЖБК «Голосіївський квартал» позовних вимог та їх доведеності в ході судового розгляду.
		Відмовляючи в задоволенні зустрічних вимог суд керувався тим, що
		ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження того, що вона мала намір укласти депозитний договір з АТ «Ощадбанк». Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди не доведені, надані нею медичні довідки не підтверджують причинно-наслідкового зв`язку між її захворюваннями і діями позивача щодо порушення строків будівництва об`єкта нерухомості 
		і введення його до експлуатації.
		Апеляційний суд погодився з таким висновком судупершої інстанції.
		Аргументи учасників справи
		У березні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОК «ЖБК «Голосіївський квартал» у задоволенні позовних вимог, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
		Касаційна скарга, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що суди невірно застосували частину другу статті 258 ЦК України, частину першу статті 261 ЦК України, пов`язавши спеціальний строк позовної давності до загального.
		Суди не надали оцінки копії листа ОК «ЖБК «Голосіївський квартал» від
		20 грудня 2017 року про відсутність у неї будь-якої заборгованості перед кооперативом, в тому числі і за пенею; довідці перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ОК «ЖБК «Голосіївський квартал»; копії відповіді ПАТ «Київводоканал» від 05 липня 2019 року.
		Суди прийняли до розгляду заяву позивача про зміну предмета і підстав позову, тоді як законом прямо передбачено, що одночасна зміна предмета 
		і підстав позову не допускається. Щодо цього факту суди не зробили жодної оцінки, а прийняли зазначену заяву, яку відображено в рішенні та постанові як «заява про зміну предмета позову».
		Також вважає, що суди попередніх інстанцій неправомірно не застосували частину другу статті 616 ЦК України щодо вимог із сплати інфляційних витрат та 3 % річних, оскільки позивач жодного разу до моменту введення 
		в експлуатацію об`єкта житла з вимогами погасити заборгованість до відповідача не звертався, що вказує на умисне збільшення штрафних санкцій та компенсаційних сплат за договором. 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
		Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
		Фактичні обставини справи
		28 квітня 2015 року між ОСОБА_1 (пайовик) та ЖБК «Голосіївський квартал» укладені кооперативні договори № 29 і № 30 про закріплення паю за асоційованим членом кооперативу та порядок оплати пайових внесків у ЖБК «Голосіївський квартал».
		Відповідно до пункту 1.1 кооперативного договору від 28 квітня 2015 року 
		№ 29 за ОСОБА_1 закріплено пай, який складається з квартири 
		АДРЕСА_1 .
		Згідно з пунктом 1.1 кооперативного договору від 28 квітня 2015 року № 30 за ОСОБА_1 закріплено пай, який складається з квартири 
		АДРЕСА_2 .
		У пунктах 2.1 кооперативних договорів сторони погодили порядок сплати пайових внесків до пайового фонду кооперативу.
		Відповідно до пункту 2.1 кооперативного договору № 29 пайовик зобов`язався сплатити пайовий внесок у розмірі 768 480,00 грн в порядку, передбаченому п.2.2: 30 % вартості паю в сумі 230 544,00 грн не пізніше 
		05 травня 2015 року, 30 % вартості паю в сумі 230 544,00 грн не пізніше 
		31 травня 2015 року, 40 % вартості паю в сумі 307 392,00 грн не пізніше 
		20 червня 2015 року.
		Відповідно до пункту 2.1 кооперативного договору № 30 пайовик зобов`язався сплатити пайовий внесок у розмірі 528 640,00 грн в порядку, передбаченому п.2.2: 30% вартості паю в сумі 158 592,00 грн не пізніше 
		05 травня 2015 року, 30 % вартості паю в сумі 211 456,00 грн не пізніше 
		20 травня 2015 року, 40 % вартості паю в сумі 158 592,00 грн не пізніше 
		05 червня 2015 року.
		Після сплати всіх передбачених договорами пайових внесків пайовик отримує право на отримання належного йому паю (квартири), визначеного 
		п. 1 договорів, у власність у встановленому статутом кооперативу порядку (пункти 3.1.5 кооперативних договорів).
		Згідно з пунктами 5.4 кооперативних договорів після введення до експлуатації об`єкта житла, частиною якого є паєм пайовика, за відсутності 
		у пайовика заборгованості перед кооперативом та сплати ним усіх передбачених договором та статутом пайових та інших внесків, кооператив протягом двох тижнів з дня одержання документів на об`єкт житла передає за актом приймання-передачі квартиру, визначену як пай пайовика згідно 
		з п. 1.1 договору.
		Умовами кооперативних договорів сторони узгодили термін виконання будівельно-монтажних робіт - з червня 2014 року до квітня 2015 року, та строк введення об`єкта житла до експлуатації - третій квартал 2015 року.
		Декларація про готовність об`єкта - будинку 
		АДРЕСА_3 до експлуатації була прийнята 06 червня 2016 року.
		ОСОБА_1 за кооперативним договором № 29 внесла такі платежі: 
		06 травня 2015 - 145 000,00 грн, 07 травня 2015 року - 85 544,00 грн, 
		09 червня 2015 року - 148 000,00 грн; 10 червня 2015 року - 65 000,00 грн; 
		02 липня 2015 року - 145 000,00 грн; 25 листопада 2016 року - 25 000,00 грн, 02 березня 2017 року - 32 000,00 гривень; 03 березня 2017 року - 105 392,00 грн; 26 травня 2017 року - 17 544,00 грн.
		За кооперативним договором № 30 ОСОБА_1 внесла такі платежі:
		04 травня 2015 року - 149 700 грн; 17 травня 2015 року - 8 892,00 грн; 
		22 травня 2015 року - 148 500,00 грн; 23 травня 2015 року - 62 956,00 грн; 
		10 квітня 2017 року - 56 000,00 грн; 20 квітня 2017 року - 54 000,00 грн; 
		28 квітня 2017 року - 35 800,00 грн, 26 травня 2017 року - 12 792,00 грн.
		Згідно з пунктами 4.1 кооперативних договорів у випадку порушення строків сплати пайовиком пайового (цільового) чи додаткових пайових внесків, встановлених цим договором, з пайовика стягується пеня у розмірі 0,5 % від простроченої суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи
		з третього дня, але не більше 50 % простроченої суми заборгованості). Якщо порушення строків перевищує 20 днів, кооператив має право розірвати даний договір в односторонньому порядку, про що повідомляє пайовика.
		Позиція Верховного Суду
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду 
		з таких мотивів.
		Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		У пунктах 3, 4 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі 
		у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		Особливості ведення господарської діяльності кооперативами визначені Законами України «Про кооперацію» та Господарським кодексом України (далі - ГК України).
		Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів. З метою здійснення господарської діяльності на засадах підприємництва громадяни можуть утворювати виробничі кооперативи (кооперативні підприємства) (стаття 94ГК України).
		За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України «Про кооперацію» кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться 
		в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
		Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу; пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, 
		а також земельної ділянки; (стаття 2 Закону України «Про кооперацію»).
		У частині другій стаття 8 цього Закону передбачено, що статут кооперативу повинен містити такі відомості, зокрема склад його засновників; права 
		і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.
		Основні права та обов`язки члена кооперативу визначені у статті 12Закону України «Про кооперацію», зокрема участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом. 
		Натомість асоційоване членство в кооперативі визначенеу статті 14 вказаного Закону для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.
		За змістом положень статті 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, 
		а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		У постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження 
		№ 14-170цс19) за позовом фізичної особи до ОК «ЖК «Совіньйон-2» про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу вказано, що «обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності 
		є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом 
		і статутними документами. Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь 
		в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним 
		в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, 
		є корпоративними».
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 592/2083/15-ц (провадження № 14-165цс19) за позовом фізичної особи до СТ «Козацька слобідка» про зобов`язання вчинити дії та за зустрічним позовом споживчого товариства до позивача про стягнення боргу, розірвання договору і зобов`язання вчинити дії, зазначено, що «за змістом статті 167 ГК України у цій справі спір за зустрічним позовом про стягнення з позивача як члена споживчого товариства несплачених додаткових пайових внесків, передбачених статутом, виник з корпоративних відносин. А тому його також - разом зі спором щодо невиконання позивачем господарського договору - слід розглядати за правилами господарського судочинства».
		Разом з тим, тлумачення наведених норм Закону України «Про кооперацію» та ГК України дає підстави для висновку, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б відповідали ознакам поняття корпоративнихправ, а тому спори між ними та кооперативом не 
		є такими, що виникають з корпоративних відносин.
		У справі, що переглядається, встановлені судами обставини свідчать про наявність спору між асоційованим членом обслуговуючого кооперативута таким кооперативом щодо сплати пайових внесків, визначених кооперативними договорами, який не пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього кооперативу, тобто 
		з корпоративними відносинами. А тому такий спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства
		Відповідно до частини четвертої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
		Разом з тим висновки, викладені у наведених постановах Великої Палати Верховного Суду як загальні (категоричні), тому без відступу від них (шляхом конкретизації), колегія суддів позбавлена можливості ухвалити остаточне рішення у цій справі.
		Конкретизація висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах є формою відступлення від нього, про що свідчить практика Великої Палати Верховного Суду (див. пункт 62 постанови від 16 березня 
		2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21), пункт 42 постанови від 9 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (провадження 
		№ 14-98цс20)).
		Європейський суд з прав людини зауважив, що судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року). 
		У зв`язку із наведеним колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 
		24 квітня 2019 року у справі 509/577/18 (провадження 14-170цс19), від 
		29 травня 2019 року у справі № 592/2083/15-ц (провадження № 14-165цс19), шляхом їх конкретизації та визначення, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які 
		б відповідали ознакам поняття корпоративнихправ, а тому спори між асоційованим членом та обслуговуючим кооперативом не є такими, що виникають з корпоративнихвідносин.
		Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		УХВАЛИВ:
		Передати справу № 750/319/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                             В. І. Крат
		 
		Судді:                                                                                       Н. О. Антоненко
		 
		І. О. Дундар
		 
		                                                                                                Є. В. Краснощоков
		 
		М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...