Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 672/945/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано для оприлюднення: 28.01.2022. Зареєстровано: 29.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2022.
Дата набрання законної сили: 28.01.2022
Номер судового провадження: 33/4820/75/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		28 січня 2022 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 672/945/21
		Провадження № 33/4820/75/22
		 
		Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., з участю секретаря судового засідання Якимець М.О., захисника Гаджука В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому справу за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  адвоката Гаджука В.О., на постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2021 року,-
		в с т а н о в и в:
		Постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2021 року
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого в ТОВ «Агрохолдинг 2012» смт. Закупне Хмельницької області,
		визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
		Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн. судового збору.
		ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 02.08.2021 року, близько 18 год. 27 хв. по вул. Грушевського 60 у м. Городок Хмельницької області передав право керування транспортним засобом марки Рено Трафік д/н НОМЕР_1 водію ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 (г) ПДР України.
		В апеляційнійскарзі,як видноз їїзмісту, апелянт, не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
		Вважає, що суд неповно з`ясував обставини справи, не об`єктивно та неправильно оцінив докази, неправильно витлумачив та застосував норми матеріального і процесуального права, що вплинуло на правильність вирішення справи.
		Вказує, що постанова є незаконною, оскільки наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення не підтверджено належними та допустимими доказами. ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, керуванню транспортним засобом не навчав, тобто не виконував функцію водія і в силу положень п.1.10 ПДР не може вважатись водієм. Зазначає, що будь-яких доказів, які б підтверджували факт обізнаності ОСОБА_1 у тому, що ОСОБА_2 перебував чи може перебувати в стані алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять. Зазначає, що очевидці вживання ОСОБА_2 алкогольних напоїв біля магазину, а також свідки факту передачі йому ОСОБА_1 права керування автомобілем не встановлювались і відповідно не опитувались.
		Також захисник вказує, що ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, за вчинення якого передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки законодавець розмежував санкцію ч.1 ст. 130 КУпАП на водіїв та інших осіб, при цьому для кожної категорії встановив різні види та розміри стягнення.
		Вважає, що доданий до матеріалів справи відеозапис є неналежним та недопустимим доказом, оскільки не містить фіксації фактів вживання алкогольних напоїв ОСОБА_2 , ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та компанією, як і не містить фактів керування ОСОБА_1 та передання права керування автомобілем ОСОБА_2 .
		Заслухавши пояснення захисника Гаджука В.О. в підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши зібрані по справі докази, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
		Висновки суду першої інстанції про доведеність вини  ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, за викладених в постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом першої інстанції доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
		Твердження апелянта, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про наявність в діях  ОСОБА_1  складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, не можуть бути прийнятими до уваги з наступних підстав.
		Відповідно до положень п. 2.9 «г» Правил дорожнього руху водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані.
		Передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1ст. 130 КУпАП.
		Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, який 02 серпня 2021 року був складений інспектором СРПП ВпД №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Грондецьким В.В., того ж дня, о 18 год. 27 хв. по вул.Грушевського,60,в м.Городок, ОСОБА_1  передавправо керуваннятранспортного засобу Рено Трафік д/н НОМЕР_1 водію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки та підтверджується тестом №610 здійснений за допомогою газоаналізатора «Алкотест 6810».
		Підстав вважати протокол про адміністративне правопорушення недопустимим доказом апелянт не наводить, не встановлено таких і апеляційним судом. 
		Доводи апелянта про відсутність в справі належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, під час апеляційного розгляду свого підтвердження не знайшли.
		Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння, роздруківкою з технічного приладу «Драгер Алкотест 6810», протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. 
		Підстав для визнання відеозапису недопустимим доказом немає, оскільки він отриманий поліцейським відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», а ті ознаки, що долучений частковий відеозапис, не дає підстав для висновку, що наявний безперервний відеозапис спростовує доведеність вини ОСОБА_1 .
		Твердження захисника, що ОСОБА_1 не знав, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп`яніння, оскільки той не повідомляв ОСОБА_1 про факт вживання ним алкогольних напоїв, останній немав видимихознак стануалкогольного сп`яніння,що,на думкуапелянта,свідчить провідсутність удіях ОСОБА_1  умислу на вчинення адміністративного правопорушення, не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність вини  ОСОБА_1  у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
		Як видно з даних акту огляду ОСОБА_2 , складеного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , його огляд проводився в зв`язку з наявним в нього запаху алкоголю з рота, нечіткою вимовою, що в сукупності з встановленим результатом огляду (2,44 %0) вказує, на переконання апеляційного суду, про очевидність для оточуючих наявних ознак сп`яніння в ОСОБА_2 . Відтак протилежні твердження апелянта з цього приводу, а також, що  ОСОБА_1  з ОСОБА_2 спільно спиртне не вживали, не дають підстав для висновку про відсутність в діях  ОСОБА_1  складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
		Суд приходить до висновку, що місцевий суд дійшов правомірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП. Погоджуючись з обраним видом та розміром основного стягнення, апеляційний суд враховує всі обставини справи та вважає, що судом обґрунтовано призначене стягнення в виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Призначене місцевим судом стягнення є достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
		Однак при розгляді справи суду не врахував, що в даному випадку на ОСОБА_1 , який не був водієм при вчиненні даного правопорушення, не повинно було бути накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, позаяк це не передбачено санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, згідно якої за дії, зазначені в диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб  накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відтак постанова суду в цій частині підлягає зміні.
		Згідно з п. 1.10Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
		А тому, доводи захисника в цій частині, що ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, за вчинення якого передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортними засобами, є обґрунтованими.
		Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова судді місцевого суду - зміні як така, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права.
		Керуючисьст.ст. 247, 294 КУпАП, суд,
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу захисника Гаджука В.О. задовольнити частково.
		Постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2021 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік  змінити. 
		Виключити з постанови застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. 
		В іншій частині постанову судді першої інстанції залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Хмельницького
		апеляційного суду С.Д. Бережний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...