Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/996/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2022. Зареєстровано: 31.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2022.
Дата набрання законної сили: 25.01.2022
Номер судового провадження: 854/6091/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		25 січня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/996/21
		                                 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.                                 Дата і місце ухвалення: 29.04.2021р., м. Одеса                                         Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого  -   Лук`янчук О.В.
		суддів             -    Бітова А.І.
		-          Ступакової І.Г.
		        при секретарі  -   Черкасовій Є.А. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року по справі за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляне», товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСМАРТ» про припинення права на виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларації, скасування містобудівних умов та обмежень, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		В січні 2021 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з  адміністративним позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляне», товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСМАРТ», в якому просило суд:
		-          припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) №ОД 061192622036 від 19.09.2019р. «Реконструкція житлового будинку літ. «А» зі збільшенням поверховості, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані» за адресою: м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 64/1, яке подане товариством з обмеженою відповідальністю «Цегляне»;
		-          скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) №ОД 141201070857 від 16.04.2020р. «Реконструкція житлового будинку літ. «А» зі збільшенням поверховості, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані» за адресою: м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 64/1, яка подана товариством з обмеженою відповідальністю «Цегляне»;
		-          скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, затверджені наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 17.04.2019р. за №01-06/70 «Реконструкція житлового будинку літ. «А» зі збільшенням поверховості, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані», які видані товариству з обмеженою відповідальністю «УКРСМАРТ».
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що проведеним на підставі ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №135 від 29.03.2018р., комісійним обстеженням об`єкта містобудування «Реконструкція житлового будинку літ. «А» зі збільшенням поверховості, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані» за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 64/1, встановлено, що фактично на місці житлового будинку літ. «А» будується 4-х поверховий суцільний монолітний залізобетонний каркас орієнтовними розмірами 55,0м?22,0м із заповненням зовнішніх та внутрішніх огороджуючих конструкцій керамічними блоками. Відповідачами проводяться за вказаною адресою будівельні робити зі зміною геометричних розмірів фундаментів у плані, що спричинило зміну загальної площі вказаних будівель, висотність та геометричні параметри нежитлових будівель. У зв`язку з цим, наявні підстави вважати, що відповідачами внесено недостовірні відомості у дозвільних документах, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №01-06/70 від 17.04.2019р. видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, в них відсутні наміри забудови та вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України «Про благоустрій населених пунктів», забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку, вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту. За зафіксованими під час комісійного обстеження ознаками об`єкт не готовий до експлуатації, оскільки перебуває у ході здійснення будівельних робіт.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року  в задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 29.04.2021р. та ухвалити по справі нове судове рішення - про задоволення позову у повному обсязі.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що у зв`язку з реформуванням у 2020 році будівельної галузі було зупинено дію Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, а тому посадові особи Управління ДАБК Одеської міської ради були позбавлені можливості проводити заходи державного архітектурно-будівельного контролю. Натомість, затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №135 від 29.03.2018р. Порядком взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, Управлінню надано повноваження на проведення комісійних обстежень об`єктів містобудування на предмет виявлення самочинного будівництва. Складений за участі позивача акт комісійного обстеження від 06.01.2020р. відповідає формі акту, затвердженій Порядком №139, та фіксує наявність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. 
		Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача на те, що Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 17.04.2019р. видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №01-06/70 на реконструкцію житлового будинку літ. «А» із збільшенням поверховості без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 64/1. На місці житлового будинку літ. «А-1» відображений навіс літ. «З-1» площею 48,75 кв.м., а також приміщення підвалу літ. «А-1», що не відповідає дійсності та відображеній інформації в технічному паспорті  від 11.01.2019р. 
		Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що проведення будівельних робіт за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 64/1, не відповідає намірам забудови земельної ділянки, оскільки фактично проводяться будівельні роботи з будівництва житлового комплексу із змінами геометричних розмірів, а не реконструкція житлового будинку  літ. «А» із збільшенням поверховості, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані. Факт здійснення самочинного будівництва за зазначеною адресою підтверджується актом комісійного обстеження від 06.01.2020р. та матеріалами фото фіксації.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСМАРТ» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Управління ДАБК Одеської міської ради, в якому просить скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що акт проведення комісійного обстеження від 06.01.2020р. не може бути належним доказом фіксації виявлених порушень, оскільки процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт врегульована Порядком №553, положень якого не дотримано позивачем. На об`єкті будівництва відповідних замірів здійснено не було, а зазначені в акті комісійного обстеження від 06.01.2020р. заміри є припущенням посадової особи Управління. Повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ОД 061192622036 від 19.09.2019р. взагалі не містить посилань ні на технічний паспорт, а ні на взаєморозташування та назви існуючих на ділянці споруд, а містить лише дані про запроектований об`єкт. 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, наказом Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради від 17.04.2019р. №01-06/70 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва за адресою: місто Одеса, вул. Фонтанська дорога, 64/1 для реконструкції житлового будинку літ. «А» зі збільшенням поверховості, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані. 
		18.09.2019р. ТОВ «Цегляне» подало до Управління ДАБК Одеської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1),  зареєстроване за №ОД061192622036 від 19.09.2019р. на «Реконструкцію житлового будинку літ. «А» зі збільшенням поверховості, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: м. Одеса, Київської район, вул. Фонтанська дорога, 64/1», в якому зазначені наступні відомості:
		замовник будівництва - товариство з обмеженою відповідальністю «Цегляне»;
		вид будівництва - реконструкція;
		технічний нагляд - ОСОБА_1 , сертифікат серії НОМЕР_1;
		проектна документація розроблена МПП «Рубікон+»;
		експертиза проекту проведена ТОВ «Перша приватна експертиза»;
		дані щодо користування земельної ділянки не вказано на підставі п. 7 Постанови КМУ № 466 від 13.04.2011р.;
		інформація про генерального підрядника - ТОВ «Цегляне»;
		загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації - 1533,46 кв.м.;
		містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-06/70 від 17.04.2019р.
		В подальшому, 16.04.2020р. ТОВ «Цегляне» подало до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яка зареєстрована 16.04.2020р. за №ОД141201070857. 
		Зі змісту вказаної декларації вбачається наступне:
		інформація про об`єкт - реконструкція житлового будинку літ. «А», зі збільшенням поверховості, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані, за адресою: Одеська область, м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 64/1, код об`єкта 1110.3;
		інформація про замовника - ТОВ «Цегляне»;
		інформація про відповідальну особу - інженера з технічного нагляду - ОСОБА_1 ;
		інформація про генерального підрядника та інформація про осіб, відповідальних за виконання робіт - ТОВ «Цегляне»;
		інформація про генерального проектувальника - МПП «Рубікон+»;
		інформація про проектну документацію: проект «Реконструкція житлового будинку літ. «А» (підвал) зі збільшенням поверховості, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 64/1», затверджений наказом директора ТОВ «Цегляне» №2П від 30.08.2019р.; ТОВ «Перша приватне експертиза»; експертний звіт №28-08/19/а від 29.08.2019р.: документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог міцності надійності та довговічності об`єкта будівництва;
		інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт -  повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 19.09.2019р. №ОД 061192622036;
		місце розташування об`єкта: м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 64/1.
		дата початку будівництва - 19.09.2019 року;
		дата закінчення будівництва - 31.03.2019 року;
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів, нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна житловий будинок літ. «А» належить на праві власності ТОВ «УКРСМАРТ».
		Посадовими особами Управління ДАБК Одеської міської ради, із залученням представників Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, проведено комісійне обстеження за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 64/1, за результатами якого складено акт від 06.01.2020р.
		В акті комісійного обстеження від 06.01.2020р. зафіксовано, що під час виїзду на місце візуально встановлено, що виконуються будівельні роботи з будівництва монолітно-каркасних залізобетонних будівель, цільове призначення будівель, ймовірно, виходячи з рекламного забезпечення - багатоквартирні будинки. На момент обстеження виконано будівництво двох будівель, а саме: перша будівля - виконано будівництво монолітного каркасного перекриття четвертого поверху, стінові огородження першого та другого поверхів з керамічного каменю; друга будівля - на момент обстеження виконані будівельні роботи з будівництва перекриття четвертого поверху та встановлено опалубку для улаштування монолітних залізобетонних колон п`ятого поверху. На будівельному майданчику працює будівельна техніка, а саме баштовий кран та знаходяться будівельники. Будівельний майданчик огороджено парканом, доступ до об`єкту обмежений, замовник будівництва або його уповноважена особа відсутні.
		З посиланням на обставини, зафіксовані актом комісійного обстеження від 06.01.2020р., зокрема, у зв`язку з виявленням факту подання відповідачами недостовірних даних у вищевказаних повідомленнях та декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, Управління ДАБК Одеської міської ради звернулося до суду з даним адміністративним позовом. Позивач стверджує, що за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 64/1, фактично проводяться будівельні роботи з будівництва житлового комплексу із змінами геометричних розмірів, а не реконструкція житлового будинку  літ. «А» із збільшенням поверховості, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані.
		Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вказав на те, що наміри забудови земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1, а саме: реконструкція житлового будинку літ. «А» зі збільшенням поверховості, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані, відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, що забезпечує дотримання вимог частини четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» під час видачі містобудівних умов та обмежень.
		Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт вважається такою, що вичерпала свою дію; реєстрація права власності є підставою вважати, що декларація про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта також вичерпала свою дію.  Крім того, за висновками суду першої інстанції, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом Управління ДАБК Одеської міської ради діяло без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення щодо звернення до суду, оскільки фактично контролюючий орган не здійснював перевірку, не був присутній на об`єкті будівництва, не здійснював обмірів, не отримував від відповідачів жодних документів та пояснень.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову Управління ДАБК Одеської міської ради. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
		Відповідно до частин першої та четвертої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		Згідно з частиною п`ятою статті 26 цього ж Закону проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у наступному порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст.31 Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
		Частиною першою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.
		Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження - документ, в якому зазначено комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування та будівництва, що стосуються поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будівель та споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Згідно ч.3 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:
		1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
		2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
		3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
		4) витяг із Державного земельного кадастру.
		Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.
		Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
		Згідно з частиною четвертою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
		неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
		виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
		невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Цей перелік є вичерпний.
		Зі змісту наведених правових норм вбачається, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру, вони не дають право на забудову земельної ділянки, на виконання будівельних робіт. Основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є, передусім, визначення відповідності намірів забудови діючій містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами вимог, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво об`єкту.
		При цьому, підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень можуть бути виключно подання замовником будівництва неповного пакету документів, виявлення недостовірних даних, наведених у поданих документах, або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Як вбачається з матеріалів справи, наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-06/70 від 17.04.2019р. затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція житлового будинку літ. «А» зі збільшенням поверховості, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 64/1 ».
		Позивачем не заперечується факт подання ТОВ «УКРСМАРТ» для отримання містобудівних умов та обмежень повного пакету документів.
		Як підставу для скасування вказаних містобудівних умов у судовому порядку Управління ДАБК Одеської міської ради зазначає невідповідність намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні. 
		З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
		Частиною восьмою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:
		1) за заявою замовника;
		2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;
		3) за рішенням суду.
		У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.
		Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
		Згідно з частинами першою та другою статті 18 цього ж Закону план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
		Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до Генерального плану м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25 березня 2015 року №6489-VІ, земельна ділянка за адресою: Фонтанська дорога, 64/1, розташована на території одноквартирної (садибної та блокованої) житлової забудови.
		Згідно з Планом зонування території м. Одеси (зонінг), затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19 жовтня 2016 року №1316-VІІ, вказана земельна ділянка розташована в зоні садибної житлової забудови (Ж-1), з переважним видом використання - розміщення садибної забудови, одноквартирних житлових будинків с земельними ділянками та блокованих одно-двоквартирних житлових будинків.
		Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наміри забудови земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1, а саме: реконструкція житлового будинку літ. «А» зі збільшенням поверховості, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані, відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.
		При зверненні з даним позовом до суду першої інстанції та в обґрунтування вимог апеляційної скарги Управління ДАБК Одеської міської ради посилається на те, що за наслідками проведення обстеження об`єкта містобудування, розташованого за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1, встановлено виконання робіт з будівництва монолітно-каркасних залізобетонних будівель, цільове призначення будівель, ймовірно, виходячи з рекламного забезпечення, багатоквартирні будинки. 
		Тобто, невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні Управління ДАБК Одеської міської ради обґрунтовує виключно посиланням на висновки акту комісійного обстеження від 06.01.2020р.
		Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки припущення Управління ДАБК Одеської міської ради про те, що фактично за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1, здійснюється будівництво багатоквартирного будинку, зроблено за наслідком візуального обстеження об`єкта, про що безпосередньо зазначено в акті комісійного обстеження від 06.01.2020р., тоді як за статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідний факт можливо встановити у результаті проведення державного архітектурно-будівельного контролю у встановленому порядку.
		Так, частиною першою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Підставами для проведення позапланової перевірки є:
		1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
		2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
		3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
		4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
		5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
		6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
		7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
		Пунктом 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553), встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.
		Порядком №553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
		Згідно з пунктом 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема:
		1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;
		2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
		3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;
		4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
		Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
		У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (припис).
		Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 січня 2018 року у справі №804/12558/14, від 17 липня 2019 року у справі №822/714/16, від 24 грудня 2019 року у справі №822/716/16, від 26 лютого 2020 року у справі №826/7847/17, від 21 травня 2020 року у справі №208/6557/16-а, вже висловлювалась позиція, відповідно до якої невиконання органами ДАБК вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, проведення перевірки за відсутності суб`єкта містобудування, призводить до визнання перевірки незаконної та неправомірності актів, ухвалених за наслідком такої перевірки.
		Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, Управлінням ДАБК Одеської міської ради не проводилась перевірка на об`єкті будівництва з реконструкції житлового будинку літ. «А» зі збільшенням поверховості, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 64/1, а висновки щодо будівництва багатоквартирного будинку зроблені на підставі візуального обстеження території, без проведення необхідних замірів, розрахунків, перевірки проектної та технічної документації.
		Зазначене дає колегії суддів підстави для висновку, що Управлінням ДАБК Одеської міської ради, як суб`єктом владних повноважень, на якого частиною 2 статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді, не доведено належними та допустимими доказами, в розумінні ст.ст.73, 74 КАС України, наявність правових підстав для скасування оскаржуваних містобудівних умов та обмежень.
		Висновки колегії суддів в цій частині щодо недопустимості та неналежності, як доказу, акту комісійного обстеження від 06.01.2020р. відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.11.2021р. по справі № 420/998/21. 
		Зокрема, у даній справі Верховний Суд надавав правову оцінку позовній вимозі Управління ДАБК Одеської міської ради про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказами Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 2 листопада 2018 року №01-06/226 «Реконструкція нежитлової будівлі гаражу літ. «Б» під індивідуальний житловий будинок з надбудовою другого поверху над одноповерховою частиною будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1 » та від 14 серпня 2019 року №01-06/203 «Реконструкція нежитлової будівлі гаражу літ. «В» під індивідуальний житловий будинок з надбудовою двох поверхів та мансарди без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 64/1 », як таких, що видано із невідповідністю намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, що зафіксовано актом комісійного обстеження від 06.01.2020р.
		Відповідна правова позиція Верховного Суду підлягає обов`язковому врахуванню колегією суддів при вирішенні даного спору, так як стосується одного і того ж комісійного обстеження, яке проводилося на об`єктах містобудування, що знаходяться за однією адресою.  
		Надаючи правову оцінку доводам апелянта щодо наявності правових підстав для припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) №ОД 061192622036 від 19.09.2019р., а також скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта №ОД 141201070857 від 16.04.2020р. «Реконструкція житлового будинку літ. «А» зі збільшенням поверховості, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані» за адресою: м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 64/1, яка подана товариством з обмеженою відповідальністю «Цегляне», колегія суддів звертає увагу на наступне.
		Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент звернення позивача із позовом до суду) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
		Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
		З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов`язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію). При цьому реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього.
		Частиною другою статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок №466), пунктом 3 якого визначено, що надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Пунктом 5 Порядку №466 передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, зокрема, подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
		Згідно з пунктом 7 Порядку №466 реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
		Абзацами шостим-десятим пункту 15 Порядку №466 передбачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
		Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
		подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт особисто або рекомендованим листом з повідомленням чи через електронний кабінет;
		отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва;
		встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
		Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.
		Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок про те, що виключною підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про введення об`єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва. 
		При цьому, наявність порушень, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларацій, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.
		Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 березня 2018 року у справі №814/1914/16, від 26 червня 2018 року у справі №826/20445/16, від 18 жовтня 2018 року у справі №695/3442/17, від 23 жовтня 2018 року у справі №826/9275/17, від 13 грудня 2018 року у справі №522/6212/17, від 22 січня 2019 року у справі №826/17907/17.
		Отже, для правильного вирішення цієї справи у частині, що стосується припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, та скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації, підлягає встановленню, чи належать об`єкт будівництва до самочинного.
		Як стверджує апелянт, здійснюючи реконструкцію житлового будинку літ. «А» зі збільшенням поверховості, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 64/1 , забудовниками значно збільшено площу об`єкта нерухомості, що свідчить про самочинність будівництва.
		Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки збільшення площі об`єкта будівництва можливе за рахунок збільшення поверховості, про що було заявлено у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.
		Ознаками самочинного будівництва, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.
		Належного підтвердження жодної з вказаних ознак матеріали справи не містять.
		Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, у відповідності до частини 4 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 7 Порядку № 466.
		Встановити, чи здійснюється реконструкція з виходом за межі фундаментів нежитлових будівель та, якщо має місце вихід за межі фундаменту, чи здійснюється будівництво на земельній ділянці, не відведеній у власність чи користування, з матеріалів справи не вбачається за можливе, оскільки, як вже зазначалося колегією суддів, Управлінням ДАБК Одеської міської ради не проводилась перевірка на об`єкті будівництва з реконструкції житлового будинку за адресою: м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 64/1 , у відповідності до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та в порядку, встановленому Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.
		Висновки Управління ДАБК Одеської міської ради щодо будівництва багатоквартирного будинку зроблені на підставі візуального обстеження території, без проведення необхідних замірів, розрахунків, перевірки проектної та технічної документації.
		Апелянт посилається на те, що у зв`язку з реформуванням у 2020 році будівельної галузі було зупинено дію Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, а тому посадові особи Управління ДАБК Одеської міської ради були позбавлені можливості проводити заходи державного архітектурно-будівельного контролю.
		Колегія суддів вважає необґрунтованими такі доводи апелянта, оскільки дію постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 було зупинено  до початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції містобудування постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду», тоді як вихід за адресою об`єкта будівництва для проведення комісійного обстеження здійснено 06.01.2020р.
		Апелянт не зазначає причин, за наявності яких Управління ДАБК Одеської міської ради було позбавлене можливості в січні 2020 року, тобто в період дії Порядку №553, здійснити заходи державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті «Реконструкція житлового будинку літ. «А» зі збільшенням поверховості, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані» за адресою: м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 64/1.
		Натомість, апелянт стверджує, що затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №135 від 29.03.2018р. Порядком взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, Управлінню надано повноваження на проведення комісійних обстежень об`єктів містобудування на предмет виявлення самочинного будівництва. Складений за участі позивача акт комісійного обстеження від 06.01.2020р. відповідає формі акту, затвердженій Порядком №139, та фіксує наявність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. 
		Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки, як вже зазначалося, належності та достатності акту комісійного обстеження від 06.01.2020р., як доказу у справі, надано правову оцінку Верховним Судом в постанові від 24.11.2021р. по справі № 420/998/21, яка, на підставі ч.5 ст.242  КАС України, підлягає врахуванню колегією суддів при вирішенні даного спору.
		Розглядаючи дану справу в частині недотримання позивачем встановленої процедури проведення державного архітектурно-будівельного контролю, колегія суддів враховує, що згідно статей 3 та 4 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (ратифіковано згідно із Законом № 1678-VII від 16.09.2014) зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та доброго (належного) врядування, прав людини та основоположних свобод відносяться до головних ціннісних орієнтирів для взаємовідносин між Сторонами
		Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним «маркером» того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.
		Колегія суддів, також, враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у контексті дотримання принципу належного урядування.
		Зокрема, у рішенні у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, пункт 70).
		Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).
		У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі №П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.
		Колегія суддів у цій справі, також, враховує, що відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 року, верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. При цьому справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
		Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №5-р/2019,   Конституція України   містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених   статтями 3,   5,   6,   8,   19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених   Конституцією України   цілей їх утворення.
		Тому, коли йдеться про реалізацію компетенції у межах дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений   Конституцією   та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.
		Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема у постановах від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18, від 8 липня 2021 року у справі №160/674/19, від 19 серпня 2021 року у справі №464/7343/17, від 21 вересня 2021 року у справі №420/4649/19.
		На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що Управлінням ДАБК Одеської міської ради не доведено у встановленому законом порядку виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, що у відповідності до частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є підставою для звернення до суду з позовом про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації. 
		Саме бездіяльність Управління ДАБК Одеської міської ради щодо проведення державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 64/1, та належного фіксування його результатів має наслідком висновки суду про необґрунтованість позовних вимог, їх недоведеність та, у зв`язку з цим, про відмову в їх задоволенні. 
		Доводи апеляційної скарги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення суду першої інстанції від 29.04.2021р. колегія суддів не вбачає. 
		Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
		З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		                                                             Повний текст судового рішення виготовлений  26 січня 2022 року.
		 
		 
		Головуючий суддя:                                                                                             О.В. Лук`янчук   
		 
		Суддя:                                                                                                                  А.І. Бітов
		 
		Суддя:                                                                                                                           І.Г. Ступакова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...