Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/2715/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів дарування.
Надіслано судом: 31.01.2022. Зареєстровано: 01.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2022.
Дата набрання законної сили: 08.02.2022
Номер судового провадження: 2/766/698/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 766/2715/18
		н/п 2/766/698/22
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 січня 2022 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
		головуючого  судді Прохоренко В.В.,
		секретар Бакшина К.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа  приватний нотаріус Новікова Леніна Василівна, про визнання договору дарування удаваним, визнання правочину недійсним,
		встановив:
		В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває вказана вище цивільна справа.
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.04.2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 25.03.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
		В судові засідання призначені на 12.01.2022 року об 10.30 год. та 20.01.2022 року о 09.55 год. позивач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку. 
		Обізнаність позивача та його представника про дату, час та місце розгляду справи 12.01.2022 року та 20.01.2022 року, підтверджується довідками про доставку смс, з яких вбачається, що смс повідомлення про дату, час та місце судового засіданні отримано останнім 02.11.2021 року та 12.01.2022 року відповідно.
		Таким чином, позивачу та його представнику було відомо про судові засідання, однак до суду вони не з`явились і заяви про розгляд справи у їх відсутності не подали.
		Відповідно дост. 131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
		У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
		Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
		Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
		Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
		Відповідно до частин першої та другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
		У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
		Повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
		Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
		Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
		Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
		Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
		Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
		Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
		Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
		Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
		З оглядуна викладеневище, судвизнає черговунеявку позивачав судовезасідання зловживаннямпроцесуальними правамита затягуваннямстроків розглядусправи.Приймаючи данерішення,суд виходитьз того,що позивачкоюне наданодоказів неявкив судовізасідання зповажних причин. 
		Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа  приватний нотаріус Новікова Леніна Василівна, про визнання договору дарування удаваним, визнання правочину недійсним, повинна бути залишена без розгляду, оскільки позивач двічі поспіль не з`явився в судове засідання, поважність причин неявки до суду не підтверджена жодним документом, позивачу було роз`яснено наслідки неявки в судове засідання, заяв про розгляд справи у його відсутність на адресу суду не находило, а тому є правові підстави для залишення заяви без розгляду відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та ст. 44 ЦПК України.
		Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.
		Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
		Крім того, судом встановлено, що ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.04.2018 року вжито заходи забезпечення позову за заявою позивача, а саме: наакладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо об`єкту нерухомості, а саме: квартири АДРЕСА_1 .
		За приписами ч.9ст. 158 ЦПК Україниу випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
		Оскільки судом були застосовані заходи забезпечення позову, суд приходить до висновку про їх скасування.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 257, 259, 260 ЦПК України, суд,    
		ухвалив:
		Позовну заяву  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа приватнийнотаріус НовіковаЛеніна Василівна,про визнаннядоговору даруванняудаваним,визнання правочинунедійсним,залишити без розгляду.
		Вжиті заходи забезпечення позову ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.04.2018 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборону будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо об`єкту нерухомості, а саме: квартири АДРЕСА_1 , скасувати.
		Зніти арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 .
		Зняти заборону будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо об`єкту нерухомості, а саме: квартири АДРЕСА_1 . 
		На підставі ч.10ст.158ЦПК України заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили цією ухвалою.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
		 
		 
		 
		Суддя: В.В.Прохоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...