Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 918/567/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Зміна договорів (правочинів); оренди.
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2022. Зареєстровано: 01.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2022.
Дата набрання законної сили: 13.01.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 січня 2022 року                                                                                      Справа № 918/567/21 
		 
		Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. ,  суддя Юрчук М.І. 
		 
		секретар судового засідання Цвіркун О.О.
		за участю представників сторін:
		від позивача: Хомуйло П.С., Твердий М.К., Крестинська Л.А.
		від відповідача: Беркута Є.В.
		від третьої особи: Никитюк Т.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Хомуйло Павліни Семенівни на рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 07.09.2021 суддею Торчинюком В.Г. у м. Рівне (повний текст рішення складено 13.09.2021) у справі № 918/567/21 
		за позовом Фізичної особи - підприємця Хомуйло Павліни Семенівни
		до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Рівненській області
		про внесення змін до договору оренди державного майна
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		На розгляді Господарського суду Рівненської області перебувала позовна заява ФОП Хомуйло Павліни Семенівни до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про внесення змін до Договору оренди державного майна.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після укладення Договору оренди державного майна від 16.07.2018 № 1619-2018, але в період його дії, був прийнятий Закон України "Про оренду державного та комунального майна", який набрав чинності 27.12.2019. З метою приведення договору у відповідність до вимог ч. 3 ст. 9 Закону, позивач 23.02.2021 надіслала відповідачеві заяву про внесення змін до Договору в частині строку дії останнього. Зокрема, запропоновано внести зміни до п. 10.1 Договору, передбачивши строк його дії з 16.07.2018 по 15.07.2023 включно. Дана заява була отримана відповідачем 25.02.2021, однак відповідь на заяву позивач не отримала. З огляду на вказане виникла необхідність внесення змін до договору оренди у судовому порядку.  
		Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній позовні вимоги заперечував. Зазначав, що строк дії укладеного між сторонами Договору оренди закінчився 16.06.2021.  Оскільки, предмет оренди (будівля ІДН, площею 86,3 кв.м., розташована за адресою: Рівненська обл., смт. Володимирець, вул. Грушевського, 65) перебуває на балансі Кузнецовського МВ УМВС України в Рівненській області, у зв`язку із повідомленням ГУ Національної поліції України в Рівненській області про порушення позивачем умов спірного договору оренди та виникненням необхідності використанням майна для власних потреб балансоутримувача, останній не надає згоди на продовження дії та внесення змін до Договору оренди. Відтак, відповідач листом від 07.05.2021 № 18-02-1469, відмовив позивачу у продовженні строку дії спірного Договору оренди та внесенні до нього відповідних змін.
		Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.09.2021 у справі № 918/567/21 відмовлено у задоволенні позову ФОП Хомуйло П.С. до РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях про внесення змін до Договору оренди державного майна від 16.07.2018 № 1619-2018.
		Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, позивач звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Рішення суду першої інстанції вважає незаконним, а висновки, викладені у ньому, такими, що не відповідають обставинам справи. 
		Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом до спірних правовідносин безпідставно застосовано норми ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в той час, як застосуванню підлягають норми ст. 16 цього Закону, оскільки між сторонами виникли правовідносини щодо внесення змін до Договору оренди у зв`язку із приведенням його у відповідність до вимог ч. 3 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а не правовідносини щодо продовження його дії на новий строк. Апелянт також вказує, що позивачем дотримано процедури, передбаченої для внесення змін до Договору та в період дії спірного Договору надіслано письмову пропозицію про внесення до нього змін відповідачу, однак відповіді на вказану пропозицію позивач не отримала, оскільки, за твердженнями відповідача, лист-відповідь від 23.03.2021 надсилався простою кореспонденцією та не підлягає відстеженню. Зазначає, що суд дійшов хибного висновку про те, що позивачем не вчинено всіх необхідних дій, а саме не надано проекту додаткової угоди про внесення змін до Договору, а в свою чергу, суд не може внести зміни до договору, термін дії якого закінчився.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Хомуйло П.С. на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.2021 у справі № 918/567/21. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні.
		РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях подало до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, безпідставними та просить відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.2021 таким, що прийняте із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
		У відповіді на відзив, яка надійшла на електронну адресу суду, позивач підтримав викладені у позовній заяві та апеляційній скарзі доводи, просить вказані вимоги задоволити.
		За результатами судового засідання, яке відбулося 02.12.2021, постановлено ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду, якою залучено до участі у справі № 918/567/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (33000, м. Рівне, вул. Хвильового, 2, код 40108761). Сторін зобов`язано невідкладно надіслати на адресу третьої особи копію позовної заяви з додатками, копію відповіді на відзив та копію апеляційної скарги з додатками. Відповідні докази подано сторонами до суду.
		За умовами ч. 2 ст. 273 ГПК України розгляд апеляційної скарги у даній справі мав бути здійснений у строк до 10.12.2021. Однак, зважаючи на необхідність залучення третьої особи, з метою належного її інформування про обставини та характер спору, а також для надання можливості скористатись залученій на стадії апеляційного провадження третій особі права на подання пояснень, враховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, згідно яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, розгляд апеляційної скарги відбувається поза межами встановленого ст. 273 ГПК України строку.
		Від ГУ Національної поліції в Рівненській області надійшли письмові пояснення, згідно яких третя особа заперечує проти позовних вимог ФОП Хомуйло П.С., та, з урахуванням неналежного виконання умов договору з боку орендаря, а також необхідності використання майна балансоутримувачу для власних потреб, вважає, що відповідач правомірно відмовив в продовженні спірного Договору оренди. 
		Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив, відповідь на відзив та письмові пояснення, судом встановлено наступне.
		Між ФОП Хомуйло П.С. та РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях укладено Договір оренди державного майна № 1619-2018 від 16.07.2018 щодо об`єкта права державної власності - будівлі ІДН, площею 86,3 кв.м., що розташована за адресою: Рівненська область смт. Володимирець, вул. Грушевського, 65, яка перебуває на балансі Кузнецовського МВ (з обслуговування м. Кузнецовськ та Володимирецького району) УМВС України в Рівненській області. Вартість визначена згідно з висновком про вартість майна на 30.04.2018 становить за незалежною оцінкою 233 700 (двісті тридцять три тисячі сімсот) грн., без врахування ПДВ.
		Згідно п. 1.2 Договору, майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.
		Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами та доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2018 - 3 505, 50 грн.
		Пунктом 10.1 Договору встановлено, що цей договір укладено строком на 2 (два) роки 11 місяців, що діє з "16" липня 2018 до "16" червня 2021 року включно.
		16.07.2018 між сторонами підписано акт прийому передачі нерухомого майна, згідно якого Регіональне відділення перадало, а ФОП Хомуйло П.С. прийняла майно яке є предметом Договору оренди, зазначений акт підписаний сторонами без заперечень та зауважень.
		14.09.2018 до Договору оренди державного майна № 1619-2018 від 16.07.2018 року внесено зміни, якими встановлено розмір орендної плати за базовий місяць - серпень 2018 року без ПДВ - 1 547, 10 грн.
		28.08.2019 внесено зміни до п. 1.1. Договору оренди, якими визначено балансоутримувачем майна ГУНП України в Рівненській області.
		03 жовтня 2019 прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" N 157-IX в новій редакції, який введено в дію з 01 лютого 2020 року. Частиною 3 статті 9 даного Закону визначено, що строк договору оренди не може становити менше п`яти років, крім випадків, визначених Порядком передачі майна в оренду.
		23 лютого 2021 року ФОП Хомуйло П.С. надіслано на адресу РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях заяву від 17.02.2021, у якій остання просила внести зміни до Договору та встановити строк дії Договору оренди на 5 років, а саме з 16 липня 2018 року по 15 липня 2023 включно. Необхідність внесення змін до Договору аргументована положеннями ч. 3 ст. 9, ч. 4 ст. 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у зв`язку із приведенням останнього у відповідність до вимог вказаного Закону.
		Наказом Національної поліції України № 1016 від 06.11.2018 "Про організацію виконання наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11 червня 2018 рою № 359" було прийнято зі сфери управління МВС України з балансу територіальних органів та підрозділів МВС у Рівненській області до сфери управління Національної поліції України в оперативне управління (на баланс) Головного управління Національної поліції в Рівненській області об`єкти нерухомості згідно з додатком 1 до цього наказу, зокрема будівлю інспекції по справах неповнолітніх, за адресою: Рівненська область. Володимирецький район, смт. Володимирець. вул. Грушевського, 65. 
		Листами від 09.10.2021 № 5309/116/05/37-2020 та від 16.03.2021 № 1992/116/05/31-2021 ГУНП України в Рівненській області повідомляло РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях про те, що орендарем здійснено невід`ємні поліпшення, без погодження з балансоутримувачем та орендодавцем, а також, під час перевірки використання орендованого майна, встановлено, що орендар порушує умови Договору, а саме: використання орендованого майна не за цільовим призначенням, передача частини майна в суборенду, без погодження з балансоутримувачем здійснено ремонтні роботи, якими порушено конструкцію несучої стіни. Окрім того було повідомлено, що балансоутримувач не надає згоду на продовження та внесення змін до Договору оренди, а також те, що майно після припинення договору оренди буде використовуватись балансоутримувачем для потреб відділення поліції № 1 Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області.
		Регіональне відділення ФДМУ підготувало лист № 18-02-0898 від 23.03.2021 на адресу Хомуйло П.С. про відмову у внесенні змін до Договору оренди державного майна № 1619-2018 від 16.07.2018, з огляду на отримані заперечення балансоутримувача.
		Наказом РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях № 296 від 07.05.2021 було прийнято рішення про відмову у продовженні Договору оренди нерухомого майна від 16.07.2018 року № 1619-2018. 
		Листом від 07.05.2021 № 18-02-1469 РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях повідомило ФОП Хомуйло П.С. та балансоутримувача про припинення Договору оренди та про необхідність повернення майна з оренди за актом приймання-передавання.
		Позивач, зсилаючись на неотримання відповіді від РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях щодо пропозиції орендаря про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна від 16.07.2018 року № 1619-2018 щодо зміни строку його дії до 5 років, звернувся з даним позовом до суду.
		Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зазначив наступне.
		З матеріалів справи судом встановлено, що договір оренди нерухомого майна від 16.07.2018 року № 1619-2018 припинив свою дії 16.06.2021 року. З урахуванням порушень в частині неналежного виконання умов договору з боку орендаря, а також необхідність майна балансоутримувачу для використання у власних потребах, Регіональне відділення правомірно скористалось правом, визначеним ст. 19 Закону, та відмовило в продовженні спірного договору. При цьому судом враховано, що орендар не скористався визначеним ст. 18 Закону правом на продовження договору оренди на такий же строк. Отже, тільки до закінчення терміну дії договору до нього можуть бути внесені певні зміни та доповнення за рішенням суду. Також судом відмічено, що матеріали справи не містять примірника додаткової угоди підписаної зі сторони ФОП Хомуйло П.С., яким останній пропонував би внести зміни до договору оренди в частині терміну дії, надісланого для Регіонального відділення. Вказаним не дотримана усталена між сторонами процедура щодо внесення змін до договору оренди, яка передбачена зокрема і нормами цивільного законодавства. З врахуванням наведеного суд дійшов висновку про безпідставність та необгрунтованість позовної вимоги. 
		Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду зазначає таке.
		Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, яке перебуває в державній та комунальній власності регулює Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 N 157-IX (далі - Закон України "Про оренду державного та комунального майна").
		Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк; орендар - фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк; орендодавець - юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк.
		Відповідно до частини третьої статті 9 вказаного Закону строк договору оренди не може становити менше п`яти років, крім випадків, визначених Порядком передачі майна в оренду.
		Водночас, статтею 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка визначає особливості внесення змін до нього, врегульовано, що Порядком передачі майна в оренду встановлюються особливості внесення змін до умов договору щодо зміни строку оренди, у разі якщо договір був укладений на строк, менший ніж мінімальний строк оренди. 
		Так, постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 було затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі - Порядок № 483), положення якого визначають механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
		При цьому порядок та умови зміни строку оренди, у разі якщо договір був укладений на строк, менший ніж мінімальний строк оренди, передбачений частиною третьою статті 9 цього Закону, визначені саме пунктом 125 Порядку № 483, за змістом якого, зокрема, не допускається внесення змін до договору оренди з метою збільшення строку його дії, крім випадків, коли договір був укладений на строк, що становить менш як п`ять років, та з моменту укладення не продовжувався, і заява орендаря стосується збільшення строку оренди з метою приведення його у відповідність із визначеним Законом мінімальним строком. Заява орендаря підлягає задоволенню, якщо право власності на об`єкт оренди зареєстровано за державою (відповідною територіальною громадою) у державному реєстрі речових прав станом на дату заяви орендаря або станом на дату закінчення строку, на який був укладений договір. У разі прийняття рішення про внесення змін до договору з метою приведення його строку у відповідність із мінімальним строком оренди, передбаченим Законом, договір оренди викладається в новій редакції згідно з примірним договором оренди, затвердженим відповідно до частини першої статті 16 Закону, але перебіг строку оренди визначається ретроактивно з дати підписання акта приймання-передачі майна за договором, до якого вносяться зміни шляхом викладення його у новій редакції. Якщо це вимагається законом, договір оренди, викладений у новій редакції, підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
		Згідно пункту 129 Порядку, для внесення змін до договору оренди орендар звертається до орендодавця із заявою, де зазначаються положення договору, які він пропонує змінити, та пояснення необхідності внесення таких змін.
		Пункт 125 Порядку № 483 структурно знаходиться в розділі "Внесення змін до договору оренди" та пов`язаний, насамперед, з положеннями статті 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
		Системний аналіз положень пункту 125 Порядку № 483 дозволяє дійти таких висновків.
		По-перше, вказаний пункт спрямований на уніфікацію умов договорів оренди державного та комунального майна, укладених до прийняття Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також договорів, що укладаються після його прийняття в частині строку його дії з метою забезпечення прав та гарантій учасників цих правовідносин.
		По-друге, у цьому пункті нормативно закріплено, як загальну заборону щодо збільшення строку дії договору оренди шляхом внесення змін до договору оренди державного та комунального майна, так і виключення з такої заборони для застосування якого необхідно дотримання наступних критеріїв:
		а) договір був укладений на строк, що становить менш як п`ять років;
		б) договір з моменту укладення не продовжувався;
		в) заява орендаря стосується збільшення строку оренди з метою приведення його у відповідність із визначеним Законом мінімальним строком;
		г) право власності на об`єкт оренди зареєстровано за державою (відповідною територіальною громадою) у державному реєстрі речових прав станом на дату заяви орендаря або станом на дату закінчення строку, на який був укладений договір.
		По-третє, відповідно до наведеного пункту можливість задоволення відповідної заяви орендаря кореспондує як його праву на внесення таких змін, так і обов`язку орендодавця розглянути зазначену заяву та, за умови відповідності вищенаведеним критеріям, внести зміни до укладеного договору з метою приведення його строку у відповідність із мінімальним строком оренди.
		По-четверте, вищезазначеним пунктом встановлено порядок внесення відповідних змін:
		а) викладення договору оренди в новій редакції згідно з примірним договором оренди. При цьому, за змістом частини першої статті 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності або представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності, а якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна.
		Так, примірний договір оренди єдиного майнового комплексу державного підприємства, його відокремленого структурного підрозділу та Примірний договір оренди нерухомого майна, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 № 820.
		б) перебіг строку оренди визначається ретроактивно з дати підписання акта приймання-передачі майна за договором, до якого вносяться зміни шляхом викладення його у новій редакції. Тобто строк зміненого договору фактично повинен дорівнювати встановленому у частині третій статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" мінімальному п`ятирічному строку з моменту підписання відповідного акта.
		в) викладений у новій редакції договір оренди державного або комунального майна підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації у випадках передбачених законодавством.
		З огляду на вищенаведене колегія суддів відзначає, що законом та порядком встановлено спрощену процедуру внесення змін до договору оренди в частині приведення його строку дії до мінімально визначеного. При цьому заява орендаря підлягає задоволенню, якщо право власності на об`єкт оренди зареєстровано за державою (відповідною територіальною громадою) у державному реєстрі речових прав станом на дату заяви орендаря або станом на дату закінчення строку, на який був укладений договір.  
		Матеріалами справи стверджується, що договір оренди державного майна № 1619-2018 від 16.07.2018, було укладено на строк менший ніж мінімально встановлений Законом, а саме, на 2 (два) роки 11 місяців. Зміни до договору в частині строку його дії або пролонгації на новий строк не вчинялись. Подана орендарем заява в частині внесення змін стосувалась виключно приведення його строку дії до мінімально встановленого строку. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 11.04.2019 майно зареєстроване за державою Україна в особі Національної поліції України.
		Отже, слідуючи процедурі внесення змін до Договору оренди з метою приведення його у відповідність із Законом, позивачем дотримано встановленої процедури, визначеної пунктами 125, 129 Порядку.
		Твердження суду першої інстанції, що позивачем в порушення порядку не подано підготовленого примірника змін, судова колегія вважає безпідставним. Відповідно до п. 130 Порядку саме на орендодавця покладено обов`язок підготовки додаткової угоди у випадку задоволення заяви орендаря. 
		Таким чином суд першої інстанції не дав належної правової оцінки вказаним нормам та не врахував закріплене п. 125 Положення № 483 право орендаря на задоволення його заяви про внесення відповідних змін до Договору оренди, а також обов`язку орендодавця розглянути зазначену заяву та внести зміни до укладеного Договору з метою приведення його строку у відповідність із мінімальним строком оренди відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
		Щодо наявної в матеріалах справи відмови Регіонального відділення (лист від 23.03.2022 № 18-02-0898) у внесенні змін до Договору оренди, колегія суддів звертає увагу на слідуючі обставини.
		Відмова обгрунтована запереченнями балансоутримувача на внесення змін, які мотивовані порушенням умов договору орендарем, зокрема: 1) використання майна не за цільовим призначенням; 2) передача в суборенду; 3) "без погодження з балансоутримувачем здійснено ремонтні роботи, якими порушено конструкцію несучої стіни". Також в якості підстави для відмови вказано на необхідність використання орендованого майна для власних потреб балансоутримувача.
		Судом відмічається, що вищенаведені порушення умов договору є підставою для відмови в продовженні договору оренди (ст.ст. 18, 19 Закону) або розірвання договору з ініціативи орендодавця, а не внесення змін до нього. 
		Твердження відповідача про те, що зміни які пропонується внести до договору є фактично продовженням його дії, а тому застосування положень ст.ст. 18, 19 Закону є правомірним, судова колегія вважає безпідставним. Визначені Порядком процедури внесення змін до договору та продовження його дії на новий строк відокремлені та не кореспондуються між собою.
		Окрім цього, п. 130 Порядку передбачає можливість прийняття рішення орендодавцем про відмову в задоволенні заяви орендаря у випадку прийняття рішення про відмову у внесенні змін до договору оренди уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач.
		Тобто рішення про відмову приймається не балансоутримувачем, а його органом управління. 
		Згідно із Положенням про Національну поліцію, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877 , а саме п. 4. Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань:
		57) організовує діяльність своїх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, районах, містах, районах у містах, а також науково-дослідних установ та установ забезпечення;
		58) виконує в межах повноважень, передбачених законом, функції з правління об`єктами державної власності, що належать до сфери її управління;
		Згідно п.11. Голова Національної поліції:
		24) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників та укладає з ними контракти; здійснює інші повноваження з управління об`єктами права державної власності, що належать до сфери управління Національної поліції;
		З викладеного вбачається, що територіальні органи поліції входять до сфери управління Національної поліції. Останньому, як центральному органу виконавчої влади, належать функції з управління об`єктами державної власності.
		Отже, саме Національною поліцією України відповідно до п. 130 Порядку може бути прийнято рішення про відмову у внесенні змін до договору.
		Таким чином, наведені Регіональним відділенням підстави для відмови у внесенні змін до договору не відповідають встановленому порядку, а відтак помилково розцінені судом першої інстанції як правомірні.
		Відповідно зміни до договору оренди в частині приведення строку його дії у відповідність до діючого законодавства мали бути внесені з огляду на наявність всіх передбачених законом та порядком умов.
		В частині належного повідомлення орендаря про відмову в задоволенні його заяви про внесення змін до договору судова колегія враховує наступне.
		Як вбачається з обставин подання даного позову, звернення до суду мотивоване відсутністю обгрунтованої відповіді орендодавця на подану орендарем заяву. В процесі розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій позивач заперечував факт отримання від відповідача будь-якої відповіді.
		З матеріалів справи вбачається, що до відзиву на позовну заяву Регіональним відділенням додано лист від 23.03.2021 року № 18-02/0898, яким останній відмовляє у внесенні змін до договору оренди державного майна в частині збільшення строку оренди до 5 років. В якості доказів відправлення такого листа додано копію журналу обліку вихідних документів за 23.03.2021 та в подальшому додано реєстр поштових відправлень від 23.03.2021 зі штампом Укрпошти. В поясненнях, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що вказані відправлення здійснені простою кореспонденцією з урахуванням пунктів 2, 66, 68, 80 Правил надання послуг поштового зв`язку та оплачені поштовими марками. Відтак, до вказаних доказів не додається розрахунковий документ Укрпошти (касовий чек тощо) в підтвердження надання послуг зв`язку. 
		Оцінюючи надані докази в порядку ст.ст. 78, 79 ГПК України судова колегія вважає їх такими, що в повній мірі не підтверджують факт надсилання обгрунтованої відповіді на подану позивачем заяву. Зокрема, журнал обліку та реєстр відправки не містять відомостей на яку адресу здійснюється поштове відправлення; відсутня можливість перевірки відправлення та вручення пересилання за штрих-кодовим ідентифікатором; відсутнє підтвердження надання послуг з пересилання кореспонденції (касовий чек тощо). 
		Тобто відповідачем належними доказами не спростовано факт неотримання позивачем листа-відмови у внесенні змін до договору, як і не доведено його направлення саме на адресу позивача.
		Також з матеріалів справи вбачається порушення орендодавця в частині належного повідомлення орендаря щодо припинення Договору оренди, оскільки, згідно із п.135 Порядку орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено. 
		Стверджуючи про відправлення на адресу ФОП Хомуйло П.С. листа від 07.05.2021 № 18-02-1469 "Щодо припинення договору оренди", відповідачем аналогічно додано копію журналу обліку вихідних документів за 07.05.2021 та згрупований реєстр поштових відправлень від 07.05.2021 зі штампом Укрпошти. 
		Натомість позивачем додано докази отримання вказаного листа (копія поштового конверту - а.с. 59 на звороті), з якого вбачається, що лист подано до відправлення лише 23.06.2021 (згідно штампу оператора зв`язку), тобто після закінчення дії договору (16.06.2021). Вказані обставини відповідачем також не спростовані.
		Відсутність належного та своєчасного реагування з боку орендодавця на заяву орендаря опосередковано підтверджується також і обставинами спору. Згідно положень п. 130 Порядку розгляд заяви орендаря про внесення змін до договору передбачає певні етапи та строки, за якими орендодавець розглядає заяву та повідомляє уповноважений орган управління (10 робочих днів), орган управління приймає рішення (40 робочих днів), орендодавець приймає рішення після отримання/неотримання відповіді від уповноваженого органу (5 робочих днів). З урахуванням наведеного позивач очікувала отримання позитивного рішення орієнтовно 5-10 червня 2021 року. До вказаних дат позивачем не вчинялись будь-які активні дії, спрямовані як на оскарження відмови у внесенні змін до договору так і на продовження його дії в порядку ст. 18 Закону. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.
		Статтею 86 цього ГПУ України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Отже, місцевий господарський суд під час розгляду спору не дав належної правової оцінки доводам позивача, поданим сторонами доказам, обставинам спору, внаслідок чого дійшов помилкових висновків про безпідставність позову. 
		Колегія суддів вважає, що оскільки відповідач неправомірно відмовив позивачу в задоволенні заяви про внесення змін до договору оренди та належним чином не повідомив останнього про результати її розгляду, вирішення даного спору не може бути поставлене в залежність від закінчення строку дії договору. Тим більше, що повідомлення орендодавця про припинення дії договору надіслано з порушенням чинних законодавчих норм.
		Враховуючи вищевстановлені обставини судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню. 
		Виходячи з положень п. 125 Порядку, за наслідками прийнятого рішення орендодавець зобов`язаний підготувати текст договору в новій редакції, згідно з примірним договором оренди, затвердженим відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону.  
		За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.
		Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Враховуючи вищенаведене судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ФОП Хомуйло П.С. підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.2021 у справі № 918/567/21 скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
		За результатами розгляду апеляційної скарги суд здійснює новий розподіл судових витрат. Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та за апеляційний перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.2021 у справі № 918/567/21 покладаються на відповідача.
		Керуючись ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                                              
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Хомуйло Павліни Семенівни  задоволити. 
		2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 07 вересня 2021 року у справі №918/567/21 скасувати. Прийняти нове рішення. 
		Позов задоволити.
		Внести зміни до договору оренди державного майна № 1619-2018 від 16.07.2018, укладеного між фізичною особою-підприємцем Хомуйло Павліною Семенівною та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, а саме, викласти п. 10.1 в редакції "Цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 16 липня 2018 року до 15 липня 2023 року включно." Договір вважати зміненим з 16 червня 2021 року.
		3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (вул. П. Могили, 24, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 42956062) на користь фізичної особи - підприємця Хомуйло Павліни Семенівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 5675,00 грн. витрат по сплаті судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій.
		4. Господарському суду Рівненської області на виконання постанови видати наказ. 
		5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
		6. Справу № 918/567/21 повернути  Господарському суду Рівненської області.
		 
		Повний текст постанови складений "28" січня 2022 р.
		 
		Головуючий  суддя                                                                      Тимошенко О.М. 
		 
		Суддя                                                                                              Крейбух О.Г.  
		 
		Суддя                                                                                              Юрчук М.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...