Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 641/1685/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2022. Зареєстровано: 01.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2022.
Дата набрання законної сили: 22.12.2022
Номер судового провадження: 1-кп/641/50/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220540000229

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Комінтернівський районнийсуд м.Харкова 
		 
		 
		 
		Номер провадження 1-кп/641/50/2022 Справа № 641/1685/18 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		31 січня 2022 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участі прокурора  ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченої  адвоката ОСОБА_5 ,
		потерпілої  ОСОБА_6 ,
		законного представника неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_7 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_8 
		секретаря  ОСОБА_9 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні в м.Харкові кримінальнепровадження,відомості прокримінальне правопорушенняу якомувнесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза N12018220540000229 від 22.01.2018 за обвинуваченням 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Суми,громадянки України, українки, з вищою освітою, не одруженої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідностей не має, не працюючої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , останнє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої 
		 
		- у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		    ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,22.01.2018року близько13години 45хвилин,діючи умисно,керуючись корисливиммотивом,з метоюнезаконного збагаченняза чужийрахунок,усвідомлюючи протиправнийхарактер свогодіяння,маючи злочиннийумисел,спрямований нанапад зметою заволодіннячужим майном грошовимикоштами,поєднаному знасильством,небезпечним дляжиття особи,заздалегідь приготувавшизасіб длянападу таспричинення тілеснихушкоджень,а самемолоток кухоннийз сокиркою,який поклалау полімернийпакет,тримаючи якийв руці,підійшла домагазину ФОП« ОСОБА_10 » заадресою: АДРЕСА_3 . Далі, ОСОБА_8 ,реалізуючи свійзлочинний умисел,під виглядомпокупця,зайшла довказаного магазину,де побачилапродавця раніше незнайому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якана проханняостанньої зважитикартоплі,була вимушенавийти з-заприлавку.Коли ОСОБА_6 ,щоб набратикартоплі длязваження,присіла спиноюдо ОСОБА_8 ,остання,переслідуючи корисливиймотив скоєннярозбійного нападу,наблизилася допотерпілої ОСОБА_6 ,та,стоячи позадунеї,взявши обомаруками вищевказаниймолоток кухоннийз сокиркою,який знаходивсяу полімерномупакеті,завдала одинудар неюзверху поголові потерпілої.Після цього, ОСОБА_6 почала чинитиопір,підвелася та,обернувшись доостанньої обличчям,схопила своїмируками замолоток кухоннийз сокиркою,що знаходивсяу руках ОСОБА_8 ,яка,не бажаючиприпинити своїзлочинні діїта бажаючидоведення злочинногонаміру докінця,тобто,продовжуючи застосуваннянасильства допотерпілої,з метоюпридушення опоруз їїбоку,тримаючи молоток кухоннийз сокиркоюу правійруці,нанесла щедва послідовніудари поголові потерпілоїзверху,спричинивши тимсамим ОСОБА_6 забиті раниголови,що єлегкими тілеснимиушкодженнями,які спричиниликороткочасний розладздоров`я,тим самимзастосувала насильство,що є небезпечнимдля життята здоров`япотерпілої.При цьому, ОСОБА_6 продовжувала чинитиопір протиправнимдіям ОСОБА_8 ,гучно кликалана допомогу,в результатічого міжостанніми зав`язаласябійка,в ходіякої ОСОБА_8 руками нанеслане менше2-хударів пошиї талівій руціпотерпілої,чим спричинилаїй саднана шиїта лівійруці,що єлегкими тілеснимиушкодженнями.Далі, ОСОБА_6 змогла вихопитиз рук ОСОБА_8 молоток кухоннийз сокиркоюта виштовхалаостанню змагазину навулицю.Таким чином,22.01.2018року ОСОБА_8 ,за місцемзнаходження магазину ФОП « ОСОБА_10 », з метою заволодіння грошовими коштами останнього, скоїла розбійний напад на ОСОБА_6 , спричинивши їй забиті рани голови, що є легкими тілесними ушкодженнями, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, тим самим застосувала насильство, що є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої. 
		Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, й, згідно обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що в ході розбійного нападу, скоєного 22.01.2018 року близько 13 години 45 хвилин, у приміщенні продовольчого магазину ФОП «Даниєлян» за адресою: АДРЕСА_3 стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на скоєння умисного вбивства останньої з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами, наявними у касі магазину. З метою реалізації даного умислу, ОСОБА_8 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за чужий рахунок, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, використовуючи заздалегідь приготовлений засіб для нападу та спричинення тілесних ушкоджень, а саме - молоток кухонний з сокиркою , наблизилася до продавця магазину  ОСОБА_6 , яка присіла спиною до неї та, стоячи позаду потерпілої, взявши обома руками вищевказаний молоток кухонний з сокиркою, який знаходився у полімерному пакеті, завдала один удар нею зверху по голові ОСОБА_6 . Після цього, ОСОБА_6 , почала чинити опір ОСОБА_8 , підвелася та, обернувшись до останньої обличчям, схопилася своїми руками за молоток кухонний з сокиркою, що знаходився в руках ОСОБА_8 , проте, остання, не бажаючи припинити свої злочинні дії та, бажаючи доведення злочинного наміру до кінця, тобто, продовжуючи застосування насильства до потерпілої, з метою придушення опору з її боку, тримаючи молоток кухонний з сокиркою у правій руці, нанесла ще два послідовні удари по голові потерпілої зверху, спричинивши тим самим ОСОБА_6 забиті рани голови, що є легкими тілесними ушкодженнями, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, тим самим застосувала насильство, що є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої. При цьому, ОСОБА_6 продовжувала чинити опір протиправним діям ОСОБА_8 , гучно кликала на допомогу, в результаті чого між останніми зав`язалася бійка, в ході якої ОСОБА_8 руками нанесла не менше 2-х ударів по шиї та лівій руці потерпілої, чим спричинила їй садна на шиї та лівій руці, що є легкими тілесними ушкодженнями. Далі, ОСОБА_6 змогла вихопити з рук ОСОБА_8 молоток кухонний з сокиркою та виштовхала останню з магазину на вулицю. Таким чином, ОСОБА_8 вчинила усі дії, які вважала необхідними для доведення свого злочинного умислу, спрямованого на спричинення смерті з корисливих мотивів ОСОБА_6 , однак з причин, що не залежали від її волі, не змогла довести свій злочинний намір до кінця, оскільки потерпіла чинила активний опір, в ході якого вихопила з її рук сокиру та виштовхала останню з магазину.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.15, п. 6 ч.2 ст.115 КК України, заперечувала, та, на початку судового розгляду, відмовилася від надання показань у суді, скориставшись положеннямст.63 Конституції України. Вподальшому пояснила, що з грудня 2017 року вона мешкає в м. Харкові, орендувала кімнату в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 за 2000 грн., а потім за 3000 грн. за місяць. Коли гроші закінчилися, 14.01.2018 року вона разом зі своїм співмешканцем  ОСОБА_11 з`їхала з цієї квартири, залишивши ключі на холодильнику та жили по різних квартирах доба-двоє. Її хлопець повернувся з АТО з пораненням в тазостегнову частину ноги, користувався милицями, коли кудись виїжджав, при цьому сильно хромав, тяжко спирався на милиці. 21.01.2018 року в денний час її хлопець пішов і вона вирішила за ним прослідкувати та пішла за ним. Хлопець зайшов до продовольчого магазину за адресою: АДРЕСА_3 та почав там розмовляти з дівчиною з темним волоссям. Коли вона зайшла до цього ж магазину, він її побачив та дуже злякався, тоді вона вибігла з кіоску вся в сльозах, пішла до квартири. Хлопець повернувся вранці 22.01.2018 року близько о 10 годині, між ними почалася сварка, під час якої він знову пішов. Вона зрозуміла, що він їй зраджує з дівчиною, яка працює продавцем у вищевказаному магазині та вирішила за це побити дівчину. Взяла металеву сокиру, поклала до пакету, пішла до магазину. Двічі заходила та виходила з магазину, оскільки не була впевнена, що це саме та дівчина. Коли зайшла в магазин втретє, попросила дівчину продавця зважити картоплі. Коли дівчина продавець відвернулася за картоплею, вона почала наносити удари останній пакетом, в якому знаходилась кухонна сокира. При цьому тримала пакет за ручки та мала намір вдарити по тулубу, без конкретизації місця удару. Всі удари були нанесені випадково по голові, оскільки, коли їх наносила, то відвернулась, оскільки їй було страшно, тому що не знала, що це за дівчина, але хотіла зробити їй боляче, бо вважала, що в дівчини було побачення в кіоску з її хлопцем. При цьому потерпіла присіла, а вона перебувала, стоячи над нею. Наміру на вбивство потерпілої у неї не було, просто хотіла провчити останню. Коли почала наносити удари, потерпіла стала кричати, тому вона дуже злякалась, стала пропонувати їй гроші, на що вона їй відповіла: «Не потрібні твої брудні гроші, будеш знати як чужих хлопців відбивати». Після чого потерпіла виштовхала її з магазину й вона побігла, а за нею погнався хлопець, який її затримав. Також підійшли чоловіки, її вдарили в ділянку підборіддя, після чого вона втратила свідомість. Зазначила, що працівники охоронної служби здійснювали на неї психологічний вплив. Вказала, що не мала наміру на вбивство, її не цікавили ані гроші, ані інші цінності, тобто не мала корисливого мотиву, лише бажала провчити потерпілу. Погодилась, що її дії є незаконними, за що відшкодувала шкоду, завдану в результаті їх вчинення потерпілій. Крім того, пояснила, що під час проведення слідчого експерименту їй надали пакет з кухонною сокирою, який вона тримала так, як їй було надано. 
		Потерпіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судовому засіданні 16.11.2021 року, пояснила, що на момент подій 22.01.2018 року вона була неповнолітньою, працювала в магазині за адресою: АДРЕСА_3 , коли до магазину зайшла дівчина, яку вона бачила в цей день вперше, але яка протягом робочого дня заходила до магазину декілька разів. Зайшовши знов, попросила продати їй картоплі, тоді вона обійшла прилавок, підійшла до ящика з картоплею, де в цей час знаходилась обвинувачена та почала накладати картоплю до пакету, присівши на корточки. В цей час вона обернулась спитати кількість картоплі й побачила, як обвинувачена виконує 1 удар пакетом, в якому щось є, в ліву частину її голови. Від удару потерпіла впала між ящиками, одночасно хапалась за пакет, щоб ОСОБА_8 не вдарила знову та почала підніматись. Проте, ОСОБА_8 нанесла ще послідовно 2 удари зверху-вниз по голові потерпілої, знаходячись обличчям до неї. Вихопивши пакет з рук, вона також хотіла нанести обвинуваченій удари, проте, побачивши в пакунку кухонну сокиру, не стала цього робити. Пояснила, що при нападі на неї, вона просила обвинувачену не вбивати її та забрати гроші. Акцентувала увагу суду на тому, що тільки коли вона в обвинуваченої відібрала сокиру, та сокира була в руках потерпілої, обвинувачена відповіла, що гроші їй не потрібні. Також зазначила, що обвинувачена припинила наносити удари лише в зв`язку з тим, що вона в обвинуваченої відібрала молоток кухонний з сокиркою. Коли молоток кухонний з сокиркою забрала, то стала штовхати обвинувачену з магазину й остання опинилась на вулиці, при цьому впала на спину на сніг, а потерпіла її тримала, а коли відпустила, то обвинувачена втікла. Пояснила, що раніше в судовому засіданні надавала інші покази, зокрема, в тій частині, що при нападі, обвинувачена їй казала, що «після цього вона навчиться як відбивати чужих хлопців». Такі покази надавала зв`язку з тим, що хвилювалася. Також вказала, що не пам`ятає, щоб обвинувачена казала що це її останній день життя.Зазначила, що сокира знаходилась в двох целофанових пакетах.
		 
		Епізод від 22.01.2018року за ч.3 ст.187 КК України.
		Незважаючи на невизнання провини обвинуваченою ОСОБА_8 , її винуватість у вчиненні розбою, тобто нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, повністю доводиться нижченаведеними, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:
		    - свідок ОСОБА_12 пояснив, що потерпіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його донькою. 22.01.2018 року у денний час він знаходився вдома, коли йому подзвонила донька, яка працювала в продуктовому магазині та повідомила, що її вбивають. Він поїхав до неї, коли приїхав, побачив, що його донька була вся в крові. Згідно її пояснень, на неї ззаду напала невідома дівчина, яку вона ніколи не бачила. Наносила їй удари не руками, а якимось предметом. Коли вона впала на підлогу, то дівчина сіла зверху, тримаючи пакет у руках. Пакет лежав біля магазину, в якому була кухонна сокира. Крім того, донька пояснила, що пропонувала їй гроші, на що остання відмовилась. Дозвіл на огляд магазина надавала його дружина ОСОБА_7 .
		Вказані показання свідка ОСОБА_12 судом приймаються до уваги в частині факту нападу. Разом з тим, суд оцінює критично показання свідка, надані в частині пояснень щодо фактичних обставин подій під час нападу, які останній надав зі слів доньки та не бачив як саме відбувались події.
		- свідок ОСОБА_13 , в судовому засіднні пояснив, що 22.01.2018 року в денний час він знаходився з донькою в АДРЕСА_3 , за кіоском почув крики, підійшовши до кіоску побачив сокиру на снігу та Лоліту, яка була вся в крові, руки та волосся у неї було в крові, кричала «допоможіть», та повідомила, що ОСОБА_8 била її по голові. Він погнався за обвинуваченою, яка намагалася втекти та щось дістати з сумки, але він схопив її за куртку, зв`язавши сумкою їй руки. Її одежа також була в крові, сама обвинувачена була в неадекватному стані, дивилася «крізь нього», можливо була під дією алкоголю або наркотиків. Він придавив руки обвинуваченої, довів її до кіоску, в цей час під`їхала ДСО. Вказав, що бачив знаряддя злочину  кухонну сокиру, яка була замотана в 2 полієтиленових полупрозорих пакети, лежав біля кіоску, як його кинули. 
		- свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що працює в групі реагування ТОВ «Охорона та безпека». Продовольчий магазинФОП «Даниєлян»за адресою: АДРЕСА_3 знаходиться підохороною,тому вінзнає потерпілу.22.01.2018року,час непам`ятає,на тривожнукнопку надійшовсигнал,вони виїхализа адресою АДРЕСА_3 .Зайшовши домагазину завказаною адресою,побачив потерпілу,на головіякої булакров,поряд знею молотоккухонний зсокиркою зверхуна пакеті.Потерпіла булав шоковомустані,трималася заголову таповідомила,що їївдарили поголові.Та особа,яка напала,побігла вбік дворів,він разомз напарникомпобігли занею,але їмна зустрічйшов чоловік та вів останню за руку. В подальшому особа, яку вони затримали, під час перебування в їх автомобілі, повідомила їм, що напад скоїла вона, оскільки у неї не було грошей на оплату квартири.
		Крім того, провина обвинуваченої у вчиненні у вчиненні розбою, тобто нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, підтверджується наступними письмовими доказами:
		- заявою ОСОБА_12 до Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області щодо нанесення невідомою особою тілесних ушкоджень його доньці ОСОБА_6 (а.с. 23 т. 2); 
		- консультативним висновком лікаря - спеціаліста КЗОЗ «Харківська міської клінічної лікарні швидкої медичної та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова № 10/24656 від 22.01.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_6 встановлено діагноз: забиті рани голови (а.с.12 т.2);
		- довідкою від КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня № 13, відповідно до якої ОСОБА_6 знаходилася під наглядом лікаря хірурга з 23.01.2018 року по 30.01.2018 року у зв`язку забитою раною голови від 22.01.2018 року (а.с.13 т.2);
		- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 22.01.2018 року, відповідно до якого слідчий СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_15 , в присутності понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , провели огляд ділянки місцевості, розташованої біля торгівельного павільйону з написом «Продукти», який знаходиться на відстані 50 м від житлового 9-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_4 . В ході огляду виявлено та вилучено предмет, конструктивно схожий на сокиру з зеленою ручкою, сумку жіночу чорного кольору, 2 змиви зі слідами РБК, металевий предмет з дерев`яною ручкою, жилетку та кофту зі слідами речовини бурого кольору (а.с.14-22 т.2);
		     -протоколом огляду документавід 23.01.2018року,згідно зяким оглянутіоригінал та копія консультативного висновку лікаря - спеціаліста КЗОЗ « Харківська міської клінічної лікарні швидкої медичної та невідкладної допомоги ім. проф.. О.І. Мещанінова № 10/24656 від 22.01.2018 року, з якого вбачається ОСОБА_6 визначений діагноз: забита рана голови, а також ксерокопія довідки від 06.02.2000 року з медичної картки амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_6 щодо визначення групової належності крові А(ІІ) + (позитивна) (а.с. 26 т.2);
		       -протоколом пред`явленняособи длявпізнання тафототаблицею донього від24.01.2018рокуза участю понятих ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_8 та вказала на неї, як на особу яка 22.01.2018 року напала на неї з металевою кухонноюсокироюта нанесла нею їй тілесні ушкодження (а.с.27-30 т.2);
		-протоколом пред`явленняособи длявпізнання тафототаблицею донього від24.01.2018рокузаучастю понятих ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , відповіднодо якогосвідок  ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_8 як особу,яка 22.01.2018року вибігалаз кіоску ФОП« ОСОБА_10 » заадресою: АДРЕСА_3 та вінїї затримав,бачив кровна волоссіта руках( а.с.31-33 т.2);
		   -протоколом оглядуречей тадокументів від24.01.2018року,яким булиоглянути речіта документи,а саме: молоток кухонний з сокиркою, сумка жіноча чорного кольору, 2 змиви зі слідами РБК, металевий предмет з дерев`яною ручкою, жилетка та кофта зі слідами речовини бурого кольору, вилучені під час проведення огляду місця події від 22.01.2018 року (а.с.226-227 т.1);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.02.2018 року за участю захисника ОСОБА_20 , обвинуваченої ОСОБА_8 , в ходіякого останняв присутностідвох понятих ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,на місці скоєння кримінального правопорушення показала та докладно розповіла, як, та за яких обставин скоїла кримінальне правопорушення, а саме  22.01.2018 року вона вийшла з будинку АДРЕСА_5 , де проживала, з собою в пакеті з целофану в неї був молоток кухонний з сокиркою, який вона взяла з дому. Зайшла до продуктового кіоску за адресою: АДРЕСА_3 , аби купити картоплі. Коли йшла з дому, думала над тим, як їй когось припугнути та забрати гроші, з якими в неї були проблеми. Зайшовши в кіоск, попросила продавця  потерпілу ОСОБА_6 зважити картоплю , але когось злякалась та пішла з кіоску, нічого так і не купивши. Через деякий час знову повернулась до магазину купити картоплі, вони в кіоску знаходились вдвох з продавцем, яку вона знову попросила зважити картоплю. Коли остання підійшла до ящику з картоплею та присіла на корточки, знаходячись спиною до неї, ОСОБА_8 вирішила налякати потерпілу, оглушити та потім забрати гроші, що були в магазині, при цьому де були гроші, підозрювана не бачила. Тримаючи пакет з молотком кухонним з сокиркою, ОСОБА_8 нащупала ручку молотка кухонного з сокиркою, стисла її у пальцях та нанесла іншою стороною сокири зверху вниз в область голови потерпілої удар, при цьому куди саме потрапила потерплій  не бачила, бо в цей час, відвернулась в іншу сторону. Також не бачила якою частиною молотка кухонногоз сокиркоювона наносить удари потерпілій, бо молоток кухоннийз сокиркоюбув у пакеті. Після чого потерпіла почала кричати, привстала, схопила її за руки, вони почали боротися. При цьому ОСОБА_6 спіткнулася та впала на ящики, при цьому потерпіла трималася за обвинувачену за обидві руки, пакет, в якому був молоток кухонний з сокиркою,виявився внеї влівій руці.Далі ОСОБА_8 вибачилась передпотерпілою тапросила їївідпустити,після чоговтекла змагазину. Зазначила,що поголові ударівпотерпілій ненаносила.Коли тікала,пакет з молотком кухоннимз сокиркоюзалишився в руках потерпілої. Грошей вона не забирала, бо злякалась. Коли тікала, її через де яку відстань наздогнав хлопець та затримав. Даний протокол зафіксований на відеозаписі компакт-диска, який переглянутий усіма учасниками, в тому числі і ОСОБА_8 , про що свідчить запис у протоколі про ознайомлення з ним та з фактичними результатами технічного документування та підписи всіх учасників слідчої дії. Заяв та зауважень від сторони захисту не надходило( а.с.34-38 т.2).
		- протоколом огляду предмету від 09.01.2021 року, в ході якого слідчий СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_23 у присутності понятих ОСОБА_19 , ОСОБА_24 предмет, а саме кухонну сокиру-молоток довжиною 30 см з зеленою ручкою (а.с.153 Т3);
		- протоколом пред`явлення предмету для впізнання від 09.01.2021 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_25 вказує на кухонну сокиру, з зеленою ручкою, відсутність якої він виявив в січні 2018 року. Також, свідок повідомив, що з однієї сторони сокири був молоток, з іншого лезо для рубки м`яса (а.с.155 Т3);
		- висновком експерта № 143 від 29.01.2018 року, відповідно до якого, на поверхні наданої на дослідження сокири, слідів папілярних ліній не виявлено (а.с.64-69 т.2);
		     -висновком експерта№ 429-Ая/18від 30.01.2018року,висновком експерта№ 1061-ая/18від 15.03.2018року, з яких вбачається, що у ОСОБА_6 встановлені наступні тілесні ушкодження: забиті рани на голові: на волосистій частині голови на межі тім`яної та лівої скроневої ділянки є рана лінійної форми, покрита скоринкою, аналогічного характеру рани є в тім`яній ділянці праворуч УСЛ, в лобній ділянці на 4 см праворуч УСЛ та на 2 см вище надбрівної дуги; садна на шиї та на лівій руці. Забиті рани утворились від травматичної дії тупого твердого предмету, який, ймовірніше за все, мав обмежену контактну поверхню, але індивідуальні особливості цього предмету не відобразились в пошкодженні/або відсутній їх опис у наданій медичній документації. Вищевказані рани обумовили до хірургічного втручання  накладанню шовного матеріалу. Стосовно строку утворення цих ран, виходячи із морфологічної картини, характеру ушкодження, а також стадії загоєння ран  вони могли бути отримані не пізніше дати звернення в лікувальний заклад, де й були встановлені -22.01.2018 року. Садна на шиї та на лівій руці утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів, за механізмом тертя-ковзання, та могли бути отримані протягом 1 доби до огляду, цей висновок підтверджується виглядом, характером пошкодження, а також стадією загоєння саден. За ступенем тяжкості: забиті рани на голові, які в своєї течії потребували хірургічного втручання (наложення шовного матеріалу) належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня). Садна на шиї та на лівій руці викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень. Не виключена можливість, що ці ушкодження могли бути отритмані від травматиного впливу топора, наданого в провадження судово-медичного ескперта (оскільки цей тупий твердий предмет, що має загострену поверхню). Враховуючи морфологічну характеристику, кількість, анатомічну локалізацію, встановлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, можливо припустити, що їй було завдано, як мінімум, 5 травматичних впливів. Покази ОСОБА_6 , викладені нею в статусі потерпілої в протоколі проведення слідчого експерименту від 13.02.2018 року, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині терміну і механізму утворення встановлених у неї тілесних ушкоджень  при заподіянні 22.01.2018 року приблизно о 13 годині 45 хвилин травматичних впливів в ці ділянки. Виходячи із викладеного, встановлені у неї тілесні ушкодження могли бути отримані в строк та при обставинах, на які вона посилається під час проведення слідчого експерименту. Під час проведення слідчого експерименту від 13.02.2018 року ОСОБА_8 , не розкритий механізм тілесних ушкоджень, не вказана конкретна локалізація, кількість травматичних впливів тощо, тому дати оцінку в судово-медичному відношенні цим показам ОСОБА_8 не є можливим ( а.с.46-47, 48-50 т.2); 
		- висновком експерта № 86х від 06.02.2018 року, відповідно до якого, наданий на дослідження предмет, виготовлений промисловим способом, й є тичковим ножем спеціального призначення та не відноситься до клинкової холодної зброї через відсутність технічної забезпеченості ( а.с.60-62 т.2);
		- висновком експерта № 240-И/18 від 23.02.2018 року, відповідно до якого в двох змивах, вилучених під час огляду місця події, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від потерпілої ОСОБА_6 не виключається, оскільки, згідно даних медичної карти амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_6 , її група крові А (ІІ) (а.с.54-55 т.2)
		- висновком експерта № 242-И/18 від 26.02.2018 року, з якого вбачається, що на светрі жіночому чорно-білого кольору, який належить потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Походження цієї крові від потерпілої ОСОБА_6 не виключається, оскільки, згідно даних медичної карти амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_6 , її група крові А (ІІ) (а.с.51-53 т.2);
		    -висновком експерта №241-И/18від 28.02.2018року,відповідно доякого нажилеті верхньомужіночому утепленомустьобаному,який належитьпотерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,виявлена кровлюдини групиА з ізогемаглютиніноманти-В.Походження цієїкрові відпотерпілої ОСОБА_6 не виключається,оскільки,згідно данихмедичної картиамбулаторного хворогона ім`я ОСОБА_6 ,її групакрові А(ІІ) (а.с.56-59т.2). 
		   Так, стороною захисту зазначено, що під час складання обвинувального акту, невірно визначене місце скоєння кримінального правопорушення, а також прізвище власника магазину та назва магазину, зазначаючи, що, таким чином, огляд приміщення та слідчі експерименти з потерпілою та обвинуваченою були здійснені без відповідної ухвали слідчого судді, що робить ці докази та супутні з ними докази - недопустимими.
		Проте, суд критично оцінює заперечення сторони захисту в цій частині та вважає, що вказані обставини не впливають на розгляд справи по суті та її фактичні обставини. Крім того, самою обвинуваченою в судовому засіданні не оспорювалось, що місцем вчинення злочину є магазин «Продукти», біля якого її було затримано. Так, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.01.2018 року та заяви ОСОБА_7 ,нею наданийдозвіл наогляд приміщенняпрацівниками поліціїза адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 30-31 т. 1, а.с. 18 т.3).
		Крім того,судом критичнооцінюються запереченнязахисника втій частині,що дозвілна оглядприміщення надала ОСОБА_7 ,яка,на йогодумку,не малана цеправа.Так,згідно положеньст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд …. приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Відповідно до положень ст.233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установленихчастиною третьоюцієї статті. Відповідно до положень ст. 397, 398ЦК Україниволодільцем чужогомайна єособа,яка фактичнотримає йогоу себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам.Фактичне володіннямайном вважаєтьсяправомірним,якщо іншене випливаєіз законуабо невстановлено рішеннямсуду. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом. 
		Згідно заяви ОСОБА_7 , нею працівникам поліції наданий дозвіл на огляд приміщення, де вона здійснює торгівельну діяльність. Крім того, під час судового розгляду не встановлено факт оспорювання даного права будь-якою іншою особою.
		Крім того, сторона захисту, просили визнати недопустимими вищевказані докази з тих підстав, що в подальшому не був наданий дозвіл на проведення вказаних слідчих дій слідчим суддею в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, проте, з аналізу положень ч. 3 ст. 233 КПК України, вбачається, що вказана норма Закону стосується лише процесуальної дії  обшук та не регулює питання щодо проведення огляду, зокрема, іншого володіння особи. З огляду на вищевикладене, дані твердження сторони захисту щодо визнання вказаних доказів недопустимими суд оцінює критично.
		Заявляючи про порушення права на захист обвинуваченої під час досудового розслідування, захист посилається на те, що в момент проведення огляду місця події за участю ОСОБА_8 , коли вона була фактично затримана та позбавлена права заявити відводи експертам та експертній установі, в порядку вимог ст. 42 КПК України. Дане твердження судом визнається як неспроможне, оскільки, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину( а.с. 30-31 т. 1), ОСОБА_8 була затримана 22.01.2018 року й, в той же день, згідно Доручення про надання безоплатної вторинної допомоги від 22.01.2018 року № 451, для захисту її прав був призначений в якості захисника адвокат ОСОБА_20 . Крім того, положеннями ст. 237 КПК України, яка регулює проведення огляду житла чи іншого володіння особи, участь захисника при проведенні огляду - не є обов`язковою.
		Таким чином, судом критично оцінюються заперечення сторони захисту, в зазначеній частині. 
		Дії обвинувачної ОСОБА_8 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 3 ст. 187 КК України  розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу та з проникненням в приміщення, та за ч.2 ст.15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, як замах на умисне вбивство з корисливих мотивів. Проте, в судовому засіданні стороною захисту висунуто версію щодо іншого мотиву вчинення обвинуваченою ОСОБА_8 нападу на потерпілу ОСОБА_6 , а саме  ревнощі. Так, обвинувачена ОСОБА_8 пояснила, що свого свівмешканця ОСОБА_11 запідозрила в зраді з ОСОБА_6  потерпілою в цій справі, у зв`язку з чим, скоїла на неї напад. 
		Так, викладаючи свою версію подій, обвинувачена ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначила, що, 21.01.2018 року її співмешканець ОСОБА_11 зайшов до продовольчого магазину за адресою: АДРЕСА_4 та розмовляв з дівчиною-продавцем з темним волоссям, що викликало в неї ревнощі й вона вирішила потерпілу побити.
		Дана версія сторони захисту судом оцінюється критично.
		   Так, згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками 23.01.2021 року, свідки ОСОБА_26 , ОСОБА_25 впізнали обвинувачену ОСОБА_8 як особу, яка мешкала в кімнаті АДРЕСА_6 зі своїм співмешканцем (а.с.167-170 т. 3). 
		Згідно показаньсвідка ОСОБА_27 ,остання всудовому засіданніпояснила,що згрудня 2017року здавалакімнату ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 ,одна з7кімнат вквартирі гостиноготипу,за 2000грн. , квартира має дві загальні кухні. До кімнати ОСОБА_8 в`їхала одна з речами, пояснювала, що в м. Харкові їй краще знайти роботу та те, що чоловік приїде під Новий Рік з АТО, але зараз знаходився на лікуванні в Дніпровській лікарні. Розрахуватись остаточно за квартиру повинна була в кінці січня, але пройшло два тижні, проте, гроші за квартиру так і не заплатила та зникла з речами наприкінці січня-початку лютого, точну дату не пам`ятає. Також повідомила, що, зі слів сусідів, до ОСОБА_8 приїхав чоловік, її друг, який був дуже хворий, кашляв, стогнав, ногами майже не ходив. Коли вона стала вимагати аби ОСОБА_8 викликала швидку, то вони з чоловіком з`їхали з квартири. Також зазначила, що з кімнати нічого не зникло, оскільки в ній нічого не було, але сусіди повідомили, що з загальної кухні зникла кухонна сокира, турка, скалка. 
		Крім того, згідно договору найма житлового приміщення від 12.12.2017 року, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_11 орендували у ОСОБА_28 кімнату в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 за 2000 грн., щомісячно (а.с.22 Т3).
		   В порядку вимог ст.333 КПК України судом надавалось доручення Слобідському ВП щодо встановлення особи співмешканця ОСОБА_8 та його допиту про обставини, що мають значення для розгляду даної кримінальної справи по суті (а.с.27-28 т.3). Згідно відповіді СВ Слобідського ВП, встановлена особа співмешканця ОСОБА_8 , а саме  ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , допитати якого не надалось можливим, оскільки 07.08.2020 року він помер (а.с.69 Т3).
		Згідно протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.11.2020 року, обвинуваченій ОСОБА_8 , в присутності захисника  адвоката ОСОБА_5 були пред`явлені 4 фотознімки чоловіків, серед яких на фотознімку № 2 ОСОБА_8 впізнала свого співмешканця ОСОБА_11 (а.с. 76-78 т. 3).
		   Свідок ОСОБА_26 , пояснила, що була сусідкою ОСОБА_8 , яка проживала за адресою - АДРЕСА_2 разом із чоловіком, який погано ходив навіть по квартирі. ОСОБА_8 його майже носила на собі, мав хворобливий вигляд, сильно кашляв, часто випивав. При цьому ОСОБА_8 жалілась на тяжке життя, на відсутність грошових коштів, на хворобу свого співмешканця та на відсутність грошей на його лікування. 
		Свідок ОСОБА_25 , пояснив, що ОСОБА_8 знімала у ОСОБА_27 кімнату за адресою - АДРЕСА_2 разом із чоловіком, який важко пересувався по квартирі, не виходив на загальну кухню, постійно знаходився в кімнаті, пересувався за допомогою 2 милиць та, спираючись на ОСОБА_8 . 
		Також, суд приймає до уваги показання самої ОСОБА_8 в тій частині, що ОСОБА_11 погано пересувався по квартирі, мав поранення в тазостегнову частину, сильно хромав, по сходинах йому було важко ходити. 
		Крім того, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що в кіоск заходять звичайно одні й ті самі люди, й незнайомого чоловіка вона би запам`ятала, тому не підтверджує показання обвинуваченої в цій частині. Крім того, в судовому засіданні 16.11.2021року потерпіла зазначила, що обвинувачена під час нападу нічого з приводу «чужих хлопців, яких вона нібито відбивала» - не казала. Раніше в судовому засіданні надавала інші пояснення в зазначеній частині, в зв`язку з хвилюванням. Також пояснила, що твердження обвинуваченої в тій частині, що вона вчинила напад на неї, як на дівчину з темним волоссям, з якою нібито розмовляв її співмешканець  не відповідає дійсності, оскільки на момент подій 22.01.2018року в неї був світлий колір волосся.
		Судом показання потерпілої ОСОБА_6 оцінюються в сукупності з іншими доказами по справі, й приймаються до уваги показання потерпілої ОСОБА_6 , надані в судовому засіданні 16.11.2021року, як такі, що не суперечать ішим доказам, дослідженим в даній справі. При цьому суд також приймає до уваги, що під час досудового розслідування потерпілою при проведенні слідчого експерименту також не зазначалось щодо інших обставин, окрім тих, про які вона вподальшому пояснила суду 16.11.2021року.
		   Крім того, твердження обвинуваченої в тій частині, що, виїхавши з орендованої квартири за адресою: АДРЕСА_2 , орієнтовно 11 чи 14.01.2018 року, разом з ОСОБА_11 , вони проживали на інших орендованих квартирах й саме з останнього місця проживання в магазин «Продукти», розташований неподалік, прийшов ОСОБА_11 , який за станом здоров`я не мав змоги пересуватись на велику відстань  судом оцінюється як таке, що не відповідає дійсності. Так, згідно пояснень самої ОСОБА_8 щодо місця проживання, що зазначалось нею під час досудового розслідування, в тому числі, слідчому судді під час обрання відносно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останньою вказана саме адреса - АДРЕСА_2 , що визначена за договором найму житла. 
		   Також, суд враховує, що, згідно вказаного договору від 12.12.2017 року, вартість оренди кімнати в квартирі складала 2000 грн. щомісяця. Згідно пояснень свідка ОСОБА_28 , власниці квартири, ОСОБА_8 сплатила 3000 грн., з яких: 1000 грн.  передоплата за останній місяць, й тому вважає, що, проживши місяць, ще 2 тижні ОСОБА_8 проживала в квартирі безоплатно, крім того, зазначила, що остання виїхала з квартири наприкінці січня  початку лютого, точну дату не пам`ятає, але стверджує, що це був саме понеділок.
		Відповідно до пояснень обвинуваченої в судовому засіданні, точну дату , коли вони із ОСОБА_11 виїхали з квартири АДРЕСА_6 , вона не пам`ятає, це було 11 чи 14 січня 2018 року. Разом з тим, обвинувачена в судовому засіданні пояснила, що кухонну сокиру  знаряддя злочину, вона взяла з останньої квартири за іншою адресою, де вони з ОСОБА_11 проживали.
		Проте, свідок ОСОБА_25 , пояснив, що після виїзду з квартири за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_8 разом із співмешканцем, виявив, що в нього зникла з загальної кухні кухонна сокира.Дані показання також узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_26 , яка пояснила, що, зі слів сусіда ОСОБА_29 , після виїзду ОСОБА_8 з чоловіком з квартири, зникли деякі речі, зокрема  кухонна сокира; 
		   Також в порядку вимог ст.333 КПК України судом було надане доручення щодо встановлення останнього місця проживання обвинуваченої ОСОБА_8 разом з співмешканцем, встановлення власника квартири та його допиту про обставини оренди квартири в 20-х числах 2018 року. На виконання ухвали суду, СВ Слобідського ВП надані матеріали, отримані внаслідок проведення слідчих (розшукових) дій, до яких, відповідно до положень ч.6 ст.333 КПК України, в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, був наданий доступ стороні захисту. Так, згідно наданих матеріалів, проведений слідчий експеримент 20.11.2020року, згідно якого, ОСОБА_8 не змогла знайти адресу, за якою мешкала в період часу з кінця січня 2018року, при цьому обвинувачена показала на квартиру АДРЕСА_7 . Згідно протоколу, оголошеного в судовому засіданні щодо допиту свідка ОСОБА_30 , допитаного в порядку виконання ухвали суду, останній пояснив, що за вказаною адресою: АДРЕСА_8 мешкає з родиною з 1970 року, квартиру ніколи в оренду не здавав. Також наданий Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підтвердження права власності ОСОБА_30 на вказане житло. Додаткові клопотання щодо допиту даного свідка не надходили.
		   Таким чином, суд дійшов висновку, що показання обвинуваченої в тій частині, що вони разом з ОСОБА_11 , виїхавши з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , орендували інші квартири, в тому числі, нібито квартиру, розташовану поряд з магазином «Продукти», де ОСОБА_8 вчинила напад на потерпілу ОСОБА_6 - не є спроможними, а датою виїзду ОСОБА_8 та ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 - є 22.01.2018 року, тобто день, коли ОСОБА_8 був вчинений розбійний напад на потерпілу ОСОБА_6 .
		З огляду на вищевикладене, враховуючи, що потерпіла оспорює спілкування з невідомим чоловіком в магазині напередодні, а також оспорює висловлення ОСОБА_8 фрази під час нападу стосовно того, що вона нібито відбиває чужих хлопців, також беручи до уваги, що показання обвинуваченої в тій частині, що вони переїхали до іншої орендованої квартири й ОСОБА_11 приходив в магазин до потерпілої аби з нею поспілкуватись судом оцінені як такі, що не відповідають дійсності та, зважаючи на показання свідків, які стверджували в судовому засіданні, що ОСОБА_11 мав хворобливий стан та не мав фізичної можливості самостійно пересуватись за межі квартири - суд версію сторони захисту щодо вчинення даного злочину з мотивів ревнощів обвинуваченої ОСОБА_8 співмешканця ОСОБА_11 до потерпілої ОСОБА_6 - оцінює критично, як таку, що спростовується дослідженими та проаналізованими судом доказами.
		   При визначенні суб`єктивної сторони складу злочину - розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, в діях обвинуваченої ОСОБА_8 , зокрема, встановлення мотиву та мети злочину, суд виходить з наступного.
		Так, обвинувачена ОСОБА_8 була обізнана в тому, що у в магазині «Продукти» є грошові кошти від продажу товарів. 
		Згідно дослідженого в судовому засіданні протоколу слідчого експеримента, проведеного за участю обвинуваченої ОСОБА_8 від 13.02.2018 року за участю захисника ОСОБА_20 , остання вприсутності двохпонятих ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,на місці скоєння кримінального правопорушення вказала, що зайшла до продуктового кіоску за адресою: АДРЕСА_3 , аби купити картоплі. Коли йшла з дому, думала над тим, як їй когось припугнути та забрати гроші, з якими в неї були проблеми. … Коли потерпіла підійшла до ящику з картоплею та присіла на корточки, знаходячись спиною до неї, ОСОБА_8 вирішила налякати потерпілу, оглушити та потім забрати гроші, що були в магазині, при цьому де були гроші, підозрювана не бачила( а.с.34-38 т.2). 
		Також судом приймаються до уваги показання свідків  ОСОБА_29 та ОСОБА_26 , сусідів, поряд з якими в кімн. АДРЕСА_6 проживала ОСОБА_8 , які в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_8 особисто їм розповідала про своє скрутне фінансове положення, щодо відсутності грошей. Також суд бере до уваги пояснення свідка ОСОБА_28  власниці кімнати АДРЕСА_6 , яка пояснила, що, уклавши з нею договір найму житлового приміщення строком на 6 місяців, ОСОБА_8 , фактично не розплатившись за оренду житла, зникла, порушивши умови договору. Суд також бере до уваги досліджені в судовому засіданні численні договори з ломбардів, в які ОСОБА_8 в період з 15.12.2017 року по 18.01.2018 року закладала ювелірні цінності. 
		Також судом приймаються до уваги показання свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що працює в групі реагування ТОВ «Охорона та безпека». 22.01.2018 року за «тривожною кнопкою» надійшов сигнал, виїхали за адресою АДРЕСА_4 . Вподальшому особа, що напала на потерпілу  обвинувачена в цій справі, була затримана й під час перебування в їх автомобілі, повідомила, що напад скоїла вона, оскільки у неї не було грошей на оплату квартири.
		Крім того, судом до уваги приймається протокол тимчасового доступу до речей і документів від 05.04.2018 року, яким наданий доступ до відеозапису здійснення виїзду групи реагування ТОВ «Охорона та безпека» від 22.01.2018 року ( а.с.6-9 т.2). Згідно відеозапису з камери групи реагування ТОВ «Охорона та безпека» від 22.01.2018 року, після затримання, ОСОБА_8 на питання працівника охорони щодо причин скоєння даного злочину, відповіла, що вона не знала що робити, оскільки якщо не сплатить гроші, її виселять з квартири, бо вона не з Харкова.
		Судом критично оцінюються твердження сторони захисту в тій частині, що при здійсненні даного відеозапису обвинуваченою ОСОБА_8 надані неправдиві пояснення в зв`язку з тим, що на неї здійснювався тиск працівниками служби охорони.
		Так, згідно постанови Другого СВ ТУ ДБР від 28.12.2021 року, кримінальне провадження №42020220000000506 від 22.10.2020року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, розпочатого на підставі ухвали Комінтернівського районного суду м.Харкова від 23.09.2020р. за заявою ОСОБА_8 щодо застосування стосовно неї працівниками ТОВ «Охорона та безпека» та співробітниками органу досудового розслідування недозволених методів досудового розслідування в кримінальному провадженні №12018220540000229 від 22.01.2018року  закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
		Таким чином, при визначенні мотиву та мети при вчиненні злочину - розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, в діях обвинувачної ОСОБА_8 , судом враховується матеріальний стан обвинуваченої, яка потребувала грошових коштів для оренди житла для себе та хворого співмешканця, які залишились в холодну пору року без засобів до існування та за відсутності житла, змушена була закладати ювелірні цінності в ломбардні установи, при цьому як працівникам служби охорони, так і вподальшому під час проведення слідчого експерименту, в присутності захисника ОСОБА_8 пояснювала, що вчинила напад на потерпілу, оскільки потербувала грошей для сплати за квартиру.
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність в діях обвинуваченої корисливого мотиву при вчиненні розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, на потерпілу ОСОБА_6 22.01.2018 року 
		Органом досудового розслідування дії обвинуваченої ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 3 ст. 187 КК України, а саме  розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу та з проникненням в приміщення, при цьому, суд зазначає наступне.
		Так, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» звертається увага суддів на наступне.
		Розбій, як злочин проти власності (стаття 187 КК України) - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.
		Під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Фізичним насильством, небезпечним для життя чи здоров`я охоплюється, зокрема, легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності. 
		Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, - заволодіння чужим майном.
		Як вбачається з фактичних обставин справи, встановлених судом, обвинувачена ОСОБА_8 прибула до потерпілої з прямим умислом  вчинити напад з метою заволодіння чужим майном, при цьому обвинувачена усвідомлювала, що посягає на чужу власність та відкрито бажала вилучити чуже майно, на яке вона не мала ніякого права, передбачала спричинення матеріальної шкоди і бажала спричинити таку шкоду, також при цьому завдала легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілої, тим самим застосувала насильство, що є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої. 
		Як вбачається з встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи, дії ОСОБА_8 були спрямовані на заволодіння чужим майном. Для їх реалізації вона прийшла в магазин, де вчинила розбійний напад, під час якого завдала легкі тілесні ушкодження потерпілій, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілої, тим самим застосувала насильство, що є небезпечним для життя та здоров`я. З вищевикладених підстав, суд дійшов висновку про відсутність інших мотивів у обвинуваченої на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ніж корисливий, обумовлений наміром подавити волю до супротиву при заволодінні майном.
		Отже, ОСОБА_8 під час розбійного нападу завдала ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілої, тим самим застосувала насильство, що є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої, й, відповідно до правової позиції, наведеної у Постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.05.2019 (справа № 654/3305/15-к провадження № 51-3221км18), умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження в процесі розбою повністю охоплюється об`єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 187 КК України, і додаткової кваліфікації за ст. 125 КК України не потребує.
		Разом зтим,дії обвинуваченоїорганом досудовогорозслідування кваліфіковані за ч.3ст.187КК України розбій,поєднаний зпроникненням вприміщення.Проте,«проникнення» яккваліфікуюча ознакарозбою передбачає,що особапотрапила ужитло,інше приміщеннячи сховищенезаконно,тобто завідсутності праваперебувати вмісці,де знаходитьсямайно (всуперечволі законноговолодільця,шляхом обману,за відсутностівизначених закономпідстав чина порушеннявстановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час розбою. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має.
		Так, постановою від 18.04.2018 року у справі№569/1111/16-к Великої Палати ВС викладений висновок щодо застосування нормативно визначеної ознаки складу такого злочину, як розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.
		Великою ПалатоюВС роз`яснено,що вирішальнимпри визначеннізаконності/незаконностівходження (потрапляння)особи увідповідне приміщенняабо перебуванняв ньомупід часвчинення розбою,є режимдоступу дооб`єкта(вільний/обмежений).Наявність режимувільного доступудо приміщеннясвідчить прозаконність входження(потрапляння)особи увідповідне приміщеннята правомірнеїї перебуваннятам,а отже,виключається інкримінуваннякваліфікуючої ознаки«проникнення»,навіть якщоособа потрапилав приміщенняз умисломзаволодіти чужиммайном. Якщо особа, яка шляхом вільного доступу до певного приміщення вчиняє дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, що зберігається в місці з обмеженим доступом (наприклад, службові приміщення, відокремлені секції магазину з обмеженим доступом, касові апарати, сейфи тощо), її дії мають бути кваліфіковані як поєднані з проникненням у інше приміщення чи сховище.
		Враховуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини щодо того, що обвинувачена ОСОБА_8 цілеспрямовано прийшла до магазину, який працював на момент її прибуття та мав вільний доступ для покупців, під виглядом якого вона зайшла в торгову зону магазину, при цьому, на прохання ОСОБА_8 зважити їй картоплі, саме потерпіла ОСОБА_6 вийшла з-за прилавку в торгову зону, де, біля виходу з магазину, знаходився ящик з картоплею, а, завершивши всі дії, які вважала за необхідне вчинити для доведення злочинного умислу до кінця щодо здійснення розбійного нападу з метою заволодіння майном потерпілої, обвинувачена була змушена залишити місце злочину з причин, які не залежали від її волі, при цьому мета нападу  заволодіння майном потерпілої досягнута не була - суд приходить до переконання, що, всупереч вимогам ст.ст.17,92 КПК України,стороною обвинувачення не доведено перед судом «поза розумним сумнівом» наявність у діяхобвинуваченої ОСОБА_8 передбаченої ч. 3ст. 187 КК Україникваліфікуючої ознаки розбою, як «проникнення у приміщення», оскільки суд вважає доведеним наявність умислуу обвинуваченої ОСОБА_8 на здійснення розбійного нападу до того, як вона опинилася у магазині, де працювала потерпіла ОСОБА_6 , при цьому мала вільний доступ до входу в торгову зону магазину, де нею був вчинений напад на потерпілу, у зв`язку із чим посилання на вчинення ОСОБА_8 таких дій підлягає виключенню із її обвинувачення, та її дії слід перекваліфікувати з ч. 3 на ч. 1ст. 187 КК України. 
		Крім того, суд приймає до уваги, що при вчиненні розбійного нападу обвинуваченою ОСОБА_8 були виконані всі дії, які вона вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
		Проте, відповідно до Постанови № 10 від 06.11.2009 року «Про судовупрактику усправах прозлочини противласності», розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.
		Також слід зазначити, що відмежування між насиллям, що є небезпечним для життя чи здоров`я, та не небезпечним, визначається характером та тяжкістю легких тілесних ушкоджень: легкі тілесні ушкодження без розладу здоров`я, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я або до короткочасної втрати працездатності належать до насилля, яке є небезпечним для життя та здоров`я. Враховуючи, що в даному випадку потерпілій були спричинені легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілої, тим самим до потерпілої було застосуване насильство, що є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої. 
		Таким чином,обвинуваченою ОСОБА_8 був вчиненийрозбій тобто,напад напотерпілу ОСОБА_6 з метоюзаволодіння чужиммайном,поєднаний ізнасильством,небезпечним дляжиття особи,яка зазналанападу,тобто,вчинила кримінальнеправопорушення (злочин), передбаченийположеннями ч.1ст.187КК України. 
		 
		Епізод від 22.01.2018року за ч.2ст.15 п.6ч.2ст.115КК України. 
		Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України  закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів. 
		Державний обвинувач в судовому засіданні підтримав зазначену кваліфікацію дій обвинуваченої ОСОБА_8 .
		Допитавши обвинувачену ОСОБА_8 , яка провину не визнала, потерпілу, свідків, а також дослідивши інші надані суду докази, суд дійшов висновку, що склад злочину, передбачений ч.2ст.15п.6ч.2ст.115КК України,в діях обвинуваченої ОСОБА_8 стороною обвинувачення при розгляді даного кримінального провадження не доведений.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.15, п. 6 ч.2 ст.115 КК України, заперечувала, та, на початку судового розгляду, відмовилася від надання показань у суді, скориставшись положеннямст.63 Конституції України.Вподальшому пояснила,що згрудня 2017року вонамешкає вм.Харкові,знімала кімнатув квартиріза адресою: АДРЕСА_2 за 2000грн.,а потімза 3000грн.за місяць.Коли гроші закінчилися,14.01.2018року вонаразом зісвоїм співмешканцем ОСОБА_11 з`їхала зцієї квартири,залишивши ключіна холодильникута жилипо різнихквартирах доба-двоє.Її хлопецьповернувся зАТО зпораненням втазостегнову частинуноги,користувався милицями,коли кудисьвиїжджав,при цьомусильно хромав,тяжко спиравсяна милиці.21.01.2018року вденний часїї хлопецьпішов івона вирішилаза нимпрослідкувати тапішла заним.Хлопець зайшовдо продовольчогомагазину заадресою: АДРЕСА_4 та почавтам розмовлятиз дівчиноюз темнимволоссям.Коли воназайшла доцього жмагазину,він її побачивта дужезлякався,тоді вонавибігла зкіоску всяв сльозах, пішладо квартири.Хлопець повернувсявранці 22.01.2018року близькоо 10годині,між нимипочалася сварка,під часякої вінзнову пішов.Вона зрозуміла,що вінїй зраджуєз дівчиною,яка працюєпродавцем у вищевказаномумагазині та вирішила заце побитидівчину.Взяла металевусокиру,поклала допакету, пішладо магазину.Двічі заходилата виходилаз магазину,оскільки небула впевнена,що цесаме тадівчина.Коли зайшлав магазинвтретє,попросила дівчину продавцязважити картоплі.Коли дівчинапродавець відвернуласяза картоплею,вона почалананосити удари останній пакетом,в якомузнаходився молотоккухонний зсокиркою.При цьомутримала пакетза ручкита маланамір вдаритипо тулубу,без конкретизаціїмісця удару.Всі ударибули нанесенівипадково поголові,оскільки,коли їхнаносила,то відвернулась,оскільки їйбуло страшно,тому щоне знала,що цеза дівчина,але хотілазробити їйболяче,бо вважала,що вдівчини булопобачення вкіоску зїї хлопцем.При цьомупотерпіла присіла,а вонаперебувала,стоячи наднею.Наміру навбивство потерпілоїу неїне було,просто хотілапровчити останню.Коли почалананосити удари,потерпіла сталакричати,тому вонадуже злякалась,стала пропонуватиїй гроші,на щовона їйвідповіла:«Не потрібнітвої бруднігроші, будешзнати якчужих хлопціввідбивати».Після чогопотерпіла виштовхалаїї змагазину йвона побігла,а занею погнавсяхлопець,який їїзатримав.Також підійшличоловіки,її вдарилив ділянкупідборіддя,після чоговона втратиласвідомість.Зазначила,що працівникиохоронної службиздійснювали нанеї психологічнийвплив.Вказала,що немала наміруна вбивство,її нецікавили анігроші,ані іншіцінності,тобто немала корисливогомотиву,лише бажалапровчити потерпілу.Погодилась,що їїдії єнезаконними,за щовідшкодувала шкоду,завдану врезультаті їхвчинення потерпілій.Крім того,пояснила,що підчас проведенняслідчого експериментуїй надалипакет змолотком кухонним з сокиркою, який вона тримала так, як їй було надано. 
		Потерпіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судовому засіданні 16.11.2021 року, пояснила, що на момент подій 22.01.2018 року вона була неповнолітньою, працювала в магазині за адресою: АДРЕСА_4 , коли до магазину зайшла дівчина, яку вона бачила в цей день вперше, але яка протягом робочого дня заходила до магазину декілька разів. Зайшовши знов, попросила продати їй картоплі, тоді вона обійшла прилавок, підійшла до ящика з картоплею, де в цей час знаходилась обвинувачена та почала накладати картоплю до пакету, присівши на корточки. В цей час вона обернулась спитати кількість картоплі й побачила, як обвинувачена виконує 1 удар пакетом, в якому щось є, в ліву частину її голови. Від удару потерпіла впала між ящиками, одночасно хапалась за пакет, щоб ОСОБА_8 не вдарила знову та почала підніматись. Проте, ОСОБА_8 нанесла ще послідовно 2 удари зверху-вниз по голові потерпілої, знаходячись обличчям до неї. Вихопивши пакет з рук ОСОБА_31 , вона також хотіла нанести обвинуваченій удари, проте, побачивши в пакунку кухонну сокиру, не стала цього робити. Пояснила, що при нападі на неї, вона просила обвинувачену не вбивати її та забрати гроші. Акцентувала увагу суду на тому, що тільки коли вона в обвинуваченої відібрала молоток кухонний з сокиркою, та він був в руках потерпілої, обвинувачена відповіла, що гроші їй не потрібні. Також зазначила, що обвинувачена припинила наносити удари лише в зв`язку з тим, що вона в обвинуваченої відібрала кухонну сокиру. Коли молоток кухонний з сокиркою забрала, то стала штовхати обвинувачену з магазину й остання опинилась на вулиці, при цьому впала на спину на сніг, а потерпіла її тримала, а коли відпустила, то обвинувачена втікла. Пояснила, що раніше в судовому засіданні надавала інші покази, зокрема, в тій частині, що при нападі, обвинувачена їй казала, що «після цього вона навчиться як відбивати чужих хлопців». Такі покази надавала зв`язку з тим, що хвилювалася. Також вказала, що не пам`ятає, щоб обвинувачена казала що це її останній день життя.Зазначила, що сокира знаходилась в двох целофанових пакетах.
		Суд розглядає дане кримінальне провадження у відповідності до вимог ст. 337 КПК України, відповідно до якої, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Суд, відповідно до вимог ст.ст. 84-86, 91, 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши всі докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, вважає, що вина ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, не знайшла свого об`єктивного підтвердження в судовому засіданні, виходячи з наступних підстав.
		Згідно зі ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Закінченим є замах, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
		Якщо умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, то замах на умисне вбивство можливий лише з прямим умислом, тобто коли вчинене свідчило про те, що винний усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав можливість або неминучість настання смерті іншої людини і бажав її настання, однак смертельний результат не настав з незалежних від його волі обставин.
		Відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України, вбивство - це умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. За змістом ст. 24 КК України, наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.
		     Як роз`яснено у п. 10 вказаної Постанови  за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, як вчиненез корисливих мотивівумисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати в зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок вбивства, а також коли виник корисливий мотив  до початку чи під час вчинення цього злочину.
		В п.4 тієї ж Постанови зазначено, що замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).
		Відповідно до висновків Верховного Суду України, що викладені у рішеннях, прийнятих за результатами перегляду судових рішень з підстав, передбаченихст. 445 КПК України(постанови № 5-46кс13 від 14 листопада 2013 року, № 5-10кс14 від 26 червня 2014 року, № 5-32кс14 від 11 грудня 2014 року, №5-24к15 від 18 червня 2015 року), замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення та наміру вчинити злочин, а тому він є актом, що виконується виключно за наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Ціль досягнення суспільно небезпечного результату - цеконструктивний елемент попередньої злочинної діяльності, у тому числі й замаху. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони були включені в ціль його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе безтаких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, вона не могла й вчиняти замаху на їх досягнення.
		У разі заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень за відсутності умислу на вбивство або заподіяння більш тяжкої шкоди здоров`ю дії винного слід кваліфікувати за наслідками, що фактично настали.
		Таким чином, з вищенаведеного випливає, що кваліфікувати дії обвинуваченої ОСОБА_8 як замах на умисне вбивство з корисливих мотивів можливо у випадку встановлення під час судового слідства в її діях прямого умислу на вбивство (коли винний усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав можливість або неминучість настання смерті іншої людини і бажав її настання, однак смертельний результат не настав з незалежних від нього обставин) та бажання одержати у зв`язку з цим матеріальні блага. 
		Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, наведених стороною обвинувачення в судовому засіданні, то вони як кожний окремо, так і в сукупності, не надають підстав для висновку щодо доведеності провини обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбачениого ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
		Так, згідно висновку експерта № 429-Ая/18 від 30.01.2018 року, висновку експерта № 1061-ая/18 від 15.03.2018 року судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_6 , у останньої встановлені наступні тілесні ушкодження: потерпілій спричинені забиті рани: на волосистій частині голови на межі тім`яної та лівої скроневої ділянки є рани лінійної форми, покриті скоринкою, аналогічного характеру рани є в тім`яній ділянці праворуч УСЛ, в лобній ділянці на 4 см праворуч УСЛ та на 2 см вище надбрівної дуги; садна на шиї та на лівій руці, тобто, легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілої.
		Згідно протоколу слідчого експерименту проведеного за участю обвинуваченої ОСОБА_8 від 13.02.2018 року за участю захисника ОСОБА_20 , остання вприсутності двохпонятих ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,намісці скоєннякримінального правопорушення остання пояснила та показала, як, тримаючи пакет з кухонною сокирою, нащупала ручку сокири, стисла її у пальцях та нанесла іншою стороною кухонної сокири зверху вниз в область голови потерпілої удар, при цьому куди саме потрапила потерплій  не бачила, бо в цей час відвернулась в іншу сторону. Також не бачила якою частиною кухонної сокири вона наносить удари потерпілій, бо сокира була у пакеті. Потерпіла почала кричати, привстала, почала тримати її за руки, вони почали боротися. При цьому ОСОБА_6 спіткнулася та впала на ящики, при цьому потерпіла трималася за обвинувачену за обидві руки. Після чого пакет, в якому була кухонна сокира, виявився в неї в лівій руці. Далі вона вибачилась перед потерпілою та просила її відпустити, після чого втекла з магазину в той бік, звідки прийшла. Коли тікала, пакет з кухонною сокирою залишився в руках потерпілої. Грошей вона не забирала, бо злякалась». Дані відомості, викладені в протоколі слідчого ескперименту, приймаються судом до уваги як такі, що узгоджуються з іншими фактичними обставинами справи.
		Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 13.02.2018року, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_6 , зокрема, перший удар обвинуваченою був нанесений в область голови потерпілої, яка перебувала, знаходячись на корточках спиною до обвинуваченої, тоді як остання перебувала в положенні «стоячи». Після першого удару обвинуваченої, потерпіла почала обертатится до ОСОБА_8 та впала у проході між ящиками та витриною, коли почала підніматится, ОСОБА_8 , знаходячись обличчям до потерпілої, нанесла ще послідовно два удари зверху вниз по голові потерпілої. Після чого, обороняючись, потерпіла вихопила пакет з молотком кухоннимз сокиркоюпідозрюваної, далі потерпіла виштовхала ОСОБА_8 з магазину на вулицю, остання впала на землю, потім почала тікати, але була затримана клієнтом магазину.
		      Згідно показань потерпілої ОСОБА_6 , остання в судовому засіданні 16.11.2021 року пояснила, що, вихопивши пакет з рук ОСОБА_8 , вона також хотіла нанести обвинуваченій удари, проте, побачивши в пакунку сокиру, не стала цього робити.
		З показань свідка ОСОБА_13 , 22.01.2018 року він затримав обвинувачену, яка вчинила напад на потерпілу ОСОБА_6 , коли привів останню до кіоску, бачив знаряддя злочину  кухонну сокиру, яка була замотана в 2 полієтиленових пакети й лежала біля кіоску, як її кинули. Зазначив, що, оскільки пакети були полупрозорі, він побачив сокиру.
		   Дані обставини підтверджені самою потерпілою ОСОБА_6 , яка пояснила, що кухонна сокира під час нападу на неї була замотана в два целофанових пакети.
		Як вбачається п.22 Постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я особи» від 07.02.2003року №2», ВСУ роз`яснено, що питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, 
		зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер 
		і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини 
		припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що 
		передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є 
		суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному 
		вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного.
		Так,при вирішенніпитання щодокваліфікації дійобвинуваченої,яка обвинувачуєтьсяорганом досудовогорозслідування увчиненні криманільногоправопорушення (злочину),передбаченого ч.2ст.15п.6ч.2ст.115КК України,судом враховуєтьсяряд обставин,встановлених всудовому засіданні,а саме:відсутність будь-якихвідносин таспілкування між потерпілоюта обвинуваченоюдо вчиненняостанньою нападуна потерпілу;механізм завданнятілесних ушкоджень,їх кількістьта локалізація,а саме обвинуваченоюпотерпілій булиспричинені легкітілесні ушкодження,що спричинилокороткочасний розладздоров`я потерпілої,тим самимзастосувала насильство,що єнебезпечним дляжиття таздоров`я потерпілої, при цьому як під час досудового розслідування, так і під час судового слідства, стверджувалось обвинуваченою й не заперечувалась потерпілою та обставина, що удари останній наносились кухонною сокирою, яка знаходилася в двох поліетиленових пакетах, що свідчить про відсутність прямого умислу у обвинуваченої на вбивство потерпілої ОСОБА_6 . Також, судом приймається до уваги, що, згідно протоколу слідчого ескперименту за участю обвинуваченої ОСОБА_8 , остання пояснила та показала, як, тримаючи пакет з кухонною сокирою, нащупала ручку сокири, стисла її у пальцях та нанесла іншою стороною сокири зверху вниз в область голови потерпілої удар, при цьому куди саме потрапила потерплій  не бачила, бо в цей час відвернулась в іншу сторону. Також не бачила якою частиною кухонної сокири вона наносить удари потерпілій, бо сокира була у пакеті. Дані відомості, викладені в протоколі слідчого ескперименту, приймаються судом до уваги як такі, що узгоджуються з іншими фактичними обставинами справи, зокрема, висновками судово-медичної ескпертизи потерпілої ОСОБА_6 , згідно якої потерпілій спричинені забиті рани:на волосистійчастині головина межітім`яної талівої скроневоїділянки єрани лінійноїформи,покриті скоринкою,аналогічного характерурани єв тім`янійділянці праворучУСЛ,в лобнійділянці на4см праворучУСЛ тана 2см вищенадбрівної дуги;садна нашиї тана лівійруці,які є легкими тілесними ушкодженнями.Таким чином, судом приймається до уваги спосіб завдання тілесних ушкоджень, їх кількість та локалізація, які свідчать про відсутність прямого умислу у обвинуваченої ОСОБА_8 щодо вчинення закінченого замахуна вбивство ОСОБА_6 ,тобто умиснепротиправне заподіяннясмерті іншійлюдині,з корисливихмотивів. Також,судом враховуєтьсяповедінка обвинуваченої ОСОБА_8 під час вчинення злочину. Так, згідно протоколу слідчого експерименту, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_6 , зокрема, перший удар обвинуваченою був нанесений в область голови потерпілої, яка перебувала, знаходячись на корточках спиною до обвинуваченої, тоді як остання перебувала в положенні «стоячи» й, таким чином, в обвинуваченої були відсутні будь-які об`єктивні перешкоди для нанесення удару з відповідною силою, достатньою для спричинення більш тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, з локалізацією ударів на її розсуд та тією частиною кухонної сокири, якою вона вважала за необхідне, при цьому, тримаючи знаряддя злочину таким чином, аби нанести такі тілесні ушкодження, які вона вважала необхідними та достатніми для досягненя своєї мети.
		Так, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній в Постанові від 13.02.2020року (справа №164/1826/17), зазначено, що якщо умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, то замах на умисне вбивство можливий лише з прямим умислом, тобто коли вчинене свідчило про те, що винний усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав можливість або неминучість настання смерті іншої людини і бажав її настання, однак смертельний результат не настав з незалежних від нього обставин.
		У випадку, коли під час замаху на злочин винний спрямовує свою волю на запобігання настанню суспільно небезпечного наслідку, в такому разі може мати місце добровільна відмова від вчинення злочину - остаточне припинення особою за своєю власною волею замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.
		На стадії закінченого замаху на вбивство добровільна відмова можлива лише в тих випадках, коли між здійсненим діянням і ймовірним настанням суспільно небезпечних наслідків є певний проміжок часу, у ході якого особа контролює розвиток причинного зв`язку, може втрутитися і перешкодити настанню суспільно небезпечного наслідку. Добровільна відмова у цих випадках можлива лише завдяки активним діям.
		У випадку, якщо поведінка обвинуваченого до, під час та безпосередньо після вчинення злочину, свідчить про відсутність в нього умислу на вбивство потерпілого та доводить те, що він діяв з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті потерпілого, а тому повинен нести відповідальність лише за фактично заподіяні наслідки.
		З огляду на вищевикладене, на переконання колегії суддів, органом досудового розслідування не доведено в діях обвинуваченої наявний прямий умисел на позбавлення життя потерпілої, й, відповідно, не доведений закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів.Також судвраховує,що вданому випадкуобвинуваченою ОСОБА_8 наносились удариметалевим тупимтвердим предметомв життєвоважливий орган голову,але прицьому судбере доуваги механізмспричинення тілеснихушкоджень запоказаннями обвинуваченої ОСОБА_8 ,правдивість якихне буласпростована підчас судовогослідства стороноюобвинувачення,а саме:обвинуваченанащупала ручку топора, стисла її у пальцях та нанесла іншою стороною топора зверху вниз в область голови потерпілої удар, при цьому куди саме потрапила потерплій  не бачила, бо в цей час відвернулась в іншу сторону. Також не бачила якою частиною топора вона наносить удари потерпілій, бо топор був у пакеті. 
		    При цьому, протиправні дії обвинуваченої були припинені в зв`язку з тим, що потерпілою ОСОБА_6 був вчинений активний опір, тому в даному випадку не має місця добровільна відмова від вчинення злочину.
		      Таким чином,зазначені фактичніобставини, встановленів судовомузасіданні,аналіз поведінкиобвинуваченої ОСОБА_8 до,під часта безпосередньопісля вчиненнязлочину,свідчить проте,що в даній справі стороною обвинувачення не надано і не здобуто під час судового розгляду доказів, які б достовірно вказували на те, що обвинувачена ОСОБА_8 по відношенню до потерпілої ОСОБА_6 діяла саме з прямим умислом закінчений замах на вбивство потерпілої, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів. Разом з тим, відсутність в обвинуваченої прямого умислу вчинення закінченого замахуна вбивствопотерпілої,тобто умисногопротиправного заподіяннясмерті іншійлюдині,з корисливихмотивів та встановлені фактичні обставини справи вказують на те, що в обвинувачена ОСОБА_8 , при заподіянні потерпілій тілесних ушкоджень, допускала можливість як заподіяння будь-якої шкоди її здоров`ю, так і настання смерті, тобто діяла з неконкретизованим умислом, й кримінальна відповідальність за вчинені дії, в такому випадку повинна наставати за наслідками, що фактично настали. Згідно висновку судово - медичної експертизи потерпілій ОСОБА_6 заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілої, тим самим застосоване насильство, що є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої. 
		   Також слід зазначити, що, визнаючи формулюванняобвинувачення,викладене вобвинувальному актідоведеним такваліфікуючи діїобвинуваченої ОСОБА_8 за ч.2ст.15,п.6ч.2ст.115та ч.3ст.187КК України,сторона обвинуваченнявизначає щодонаявності сукупностізлочинів вдіях обвинуваченої,вважаючи,що вданому випадку умиселобвинуваченої ОСОБА_8 був спрямованийна вчиненнярозбійного нападу,в ходіякого востанньої виникумисел навбивство потерпілої,з метоюзаволодіння їїмайном.Дійсно, сукупність злочинів може мати місце в тому випадку, коли винний вчиняє умисне вбивство під час нападу або зразу ж після нього з метою заволодіння або утримання майна. За таких обставин, згідно сталої судової практики, вчинене кваліфікується як умисне вбивство з корисливих мотивів п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та розбій ч. 4 ст. 187 КК України.
		Проте, фактичні обставини справи не свідчать про те, що під час вчинення розбою у обвинуваченої ОСОБА_8 виник умисел на закінчений замах навбивство потерпілої,тобто умиснепротиправне заподіяннясмерті іншійлюдині,з корисливихмотивів, оскільки, вчинивши розбійний напад на потерпілу ОСОБА_6 , останній були спричинені легкі тілесні ушкодження у вигляді забитих ран голови, а саме - обвинуваченою були послідовно нанесені три удари кухонною сокирою, тобто, були спричинені легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілої, тим самим застосувала насильство, що є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої. Після чогопотерпіла почалакричати,привстала,почала триматиобвинувачену за руки,вони почалиборотися,в результатічого булиспричинені саднана шиїта налівій руціпотерпілої. Далі потерпіла ОСОБА_6 спіткнулася та впала на ящики. При цьому пакет, в якому був молоток кухонний з сокиркою, виявився в неї в лівій руці. Далі обвинувачена вибачилась перед потерпілою та просила її відпустити.Таким чином, під час судового слідства стороною обвинувачення не доведено, що під час вчинення розбою у обвинуваченої ОСОБА_8 виник умисел на замах на вбивство потерпілої, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з мотиву отримати матеріальні блага для себе, оскільки, вчинивши розбійний напад на потерпілу, будь-яких інших дій, які б вказували на те, що в обвинуваченої ОСОБА_8 під час вчинення розбійного нападу виник умисел на замах навбивство потерпілої,тобто умиснепротиправне заподіяннясмерті іншійлюдині,з корисливихмотивів - обвинувачена не вчиняла.
		   Крім того,слід зазначити,що,приформулюванні обвинуваченняза ч.2ст.15п.6ч.2ст.115КК України,органом досудовогорозслідування фактичновикладене формулюванняобвинувачення,яке інкримінуєтьсяв провинуобвинуваченій ОСОБА_8 за ч.3ст.187КК України,без визначеннята розмежуваннямоменту,коли самеу обвинуваченоїпід часрозбійного нападувиник умиселна вчиненнявбивства потерпілої,й якісаме діїобвинуваченої проце свідчать.Також слідвказати,що прикваліфікації вчинених діянь за наявності поєднання кількох мотивів, необхідним є застосування принципів кримінально-правової кваліфікації в їх взаємодії, а саме - повноти, недопустимості подвійного ставлення у вину та тлумачення всіх сумнівів, неузгодженостей в законодавстві на користь особи, дії якої кваліфікуються, тлумачення усіх сумнівів, неузгодженостей в законодавстві на користь особи, дії якої кваліфікуються.
		Таким чином, суд за наявності наданих стороною обвинувачення доказів не може прийти до висновку поза будь-яких сумнівів, що обвинувачена ОСОБА_8 мала умисел на закінчений замах на вбивство потерпілої, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, тому тлумачить ці сумніви на користь обвинуваченої.
		З огляду на вищевикладене, враховуючи, що, склад злочину, передбачений ч.2ст.15п.6ч.2ст.115КК України,в діях обвинуваченої ОСОБА_8 стороною обвинувачення при розгляді даного кримінального провадження не доведений, тому суд дійшов висновку, що в діях обвинуваченої ОСОБА_8 склад злочину, передбачений ч.2 ст.15 п.6 ч.2 ст.115 КК України, а саме - закінчений замахна вбивство,тобто умиснепротиправне заподіяннясмерті іншійлюдині,з корисливихмотивів - відсутній.
		Статтею 7 КПК Українизакріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Статтею 8КПК Українивстановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до ч.2ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Відповідно до ч.3ст. 62 Конституції Українита ч. 2,4ст.17 КПК Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом,а також на припущеннях, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, якщо їх неможливо усунути, тлумачиться на користь такої особи.
		З приводу зазначених обставин неодноразово висловлював свою правову позицію і Європейський суд з прав людини.
		Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегує і Джабардо проти Іспанії» в розумінні Суду принцип презумпції невинуватості полягає в наступному: тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення, а всі сімніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що мають проти нього для того, щоб обвинувачений міг підготуватися та надати доводи в свій захист, і, врешті - решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим».(Barbera.Messegu and Jabardo v. Spain.1988.SeriesA. No 146.p.33.77).
		Згідно з приписами ч.1ст.91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.
		При цьому,ст.92 КПК Українивизначено, що обов`язок доказування обставин, передбаченихст.91 КПК України, за винятком випадків передбачених ч.2 цієї статті покладається на слідчого, прокурора та, в установленому порядку на потерпілого. Відповідно до вимогст.84-86 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченомуКПК України, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи не достовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визначається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленомуКПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень,на нього не може посилатися суд при ухвалення судового рішення.
		Підсумовуючи досліджені та проаналізовані у сукупності докази, надані стороною обвинувачення, щодо вини обвинуваченої в скоєнні злочину за ч.2 ст.15 п.6 ч.2 ст.115 КК України, суд приходить до висновку, що надані суду докази обвинувачення не можуть вважатися такими, що доводять вину ОСОБА_8 поза розумним сумнівом, у інкримінованому їй злочині щодо потерпілої ОСОБА_6 за ч.2ст.15п.6ч.2ст.115КК України , а саме - закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, а тому останню за даним обвинуваченням слід виправдати. 
		Окрім цього, склад кримінального правопорушення (злочину) у виді заподіяння легких тілесних ушкоджень, які призвели за собою короткочасний розлад здоров`я тим самим обвинувачена застосувала насильство, що є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої ОСОБА_6 , охоплюється складом кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.187 КК України та додаткової кваліфікації не потребує, в зв`язку з чим, з підстав, наведених вище, з урахуванням вищевказаних обставин, колегія судів приходить до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_8 кваліфіковані за ч.3 ст.187 КК України, а саме - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу та з проникненням в приміщення - невірно, та кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч.1ст. 187 КК України, а саме - розбій, тобто, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_8 , згідно зіст. 66 КК України, слід визнати добровільне повне відшкодування потерпілій завданих матеріальних та моральних збитків.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_8 , згідно зі ст. 67 КК України,не встановлено.
		Відповідно до вимог ст.ст.50,65 КК Українита п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
		Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_8 , суд враховує обставини, за яких було вчинене дане кримінальне правопорушення, обстановку та спосіб вчинення злочину, думку потерпілої, яка просила застосувати до обвинуваченої сувору міру покарання. Також суд враховує пом`якшуючу покарання обставину - добровільне повне відшкодування потерпілій завданих матеріальних та моральних збитків та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також бере до уваги, що обвинувачена ОСОБА_8 на обліку у лікарів нарколога на психіатра не перебуває, за місцем попередньої праці характеризується задовільно, за місцем мешкання характеризується опосередковано, оскільки від сусідів надходили скарги, про те, що після виїзду з квартири ОСОБА_8 з кухні пропали металевий побутовий топор, скалки та каструлі. Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 108 від 05.02.2018 року ОСОБА_8 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_8 перебувала поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки. Могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_8 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення (злочин), вчинене ОСОБА_8 за ч.1 ст.187 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, в зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про призначення покарання ОСОБА_8 у вигляді позбавлення волі, що буде відповідати не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), обставинам справи, але й особі обвинуваченої, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
		Цивільній позов в справі відсутній.
		Окрім цього, відповідно дост. 96-1 КК України- спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цьогоКодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян... Спеціальна конфіскація застосовується в тому числі і на підставі обвинувального вироку.
		Відповідно до положень п.4 ч. 1ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав та не міг знати про їх незаконне використання.
		Згідно матеріалівкримінального провадженняінкриміновані кримінальніправопорушення ОСОБА_8 вчинила,використовуючиметалеву кухонну сокиру, яка не представляє матеріальної цінності. Тому суд дійшов до висновку щодо відсутності підстав для застосування спеціальної конфіскації цього засобу.
		Згідно ч. 1ст. 174 КК України, підлягає скасуванню арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.02.2018, на тимчасово вилучене майно, а саме на кухонну сокиру з зеленою ручкою; 2 змиви зі слідами речовини бурого кольору; металевий предмет з дерев`яною ручкою; сумка жіноча чорного кольору, а також особисті речі потерпілої ОСОБА_6 , жилетку та кофту зі слідами речовини бурого кольору..
		    Відповідно до ст. 124 КПК України, судові витрати, пов`язані з проведенням судово-дактилоскопічної експерти № 143 від 29.01.2018 року в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн.00 коп.; судово-криміналістичної експертизи холодної зброї № 86х від 06.02.2018 року в сумі 572 (п`ятсот сімдесят дві) грн.00 коп., загальною сумою 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн.00 коп., згідно довідки експертної установи, підлягають стягненню з ОСОБА_32 на користь держави.
		Долю речових доказів, вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, залишити без змін, до набрання вироком законної сили.
		Керуючись ст.ст.368,370,373, 374 КПК України, суд, 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_8 - визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого за ч.2 ст.15, п. 6 ч.2 ст. 115 КК України за недоведеністю в її діяннях складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, п. 6 ч.2 ст. 115 КК України та виправдати за пред`явленим обвинуваченням.
		ОСОБА_8 - визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.187 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (П`ЯТЬ) років.
		Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_8 , тобто з 22 січня 2018 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати, пов`язані з проведенням судово-дактилоскопічної експерти № 143 від 29.01.2018 року в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн.00 коп.; судово-криміналістичної експертизи холодної зброї № 86х від 06.02.2018 року в сумі 572 (п`ятсот сімдесят дві) грн.00 коп., загальною сумою 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн.00 коп., згідно довідки експертної установи.
		 
		      Скасувати арешт,накладений ухвалоюслідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.02.2018, на тимчасово вилучене майно, а саме на кухонну сокиру з зеленою ручкою; 2 змиви зі слідами речовини бурого кольору; металевий предмет з дерев`яною ручкою; сумка жіноча чорного кольору, а також особисті речі потерпілої ОСОБА_6 , жилетку та кофту зі слідами речовини бурого кольору.
		   
		Речові докази: 
		 
		- кухонну металеву сокиру, ніж з дерев`яною ручкою, що перебуває у паперовому пакунку, 2 змиви з речовини бурого кольору, що перебувають у паперовому конверті, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області - знищити;
		- паперові документи  договори про надання фінансового кредиту та застави ломбардів, а саме: договір № 1800015790 від 09.01.2018 року на 2-х аркушах з чеком, на ім`я цибулі ОСОБА_33 на суму кредиту 135 грн., на побутову техніку; договір № ДОН3230005235 від 15.12.2017 року на 1-му аркуші з 2-ма чеками, на ім`я ОСОБА_8 на суму кредиту 87 грн. на ювелірний виріб зі срібла; договір № ДОН3230005234 від 15.12.2017 року на 1-му аркуші з 1-м чеком, на ім`я ОСОБА_8 на суму кредиту 95 грн.92 коп. на ювелірний виріб зі срібла; договір № ДОН3230005233 від 15.12.2017 року на 1-му аркуші з 1-м чеком, на ім`я ОСОБА_8 на суму кредиту 254 грн. на ювелірний виріб зі срібла; договір № ДОН3230005237 від 15.12.2017 року на 1-му аркуші з 1-м чеком, на ім`я ОСОБА_8 на суму кредиту 260 грн.60 коп. на ювелірний виріб зі срібла; договір № ДОН3230005409 від 23.12.2017 року на 1-му аркуші з 1-м чеком, на ім`я ОСОБА_8 на суму кредиту 245 грн.40 коп. на ювелірний виріб зі срібла; договір № ДОН3230000219 від 15.01.2018 року на 1-му аркуші з 1-м чеком, на ім`я ОСОБА_8 на суму кредиту 17 грн.40 коп. на ювелірний виріб зі срібла; договір № ДОН3230000222 від 15.01.2018 року на 1-му аркуші з 1-м чеком, на ім`я ОСОБА_8 на суму кредиту 30 грн.40 коп. на ювелірний виріб зі срібла; договір № ДОН3230000220 від 15.01.2018 року на 1-му аркуші з 1-м чеком, на ім`я ОСОБА_8 на суму кредиту 41 грн.80 коп. на ювелірний виріб зі срібла; договір № ДОН3230000221 від 15.01.2018 року на 1-му аркуші з 1-м чеком, на ім`я ОСОБА_8 на суму кредиту 63 грн.20 коп. на ювелірний виріб зі срібла; договір № ДОН3230000224 від 15.01.2018 року на 1-му аркуші з 1-м чеком, на ім`я ОСОБА_8 на суму кредиту 51 грн.10 коп. на ювелірний виріб зі срібла; договір № ДОН3230000223 від 15.01.2018 року на 1-му аркуші з 1-м чеком, на ім`я ОСОБА_8 на суму кредиту 45 грн.60 коп. на ювелірний виріб зі срібла; договір № 1061830 від 17.01.2018 року на 1-му аркуші, на ім`я ОСОБА_8 на суму кредиту 300 грн. на побутову техніку - мобільний телефон Sony c2105,с/ НОМЕР_1 ;договір № 6171865 від 18.01.2018 року на 1-му аркуші, на ім`я ОСОБА_8 на суму кредиту 350 грн. на побутову техніку  мультіварку, три полімерні пакунки зеленого, рожевого та сірого кольорів, банківська картка «Приват банк» № НОМЕР_2 та банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_3 ,дисконті картки: «Сільпо» № НОМЕР_4 , «аптека 911+№ НОМЕР_5 », «аптека Здоров`я» № НОМЕР_6 ; дзеркало складне металеве з малюнком у вигляді павліну на фоні рослин, кругле; жіноча сумочка зі шкірзамінника чорного кольору на мотузці для носіння через плече, жіноча заколка для волосся з пластику коричневого кольору; помада жіноча у корпусі червоного кольору; зв`язка з ключів 4 металеві від врізних замків та полімерний магнітний, мобільний телефон «Samsung» SGH-X 620 імей355898|00|470823|4, в якому встановлена сім-картка мобільного оператора «ВФ Україна» № НОМЕР_7 , які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області - повернути власнику ОСОБА_8 ;
		- оригінал та копія консультативного висновкулікаря -спеціаліста КЗОЗ« Харківськаміської клінічноїлікарні швидкоїмедичної таневідкладної допомогиім.проф..О.І.Мещанінова №10/24656від 22.01.2018року,а такожксерокопія довідкиз медичноїкартки амбулаторногохворого наім`я ОСОБА_6 - що зберігається у кримінальному провадженні справа № 641/1685/18, провадження № 1-кп/641/85/2021  зберігати в кримінальному провадженні протягом всього часу його зберігання; 
		 
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вирокунегайно післяйого проголошеннявручити обвинуваченійта прокурору.Учасники судовогопровадження маютьправо отриматив судікопію вироку.
		 
		Головуючий суддя-   ОСОБА_1     
		 
		 
		Судді -   ОСОБА_3 
		 
		ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...