Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 518/877/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2022. Зареєстровано: 01.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2022.
Дата набрання законної сили: 28.02.2022
Номер судового провадження: 1-кп/521/339/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019160000000311

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  
		26.01.2022 м. Одеса
		 
		Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю прокурора ОСОБА_5 ; 
		обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 ,
		потерпілих ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		представників потерпілих та цивільних позивачів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; 
		цивільного відповідача ОСОБА_13 , 
		представників цивільного відповідача ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №518/877/19 щодо:
		 
		ОСОБА_16 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, громадянина України, із середньо- спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		 
		обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушенняя, передбаченного ч.3 ст.286 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		21.03.2019, приблизно о 09:45, у світлий час доби, водій ОСОБА_17 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій «С1», «С», «СЕ» і «С1Е», тобто в порушення вимог п. 2.1. (а) «Правил дорожнього руху» України, відповідно до якого:
		п. 2.1. «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
		а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії»,
		керуючи технічно справним автопоїздом у складі вантажного сідлового тягача «DAF 95 XF 430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , і напівпричепа- контейнеровоза «SCHWARZMUELLER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , маючи при собі реєстраційні документи на вказані транспортні засоби, здійснював рух по проїзній частині автодороги «Київ - Одеса», яка має по дві смуги для руху транспортних засобів зустрічних напрямків, поділених між собою розділовою смугою, з боку м. Києва в напрямку м. Одеси, зі швидкістю не менше 69,9 км/год.
		В цей час на ділянці автодороги «Київ - Одеса», розташованій на 372 км + 260 м в Ширяївському районі Одеської області, працівниками ТОВ «СК Автострой» і працівниками ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор» проводилися ремонтні роботи дорожнього полотна, а саме ремонт ділянки правої смуги проїзної частини для руху транспортних засобів в бік м. Одеси, у зв`язку з цим на правій смузі проїзної частини зазначеної автодороги нерухомо стояв автомобіль «ГАРЗ на шасі ГАЗ ПБ 33023», реєстраційний номер НОМЕР_3 , а перед цим автомобілем знаходились робітники зазначених підприємств ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , які здійснювали прибирання залишків асфальту з ділянки проїзної частини, де попередньо було зрізано верхній шар дорожнього полотна. Також попереду автомобіля «ГАРЗ на шасі ГАЗ ПБ 33023», реєстраційний номер НОМЕР_3 , за межами проїзної частини автодороги «Київ Одеса», а саме на правому узбіччі автодороги «Київ  Одеса», нерухомо стояв міні-навантажувач «САТ-246 D».
		Крім того, у цей час на зазначеній ділянці автодороги, у зв`язку із проведенням вищевказаних ремонтних робіт дорожнього полотна, утворився затор з транспортних засобів, які тимчасово стояли нерухомо перед ділянкою автодороги, на якій проводилися ремонтні роботи, а потім ці транспортні засоби відновити рух та по лівій смузі проїзної частини стали проїжджати повз автомобіль «ГАРЗ на шасі ГАЗ ПБ 33023», реєстраційний номер НОМЕР_3 , і повз місце проведення ремонтних робіт, на якому знаходилися робітники ОСОБА_18 і ОСОБА_19 .
		Під час руху по автодорозі «Київ - Одеса», наближаючись до вищевказаної ділянки, розташованої на 372 км + 260 м в Ширяївському районі Одеської області, де проводились ремонтні роботи дорожнього полотна, маючи реальну і об`єктивну можливість заздалегідь побачити наступні дорожні знаки: 1.37 «Дорожні роботи», 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70 км/год» і 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год» Розділу 33 «Правил дорожнього руху» України, які були встановлені на правому узбіччі, а також дорожні знаки 1.37 «Дорожні роботи» і 4.8 «Об`їзд перешкоди з лівого боку» Розділу 33 «Правил дорожнього руху» України, які були закріплені на задньому борту автомобіля «ГАРЗ на шасі ГАЗ ПБ 33023», реєстраційний номер НОМЕР_3 , маючи реальну і об`єктивну можливість завчасно виявити попереду свого автопоїзда скупчення транспортних засобів, яке утворилося внаслідок часткового перекриття проїзної частини робітниками дорожніх служб на момент проведення зазначених ремонтних робіт дорожнього полотна, маючи можливість побачити дорожню техніку, яка знаходилась па проїзній частині та на правому узбіччі, а також маючи можливість зменшити швидкість руху свого автопоїзду до допустимої та до безпечної, водій ОСОБА_17 , в порушення вимог п.п. 1.5., 2.3. (б), 12.3., 12.9. (б) «Правил дорожнього руху» України, а також вимог дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год» Розділу 33 «Правил дорожнього руху» України, згідно яких:
		п.1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
		п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її злину, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
		п.12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спролюжний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»; п.12.9. «Водієві забороняється:
		б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або па транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил»;
		33. «Дорожні знаки.
		3. Заборонні знаки.
		3.29 «Обмеження максимальної швидкості». Забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові»,
		 
		уважним не був, постійно не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого відповідно не відреагував на її зміну, а діючи з необережності, вираженій в злочинній самовпевненості, продовжив рух із зазначеною вище швидкістю, та наближаючись до колони транспортних засобів, які знаходилися попереду і здійснювали рух в попутному напрямку з меншою швидкістю, оскільки щойно відновили рух після тимчасової зупинки перед ділянкою дороги, на якій проводилися ремонтні роботи, не вжив належних і своєчасних заходів до зменшення швидкості свого руху до безпечної аж до зупинки транспортного засобу, не обрав безпечну дистанцію відносно вказаних транспортних засобів, а діючи з необережності та в порушення вимог п.п. 10.1., 13.1., 13.3. «Правил дорожнього руху» України, вимог дорожнього знаку 4.8 Розділу 33 «Правил дорожнього руху» України та вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 Розділу 34 «Правил дорожнього руху» України, які наказують:
		п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
		п.13.1. «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»;
		п.13.3. «Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху»;
		33.«Дорожні знаки.
		4. Наказові знаки.
		4.8. «Об`їзд перешкоди з лівого боку». Об`їзд лише з боку, показаного стрілкою на знаках 4.7 і 4.8.»;
		34.«Дорожня розмітка.
		І. Горизонтальна розмітка.
		Горизонтальна розмітка має таке значення:
		1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється»,
		на ділянці зазначеної автодороги, розташованій на 372 км + 260 м в Ширяївському районі Одеської області, проявляючи злочинну самовпевненість, змінив напрямок руху керованого ним автопоїзда вправо та виїхав на праве узбіччя, по якому став об`їжджати автомобіль «ГАРЗ на шасі ГАЗ ПБ 33023», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який нерухомо стояв на правій смузі проїзної частини, а після цього водій ОСОБА_17 став повертати керований ним автопоїзд з узбіччя на проїзну частину, де скоїв наїзд передньою частиною кабіни керованого ним вантажного сідлового тягача «DAF 95XF 430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішоходів ОСОБА_20 та ОСОБА_18 , які виконували ремонтні роботи дорожнього полотна.
		Внаслідок даної ДТП:
		- смертельно травмовано пішохода ОСОБА_19 , якому заподіяні наступні тілесні ушкодження: поєднана травма голови, шиї, тулуба, кінцівок: 
		а) відкрита черепно-лицьова травма та закрита травма шиї: синець, множинні садна та забійно-рвані рани голови, крововилив червоної облямівки та слизової оболонки нижньої губи, багатоуламковий перелом хрящів та кісток носа, вогнищевий крововилив в м`яких тканинах скронево-тім`яно-потиличної ділянки голови зліва, травматичний наскрізний дефект кісткової тканини лівої скроневої кістки, лівої тім`яної кістки та потиличної кістки зліва, травматичний наскрізний дефект твердої мозкової оболонки скронево-тім`яної ділянки та травматичний дефект лівої тім`яної частки головного мозку, крововиливи під м`які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку та мозочка, неповний поперечний розрив поміж кільцеподібними хрящами трахеї у верхній третині її шийної частини з вогнищевим крововиливом в оточуючи м`які тканини гортані; 
		б) закрита травма тулуба: садна передньої поверхні грудної клітки справа, крововиливи в м`яких тканинах задньої та правої бічної поверхні грудної клітки, крововилив в м`яких тканинах крижово-куприкової ділянки тулуба, багатоуламковий перелом лівої ключиці, багатоуламкові переломи лівих ребер: 1,2,3,4,5,6,7,8-го ребер - поміж лопатковою і навколохребцевою лініями, 2,3,4,5,6,7,8,9-го ребер - поміж лопатковою і середньою пахвовою лініями з крововиливами та розривами пристінкової плеври, перелом 2-го правого ребра по навколохребцевій лінії з крововиливом під пристінковою плеврою, забій та розриви лівої легені, множинні розриви грудної та черевної частин аорти з крововиливом в навколоаортальну клітковину та плевральні порожнини (в правій плевральній порожнині 80 мл рідкої крові, в лівій плевральній порожнині 350 мл рідкої крові), множинні розриви діафрагмальної та вісцеральної поверхонь правої частки печінки з розтрощенням її тканини та розриви селезінки з крововиливом в черевну порожнину (200 мл рідкої крові), розриви лівої нирки з крововиливом в її жирову капсулу, крововиливи під капсулою підшлункової залози та в брижі тонкої і товстої кишок; 
		в) травма кінцівок: забійно-рвана рана задньої поверхні правого передпліччя у верхній, середній та нижній третинах і тильної поверхні правої кисті, множинні садна тильної поверхні правої кисті та проксимальних фалангах 2-5-го пальців кисті, садно та забійио-рвані рани лівого надпліччя, задньої поверхні лівого плеча у верхній, середній і нижній третинах та задньої поверхні лівого передпліччя у верхній третині, множинні садна тильної поверхні лівої кисті та проксимальних і середніх фалангах 3,4,5-го пальців кисті, садно передньо-внутрішньої поверхні правого колінного суглоба, садно передньо- зовнішньої поверхні лівого колінного суглоба та передньо-зовнішньої поверхні лівого стегна у нижній третині, крововилив в м`яких тканинах задньої поверхні лівого стегна у середній третині, крововилив в м`яких тканинах правої гомілки поміж верхньою та середньою третинами, які утворилися в результаті дорожньо- транспортної події при зіткненні пішохода з рухомим транспортним засобом (вантажним автомобілем) і подальшим контактом пішохода ОСОБА_19 з дорожнім покриттям та послідуючим волочінням його тіла по дорожньому покриттю, які заподіяні прижиттєво, одночасно, за декілька хвилин до настання його смерті, та які ускладнилися розвитком шоку, заподіяні при дорожньо- транспортній події одночасно по одному механізму, складають єдиний комплекс поєднаної травми і тому оцінюються разом, були небезпечними для життя та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_19 перебуває в прямому причинному зв`язку з наявною у нього поєднаною травмою голови, шиї, тулуба, кінцівок у вигляді ушкоджень кісток черепу та головного мозку, розриву трахеї, переломів лівої ключиці та ребер з крововиливом і розривами пристінкової плеври, розривів лівої легені, печінки, селезінки, лівої нирки, розривів грудної та черевної частин аорти, заподіяних йому при дорожньо- транспортній події. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_19 з`явився шок, що підтверджують морфологічні дані, виявлені при судово-гістологічному дослідженні та дослідженні трупа (нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, порушення гемодинаміки в мікроциркуляторному руслі у вигляді агрегації еритроцитів в просвіті окремих судин, «шокові нирки»);
		- смертельно травмовано пішохода ОСОБА_18 , якому заподіяні наступні тілесні ушкодження:
		а) відкрита черепно-мозкова травма: садна голови, перелом кісток склепіння черепу, крововиливи під м`які мозкові оболонки, забій головного мозку;
		б) закрита травма грудної клітки: перелом правої ключиці, правої лопатки, переломи 3-9-го правих ребер з розривом пристінкової плеври, розриви правої легені з крововиливом у праву плевральну порожнину; 
		в) закрита травма живота: розрив селезінки; 
		г) синці, садна та забійні рани кінцівок, які утворитися в результаті транспортної травми від дії деталей і поверхонь транспортного засобу та дорожнього покриття, та в своїй сукупності були небезпечними для життя і за цим критерієм мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_18 перебуває у прямому причинному зв`язку з поєднаною травмою голови та тулуба у вигляді перелому кісток склепіння черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, забою головного мозку, перелому правої ключиці, правої лопатки, переломів 3-9-го правих ребер з розривом пристінкової плеври, розривів правої легені з крововиливом у праву плевральну порожнину, розриву селезінки. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_18 став шок.
		Допущенні водієм ОСОБА_17 порушення вимог п.п. 12.3., 12.9. (б) «Правил дорожнього руху» України знаходяться в прямому причинно- наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді загибелі потерпілих ОСОБА_18 і ОСОБА_19 .
		Обвинувачений ОСОБА_17 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що 21 березня 2019 року він їхав в сторону міста Одеса з пункту завантаження автотрасою «Одеса-Київ», керуючи автопоїздом, який складався з тягача «DAF» і напівпричепа- контейнеровоза. Швідкість руху була біля 50 км/годину. Автомобіль та причеп знаходились у технично справному стані. На дорозі проводились дорожні роботи, відповідні знаки були розставлені за декілька кілометрів до міста події. На місці події попереджувальних знаків не було, але розташування спецтехники та робочих він побачив на відстані близько 200 метрів. Роботи проводились на двох смугах дороги, третя крайня ліва смуга була відкрита для руху, по ній їхала колона машин. Працівники дорожньої служби зупинили рух по третій смузі, не відомо з яким наміром. Він почав зупиняти автомобіль, але у зв`язку з тим, що спуск був затяжний та автомобіль перевищував допустиму масу, зупинити автомобіль повністю йому не вдалося. Він затягнув ручне гальмо та почав намагатись об`їхати техніку та людей с крайнього правого ряду, який був вільний, перешкоду, з наміром уникнути зіткнення. Перестроївшись в крайню праву смугу він подав звуковий сигнал, для того щоб було видно і чутно що рухається автомобіль. В середній полосі працювала техніка що кладе асфальт. Техніка почала з`їжджати в крайню праву смугу, а він змінив напрямок на середню смугу, в цей момент двоє потерпілих вийшли з різних сторін на середню смугу. В останній момент відстань між автомобілем та потерпілими була приблизно 5 метрів, вони його помітили та намагались уникнути зіткнення, але це їм не вдалося. Одного потерпілого зачепило та відкинуло в сторону. Він побачив це в бокове ліве дзеркало, а іншого він не побачив, лише почув під автомобілем звук металу. Він одразу подумав, що це пошкодилось колесо. Зупинившись та вийшовши з автомобілю, він почав його оглядати. Коли він підійшов до передньої частини автомобіля, то побачив що під ним лежить чоловік та одноколісний візок з яким він працював. Потерпілого, якого відкинуло в сторону, одразу відвезли в лікарню, він сам встав та сів в автомобіль на якому його відвезли. Потім приїхали працівники поліції, та швидка допомога. Потерпілий, який був під автомобілем після подій був ще живий приблизно годину, він дихав, помер десь приблизно за 10 хвилин до приїзду швидкої допомоги. 
		На запитання учасників судового розгляду, обвинувачений додатково пояснив, що автомобіль і причеп, якими він керував належали ОСОБА_21 . На час керування зазначеним транспортним засобом, водійської категорії, яка дозволяла керувати таким транспортним засобом внього не було, про що він повідомляв керівництво автопідприємства, зокрема ОСОБА_22 . Автомобіль, ключі та технічний паспорт йому передав ОСОБА_23 , на автомобільній базі в м. Одесі. ОСОБА_21 він сприймав як власника автомобіля та роботодавця, вона ж видавала йому заробітну плату, хоча офіційно на роботу він працевлаштований не був. В останній рейс, під час якого він скоїв наїзд на потерпілих його відправляв ОСОБА_23 . Він перевозив 43 тони кукурудзи, загальна маса автомобіля разом з вантажем була приблизно 60 тон, що перевищувало допустимі вагові норми. Дорожні знаки, що стояли на дорозі перед місцем події були про зменшення швидкості та звуження дороги, дорожні роботи, але ці знаки були перед попередніми дорожніми роботами які він проїхав, а перед дорожніми роботами де сталось ДТП знаків не було. В той день погода була ясна, дорожнє покриття було сухим, та в гарному стані. В салоні автомобілю він був сам, від керування транспортним засобом він не відволікався. 
		Після подій, що сталися, він надавав допомогу родинам потерпілих декілька місяців, але на даний час такої можливості внього не має у зв`язку з карантином і відсутністю роботи. 
		Під час судового розгляду, проведеного з дотриманням принципів змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, судом були досліджені докази, джерелом яких були свідчення потерпілих та свідків, процесуальні документи, висновки судових експертів та речові докази.
		Так, допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , кожен окремо, суду пояснили, що вони не були очевидцями подій, які є предметом розгляду, про обставини скоєння ОСОБА_17 ДТП ім відомо лише зі слів слідчого поліції.
		Свідок ОСОБА_26 суду пояснив, що ДТП сталося в березні 2019 року на трасі «Київ- Одеса». Прізвищ потерпілих він не знає. В момент ДТП він знаходився позаду техніки, яка різала асфальт. Він бачив як вантажний автомобіль правою стороною бамперу збив працівника їх організації, після чого його відкинуло в сторону. З якою швидкістю рухався автомобіль він сказати не може, але все сталося дуже швидко. Він одразу побіг до потерпілого і коли він добіг до нього, той вже втратив свідомість. Хтось крикнув, що під автомобілем знаходиться ще один чоловік, робітник дорожної служби. Він з іншими робітниками підбігли до автомобіля і достали другого потерпілого з під бамперу автомобіля. Після побаченого йому стало погано і він відійшов. Автомобіль після зіткнення зупинився приблизно через 100-150 метрів. Звуку гальмування він не чув, і не міг почути оскільки ремонтна техніка працювала дуже гучно. В момент зіткнення потерпілий знаходився на асфальтованій дорозі. На дорозі були розставлені попереджувальні знаки. В ході проведення дорожніх робіт відбулося звуження дороги. Зіткнення з потерпілими сталося в місці проведення дорожніх робіт.
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_27 суду повідомив, що події стались 21 березня 2019 року, в першій половині дня. Очевидцем подій він не був. На місце ДТП він приїхав через 20 хвилин після того як стались події. На місці ДТП їх організацією виконувались короткочасні роботи. На цю ділянку дороги він приїхав з метою перевірити як виконуються роботи по ремонту дороги. Свої обов`язки на дорозі виконували двоє потерпілих, з ними також був майстер. Загиблими були ОСОБА_28 та ОСОБА_29 . В момент ДТП вони виконували будівельні роботи. Згідно схеми на дорозі були встановлені всі дорожні знаки, він особисто контролював виконання робіт. Дорожньо - транспортна пригода сталась на дорозі Е 95 «Київ-Одеса». Після прибуття на місце подій ОСОБА_30 він не бачив, бачив лише ОСОБА_31 , який був в поганому стані, коло нього було багато людей. 
		Свідок ОСОБА_32 надав показання про те, що він був очевидцем дорожньо - транспортної пригоди і в момент коли це все сталось він стояв біля обочини. ДТП сталося за мостом на дорозі Е 95, приблизно 273 км точно він не пам`ятає. Потерпілі виконували ремонті роботи зачищали стики він контролював їх роботу, інші робітники приблизно на відстані 800 метрів від місця події клали асфальт. Роботи виконувались безпосередньо на дорожньому полотні. На дорозі були розставлені згідно схеми дорожні знаки такі як обмеження швидкості, дорожні роботи, звуження дороги, та фішки. В момент ДТП вантажний автомобіль жовтого кольору рухався з великою швидкістю, зі сторони м. Київа у напрямку м. Одеса. В момент ДТП потерпілі знаходились на дорозі праворуч. Водій вантажного автомобілю збив двох людей. Потерпілого ОСОБА_18 відкинуло в сторону, а Драганера затягнуло бід автомобіль, він протягнув його приблизно 300 метрів разом з ремонтним візком. Після чого автомобіль зупинився, з автомобілю вийшов водій. Хто був водієм вантажного автомобілю він дізнався від співробітників поліції, тому що одразу після ДТП намагався надати першу допомогу потерпілим. На місці події слідів гальмування він не бачив. Попереджувальні знаки були виставлені відповідно до прийнятих норм та схеми. Він не знає і не може пояснити, що стало причиною дорожньо - транспортної пригоди. На місці події було рівне асфальтне покриття, без ям та вибоїн. Дощу та туману в той день не було.
		Крім показів потерпілих та свідків, судом були досліджені інші докази, а саме:
		- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.03.2019 року (додаток план-схема ДТП, таблиця ілюстрацій );
		- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_17 від 21.03.2019 року;
		- копія технічного паспорту на вантажний сідловий тягач-Е DAF 95 XF 430 державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_21 , копія технічного паспорту на напівпричіп контейнеровоз SCHWARZMUELLER державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_21 , копія водійського посвідчення на ім`я ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_4 видане 08.06.2011 року.
		- копія полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/4036060 на напівпричіп контейнеровоз SCHWARZMUELLER державний номерний знак НОМЕР_2 від 31.05.2018 року.
		- копія полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/5402771 на вантажний сідловий тягач- DAF 95 XF 430 державний номерний знак НОМЕР_1 від 25.09.2018 року;
		- копія чеку на якому зафіксована вага вантажу автопоїзда у складі вантажного сідлового тягача DAF 95 XF 430 державний номерний знак НОМЕР_1 і напівпричепа- контейнеровоза SCHWARZMUELLER державний номерний знак НОМЕР_2 . (додаток паперовий конверт, в якому знаходиться паперовий чек).
		- копія договору субпідряду № ПДР-1-2011/18-1 між ТОВ «ЮГ СТРОЙ КОМПАНІ» та ТОВ «СК АВТОСТРОЙ» від 20.11.2018 року. (додаток тимчасові типові схеми ОДР).
		- копія наказу (розпорядження) №43-к про прийняття на роботу ОСОБА_30 від 09.06.2017 року.
		- копія заяви про прийняття на роботу від ОСОБА_30 від 08.06.2017 року.
		- копія наказу (розпорядження) №3-к про прийняття на роботу ОСОБА_31 від 20.09.2019 року.
		- копія заяви про прийняття на роботу від ОСОБА_31 від 20.03.2017 року;
		- товарно  транспортна накладна, серія 12ААЗ №528401 від 21.03.2019 року.
		- протокол огляду трупа ОСОБА_18 від 21.03.2019 року (додаток таблиця ілюстрацій);
		- протокол огляду місця події від 21.03.2019 року (додаток таблиця ілюстрації);
		- висновок судово-медичного експерта за фактом смерті ОСОБА_18 №646-1112/2019 від 24.04.2019 року згідно якого у ОСОБА_18 були наступні ушкодження:
		а) відкрита черепно-мозкова травма: садна голови, перелом кісток склепіння черепу, крововиливи під м`які мозкові оболонки, забій головного мозку;
		б) закрита травма грудної клітки: перелом правої ключиці, правої лопатки, переломи 3-9-го правих ребер з розривом пристінкової плеври, розриви правої легені з крововиливом у праву плевральну порожнину;
		в) закрита травма живота: розрив селезінки;
		г) синці, садна та забійні рани кінцівок.
		Множинність, поєднаність, поліморфізм, локалізація та механізм утворення ушкоджень (ударна дія) у ОСОБА_18 свідчать про те, що останні могли утворитися в результаті транспортної травми від дії деталей і поверхонь транспортного засобу та дорожнього покриття.
		Всі ушкодження у своїй сукупності були небезпечними для життя і за цим критерієм згідно з п. 2.1.1а, 2.1.3.а, 2.1.3.6, 2.1.3.в, 2.1.3.г, 2.1.3.л, 2.1.3.5, «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Київ, 1995 р.) мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
		Смерть ОСОБА_18 перебуває у прямому причинному зв`язку з поєднаною травмою голови та тулуба у вигляді перелому кісток склепіння черепу, крововиливів під м`які мозкові оболонки, забою головного мозку, перелому правої ключиці, правої лопатки, переломів 3-9-го правих ребер з розривом пристінкової плеври, розривів правої легені з крововиливом у праву плевральну порожнину, розриву селезінки. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_18 став шок.
		При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_18 етиловий спирт не виявлений.
		- акт судово-медичного дослідження (обстеження) трупа ОСОБА_18 №1112 від 19.04.2019 року;
		- акт судово-медичного імунологічного дослідження (обстеження) рідкої крові трупа ОСОБА_18 №382/1112 від 22.03.2019 року, згідно якого кров трупа ОСОБА_18 відноситься до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти В за системою АВО;
		- акт судово-медичного токсикологічного дослідження (обстеження) крові від трупа ОСОБА_18 №1711/1112 від 27.03.2019 року, згідно якого в крові від трупа ОСОБА_18 в крові етиловий спирт не виявлений;
		- акт судово-медичного  гістологічного дослідження частин трупа ОСОБА_18 №928/1112, згідно якого у наданих гістологічних препаратах від трупа ОСОБА_18 виявлено: субарахноїдальні крововилив в м`яких мохкових оболонках великих півкуль та мозочка; периваскулярні та дрібновогнищеві крововиливи у речовині великих півкуль; травматичний розрив селезінки та легені з крововиливами; крововилив в м`яких тканинах голови  без вираженої клітинної реакції. Нерівномірне кровонаповнення органів. Порушення реологічних властивостей крові (еритроцитарні стази та саджі у просвітах деяких судин). Вогнищеві крововиливи, набряк, гострої емфіземи, ділянки дистелектазу в легені. (додаток таблиця ілюстрацій);
		- висновок судово-медичного експерта за фактом смерті ОСОБА_19 № 645-1111/2019 від 26.04.2019 року, згідно якого при дослідженні трупа ОСОБА_19 виявлена поєднана травма голови, шиї, тулуба, кінцівок:
		а) відкрита черепно-лицьова травма та закрита травма шиї: синець, множинні садна та забійно-рвані рани голови, крововилив червоної облямівки та слизової оболонки нижньої губи, багатоуламковий перелом хрящів та кісток носа, вогнищевий крововилив в м`яких тканинах скронево-тім`яно-потиличної ділянки голови зліва, травматичний наскрізний дефект кісткової тканини лівої скроневої кістки, лівої тім`яної кістки та потиличної кістки зліва, травматичний наскрізний дефект твердої мозкової оболонки скронево-тім`яної ділянки та травматичний дефект лівої тім`яної частки головного мозку, крововиливи під м`які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку та мозочка, неповний поперечний розрив поміж кільцеподібними хрящами трахеї у верхній третині її шийної частини з вогнищевим крововиливом в оточуючи м`які тканини гортані;
		б) закрита травма тулуба: садна передньої поверхні грудної клітки справа, крововиливи в м`яких тканинах задньої та правої бічної поверхні грудної клітки, крововилив в м`яких тканинах крижово-куприкової ділянки тулуба, багатоуламковий перелом лівої ключиці, багатоуламкові переломи лівих ребер: 1,2,3,4,5,6,7,8-го ребер - поміж лопатковою і навколохребцевою лініями, 2,3,4,5,6,7,8,9-го ребер - поміж лопатковою і середньою пахвовою лініями з крововиливами та розривами пристінкової плеври, перелом 2-го правого ребра по навколохребцевій лінії з крововиливом під пристінковою плеврою, забій та розриви лівої легені, множинні розриви грудної та черевної частин аорти з крововиливом в навколоаортальну клітковину та плевральні порожнини (в правій плевральній порожнині 80 мл рідкої крові, в лівій плевральній порожнині 350 мл рідкої крові), множинні розриви діафрагмальної та вісцеральної поверхонь правої частки печінки з розтрощенням її тканини та розриви селезінки з крововиливом в черевну порожнину (200 мл рідкої крові), розриви лівої нирки з крововиливом в її жирову капсулу, крововиливи під капсулою підшлункової залози та в брижі тонкої і товстої кишок;
		в) травма кінцівок: забійно-рвана рана задньої поверхні правого передпліччя у верхній, середній та нижній третинах і тильної поверхні правої кисті, множинні садна тильної поверхні правої кисті та проксимальних фалангах 2-5-го пальців кисті, садно та забійно-рвані рани лівого надпліччя, задньої поверхні лівого плеча у верхній, середній і нижній третинах та задньої поверхні лівого передпліччя у верхній третині, множинні садна тильної поверхні лівої кисті та проксимальних і середніх фалангах 3,4,5-го пальців кисті, садно передньо-внутрішньої поверхні правого колінного суглоба, садно передньо-зовнішньої поверхні лівого колінного суглоба та передньо-зовнішньої поверхні лівого стегна у нижній третині, крововилив в м`яких тканинах задньої поверхні лівого стегна у середній третині, крововилив в м`яких тканинах правої гомілки поміж верхньою та середньою третинами.
		Множинність, масивність, локалізація та механізм утворення ушкоджень (ударна та волочильна дія) свідчать про те, що ушкодження у ОСОБА_19 утворилися в результаті дорожньо-транспортної події при зіткненні пішохода з рухомим транспортним засобом (вантажним автомобілем) і подальшим контактом пішохода ОСОБА_19 з дорожнім покриттям та послідуючим волочінням його тіла по дорожньому покриттю.
		Всі тілесні ушкодження, виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_19 за даними судово-гістологічного дослідження (м`які тканини з крововиливами та внутрішні органи з ушкодженнями - без вираженої перифокальної клітинної реакції) заподіяні прижиттєво, одночасно, за декілька хвилин до настання його смерті.
		Всі тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_19 та зазначені у п. 1 «а, б, в» даних підсумків, які ускладнилися розвитком шоку, заподіяні при дорожньо-транспортній події одночасно по одному механізму, складають єдиний комплекс поєднаної травми і тому оцінюються разом, були небезпечними для життя та згідно з п.п. 2.1.1. (а). 2.1.3. (б), 2.1.3. (г), 2.1.3 (л), 2.1.3. (о), 2.1.3. (п) «Правил удово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Київ, 1995 р.) мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
		Смерть ОСОБА_19 перебуває в прямому причинному зв`язку з наявною у нього поєднаною травмою голови, шиї, тулуба, кінцівок у вигляді ушкоджень кісток черепу та головного мозку, розриву трахеї, переломів лівої ключиці та ребер з крововиливом і розривами пристінкової плеври, розривів лівої легені, печінки, селезінки, лівої нирки, розривів грудної та черевної частин аорти, заподіяних йому при дорожньо-транспортній події.
		Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_19 з`явився шок, що підтверджують морфологічні дані, виявлені при судово-гістологічному дослідженні та дослідженні трупа (нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, порушення гемодинаміки в мікроциркуляторному руслі у вигляді агрегації еритроцитів в просвіті окремих судин, «шокові нирки».).
		- акт судово-медичного дослідження (обстеження) трупа ОСОБА_19 №1111 від 26.04.2019 року;
		- акт судово- медичного токсикологічного дослідження (обстеження) крові та сечі від трупа ОСОБА_19 №1712/1111 від 27.03.2019 року, згідно якого при судово-токсикологічному дослідженні крові, сечі від трупа ОСОБА_19 в крові та сечі етиловий спирт не виявлений;
		- акт-судово-медичного імунологічного дослідження (обстеження) рідкої крові трупа ОСОБА_19 №381/1111 від 22.03.2019 року, згідно якого кров трупа ОСОБА_19 відноситься до групи О(І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за системою АВО;
		- акт судово-медичного-гістологічного дослідження частин трупа ОСОБА_19 №923/1111, згідно якого у наданих гістологічних препаратах від трупа ОСОБА_19 виявлено: субарахноїдальний крововилив в м`яких мозкових оболонках великих півкуль та мозочка; субдуральний крововилив, ділянки розміжчення мозкової тканини, групи периваскулярних і петехіальних крововиливів у речовині великих півкуль; травматичний розрив печінки, селезінки, нирки, з крововиливами; крововилив в шкірі голови, в м`яких тканинах правого передпліччя, лівого плеча; травматичний розрив легені з розтрощуванням тканини і крововиливами; розрив аорти, з крововиливами в парааортальній жировій клітковині; крововилив в парієтальній плеврі - без вираженої перифокальної клітинної реакції. Нерівномірно виражений набряк головного мозку. Нерівномірне кровонаповнення органів, порушення гемодинаміки в мікроциркуляторному руслі у вигляді агрегації еритроцитів в просвіті окремих судин. Великовогнищеві субплевральні крововиливи, вогнища набряку, гострої емфіземи, ділянки дистелектаза в легенях. Периваскуляриий склероз, зерниста дистрофія, дрібновогнищевий стромальний ліпоматоз міокарду ( додаток таблиця ілюстрацій);
		- висновок автотехнічної експертизи №284-А від 25.04.2019 року, згідно якого рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобіля DAF 95 XF 430 державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом SCHWARZMUELLER державний номерний знак НОМЕР_2 на момент події цієї пригоди знаходились в працездатному стані і дозволяли водію автомобіля змінювати напрямок та характер руху залежно від ситуації, що складається на дорозі. ( додаток ілюстративна таблиця);
		- висновок судової транспортно-трасологічній експертизи №285-А від 10.05.2019 року згідно якого:
		1) Перед наїздом на пішоходів автомобілем DAF 95 XF 430 державний номерний знак НОМЕР_1 у складі з напівпричепом-контейнеровозом SCHWARZMUELLER державний номерний знак НОМЕР_2 рухався з боку м. Київ в напрямку м. Одеси, траєкторія його руху відповідає слідам гальмування та сліду волочіння з нашаруванням речовини бурого кольору. Величина швидкості руху автомобіля DAF 95 XF 430 державний номерний знак НОМЕР_1 у складі з напівпричепом-контейнеровозом SCHWARZMUELLER державний номерний знак НОМЕР_2 відповідна слідової інформації, яка зафіксована на місці події, визначається не менше 69,9 км/год.
		2) Місце наїзду автомобіля DAF 95 XF 430 державний номерний знак НОМЕР_1 у складі з напівпричепом-контейнеровозом SCHWARZMUELLER державний номерний знак НОМЕР_2 на пішоходів знаходиться на ділянці перед початком утворення зони осипу уламків пластика, скла та фрагментів лакофарбового покриття в межах розташування слідів гальмування;
		- висновок судового експерта-токсиколога крові ОСОБА_17 №1796 від 03.04.2019 року, згідно якого в крові ОСОБА_17 етиловий спирт не виявлений.
		- висновок судової автотехнічної експертизи №408-А від 24.06.2019 року, згідно якої у даній дорожній обстановці водій автомобіля «DAF 95 XF 430», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом- контейнеровозом «SCHWARZMUELLER», номерний знак НОМЕР_2 . ОСОБА_17 повинен був діяти відповідно до вимог п.п 12.9 б) та 12.3 Правил дорожнього руху України;
		Відповідно до заданого комплексу вихідних даних, зазначених в копії ухвали про призначення судової експертизи, у даній дорожній ситуації водій автомобіля «DAF 95 XF 430», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом- контейнеровозом «SCHWARZMUELLER», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_17 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, вживши заходи щодо екстреного гальмування, дотримуючись вимог п.п. 12.9 б) та 12.3 Правил дорожнього руху України.
		Відповідно до заданого комплексу вихідних даних, зазначених в копії ухвали про призначення судової експертизи, у даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «DAF 95 XF 430», номерний знак НОМЕР_1 . з напівпричепом-контейнеровозом «SCHWARZMUELLER», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_17 вбачається невідповідність вимогам п.п 12.9 б) та 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події цієї пригоди;
		- копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу N3 DAF CF85 державний номерний знак НОМЕР_5 №00754-00341-18 від 14.12.2018 року;
		- копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу KOGEL SNCO 24 державний номерний знак НОМЕР_6 №00335-00592-18 від 08.06.2018 року.
		 
		В зв`язку із узгодженою позицією учасників судового засідання щодо існування речових доказів та недоцільності їх огляду у судовому засіданні, суд обмежив дослідження речових доказів вивченням відповідних постанов органу досудового слідства про визнання речей та документів речовими доказами, а також ухвал слідчих суддів про накладення на ці речові докази арешту.
		Суд надає оцінку наявним доказам у провадженні, з урахуванням часу їх отримання, процесуального порядку їх отримання та обставин за якими їх було отримано, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Оцінюючи перелічені докази сторони обвинувачення, крім показів потерпілих, суд визнає ці докази належними, оскільки вони як прямо, так і непрямо підтверджують існування обставин, які підлягали доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Разом із цим, оцінюючи покази потерпілих ОСОБА_24 і ОСОБА_25 , які були надані ними у суді, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнаня цих доказів належними, виходячи з того, що потерпілі під час допиту заявили, що вони не були очевидцями подій, про обставини його скоєння їм відомо лише зі слів слідчого поліції, тобто суд вважає, що ці покази ані прямо, ані непрямо не підтверджують існування обставин, які підлягали доказуванню у кримінальному провадженні. Одночасно із цим, суд вважає за можливе враховати свідчення потерпілих при розгляді їх позовних вимог.
		Оскільки вищевказані докази обвинувачення були отримані у порядку, встановленому процесуальним кодексом, без порушення норм процесуального закону та без порушення прав і свобод людини, суд визнає ці докази допустимими.
		Судовий розгляд даного кримінального провадження, був проведений з дотриманням принципів змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності. Діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих /розшукових/ дій для встановлення вини чи невинуватості обвинуваченого, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган. 
		Судомврахована також практика Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, згідно яких Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).
		При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання ОСОБА_17 винуватим у інкримінуємих йому діяннях, суд керується стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України, що передбачають: ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. 
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачена є винною у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. 
		Аналіз вищенаведених показів свідків та досліджених документів, у їх сукупності, дозволяє суду зробити висновок про те, що доведеність винуватості обвинуваченого у порушенні правил безпеки дорожнього руху, які спричсинили гибель двох осіб, випливає із сукупності вищевстановлених ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, що дозволяє суду поза розумним сумнівом дійти до висновку, що вина обвинуваченого у судовому засіданні доведена повністю.
		Піддаючи оцінці зібрані органом досудового слідства докази вчиненого ОСОБА_17 кримінального правопорушення, як окремо так і в їх сукупності, суд вважає, що ці докази є достатніми для висновків, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті.
		Дії ОСОБА_17 суд кваліфікує за ч.3 ст.286 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, 
		Судом були прийняті до розгляду цивільні позови представників потерпілих ОСОБА_24 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , осіб, яким кримінальним правопорушенням завдано шкоду ОСОБА_25 , ОСОБА_25 про відшкодування матеріальної шкоди, відшкодування компенсації моральної шкоди, та компенсації судових витрат, а саме: 
		- представником потерпілого ОСОБА_24 заявлений цивільний позов до ОСОБА_17 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 30000 грн, шкоди, завданої смертью потерпілого у розмірі середньомісячного заробітку потерпілого в суммі 8000 грн на місяць до повноліття ОСОБА_24 ; до ОСОБА_17 та ОСОБА_21 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000000 грн.; 
		- представником потерпілої ОСОБА_33 заявлений цивільний позов до ОСОБА_17 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 30000 грн.; до ОСОБА_17 та ОСОБА_21 про відшкодування в солідарному порядку моральної шкоди у розмірі 9 600000 грн.;
		- представником ОСОБА_25 заявлений цивільний позов до ОСОБА_17 та ОСОБА_21 про відшкодування у солідарному порядку моральної шкоди у розмірі 3 000000 грн.; сум судових витрат, пов`язаних з правовою допомогою 50000 грн., банківськими послугами 260 грн, поштовими витратами 400 грн.;
		- представником ОСОБА_25 заявлений цивільний позов до ОСОБА_17 та ОСОБА_21 про відшкодування у солідарному порядку моральної шкоди у розмірі 3 000000 грн.; сум судових витрат, пов`язаних з правовою допомогою 50000 грн., банківськими послугами 260 грн, поштовими витратами 400 грн.
		- представником потерпілої ОСОБА_34 заявлений цивільний позов до ОСОБА_17 та ОСОБА_21 про відшкодування у солідарному порядку моральної шкоди у розмірі 3 000000 грн.; сум судових витрат, пов`язаних з правовою допомогою 50000 грн., банківськими послугами 260 грн, поштовими витратами 400 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог цивільними позивачами ОСОБА_25 , ОСОБА_25 , ОСОБА_34 , кожним окремо, зазначено, що відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками позивача є втрати, яки вона зробила та мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Зокрема, позивачами укладено договір надання правової допомоги, надана правова допомога адвокатом ОСОБА_35 , остаточний розрахунок гонорару який надається протягом 5 днів після складання акту приймання наданий послуг.
		Крім зазначеного, внаслідок вищезгаданих протиправних дій позивачам була спричинена також моральна шкода. Наявність моральної шкоди позивачи обґрунтовують:
		-    душевними стражданнями, які вони пережили у зв`язку з самим фактом загибелі;
		-    душевними стражданнями, пов`язаними з тим, що позивачи перенесли стреси у родині. 
		Згідно з ч.1 статті 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.
		Витрати на поховання та спорудження пам`ятнику складатимуть 30 000 грн. (тридцять тисяч гривень).
		Відповідно до вимог п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди. Нормами ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які особа зазнала у зв`язку із ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв`язку з пошкодженням її майна, відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Згідно з вимогами ч.1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів, а згідно з ч. 2 цієї статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується виною особою. Згідно з нормою ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
		Згідно зі статтею 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Відповідно доподаних уточненихцивільних позовів ОСОБА_24 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 ,в обгрунтуваннясвої вимогпозивачі зазначають,що моральнашкода буланим спричинена душевними стражданнями пережитими у зв`язку зі смертю близької особи. Позивач ОСОБА_24 додатково обгрунтував моральні страждання втратою годувальника, оскільки він має піклуватися про себе та своїх п`ятьох неповнолітніх братів та сестер.
		Крім того,обгрутовуючи своївимоги вчастині стягненняматеріальної шкоди,позивач ОСОБА_24 зазначив,що відповіднодо ч.1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
		Шкода відшкодовується:
		1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
		Шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого. Цивільний позивач ОСОБА_24 ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітній син ОСОБА_31 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Таким чином, він має право на відшкодування шкоди завданої смертю ОСОБА_18 .
		Крім того, у ОСОБА_18 залишилось ще п`ятеро неповнолітніх дітей.
		Середньомісячний заробіток ОСОБА_18 складав приблизно 8 000 грн. (вісім тисяч гривень).
		Таким чином до повноліття ОСОБА_24 до 15.03.2021 року сума шкоди дорівнюватиме 192 тис гривень.
		Згідно з ч.1 статті 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.
		Витрати на поховання та спорудження пам`ятнику складатимуть 30 000 грн. (тридцять тисяч гривень).
		Представник цивільного відповідача ОСОБА_21 заперечував проти позовних вимог, надав до суду письмові заперечення, з яких вбачається, що встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Єдиним обгрунтуванням того, що нібито ОСОБА_21 несе цивільну відповідальність, з боку представника цивільних позивачів було зазначено те, що ОСОБА_21 с власником автомобіля, на якому було скоєно ДТП (ч. 2 ст.1187 ЦК України), та є ФОП, з огляду на що ОСОБА_17 (підозрюваний) перебував з ОСОБА_21 у трудових відносинах, та був водієм.
		Однак це є припущенням, оскільки не має документального підтвердження.
		Дійсно, ОСОБА_21 є власником автомобіля, на якому ОСОБА_17 скоїв ДТП, однак автомобіль був переданий на користь ОСОБА_17 для використання ним для власних потреб. При цьому автомобіль передавався не особисто ОСОБА_21 .
		ОСОБА_17 , зі слів ОСОБА_21 , не є та ніколи не був робітником ФОП ОСОБА_21 , з ним не укладався трудовий договір, ФОП ОСОБА_21 не виплачувала ОСОБА_17 заробітну плату, не утримувала податки, збори, як податковий агент, і зворотному немає підтвердження. ОСОБА_17 не був обмежений внутрішнім розпорядком.
		У чч. 1, 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.
		Відповідно до вимог ст.1166 ЦК майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
		Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (п.2.2 ПДР).
		Аналіз загальних положень про відшкодування шкоди (ст.ст. 1166-1194 ЦК) свідчить про те, що власник транспортного засобу відповідає за шкоду, завдану особою, яка керувала транспортним засобом, у випадках, коли неправомірному заволодінню цією особою транспортним засобом сприяла недбалість його власника (ч. 4 ст. 1187 ЦК) або перебування такої особи в трудових відносинах з власником та заподіяння шкоди під час виконання нею трудових обов`язків (ч.1 ст. 1172 ЦК).
		На підставі досліджених доказів, можна дійти обгрунтованого висновку, що представник цивільного позивача ніяким чином не довела ті обставини, що ОСОБА_17 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_21 .
		Окремо, представник цивільного відповідача зауважив щодо належності цивільного позивача ОСОБА_33 , яка фактично не має підстав для отримання статусу потерпілої особи, в силу п. 1 ч. 1 ст.3 КПК України не є близькою родичкою та членом сім`ї загиблого.
		Щодо розміру позовних вимог представник заявив, що ці вимоги є необгрунтованими і не підтверджені доказами.
		Більш розгорнуті доводи цивільних позовів і заперечень з боку цивільних відповідачів містяться у відповідних цивільних позовах і запереченнях представника цивільного відповідача ОСОБА_21 .
		Обвинувачений ОСОБА_17 вимоги цивільних позивачів ОСОБА_25 , ОСОБА_25 , ОСОБА_34 , ОСОБА_24 , ОСОБА_33 визнав у повному обсязі в частині солідарної відповідальності.
		Дослідивши докази, які були надані на підтвердження позовних вимог ОСОБА_25 , ОСОБА_25 , ОСОБА_34 , ОСОБА_24 , ОСОБА_33 , заслухавши заперечення представників цівільного відповідача ОСОБА_21 та позицію обвинуваченого, суд приходить до наступного.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. 
		Згідно до положень ст.75 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Як вбачається з норми ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Вирішуючи питання належності відповідачів у кримінальному провадженні суд виходить з наступного. 
		Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України,особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно до ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 1187ЦКджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів ..., що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		Зобов`язання про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом  шкодою.
		Аналіз досліджених під час судового засідання доказів дає суду підстави для висновків про те, що під час вчинення дрожньо транспортної пригоди ОСОБА_17 на законих підставах володів і користувався транспортним засобом, який створив підвищену небезпеку для потерпілих, отже, в силу закону саме він несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями.
		Суд вважає, що твердження цивільних позивачів про те, що ТОВ ОСОБА_21 є належним цивільним відповідачем у кримінальому провадженні є безпідставними, оскільки цивільними позивачами не наведено будь-яких обгрунтованих даних, що ТОВ ОСОБА_21 за законом повинно нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого. При цьому, суд акцентує увагу на те, що єдиними підставами для притягнення у якості цивільного відповідача ФОП ОСОБА_21 за законом, при обставинах що розглядаються могли бути підстави, визначені ст. 1172 ЦК України, а саме: відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Проте, на думку суду, цивільними позивачами не надано жодних доказів перебування ОСОБА_17 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_36 .
		Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, суд враховує позицію цивільного відповідача ОСОБА_17 , який в присутності свого захисника визнав заявлені до нього позовні вимоги у повному обсязі 
		З урахуванням позиції цивільного відповідача ОСОБА_17 , суд не надає оцінку доказам позовних вимог та їх обгрунтованості, та вважає за необхідне іх задовольнити повністю.
		При цьому, враховуючи положення ст. 1190 ЦК України та в зв`язку із визнанням судом цивільного відповідача ОСОБА_21 як неналежного, суд вважає за необхідне стягнути з цивільного відповідача Крупенка саме Ѕ частку заподіяної шкоди (солідарної відповідальності з іншим відповідачем), тобто в обсязі, заявленому позивачами. 
		Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне:
		- стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_24 суму матеріальної шкоди у розмірі 30000 грн;
		- стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_24 шкоду, завдану смертью потерпілого у розмірі середньомісячного заробітку потерпілого до повноліття ОСОБА_24 , що складає 192000 грн.; 
		- стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_24 суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 5000000 грн.;
		- стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_33 суму матеріальної шкоди у розмірі 30000 грн;
		- стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_33 суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 4800000 грн.;
		- стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_25 суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 1 500000 грн.;
		- стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_25 суми судових витрат, пов`язаних з правовою допомогою 25000 грн., банківськими послугами 130 грн, поштовими витратами 200 грн;
		- стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_25 суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 1 500000 грн.;
		- стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_25 суми судових витрат, пов`язаних з правовою допомогою 25000 грн., банківськими послугами 130 грн, поштовими витратами 200 грн.
		- стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_34 суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 1 500000 грн.;
		- стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_34 суми судових витрат, пов`язаних з правовою допомогою 25000 грн., банківськими послугами 130 грн, поштовими витратами 200 грн.
		При призначенні ОСОБА_17 покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 50, 65 КК України.
		Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено. 
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення.
		Крім того, суд враховує, що до кримінальної відповідальності ОСОБА_17 притягується уперше.
		Одночасно із цим, суд приймає до уваги, що передумовою кримінального правопорушення стало грубе умисне ігнорування з боку ОСОБА_17 вимог правил дорожнього руху щодо допуску до керування транспортними засобами категорій «СІ», ОСОБА_37 , «СЕ» і ОСОБА_38 осіб, які пройшли відповідне навчання та отримали відповідне свідоцтво. Крім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_17 був обізнаний у існуванні ризику, пов`язаного з перевантаженням транспортного засобу, який впливав на ефективність керування транспортним засобом, проте легковажно розраховував на ненастання будь-яких тяжких наслідків.
		При обранні виду та визначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, характер скоєного ним злочину, передбаченого ст.286 ч.3 КК України, який відповідно дост.12 КК Україниє тяжким та пов`язаним з позбавленням життя декількох осіб.
		З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, неможливим виправлення обвинуваченого без позбавлення волі. Саме покарання у виді позбавлення волі, на думку суду, буде відповідатиме вимогамст. 65 КК України, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого, попередження нових злочинів.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
		Під час проведення досудового розслідування був залучені судові експерти, витрати на залучення яких склали 5 181,33 гривні. Зазначені витрати у відповідності вимогст.122 КПК України,відносяться до процесуальних витрат.
		Частина 2статті 124 КПК Українипередбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_17 винний у вчиненні кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь держави вартість проведенихекспертиз.
		Вирішуючи питання про зарахування до строку покарання обвинуваченому ОСОБА_17 строку його попереднього ув`язнення, суд виходить з положень ст. 72 КК України, в редакції, яка діє на час ухвалення вироку.
		Керуючись ст.ст. 369 -374 КПК України, суд 
		 
		            У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_16 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушеннь, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, на підставі якої, призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керуваня транспортними засобами строком на 3 роки.
		Строк відбуття покарання рахувати з дати фактичного взяття ОСОБА_16 під варту або з дати прибуття до установи віконання покарань.
		Зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_16 в період з 21.03.2019 по 05.09.2019 року, відповідно до положень ст. 72 КК України, у співвідношенні: один день попереднього ув`язнення  одному дню позбавлення волі.
		- стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_39 суму матеріальної шкоди у розмірі 30000 гривень;
		- стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_39 шкоду, завдану смертью потерпілого у розмірі середньомісячного заробітку потерпілого до повноліття ОСОБА_39 , що складає 192000 гривень; 
		- стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_39 суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 5000000 гривень;
		- стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_40 суму матеріальної шкоди у розмірі 30000 гривень;
		- стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_40 суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 4800000 гривень;
		- стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_41 суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 1 500000 гривень;
		- стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_41 суми судових витрат, пов`язаних з правовою допомогою 25000 гривень., банківськими послугами 130 гривень, поштовими витратами 200 гривень;
		- стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_42 суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 1 500000 гривень;
		- стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_42 суми судових витрат, пов`язаних з правовою допомогою 25000 гривень, банківськими послугами 130 гривень, поштовими витратами 200 гривень
		- стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_43 суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 1 500000 гривень;
		- стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_43 суми судових витрат, пов`язаних з правовою допомогою 25000 гривень, банківськими послугами 130 гривень, поштовими витратами 200 гривень.
		Арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25.03.2019 року на вантажно сідловий тягач DAF 95 XF 430 державний номерний знак НОМЕР_1 і напівпричіп-контейнеровоз SCHWARZMUELLER державний номерний знак НОМЕР_2 , які є речовими доказами  скасувати, зазначене майно повернути власнику.
		Судові витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, які становлять 5 181, 33 гривень  стягнути з ОСОБА_16 на користь держави.
		На вирок може бути подана сторонами апеляція до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти діб від дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою у той же строк з дня отримання копії вироку.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		   
		Головуючий: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...