Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 283/2136/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано судом: 01.02.2022. Зареєстровано: 01.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2022.
Дата набрання законної сили: 04.03.2022
Номер судового провадження: 1-кп/283/63/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021060510000140

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		              Справа № 283/2136/21
		Провадження №1-кп/283/63/2022
		В И Р О К
		І м е н е м У к р а ї н и
		   01 лютого 2022 року м. Малин
		Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.06.2021 за № 12021060510000140 про обвинувачення 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта професійно-технічна, працюючого оператором технологічних установок ТОВ «ТЕПЛОМА», неодруженого, раніше не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України (далі  КК України),
		В С Т А Н О В И В:
		13.06.2021 приблизно о 02 годині інспекторами Сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №1 Коростенського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 та капітаном поліції ОСОБА_7 з в ході здійснення патрулювання згідно з графіком несення служби добовим нарядом у м. Малині Коростенського району Житомирської області, по вулиці Винниченка, поруч з будинком № 66, було зупинено автомобіль марки «FORD» моделі «MONDEO» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 у зв`язку з тим, що водієм вказаного автомобіля не було дотримано п. 19.2 Правил дорожнього руху України, яким визначено, що дальнє світло слід перемикати на ближнє не менш як за 250 м до зустрічного транспортного засобу, а також тоді, коли воно може засліпити інших водіїв, зокрема тих, що рухаються в попутному напрямку. Після зупинки транспортного засобу працівники поліції пояснили причину зупинки та попросили водія ОСОБА_5 пред`явити посвідчення водія. Під час спілкування з ОСОБА_5 було встановлено, що останній перебував у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим ОСОБА_5 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, на що водій відмовився.
		У подальшому, під час складання матеріалів щодо вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, 13.06.2021 приблизно о 03 годині 04 хвилини на ґрунті неприязного відношення та зневажливого ставлення до працівників правоохоронних органів у ОСОБА_5 виник умисел на заподіяння працівникові поліції ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень працівнику поліції під час виконання ним своїх службових обов`язків, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, кулаком лівої руки наніс один удар в обличчя інспектору СРПП Відділення поліції № 1 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області лейтенанту поліції ОСОБА_4 , від чого ОСОБА_4 впав на землю.
		В результаті злочинних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під слизову верхньої губи справа, садна на тлі крововиливу; синця в ділянці правого ліктьового суглоба, на тлі якого - садно, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, не визнав. В ході допиту обвинувачений ОСОБА_5 надав показання про те, що тієї ночі повертався з риболовлі, їхав з дальнім світлом фар, його зупинили працівники поліції, на його запитання про причину зупинку, повідомили, що у ТЗ увімкнене дальнє світло фар. Він, подивившись на панель, дійсно виявив, що було увімкнуте дальнє світло фар. Поліцейські під час спілкування відчули від нього запах алкоголю, запитали чи вживав він спиртне, він підтвердив, що вживав вдень. Час спілкування з поліцією зайняв приблизно 1,5 години. Перший раз підійшов до службового авто, дав на перевірку документи, повернувся до свого автомобіля. Потім через хвилин 30 знову підійшов до автомобіля поліції, в той час як поняті писали пояснення з приводу його відмови від огляду на стан сп`яніння. З темноти підійшов чоловік, сказав, що він поліцейський. Він (обвинувачений) попросив у цього чоловіка пред`явити посвідчення. Вони почали розмовляти, але цей чоловік постійно перебивав, не давав обвинуваченому нічого з`ясувати, що відбувається у службовому автомобілі. І в цей час почав показувати, як потім виявилось, службове посвідчення, однак через поганий зір він не роздивився і попросив показати ближче, і потім цей чоловік вибив у нього мобільний телефон, на що він (обвинувачений) рефлекторно відмахнувся і людина впала. Він відійшов, з автомобіля вийшов поліцейський, а особа, яка впала, підвелася, і разом з іншим поліцейським застосували до нього (обвинуваченого) спецзасоби (газ та кайданки, ще й вдарив потерпілий), посадили у службове авто і відвезли у лікарню для медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. 
		На запитання пояснив, що службове авто стояло у темноті, а він на власному ТЗ зупинився десь за 70 м попереду патрульного автомобіля під вуличним ліхтарем. Коли зупинився, до нього підійшов потерпілий, у форменому одязі  чорній формі, знаки розрізнення були, також він представився, чи показував тоді посвідчення, не пам`ятає. Спочатку спілкування відбувалося через відчинене вікно з авто, пізніше він вийшов з автомобіля і спілкувався поруч з власним авто з потерпілим, а потім до них підійшов інший поліцейський. Потім підійшли до патрульного автомобіля і поліцейські почали писати штраф за дальнє світло. Сіли всі у службове авто, він передав документи для перевірки. Потім поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці, на що він відмовився та погодився проїхати до лікарні. Почали чекати понятих, які б засвідчили його відмову від проходження огляду на місці зупинки. Він вийшов із службового авто і пішов у свій ТЗ, де й чекав приблизно 30 хвилин, а, можливо, й більше, при цьому розмовляючи із другом, який їхав з ним. Потім знову підійшов до службового авто, почав розмовляти з поліцейським, який сидів за кермом. Особа підійшла до нього від дороги з темряви, була у чорній формі, сказав, що він поліцейський, щось почав доставати, зачепивши чи вибивши із руки мобільний телефон. Коли його зупиняли працівники поліції, то він їх ідентифікував по форменому одягу. Умислу на нанесення тілесних ушкоджень будь-кому не мав. Рефлекторний рух був на те, що потерпілий своїм рухом вибив з його рук мобільний телефон. За результатами огляду на стан сп`яніння виявлено  1,5 проміле, його притягнуто судом до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанова набрала законної сили.
		У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 надав показання про те, що будучи в добовому наряді разом з ОСОБА_7 виявили автомобіль Форд Мондео, який рухався з дальнім світлом фар, зупинили, а також ще один ТЗ, щоб засвідчити порушення. Оскільки водій Форда ОСОБА_5 не заперечував порушення, то іншого водія відпустили. Під час перевірки документів у ОСОБА_5 виявили ознаки алкогольного сп`яніння і запропонували пройти огляд на місці зупинки. Колега складав постанову щодо порушення ПДР по світлу. Оскільки ОСОБА_9 відмовився на місці проходити огляд, то зупинили ТЗ, щоб водії засвідчили відмову від огляду. Коли свідки у службовому авто писали пояснення, він з ОСОБА_9 стояли поруч з авто, біля лівого крила, і спілкувались. Потім він відійшов до власного автомобіля і повернувся назад, намагався спілкуватись із поліцейським, який відбирав пояснення у свідків у службовому авто, в цей час в салоні ТЗ було світло. Потерпілий попросив ОСОБА_9 , щоб той не заважав колезі. Тоді ОСОБА_9 почав вимагати пред`явити йому службове посвідчення. І в той момент, коли потерпілий показав йому посвідчення, у обвинуваченого випав з рук мобільний телефон, і він відразу вдарив потерпілого в обличчя, від чого той впав на дорогу. Жінка одного зі свідків, які писали пояснення у службовому авто, підбігла до ОСОБА_9 та почала на нього кричати, чого він б`є поліцейського. 
		На запитання потерпілий пояснив, що все відбувалось вночі, однак було вуличне освітлення, а також салон службового авто освітлювався, та на ТЗ було увімкнуте ближнє світло фар. Поведінка ОСОБА_9 відразу після зупинки була нормальною, а вже коли почали оформляти матеріали про відмову від огляду на стан сп`яніння, він став схвильованим, почав агресивно себе поводити по відношенню до поліцейських, заважав складати матеріали. Він (потерпілий) в момент пред`явлення посвідчення сконцентрував увагу на падаючий телефон, і саме тоді отримав удар від ОСОБА_9 . Інших осіб, які б могли завдати удару, крім ОСОБА_9 , поруч не було. Вважає, що ОСОБА_9 завдав йому удар умисно. Завдав йому один удар, від чого пошкодив губу, а також від падіння він розбив лікоть. При затриманні ОСОБА_9 чинив опір, хапав за формений одяг, відштовхував. 
		Будучи допитаним, свідок ОСОБА_7 надав показання про те, що того дня працював у наряді із напарником ОСОБА_4 . Зі сторони ОСОБА_10 рухався автомобіль, засліпив, вони його зупинили, пояснили причини зупинки. Потім всі разом підійшли до службового авто. Пізніше зупинили свідків. Він (свідок) у службовому авто відбирав пояснення у свідків, а напарник був із ОСОБА_9 на вулиці. Коли свідок виходив із ТЗ, то боковим зором побачив як ОСОБА_9 вдарив ОСОБА_11 . Потім до ОСОБА_9 було застосовано спецзасоби, затримано і доставлено до лікарні для огляду. На запитання свідок ОСОБА_7 пояснив, що почув як жінка сказала: «Б`ють нашу поліцію». ОСОБА_9 нічого не пояснював в цей момент, все відбулось швидко. Водія затримали аж біля його авто, чинив опір. Освітлення було достатнє.
		Свідок ОСОБА_12 надав показання про те, що після 2 години ночі його зупинили працівники поліції по вул. Винниченка біля автостанції. Стояла ще одна машина. Взяли пояснення, він порозписувавсь і пішов до власного авто, коли його дружина закричала, що поліцейський лежить. Коли він обернувся, то побачив, що ОСОБА_11 лежав на дорозі. 
		На запитання свідок пояснив, що на момент удару, він перебував на відстані 10-15 м від службового ТЗ. На момент зупинки його, він особисто чітко ідентифікував службове авто поліції і формений одяг поліцейських. В місці зупинки освітлення було.
		Свідок ОСОБА_13 надала показання про те, що поліція спинила автомобіль, в якому їхали вона, її чоловік та дитина. Чоловік пішов до поліції, а вона з дитиною залишилась у ТЗ. Коли чоловік повертався назад, вона побачила, як поліцейський лежить на дорозі. Спочатку до поліцейського підбігла дочка, а потім і вона. Інших осіб, крім ОСОБА_9 там не було. ОСОБА_9 трохи чинив опір. 
		На запитання свідок пояснила, що побачила, як ОСОБА_11 вже впав, однак сам по собі він би не впав, і напарник же ж його не бив. 
		Будучи допитаним свідок ОСОБА_14 пояснив, що він разом з ОСОБА_9 того дня були на риболовлі. ОСОБА_9 рибалив, а він  відпочив, потім ліг спати в машині. Коли повертались, то їх спинила поліція. ОСОБА_9 пішов з патрульними, а він залишився в авто. Почув шум, гомін, вийшов з автомобіля і побачив, що поліцейські намагаються заламати ОСОБА_9 біля його авто. Запирскали йому (обвинуваченому) в обличчя балончиком, вдягли кайданки, вдарили і забрали. Він (свідок) залишився в машині ОСОБА_9 до ранку. Вранці бачився із ОСОБА_9 у відділенні поліції. 
		Судом у судовому засіданні було досліджено письмові докази, надані стороною обвинувачення, зокрема:
		- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 13.06.2021;
		- копію службового посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 , згідно з яким він є лейтенантом поліції ГУ НП в Житомирській області;
		- журнал обліку інструктажів водіїв, книгу видачі та приймання озброєння, журнал виїзду та повернення ТЗ Малинського ВП, план проведення інструктажу добового наряду (СОГ, СРПП) ВП, книгу служби нарядів ВП №1, журнал реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні з табельною вогнепальною зброєю в ВП, якими підтверджується, що ОСОБА_4 з 08 години 12.06.2021 заступив у добовий наряд Сектора реагування патрульної поліції ВП №1 Коростенського РУП;
		- копія постанови серії БАБ № 920860 від 13.06.2021, згідно з якою ОСОБА_5 13.06.2021 о 02 годині 04 хвилини у м. Малині по вул. Винниченка керуючи автомобілем «Ford» моделі «Mondeo» з д.р.н. НОМЕР_1 з увімкненим дальнім світлом фар, не здійснив перемикання на ближнє світло при наближенні до зустрічного транспортного засобу;
		- копії письмових пояснень ОСОБА_15 та ОСОБА_12 від 13.06.2021, з яких встановлено що дані громадяни були запрошені працівниками поліції у якості свідків відмови водія ОСОБА_5 від проходження огляду на стан сп`яніння;
		- копія висновку щодо результатів медогляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 13.06.2021, згідно з яким у ОСОБА_5 під час огляду лікарем КНП «Малинська міська лікарня» ОСОБА_16 13.06.2021 о 04 годині було встановлено алкогольне сп`яніння; огляд водія був проведений на підставі направлення інспектора СРПП ВП №1 Коростенського РУП ОСОБА_7 ;
		- копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 483078 від 13.06.2021, відповідно до якого водій ОСОБА_5 13.06.2021 о 02 годині 04 хвилини у м. Малині по вул. Винниченка керував автомобілем «Ford» моделі «Mondeo» з д.р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння;
		- висновок експерта № 859, відповідно до якого 14 червня 2021 року було проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_4 та встановлено, що у нього наявні: крововилив під слизову верхньої губи справа, садна на тлі крововиливу; синець в ділянці правого ліктьового суглоба, на тлі якого  садно; вказані тілесні ушкодження утворились внаслідок дії твердих тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею предметів та тупих твердих предметів, могли утворитись 13.06.2021 при обставинах, описаних в постанові про призначення СМЕ та самим потерпілим, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; судячи по характеру ушкоджень, виявлених на обличчі потерпілого, не виключено, що вони виникли від нанесення одного удару травмуючим предметом; тілесні ушкодження в ділянці правого ліктьового суглобу у потерпілого могли виникнути під час падіння з положення стоячи на тверде дорожнє покриття;
		- протокол проведення слідчого експерименту від 08.07.2021 за участю потерпілого ОСОБА_4 з ілюстритивною таблицею, в ході якого потерпілий детально розказав та показав про обставини нанесення йому обвинуваченим тілесного ушкодження  кулаком лівої руки наніс удар в обличчя (в ділянку губ праворуч), від чого потерпілий впав на асфальтове покриття дороги;
		- висновок експерта № 1070, відповідно до якого з 14 по 15 липня 2021 року було проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_4 та встановлено, що у нього було виявлено: крововилив під слизову верхньої губи справа, садна на тлі крововиливу; синець в ділянці правого ліктьового суглоба, на тлі якого  садно; вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею предметів та тупих твердих предметів, могли утворитись 13.06.2021 при обставинах, описаних в постанові про призначення СМЕ та самим потерпілим, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; приймаючи до уваги характер і локалізацію виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого не виключено, що вони відповідають показам потерпілого під час проведення слідчого експерименту від 08.07.2021.
		- відеозаписи з бодікамери та відеореєстратора службового автомобіля, на яких зафіксовано момент зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_5 , пропозиція працівників поліції ОСОБА_5 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки ТЗ, момент затримання обвинуваченого працівниками поліції та медичний огляд ОСОБА_5 на стан алкогольного сп`яніння в мед.закладі.
		   Судом також було досліджено характеризуючі матеріали на обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме:
		- копію паспорта, копію посвідчення водія;
		- копію довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0654383, згідно з якою ОСОБА_5 з 01.04.2017 встановлена 3 група інвалідності по зору безтерміново, протипоказано роботу із загрозою травми ока, дозволена легка підручна праця, слюсар в захисних окулярах;
		- вимогу про судимості, відповідно до якої ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався;
		- характеристику з місця роботи, відповідно до якої обвинувачений працює в ТОВ «ТЕПЛОМА» на посаді оператора технологічних установок з 01.08.2017, зарекомендував себе виключно з позитивної сторони;
		- копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 , з якої встановлено, що його батьком є ОСОБА_17 , якому з 01.04.2013 встановлено 1А групу інвалідності з ураженням ОРА та який потребує постійного стороннього догляду (копія довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 806874). 
		Суд, вислухавши показання обвинуваченого, потерпілого та свідків, дослідивши письмові докази та письмові матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю. 
		   Не зважаючи на те, що обвинувачений не визнає своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд вважає, що сукупністю досліджених доказів підтверджується наявність у діях ОСОБА_5 складу інкримінованого йому злочину. 
		   Так, експертом було встановлено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим ОСОБА_4 , їх походження, локалізацію, що в свою чергу узгоджується з показаннями як потерпілого, так і свідків, а також кваліфікацією дій обвинуваченого, їх причинний зв`язок з наслідками, які настали.
		Не визнання своєї вини та показання обвинуваченого суд сприймає критично, вважає їх неправдивими та спрямованими на уникнення відповідальності з огляду на наступне.
		Твердження обвинуваченого, що він випадкового, без умислу на заподіяння ушкоджень, відмахнувся від потерпілого, коли той вибив у нього телефон, на думку суду, спростовуються механізмом спричинення та ступенем тяжкості тілесних ушкоджень, що встановлені у висновку експертом. Так, експерт у висновку № 859 від 14.06.2021 зазначив, що судячи по характеру ушкоджень, виявлених на обличчі потерпілого, не виключено, що вони виникли від нанесенняодного удару травмуючим предметом. Крім того, тілесні ушкодження в ділянці правого ліктьового суглобу у потерпілого могли виникнути під час падіння з положення стоячи на тверде дорожнє покриття, що підтверджує те, що обвинувачений завдав потерпілому цілеспрямованого удару в обличчя з достатньою силою прикладання, внаслідок якого потерпілий не лише отримав тілесне ушкодження верхньої губи, а й впав на дорогу, травмувавши ще й лікоть.
		Твердження ОСОБА_5 про те, що він не ідентифікував потерпілого як працівника поліції, оскільки подія відбулася вночі, за умов недостатньої видимості та у зв`язку з вадами зору, які він має, суд також оцінює критично з огляду на наступні обставини.
		Згідно з дослідженими доказами, ОСОБА_5 дійсно має 3 групу інвалідності по зору, в той же час він без жодних обмежень (в посвідченні водія не зазначено) керує транспортним засобом; в ніч, коли відбулася подія, він виконував вимоги поліцейських про зупинку, про надання документів, таким чином ідентифікувавши їх, як працівників Національної поліції за зовнішніми ознаками (службовим транспортом, форменим одягом, знаками розрізнення). Перед подією, яку інкримінують обвинуваченому, він та потерпілий вже деякий час спілкувались, знаходячись поруч, що підтверджують як потерпілий, свідки, так і сам обвинувачений. Таким чином, показання обвинуваченого, що до нього з темряви підійшла невідома особа, яку він не ідентифікував як працівника поліції, спростовується як показаннями свідків та потерпілого, так і самим обвинуваченим, який під час допиту неодноразово зазначав, що «з темряви підійшла невідома особа у чорній формі та сказала, що є поліцейським», тобто, обвинувачений чітко розрізняв формений одяг на особі, яка перебувала поруч з ним. До того ж показання обвинуваченого щодо того, що службовий автомобіль, поруч з яким мала місце подія, перебував у цілковитій темряві, спростовується, зокрема, і дослідженим відеозаписом з відеореєстратора, на якому чітко видно, що у службовому авто було увімкнене ближнє світло фар, а також на місці події було вуличне освітлення, яке в сукупності давало змогу ідентифікувати потерпілого як працівника поліції.
		Посилання захисника на ту обставину, що версія обвинувачення фактично ґрунтується лише на слідчому експерименті за участю потерпілого, під час проведення якого не було залучено сторону захисту, а отже, такий доказ є недопустимим, суд не приймає з огляду на наступне.
		Згідно з нормами ст. 240 КПК України слідчий експеримент - це слідча дія, яка шляхом відтвореннядій,обстановки,обставин певноїподії,проведення необхіднихдослідів чивипробувань, спрямована на перевірку іуточнення відомостей,які маютьзначення длявстановлення обставинкримінального правопорушення;до участів слідчомуексперименті можутьбути залученіпідозрюваний,потерпілий,свідок,захисник,представник. 
		Таким чином, КПК України не вимагає одночасної обов`язкової участі під час вказаної слідчої дії усіх сторін кримінального провадження, а, отже, відсутні підстави для визнання протоколу слідчого експерименту за участю потерпілого недопустимим через те, що при його проведенні не була присутня сторона захисту.
		Стандарт доведенняпоза розумнимсумнівом означає,що сукупністьобставин справи,встановлена підчас судовогорозгляду,виключає будь-якеінше розумнепояснення події,яка єпредметом судовогорозгляду,крім того,що інкримінованийзлочин буввчинений іобвинувачений євинним увчиненні цьогозлочину. 
		Доводи захисника про те, що версія обвинувачення про раптову неприязнь не підтверджена жодним доказом, а, отже, в даному провадженні є обґрунтований сумнів винуватості ОСОБА_5 , оскільки поведінка обвинуваченого як до події, так і після неї була адекватною (до події була відсутня конфліктна ситуація, а після події ОСОБА_9 вибачився, не чинив опору), спростовується дослідженими судом доказами: показами потерпілого, свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , відеозаписами моменту затримання, а також показаннями самого обвинуваченого, який зауважив, що «вони (обвинувачений та потерпілий) почали розмовляти, але цей чоловік постійно перебивав, не давав йому нічого з`ясувати, що відбувається у службовому автомобілі», з яких можна зробити висновок, що між обвинуваченим та потерпілим виник конфлікт.
		На підставі викладеного, оцінюючи у даному кримінальному провадженні кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження працівникові правоохоронного органу ОСОБА_4 у зв`язку з виконанням потерпілим службових обов`язків, повністю доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 345 КК України.
		При обраннівиду таміри покаранняобвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного.
		Відповідно до положень ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає наявність групи інвалідності.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		   Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України у виді обмеження волі. 
		   Враховуючи, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно працевлаштований та за місцем роботи характеризується позитивно, має батька, який потребує постійного стороннього догляду у зв`язку з інвалідністю, сам має інвалідність 3 групи, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		   Запобіжний захід обвинуваченому під час судового розгляду не обирався.
		   Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, речові докази та процесуальні витрати - відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців. 
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Вирок може бути оскаржений протягом 30(тридцяти)днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...