Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 343/1678/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2022.
Дата набрання законної сили: 24.01.2022
Номер судового провадження: 61-10738ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		24 січня 2022 року
		м. Київ
		справа № 343/1678/19
		провадження № 61-10738св20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., 
		Сердюка В. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз»,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27 березня 2020 року в складі судді Керніцького І. І. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року в складі колегії суддів: Василишин Л. В., Горейко М. Д., Матківського Р. Й.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта») в особі Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз» (далі - 
		НГВУ «Долинанафтогаз») про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		Позовна заява мотивована тим, що  ОСОБА_1 працює водієм групи транспортних сервісів НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта».
		Начальником контрольно-ревізійної служби Західного нафтопромислового району Департаменту функціонального контролінгу ПАТ «Укрнафта» Кільчицьким І. Я. проведено перевірку стану використання автотранспортної спеціальної техніки групи транспортних сервісів НГВУ «Долинанафтогаз» за період з 01 грудня 2018 року до 28 лютого 2019 року, за результатами якої складено акт перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності від 03 квітня 2019 року.
		В акті зазначено, зокрема, що інженер ОСОБА_2 та водій 
		ОСОБА_1 08 грудня 2018 року здійснили приписку 81,58 км пробігу автобуса, що призвело до безпідставного списання 25,9 л бензину «А-92» на суму 1 127,40 грн. Крім того, 23 грудня 2018 року водій ОСОБА_1 , замовник-інженер ОСОБА_3 здійснили приписку 71,8 км пробігу автобуса, що призвело до безпідставного списання 22,8 л бензину «А-92» на суму 995,16 грн. Вказано, що у зазначені дні автобус, на якому працював позивач, не здійснював виїзд на маршрут.
		На підставі вказаного акта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, про що видано відповідний наказ від 13 травня 2019 року № 43, згідно з яким йому оголошено догану за те, що зазначені у шляхових листах показники одометра не відповідають даним про пробіг, що відображені в системі GPS-моніторингу, що, на думку відповідача, призвело до безпідставного списання бензину.
		Однак, позивач вважає, що такі висновки є помилковим та незаконними, оскільки на підприємстві відповідача з 01 серпня 2017 року використовується в роботі єдина форма дорожнього листа для всіх транспортних засобів. У вказаній формі дорожнього листа на лицевій стороні передбачено графи «Виїзд з гаража» та «Повернення в гараж», в яких 
		в окремих колонках вказується час виїзду (повернення), показник спідометра під час виїзду (повернення), завдання водію (замовник та маршрут), а також інші дані.
		Автобус, на якому працював позивач, обладнаний двома приладами обліку пробігу: спідометром та одометром, який призначений для реєстрації певної відстані, що пройшов автобус. У дорожні листи вписувались дані згідно 
		з показниками одометра автобуса. Автобус у вказані вище дні не міг не виїжджати на маршрут, оскільки здійснював перевезення працівників та різних матеріалів по свердловинах, що підтверджується, зокрема, дорожніми листами. Члени комісії, які складали акти, на які міститься посилання в оскаржуваному наказі, а також інші представники відповідача не ставили під сумнів факт справності приладів обліку пробігу автобуса, відсутні докази втручання у прилади обліку, тому викладені в акті твердження про здійснення приписки кілометражу є безпідставними.
		Крім того, часом впровадження промислової експлуатації системи супутникового моніторингу (GPS-моніторингу) витрат палива та пробігів транспортних засобів є 01 січня 2019 року, а доступ до даних системи 
		GPS-моніторингу було надано тільки з 20 січня 2019 року, що фактично унеможливлювало використання системи GPS-моніторингу в грудні 
		2018 року.
		Також відповідачем пропущено встановлений статтею 148 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення, оскільки акт перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності, в якому зазначено про порушення, складено 03 квітня 2019 року, а наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності видано 13 травня 2019 року.
		Оспорюваний наказ не містить даних про сам факт порушення трудової дисципліни, у чому проявилось це порушення, форму вини працівника, причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок, обставини, за яких його вчинено, підстави прийняття рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з обґрунтуванням обрання виду стягнення, тому наказ від 13 травня 2019 року № 43 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконним та підлягає скасуванню.
		На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати пункт 6.2 наказу від 13 травня 2019 року № 43 НГВУ «Долинанафтогаз» 
		ПАТ «Укрнафта» щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		і мотиви їх ухвалення
		Рішенням Долинського районного суд Івано-Франківської області 
		від 27 березня 2020 року позов задоволено.
		Визнано незаконним та скасовано пункт 6.2 наказу від 13 травня 2019 року № 43 НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» «Про вжиття заходів по акту перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності 
		НГВУ «Долинанафтогаз» № 01/01/13/08/03-01/2/46 від 03 квітня 2019 року та акту службового розслідування від 02 травня 2019 року» про притягнення водія АТЗ Групи транспортних сервісів ДР ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення йому догани.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в оспорюваному наказі та в акті службового розслідування не вказано, які саме конкретні дані, внесені позивачем в талони замовника (дорожні листи), є недостовірними, в які дні внесено ці дані та якого саме замовника, яким чином та коли (календарні дати) позивач не дотримався маршруту чи не виконав об`єм робіт та яких саме, яким чином та на скільки він збільшив показники одометра, чи він особисто вносив недостовірні дані до талонів замовника (дорожніх листів), чи тільки повідомляв замовникам недостовірні дані про час роботи 
		та пробіг автобуса, в якій кількості допустив безпідставне списання 
		паливно-мастильних матеріалів та яку ж саме значну шкоду (розмір) відповідачу завдано його діями. Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення водієм ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
		Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що внесення даних у талони замовника часу роботи та пробігу (кілометражу), внесення показань спідометра чи повідомлення замовникам цих даних робочою інструкцією позивача не передбачено. 
		Роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов`язків, не обумовлених трудовим договором, і про які працівник не був поінформований належним чином. Притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності суперечить статті 31 КЗпП України і є незаконним.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі ПАТ «Укрнафта» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень 
		ПАТ «Укрнафта» посилається на пункти 1, 4 частини другої 
		статті 389 ЦПК України. Вважає, що апеляційний суд застосував положення статей 139, 147-149 КЗпП України до спірних правовідносин без врахування правових висновків Верховного Суду, висловлених у постановах від 24 січня 2019 року у справі № 515/1087/17, від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17.
		Також, посилається на пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України та вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про долучення та дослідження оригіналу електронного доказу - дані з програмного забезпечення системи FortMonitor, який доводить факт невиконання позивачем дорученої йому роботи - ведення автобуса за вказаним в транспортній документації маршруту. Суди помилково надали перевагу даним, внесеним у талон замовника, а не даним програмного забезпечення системи FortMonitor. В оскаржуваних судових рішеннях відсутні мотиви та обґрунтування відхилення даних програмного забезпечення системи FortMonitor.
		Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ставлять під сумнів всю систему GPS-моніторингу, а її використання є недоцільним для відповідача. Суди безпідставно залишили поза увагою дані GPS-моніторингу та помилково надали перевагу даним одометра, які були навмисно збільшені для подальшого внесення неправдивих даних до транспортної документації.
		Суди помилково застосували норму права, яка не підлягала застосуванню, 
		а саме статтю 31 КЗпП України, оскільки вказана норма не стосується фактичних обставин. Позивача було притягнуто до відповідальності саме за нечесне та несумлінне виконання частини його роботи як водія автобуса, що виявилось у фактичних діях та бездіяльності.
		Суди не правильно оцінили ту обставину, що розбіжність між даними пробігу автобуса, зафіксованих системою GPS-моніторингу, та даними, зазначеними у талонах замовника, залежить виключно від неналежного виконання позивачем трудових обов`язків.
		Електронні дані із системи GPS-моніторингу щодо пробігу автобуса в час, яким керував позивач, свідчать про те, що останній на автобусі частково проїжджав визначений йому маршрут, як наслідок, фактичний пробіг (кілометраж) по маршруту був значно меншим від того, що він повідомляв. Отже, ОСОБА_1 не виконував належним чином свої обов`язки, внаслідок чого відповідачу були завдані збитки.
		Інші учасники справи відзиву на касаційну скаргу не направили.
		Провадження у суді касаційної інстанції
		Касаційна скарга подана до Верховного Суду ПАТ «Укрнафта» 15 липня 
		2020 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
		Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
		Суди встановили, що ОСОБА_1 працює водієм групи транспортних сервісів НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта».
		Наказом ПАТ «Укрнафта» від 13 серпня 2018 року № 89 з метою підвищення ефективності використання транспортних засобів, забезпечення контролю за роботою автомобільного транспорту і витратами палива та згідно з рішенням правління ПАТ «Укрнафта» від 16 травня 2018 року № 5/3 у товаристві впроваджувалася система глобального моніторингу транспорту 
		(GPS-моніторингу транспорту). Цим наказом, зокрема, затверджено план обладнання системами GPS-моніторингу транспорту (додаток № 1) та порядок підготовки транспортних засобів та виконання робіт по встановленню систем GPS-моніторингу транспорту.
		Відповідно до договору купівлі-продажу від 13 червня 2018 року, укладеного між ПАТ «Укрнафта» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Магеллан Трек Солюшен» у порядку та на умовах, визначених цим договором, останнє прийнято зобов`язання поставити ПАТ «Укрнафта» систему GPS-моніторингу транспортних засобів, яка складається обладнання GPS-моніторингу транспортних засобів (трекери, датчики рівня палива); послуг з монтажу обладнання на транспортні засоби покупця; підключення транспортних засобів до системи FortMonitor, пусконалагоджувальними роботами; послуг з навчання та інструктажу персоналу покупця, 
		а ПАТ «Укрнафта» зобов`язалося прийняти та оплатити систему. Предметом вказаного договору було також встановлення серверного програмного забезпечення та бази даних.
		Згідно з актом-нарядом від 21 серпня 2018 року на об`єкті моніторингу встановлено GPS трекер з відміткою про його опломбування.
		GPS трекер був сертифікований та виготовлявся за технічними умовами виробника, що підтверджується сертифікатом відповідності Державної системи сертифікації «УкрСепро» Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Декларацією про відповідність Науково-виробничого підприємства «Дискові системи».
		Згідно з розпорядженням структурної одиниці (філії) Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» від 09 листопада 2018 року № 3Р «Про впровадження Процедури організації супутникового моніторингу витрат палива та пробігів транспортних засобів» з метою підвищення ефективності використання транспортних засобів ПАТ «Укрнафта», забезпечення контролю за роботою автомобільного транспорту і витратами палива та згідно з рішенням правління ПАТ «Укрнафта» від 16 травня 2018 року № 5/3 про впровадження системи глобального моніторингу транспорту (GPS-моніторингу транспорту) зобов`язано керівників групи транспортних сервісів, керівників служби технічних сервісів забезпечити використання системи глобального моніторингу транспорту (GPS-моніторингу транспорту) відповідно до процедури організації супутникового моніторингу витрат палива та пробігів транспортних засобів (додаток № 1), забезпечити введення процедури організації супутникового моніторингу витрат палива та пробігів транспортних засобів у дію розпорядчим документом з призначенням відповідальних осіб.
		Розпорядженням НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» від 28 листопада 2018 року № 42 «Про впровадження Процедури організації супутникового моніторингу витрат палива та пробігів транспортних засобів» з метою підвищення ефективності використання транспортних засобів 
		ПАТ «Укрнафта», забезпечення контролю за роботою автотранспортних засобів та витратами палива зобов`язано, зокрема, начальників груп, дільниць довести до відома водіїв, машиністів, трактористів та інших працівників про дисциплінарну відповідальність за навмисне виведення 
		з ладу або пошкодження GPS обладнання з наступним відшкодуванням зіпсованих елементів системи GPS-моніторингу, використання транспортного засобу з несправним GPS обладнання, нецільове використання транспортного засобу.
		Контрольно-ревізійною службою західного нафтопромислового району Департаменту функціонального контролінгу проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності НГВУ «Долинанафтогаз» за період з 01 грудня 2018 року до 28 лютого 2019 року, за результатами якої 
		03 квітня 2019 року складено акт № 01/01/13/08/03-01/2/46.
		Шляхом співставлення даних шляхових листів з даними системи глобального GPS-моніторингу «Magelan» щодо пробігів автотранспорту та часу роботи окремих спецмеханізмів перевіркою встановлено, що внаслідок відсутності контролю з боку посадових осіб НГВУ «Долинанафтогаз» за використанням техніки, порушення вимог наказів і розпоряджень, замовниками автотранспортної та спеціальної техніки і водіями (машиністами) здійснено приписки пробігу та часу роботи, внаслідок чого протягом грудня 2018 року - лютого 2019 року безпідставно списано 5 146,34 л бензину «А-92» та 
		1 315,32 л дизпалива, на загальну суму 268 802,51 грн.
		Предметом перевірки був також автобус СаРЗ, закріплений за водіями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .
		Відповідно до акта-наряда від 21 серпня 2018 року на зазначений автобус встановлено комплект обладнання супутникового GPS-моніторингу «Magellan».
		В акті зазначено, що протягом періоду, що підлягав перевірці (01 грудня 
		2018 року - 29 січня 2019 року) збоїв у роботі GPS-обладнання не було, трекери не відключались, мінімальна кількість зареєстрованих супутників - більше десяти, при тому, що для коректної роботи достатньо чотирьох супутників.
		Перевіркою (співставленням даних шляхових листів із даними системи глобального GPS-моніторингу «Magelan») встановлено, що внаслідок приписок пробігу автобуса замовниками техніки, а саме: інженерами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та виконуючим обов`язки інженера ОСОБА_6 протягом грудня 2018 року - січня 2019 року безпідставно списано 1 359,7 л бензину «А-92» на загальну суму 58 678,50 грн, у тому числі ОСОБА_3 644,1 л на суму 27 939 грн, ОСОБА_2 - 546,6 л на суму 23 685,40 грн, ОСОБА_6 - 169,0 л на суму 7 054,10 грн.
		В акті також вказано, що згідно з даними шляхового листа від 23 грудня 
		2018 року № 086545 (водій ОСОБА_1 , замовник - інженер ОСОБА_3 ), загальний пробіг автобуса з 09.00 год. до 15.00 год. склав 72 км, на що списано 22,9 л бензину «А-92». Проте, за даними системи GPS-моніторингу 
		23 грудня 2018 року в указаний час автобус знаходився на території цеху 
		і його фактичний пробіг з 09.00 год. до 15.00 год. склав тільки 0,2 км. Таким чином, з урахуванням 5 % похибки у показниках датчиків GPS-моніторингу, інженером ОСОБА_3 та водієм ОСОБА_1 здійснено приписку 
		71,8 км пробігу автобуса СаРЗ, що призвело до безпідставного списання 
		22,8 л бензину «А-92» на суму 995,16 грн.
		У поясненні від 29 березня 2019 року інженер ОСОБА_3 вказав, що всі шляхові листи підписував згідно з показниками одометра. Автобус не міг не виїжджати за межі цеху, оскільки вказаний транспортний засіб здійснював перевезення працівників та різних матеріалів по свердловинах. Контролювати процес доставки не міг, оскільки не було встановлено системи «Магелан» для контролю пробігу.
		Згідно з даними шляхового листа від 08 грудня 2018 року (водій 
		ОСОБА_1 , замовник - інженер ОСОБА_2 ), загальний пробіг автобуса з 09.00 год. до 15.00 год. склав 82 км, на що списано 26 л бензину «А-92». Проте за даними GPS-моніторингу 08 грудня 2018 року у вказаний вище час автобус знаходився на території цеху і його фактичний пробіг за зміну склав 0,4 км. Таким чином, з врахуванням 5 % похибки в показниках датчиків 
		GPS-моніторингу, інженером ОСОБА_2 та водієм ОСОБА_1 здійснено приписку 81,58 км пробігу автобуса СаРЗ, що призвело до безпідставного списання 25,9 л бензину «А-92» на суму 1 127,40 грн.
		У поясненні від 28 березня 2019 року інженер ОСОБА_2 вказав, що шляхові листи протягом грудня 2018 - січня 2019 року на роботу автобуса СаРЗ були підписані згідно з показниками спідометра. Транспортний засіб виконував роботу згідно із замовленням. На той час доступу до системи GPS не було, тому він не міг проконтролювати місце знаходження транспортного засобу.
		Від надання письмового пояснення з приводу заданих питань водій ОСОБА_1 відмовився.
		Наказом від 05 квітня 2019 року № 33, підписаним операційним менеджером НГВУ «Долинанафтогаз» ОСОБА_7 , з метою перевірки обставин, викладених у вказаному акті перевірки від 03 квітня 2019 року, щодо наявності чи відсутності у діях кожного з працівників проступків, характеру порушення, вини кожного працівника, ступеня тяжкості ймовірно вчиненого проступку, розміру шкоди та обставин, за яких вчинено кожним з працівників ймовірно проступок, створено комісію.
		За результатами проведеного службового розслідування, 02 травня 
		2019 року складено акт службового розслідування, який у подальшому був підставою для винесення оспорюваного позивачем наказу. Метою службового розслідування визначено вивчення та перевірка обставин, викладених в акті перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності НГВУ «Долинанафтогаз» для встановлення порушення працівниками виробничої та трудової дисципліни, винних осіб та ступеня вини кожного працівника, встановлення та розмежування дій та бездіяльності кожного з осіб, зазначених в акті, в чому саме вони проявились, встановлення додаткових обставин, тощо.
		Підставою для проведення перевірки слугувала відсутність контролю з боку посадових осіб НГВУ «Долинанафтогаз» за використанням техніки, порушення вимог наказів і розпоряджень, замовниками автотранспортної та спеціальної техніки і водіями (машиністами) здійснено приписки пробігу та часу роботи, внаслідок чого протягом грудня 2018 року - лютого 2019 року безпідставно списано 5 146,34 л бензину «А-92» та 1 315,32 л дизпалива, на загальну суму 268 802,51 грн.
		Комісією ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Долинанафтогаз» 10 травня 2019 року складено акт про те, що водій ОСОБА_1 відмовився надавати письмові пояснення щодо фактів приписок пробігу та часу роботи автотранспортного засобу - автобуса СаРЗ, які встановлені в процесі перевірки порівняння даних пробігу та часу роботи в талонах замовника з даними пробігу та часу роботи зафіксованої системою супутникового GPS-моніторингу.
		Комісією ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Долинанафтогаз» 11 травня 2019 року складено акт проведення заміру пробігу автобуса СаРЗ з метою встановлення похибки показу спідометра за маршрутом контрольних точок. Проведеними замірами встановлено, що похибка показів спідометра на даному автомобілі становить 1 %.
		Згідно з пунктом 6.2 наказу НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» 
		від 13 травня 2019 року № 43 «Про вжиття заходів по Акту перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності НГВУ Долинанафтогаз» № 01/01/13/08/03-01/2/46 від 03 квітня 2019 року та Акту службового 
		розслідування від 02 травня 2019 року», за порушення виробничої та 
		трудової дисципліни, а саме: внесення водіями недостовірних даних 
		в талонах замовника автотранспортної техніки часу роботи та пробігу (кілометражу)/повідомлення замовникам недостовірного часу роботи та пробігу (кілометражу) автотранспортної техніки, недотримання та невиконання маршруту/об`єму робіт заданого замовником, збільшення показів одометра, що призвело до безпідставного списання 
		паливно-мастильних матеріалів, відсутності паливно-мастильних матеріалів (нестача паливно-мастильних матеріалів) та завдання товариству значної шкоди, водія Групи транспортних сервісів ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани.
		З описової частини наказу вбачається, що факти внесення недостовірних даних об`ємів робіт/пройденого маршруту, пробігу та часу роботи техніки встановлено шляхом порівняння даних об`ємів робіт/пройденого маршруту, пробігу (кілометражу) та часу роботи в талонах замовника/дорожніх листах 
		з даними об`ємів робіт/пройденого маршруту, пробігу (кілометражу) та часу роботи, зафіксованими системою (супутникового) GPS-моніторингу, яка має сертифікат відповідності «УкрСЕПРО» та декларацію про відповідність 
		і є засобом контролю фактичного місця знаходження автомобіля, добового та загального пробігу, часу та факту роботи, фактично використаного пального тощо. За результатами порівняння цих даних було встановлено, що зазначений у талонах замовника/дорожніх листах об`єм робіт/пройдений маршрут, пробіг (кілометраж) та час роботи автотранспортної техніки водіями повністю не виконувався або виконувався частково, а відповідно роботи, які не виконувалися, із зазначенням їх часу та кілометражу, безпідставно внесені (вказані без виробничої необхідності/доцільності) 
		у талон замовника, наслідком чого стало безпідставне списання 
		паливно-мастильних матеріалів.
		Згідно з робочою інструкцією водія автотранспортних засобів (автобусів), затвердженою начальником НГВУ «Долинанафтогаз» 30 серпня 2011 року (далі - Інструкція від 30 серпня 2011 року), у своїй роботі водій автотранспортних засобів (автобусів) керується виробничими завданнями 
		і вказівками начальника автоколони, діючими інструкціями з охорони праці по професії і видах робіт, інструкціям з безпеки руху і пожежної безпеки, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими актами, які регулюють його роботу.
		Як вбачається зі списку водіїв автоколони № 3, ОСОБА_1 ознайомлений 
		з Інструкцією від 30 серпня 2011 року.
		За змістом пункту 2.2.2 Інструкції від 30 серпня 2011 року після одержання дорожнього листа у диспетчера водій повинен з поміж іншого, заправити автомобіль пальним, мастильними матеріалами і охолоджуючою рідиною; обов`язково пред`явити механіку групи технічного контролю справності технологічного транспорту (далі - ГТК СТТ) автомобіль для огляду, а також подати дорожній лист; проставити у дорожньому листі залишок пального 
		у баку при виїзді і заїзді та розписатися про його достовірність. У разі перевитрати пального або нереальної економії несе відповідальність 
		у встановленому порядку.
		Відповідно до пункту 2.2.3 Інструкції від 30 серпня 2011 року, прибувши до замовника, водій зобов`язаний пред`явити дорожній лист особі, відповідальній за використання транспорту і відмітити час прибуття.
		Згідно з пунктом 2.2.4 Інструкції від 30 серпня 2011 року зазначено обов`язок водія вести автомобіль по вказаному у дорожньому листі маршруту. При поверненні з відрядження пред`явити дорожній лист механіку ГКТ СТТ.
		Відповідно до пункту 2.2.5 Інструкції від 30 серпня 2011 року при поверненні в гараж водій зобов`язаний, з поміж іншого, пред`явити автомобіль механіку групи технічного контролю справності технологічного транспорту для технічного огляду, відмітивши у нього дорожній лист з вказанням часу прибуття, залишку пального та показу спідометра; при знятті залишків пального пред`явити пальне у баках автомобіля, прийняти міри по недопущенню крадіжок.
		Водій зобов`язаний перевірити, у випадку необхідності, зливу палива при технічній несправності автомобіля на території підприємства чи на лінії, обов`язково здійснювати це тільки з дозволу керівництва автоколони.
		Внесення даних у талони замовника часу роботи та пробігу (кілометражу), внесення показань спідометра чи повідомлення замовникам цих даних робочою Інструкцією не передбачено.
		До трудових обов`язків позивача під час маршруту відноситься пред`явлення дорожнього листа механіку для відмітки часу прибуття, залишку пального та показу спідометра. У позивача відсутній обов`язок щодо заповнення талона замовника.
		З наявних у матеріалах справи таблиці порівняння даних талонів замовника та даних системи (супутникового) GPS-моніторингу по вищевказаному автобусу за період з 02 грудня 2018 року до 28 січня 2019 року, талонів замовника і звітів по пробігу за період з 02 грудня 2018 року до 28 січня 
		2019 року вбачається, що суттєвої різниці між даними, внесеними інженером та даними, внесеними механіком, немає.
		Згідно з пунктом 5 наказу НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» 
		від 31 липня 2017 року № 170 «Про удосконалення роботи з транспортною документацією» відповідальність за заповнення всіх передбачених граф форми дорожнього листа (обов`язково розширено) для всіх видів техніки та своєчасність їх оформлення покладається на замовників транспортних засобів та виконавців (водіїв, машиністів, трактористів).
		Вказаним наказом не розмежовано, хто, на якому етапі, та в якому порядку здійснює заповнення дорожнього листа і яку відповідальність несе кожен. 
		У спірному наказі підставою для притягнення позивача до відповідальності вказано: внесення недостовірних даних у талонах замовника автотранспортної та спеціальної техніки часу роботи та пробігу, повідомлення замовникам недостовірного часу роботи та пробігу, недотримання та невиконання маршруту, об`єму робіт заданого замовником, збільшення показів одометра, що призвело до безпідставного списання палива. У цьому наказі відсутнє посилання на нечесність та несумлінність виконання роботи позивачем.
		Суди також встановили, що до матеріалів справи не подано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факти, наведені у наказі щодо проступків, інкримінованих позивачу.
		Дані системи (супутникового) GPS-моніторингу спростовуються дорожніми листами, інформація в яких повністю відповідає даним встановленого на транспортному засобі, яким керував позивач, іншого приладу обліку - спідометра (одометра щодо значень пробігу), втручань у розрахунковий механізм якого не виявлено роботодавцем.
		Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
		Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується 
		з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що 
		в оспорюваному наказі та в акті службового розслідування не вказано, які саме конкретні дані, внесені позивачем в талони замовника (дорожні листи), є недостовірними, в які дні внесено ці дані та якого саме замовника, яким чином та коли (календарні дати) позивач не дотримався маршруту чи не виконав об`єм робіт та яких саме, яким чином та на скільки він збільшив показники одометра, чи він особисто вносив недостовірні дані до талонів замовника (дорожніх листів), чи тільки повідомляв замовникам недостовірні дані про час роботи та пробіг автобуса, в якій кількості допустив безпідставне списання паливно-мастильних матеріалів та яку ж саме значну шкоду (розмір) відповідачу завдано його діями. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення водієм ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Внесення даних у талони замовника часу роботи та пробігу (кілометражу), внесення показань спідометра чи повідомлення замовникам цих даних робочою Інструкцією позивача не передбачено. Роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов`язків, не обумовлених трудовим договором, і про які працівник не був поінформований належним чином. Притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності суперечить статті 31 КЗпП України і є незаконним.
		Колегія суддів погоджуються з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи таке.
		Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
		Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
		Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
		Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
		Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
		Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) 
		і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
		Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
		Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
		Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
		Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
		Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
		Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 грудня 
		2019 року у справі 643/7954/17.
		Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку, що  роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов`язків, не обумовлених трудовим договором, і про які працівник не був поінформований належним чином.
		Судами встановлено, що відповідно до посадової інструкції позивача 
		до безпосередніх обов`язків останнього не входило заповнення талона замовника, в якому, на думку відповідача, було внесено неправдиві відомості. 
		Разом з тим, до трудових обов`язків позивача під час маршруту відноситься пред`явлення дорожнього листа механіку для відмітки часу прибуття, залишку пального та показу спідометра.
		Суди також встановили, що до матеріалів справи не подано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факти, наведені у наказі щодо проступків, інкримінованих позивачу. Дані системи (супутникового) 
		GPS-моніторингу спростовуються дорожніми листами, інформація в яких повністю відповідає даним встановленого на транспортному засобі, яким керував позивач, іншого приладу обліку - спідометра (одометра щодо значень пробігу), втручань у розрахунковий механізм якого не виявлено роботодавцем.
		З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо наявності підстав для задоволення позову за відсутності достатніх даних про винні дії позивача щодо грубого порушення трудової дисципліни, яке б могло бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності 
		й оголошення догани, оскільки надані позивачем докази не спростовано.
		Безпідставним є посилання у касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, які були викладені у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року справі № 515/1087/17, від 16 травня 2018 року 
		у справі № 712/6576/17, оскільки правовідносини у цих справах і у справі, яка переглядається, є подібними, однак висновки в указаних справах не суперечать один одному.
		У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини 
		є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
		Так, у справі № 515/1087/17 фізична особа звернулася до суду з позовом до сільської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення. Постановою Верховного Суду від 24 січня 2019 року залишено без змін постанову апеляційного суду про задоволення позову. Касаційний суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, за відсутності достатніх даних про винні дії позивача щодо грубого порушення трудової дисципліни, яке б могло бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності і оголошення догани, оскільки надані позивачем докази не спростовано, а тому не можна вважати, що позивач не прибув на навчання секретарів сільських рад без поважних причин.
		Предметом позовних вимог фізичної особи до комунального закладу у справі № 712/6576/17 є визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. За результатом касаційного перегляду, Верховний Суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, прийняв нову постанову про задоволення позову. Касаційний суд зазначив, що в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, 
		а тому в порушення вимог статей 147-1-149 КЗпП України суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. У зв`язку з викладеним вимоги позову про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності 
		є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Таким чином, відсутні підстави вважати, що суди у справі, яка переглядається, не врахували висновки щодо застосування норм права 
		у подібних правовідносинах, які викладені у наведених як приклад постановах касаційного суду, оскільки висновки в указаних справах не 
		є суперечливими.
		Безпідставним є посилання у касаційній скарзі на неврахуванням судами даних з програмного забезпечення системи FortMonitor (GPS-моніторингу) та надання переваги іншим доказам, оскільки суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
		Суди оцінили подані відповідачем дані з програмного забезпечення системи FortMonitor (GPS-моніторингу), зокрема у сукупності з іншими доказами. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди свої дії мотивували.
		Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів 
		є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
		Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду 
		від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц.
		При цьому суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, тому з огляду на вимоги процесуального закону не здійснює оцінку доказів, у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.
		Безпідставними є доводи касаційної скарги, що оскаржувані судові рішення ставлять під сумнів всю систему GPS-моніторингу, а її використання недоцільним для відповідача, оскільки такі висновки в оскаржуваних судових рішеннях відсутні. Разом з тим, у задоволенні позову було відмовлено саме з тих підстав, що відсутні достатні дані про винні дії позивача щодо грубого порушення трудової дисципліни, яке б могло бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності 
		і оголошення догани.
		Доводи касаційної скарги, що суди помилково застосували норму права, яка не підлягала застосуванню, а саме статтю 31 КЗпП України, не заслуговують на увагу, враховуючи наступне. Так, за змістом указаної норми права власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. При цьому, заперечуючи проти заявлених у справі вимог, відповідач указував, що саме на позивача було покладено обов`язок щодо заповнення талона замовника, в якому, на думку роботодавця, було внесено неправдиві відомості. 
		Суди дослідили зібрані у справі докази, зокрема, Інструкцію від 30 серпня 
		2011 року, а також встановили, що до безпосередніх обов`язків позивача 
		не входило заповнення талона замовника. Таким чином, керуючись 
		статтею 31 КЗпП України, суди правильно зазначили про відсутність 
		у відповідача права вимагати від позивача виконання роботи, не обумовленої трудовим договором, а також ставити йому у вину та притягати до дисциплінарної відповідальності за невиконання такої роботи.
		З урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам позовної заяви та апеляційної скарги, яким судами першої та апеляційної інстанцій надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи. 
		При цьому суд врахував усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. 
		Європейський суд з прав людини вказав, що міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
		Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої 
		статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційний суд не встановив.
		За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
		Щодо судових витрат
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» залишити без задоволення.
		Рішення Долинського районного суд Івано-Франківської області 
		від 27 березня 2020 року постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною 
		і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                   І. М. Фаловська
		                                                                                                С. Ю. Мартєв
		                                                                                                В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...