Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/2485/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2022. Зареєстровано: 02.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2022.

Номер судового провадження: 2/308/842/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/2485/20
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		        І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		30 листопада 2021 року                                                місто Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
		головуючого судді Крегул М.М.,
		при секретарі судового засідання Тимко М.В.,
		за участі : 
		представника позивача - Сочка В.І., ОСОБА_5;
		представника відповідача - Ліпенко Ю.К.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду у м.Ужгород, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПрАТ «Водафон Україна» про стягнення коштів,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач  ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник Сочка Віталій Іванович звернулася до Ужгородського міськрайонного суду   з позовною заявою до ПРАТ «Водофон Україна», про стягнення коштів у розмірі 13 160, 00 грн .
		Мотивуючи свої позовні вимоги зазначає, що  03.11.2019 року позивачка поповнила свій особистий номер телефону НОМЕР_1 на загальну суму 13160 грн, через термінал самобослуговування «iBOX" ( Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Минайська, 16-г) . Разом з цим, зазначає про те, що поповнення мобільного рахунку здійснювалося 12 платежами по 940 грн кожен (одна квитанція втрачена), одним платежем на 1410грн та одним платежем на 470 грн, копії квитанцій яких додає. В позові вказує про те, що на підтвердження грошових коштів позивач отримала смс повідомлення від ПрАТ «Водафон Україна» про зарахування коштів, однак, через декілька хвилин після перевірки рахунку грошових коштів на ньому не виявилося. Позивач зазначає, що нею 04.11.2019року було надіслано заяву до ПрАТ «Водафон Україна» з проханням зарахувати на її рахунок за номером НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 13 160,00 грн, однак, жодної відповіді від відповідача не отримали. Також вказує, що представником адвокатом Сочка В.І. до АТ «АЙБОКС БАНК» було надіслано адвокатський запит №99/АО-1 від 10.01.2020 року з метою отримання інформації яка б підтверджувала факт зарахування внесених позивачем коштів через платіжний термінал «iBOX» . У відповідь від 27.01.2020 року від АТ «АЙБОКС БАНК» листом повідомив, що 03.11.2019року через платіжний термінал були здійснені платежі на поповнення мобільного рахунку, які були переказані ПРАТ «ВФ Україна» банк отримувача АТ «ІНГ Банк Україна» . 
		Позивач ткож зазначає, що відповідно до ч.1 ст.34 та п.17 ч.1 ст.39 Закону України « Про телекомунікації» від 18.11.2003р. оператори телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживача, отриманих при укладенні договору , наданих телекомунікаційних послуг , у тому числі отриманих послуг , та зобов`язані вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації що передається цими мережами. Отже, зазначає що саме ПРАТ «Водафон Україна» повинно було здійснити всі можливі заходи щодо охорони збереження інформації схоронності відомостей про споживача при наданні послуг , рух коштів на його рахунку , запобігти всім можливим незаконним доступам третіх осіб. А відтак, вважає, що саме ПРАТ «Водафон Україна» повинно забезпечити і нести відповідальність за шкоду заподіяну позивачу при наданні останнім послуг. Вказує у позові, що відповідно до ч.36.1 ст.36 ЗУ «Про платіжні системи та перекази коштів і Україні» у разі втрати суми переказу установа-учасник платіжної системи має повернути ініціатору цю суму сплачену вартість наданих послуг а також сплатити штраф у розмірі 25 відсотків сплаченої вартості наданих послуг. Таким чином, зважаючи на викладене у позові, позивач просить стягнути на її користь грошові кошти з ПРАТ «Водафон Україна» у розмірі 13 160, 00 грн.
		Відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 26.05.2020 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
		03.07.2020 року від представника відповідача ПрАТ «ВФ Україна» адвоката Ліпенко Ю.К. до суду подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити у зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю. У відзиві зазначає, що мобільний номер НОМЕР_1 є номером абонента Vodafone-Передплата» та обслуговується у мережі ПрАТ «ВФ Україна» анонімно, без укладення письмового договору про надання послуг мобільного зв`язку. Вказує у відзиві, що відносини між ПрАТ «ВФ Україна» та абонентами Vodafone-Передплата регламентуються Законом України «Про телекомунікації « Постановою №295 від 11.04.2012року «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг « «Основні вимоги до договору про надання телекомунікаційних послуг затвердженні рішенням НКРЗІ від 29.11.2012року №624 , Тарифами оператора та «Умовами користування» мережами мобільного зв`язку ПрАТ» ВФ Україна» , які є невід`ємною складовою частиною порядку надання та отримання послуг абонентом без укладення письмового договору , а також Довідником послуг для клієнтів Vodafone-Україна . Звертає увагу на те, що оскільки відомості про отримані споживачами телекомунікаційні послуги є конфіденційною інформацією та враховуючи те що абоненти Vodafone-Передплата обслуговуються в мережі ПрАТ «ВФ Україна» анонімно, для надання інформації по номеру телефону вважає за необхідне провести ідентифікацію для підтвердження , що саме позивач є тим абонентом і власником SIM -карти з даним номером. Вказує на те, що жодна особа що використовує телекомунікаційні послуги що надаються по мобільному номеру НОМЕР_1 не зверталася в установленому законодавством порядку до ПрАТ» ВФ Україна» за реєстрацією в Оператора, тобто, послуги по зазначеному номеру досі надаються знеособлено (анонімно) та відповідно розшифровці не підлягають. Таким чином, відповідач -оператор телекомунікацій позбавлений можливості самостійно здійснити розшифровку суми коштів які 03.11.2019року були зараховані на знеособлений абонентський рахунок за номером а також за власною ініціативою надати інформацію про те, які кошти , коли і на які інші рахунки були в подальшому перераховані. Наголошує у відзиві на тому, що матеріали позовної заяви не містять достатніх належних та допустимих доказів того, що саме позивач є власником SIM - карти з номером телефону, що зазначений у позові і відповідно, що саме по абонентському рахунку ОСОБА_1 були проведені операції , що зазначені в позовній заяві.
		30.06.2020року представником відповідача Ліпенко Л.Ю. подано письмове клопотання про витребування у ПрАТ» ВФ Україна» письмовий доказ, що містить деталізовану інформацію про зарахування грошових коштів на знеособлений абонентський рахунок за номером та перерахування коштів з такого рахунку на інші рахунки протягом 03.11.2020року.
		27.07.2020 року від представника позивача Сочка В.І. до суду подано також письмову відповідь на відзив у якому вказує на те, що так як той факт переказу та зарахування коштів на рахунок отримувача до ПрАТ» ВФ Україна» є доведеним і мала місце саме втрата відповідачем до ПрАТ» ВФ Україна» суми переказу, то саме як учасник платіжної системи до ПрАТ «ВФ Україна» повинен повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 13 160 грн. Вказав на те, що позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.
		31.07.2020року від представника ПрАТ «ВФ Україна» до суду надійшли письмові заперечення в яких звертає увагу суду на те, що до 20.07.2020року телекомунікаційні послуги за номером телефону НОМЕР_1 надавалось знеособлено, однак, саме 20.07.2020 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ» ВФ Україна» про реєстрацію, як абонента що отримує телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі за номером телефону НОМЕР_1 .
		       Представники  позивача Сочка В.І. ,  ОСОБА_5  у судовому засіданні позовні вимоги підтримали  та просили  їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові та поданих відзиві на заперечення . Надали пояснення аналогічні викладеним у позові, та, разом з цим, представник Сочка В.І. наголосив на тому, що просить стягнути з відповідача неповернуту частину коштів на користь позивача.
		       Представник відповідача Ліпенко Ю.К. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, так як такий безпідставний та необґрунтований, посилаючись на мотиви, викладені ним у відзиві. Ліпенко Ю.К. також зазначив, що вини компанії ПрАТ «ВФ Україна» не встановлено, знеособлений абонент номера самостійно вчиняв дії щодо зарахування та перерахування коштів, та, можливо, позивач потрапила під вплив шахраїв. Зауважив, що позивачем не доведено, що вона зазнала збитків, що є причинний зв`язок таких збитків з неправомірними діями співробітників ПрАТ «ВФ Україна». Стверджує, що доводи позивача безпідставні, невмотивовані, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити. 
		Заслухавши пояснення представників позивача Сочка В.І., та ОСОБА_5 , представника відвідача Ліпенко Ю.К., вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши та об`єктивно оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.
		    За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5. даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи , а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
		Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 03.11.2019 року в терміналі самообслуговування ПАТ «АЙБОКС БАНК» за адресою : м.Ужгород, вул.Минайська 16-г, було здійснено поповнення грошових коштів на абонентський номер телефону НОМЕР_1 , отримувач ПРАТ «ВФ Україна», для чого проведено ряд грошових операцій 11 платежами по 1000 грн та зараховано на рахунок одержувача по 940,00 грн  та одним платежем на 1500 грн та зараховано на рахунок одержувача (на абонентський номер НОМЕР_1 )- 1410,00 грн а саме : одержано 1000 грн та зараховано отримувачу - 940 грн - код операції 580567688 , одержано 1000грн та зараховано отримувачу 940,00 грн - код операції 580568255 , одержано 1000 грн та зараховано отримувачу на суму 940 грн - код операції 580567983, одержано 1000 грн та зараховано отримувачу суму 940 ,00 грн - код операції 580574349 , одержано 1000 грн та зараховано отримувачу 940 грн -код операції 580567341, одержано 1000 грн та зараховано на суму 940 грн код операції -580569237, одержано 1000 грн та зараховано на суму 940грн -код операції 580574870, одержано 1000 грн та зараховано на суму 940 ,00 грн код операції 580566660, одержано 1000 грн та зараховано на суму 940,00 грн код операції 580573593, одержано 1000 грн та зараховано на суму 940 ,00 грн код операції 580573840, на суму 940 грн код операції 580574085, одержано 1500 грн та зараховано на суму 1410 грн код операції580575322. 
		Судом також встановлено , що згідно наданої позивачем копії квитанції від 03.11.2019 року в терміналі ПАТ «АЙБОКС БАНК» за адресою : м.Ужгород, вул.Минайська 16-г, було також здійснено один платіж на інший абонентський номер телефону НОМЕР_3 на суму 500 грн та зараховано отримувачу на суму 470, 00 грн код операції 580574581.
		Як вбачається з письмової заяви ОСОБА_1 адресованої ПрАТ «Водафон Україна» від 04.11.2019року така зверталась до відповідача з проханням зарахувати грошові кошти в сумі 13160 грн на її рахунок за номером телефону НОМЕР_1 та письмово повідомити її про результати розгляду її заяви. 
		Однак, представником відповідача Ліпенко Л.Ю. в судовому засіданні підтверджено, що мобільний номер телефону НОМЕР_1 є номером абонента Vodafone -Передплата та обслуговувався станом на 03.11.2019 рік у мережі ПрАт «Водафон Україна» анонімно, без укладення письмового договору про надання послуг мобільного зв`язку . 
		Як встановлено судом, відповідна реєстрація абонентів здійснюється у відповідності до порядку реєстрації абонентів які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі (далі Порядок) , що затверджений Рішенням НКРЗІ №607 від 28.11.2017року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.02.2018року за №145/31597).
		Як вбачається зі змісту листа за підписом голови правління АТ «АЙБОКС Банк» від 27.01.2020року за 363/12-б/б-01, адресованого на адвокатський запит Сочка В.І. , товариство повідомило, що 03.11.2019року через термінал було здійснено платежі на загальну суму 13000 грн на поповнення мобільного рахунку та зазначені платежі були переказані ПРАТ «ВФ Україна», банк отримувача АТ «ІНГ Банк Україна». Разом з цим, у зазначеному вище листі вказано, що ідентифікація та верифікація клієнта платника за вказаними платежами не здійснювалась, оскільки , така здійснюється лише у разі проведення переказів фізичною особою без відкриття рахунку на суму , що дорівнює чи перевищує 15000 гривень. В зв`язку з чим, АТ «АЙБОКС Банк» не відомо, яка саме фізична особа здійснила платежі 03.11.2019року.
		З листа ПрАТ «Водафон Україна» від 09.10.2020року про зарахування коштів встановлено, що 03.11.2019року на знеособлений абонентський рахунок НОМЕР_1 було здійснено внесення платежу та зараховано кошти в загальному розмірі 12690 грн та в подальшому з знеособленого абонентського рахунку за номером НОМЕР_1 перераховано кошти в розмірі 12 663 грн на інший рахунок НОМЕР_4 . 
		Як вбачається з повідомлення ПрАт «Водафон Україна» від 24.02.2021року про надання інформації про телекомунікаційні послуги по номеру мобільного телефону НОМЕР_1 саме в період часу 03.11.2019року з 12:44 надсилались смс - повідомлення мобільним оператором «Водафон Україна» щодо зарахування коштів та здійснювалось використання додатку переведення коштів SharPay встановленого у смартфоні. Таким чином, внесені позивачем кошти було зараховано на абонентський рахунок НОМЕР_1 (знеособленого абонента), а вже в подальшому кошти з нього були переказані на інший мобільний рахунок саме за допомогою програмного забезпечення, встанволеного на смартфоні абонента, що використовується користувачем смартфону.
		Також відповідно до листа від 05.07.2021року ПрАт «Воафон Україна» на ухвалу суду про витребування документів за клопотанням учасників справи , повідомило, що зміст SMS- повідомлень по номерам мобільних телефонів НОМЕР_1 та НОМЕР_4 в оператора ПрАт «Водофон Україна» не зберігається і винятки можуть бути встановлені у випадках передбачених законом з метою запобігти злочинові чи з`ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншим способами одержати інформацію неможливо. 
		З пояснень наданих представником позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні з`ясовано, що ОСОБА_7 зверталась до правоохоронних органів з відповідною заявою про внесення відомостей про вчинення відносно неї кримінального правопорушення про викрадення коштів. 
		Однак, до суду не надано документів, що підтверджують такі твердження позивача щодо реєстрації кримінального провадження та наслідків його розслідування, чи результат розгляду такого звернення.
		Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
		Так , завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).
		Суд, при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).
		У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
		Правовідносини щодо відшкодування збитків, неналежного виконання зобов`язань та захист власності врегульовані Цивільним кодексом України ( далі ЦК).
		Частинами першою та другою статті 16 ЦК визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		У відповідності до вимог ст. 22 ЦК Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
		Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку ( ч.1 ст. 509 ЦК ).
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків ( ч.1 ст. 626 ЦК).
		Згідно ч.1 ст. 633 ЦК публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
		Відповідно до вимог ч.1 т. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		За змістом ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Закон України « Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ( далі Закон) визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
		У статті 1 Закону серед визначених термінів і понять, зокрема зазначені: п.1.4 держатель електронного платіжного засобу - фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу; п.1.14 електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ; п.1.15 ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу; п. 1.18-1 користувач платіжної системи (далі - користувач) - юридична або фізична особа, якій надається послуга платіжної системи щодо виконання переказу коштів учасником платіжної системи; п. 1.19-3 мобільний платіжний інструмент - електронний платіжний засіб, реалізований в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону або іншого бездротового пристрою користувача; п. 1.24 переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі; п.1.28 платіжна організація - юридична особа, що визначає правила роботи платіжної системи, а також виконує інші функції щодо забезпечення діяльності платіжної системи та несе відповідальність згідно з цим Законом та договором; п.1.32 платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.
		Пунктами 32.1 та 32.1.1 ст. 32 Закону визначається, що банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Банки, які уклали агентські договори з юридичними особами (комерційними агентами), несуть відповідальність перед платником та отримувачем, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.
		Банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону. ( п.32.3 ст. 32 Закону ).
		У разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов`язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором ( п.32.3.2 ст. 32 Закону ).
		У разі втрати суми переказу установа - учасник платіжної системи має повернути ініціатору цю суму, сплачену вартість наданих послуг, а також сплатити штраф у розмірі 25 відсотків сплаченої вартості наданих послуг ( п.36.1 ст. 36 Закону ).
		Так, предметом даного розгляду є вимога про повернення грошових коштів, які були перераховані із мобільного рахунку НОМЕР_1 , що станом на 03.11.2019року був номером абонента Vodаfone -Передплата та обслуговувався у мережі ПрАт «Водафон Україна» анонімно, без укладення письмового договору про надання послуг мобільного зв`язку на невідомий мобільний номер абонента .
		Як встановлено судом, з повідомлення ПрАт «Водафон Україна» від 24.02.2021року про надання інформації про телекомунікаційні послуги по номеру мобільного телефону НОМЕР_1 саме в період часу 03.11.2019року з 12:44 надсилались смс - повідомлення мобільним оператором «Водофон Україна» щодо зарахування коштів та здійснювалось використання додатку переведення коштів SharPay встановленого у смартфоні користувача за номером телефону НОМЕР_1. Таким чином, лише користувач смартфону користувався даним програмним забезпеченням, для переказу коштів з одного мобільного рахунку на інший. 
		Так , з відкритих інтернет-джерел: офіційного веб-сайту ПАТ « ВФ Україна» який має комерційне найменування «Vodafone Україна» вбачається, що Vodafone Україна - український мобільний оператор, який надає широкий спектр послуг, включаючи передачу даних за технологіями 3G та 4G, мобільний голосовий зв`язок, обмін повідомленнями, фіксований інтернет і мобільне телебачення. (https://www.vodafone.ua/uk/company/ )
		Серед послуг які пропонуються на даному веб-сайті зазначена послуга SharPay ( у зв`язку із новими можливостями послуга перейменовано в рекламних цілях з Vodafone Pay), яка зазначена як послуга за допомогою якої легко і вигідно переказувати гроші на карти та мобільні рахунки. У пропозиції зазначено що у рамках даної послуги можливо скористатись віджетом "Переказ з рахунку" (послуга доступна тільки для абонентів передплаченного зв`язку Vodafone) для переказу коштів зі свого мобільного рахунку на карту або на мобільний рахунок іншого абонента, та скористатись віджетом "Переказ з картки" для переказу грошей з своєї банківської картки на інші карти. ( https://pay.vodafone.ua/uk#money ).
		У додатках до зазначеної послуги на веб-сайти наявні правила надання послуг додатку SharPay, в яких зазначені: пропозиція АТ « Банк Альянс» та ТОВ «Глобалмані» про порядок і умови використання електронних грошей при проведені розрахунків за допомогою ВЕБ-порталу ; пропозиція ТОВ « Мобі Гіфт» про використання електронного сертифікату за допомогою мобільного додатку Vodafone Pay; пропозиція ПАТ « банк Восток» щодо грошових переказів Card-to-Card, переказів грошових коштів он-лайн з використанням банківської карти даного банку.
		Таким чином, серед правил використання мобільним додатком SharPay, який пропонується для використання для переказу мобільних коштів з рахунку абонента на інший рахунок або картку, відсутні пропозиції інших юридичних осіб для приєднання до їх послуг.
		Суд, враховуючи дані обставини, а також той факт, що скористатись даною послугою може лише абонент передплаченого зв`язку Vodafone, вважає дані пропозиції для використання такою послугою, як офіційну оферту від ПАТ « ВФ Україна» невизначеному колу осіб , тобто , пропозицію укласти публічний договір по використанню даного мобільного додатку та його використання як засіб переказу грошей із мобільного рахунку абонента Водафон на інший рахунок або картку.
		Як встановлено судом , відповідач ОСОБА_1 з письмовою заявою про реєстрацію її як абонента мобільного зв`язку , що отримує телекомунікаційні послуги без укладання договору в письмовій формі за номером телефону НОМЕР_1 звернулася саме 20.07.2020року та весь попередній час такий абонентський рахунок обслуговувався ПрАт «Водофон Україна» знеособлено.
		Так, судом також встановлено,те, що відповідно до наданих роздруківок про телекомунікаційні послуги по номеру мобільного телефону НОМЕР_1 використовувався знеособлено та належних та допустимих доказів того , що саме позивач була абонентом якому надавались телекомунікаційні послуги ПАТ « ВФ Україна» станом на 03.11.2019року позивачем не надано. Разом з цим встановлено, що кошти, які позивач перерахувала в терміналі самообслуговування було зараховано на мобільний рахунок НОМЕР_1 , та за допомогою програмного забезпечення, встановленого на смартфоні позивача було перераховано в подальшому на інший мобільний рахунок.
		З наданих позивачем та його представниками ОСОБА_5 та Сочка В.І. доказів також неможливо встановити, що переказ коштів було здійснено саме з вини некоректної роботи оператора Vodafone Україна а тому, суд приходить до висновку , що позовні вимоги є необґрунтованими належними та допустимими доказами а тому, є такими, що не підлягають задоволенню.
		Судом не приймається як належне обґрунтування позовних вимог та посилання представника позивача на вимоги п.36.1 ст. 36 Закону України « Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» так як в даному випадку переказ не було втрачено, а мало місце переказ грошей на рахунок, який позивач вважає неправомірним , помилковим.
		Судом роз`яснюється право особи, яка вважає, що її гроші без достатньої правової підстави утримуються у третій особи, встановити дану особу та звернутись із відповідним позовом, відповідно до вимог ст.ст. 1212, 1213 ЦК.
		Крім того, слід зазначити, що визначення способу захисту, а саме визначення позовних вимог, обґрунтування позову певними правовими нормами, як і посилання на фактичні обставини справи та визначення предмету спору, процесуальним законом покладено саме на позивача, у зв`язку з чим у відповідача у справі виникають певні правомірні очікування, оскільки , реалізація його прав на захист проти позову перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з правовими вимогами та підставами, викладеними саме позивачем.
		Виходячи з аксіоми цивільного судочинства jura novit curia - "суд знає закон", при розгляді справи суд дійсно повинен надати правильну правову кваліфікацію відносинам сторін, яка проте не може бути застосована судом для вирішення спору по суті за відсутності відповідних позовних вимог позивача у справі, оскільки, інший підхід суду порушив би принцип диспозитивності судового процесу та правомірні очікування як позивача (який звертається саме з певним чином обґрунтованою в правовому аспекті вимогою) так і відповідача (який заперечуючи проти позову наводить доводи саме щодо тих підстав та обґрунтувань, які наводяться позивачем у справі).
		Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК ).
		В даному випадку факт відмови у задоволенні позовних вимог є підставою і для відмови у стягненні понесених позивачем судових витрат та витрат на правову допомогу.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні позову  ОСОБА_1  до ПрАТ «Водафон Україна» про стягнення коштів у сумі 13 160 грн 00 ( тринадцять тисяч сто шістдесят грн 00 копійок) - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відомості про учасників справи:
		Позивач : ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 , РНКПОКПП НОМЕР_6 )
		Відповідач:  ПрАТ "Водофон Україна" (01601, Україна, м.Київ , вул.Лейпцизька,15, Код ЄДРПОУ 14333937).
		Повний текст рішення суду складено та проголошено у строк визначений ч. 6 ст. 259 ЦПК України 06.12.2021року о 16. 00 год.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Ужгородського
		міськрайонного суду Закарпатської області М.М. Крегул

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...