Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/4766/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2022. Зареєстровано: 02.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2022.
Дата набрання законної сили: 12.04.2022
Результат оскарження 12.04.2022 Запорізький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/334/200/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Дата документу 13.01.2022 
		 
		Справа № 334/4766/20 
		Провадження № 2/334/200/22
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 січня 2022 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:
		головуючого судді         Філіпової І. М.,
		за участю секретаря         Єременко А. В.,
		позивача             ОСОБА_1 ,
		представника позивача     ОСОБА_2 ,
		представника відповідача    Тихонова В. В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів, 
		ВСТАНОВИВ :
		   26.08.2020 року позивач звернулася з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» про зобов`язання закрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні, який було відкрито позивачем 24.07.2017 року у відділенні ПАТ «Державний ощадний банк України», що знаходить за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 149, шляхом підписання Заяви про приєднання №653652/240717 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної карти); повернути позивачу через касу готівкою належні грошові кошти, які знаходяться на вказаному поточному рахунку, в сумі 54050, 74 грн. А також стягнути з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 20.08.2018 року по 20.08.2020 року три відсотки річних у розмірі 3931, 64 грн, інфляційні збитки у розмірі 27775,11 грн. 
		   Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.07.2017 року позивач відкрив поточний рахунок у відділенні банку відповідача. У березні 2018 року можливість користування карткою була обмежена відповідачем  позивач не могла зняти з карткового рахунку будь-які кошти. 
		   20.03.2018 року позивач звернулася до відділення АТ «Державний ощадний банк України» ОПЧ ТВБВ№10007/0265 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 149, пред`явила належні документи та намагалася у касі банку зняті належні кошти, проте отримала відмову, оскільки картка заблокована, також позивач зверталася до служби безпеки банку за отриманням роз`яснень щодо причин блокування її картки. У подальшому позивач зверталася з письмовими заявами 22.08.2019 року та 21.10.2019 року, проте причини обмеження у користуванні карткою та причини відмови видати належні позивачу кошти не були озвучені.
		   11.08.2020 року позивач звернулася до відповідача з листом  вимогою щодо закриття карткового рахунку та повернення коштів, які знаходяться на вказаному рахунку.
		   Оскільки вимоги позивача залишені банком поза увагою, вона звертається до суду з вказаним позовом.
		   26.10.2020 року представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до виписки за рахунком НОМЕР_2 за період з 24.07.2017 року по 22.09.2020 року доступна сума за рахунком складає 53725,74 грн, заблокована сума  0,00 грн. Викладене свідчить про відсутність будь-яких обмежень чи заблокованих сум по рахунку позивача, платіжна картка перебуває у позивача, тому вона у будь-який час може скористатись нею для доступу до грошових коштів, що знаходяться на рахунку. На думку, відповідача, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про блокування картки позивача та інших дій, направлених на обмеження позивача у розпорядженні коштами на її рахунку. Оскільки банком не порушувалися права позивачки, відсутні підстави для стягнення сум на підставі ст. 625 ЦК України. Також, відповідач заперечує щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу. 
		   У судовому засіданні 17.08.2021 року позивачем було подано заяву про відмову від частини позовних вимог. Позивач повідомив, що наприкінці червня 2021 року її повідомили, що рахунок розблоковано та 01.07.2021 року вона особисто через касу відділення банку відповідача отримала належні їй грошові кошти у розмірі 53725, 70 грн, тому позивач відмовляється від частини позовних вимог, а саме : щодо зобов`язання закрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні, який було відкрито позивачем 24.07.2017 року у відділенні ПАТ «Державний ощадний банк України», що знаходить за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 149, шляхом підписання Заяви про приєднання №653652/240717 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної карти); повернути позивачу через касу готівкою належні грошові кошти, які знаходяться на вказаному поточному рахунку, в сумі 54050, 74 грн.
		   В судовому засіданні позивач та її представник пояснили, що позивач дійсно отримала належні їй грошові кошти через касу банку, тому позивач відмовляється від позовних вимог в частині закриття рахунку та повернення грошових коштів, проте просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України три відсотки річних у розмірі 3931, 64 грн та інфляційні збитки у розмірі 6293,00 грн, відповідно до розрахунку наданого відповідачем, з яким вони погоджуються. Також, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 19200,00 грн.
		   В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у повному обсязі. Пояснив, що позивачем не доведено порушення її прав банком, тим більше що таке порушення відбулося з 20.03.2018 року. 
		   Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступних висновків. 
		Згідно з ч. 1-3ст. 1066 ЦК Україниза договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
		Положенням ч. ст. 1068 ЦК Українипередбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку.
		Відповідно дост. 1074 ЦК Україниобмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
		   24.07.2017 року ОСОБА_3 (після реєстрації шлюбу  ОСОБА_4 ) підписала заяву про приєднання №653625/240717 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу ( платіжної карти).
		   Відповідно до п. 3.4.1 вказаної заяви позивачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на умовах тарифного пакету «Мій Рахунок».
		   Відповідно до виписки по картковому рахунку НОМЕР_2 станом на 04.11.2019 року доступна сума  54050,74 грн, заблоковано  0,00 грн, кредитний ліміт  0,00 грн.
		   Судом встановлено, що 22.08.2019 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до ПАТ «Державний ощадний банк України» щодо блокування її картки з 20.03.2018 року, та отримала відповідь від банку від 24.09.2019 року з пропозицією звернутися з вказаним питанням до відділу банківської безпеки Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48.
		   21.10.2019 року позивач повторно звернулася з заявою до ПАТ «Державний ощадний банк України» з вимогою про надання письмових пояснень щодо блокування її картки, відмови у закритті вкладного (депозитного) рахунку, та виплати залишку грошових коштів. У відповіді банку від 12.11.2019 року позивачу повторно рекомендовано звернутися до відділу банківської безпеки Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48.
		   10.08.2020 року позивач направила відповідачу звернення вимогу, в якому просить розблокувати картку та повернути їй належні кошти.
		   Згідно відповіді АТ «Державний ощадний банк України» від 11.09.2020 року операції по картковому рахунку позивача № НОМЕР_3 відкритому у територіальному відокремленому безбалансовому відділенні №10007/0265 філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» тимчасово призупинені на підставі п. 10.4 розділу 10 «права та обов`язки сторін» договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та у відповідності до ст. 40-1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», розділу Х Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління національного Банку України від 05.11.2014 року №705, з метою запобігання фінансовим збиткам клієнтів Ощадбанку внаслідок несанкціонованих переказів з карткових рахунків. Також, у відповіді зазначено, що позивач при безпосередньому спілкуванні з працівниками відділу банківської безпеки банку не надала відповіді на поставлені питання, письмові пояснення не надала. 
		   Згідно відповіді АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали суду від 19.01.2021 року повідомлено, що по рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 , було зупинено операції на підставі листа Правекс Банку, де вказувалося, що з картки їх клієнта здійснювалися несанкціоновані перекази на карту клієнта банку (вішинг). Кінцевим отримувачем цих коштів була саме ОСОБА_1 . Станом на 04.01.2021 року на рахунку ОСОБА_1  53725, 74 грн, з них 7740,00 грн, кошти, які надійшли від Управління праці та соціального захисту населення. Банк діяв відповідно до п. 10.3 Особливої частини Розділу ХХ Умов договору банківського рахунку ДБКО : банк зобов`язується на час встановлення правомірності переказу зупиняти зарахування коштів на картковий рахунок у разі надходження від банку  ініціатора повідомлення про неналежний переказ коштів (п.п. 10.3.12).
		   Згідно роздруківки електронного листа Правекс Банку від 19.03.2018 року, який надійшов на електронну поштову адресу відповідача, представник Правекс Банку повідомив про несанкціоновані перекази з карти їх клієнта та на карту НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), просив заблокувати карту отримувача та повідомити про позитивний залишок на карті. 
		   Таким чином, судом встановлено, що на підставі листа Правекс Банку від 19.03.2018 року відповідачем було заблоковано рахунок позивача у зв`язку з підозрою на вчинення шахрайських дій. 
		   Щодо подальших дій банку, суд звертає увагу, що позивач неодноразова зверталася до відповідача з вимогою повідомити причину блокування рахунку та повернути належні їй кошти, крім того, позивач стверджує, що неодноразово зверталася безпосередньо до відділення банку відповідача, у тому числі служби безпеки банку. При цьому отримати належні їй кошти вдалося лише 01.07.2021 року.
		   Суд не приймає до уваги зауваження представника відповідача, що причиною вказаної ситуації є бездіяльність позивача, яка повинна була звернутися до каси банку відповідача та пройти ідентифікацію за паспортом, оскільки позивач тривалий час зверталася до відповідача у тому числі безпосередньодо відділення банку. Згідно відповіді АТ «Ощадбанк» №11/5-17/1668/6931/2020-00с від 11.09.2020 року вбачається, що позивач зверталася до відділу банківської безпеки. 
		   Також, твердження відповідача, щодо відсутності блокування рахунку позивача, також суперечить наявним у матеріалах справи доказам. 
		   Крім того, суд звертає, увагу, що долучена до відзиву копія договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не містить у повному обсязі усіх сторінок вказаного документа, у тому числі відсутні п. 10. 4 на які посилається відповідач, як підставу блокування рахунку. 
		   Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що хоча блокування рахунку позивача могло мати законну мету щодо попередження шахрайських дій з коштами, які зберігаються на вказаному рахунку, проте відповідачем жодним чином не обґрунтовано таке тривале обмеження позивача у праві користування коштами, які містилися на її заблокованому рахунку. Фактично з 19.03.2018 року по 01.07.2021 року позивач була обмежена у можливості користуватися коштами, які зберігалася на її рахунку, при цьому відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження законності такого тривалого призупинення здійснення операцій по картковому рахунку позивача. 
		   Також, відповідачем не було здійснено жодних дій для перевірки інформації про можливі шахрайські дії та чи взагалі мали місце такі обставини, продовжуючи призупинення здійснення операцій по рахунку позивача, незважаючи на її численні звернення, без встановлення жодних строків такого обмеження прав позивача. 
		   Оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правомірності відмови позивачу у поверненні грошових коштів у розмірі 54050, 74 грн з 19.03.2018 року по 01.07.2021 року, які зберігалася на рахунку позивача у АТ «Ощадбанк», суд приходить до висновку, що позивач має право на стягнення з останнього інфляційних витрат та трьох відсотків річних. 
		   Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		   Відповідно до розрахунку позивача 3 відсотки річних від суми боргу 54050,74 грн за період з 20.03.2018 року по 20.08.2020 року складає 3931,64 грн. Згідно контррозрахунку відповідача сума інфляційних збитків ( з яким погодився позивач) від суми 54050,74 грн за період з 20.03.2018 року по 20.08.2020 року складає 6293,00 грн. 
		   За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково, в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних збитків.
		Судові витрати, згідност. 141 ЦПКпідлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до задоволення позовних вимог.
		Згідно позовної заяви попередній (орієнтовний) розмір судових витрат позивача становить 6000,00 грн (консультація  500,00 грн, складання позову 1500,00 грн, відповіді на відзив 1000,00 грн, участь адвоката у двох судових засіданнях 3000,00 грн).
		Відповідач заперечував щодо стягнення з нього витрат на правничу допомогу, вважає їх необґрунтованими, не є співмірними та такими, що не підлягають задоволенню. 
		Судом встановлено, що 10.08.2020 року між адвокатом Біліченко О. О. та Живило Т. С. було укладено договір про надання правової допомоги.
		Згідно акту приймання виконаних робіт/послуг №1 від 17.08.2021 року адвокатом були надані наступні послуги:
		1 Юридичні консультації з приводу предмету спору  1 год., вартість 500,00 грн;
		2 Складання позовної заяви  фіксована вартість згідно договору 1500,00 грн;
		3 Вивчення відзиву на позовну заяву  фіксована оплата  1000,00 грн;
		4 Складання адвокатського запиту від 01.11.2020 року  2 документи по 700,00 грн кожен;
		5 Складання клопотання про витребування доказів від 02.12.2020 року, клопотання про проведення судового засідання без участи позивача, клопотання про витребування доказів від 26.02.2021 року  фіксована оплата за кожен документ у розмірі 700,00 грн;
		6 Участь у судових засіданнях 22.09.2020 року, 28.10.2020 року, 03.12.2020 року, 06.04.2021 року, 11.05.2021 року, 17.08.2021 року  1500,00 грн за кожне судове засідання.
		Згідно акту приймання виконаних робіт/послуг №2 від 11.10.2021 року адвокатом були надані наступні послуги:
		1 Складання письмових пояснень  фіксована оплата за один документ  700,00 грн;
		2 Участь у судовому засіданні 11.10.2021 року  1500,00 грн.
		Згідно акту приймання виконаних робіт/послуг №3 від 13.01.2022 року адвокатом були надані наступні послуги:
		1 Участь у судовому засіданні 13.01.2022 року  1500,00 грн.
		Загальна ціна наданих послуг становить 19200,00 грн. 
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір  обґрунтованим.
		У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Відповідно до ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Представник відповідача вказує, що договір про надання правової допомоги укладений 10.08.2020 року містить інформацію про номер справи та прізвище судді, хоча позов був поданий до суду лише 25.08.2020 року. У судовому засіданні представник позивача, пояснив, що вказану інформацію було дописано від руки пізніше. 
		Хоча договір про надання правової допомоги дійсно містить певні розбіжності, проте у суду не має підстав сумніватися, що адвокат Біліченко О. О. надавав правову допомогу позивачу з 10.08.2020 року, оскільки у позовній заяві він вказаний представником позивача та приймав участь у справі з першого судового засідання. 
		Суд також звертає увагу, що усі подані процесуальні заяви та клопотання у справі подані представником позивача, він безпосередньо неодноразово приймав участь у судових засідання, тому суд не приймає до уваги зауваження представника відповідача щодо фіктивності наданих представником позивача послуг. 
		Проте заперечення відповідача щодо співмірності судових витрат суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, враховуючи складність справи, тривалість судового провадження, суд вважає за можливим частково стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
		Керуючись 4, 12, 13, 76 - 81, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355ЦПК України,
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів задовольнити частково. 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 три відсотки річних у розмірі 3931,64 грн, інфляційні втрати у розмірі 6293 грн.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн 00 коп. 
		У задоволенні інших позовних вимог відмовити. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Проголошення повного тексту рішення 21.01.2022 року о 12 год. 15 хв. 
		Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
		Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», юридична адреса: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, код ЄДРПОУ 00032129. 
		   Суддя:                                         Філіпова І. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...