Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 182/3323/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 02.02.2022. Зареєстровано: 02.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2022.
Дата набрання законної сили: 04.03.2022
Номер судового провадження: 1-кп/0182/159/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020040340001263

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 182/3323/21
		Провадження № 1-кп/0182/159/2022 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		01.02.2022                             м. Нікополь
		Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
		головуючого судді                  ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання              ОСОБА_2 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення /кримінальний проступок/ за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2020 за № 12020040340001263 по обвинуваченню
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження  м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , не працює, із середньою освітою, не одружений, судимості не має,
		у вчиненні кримінального правопорушення /кримінального проступку/, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
		за участю сторін судового провадження:
		прокурора                      ОСОБА_4 , 
		       обвинуваченого                  ОСОБА_3 
		потерпілого                     ОСОБА_5 
		представника потерплого              ОСОБА_6 ,
		 
		Формулювання обвинувачення,визнаного судомдоведеним 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 27 квітня 2020 року приблизно о 13.30 год. разом зі своєю сестрою  ОСОБА_7 приїхали на автомобілі марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 замісцем свогомешкання,а самедо будинку АДРЕСА_2 .
		В цей час біля вищевказаного будинку перебував службовий автомобіль Комунального закладу «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» Нікопольської міської ради», марки «GEELY СК», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_5 , який чекав лікаря амбулаторії № 6.
		27.04.2020 приблизно о 13.40 год. ОСОБА_3 вийшов із автомобіля марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 та, підійшовши до автомобіля марки «GEELY СК», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_5 , сказав останньому припаркувати автомобіль в іншому місці, на що отримав відмову.
		В цей час у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 27.04.2020, приблизно о 13.40 год., знаходячись біля будинку № 107 по вул. Княжа в м. Нікополі Дніпропетровської області, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, тримаючи обома руками дерев`яну биту, яку дістав зі свого автомобіля, наніс ОСОБА_5 один удар битою в область лівого передпліччя, один удар битою в область лівого стегна та один удар битою в область правої кисті, спричинивши ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця лівого передпліччя, синців правої кисті, синця лівого стегна, які згідно висновку судово-медичної експерта № 304 від 19.05.2020 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. 
		Своїми умисними діями, які виразилися у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення /кримінальний проступок/, передбачене ч. 1 ст. 125КК України.
		 
		Позиція сторони захисту
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе не визнавав. Суду пояснив, що весною 2020 року приблизно в період з 12.00 до 13.00 год., можливо і пізніше, вони з сестрою приїхали у свій двір. Місце стоянки для його автомобіля було зайнято службовим автомобілем амбулаторії. Він зупинився, вийшов з автомобіля і підійшов до службового автомобіля. Постукав по капоту і сказав водію, що тут непотрібно ставити машину, так як це стоянка для автомобілів жителів будинку. У відповідь водій почав йому говорити нецензурні слова. Він підійшов до дверей автомобіля, які були відчинені, нахилився і сказав водію, щоб той не висловлювався нецензурними словами. Водій автомобіля ударив його в ніс, розбив його. Тоді він повернувся до свого автомобіля, взяв биту, для того щоб покарати потерпілого за його зухвалу поведінку. Підійшов до водія і наніс йому 2 - 3 удари в область руки, ноги, можливо і по тулубу. Потім вибігли медсестри, почали кричати «що ти робиш». Він їм відповів «нехай навчиться себе поводити правильно». Після цього пішов додому. Коли приїхали співробітники поліції, він вийшов і все розповів. Його доставили до відділу поліції, там його тримали дуже довго, потім відпустили. Рана у нього була не дуже велика. До судово-медичного експерта його не направляли. Потім він показував запис з відеореєстратора, на якому було видно, що потерплий розпочав першим конфлікт і розбив йому губу, однак йому сказали, що запис не є доказом. Це було коли його викликали до прокуратури. 
		Місце на тій парковці ні за ким не закріплене, там дорога, люди заїжджають, виїжджають. Біля амбулаторії є своє парковка, але там немає дерев і там жарко. Він потерпілому не тілесні ушкодження спричинив, він провчив негідника, який перший почав грубити, а потім простягати руки. 
		Заявлений потерпілим цивільний позов не визнає, так як потерпілий першим його вдарив. Згоден лише на відшкодування матеріальної шкоди. 
		 
		Позиція потерпілого та представника цивільного позивача
		 
		Потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що обвинуваченого раніше не знав. 27.04.2020 після операції, яка була за 2 місяці до того, він вийшов на роботу водієм автомобіля амбулаторії № 6. Працював без навантаження, нічого не піднімав. Приїхав 27.04.2020 о 13.00 год., підійшов до завідуючої, вона сказала, що потрібно буде відвезти лікаря до хворого. Він сказав, що буде чекати на лікаря у машині. Машина стяла навпроти амбулаторії, там є карман для стоянки автомобілів. Автомобілем він нікому не заважав, там окрім його автомобіля було ще 4 автомобіля. Він сидів у автомобілі, дивився у телефон. Коли підняв голову від телефону, побачив, що поряд стоїть автомобіль ВАЗ-2108 і з нього виходить чоловік, який відразу ж почав кричати на нього з приводу того, що він поставив автомобіль не в тому місці. Чоловік кричав, щоб він від`їхав, якщо не від`їде, то погрожував застосовувати до нього силу. Він вказаному чоловікові відповів, що чекає на лікаря і нікому не заважає, ПДР не порушує. Чоловік почав погрожувати побити не лише його, а ще і автомобіль, при цьому чоловік виражався нецензурною лайкою. Він відповів йому, що від`їжджати не буде, так як йому потрібно ще везти лікаря. Тоді чоловік підбіг до нього, а саме до водійських дверей автомобіля, відкрив двері і ударив його в обличчя, в ліву щелепу, а потім кулаком у лівий бік. Він закрився руками від ударів, але з автомобіля не виходив, так як боявся, що можуть розійтися шви після операції, тоді вони у нього ще боліли. Потім вказаний чоловік побіг до свого автомобіля і з заднього сидіння взяв биту, при цьому виражався нецензурно та погрожував його побити. Чоловік почав бити його в обличчя з розмаху. Він закривався руками. Удар прийшовся у ліве передпліччя, потім по кисті правої руки, потім по лівій нозі. Намагаючись уникнути ударів, він переліз на пасажирське сидіння, але чоловік намагався його дістати і там, наносив удари по керму автомобіля. Все це побачили працівники амбулаторії, почали кричати, вибіли: завідуючий, лікарі і всі інші. Коли підійшли працівники амбулаторії, чоловік припинив наносити удари і пішов до під`їзду будинку. Він вийшов тоді з автомобіля, працівники амбулаторії викликали працівників поліції, склали акт, опитали його, свідків. Після того, що сталося на виклик він поїхати не зміг, працювати далі він не зміг. 
		Обвинувачений був з сестрою. Сестра ще говорила обвинуваченому, щоб останній продовжував його бити. Він ударів обвинуваченому не наносив, лише закривав обличчя і тіло. Нецензурною лайкою не висловлювався. 
		Стосовно заявленого цивільного позову. Матеріальна шкода в сумі 212 грн. 70 коп.  це втрати за проходження судово-медичного огляду. Моральну шкоду оцінює в сумі 50 000 грн. Все що сталося відобразилося на стані його здоров`я, на його психічному стані. Він до даного часу тяжко переносить, все що сталося тоді у квітні 2020 року. Почав після того погано спати, неадекватно реагує на такі ж як у обвинуваченого автомобілі  ВАЗ 2108 сірого кольору. Він тоді не зміг себе захистити із-за стану свого здоров`я. Йому соромно, що все так сталося. Таке у нього вперше у житті.
		Представник цивільного позивача ОСОБА_8 в судовому засідання заявлений потерпілим цивільний позов підтримав та просив суд задовольнити його. 
		 
		Досліджені в судовому засіданні докази
		 
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні суду показала, що працює у амбулаторії № 6 сімейним лікарем. Амбулаторія знаходиться за адресою: м. Нікополь, вул. Княжа, 105-а. Потерпілого знає, він тоді працював водієм у них. Обвинуваченого не знає. Вказана подія відбувалася весною 2020 року. Вона була на прийомі у себе в кабінеті, у неї був пацієнт. В цей час до кабінету забігла санітарка і сказала: «там б`ють нашого водія». Автомобіль амбулаторії стояв навпроти амбулаторії, але ближче до житлового будинку. Там за сквериком площадка, де автомобіль і стояв. Це було в період з 13.00 год. до 14.00 год. Вони вибігли і вона побачила водія біля їх автомобіля, якихось людей, які лаялися нецензурно. Потім водій показав забій на руці, також у нього був набряк на лівому передпліччі та на кисті руки і сказав, що на нього напав чоловік з битою. Вони нажали на тривожну кнопку, коли вибігали. Приїхали співробітники охорони, і вони вже викликали співробітників поліції. Там багато було людей, був хлопець з дівчиною, мешканці будинку, їх працівники. Сторонніх предметів у руках вона не бачила. Як розпочинався конфлікт не бачила. Під час проведення впізнання по фото, сказала, що чоловік на фото приблизно схожий.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_10  суду показав, що працює сімейним лікарем у амбулаторії № 6. Обвинуваченого не знав. Потерпілий раніше працював у них водієм. Це було весною 2020 р. в післяобідній час. Він вів прийом пацієнтів. До нього зайшла ОСОБА_9 і сказала, що б`ють нашого водія. Він вийшов з амбулаторії. Побачив їх водія, який стояв біля автомобіля, обвинувачений стояв у стороні. У потерпілого були пошкодження від ударів. Тоді потерпілий говорив, що удари йому наносилися ніби битою. Як саме наносилися удари, він не бачив. Причина конфлікту  автомобіль нібито стояв не там, де потрібно. Певного місця для стоянки автомобілів у них там немає, однак автомобіль їх іншим машинам не заважав. Коли він вийшов, то обвинувачений і потерпілий говорили на підвищених тонах, але про що він не знає. Хто там ще був, він вже не пам`ятає. Чи була сестра обвинуваченого не пам`ятає. Він прийшов і відразу ж пішов, там на місці не залишався. Під час проведення досудового розслідування він по фото впізнавав обвинуваченого. Бачив вже закінчення конфлікту, а саме коли потерпілий та обвинувачений стояли в стороні один від одного. Не може точно сказати, чи сидів потерпілий у автомобілі, коли він підійшов, чи в стороні стояв. Там хтось нажав тривожну кнопку, і приїхали співробітники охорони, потім приїхали працівники поліції. Він там не залишався, пішов на робоче місце. 
		Свідок ОСОБА_11  суду показала, що працює у амбулаторії молодшою медичною сестрою. Обвинуваченого не знає, потерпілого знає. Це було весною 2020 року, вона стояла у кабінеті амбулаторії біля вікна. Їх водій ОСОБА_5 сидів в автомобілі навпроти амбулаторії. Він чекав на лікаря, щоб їхати не виклик. Побачила, що під`їхав інший автомобіль, з нього вийшов чоловік з дівчиною. Дівчина стояла в стороні, а чоловік пішов до машини амбулаторії. Вона займалася своїми справами і постійно на них не дивилася. Потім побачила, що чоловік почав бити, чи то по автомобілю, чи то по водію. Вона вибігла з амбулаторні і почала кричати «що ти робиш?». Чоловік на її крики не реагував. Тоді вона забігла до приміщення амбулаторії і почала кричати, що б`ють їх водія. З амбулаторії вибігли завідуючий амбулаторії, лікарі, інші люди і все заспокоїлося. Вона до місця бійки не підходила. 
		Чи були у обвинуваченого тілесні ушкодження вона не може сказати. Потерпілий не конфліктний, скарг на нього не було.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_12  суду показала, що вона працює медичною сестрою у амбулаторії. Знає потерпілого по роботі. Весною 2020 року після 13.00 год. вони з лікарем готувалися виїжджати на виклик. Водій чекав на них у автомобілі. Почули на вулиці крики, вибігли, кричала їх санітарка. Побачила, що потерпілий сидить у автомобілі. Обвинувачений зі сторони водійський дверей стоїть з битою, веде себе агресивно, лається. Потім обвинувачений пішов до під`їзду. У обвинуваченого була бита в руках. Це бейсбольна бита, довжиною 60-70 см. Бачила вона все це здалеку. Вона підійшла вже на кінець конфлікту. Потерпілий сидів у автомобілі, а обвинувачений стояв біля нього, биту тримав у руці. Із-за чого виник конфлікт, вона тоді не знала. Потім потерпілий підійшов, у нього були тілесні ушкодження. Була припухлість на руках, почервоніння. Потерпілого може охарактеризувати як не конфліктного чоловіка. Вона ніколи не бачила, щоб потерпілий з кимось конфліктував. Не думає, що потерпілий першим розпочав конфлікт. У потерпілого до цього нібито була операція черевної порожнини. 
		Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні суду показала, що обвинувачений її брат. Потерпілого не знає. Весною чи літом 2020 року (вона тоді буда у кофті і у шортах), брат привіз її додому. Автомобіль належить їй. Заїхали у двір будинку, а там ніде було припаркуватися із-за автомобілів амбулаторії. Автомобіль амбулаторії стояв на повороті і вони, заїжджаючи, його трохи не зачепили. Брат зупинився, сказав, що попросить водія від`їхати. Підійшов до автомобіля амбулаторії, постукав по капоту і сказав «дядя від`їдь, ваша паркова там». У відповідь потерпілий почав грубити брату. У потерпілого водійські двері автомобіля були відчинені, брат підійшов до нього і сказав, «не грубіть, я ж вам не грублю». Тоді потерпілий вдарив брата правою рукою, розбив йому губу. Брат хотів витягнути потерпілого з автомобіля, але той вчепився за кермо. Після цього брат розізлився, взяв у автомобілі биту дерев`яну і ударив потерпілого по рукам. Вона сказала брату «ходімо додому». Потерплий вийшов з автомобіля і почав кричати, лаятися. Вийшли з амбулаторії  завідуючий амбулаторією, жінка, а лікар не вийшов. Приїхала охорона. Потерпілий так на неї кричав матом, що вона була змушена пити заспокійливе. Потерплий сам спровокував бійку, першим наніс удар, виражався нецензурною лайкою, продовжував провокувати бійку. Вона намагалася брата зупинити, стала між братом і потерпілим. Потім вмішалися люди, і все якось заспокоїлося. Були нецензурні слова, але бійки вже не було.
		 
		У судовому засіданні досліджено письмові докази, законність, належність та достовірність яких учасниками судового провадження не оспорювалася та визнані судом допустимими, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12020040340001263:
		-    протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 27.04.2020 потерпілого ОСОБА_5 , у якому він вказує, що 27.04.2020 близько 13.30 год. він знаходився на прилеглій до будинку АДРЕСА_2 території, де до нього підійшов раніше невідомий йому чоловік та в ході раптово виниклого словесного конфлікту спричинив йому тілесні ушкодження. (а.п. 7);
		-    електронний рапортвід 27.04.2020,згідно якого27.04.2020о 13.52год.надійшло повідомленнязі служби102до черговоїчастини НікопольськогоРУП проте,що 27.04.2020о 13.51за адресою: АДРЕСА_3 ,на водіяамбулаторії здубинкою напали2-єневідомих:жінка тачоловік,що булина автомобіліВАЗ-2108реєстраційний номер НОМЕР_1 , побили авто та водія. Зайшли до будинку, що неподалік. Заявниця повідомила, що працівники поліції вже на місці. (а.п. 10, 12);
		-    протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 06.05.2020 потерпілого ОСОБА_5 , у якому він вказує, що 27.04.2020 близько 13.30 год. він знаходився на прилеглій до будинку АДРЕСА_2 території, де до нього підійшов раніше невідомий йому чоловік та в ході раптово виниклого словесного конфлікту спричинив йому тілесні ушкодження. (а.п. 13);
		-    протокол огляду від 07.05.2020  прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 . В`їзд на вказану територію здійснюється зі сторони дороги по вул. Княжа в м. Нікополі. Прилегла територія до будинку заасфальтована та в центрі двору розташований дитячий майданчик. Також поблизу будинку на дворовій території розташовані паркувальні майданчики. Вхід до будинку АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 . Під час проведення огляду нічого не виявлено та нічого не вилучено. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п. 18-21);
		-    протокол огляду від 06.05.2020  транспортного засобу марки ТК моделі ТК-GL СК МД, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на території прилеглій до будинку за адресою: АДРЕСА_2 . В ході огляду було виявлено, що вказаний транспортний засіб без слідів пошкоджень. Також в ході огляду не було виявлено слідів біологічного пошкодження. Під час проведення огляду нічого не виявлено та нічого не вилучено. (а.п. 23-25);
		-    заявою ОСОБА_3 про добровільне надання працівникам поліції для огляду та вилучення дерев`яної бити. (а.п. 27);
		-    протокол огляду від 06.05.2020  дерев`яної бити, яку добровільно надав для огляду та вилучення ОСОБА_3 . Вказана бита довжиною 45 см., округлої форми. Верхня частина довжиною 25 см. Руків`я довжиною 20 см. Нижня частина округлої форми. Биту поміщено до спецпакету INZ 4050236. Дерев`яну биту вилучено. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п. 28-29);
		-    протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.05.2020, в ході якого потерпілий ОСОБА_5 з 4-ох осіб упізнав на фото № 4 ОСОБА_3 , як особу, яка спричинила йому тілесні ушкодження дерев`яною битою. Упізнає його за формою голови, зачіскою, формою носа, повнотою обличчя. (а.п. 36-38);
		-    висновок судово-медичного експерта № 304 від 19.05.2020, відповідно до якого: у ОСОБА_5 , 1953 р. н., виявлені тілесні ушкодження у вигляді - синця лівого передпліччя, синців правої кисті, синця лівого стегна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Давність спричинення тілесного ушкодження може відповідати строку, вказаному у постанові слідчого. (а.п. 40);
		-    протокол проведення слідчого експерименту від 21.05.2020, в ході якого потерпілий ОСОБА_5 розповів та показав, коли, де, як саме та куди саме йому ОСОБА_3 було нанесено удари. Показав механізм нанесення ударів. До протоколу додано диск з відеозаписом слідчого експерименту. (а.п. 41-45);
		-    висновок судово-медичного експерта (додатковий) № 321 від 25.05.2020, відповідно до якого, механізм виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень не суперечить механізму вказаному у протоколі слідчого експерименту самим ОСОБА_5 від 21.05.2020. (а.п. 47-48);
		-    протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.05.2020, в ході якого свідок ОСОБА_10 з 4-ох осіб упізнав на фото № 2 ОСОБА_3 , як особу, яка спричинила тілесні ушкодження дерев`яною битою ОСОБА_5 . Упізнає його за формою голови, формою носа, формою губ, зачіскою. (а.п. 50-52);
		-    протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.05.2020, в ході якого свідок ОСОБА_9 з 4-ох осіб упізнала на фото № 1 ОСОБА_3 , як особу, яка спричинила тілесні ушкодження дерев`яною битою ОСОБА_5 . Упізнає його за формою голови, формою носа, зачіскою. (а.п. 54-56);
		-    протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.05.2020, в ході якого свідок ОСОБА_11 з 4-ох осіб упізнала на фото № 3 ОСОБА_3 , як особу, яка спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_5 . Упізнає його за формою голови, формою носа, зачіскою, повнотою обличчя. (а.п. 58-60).
		 
		Оцінка доказів судом
		 
		Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення /кримінального проступку/. 
		Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень ЄСПЛ означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Обвинувачений не заперечував того, що спричинив потерпілому 2-3 удари битою. При цьому вважає, що він «не тілесні ушкодження спричинив потерпілому, а провчив негідника, який перший почав грубити, а потім простягати руки». Така позиція обвинуваченого, на думку суду, свідчить про відсутність у нього каяття стосовно вчиненого та наявність бажання зменшити такою позицією відповідальність за вчинене. 
		Суд приймаєяк належніта допустимідокази поданій справіпокази потерпілогота показисвідків,протокол проведенняслідчого експериментута висновкиекспертизи,які міжсобою євзаємоузгодженими щодотого,що уобвинуваченого тапотерпілого наґрунті раптововиниклих неприязнихвідносин (місцяпаркування автомобіля)виник конфлікт.Свідки: ОСОБА_13 та ОСОБА_12 показали,що обвинуваченийвів себеагресивно.Свідки: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та  ОСОБА_12 підтвердили ту обставину, що у потерпілого були тілесні ушкодження після конфлікту з обвинуваченим. Потерпілий як під час проведення слідчого експерименту, так і під час судового розгляду чітко вказав механізм спричинення йому тілесних ушкоджень, який не суперечить висновку судово-медичної експертизи. Свідок ОСОБА_13 підтвердила, що вона кричала обвинуваченому, щоб той припинив наносити удари битою.
		При цьому суд враховує, що як обвинувачений і потерпілий, так і допитані свідки зазначають, що між обвинуваченим і потерпілим дійсно відбувся конфлікт. 
		Потерпілий вказує на спричинення йому обвинуваченим трьох ударів битою. Показання обвинуваченого та показання потерпілого в даній частині повністю узгоджуються між собою. Також, згідно додаткового висновку судово-медичного експерта № 321 від 25.05.2020 механізм виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень не суперечить механізму вказаному у протоколі слідчого експерименту самим ОСОБА_5 від 21.05.2020. (а.п. 47-48). Суд враховує, що показання потерпілого в частині, механізму та локалізації нанесення тілесних ушкоджень є послідовними в цій частині, як під час досудового розслідування, так і в суді, не протирічать висновкам судово-медичних експертиз та підтверджуються іншими дослідженими судом доказами. 
		Показання потерпілого ОСОБА_5 , починаючи з повідомлення про кримінальне правопорушення, є послідовними, логічними, незмінними та такими, які не дають можливості їх неоднозначного тлумачення. Показання потерпілого повністю узгоджуються між собою в деталях щодо обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи: часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила і у суду нема підстав для сумніву в їх достовірності.
		Агресивна поведінка обвинуваченого, наявність у нього в руках дерев`яної бити, наявність тілесних ушкоджень у потерпілого відразу після конфлікту підтверджується також і показами свідків. Обвинувачений свідомо взяв дерев`яну биту з метою нанесення потерпілому тілесних ушкоджень.
		У суду не має підстав не довіряти свідкам ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , потерпілому, а їх показання в силу ст.84КПКУкраїни є джерелом доказу, які можуть бути покладені в основу вироку. Суд приймає до уваги показання вказаних свідків, оскільки вони не містять внутрішніх протиріч, повністю узгоджуються між собою.
		Що стосується показів свідка ОСОБА_7 , наданих нею у судовому засіданні, то суд оцінює їх критично, з огляду на те, що судом встановлено і не заперечується учасниками процесу факт того, що свідок є рідною сестрою обвинуваченого. З урахуванням викладеного судом критично оцінюються покази свідка ОСОБА_7 , оскільки вони не відповідають обставинам, встановленим під час судового провадження, такі покази свідка суд розцінює як сприяння уникненню обвинуваченим, її рідним братом, відповідальності за вчинене.
		Показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_7 , про те, що потерпілий першим спровокував конфлікт та бійку, суд вважає непереконливими, враховуючи характеристики свідків та характеристики з місця роботи та проживання потерпілого та навпаки обвинуваченого, який в момент конфлікту вів себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, наявність у нього в рухах дерев`яної бити.
		Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження. 
		Вина ОСОБА_7 у скоєному доведена у повному обсязі.
		 
		Призначення покарання
		 
		При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12КК України є кримінальним проступком. 
		Також суд ураховує обставини справи та особу винного. 
		Так, обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, що не має судимості (а.п. 73), офіційно не працює, хоча є працездатною особою, не одружений, на утриманні нікого не має; має постійне місце проживання (а.п. 74-75), за місцем проживання характеризується посередньо (а.п. 76). На обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. (а.п. 71-72).
		Обставини, що пом`якшують покарання, судом не встановлені.
		Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.
		З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді штрафу.
		Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
		 
		Вирішення питання про запобіжний захід 
		 
		Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
		 
		Вирішення цивільного позову
		 
		Вирішуючи цивільний позов, суд враховує наступне. 
		Потерпілим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 , згідно якого він просить суд стягнути з ОСОБА_3 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 212 грн. 70 коп. та спричинену моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. 
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_8 позовні вимоги підтримали. 
		Згідно позовної заяви, потерпілий вказав, що внаслідок спричинення ОСОБА_3 йому тілесних ушкоджень, він поніс матеріальні витрати на придбання медикаментів, однак чеки у нього не збереглися. Єдині витрати, які він може документально підтвердити це сплачені кошти за проходження судово-медичного огляду у розмірі 212 грн. 70 коп. Окрім того, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 стосовно нього, він зазнав немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями. Окрім відчуття болі, під час спричинення йому тілесних ушкоджень, він тривалий час продовжував відчувати біль в місцях ушкоджень. У нього погіршився сон, він постійно повертається думками до вказаної події. Постійно відчуває почуття несправедливості та безпорадності. Йому незрозуміло, як людина, яка за віком може бути йому сином, використовуючи мізерний привід стала його жорстоко лупцювати. Якби медичні працівники за нього не вступилися, то обвинувачений без будь-якого приводу міг забити його до смерті, лише за те, що він припаркувався на його улюбленому місці. В результаті вчиненого стосовно нього кримінального правопорушення, він тепер постійно знаходиться у пригніченому стані, не може нормально спілкуватися з родиною, так як відчуває сором за те, що не зміг захиститися від дій людини яка вдвічі молодша за нього. Після того, що сталося, він почав боятися автомобілів схожих на автомобіль обвинуваченого, йому стало здаватися, що навіть якщо він стоїть поблизу схожого автомобіля на світлофорі, то з нього може вискочити молодик і почати його лупцювати лише за те, що він знаходиться поряд. За ввесь час після вказаної події, обвинувачений жодного разу до нього не звертався, вибачення не просив. Обвинувачений вчинив свої неправомірні дії в громадському місці, його дії мали характер особливої зухвалості та виняткового цинізму, а для спричинення тілесних ушкоджень він використовував бейсбольну биту. Обвинувачений сам розпочав конфлікт, супроводжував свої дії нецензурною лайкою та фізичним насиллям. Спричинену йому моральну шкоду оцінює в 50000 грн. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 визнав частково, а саме в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 212 грн. 70 коп. В частині відшкодування моральної шкоди позовні вимоги не визнав.
		Згідно з положеннями ч. 2 ст.127КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ст.128КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуальногокодексуУкраїни за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Частиною 1 ст.124КПКУкраїни передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		 
		І. Щодо позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди
		 
		Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). 
		Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 212 грн. 70 коп.  витрати за проходження судово-медичного огляду. На підтвердження понесених витрат, потерпілим надано копію квитанції № 168 від 29 квітня 2020 року на суму 212 грн. 70 коп. Так як внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 потерпілим сплачено кошти за проходження судово-медичного огляду і вона доведена у судовому засіданні та підтверджена квитанцією, а також враховуючи визнання обвинуваченим позову в цій частині суд вважає, що позов в даній частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а саме в сумі 212 грн. 70 коп. 
		 
		ІІ.Щодо позовнихвимог провідшкодування моральноїшкоди 
		 
		Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).
		Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Згідно п. 9. Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни №4від31березня1995року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Суд вважає, що внаслідок спричинення тілесних ушкоджень, потерпілому ОСОБА_5 було спричинено моральну шкоду, що виразилась в фізичному болю, душевних стражданнях, вимушених змінах в його житті внаслідок ушкодження здоров`я.
		Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд вважає доведеним, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілому спричинено моральну шкоду, так як мало місце ушкодження його здоров`я, було змінено звичний уклад його життя, внаслідок чого він переносив певні моральні страждання. Так, суд вважає обґрунтованими доводи потерпілого про відчуття фізичного болю та душевних страждань, оскільки такі явища є природними наслідками спричинення тілесних ушкоджень і зазвичай викликають певні моральні страждання. Тому, з урахуванням обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких потерпілий зазнав, характеру немайнових втрат, ступеня змін в життєвих стосунках та звичному життєвому укладі, пов`язаних з необхідністю витрачати час на доведення обставин спричинення йому тілесних ушкоджень, з врахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає, що підлягає відшкодуванню на користь потерпілого ОСОБА_5 моральна шкода в розмірі 25 000 грн. і вважає, що визначений розмір відшкодування є достатньою справедливою сатисфакцією.
		При вирішенні цивільного позову суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 року) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви,- з іншого.
		 
		Вирішення питання про долю речових доказів та арештованого майна
		 
		   Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України.
		Речовий доказ:
		-    дерев`яну спортивну биту, що знаходиться у спецпакеті № INZ4050236, зберігається в камері схову Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 003997)  знищити.
		 
		Вирішення питання про процесуальні витрати
		Процесуальні витрати відсутні.
		На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3  визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не застосовувався. 
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. 
		Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 212 (двісті дванадцять) грн. 70 коп. та моральної шкоди 25 000 (двадцять п`ять тис.) грн. 00 коп., а всього 25 212 (двадцять п`ять тис. двісті дванадцять) грн. 70 коп.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Речовий доказ:
		-    дерев`яну спортивну биту, що знаходиться у спецпакеті № INZ4050236, зберігається в камері схову Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 003997)  знищити.
		Процесуальні витрати відсутні.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		 
		 
		Суддя:         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...