Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/14636/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 02.02.2022. Зареєстровано: 03.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/201/8/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016150410000268

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 201/14636/16-к
		Провадження № 1кп/201/8/2022
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 лютого 2022 року             м. Дніпро
		 
		Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді     ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження №42016150410000268 по обвинуваченню: 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину  військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
		у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 368 КК України, -
		 
		У судовому засіданні приймали участь:
		прокурор                 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		обвинувачений             ОСОБА_3 
		захисник             ОСОБА_7 
		потерпілі                 ОСОБА_8 
		 
		 
		ОСОБА_9 . Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним 
		 
		1. ОСОБА_3 , проходячи з 19.08.2011 військову службу за контрактом у Збройних Силах України, перебуваючи у військовому званні старший лейтенант, на посаді командира НОМЕР_1 гаубичної самохідно-артилерійської батареї 2-го гаубичного самохідно-артилерійської групи військової частини  польова пошта НОМЕР_2 , на яку призначений наказом Командувача Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 09.03.2015 № 29-ОС., обіймаючи посаду державного службовця, при виконанні службових обов`язків за посадою, постійно здійснював організаційно-розпорядчі функції, являючись військовою службовою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисних мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, став на шлях злочинної діяльності, що виразилось у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень.
		Так, з 22.09.2014 по 28.09.2015 разом із старшим лейтенантом ОСОБА_3 в одній військовій частині та одному підрозділі 2-ій гаубичній самохідно-артилерійській батареї НОМЕР_3 гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини-польова пошта НОМЕР_2 , проходили військову службу під час мобілізації, призначені на посади наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 від 22.09.2014 № 137-ОС: старший солдат ОСОБА_9 (призваний 28.08.2017 Ленінським РВК міста Миколаєва Миколаївської області) та солдат ОСОБА_8 (призваний 28.08.20114 Баштанським РВК Миколаївської області), для яких, відповідно до положень ст.ст. 30-34 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України старший лейтенант ОСОБА_3 був командиром (начальником) як за посадою так і за військовим званням. 
		Протягом липня-вересня 2015 року старший солдат ОСОБА_9 та солдат ОСОБА_8 як військовослужбовці Збройних Сил України у складі вищевказаного підрозділу захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередньо участь в антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей, у зв`язку з чим відповідно до п. 19 ст.5 та ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», являлись учасниками бойових дій та мали право на отримання статусу учасника бойових дій у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
		30.04.2015 на підставі ст. 18 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та відповідно до порядку, визначеного Інструкцією про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни  учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості, затвердженої наказом Міністра оборони України 07.05.2015 № 200 (далі- Інструкція), начальником управління персоналу-заступником начальника штабу військової частини НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_9 оформлено посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 та листи талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості серії ВА№158459, а також на ім`я ОСОБА_8 - посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_6 та листи талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості серії ВА № 158461, якими у разі їх отримання вказаними військовослужбовцями, підтверджувалось право останніх та членів їх сімей на пільги встановлені ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у тому числі щорічної виплати разової грошової допомоги. 
		Відповідно до усного розпорядження командира 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини  польова пошта НОМЕР_2 з урахуванням бойової обстановки та неможливості відриву військовослужбовців від виконання бойових завдань, обов`язок щодо вручення посвідчень учасника бойових дій, особам на яких вони оформлені, було покладено на командирів підрозділів, у яких ті проходили військову службу, у тому числі на старшого лейтенанта ОСОБА_3 як командира відповідного підрозділу, з подальшою реєстрацію даних про їх видачу в книзі персонального обліку військовослужбовців (інших осіб), які видані посвідчення учасника бойових дій, нагрудні знаки «Ветерани війни-учасник бойових дій» та листи талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості.
		У зв`язку з вищевикладеним, старшому лейтенанту ОСОБА_3 були передані оформлені посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_9 та листи талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості серії ВА №158459, а також посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_8 та листи талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості серії ВА №158461, для подальшої їх видачі зазначеним військовослужбовцем та реєстрації у книзі. 
		Реалізовувати свій злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди від військовослужбовців ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , виконавши перед цим всі дії, спрямовані на одержання у своє фактичне розпорядження посвідчень учасників бойових дій серії НОМЕР_5 та листів талонів серії ВА № 158459, оформлених на ОСОБА_9 та серії АБ № 345426 і листів талонів серії ВА № 158461, оформлених на ім`я ОСОБА_8 , в один із днів першої декади квітня 2016 року, знаходячись на території військової частини  польова пошта НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 , поєднуючи свої дії з вимаганням, старший лейтенант ОСОБА_3 виголосив військовослужбовцю військової частини  польова пошта НОМЕР_2 солдату ОСОБА_8 та колишньому військовослужбовцю вказаної військової частини старшому солдату ОСОБА_9 , які в цей час прибули до місця постійної дислокації частини для отримання вищезазначених документів з метою реалізації своїх соціальних прав, пільг та переваг як учасників бойових дій, вимогу надати йому неправомірну вигоду в розмірі 5000 гривень з кожного за вчинення в їх інтересах дій з використанням його службового становища, а саме  видачі зазначених документів. 
		На прохання старшого солдата ОСОБА_9 та солдата ОСОБА_8 , без надання ними неправомірної вигоди, видати належні їм посвідчення старший лейтенант ОСОБА_3 відповів відмовою. 
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди, старший лейтенант ОСОБА_3 з метою змусити старшого солдата ОСОБА_9 та солдата ОСОБА_8 задовольнити висунуті ним протиправні вимоги, повідомив, що в разі подальшої відмови надати йому неправомірну вигоду, вони взагалі не отримають посвідчення, чим самим створив у останніх враження неминучої необхідності надати йому неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам у вигляді неможливості реалізації ними своїх соціальних прав, пільг та переваг як учасників бойових дій, а також пільг для їх сімей. 
		У червні 2016 року особовий склад військової частини  польова пошта НОМЕР_2 , в тому числі 3-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи вказаної військової частини, був передислокований із АДРЕСА_3 до військової частини  польова пошта НОМЕР_7 (поблизу АДРЕСА_4 ), про що стало відомо ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . 
		В червні 2016 старший лейтенант ОСОБА_3 , перебуваючи у військовій частині  польова пошта НОМЕР_8 поблизу АДРЕСА_4 , зустрівся з ОСОБА_9 , який знову прибув з проханням видати йому та ОСОБА_8 належні їм документи.
		Під час такої зустрічі ОСОБА_3 , будучи обізнаним про те, що не має будь-яких законних підстав не видавати ОСОБА_9 і ОСОБА_8 посвідчення учасника бойових дій та маючи реальну можливість використати своє службове становище та повноваження для реалізації умислу, повторно висунув ОСОБА_9 незаконну вимогу про передачу ОСОБА_3 , неправомірної вигоди у розмірі 5000 грн. за видачу посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_9 та 5000 грн. за видачу посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_8 в тому числі організацію пересилання документів із зони проведення антитерористичної операції до м.Миколаєва. 
		При цьому старший лейтенант ОСОБА_3 , з метою змусити старшого солдата ОСОБА_9 задовольнити висунуті ним протиправні вимоги, повторно повідомив, що вразі подальшої відмови надати йому неправомірну вигоду, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 взагалі не отримають посвідчення, цим самим створив у останнього враження неминучої необхідності надати йому неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам у вигляді неможливості реалізації ним своїх соціальних прав, пільг та переваг як учасника бойових дій, а також пільг для його сім`ї.
		Не бажаючи настання для себе негативних наслідків та будучи впевненим у можливості їх настання, не маючи іншого вибору, старший солдат ОСОБА_9 вимушено погодився на вимоги старшого лейтенанта ОСОБА_3 та повідомив, що зможе передати останньому неправомірну вигоду у сумі наявних у нього 5000 гривень.
		Досягнувши злочинної мети, спрямованої на спонукання старшого солдата ОСОБА_9 до передачі неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення прав та інтересів ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, 12.07.2016 старший лейтенант ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_9 через свого підлеглого молодшого сержанта ОСОБА_10 номер своєї електронної платіжної картки ПАТ КБ «ПриватБанк», на яку ОСОБА_9 і ОСОБА_8 повинні були перерахувати грошові кошти у сумі 5000 грн. кожен за видачу їм у подальшому, посвідчень учасника бойових дій та листів талонів до них. 
		13.07.2016 о 11-47 годин ОСОБА_9 , знаходячись по проспекту Центральному, 73 в місті Миколаєві через банківський термінал ПАТ КБ «ПриватБанк», на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_9 , перерахував 5000 грн. за вчинення останнім в інтересах ОСОБА_9 дій з використанням службового становища ОСОБА_3 , а саме  організацію пересилання та видачі ОСОБА_9 посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 та листів талонів серії НОМЕР_10 .
		Цього ж дня о 15-09 на картковий рахунок ОСОБА_3 надійшло 5000 грн., які він у якості неправомірної вигоди одержав, у подальшому, знаходячись по АДРЕСА_5 та витратив їх на власний розсуд.
		Отримавши неправомірну винагороду, старший лейтенант ОСОБА_3 повідомив засобами телефонного зв`язку ОСОБА_9 , про те, що останньому необхідно приїхати до міста Дніпра для вирішення питання щодо отримання посвідчення учасника бойових дій, після чого 15.07.2016, зустрівшись у місті Дніпрі, повідомив ОСОБА_9 про те, що його посвідчення він, відправить через відділення «Нової пошти» на будь яку вказану ОСОБА_9 адресу. 
		20.07.2016 у відділенні «Нової пошти» № 3, яке знаходиться по вулиці Електронній, 8/17 у місті Миколаєві Миколаївської області, ОСОБА_9 отримав конверт, в якому знаходилось посвідчення учасника бойових дій та лист талонів, оформленні на його ім`я. 
		 
		Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 3ст. 368 КК України, а саме, одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди та злочин відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 15 ч. 3ст. 368 КК України, а саме, закінчений замах на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. 
		 
		ІІ. Позиція обвинуваченого.
		 
		2. Обвинувачений в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що на момент подій, що є предметом злочину, він проходив військову службу за контрактом на посаді командира НОМЕР_1 гаубичної самохідно-артилерійської батареї 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини  польова пошта НОМЕР_2 у військовому званні старший лейтенант. З березня по вересень 2015 року з ним проходили службу потерпілі, з якими у обвинуваченого склались неприязні відносини, оскільки вони вживали спиртні напої, підривали бойову готовність підрозділу, що ставало причиною притягнення їх до дисциплінарної відповідальності обвинуваченим. Одного дня першої половини вересня 2015 року потерпілі заступили в караул, в якому мали чергувати з тепловізором та робити розмітку місцевості. Після чергування начальник караулу ОСОБА_11 доповів обвинуваченому, що потерпілі зламали тепловізор на що останній повідомив потерпілих, що вони мають відшкодувати шкоду завдану ушкодженням тепловізора, так як він виданий волонтерами, був один і мав велику цінність. Як дізнався обвинувачений, ремонт тепловізору вартував 10 000 гривень, а тому він повідомив потерпілим, що вони мають сплатити по 5 000 гривень кожен за ремонт пристрою, проти чого потерпілі не заперечували та пообіцяли відшкодувати шкоду з «дембельских» коштів. У вересні 2015 обвинувачений, будучи у відпустці, відремонтував тепловізор за свій кошт, що вартувало 5 000 гривень, а коли повернувся на службу то дізнався, що потерпілі демобілізувались. Пізніше ОСОБА_9 перерахував на картковий рахунок обвинуваченого, який був відомий потерпілому ще під час служби, грошові кошти в розмірі 5 000 гривень за зіпсований тепловізор. Обвинувачений не вимагав грошові кошти від потерпілих і тим паче не погрожував їм невидачею посвідчення УБД. Що стосується власне посвідчень УБД, то обвинувачений пояснив, що за загальним правилом ці посвідчення отримував командир під підпис і видавав їх військовослужбовцям під час демобілізації. Посвідчення потерпілих дійсно отримав обвинувачений і вони зберігались в сейфі, доступ до якого мав обвинувачений, а в разі його відсутності, замполіт або командир взводу. Потерпілі жодного разу під час служби не звертались з проханням видати посвідчення, а коли вони демобілізувались, обвинуваченого не було в частині, а тому він не видав їм посвідчення. В подальшому потерпілі не приїздили за документами хоча могли це зробити в будь-який час і отримати посвідчення. 15 липня 2016 року обвинувачений зустрівся з ОСОБА_9 в м.Дніпро біля ресторану «МакДональд», де потерпілий попросив видати йому посвідчення проти чого обвинувачений не запречував і посвідчення вислали ОСОБА_9 поштою на адресу вказану останнім при зустрічі. В подальшому обвинуваченому телефонував ОСОБА_8 і просив посвідчення, яке передав потерпілому ОСОБА_11 , так як обвинувачений був у відпустці. 
		 
		ІІІ. Докази та процесуальні документи, надані прокурором в обґрунтування висунутого обвинувачення, а також докази надані стороною захисту, які дослідженні в судовому засіданні 
		 
		3. Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він проходив військову службу з вересня НОМЕР_11 по вересень 2015 року в батальйоні під командуванням ОСОБА_3 , між ними склались нормальні взаємовідносини і причин обмовляти обвинуваченого у потерпілого не має. Потерпілий дійсно за час несення служби притягувався до дисциплінарної відповідальності за вживання алкогольних напоїв, однак безпосередньо ОСОБА_3 його жодного разу не притягував до такої відповідальності. Під час несення служби, приблизно влітку 2015 року, потерпілому стало відомо, що його посвідчення УБД знаходиться у ОСОБА_3 , а через деякий час ОСОБА_3 викликав потерпілого в кабінет. Перед входом в кабінет потерпілого обшукав ОСОБА_10 , який забрав мобільний телефон, щоб не писалась розмова. В кабінеті обвинувачений показав посвідчення УБД на ім?я потерпілого та висунув вимогу передати йому за посвідчення 10000 гривень, погрожуючи тим, що в іншому разі він не отримає посвідчення. Потерпілий нічого не сказавши вийшов з кабінету, а восени 2015 року демобілізувався без посвідчення. В квітні 2016 року потерпілий разом з ОСОБА_9 приїхали в смт. Черкаське, попередньо зідзвонившись з ОСОБА_3 , з метою забрати свої посвідчення. Потерпілий дочекався ОСОБА_3 у якого попросив видати посвідчення учасника бойових дій, на що ОСОБА_3 зайшов в палатку і через деякий час вийшов з неї і показав на листочку паперу напис «5000». Потерпілий повідомив, що не має грошей, на що ОСОБА_12 відповів, що і посвідчення УБД не має. В той же день, через деякий час ОСОБА_3 , при розмові, в присутності ОСОБА_9 , запропонував потерпілим відремонтувати автомобіль своїми коштами в обмін за посвідчення УБД, на що ті відмовились, так як не мали коштів на ремонт авто. Після чого за наказом ОСОБА_3 солдат Шарлота вивів потерпілих за паркан і вони поїхали додому. В подальшому потерпілий звернувся до правоохоронних органів з приводу вимагання у нього коштів за посвідчення, а в липні 2016 року потерпілому зателефонував ОСОБА_9 і повідомив, що він їздив у с. Широкий лан до ОСОБА_3 з метою викупити посвідчення УБД, однак той знову запросив 5000 гривень В серпні 2016 потерпілому зателефонував ОСОБА_11 , який запропонував зустрітись в м. Миколаєві щоб передати посвідчення УБД. На зустрічі були потерпілий, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 , який повідомив, що поверне посвідчення УБД ОСОБА_8 , якщо обидва потерпілих потерпілі напишуть розписку про відсутність претензій до ОСОБА_3 , що вони й зробили. Що стосується тепловізору, то потерпілому цей пристрій ніколи не довіряли і з ОСОБА_9 він ніколи в один нарядне заступав. Тепловізор дійсно розбили, однак потерпілі до цього не причетні і обвинувачений ніколи не вимагав від них гроші на ремонт тепловізора, а весь час вимога була саме за повернення УБД.
		 
		4. Копія посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_6 (т.3 а.с. 113), виданого Управлінням персоналу штабу ВЧ НОМЕР_4 30 квітня 2015 року ОСОБА_8 .
		   
		5. Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він разом з ОСОБА_8 проходили військову службу в батальйоні, яким з березня 2015 року командував ОСОБА_3 . Під час несення служби потерпілий один раз притягувався дисциплінарної відповідальності за вживання алкоголю. Восени перед звільненням ОСОБА_3 демонстрував потерпілому його посвідчення учасника бойових дій, однак коли потерпілий звільнився то посвідчення не отримав. Через деякий час потерпілий разом з ОСОБА_8 приїхали до смт. Черкаське з метою отримати свої посвідчення УБД, однак обвинувачений посвідчення не дав, запропонувавши заплатити за нього 5 000 гривень на що потерпілий відповів відмовою. Ще через деякий час потерпілий знову зустрічався з обвинуваченим з приводу отримання посвідчення, але ОСОБА_3 повідомив, що це офіційний документ, який він з собою не носить, для його отримання треба їхати в військову частину, а потім на телефоні показав напис «5000 гривень з кожного», повідомивши, що в разі відмови посвідчення не видасть. Ще через деякий час потерпілий зателефонував ОСОБА_3 , який доручив усі питання вирішувати з ОСОБА_10 , а той, в свою чергу, повідомив потерпілому банківську карту на яку треба було перерахувати гроші. Коли потерпілий перераховував 5000 гривень на цей номер карти, то бачив, що карта належить ОСОБА_3 . Через два тижні після перерахування коштів потерпілий зателефонував ОСОБА_3 з метою забрати посвідчення і той запропонував зустрітись у м. Дніпро. Через деякий час вони зустрілись, але посвідчення обвинувачений не дав, повідомивши, що заним треба їхати у військову частину. Тоді вони домовились, що посвідчення потерпілому надішлють поштою і він дійсно отримав посвідчення через три дні у відділені « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в м. Миколаєві. Тепловізор він не ламав і вимоги відшкодувати витрати на ремонт тепловізора від ОСОБА_3 не отримував. 
		 
		6. Облікова картка ОСОБА_9 до військового квитка (т.3 а.с. 141).
		 
		7. Витяг з Наказу військового комісаріату ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.08.2014 № 1-4 (т.3 а.с.142), згідно якого єфрейтора запасу ОСОБА_9 призване на військову службу у зв`язку з мобілізацією з 28 серпня 2014 року в команду НОМЕР_12 та направити для проходження військової служби до 169 НЦ Десна.
		 
		8. Витяг з Наказу Командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 АДРЕСА_6 від 28.09.2015 (т.3 а.с. 143), згідно якого ОСОБА_9 , який в період з 4 липня 2015 року по 28 вересня 2015 року приймав участь у проведенні антитерористичної операції, виключено із списків особового складу частини з 28 вересня 2015 року.
		 
		9. Заяви ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (т.3 а.с.2-3) про вимагання ОСОБА_3 неправомірної вигоди у розмірі 5000 гривень з кожного за сприяння видачі посвідчення учасника бойових дій.
		 
		10. Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що проходить службу у військові частині з першої хвилі мобілізації і там познайомився з ОСОБА_3 , який був одним з командирів його підрозділу. Свідок згідно військового квитка був командиром взводу, але фактично виконував обов`язки старшини, відповідав за дисципліну і за наряди. В 3-й хвилі мобілізації в їх підрозділ мобілізувались ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які за час несення служби зарекомендували себе з негативного боку, так як були недисципліновані і вживали алкоголь, а тому їх ніколи не ставили в наряд разом, так як вони могли «відкрити» підрозділ і в наряд вони ходили тільки з більш відповідальними солдатами. У підрозділі був один тепловізор, який видавався на виїзди і ніколи не давався в наряд, так як до нього дуже бережно відносились, а тому безвідповідальним потерпілим його ніколи б не довірили. Восени 2015 року ОСОБА_9 і ОСОБА_8 демобілізувались, а весною 2016 року вони приїздили в смт. Черкаське, де зустрічались з ОСОБА_3 та говорили, що не отримали посвідчень УБД. Також свідок знає, що на початку літа 2016 року на полігон «Широкий лан» приїздив ОСОБА_9 де говорив з ОСОБА_3 , а потім підійшов до свідка і запитав як йому отримати посвідчення УБД на що свідок повідомив, що не вирішує це питання. Після цього потерпілі декілька разів телефонували свідкові з приводу отримання посвідчення і паралельно були розмови про те, що ОСОБА_8 і ОСОБА_9 винні ОСОБА_3 чи то 5000 гривень чи то по 5000 гривень, однак за що саме свідок не знає. Через деякий час свідкові зателефонував ОСОБА_9 і свідок, з дозволу ОСОБА_3 , дав номер банківської карти обвинуваченого, а через деякий час ОСОБА_3 дав вказівку передати посвідчення УБД, але так як свідок був зайнятий, то посвідчення УБД передавав ОСОБА_13 . Також свідок підтвердив, що навесні 2016 року він разом з ОСОБА_3 їздили до м. Вознесенськ для отримання техніки. 
		 
		11. Витяги з наказів командира військової частини польової пошти НОМЕР_2 від 12.03.2016 № 66 (т.2 а.с. 74), від 20.06.2016 № 168 (т.2 а.с. 75), від 27.06.2016 № 175 (т.2 а.с. 76), від 19.07.2016 № 196 (т.2 а.с. 77) про прибуття та початок виконання службових обов`язків з 10.03.2016 командир взводу управління 2 гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи молодшого сержанта ОСОБА_10 , про його вибуття в район проведення антитерористичної операції 20.06.2016, про його вибуття у щорічну відпустку за 2016 рік з 25.06.2016 по 30.06.2016 та з 19.07.2017 по 30.08.2016.
		 
		12. Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що у вересні 2015 він обіймав посаду головного сержанта батареї, командира гармати і командира вогневого взводу та займався сержантським складом, а ОСОБА_3 обіймав посаду командира батареї. В їх батареї служили ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , які знаходились у безпосередньому підпорядкуванні свідка та зарекомендували себе з негативного боку, так як вживали алкоголь і були вкрай недисципліновані. Свідок вимушений був ставити їх двох в наряд, так як людей було мало, однак коли потерпілі були в наряді свідок постійно перевіряв їх. В їх батареї був один тепловізор, який дуже цінний. Цей тепловізор вони ніколи не брали на виїзди, однак постійно видавали в наряд, в тому числі і потерпілим. Одного разу свідок видав потерпілим тепловізор, а коли ті повернулись з наряду, то повідомили, що він поломаний про що свідок доповів ОСОБА_3 на що останній просив ОСОБА_9 і ОСОБА_8 відремотувати тепловізор. Що стосується посвідчень УБД, то документи на їх виготовлення збирав замполіт ОСОБА_14 і він же видавав посвідчення військовослужбовцям. 
		 
		13. Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_3 знайомий, так як свідок був командиром бригадно-гвардійської групи, а ОСОБА_3 командиром батареї. Приблизно в квітні 2016 року ОСОБА_3 приймав техніку у м. Вознесенську, згідно рішення свідка. 
		 
		14. Постанова заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону від 16.06.2016 про проведення спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_3 і ОСОБА_10 з метою перевірки спрямованості намірів останніх та спостереження за поведінкою строком не більш ніж 60 діб (т. 3 а.с. 63)
		 
		15. Заява ОСОБА_9 старшому оперуповноваженому сектору відділу БКОЗ Управління СБ України в Миколаївській області полковнику ОСОБА_16 від 13.07.2016 та акт прийому-передачі грошових коштів (т.3 а.с. 78-79), згідно якої ОСОБА_9 надав в рамках кримінального провадження № 42016160410000268 від 14.06.2016 для документування протиправної діяльності командира 3-ї самохідно-гаубичної батареї ВЧ НОМЕР_2 власні грошові кошти у розмірі 5000 гривень, а саме: 28 купюр номіналом по 100 та 200 гривень. 
		 
		16. Протокол огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр від 13.07.2016 (т.3 а. с. 76-77) в ході якого були оглянуті грошові купюри сумі 5000 гривень банкнотами в кількості 6 штук номіналом по 100 гривень та 22 штуки номіналом по 200 гривень, які необхідні для проведення заходів по отриманню фактичних даних щодо отримання неправомірної вигоди командиром 3-ї самохідно-гаубичної батареї військової частини польова пошта НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_3 . В ході огляду переписані їх серії та номери та кошти передані ОСОБА_9 , які він за вимогою ОСОБА_3 повинен сплатити на банківський розрахунковий рахунок № НОМЕР_9 , відкритий в ПАТ КБ «Приват Банк» та який належить ОСОБА_3 .
		 
		17. Розписка ОСОБА_9 на ім`я слідчого прокуратури (т.3 а.с.24), згідно якої ОСОБА_9 добровільно передав конверт Нової пошти, лист талонів серії НОМЕР_10 видане на його імя, посвідчення учасника бойових дій, експрес-накладна№ 59000193673137 та квитанція Приват банка поповнення картки на 5000 грн. 
		 
		18. Протокол огляду речей та документів від 20.07.2016 (т.2 а.с.56-64) в ході якого було оглянуто добровільно надані ОСОБА_9 :
		- конверт «нової пошти» в якому знаходилось посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 від 30 квітня 2015 року видане на ім`я ОСОБА_9 та лист талонів серія ВА № 158459 на право одержання ветераном війни і особою, на яку поширюється чинність Закону України «Про статут ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості, виданий учаснику бойових дій ОСОБА_9 за посвідченням серії НОМЕР_5 .
		- експрес-накладна щодо отримання товару, яка оформлена 18 липня 2016 року в м. Сєверодонєцьк вул. Єгорова, 32/2 відділення № 5, номер телефону « НОМЕР_13 » та прізвище, ім`я контактної особи « ОСОБА_17 » з розрахунковою датою прибуття 20 липня 2016 року в м. Миколаїв, відділення № 3, вул. Електронна, 81/7, номер телефону « НОМЕР_14 » та прізвище ОСОБА_18 ». Час отримання  «20.07.2016 о 10 год. 27 хв., ОСОБА_9 , НОМЕР_15 та мокра печатка ТОВ «Пост Фінанс», і.к. НОМЕР_16 . 
		- квитанція щодо сплати переказу посилки, яка проходила в АДРЕСА_7 , безготівковий переказ коштів за переказ 37 грн., платник ОСОБА_18 , отримувач ТОВ «Нова Пошта»;
		- квитанція «ПриватБанку» якою зафіксовано дату, час і місце «13.07.2016, 11 год. 47 хв., просп. Центральний, Поповнення картки за номером» рахунок одержувача « НОМЕР_17 », сума «5025,13 грн.», комісія «25,00 грн», разом «5050,13 грн.», результат «Опрацьовано. Строк виконання  3 дні, 14». 
		 
		19. Протокол про результати проведення негласної слідчої дії, аудіо, відеоконтролю від 16 серпня 2016 (т.3 а.с.71-74), згідно якого на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Миколаївскої області проведено 15.07.2017 негласну слідчу (розшукову) дію «аудіо-, відеоконтроль особи» стосовно ОСОБА_3 , результати якої було переглянуто в судовому засіданні, в ході якої встановлено факт зустрічі ОСОБА_9 і ОСОБА_3 о 08:40 годині біля ресторану «МакДональдз», що розташований в районі зупинки «Підстанція» в ході якої між потерпілим і обвинуваченим відбулась розмова із суті якої зрозуміло що ОСОБА_9 приїхав за посвідченням з м.Миколаїва до м. Дніпро, на що ОСОБА_3 повідомив, що посвідчення у нього не має і його вишлють в найближчий час на адресу вказану ОСОБА_9  АДРЕСА_4 . Також ОСОБА_9 повідомляє, що другий чоловік пізно привіз фінанси, а тому не вдалось перерахувати їх до зустрічі. ОСОБА_9 просить вислати два посвідчення, на що ОСОБА_3 відповідає відмовою та припиняє зустріч. 
		 
		20. Протокол за результатами проведення оперативно-технічного заходу по зняттю інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 03.08.2016 (т.3 а.с. 94-103), згідно якого за ухвалами слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області ОСОБА_19 від 15 червня 2016 року №№2028т, 2029т, за №№ телефонів: « НОМЕР_18 » та « НОМЕР_19 », якими користуються ОСОБА_10 та ОСОБА_3 було проведено зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у період з 18.06.2016 по 17.08.2016 в ході якого встановлено:
		- розмову 07.07.2016 між ОСОБА_9 і ОСОБА_3 в ході якої вони домовляються про зустріч з метою отримання потерпілим документів, ОСОБА_3 наполягає на тому щоб ОСОБА_9 приїхав особисто, а той просить «збавити ціну»;
		- розмову 08.07.2016 між ОСОБА_9 і ОСОБА_3 в ході потерпілий питає чи зможе він вирішити питання без ОСОБА_8 і отримує ствердну відповідь та рекомендує зателефонувати « ОСОБА_20 »;
		- розмову 08.07.2016 між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в ході якої потерпілий говорить що телефонує по дорученню ОСОБА_3 , на що ОСОБА_10 повідомляє, що запитає у ОСОБА_3 і зв`яжуться пізніше; 
		- розмову 08.07.2016 між ОСОБА_10 і ОСОБА_3 в ході якої обговорюють розмову між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 і ОСОБА_3 повідомляє, що в разі якщо ОСОБА_9 все зробить, то ОСОБА_10 має потерпілому віддати документи з зеленої папки. Теж саме стосується і ОСОБА_8 ;
		- розмову 09.07.2016 між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в ході якої потерпілий пропонує перерахувати кошти на карту за себе і ОСОБА_8 проти чого ОСОБА_10 не заперечує;
		- розмову 09.07.2016 між ОСОБА_10 і ОСОБА_3 в ході якої ОСОБА_10 просить ОСОБА_3 вислати йому номер карти і відразу надходить смс повідомлення з номером карти;
		- розмову 09.07.2016 між ОСОБА_10 і ОСОБА_3 в ході якої обговорюють перерахування коштів та можливість пересилки документів;
		- розмову 12.07.2016 між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в ході якої потерпілий повідомляє, що чекає ОСОБА_8 , який має привезти свою половину, які він перерахує на картку;
		- розмову 12.07.2016 між ОСОБА_9 і ОСОБА_3 в ході якої потерпілий повідомляє, що чекає ОСОБА_8 , який має привезти свою половину, що потерпілий перерахує на картку свою половину і в п`ятницю приїде в м. Дніпро. Домовляються про зустріч в ході якої ОСОБА_9 має віддати другу половину і забрати посвідчення. . 
		- розмову 13.07.2016 між ОСОБА_9 і ОСОБА_3 в ході якої потерпілий запитує чи отримав ОСОБА_3 
		- розмову 13.07.2016 між ОСОБА_9 і ОСОБА_3 в ході якої ОСОБА_3 повідомляє, що вишле поштою…
		- розмову 13.07.2016 між ОСОБА_9 і ОСОБА_3 в ході якої ОСОБА_9 запитує одне чи два вишле ОСОБА_3 , отримує відповідь, що одне та повідомляє, що має розрахуватись за друге, а тому приїде в м. Дніпро 15-го числа;
		- розмову 14.07.2016 між ОСОБА_9 і ОСОБА_3 в ході якої ОСОБА_3 пропонує вислати на що ОСОБА_9 не погоджується, так як має намір розрахуватись за друге і забрати його; 
		- розмову 15.07.2016 між ОСОБА_9 і ОСОБА_3 в ході якої останні намагються зустрітись на «Підстанції»;
		- розмову 15.07.2016 між ОСОБА_10 і ОСОБА_3 в ході якої ОСОБА_3 дає вказівку відправити одну посилку та домовляються, що відправить посилку замполіт;
		- розмову 15.07.2016 між ОСОБА_8 і ОСОБА_3 в ході якої ОСОБА_8 повідомляє, що передав гроші через ОСОБА_9 , на що ОСОБА_3 повідомляє, що йому нічого не треба;
		- розмову 15.07.2016 між ОСОБА_9 і ОСОБА_3 в ході якої ОСОБА_3 повідомляє, що ОСОБА_8 сам має приїхати і говорити за себе;
		- розмову 22.07.2016 між ОСОБА_9 і ОСОБА_3 в ході якої потерпілий підтверджує отримання посилки.
		 
		21. Протокол про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 13 липня 2016 (т.3 а.с. 91-92), згідно якого під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії були використані заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 5000 грн. Так 13.07.2016 о 09-15 год. в приміщенні будівлі за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 40, ОСОБА_9 , якого залучено до проведення негласної слідчої (розшукової) дії, в присутності понятих вручено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 5000 грн. банкнотами в кількості 28 штук номіналами 100 та 200 гривень, які він поклав до внутрішньої кишеня штанів. Близько 11-30 год. 13.07.2016 ОСОБА_9 зайшов до відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованого за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний, 73, в якому з використанням терміналу здійснив перерахування 5000 грн., попередньо вручених йому в Управлінні СБ України в Миколаївської області, на банківський розрахунковий рахунок № НОМЕР_9 , відкритий в ПАТ КБ «Приват Банк», належить фізичній особі ОСОБА_3 . Для проведення плати ОСОБА_9 використав реквізити. А саме номер розрахункової карти, який у вигляді SMS отримав від ОСОБА_10 на № 099-060-04-10, що перебуває у володінні та користування ОСОБА_9 Квитанцію про оплату вказаних коштів ОСОБА_9 передав оперативному працівнику УСБУ в Миколаївській області.
		 
		22. Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 10.08.2016 (т.2 а.с 6-8), згідно якого на підставі ухвали слідчого Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.07.2016 (т. 2 а.с. 1) слідчим у межах кримінального провадження отримано доступ до банківської таємниці, а саме, до анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку та виписка по картковому рахунку № НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_3 ..
		Згідно вказаної виписки (т. 2 а.с. 12) на картковий рахунок ОСОБА_3 13.07.2016 о 15:09 годин надійшли грошові кошти в сумі 5000 гривень, які були перераховані через термінал самообслуговування розташований в м. Миколаїв, пр. Леніна, 73 платником з номером телефону НОМЕР_20 з яких 1000 гривень були зняті в цей же день о 17:21 в АДРЕСА_5 , та частина коштів витрачена на покупки в торгових точках. 
		 
		23. Такі ж данні отримані в ході тимчасового доступу до документів від 16.09.2016 (т.2 а.с 24), на підставі ухвали слідчого Центрального районного суду м. Миколаєва (т. 2 а.с. 21) в ході якого отримано доступ до рух коштів на електронній платіжній картці ОСОБА_3 у ПАТ КБ «Приватбанк» за період з 22.08.2015 по 27.08.2016 (т. 2 а.с. 26-51).
		 
		24. Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила, що вона являється військовослужбовцем в/ч НОМЕР_21 та працює на посаді офіцера психолога. В березні 2014 вона займала посаду діловода і займалась веденням діловодства ДСК, зокрема, в її обов`язки входив збір і обробка документів щодо присвоєння статусу УБД військовослужбовцям. На той час ще не було нормативно врегульовано порядок збору документів, а тому збирали персональні данні щодо військовослужбовців, свідок виготовляла довідки про їх участь в АТО а також готувала витяги з наказів по стройовій частині, реєструвала довідки в книзі довідок. Після виписки посвідчення УБД, їх отримували військовослужбовці, а також командири або за їх дорученням інші офіцери, які передавали їх військовослужбовцям безпосередньо в місці їх розташування. Про отримання посвідчення УБД для передачі, командир ставив свій підпис. В разі отримання посвідчення УБД військовослужбовцем, той особисто розписувався у відомості. 
		 
		25. Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що працює з 01.12.2014 року помічником начальника відділення персоналу штабу ВЧ НОМЕР_22 . Свідок роз?яснила порядок отримання посвідчень УБД, а саме, якщо військовослужбовець потрапляв в зону АТО, він вже мав право на отримання посвідчення учасника бойових дій. В цьому випадку комісія збирала документи: ксерокопія паспорта, ідентифікаційного номеру, згоду на обробку персональних даних, витяги з наказу командиру військової частини про вхід та вихід з зони АТО, робили запити на штаб АТО. Забрані документи передавали в штаб бригади, де вони оформлювались та відправлялись до ОК «Схід». Після цього видавали посвідчення. Самі посвідчення передавались військовослужбовцям через командирів підрозділів, яким видавались відомості, де розписувались військовослужбовці при отриманні посвідчення учасника бойових дій. В подальшому ці відомості повертались у штаб. Після звільнення військовослужбовцям посвідчення видавали у військ комісаріатах за місцем їх проживання. 
		 
		26. Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив, що він є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_21 з 13.01.2016 і на нього було покладено обов`язки по оформленню посвідчень УБД. Зокрема, він збирав документи військовослужбовців, відправляв на КСВ, отримував протокол та видавав посвідчення керівникам підрозділів для їх передачі військовослужбовцям. Особа, яка отримувала посвідчення УБД розписувалась про його отримання. Самі посвідчення виготовлялись у ОК Схід і там їх забирав представник військової частини про що розписувався, а потім їх забирали командири підрозділів в частині, які також розписувались. Як правило командири підрозділів видавали посвідчення УБД вже в кінці служби щоб солдати їх не втратили.
		 
		27. Протокол огляду від 26.09.2016 за участі свідка ОСОБА_23 (т.2 а.с.139-140) об`єктом якого є «Книга персонального обліку військовослужбовців (інших осіб), яким видані посвідчення учасника бойових дій, нагрудні знаки «Ветерані війни  учасник бойових дій» та листи талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості» в якій відсутні відомості щодо отримання військовослужбовцям військової частини  польова пошта НОМЕР_2 ОСОБА_8 і ОСОБА_9 .
		 
		28. Реєстр надходження та видачі посвідчень учасника бойових дій містить відомості про наявність посвідчень учасників бойових дій ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (т.2 а.с. 158) 
		 
		29. Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що він являється військовослужбовцем і за усним розпорядженням командира готував документи на отримання військовими посвідчень УБД, а коли вони були готові, то їздив до штабу, де отримував посвідчення, талони на знижку на проїзд, відомості в яких мали розписуватись і він завжди особисто вручав посвідчення УБД військовослужбовцям в присутності їх командирів. В кінці серпня на початку вересня 2015 в с. Московське, до свідка підійшов ОСОБА_3 , який попросив дати йому посвідчення УБД на ОСОБА_8 на що свідок погодився, дав посвідчення УБД, талони та відомість, яку ОСОБА_3 через декілька днів повернув з підписом ОСОБА_8 . В кінці березня 2016 в с. Черкаське ОСОБА_3 знову звернувся до свідка з проханням надати посвідчення на ОСОБА_9 і свідок надав посвідчення талони та відомість, а через декілька днів ОСОБА_3 повернув відомість з підписом від імені ОСОБА_9 . 
		 
		30. Оригінали відомостей про отримання посвідчень учасників бойових дій потерпілими ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , (т. 2 а.с. 136-137) досліджені в судовому засіданні за участі свідка ОСОБА_24 , який підтвердив, що відомості заповнені його почерком, а чи виконані підписи особисто ОСОБА_9 і ОСОБА_8 він не знає.
		 
		ІV. Оцінка Суду.
		 
		31. На початку оцінки, суд звертає увагу на загальні положення щодо доказування в кримінальному процесі, застосування яких в даному конкретному випадку створює умови для реалізації завдань кримінального провадження. 
		Так, частиною другоюстатті 17 КПКзакріплено стандарт доказування «поза розумним сумнівом» перед застосовуванням якого Суд вважає за необхідне зазначити, що не будь-який сумнів можна констатувати як розумний, існування сумнівів при прийнятті рішення є природним та не означає, що в разі наявності таких рішення є неправильним. Поняття «поза розумним сумнівом» не тотожне поняттю «абсолютна впевненість», яка передбачає непохитність і відсутність будь-яких вагань.
		Ізстатті 94 КПКвипливає стандарт «внутрішнього переконання», зміст якого зводиться до того, що суддя повинен вільно оцінювати докази на основі свого внутрішнього переконання, яке виникає не з вузької оцінки доказів наданих сторонами, а з оцінки їх з урахуванням життєвого досвіду судді та всіх обставин справи.
		 
		32. Оцінюючи надані стороною обвинувачення доказів, суд приходить до висновку, що вони відповідають вимогам належності та допустимості, а їх сукупність дозволяє прийти до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів. 
		 
		33. Так, свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ОСОБА_24 (див п. 24-26, 29) підтвердили, що у Збройних силах склались умови за яких командири підрозділів самостійно забирали посвідчення учасників бойових дій та видавали їх військовослужбовцям по закінченню служби, а свідок ОСОБА_24 підтвердив, що посвідчення потерпілих забрав ОСОБА_3 , що підтверджується додатково і відомостями заповненими свідком (див п. 29, 30).
		 
		34. З показань потерпілих (див п. 3, 5), свідка ОСОБА_10 (див п. 10), документів які підтверджують отримання посвідчення ОСОБА_9 20.07.2016 (див п. 17) видно, що після звільнення з військової служби потерпілі не отримали посвідчення учасників бойових дій, одне з яких вже очевидно було у ОСОБА_3 , а інше ОСОБА_3 , забрав у березні 2016. (див п. 29, 30), а з показань потерпілого ОСОБА_8 видно, що вже в той час ОСОБА_3 висунув вимогу про сплату 5000 гривень за отримання посвідчення. 
		 
		35. Також показаннями потерпілих і свідка ОСОБА_10 підтверджується, що потерпілі приїздили до смт. Черкаське навесні 2016, де зустрічались з обвинуваченим і просили видати їм посвідчення, чого ОСОБА_3 зроблено не було незважаючи на відсутність перешкод для видачі посвідчень, а з показань потерпілих видно, що в той час ОСОБА_3 висунув вимогу про сплату кожним потерпілим по 5000 гривень за отримання посвідчення. 
		 
		36. Цими ж доказами підтверджується факт звернення ОСОБА_9 до ОСОБА_3 , на полігоні «Широкий лан» на початку літа 2016 і знову, незважаючи на те, що не було підстав не видавати посвідчення потерпілим, ОСОБА_3 посвідчення не видав. 
		 
		37. Далі, з показань потерпілих, результатів проведення спеціального слідчого експерименту чітко вбачається факт створення умов за яких потерпілі не могли отримати посвідчення, факт перерахування 5000 гривень обвинуваченому потерпілим ОСОБА_9 , факт вмовляння Омельчуком СМ обвинуваченого повернути посвідчення УБД ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , поведінка ОСОБА_3 , який погодився повернути посвідчення ОСОБА_9 після отримання грошових коштів, дав вказівку вислати посвідчення і воно було вислане після отримання коштів, однак в той же час обвинувачений відмовився вислати посвідчення ОСОБА_8 доки той сам не приїде до обвинуваченого. Посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_11 після затримання обвинуваченого в обмін на розписку про те, що він претензій до обвинуваченого не має. 
		 
		38. При цьому оцінюючи докази, суд сприймає показання свідка ОСОБА_11 про те, що саме потерпілі поламали тепловізор неправдивими, так як вони суперечать показанням потерпілих, свідка ОСОБА_10 та протоколам НСРД в яких відсутні будь-які згадки про відшкодування шкоди завданої ушкодженням тепловізора, а сам ОСОБА_25 , згідно показань потерпілих, що підтверджуються клопотанням ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 55), привіз посвідчення ОСОБА_8 до м. Миколаєва і повернув його тільки коли потерпілі написали заяви про відсутність претензій до ОСОБА_3 , що свідчить про прихильність свідка до обвинуваченого і, як наслідок, спотворення фактичних обставин з метою уникненням ОСОБА_3 відповідальності. 
		 
		39. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать, що обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем у званні старшого лейтенанта, займаючи посаду командира 3-ої гаубичної самохідно-артилерійської батареї 2-го гаубичного самохідно-артилерійської групи військової частини  польова пошта НОМЕР_2 , використовуючи владу та службове становище, вимагав від потерпілих грошові кошти в розмірі 5000 гривень за видачу посвідчень і отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 5000 гривень і його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 368 КК України як закінчений замах на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди та за ч.3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. 
		 
		40. Доводи обвинуваченого про те, що грошові кошти потерпілі були йому винні за поломаний тепловізор суд приймає критично і розцінює як намагання уникнути відповідальності, так як в судовому засіданні не дано жодного доказу цим обставинам, крім показань свідка ОСОБА_11 , оцінка яким надана вище. В той же час потерпілі, свідок ОСОБА_10 підтвердили, що потерпілі до поломки тепловізора не причетні, а з усіх наданих протоколів НСРД не вбачається жодної згадки в розмовах між потерпілими, обвинуваченим та ОСОБА_10 про тепловізор. 
		 
		41. Доводи обвинуваченого про те, що в квітні 2016 року він приймав техніку у м.Вознесенськ і ніяк не міг зустрічатись з потерпілими в смт. Черкаське суд не приймає до уваги, так як дійсно, з показань свідка ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , та нарядів на отримання техніки обвинувачений в період з 11.04.2016 по 19.04.2016 перебував у м.Вознесенськ, однак це не спростовує і показання потерпілих та того ж свідка ОСОБА_10 про те, що обвинувачений і потерпілі в квітні зустрічались в смт. Черкаське, так як обвинувачений не перебував у м. Вознесенськ протягом всього квітня. 
		 
		42. Посилання обвинуваченого на неправдивість показань свідка ОСОБА_10 , так як останній ніколи не ставив в наряд солдат і не міг знати про те, яким чином ставали в наряд потерпілі, що підтверджується в тому числі і наказам (див п. 11) суд не приймає до уваги, так як його показання узгоджуються з іншими описаними вище доказами, такими як показання потерпілих, протоколи НСРД на яких зафіксовані розмови свідка з потерпілими та обвинуваченим, і сам свідок повідомляв, що він фактично виконував обов`язки старшини, відповідав за дисципліну і за наряди, а копії наказів на які посилаються обвинувачений не містять переліку обов?язків свідка ОСОБА_10 .
		 
		43.Посилання сторонизахисту нанедопустимість протоколу оглядута врученнязаздалегідь ідентифікованихзасобів грошових купюрвід 13.07.2016та протоколу про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 13 липня 2016 в зв`язку з тим, що під час проведення цих слідчих дій не було здійснено їх фіксування технічними засобами, а показання потерпілого слід сприймати критично, суд не приймає до уваги так як КПК України не містить вимоги про обов`язкове фіксування цих слідчих дій за допомогою технічних пристроїв, а оцінка показанням потерпілого вже дана судом вище. 
		 
		V. Призначення покарання.
		 
		44. При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує:
		44.1. ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до корупційних тяжких злочинів;
		44.2.наслідки та обставини вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;
		44.3.наслідки, обставини, ступінь здійснення протиправного наміру та причини, внаслідок яких злочин передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 368 КК України не був доведений до кінця; 
		44.4. данні про особу обвинуваченого, зокрема його вік, те що він має зареєстроване місце проживання, по місцю роботи характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває;
		44.5. відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66, 67 КК України;
		45. З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням додаткових покарань у виді позбавленням права обіймати військові посади у Збройних силах України та з конфіскацією майна.
		46. Також суд вважає за доцільне застосувати положення ст. 54 КК України та позбавити ОСОБА_3 військового звання, оскільки останнім вчинено корупційний злочин під час перебування на військовій службі. 
		47. Застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69, 75 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті та звільнення від відбуття покарання з випробовуванням не передбачене вказаними положеннями КК України в зв`язку тим, що злочини передбачені ч. 3 ст. 368 КК України та ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 368 КК України відносяться до корупційних. 
		 
		 
		 
		VI. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
		 
		   48. Вирішуючи заявлений цивільний позов (т.3 а.с 136) ОСОБА_9 до ОСОБА_26 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 5000 гривень, суд, заслухавши доводи цивільного позивача ОСОБА_9 та цивільного відповідача ОСОБА_3 , дослідивши надані ними докази з точки зору належності і допустимості, та розглянувши цивільний спір у кримінальному провадженні, на підставі ч. 5ст. 128 КПК України, за правилами, встановленими цим Кодексом та в частині процесуальних відносин, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, які цим Кодексом не врегульовані, застосувавши нормиЦивільного процесуального кодексу Українив частині, що не суперечать засадам кримінального судочинства, приходить до наступних висновків.
		    Дійсно внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди з ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , чим спричинені матеріальні збитки ОСОБА_9 у сумі 5000 гривень, які він 13.07.2016 з використанням терміналу здійснив перерахування на банківський розрахунковий рахунок № НОМЕР_9 , відкритий в ПАТ КБ «Приват Банк» та який належить ОСОБА_3 (т.3 а.с.93). 
		   Згідно з ч. 1ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має прав пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.
		   Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		   Зокрема, ч. 1ст. 1166 ЦК Українивстановлено, що майнова шкода, завдана майну фізичної особи неправомірними рішеннями, діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а тому, суд вважає за необхідним задовольнити цивільний позов.
		 
		49.Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно достатті 100КПК України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368,370-371,373-374,376 КПК України, 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 368 КК України та призначити покарання:
		-за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 368 КК України у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати військові посади у Збройних силах України строком на один рік, з конфіскацією майна та з позбавленням на підставі ст. 54 КК України військового звання капітан;
		-за ч. 3 ст. 368 КК України у виді шести років позбавлення волі з позбавленням права обіймати військові посади у Збройних силах України строком на два роки, з конфіскацією майна та з позбавленням на підставі ст. 54 КК України військового звання капітан.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши до відбуття шість років позбавлення волі з позбавленням права обіймати військові посади у Збройних силах України строком на два роки, з конфіскацією майна та з позбавленням військового звання капітан.
		Строк відбуття основного покарання у виді позбавлення волі відраховувати з моменту затримання ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили. 
		Зарахувати у строк відбуття основного покарання у виді позбавлення волі строк перебування ОСОБА_3 під вартою з 22.08.2016 по 06.04.2017 із розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі. 
		 
		Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити. 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
		 
		Речові докази: сторінки «Книги Персонального Обліку військовослужбовців (інших осіб), яким видані посвідчення учасника бойових дій, нагрудні знаки «Ветеран війни  учасник бойових дій» та листи талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотоковою знижкою їх вартості» з підписами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 зберігати у матеріалах кримінального провадженння.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
		   Вирок підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору. 
		 
		    Суддя:                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...