Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 180/2297/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 02.02.2022. Зареєстровано: 03.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2022.
Дата набрання законної сили: 01.03.2022
Номер судового провадження: 2/180/55/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 180/2297/21
		2/180/55/22 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 січня 2022 р. 
		 
		Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Тананайська Ю.А. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Марганці цивільну справу  № 180/2297/21 за позовною заявою адвоката Працевитого Геннадія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Київська міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
		ВСТАНОВИВ:
		Адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Київська міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис № 24943 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості в розмірі 25114,80 грн. На підставі виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрієм Сергійовичем відкрито виконавче провадження № 65720811 від 08.06.2021 року в процесі якого звернено стягнення на доходи ОСОБА_1 . Посилається на те, що приватний нотаріус, при вчиненні виконавчого напису, не пересвідчився у безспірності вимог ТОВ «Українські фінансові операції», що є порушенням вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат».
		Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 29.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 24943 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості в розмірі 25114,80 грн; стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 8022,00 грн.
		Ухвалою судді від 24 вересня 2021 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. 
		27 січня 2022 року генеральним директором ТОВ «Українські фінансові операції» надано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, оскільки зазначений розмір на правову допомогу є завищеним і не відповідає складності справи.
		Треті особи письмових пояснень з приводу позовної заяви не надали.
		Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що 29.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис № 24943 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості за кредитним договором № 322132 від 26.04.2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер», право вимоги за яким було відступлено ТОВ «Українські фінансові операції» на підставі договору факторингу № 1-31/08-Д від 31.08.2020 року за період з 30.08.2020 року по 28.04.2021 року в розмірі 25 114,80 грн. (з яких 3600,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2462,40 грн, - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 18122,40 грн. - заборгованість за нарахованою пенею; 930,00 грн. плата нотаріусу).
		Також встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича перебуває виконавче провадження № 65720811 з примусового виконання виконавчого напису №24943 від 29.04.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 25 114,80 грн.
		Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
		В оспорюваному виконавчому написі, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович посилається на статтю 87 Закону України «Про нотаріат» та на п. 2 Переліку за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.
		За змістом положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
		Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
		Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
		Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 12 червня 2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
		Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 12 червня 2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеними нижче.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
		Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
		Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
		З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
		Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
		   У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
		       За нормами ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
		       Згідно із квитанцією від 20.09.2021 року позивач сплатила судовий збір в розмірі 908,00 грн. 
		       Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
		       У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
		       Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
		       В позовній заяві позивач просив стягнути 8022,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
		       Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		       1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		       2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		       Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		       Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		       1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		       2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		       3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		       4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		       У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		       Згідно договору про надання правової (правничої) допомоги, додаткового договору, сторонами узгоджено кількість часу витраченого адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого» під час надання правової допомоги за договором та вартість наданих послуг.
		       Відповідно до Акту № 164 від 11.08.2021 року про надання правової (правничої) допомоги за договором про надання правової (правничої) допомоги від 11.08.2021 року по справі адвокатським бюро «Юрконсалт» Геннадія Працевитого» надано такі послуги: складення позовної заяви, вартість послуг 3 000,00 гривень. Відповідно до Акту № 233 від 20.09.2021 року про надання правової (правничої) допомоги за договором про надання правової (правничої) допомоги від 11.08.2021 року по справі адвокатським бюро «Юрконсалт» Геннадія Працевитого» гонорар за ведення справи в суді склав 5022,00 гривень.
		       Верховний Суд у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 зазначив, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
		       Відповідачем направлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, розмір яких вважають необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами щодо їх оплати позивачем.
		           У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		       Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову.
		       Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		       У зв`язку з наведеним, суд може обмежити розмір судових витрат на професійну (правничу) допомогу з огляду на розумну необхідність таких судових витрат для конкретної справи.
		       З урахуванням вище викладеного, за наявності клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, а також враховуючи конкретні обставини справи, яка є справою незначної складності, справа розглядалася в спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи; вимоги, з якими заявник звернувся до суду; усталену практику з розгляду таких спорів про визнання виконавчого напису нотаріуса такими, що не підлягає виконанню; враховуючи співмірність позовних вимог, відповідно до яких судом визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 24943, яким стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість в розмірі 25 114,80 грн. та вартість послуг адвоката у справі, визначених в розмірі 8 022,00 грн., необхідність таких витрат для даної справи, суд вважає, що вартість послуг адвоката є завищеною та підлягає зменшенню до суми 3 000,00 грн.
		       В стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу представнику позивача слід відмовити.
		Керуючись ст. ст. 141, 258,259,263-265 ЦПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		Позов   адвоката Працевитого Геннадія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Київська міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.  
		Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 29.04.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за № 24943 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість в розмірі 25 114 гривень 80 копійок.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі ) гривень 00 копійок.
		В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.
		Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Марганецький міський суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
		Відомості щодо учасників справи:
		Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП  НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: ТОВ «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, місце знаходження: 03150, місто Київ, вулиця Завгородня, будинок № 15, офіс 313.
		Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місце знаходження: 01001, м. Київ, вулиця Мала Житомирська, будинок № 6/5.
		Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, місце знаходження: 49005, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок № 21, приміщення 49, кімната 308. 
		Повний текст рішення виготовлено 27 січня 2022 року.
		 
		 
		 
		 
		Суддя: Ю. А. Тананайська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...