Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/7038/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2022. Зареєстровано: 03.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2022.
Дата набрання законної сили: 04.04.2023
Номер судового провадження: 1-кп/495/206/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019160000000491

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 495/7038/19
		Номер провадження 1-кп/495/206/2022
		02 лютого 2022 рокум. Білгород-Дністровський
		 
		Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі: 
		головуючого  одноособово судді ОСОБА_1 
		за участю секретарів судового засідання  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі судум.Білгород-Дністровськогокримінальне провадженнявнесеного вЄРДР №12019160000000491 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смолдирів, Баранівського району, Житомирської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню доньку  інваліда 2001 року народження, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, 
		 
		сторони кримінального провадження:
		прокурор Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5 
		прокурори Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		представник потерпілого ОСОБА_9  захисник ОСОБА_10 
		обвинувачений ОСОБА_4 
		захисник ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Обвинувачений  ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставинах:
		Так, 10.05.2019 року, приблизно о 13:00 годині, у денний час доби, обвинувачений  ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, тобто в порушення вимог п. 2.9. а) «Правил дорожнього руху» України, яким передбачено:
		п.2.9. «Водієві забороняється:
		а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,
		керуючи належним йому, технічно справним легковим автомобілем «Geely-MK1.5L», реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи при собі реєстраційні документи на вказаний транспортний засіб та посвідчення водія, здійснював рух по автодорозі Т-1610 сполученням «Білгород-Дністровський  Курортне  Миколаївка», з боку с.Курортне в напрямку с. Вільне, по ділянці проїзної частини вул. Центральна с. Приморське, Білгород-Дністровського району, Одеської області, зі швидкістю не менше 80-90 км/год.
		Під час руху по вказаній проїзній частинні обвинувачений  ОСОБА_4 , під впливом алкогольного сп`яніння, не переконався в безпеці свого руху, не обрав безпечну і допустиму швидкість руху в населеному пункті 50 км/год. згідно вимогам Правил дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку і конфігурацію проїзної частини, свої практичні навички керування транспортними засобами і стан свого здоров`я, а також особливості завантаження і стан свого автомобіля, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним,в результатічого наділянці зазначеноїпроїзної частини АДРЕСА_2 ,перед яким проїзна частина мала заокруглення вліво за ходом руху його автомобіля, діючи необережно та в порушення вимог п.п. 1.5., 2.3. б), 12.1., 12.4. і 12.9 б) «Правил дорожнього руху України», які наказують:
		п.1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
		п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
		п.12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
		п.12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
		п.12.9 Водієві забороняється:
		б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 Знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", 3.31 Знак 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил;
		не зменшив швидкість руху свого автомобіля до безпечної та встановленою в населеному пункті 50км/год., а проявляючи злочинну самовпевненість, продовжив рух із зазначеною швидкістю, внаслідок чого, при в`їзді на заокруглення дороги ліворуч не впорався з керуванням свого автомобіля «Geely-MK1.5L», реєстраційний номер НОМЕР_1 , втратив контроль над його керуванням і допустив його виїзд в некерованому стані за межі проїзної частини на праве узбіччя, де передньою частиною автомобіля скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які рухались по узбіччю в попутному напрямку, продовжив рух, виїхав у кювет де допустив перекидання автомобіля, в процесі якого відбувся його контакт з деревом та забором дитячого закладу, в результаті чого, пішоходам ОСОБА_12 , ОСОБА_13 заподіяні тілесні ушкодження, від яких настала їх смерть на місці події.
		Внаслідок даної ДТП смертельно травмовано пішоходів:
		-ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який заподіяні наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-лицьова травма, що включає садна в області обличчя , рвану рану волосистої частини голови, крововиливи в м`які покриви кісток склепіння черепа, множинні відкриті переломи кісток мозкового і лицьового черепа, розтовчення речовини головного мозку; закрита травма грудної клітини з множинними синцями, крововиливами в м`яких тканинах стінок грудної клітини, множинними прямими і непрямими переломами переважно правих ребер, з крововиливами в тканину легень, з розривами грудного відділу хребта; закрита травма живота з синцями і саднами, з розривом печінки, розривами селезінки, з крововиливами в заочеревинну клітківку; множинні переломи кісток тазу; закриті і відкриті переломи кісток правої і лівої гомілок. Масивність поєднаної травми вказує на те, що виявлені при дослідженні трупа тілесні ушкодження виникли одномоментно, безпосередньо перед смертю і стали її причиною;
		- ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який заподіяні наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, що включала садна в області обличчя , крововиливи в м`які покриви кісток склепіння черепа, широкі крововиливи під павутинну оболонку півкуль головного мозку; закрита травма грудної клітини з розривом серця і аорти множинними прямими і непрямими переломами правих ребер, з крововиливами в тканину легень, з розривом грудного відділу хребта; закрита травма живота з розривом печінки; розрив лівого крижо-клубового зчленування (травма тазу); закритий перелом кісток правої гомілки. Масивність поєднаної травми вказує на те, що виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_13 тілесні ушкодження виникли одномоментно, безпосередньо перед смертю і стали її причиною. 
		Допущенні обвинуваченим ОСОБА_4 порушення вимог п. 2.9. а) і п. 12.1. «Правил дорожнього руху» України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді загибелі потерпілих ОСОБА_12 і ОСОБА_13 . 
		С початку судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 винним себе не визнавав, тому судом було визначено повний порядок дослідження доказів по кримінальному провадженню, та було допитано потерпілих і досліджено всі письмові докази сторони обвинувачення. 
		У судовому засіданні 02.02.2022 року обвинувачений  ОСОБА_4 винним себе визнав у повному обсязі, у зв`язку з чим було змінено раніше встановлений порядок дослідження доказів.
		Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам вимоги ч.3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого  ОСОБА_4 , потерпілих  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.
		Обвинувачений  ОСОБА_4 та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом обвинуваченого, потерпілих, дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого. Йому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляються права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.
		Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений  ОСОБА_4 пояснив, що 10.05.2019 року, приблизно о 13:00 годині, у денний час доби, при сухому дорожньому покритті, він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував належним йому автомобілем «Geely-MK1.5L», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі «Білгород-Дністровський  Курортне  Миколаївка», з боку с.Курортне в напрямку с. Вільне, по ділянці проїзної частини вул. Центральна с. Приморське, Білгород-Дністровського району, Одеської області. Під час руху по вказаній проїзній частинні в районі де проїзна частина мала заокруглення вліво за ходом руху він не зменшив швидкість руху, внаслідок чого, при в`їзді на заокруглення дороги ліворуч не впорався з керуванням і допустив виїзд за межі проїзної частини на праве узбіччя, де передньою частиною свого автомобіля скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які рухались по узбіччю в попутному напрямку. Далі, він з`їхав у кювет де його автомобіль перекинувся та здійснив зіткнення з деревом та забором. В результаті дорожньо-транспортної події пішоходи ОСОБА_12 та ОСОБА_13 померли. Пояснив, що перебував на рибалці, де кожного дня вживав алкогольні напої. В той день зранку він також випив келих вина та сів за кермо. Зазначив, що не відшкодовував шкоду потерпілим тому, що три роки перебуває під варто, та якщо б він перебував на волі та працював, то відшкодував шкоду потерпілим. Його родичі не відшкодовували шкоду тому, що його донька є інвалідом другої групи, а дружина не працює. Щодо самої події, то пояснив, що цей злочин був скоєний не навмисно, і наслідки, які він заподіяв буде пам`ятати все життя. Цивільні позови потерпілих визнав частково, а саме погодився з моральною шкодою кожному потерпілому у сумі по 200000грн. Матеріальну шкоду, заявлену потерпілим ОСОБА_14 визнав повністю. Щодо матеріальної шкоди, заявленої потерпілим Коновал, то визнав її частково, оскільки вважає, що потерпілий не міг придбати труну за 79000грн. Просив занадто суворо його не карати та призначити покарання у межах санкції статті.
		Потерпілий  ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що загибла ОСОБА_12 це була його бабуся. 10.05.2019 року йому зателефонували і розповіли, що сталося, після чого десь о 16.00 годині він приїхав на місце пригоди. Про самі обставини дорожньо-транспортної події йому відомо зі слів. Приїхавши на місце він побачив тільки автомобіль. Хто був за кермом автомобіля він дізнався від слідчого. Ні обвинувачений ні його родичі після пригоди ніякої допомоги не здійснювали. Просив покарати обвинуваченого суворо та позбавити його волі. Цивільний позов підтримав та просив його задовольнити. 
		Потерпілий  ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що загибла ОСОБА_13 це була його мати. 10.05.2019 року його мати ОСОБА_13 була в с. Приморське, так як займалася там по господарству. І цей день йому зателефонувала сусідка, яка розповіла, що сталося, після чого він приїхав до м. Білгород-Дністровський де забрав мати та поховав. Про обставини дорожньо-транспортної події йому відомо зі слів. Ні обвинувачений ні його родичі після пригоди ніякої допомоги не здійснювали. Просив призначити обвинуваченому найсуворіше покарання, передбачене санкцією статті у вигляді 10 років позбавлення волі. Цивільний позов підтримав та просив його задовольнити. 
		Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого  ОСОБА_4 у скоєні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 286 КК України  порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили загибель кількох осіб.
		Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому  ОСОБА_4 , суд відносить каяття. 
		Відповідно до ст. 67 КК України до обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому  ОСОБА_4 , суд відносить вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року ратифікованої законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Оскільки в судовому засіданні було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого  ОСОБА_4 кримінального обвинувачення, суд вважає необхідним призначити йому покарання.
		Відповідно до приписів ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні покарання обвинуваченому  ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, позитивну характеристику за місцем мешкання, його вік та стан здоров`я, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вчинив кримінальне правопорушення яке, згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
		Враховуючи викладене та те, обвинувачений  ОСОБА_4 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, його ставлення до скоєного, а саме те, що він свою провину визнав та розповів як за яких обставинах він вчинив злочин, враховуючи його сімейний стан, а саме те, що він одружений та має на утриманні неповнолітню доньку  інваліда, те що він має постійне місце проживання у м. Одеса, враховуючи його стан здоров`я, а саме те, що він з 2016 року перебуває на «Д» обліку у КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради» з діагнозом «психічні та поведінкові розлади в наслідок вживання алкоголю, синдром залежності», а також враховуючи думку потерпілих які просили суворо покарати обвинуваченого, суд приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання та вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк, достатній для досягнення цілей покарання.
		Суд приходить до переконання, що ізоляція обвинуваченого  ОСОБА_4 до позбавлення волі на певний строк відповідає вимогам справедливості при застосуванні покарання і відображує співмірність злочину та кари і тільки таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_9 заявив цивільний позов про стягнення з обвинуваченого  ОСОБА_4 на його користь майнової шкоди у розмірі 147461,08 грн., моральної шкоди у сумі 1000000 грн. та 10500 грн. за надання правової допомоги.
		При вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілого в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, суд приймає до увагипостанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні.
		За змістом ч.ч.1, 2ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичної білі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Таким чином, суд вважає, що потерпілий ОСОБА_9 має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що йому в наслідок протиправних дій обвинуваченого  ОСОБА_4 було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях у зв`язку зі втратою близького члена сім`ї.
		Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		З урахуванням викладеного, та часткового визнання обвинуваченим  ОСОБА_4 цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 , враховуючи душевні страждання останнього у зв`язку зі втратою члена сім`ї, суд вважає необхідним позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченого  ОСОБА_4 на користь потерпілого компенсацію моральної шкоди у сумі 250000 грн.
		В частині стягнення матеріальної шкоди, суд вважає необхідним задовольнити позов потерпілого у повному обсязі та стягнути з обвинуваченого  ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_9 компенсацію майнової шкоди у сумі 147461,08 грн., оскільки потерпілим у судовому засіданні було документально підтверджені свої витрати.
		В частині стягнення з обвинуваченого  ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_9 , 10500 грн. за правову допомогу, то суд вважає необхідним в цій частині позов задовольнити у повному обсязі, оскільки це підтверджено відповідною квитанцією, та не оспорюється обвинуваченим.
		Також, під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_8 заявив цивільний позов про стягнення з обвинуваченого  ОСОБА_4 на його користь майнової шкоди у розмірі 12950 грн., моральної шкоди у сумі300000 грн. 
		При вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілого в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, суд приймає до увагипостанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні.
		За змістом ч.ч.1, 2ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичної білі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Таким чином, суд вважає, що потерпілий ОСОБА_8 має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що йому в наслідок протиправних дій обвинуваченого  ОСОБА_4 було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях у зв`язку зі втратою близького члена сім`ї.
		Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		З урахуванням викладеного, та часткового визнання обвинуваченим  ОСОБА_4 цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 , враховуючи душевні страждання останнього у зв`язку зі втратою члена сім`ї, суд вважає необхідним позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченого  ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_8 компенсацію моральної шкоди у сумі 250000 грн.
		В частині стягнення матеріальної шкоди, суд вважає необхідним задовольнити позов потерпілого у повному обсязі та стягнути з обвинуваченого  ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_8 компенсацію майнової шкоди у сумі 12950 грн., оскільки потерпілим у судовому засіданні було документально підтверджені свої витрати, та зазначена сума не оспорюється обвинуваченим.
		Стягнути з обвинуваченого  ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової авто-технічноїекспертизи у сумі 4710,30 грн.
		Стягнути з обвинуваченого  ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової авто-технічної експертизи у сумі 1413,09 грн.
		Речові докази: автомобіль «Geely-MK1.5L», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Салгани  повернути обвинуваченому ОСОБА_4 .
		Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою  залишити без змін до вступу вироку у законну силу.
		 
		Керуючись ст.ст. 349, 369, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України та на підставі санкції вказаної статті призначити йому покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
		 
		Запобіжний захід обраний засудженому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою  залишити без змін до вступу вироку у законну силу.
		Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 відраховувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 10.05.2019 року.
		 
		Цивільний позов потерпілого  ОСОБА_9 задовольнити частково:
		Стягнути с засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого  ОСОБА_9 компенсацію матеріальної шкоди в сумі 147461,08 грн.
		Стягнути с засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого  ОСОБА_9 компенсацію моральної шкоди у сумі 250000 грн.
		Стягнути с засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого  ОСОБА_9 компенсацію за надання правої допомоги в сумі 10500 грн.
		В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
		 
		Цивільний позов потерпілого  ОСОБА_8 задовольнити частково:
		Стягнути с засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого  ОСОБА_8 компенсацію матеріальної шкоди в сумі 12 950 грн.
		Стягнути с засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого  ОСОБА_8 компенсацію моральної шкоди у сумі 250000 грн.
		В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
		 
		Речові докази: автомобіль «Geely-MK1.5L», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Салгани  повернути засудженому ОСОБА_4 .
		 
		Стягнути с засудженого ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової авто-технічноїекспертизи у сумі 4710,30 грн.
		Стягнути с засудженого ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової авто-технічної експертизи у сумі 1413,09 грн.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
		 
		Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
		 
		Копію вироку негайно видати засудженому та прокурору.
		 
		Суддя :                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...