Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 289/1360/15-ц : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2022. Зареєстровано: 04.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2022.
Дата набрання законної сили: 21.02.2022
Номер судового провадження: 6/289/5/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 289/1360/15-ц 
		Номер провадження 6/289/5/22 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03.02.2022 м. Радомишль
		 
		   Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: 
		головуючого - судді Мельника О.В. 
		за участю: секретаря судового засідання Грабіної К.Г.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , заінтересовані особиРадомишльський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Хмельницький), Державна прикордонна служба України про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,-
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про скасування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 07.08.2015 року у справі №289/1360/15-ц, заявнику було обмежено право (без вилучення паспорта), на виїзд за межі території України на термін - до виконання боргових зобов`язань згідно рішення суду.
		Дане рішення було прийнято на підставі подання старшого державного виконавця відділу ДВС Радомишльського РУЮ в рамках виконавчого провадження №43493263.
		23грудня 2021року ОСОБА_1 звернувся доРадомишльського районноговідділу державноївиконавчої службита отримаввідповідний витяг.Як вбачаєзаявник,виконавче провадження№43493263, в рамахякого йомубула вчиненазаборона навиїзд закордон, завершено. 
		Заявник вважає, що на даний час закінчилися всі можливі строки пред`явлення ПАТ КБ «Приват Банк» виконавчого документу до виконання, у відповідності до ст.. 12 Закону України «Про виконавче провадження», а тому просить суд скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 07.08.2015 року у справі №289/1360/15-ц.
		Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Гожий А.О. , в судове засідання не прибули, подали спільну заяву про розгляд справи за їх відсутності, заяву підтримують, просять задовольнити. Клопотань не заявляли.
		Представник заінтересованої особи - Радомишльський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Хмельницький) в судове засідання не з`явились. До суду подали заяву в якій просять проводити розгляд справи за їх відсутності та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.
		Зазначили, що згідно даних АСВП боргове зобов`язання ОСОБА_1 перед КП «ПриватБанк» не виконано.
		Представник заінтересованої особи - Державна прикордонна служба України в судове засідання не з`явились. До суду подали заяву в якій просять проводити розгляд справи за їх відсутності.
		Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного. 
		Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
		Відповідно до чч. 1-3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
		Згідно із п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконаннязобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
		Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
		Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
		Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
		Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
		Статтею 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантовано право на ефективний засіб юридичного захисту. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Положеннями ЦПК України, окрім іншого, передбачено право боржника звернутися до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження.
		Статтею 16 ЦК України передбачене право кожної особи звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Однім із способів захисту є відновленні становища, які існувало до порушення.
		З набранням чинності 28.08.2018 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» статтю 441 ЦПК України доповнено частинами 5-8, які передбачаютьправо боржника звернутися до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження.
		Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення такої заяви, слід перевірити, що відбулось до часу звернення боржника із заявою про скасування цих обмежень в частині виконання боржником зобов`язань, у зв`язку із ухиленням від виконання яких були застосовані обмеження щодо боржника у праві виїзду за кордон.
		Згідно статті 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачає, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він, зокрема, ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань.
		Тобто за приписами п. 5 ч. 1 статті 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» чітко визначають, що таке обмеження зберігається до виконання зобов`язання, а не до перебування виконавчих документів на примусовому виконанні.
		Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави для закінчення виконавчого провадження, наслідками чого згідно статті 40 цього закону є неможливість розпочати його знову за цим же виконавчим документом.
		Стаття 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про:закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої статті 39Закону; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.
		У такому випадку після винесення постанови про закриття виконавчого провадження виконавець надсилає електронну копію документа до Адміністрації прикордонної служби України, де знімається заборона.
		   На підтвердження заявленої вимоги про скасування обмеження ОСОБА_1 надано лише незавірену копію документу під назвою «ВП-спецрозділ» з якого слідує, що виконавче провадження № 43493263 завершено. Дата виконавчої дії зазначена 30.07.2014 року, повернення ВД стягувачеві п.2 ч.1. ст.. 47 (відсутність у боржника майна).
		   Жодних інших доказів заявником до суду не надано.
		В той же час, як зазначає сам заявник, ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 07.08.2015 року у справі №289/1360/15-ц, йому було обмежено право (без вилучення паспорта), на виїзд за межі території України на термін - до виконання боргових зобов`язань згідно рішення суду.
		Дане рішення було прийнято на підставі подання старшого державного виконавця відділу ДВС Радомишльського РУЮ в рамках виконавчого провадження №43493263 (за твердженнями заявника).
		Із цього слідує, що після повернення виконавчого провадження 30.07.2014 року, державним виконавцем було внесено подання до суду, яке розглянуто судом 07.08.2015 року та винесено відповідну оскаржувану ухвалу.
		Будь-яких даних про повторне відкриття виконавчого провадження та подальше прийняте рішення по ньому  зокрема постанови державного виконавця на підставі пунктів 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої статті 39Закону України «Про виконавче провадження», заявником до суду не надано.
		Належним чином завірену копію даної ухвали до суду також не надано.
		Заявником не залучено до розгляду заяви, стягувача КБ «ПриватБанк», хоча даний судовий розгляд прямо впливає на їх права та обов`язки. Клопотань щодо залучення КБ «ПриватБанк» до участі у справи до суду також не подавалось.
		Посилання боржника ОСОБА_1 на те, що стягувачем пропущено строк для їх пред`явлення до виконання, є неспроможними, оскільки такий строк може бути поновлений судом у відповідності до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» та на теперішній час відмови у поновленні строку заявником до суду не надано.
		В судовому засіданні встановлено, що заборгованість що підлягає стягненню заявником ОСОБА_1 не погашена.
		Крім того, заявник та його представник також не надали суду жодних доказів необхідності скасування обмеження у праві виїзду за кордон попри наявну заборгованість. 
		У відповідності до ст.. 12 ЦПК України - кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Таким чином, враховуючи надані сторонами докази, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України необхідно відмовити за необґрунтованістю.
		Керуючись ст.ст.353,441 ЦПК України, на підставіЗакону України «Про виконавче провадження»,-
		У Х В А Л И В :
		В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особиРадомишльський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Хмельницький), Державна прикордонна служба України про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - відмовити.
		Апеляційне оскарження ухвали здійснюється шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.У разі, якщо ухвала була постановлена без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя О. В. Мельник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...