Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 573/1821/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2022. Зареєстровано: 04.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2022.
Дата набрання законної сили: 23.06.2022
Результат оскарження 23.06.2022 Апеляційний суд Сумської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/573/29/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                        Справа № 573/1821/21
		Номер провадження 2/573/29/22
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		(повний текст)
		31 січня 2022 року                                        м. Білопілля
		                                                       
		 
		       Білопільський районний суд Сумської області в складі:
		головуючого судді:                        Свиргуненко Ю.М.,
		з участю секретаря:                        Шаповал С.В.,
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Водафон Україна» про захист прав споживачів,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		 
		I. Стислий виклад позицій позивача та відповідача
		1. Короткий зміст позовної заяви
		03 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів. 
		Позовна заява вмотивована наступним чином.
		24 квітня 2021 року близько 22 години на номер телефону позивача надійшло смс повідомлення з текстом «Увага! По Вашому номеру зараз буде встановлено блокування для подальшої заміни SIM карти. Якщо Ви не подавали запит - для захисту Вашого номеру негайно зателефонуйте по номеру НОМЕР_1 (з номеру Vodafone) або НОМЕР_2 (для абонентів інших операторів). З турботою, Vodafone». Після виявлення вказаного смс повідомлення, ОСОБА_1 здійснила дзвінок в Info Centr Vodafone за коротким номером 222 з номеру телефону доньки ОСОБА_2 та відмінила заміну SIM карти. Після цього номер телефону позивача був заблокований.
		У подальшому, 25 квітня 2021 року з карткового рахунку позивача здійснено несанкціоновані списання грошових коштів, а саме: 1) переказ із позначенням «Розваги: xBill*zMoney GP, KYIV» в сумі 3 900 грн о 04 годині 57 хвилин; 2) переказ із позначенням «Розваги: xBill*iGray, ODESA» в сумі 800 грн о 05 годині 07 хвилин; 3) переказ із позначенням «Розваги: xBill*zMoney GP, KYIV» в сумі 500 грн о 06 годині 55 хвилин; 4) переказ із позначенням «Розваги: xBill*zMoney GP, KYIV» в сумі 500 грн о 07 годині 52 хвилин; 5) переказ із позначенням «Розваги: xBill*iGray, ODESA» в сумі 500 грн о 07 годині 53 хвилин. Загалом з карткового рахунку позивача несанкціоновано списано 6 200 грн, з них 4 000 грн кредитних коштів.
		Того ж дня ОСОБА_1 звернулася до правоохоронних органів з повідомленням про несанкціонований переказ грошей, а також до відділення АТ КБ «ПриватБанк» з заявою про повернення коштів. 
		Однак, відповідач не скасував проведені транзакції, посилаючись на те, що за розголошення інформації про банківські рахунки чи інші відомості щодо них, а також за втрату телефону несе відповідальність клієнт банку. У своїй відповіді від 31 травня 2021 року за вихідним №20.1.0.0.0/7-210514/7818 банк повідомив, що транзакція підтверджена за допомогою коректного введення номеру карти, терміну її дії та CVV коду. 
		Позивач стверджує, що свою банківську карту та мобільний телефон не втрачала, нікому не повідомляла пін-код від неї, в тому числі ані термін дії, ані CVV код, не були зареєстровані в LipPay. Інформацію про карту знала тільки вона та нікому її не розголошувала. На момент вчинення транзакцій SIM карта з мобільним номером телефону, з якого було здійснено підтвердження вищевказаних фінансових операцій була заблокована. 
		Позивачу самостійно вдалося встановити місце дії мобільного терміналу (телефону), за допомогою якого сторонньою особою здійснено вхід до особистого кабінету Internet Banking «Приват24» та проведено несанкціоновані перекази грошових коштів. З 03 години 35 хвилин до 09 години 17 хвилин 25 квітня 2021 року мобільний термінал перебував за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т. Гагаріна, 8.
		Позивач вказує, що описані вище обставини свідчать про недостатню захищеність її, як клієнта ПАТ КБ «ПриватБанк», персональних даних, а тому вчинення вищевказаних транзакцій щодо списання її грошових коштів з банківських рахунків є неправомірними.
		Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 просить визнати дії АТ КБ «ПриватБанк» протиправними, такими, що призвели до порушення її прав як споживача банківських послуг; скасувати наступні транзакції: 1) переказ із позначенням «Розваги: xBill*zMoney GP, KYIV» в сумі 3 900 грн о 04 годині 57 хвилин; 2) переказ із позначенням «Розваги: xBill*iGray, ODESA» в сумі 800 грн о 05 годині 07 хвилин; 3) переказ із позначенням «Розваги: xBill*zMoney GP, KYIV» в сумі 500 грн о 06 годині 55 хвилин; 4) переказ із позначенням «Розваги: xBill*zMoney GP, KYIV» в сумі 500 грн о 07 годині 52 хвилин; 5) переказ із позначенням «Розваги: xBill*iGray, ODESA» в сумі 500 грн о 07 годині 53 хвилин; зобов`язати відповідача повернути на її картковий рахунок списані кошти в сумі 6 200 грн, а також стягнути пеню, в розмірі 0,1% суми неналежного переказу за кожний день, починаючи з дня неналежного переказу до дня звернення до суду з даним позовом, у сумі 1 178 грн за 190 днів.
		 
		2. Короткий зміст відзиву на позовну заяву
		10 грудня 2021 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника відповідача АТ КБ «ПриватБанк» Малервейн М.С., яка діє на підставі довіреності №2782-К-О від 06 липня 2020 року, в якому зазначено наступне. 
		21 січня 2015 року ОСОБА_1 підписала заяву-анкету про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Підписанням цієї заяви, позивач погодилася на прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком та підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затвердженими наказом №СП-2010-256 від 06 березня 2010 року, та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір приєднання, за умовами якого, клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів третіми особами.
		Стосовно доводів позивача ОСОБА_1 про те, що 24 квітня 2021 року близько 22 год на номер її телефону НОМЕР_3 надійшло SMS повідомлення про блокування SIM картки, представник відповідача заперечує, зазначаючи, що вказаний номер телефону не має жодного відношення до правовідносин останньої з АТ КБ «ПриватБанк». 
		Також представник відповідача вказує, що згідно з випискою, 25 квітня 2021 року з рахунку позивача № НОМЕР_4 було проведено витрати в сумі 6 200 грн п`ятьма платежами. В той же час, у цю дату проведено поповнення зазначеної картки на суму 497 грн 54 коп. та 1 505 грн. Отримавши інформацію про перевипуск SIM картки, ОСОБА_1 всупереч Умовам та правилам, не здійснила необхідних заходів для запобігання незаконного використання банківської картки та не заблокувала її дзвінком до банку.
		Крім того, представник відповідача зазначає, що проводячи фінансові операції з переказу грошових коштів через будь-які сторонні платіжні системи, окрім інформації про повний номер карки відправника, також необхідно обов`язково вводити дані про строк дії картки та СVV2 код - захисний код, створений для здійснення транзакцій, а також платіжних операцій, де не потрібна фізична присутність банківської карти. Цей код складається з трьох цифр. Він розміщений на задній стороні карти, на лінії, де повинен бути підпис користувача, праворуч під магнітною стрічкою. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, СVV2 код платіжного засобу, паролі та іншу конфіденційну інформацію. В електронному сервісі АТ КБ «ПриватБанк» «Приват24» передбачена послуга повідомлення користувачу картки її СVV2 коду, але такий сервіс можливий тільки за умови коректного вводу пароля, відомого тільки клієнту. Збереження карток, у том числі інформації щодо номерів карток, захисного коду CVV2, паролів і кодів до електронної системи «Приват24» входить до зони відповідальності клієнта.
		Банк не несе відповідальності за випуск/перевипуск сім-карт клієнтів, а також за діяльність підприємств сфери зв`язку та телекомунікацій. 
		Враховуючи вищенаведене, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за безпідставністю та необґрунтованістю (а. с. 35-37).
		 
		3. Короткий зміст відповіді на відзив 
		20 грудня 2021 року надійшла відповідь на відзив, в якій адвокат Жалковський В.Ю., який представляє інтереси позивача на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги №000-223 від 02 червня 2021 року, заперечує проти тверджень представника відповідача стосовно того, що вказаний ОСОБА_1 номер телефону не має відношення до АТ КБ «ПриватБанк», оскільки в підписаній позивачем анкеті-заяві про приєднання до Умові і Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» від 21 січня 2015 року зазначений її фінансовий номер « НОМЕР_3 ». Цей номер також використовується ОСОБА_1 в системі «Приват24» як ідентифікатор входу та підтвердження проведення операції з переказу коштів. Тобто, на вказаний номер телефону надходять СМС повідомлення з паролями для входу, дзвінки з підтвердженнями у фоновому режимі та інші способи підтвердження. Надані позивачем докази, зокрема, screenshot-зображення СМС повідомлення, витягу з акаунту Google, а також докази щодо проведення досудового розслідування з приводу віддаленого перевипуску SIM-карти номеру мобільного зв`язку ОСОБА_1 та відновлення доступу до системи banking, підтверджують, що остання не мала доступу до свого фінансового номеру телефону на момент проведення банківських операцій з переказу коштів, а отже, не вчиняла їх.
		Щодо проведення операцій з поповнення банківського рахунку позивача на суму 497 грн 54 коп. та 1 505 грн зазначає, що згідно з випискою по рахунку ОСОБА_1 IBAN: НОМЕР_5 , кошти в сумі 497 грн 54 коп. зараховано із зазначенням операції «Зарахування суми вкладу з «Скарбнички» (що є депозитним накопичувальним рахунком позивача в АТ КБ «ПриватБанк»), а зарахування коштів на суму 1 505 грн зазначено як «Переказ зі своєї карти НОМЕР_6 через додаток Приват24». Вказані зарахування здійснювались між операціями списання коштів з позначенням «Розваги:...» невідомою особою без належної ідентифікації користувача банківських послуг.
		Всупереч твердженням відповідача стосовно неблокування банківських карток представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 зверталася до банку з даного питання, в тому числі й щодо повернення суми несанкціоновано пересланих коштів, однак, ці звернення не призвели до позитивного результату. На даний час усі банківські карткові рахунки позивача, відкриті в АТ КБ «ПриватБанк», заблоковані. Разом з цим, сторона відповідача не надала жодного доказу, яким чином було підтверджено проведення зазначених у позовній заяві банківських операцій з переказу коштів на загальну суму 6 200 грн, а також того, чи були здійснені ці перекази через систему Internet Banking «Приват24».
		Стосовно тверджень відповідача про те, що в електронному сервісі «Приват24» передбачена послуга повідомлення користувачу картки її CVV2 коду, а вказаний сервіс доступний лише за умови введення коректного паролю, адвокат Жалковський В.Ю. зазначає, що вхід до системи відбувся через відновлення паролю з використанням відновленого доступу до SIM-карти фінансового номеру телефону позивача. Вважає, що вказані зауваження тільки підтверджують, що ОСОБА_1 не втрачала картку та не повідомляла її даних жодній особі, а система Internet Banking «Приват24» має функцію повідомлення CVV2 коду в разі доступу до неї.
		Щодо заперечень представника АТ КБ «ПриватБанк» про те, що відповідачем у справі повинно виступати ПрАТ «ВФ Україна», представник позивача зазначає, що позовна заява ОСОБА_1 містить вимогу про скасування транзакцій щодо переказу коштів за банківським рахунком, проведених емітентом (банком). Оскільки ПрАТ «ВФ Україна» не має жодного доступу до банківських систем АТ КБ «ПриватБанк», не є емітентом та не проводило транзакції з банківських переказів коштів по списанню коштів з рахунку позивача IBAN: НОМЕР_5 , заперечення АТ КБ «ПриватБанк» у цій частині є безпідставними (а. с. 68-70).
		 
		4. Короткий зміст пояснень третьої особи
		11 січня 2022 року до суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи ПрАТ «ВФ Україна», в яких зазначено наступне.
		До 11 години 34 хвилин 26 квітня 2021 року жодна особа, що використовувала телекомунікаційні послуги, які надавалися по мобільному номеру телефону НОМЕР_3 , в установленому законодавством порядку не зверталася до ПрАТ «ВФ Україна» за реєстрацією в оператора. До цього часу зазначений телефонний номер обслуговувався в мережі ПрАТ «ВФ Україна» на умовах попередньої оплати послуг, без укладання договору в письмовій формі, знеособлено, тобто такий абонент (особа користувач або користувачі зазначеним номером) був анонімним для ПрАТ «ВФ Україна».
		Відповідно до проведеного фахівцями оператора аналізу по обслуговуванню номеру НОМЕР_3 , у квітні 2021 року двічі відбувалася заміна SIM-карти в результаті розгляду заявок, зокрема:
		1)        24 квітня 2021 року о 20 годині 07 хвилин та о 20 годин 34 хвилини під час дзвінка до Центру обслуговування абонентів оператора були подані та сформовані заявки на блокування та заміну SIM-карти номеру телефону НОМЕР_3 . Оскільки станом на 24 квітня 2021 року користувач цього номеру був анонімним, особа, яка телефонувала, надала необхідні та достатні для ідентифікації відомості стосовно обслуговування зазначеного номера (вірний ІМЕІ пристрою, у якому знаходилась SIM-картка). Будь-які персональні дані особою, що проводила (замовляла) відновлення зазначеного номеру, оператору не надавалися.
		24 квітня 2021 року о 21 годині 32 хвилині заявка на заміну SIM-карти НОМЕР_3 (що подавалася о 20 годині 34 хвилині) була виконана автоматизованою білінгвою системою в автоматичному режимі, тобто відбулась заміна та активація SIM-карти.
		25 квітня 2021 року об 11 годині 06 хвилин під час дзвінка до Центру обслуговування абонентів оператора була подана нова заявка, на підставі якої SIM-карта з номером НОМЕР_3 була заблокована об 11 годині 12 хвилин. У зв`язку з тим, що користувач вказаного номеру телефону був абонентом сервісу передплаченого зв`язку та обслуговувався в мережі ПрАТ «ВФ Україна» знеособлено (анонімно), будь-які персональні дані особою, що проводила (замовляла) відновлення зазначеного номеру, оператору не надавалися.
		2)        Повторна заявка на заміну SIM-карти та заміна SIM-карти за номером НОМЕР_3 була подана через представництво Vodafone Україна. 25 квітня 2021 року в проміжку часу з 13 години 48 хвилин до 13 години 50 хвилин по зазначеному номеру була отримана необхідна додаткова інформація та виконана заміна та активація SIM-карти. 
		26 квітня 2021 року об 11 годині 34 хвилині була здійснена реєстрація номеру НОМЕР_3 за ОСОБА_1 . 
		Оскільки до вказаного часу зазначений телефонний номер обслуговувався в мережі анонімно, ПрАТ «ВФ Україна» не може підтвердити чи спростувати особу/особи ініціатора/ініціаторів цих заявок.
		Приватним акціонерним товариством «ВФ Україна» не могло бути порушене законодавство про захист прав споживачів у правовідносинах відносно надання банківських послуг, положень договорів про надання банківських послуг, приписів Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затверджених Постановою Національного Банку України №705 від 05 листопада 2014 року, Умов та правил використання платіжних карток банків, що передбачають Правила використання кредитних та/або розрахункових карт АТ КБ «ПриватБанк», так як не є суб`єктом правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, у розумінні ст. 5 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про банки і банківську діяльність» (а. с. 81-87).
		 
		ІІ Процесуальні дії у справі 
		Ухвалою від 15 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 29 листопада 2021 року (а. с. 20-21).
		Ухвалами від 15, 30 листопада та 20 грудня 2021 року забезпечена участь представників сторін у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» (а. с. 20-21, 26-27, 65-66). 
		Протокольною ухвалою від 29 листопада 2021 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача на 20 грудня 2021 року (а. с. 25).
		Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 20 грудня 2022 року за клопотанням представника відповідача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено ПрАТ «Водафон Україна» та відкладено судове засідання по справі на 12 січня 2022 року (а. с. 59-60).
		Протокольною ухвалою від 12 січня 2022 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача на 31 січня 2022 року (а. с. 93).
		 
		ІІІ. Позиція сторін у судовому засіданні
		У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Жалковський В.Ю., який діє на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги №000-223 від 02 червня 2021 року, позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
		Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» Малервейн М.С. позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні за необґрунтованістю та безпідставністю, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.
		Представник третьої особи ПрАТ «Водафон Україна» в судове засідання не з`явився, у своїх поясненнях щодо позову просив розглянути справу без його участі, за наявними у матеріалах справи документами (а. с. 81-87).
		 
		ІV. Фактичні обставини, встановлені судом
		Судом встановлено, що 21 січня 2015 року ОСОБА_1 підписала в АТ КБ «ПриватБанк» анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а. с. 39).
		Відповідно до наданого позивачем screenshot-зображення SMS повідомлення, 24 квітня 2021 року від Vodafone надійшло СМС повідомлення наступного змісту: «Увага! По Вашому номеру зараз буде встановлено блокування для подальшої заміни SIM карти. Якщо Ви не подавали запит - для захисту Вашого номеру негайно зателефонуйте по номеру НОМЕР_1 (з номеру Vodafone) або НОМЕР_2 (для абонентів інших операторів). З турботою, Vodafone» (а. с. 6).
		З виписок по кратці НОМЕР_4 вбачається, що 25 квітня 2021 року з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_5 проведено наступні фінансові операції: 1) переказ із позначенням «Розваги: xBill*iGray, ODESA» в сумі 500 грн; 2) переказ із позначенням «Розваги: xBill*zMoney GP, KYIV» в сумі 500 грн; 3) переказ із позначенням «Розваги: xBill*zMoney GP, KYIV» в сумі 500 грн; 4) переказ зі своєї карти НОМЕР_6 через додаток Приват24 в сумі 1 505 грн; 5) переказ із позначенням «Розваги: xBill*iGray, ODESA» в сумі 800 грн; 6) зарахування суми вкладу з «Скарбнички» в сумі 497 грн 54 коп.; 7) переказ із позначенням «Розваги: xBill*zMoney GP, KYIV» в сумі 3 900 грн. 01 червня 2021 року з вказаного карткового рахунку були списані проценти за використання кредитного ліміту, 07 червня 2021 року проведено операцію поповнення вказаної банківської картки готівкою у відділенні банку м. Суми, що по вул. Засумській на суму 4 172 грн 65 коп. (а. с. 7, 95-100).
		У наданому позивачем витягу з акаунту Google від 25 квітня 2021 року за період часу з 03 години 35 хвилин до 09 години 17 хвилин відображена наступна адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т. Гагаріна, 8 (а. с. 9).
		Також судом встановлено, що 14 травня 2021 року до АТ КБ «ПриватБанк» надходила заява ОСОБА_1 за вхідним №2337 стосовно підстав списання грошових коштів з платіжної картки № НОМЕР_7 , на що була надана відповідь від 31 травня 2021 року №20.1.0.0.0/7-210514/7818 про те, що 25 квітня 2021 року за рахунком позивача був здійснений переказ коштів. При здійсненні переказу були коректно введені номер карти, її термін дії та CVV2 код. Крім того, в у своїй відповіді банк навів положення п. 2.1.4.12.9 та п. 2.1.4.12.5 Умов та Правил надання банківських послуг про те, що клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на картці даних, до моменту звернення клієнта в банк та блокування карти і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки карти в Стоп-лист платіжною системою, а також про те, що клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати карти, розголошення пін-коду або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. 
		Разом з цим позивача було повідомлено про те, що її запит на повернення коштів по операції в мережі іншого Банку буде переданий до Міжнародної платіжної системи, його розгляд займе від 45 до 120 днів та рекомендовано змінити картку, фінансовий телефон та пароль входу до «Приват24» (а. с. 8).
		Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 липня 2021 року скасовано постанову дізнавача сектору дізнання ВП (м Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Назаренко О.С. від 07 травня 2021 року про закриття матеріалів кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 квітня 2021 року за №12021205520000535, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за фактом заволодіння невідомою особою грошовими коштами, що знаходилися на банківській карті ОСОБА_1 , шляхом віддаленого перевипуску сім-карти номеру зв`язку потерпілої та відновлення доступу до системи банкінгу, внаслідок чого останній було заподіяно матеріальну шкоду в сумі 4 700 грн, у зв`язку з неповнотою проведеного досудового розслідування (а. с. 31-33).
		 
		V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
		Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		У частині першій статті 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Згідно з ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		За змістом ч. 3 ст. 1092 ЦК України, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		Згідно з ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Згідно з ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		У п. 37.2 ст. 37 означеного закону визначено, що в разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.
		Відповідно до частин сьомої - дев`ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15 та постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №202/10128/14-ц (провадження №61-1856св17), від 13 вересня 2019 року у справі №501/4443/14-ц (провадження №61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі №577/4224/16-ц (провадження №61-30583св18).
		 
		VІ. Висновки суду
		Щодо позовних вимог про визнання дій протиправними та повернення грошових коштів
		Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Крім того, обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
		Аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави стверджувати, що вина банку у знятті коштів з рахунків клієнта виключається лише у разі доведення, що саме клієнт банку своїми діями чи бездіяльністю посприяв у втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		У даній справі судом не встановлено та відповідачем не надано жодних доказів, які б безспірно підтверджували, що списання грошових коштів з рахунку ОСОБА_1 стало можливим виключно в результаті розголошення нею конфіденційної інформації по своїй картці, передачі даних та паролів третім особам. 
		При цьому суд виходить з того, що позивач зверталася до АТ КБ «ПриватБанк» стосовно підстав списання грошових коштів з платіжної картки № НОМЕР_7 , на що їй були лише надані роз`яснення вимог чинного законодавства, процитовані положення окремих пунктів Умов та правил надання банківських послуг та рекомендовано змінити банківську карту, фінансовий номер телефону та код доступу до «Приват24». Повернення грошових коштів, списаних за ініціативою інших осіб внаслідок недозволеної платіжної операції за заявою ОСОБА_1 банком не проводилося. Матеріали перевірки за заявою позивача в матеріалах справи відсутні. 
		Крім того, наступного дня, після списання грошових коштів, ОСОБА_1 зверталася з відповідною заявою до ВП №4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, на підставі якої 26 квітня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості №12021205520000535 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України. 
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що грошові кошти з рахунку позивача № НОМЕР_5 були списані за ініціативою інших осіб внаслідок недозволеної платіжної операції, а відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позовні вимоги про зобов`язання банку повернути на вищевказаний рахунок кошти в сумі 6 200 грн є обґрунтованими.
		Посилання банку у відзиві на Умови та правила надання банківських послуг не заслуговують на увагу, оскільки банком не надано доказів, що зазначені Умови та правила є частиною укладеного сторонами договору про надання банківських послуг. Докази ознайомлення позивача з їх змістом, а також їх підписання в матеріалах справи відсутні.
		Заперечення представника відповідача про те, що вказаний ОСОБА_1 номер телефону не має відношення до її правовідносин з АТ КБ «ПриватБанк», суд також вважає безпідставними, оскільки в підписаній позивачем анкеті-заяві про приєднання до Умові і Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» від 21 січня 2015 року зазначений її фінансовий номер « НОМЕР_3 », на який надходило СМС-повідомлення про блокування та заміну SIM-картки та за допомогою якого в подальшому було ініційовано платіжні операції.
		Заперечення банку стосовно того, що операції, які ОСОБА_1 просить скасувати, вчинені нею особисто, оскільки між витратами з її картки № НОМЕР_4 в сумі 6 200 грн, проведеними п`ятьма платежем 25 квітня 2021 року, було також поповнення зазначеної картки на суму 497 грн 54 коп. та 1 505 грн, є припущеннями, оскільки вони не підтверджені жодними належними і допустимими доказами та не спростовують висновків суду про те, що грошові кошти з рахунку позивача були списані за ініціативою інших осіб внаслідок недозволеної платіжної операції. 
		При цьому суд враховує, що кошти в сумі 497 грн 54 коп. зараховані на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_5 із зазначенням операції «Зарахування суми вкладу з «Скарбничка», який є депозитним накопичувальним рахунком позивача в АТ КБ «ПриватБанк», а операція зарахування коштів на суму 1 505 грн зазначена як «Переказ зі своєї карти НОМЕР_6 через додаток Приват24», що підтверджується випискою по картці НОМЕР_4 (а. с. 7, 95-100). Вказані зарахування здійснювались між операціями списання коштів з позначенням «Розваги:...» та в подальшому також були списані з таким же позначенням проведеної операції. Вказана обставина свідчить про те, що ОСОБА_1 не здійснювала поповнень свого рахунку в проміжку нетривалого періоду часу між недозволеними платіжними операціями, а відповідні операції були проведені невідомими особами без дозволу позивача з метою несанкціонованого зняття грошових коштів.
		Заперечення представника відповідача стосовно того, що 07 червня 2021 року позивачем було поповнено вищевказану банківську картку на суму 4 172 грн 65 коп., а відтак, фактично визнано спірні операції щодо списання грошових коштів, не спростовує висновків суду про обґрунтованість позовних вимог про повернення грошових коштів. При цьому суд враховує пояснення представника позивача в судовому засіданні про те, що вказана сума була внесена ОСОБА_1 з метою недопущення в майбутньому нарахування банком відсотків, штрафів та пені у зв`язку заборгованістю по кредитному договору, яка виникла внаслідок недозволеного списання коштів за ініціативною третіх осіб. Ці доводи сторони позивача суд вважає логічними та обґрунтованими, оскільки, як вбачається з виписки по картковому рахунку позивача, 01 червня 2021 року, тобто після несанкціонованого списання коштів з рахунку ОСОБА_1 , останній були нараховані відсотки на наявну кредитну заборгованість у сумі 164 грн 35 коп. (а. с. 95-100). 
		Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки стаття 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		У матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які би спростовували викладені позивачем обставини на обґрунтування позовних вимог.
		Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій банку протиправними та зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» повернути на банківський рахунок позивача грошові кошти в сумі 6 200 грн.
		Такий висновок суду ґрунтується не лише на законодавстві України, а й на практиці Європейського Суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішенні в справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), де ЄСПЛ вказав, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
		 
		Щодо позовних вимог про скасування транзакцій
		Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Скасування транзакцій щодо переказу з належного ОСОБА_1 банківського рахунку № НОМЕР_5 наступних фінансових операцій: 1) переказ з позначенням «Розваги: xBill*iGray, ODESA» в сумі 500 грн; 2) переказ з позначенням «Розваги: xBill*zMoney GP, KYIV» в сумі 500 грн; 3) переказ з позначенням «Розваги: xBill*zMoney GP, KYIV» в сумі 500 грн; 4) переказ з позначенням «Розваги: xBill*iGray, ODESA» в сумі 800 грн; 6) переказ з позначенням «Розваги: xBill*zMoney GP, KYIV» в сумі 3 900 грн, не має своїм наслідком повернення безпідставно списаних коштів, тому ці позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах.
		Зважаючи на характер спірних відносин, належним і достатнім для відновлення порушеного права способом захисту інтересу ОСОБА_1 , є саме зобов`язання банку повернути кошти на рахунок позивача.
		Таким чином, позовні вимоги про скасування несанкціонованих транзакцій з рахунку позивача не підлягають задоволенню.
		 
		Щодо позовних вимог про стягнення пені
		Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» пені в розмірі 0,1% суми неналежного переказу за кожен день, починаючи від дня неналежного переказу до дня звернення до суду з даним позовом у сумі 1 178 грн підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного. 
		Судом встановлено, що грошові кошти в сумі 4 000 грн, які були списані з рахунку позивача, належали банку, а не ОСОБА_1 , оскільки є кредитним лімітом, а тому неповернення їх відповідачем у добровільному порядку після звернення позивача, не призвело до порушення його прав на це майно.
		Разом з цим, решта коштів у сумі 2 200 грн належали позивачу, а тому, відповідно до положень п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», внаслідок незаконного списання зазначеної суми АТ КБ «ПриватБанк» повинен сплатити ОСОБА_1 пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, за період з дня неналежного переказу, який було вчинено 25 квітня 2021 року, до заявленого позивачем дня звернення до суду з даним позовом, тобто до 03 листопада 2021 року у сумі 418 грн, виходячи з наступного розрахунку: (2 200х0,1)/100=2,20х190=418.
		 
		VIІ. Розподіл судових витрат
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує, що ОСОБА_1 заявлено чотири позовні вимоги, з яких одна вимога судом задоволена повністю, ще одна (про стягнення пені) задоволена частково, на 35,5%, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		За кожну з заявлених вимог справляється судовий збір у розмірі 908 грн.
		Разом з тим, позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Відповідно до положень ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		Виходячи з вищенаведеного, стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» в дохід держави підлягає судовий збір у розмірі 1 200 грн 34 коп. з розрахунку: 908 + 322,34 (908х35,5%/100) за позовні вимоги, одна з яких задоволена повністю, а інша - частково.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Закону України про банки і банківську діяльність», ст. ст. 1066, 1068, 1071, 1073, 1092 ЦК України, ст. ст. 1, 14, 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Положенням про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою Правління НБУ від 05 листопада 2014 року №705, ст. ст. 5, 12, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського,1 Д, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Водафон Україна», юридична адреса: м. Київ, вул. Лейпцигська, 15 про захист прав споживачів задовольнити частково.
		Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» повернути на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_5 списані кошти в сумі 6 200 (шість тисяч двісті гривень).
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 пеню в сумі 418 (чотириста вісімнадцять) гривень.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави 1 200 (одну тисячу двісті) гривень 34 копійки судового збору.
		Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повний текст рішення виготовлений 03 лютого 2022 року.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...