Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/3920/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2022. Зареєстровано: 04.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2022.
Дата набрання законної сили: 13.05.2022
Результат оскарження 13.05.2022 Львівський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/461/203/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020141040000031

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 461/3920/21 
		Провадження № 1-кп/461/203/22 
		 
		УХВАЛА 
		28.01.2022 року місто Львів
		Галицький районний суд міста Львова в складі: 
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Холодновідка Пустомитівського району Львівської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191 та ч. 2 ст. 366 Кримінального Кодексу України,
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Середкевичі Яворівського району Львівської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст. 191 та ч.5 ст.27 ч.2 ст.366 Кримінального Кодексу України,
		встановив:
		згідно обвинувального акту,  ОСОБА_4 , будучи засновником та обіймаючи посаду директора ТОВ «КВМ ЛЮКС», тобто службовою особою наділеною організаційно - розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, зокрема при проведенні робіт на об`єкті «Ремонтно-реставраційні роботи фасадів внутрішнього подвір`я на АДРЕСА_3 », здійснюючи повноваження керівника товариства, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи надані йому статутом очолюваного товариства повноваженнями та всупереч п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999, додатку Т, У до Національного стандарту «Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, затвердженого наказом Мінрегіону України від 05.07.13 р. № 293, яким встановлено примірну форму акту приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в, Статуту ТОВ «КВМ ЛЮКС», затвердженого Протоколом № 1 Зборів засновників від 08.06.2016, достовірно знаючи про використаний на вищевказаному об`єкті матеріал нижчої якості та вартості, з корисливих мотивів, 26.12.2019, у невстановлений досудовим розслідуванням більш точний час, спосіб та місці, маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами, діючи в інтересах очолюваного ним товариства, склав, підписав та видав завідомо неправдиві офіційні документи, що призвело до завищення вартості виконаних робіт, їх невідповідності вимогам проектно-кошторисній документації та спричинення збитків у великих розмірах.
		Після чого, ОСОБА_4 , переслідуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння бюджетними коштами, скріпив відтиском мастичної круглої печатки ТОВ «КВМ ЛЮКС» вищевказані документи із внесеними недостовірними даними щодо виду та якості матеріалів, їх завищеної вартості, зокрема, що стосується виконання робіт з листової оцинкованої сталі товщиною 0,7 мм, загальною вагою 1,175044 т, які не відповідали виготовленому проекту, разом із засвідченими підписом і печаткою інженера технічного нагляду, подав їх до ЛНМА імені М.В. Лисенка для відповідного обліку та звітності освоєння (використання) бюджетних коштів на загальну суму 252 372,49 грн.
		На підставі зазначених документів, 26.12.2019 ЛНМА імені М.В. Лисенка сформовано платіжні доручення: № 1634 на суму 1 109 216,52 грн..; № 1635 на суму 901 807,72 грн.; № 1636 на суму 1 692 121,19 грн. та здійснено перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 ЛНМА ім. М.В.Лисенка, відкритого в ДКСУ, м. Київ на розрахунковий рахунок ТОВ «КВМ ЛЮКС», № НОМЕР_2 відкритий в ПАТ АКБ «Львів» на загальну суму 3 703 145,43 грн., з яких безпідставно 252 372, 49 грн.
		Внаслідок вищевказаних протиправних дій, а також проведення робіт які не відповідають проектно-кошторисній документації, директор ТОВ «КВМ ЛЮКС» ОСОБА_4 шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів бюджетними коштами на загальну суму 252 372,49 грн.
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
		Крім цього, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що будучи засновником та обіймаючи посаду директора ТОВ «КВМ ЛЮКС», тобто службовою особою наділеною організаційно - розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, здійснюючи повноваження керівника товариства, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи надані йому статутом очолюваного товариства повноваження та всупереч п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 із змінами, додатку Т, У до Національного стандарту «Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженого наказом Мінрегіону України від 05.07.13 р. №293, із змінами та доповненнями, яким встановлено примірну форму акту приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в, Статуту ТОВ «КВМ ЛЮКС», затвердженого Протоколом № 1 Зборів засновників від 08.06.2016, достовірно знаючи про використаний на вищевказаному об`єкті матеріал нижчої якості та вартості, з корисливих мотивів, 26.12.2019, у невстановлений досудовим розслідуванням більш точний час, спосіб та місці, маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами, діючи в інтересах очолюваного ним товариства склав, підписав та видав завідомо неправдиві офіційні документи, що призвело до завищення вартості виконаних робіт, їх невідповідності вимогам проектно-кошторисній документації та спричинення збитків у великих розмірах.
		Після чого, ОСОБА_4 , переслідуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння бюджетними коштами, скріпив відтиском мастичної круглої печатки ТОВ «КВМ ЛЮКС» вищевказані документи із внесеними недостовірними даними щодо виду та якості матеріалів, їх завищеної вартості, зокрема, що стосується виконання робіт з листової оцинкованої сталі товщиною 0,7 мм, загальною вагою 1,175044 т, які не відповідали виготовленому проекту, разом із засвідченими підписом і печаткою інженера технічного нагляду, подав їх до ЛНМА імені М.В. Лисенка для відповідного обліку та звітності освоєння (використання) бюджетних коштів на загальну суму 252 372, 49 грн.
		На підставі зазначених документів, 26.12.2019 ЛНМА імені М.В. Лисенка сформовано платіжні доручення: № 1634 на суму 1 109 216,52 грн.; № 1635 на суму 901 807,72 грн.; № 1636 на суму 1 692 121,19 грн. та здійснено перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 ЛНМА ім. М.В.Лисенка, відкритого в ДКСУ, м. Київ на розрахунковий рахунок ТОВ «КВМ ЛЮКС» № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ АКБ «Львів» на загальну суму 3 703 145,43 грн., з яких безпідставно 252 372, 49 грн.
		Отже, ОСОБА_4 , також обвинувачується у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих документів та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.
		 
		ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що займаючи посаду - інженера відповідального за ведення технічного нагляду за будівництвом об`єкту «Ремонтно-реставраційні роботи фасадів внутрішнього подвір`я на вул. Нижанківського, 5 у м. Львові», будучи службовою особою наділеною службовими обов`язками, оскільки в межах своєї компетенції мав право ставити вимоги, а також приймати рішення, обов`язкові до виконання юридичними та фізичними особами та наділений повноваженнями, передбаченими Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11.07.2007, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діяв як пособник у заволодінні бюджетними коштами директором ТОВ «КВМ ЛЮКС» ОСОБА_4 , порушуючи п.п.1.1., 2.1 Договору № 4 від 26.12.2019, відповідно до якого він взяв на себе зобов`язання по забезпеченню (здійсненню) технічного нагляду по вказаному об`єкті, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і те, що директором ТОВ «КВМ ЛЮКС» ОСОБА_4 внесено до офіційних документів недостовірних відомостей щодо виду матеріалів та їх завищення вартості, 26.12.2019 у невстановлений досудовим розслідуванням більш точний час, місце і спосіб, власноручно підписав та завірив відтиском круглої печатки інженера технічного нагляду, завідомо підроблені офіційні документи: акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень -2 2019 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року від 26.12.2019, та акт .№ 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень -3 2019 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року від 26.12.2019, чим засвідчив, правильність внесених відомостей щодо вартості та виду використаних матеріалів.
		Засвідчення інженером технічного нагляду, наведених вище документів із внесеними до них недостовірними відомостями усунуло перешкоди для подальшого виставлення ТОВ «КВМ ЛЮКС» рахунків про перерахування грошових коштів.
		На підставі зазначених документів, 26.12.2019 ЛНМА імені М.В. Лисенка сформовано платіжні доручення: № 1634 на суму 1 109 216,52 грн.; № 1635 на суму 901 807,72 грн.; № 1636 на суму 1 692 121,19 грн. та здійснено перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 ЛНМА ім. М.В.Лисенка, відкритого в ДКСУ м. Київ на розрахунковий рахунок ТОВ «КВМ ЛЮКС», № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ АКБ «Львів» на загальну суму 3 703 145,43 грн. з яких безпідставно 252 372, 49 грн.
		Внаслідок вищевказаних протиправних дій, за пособництва ОСОБА_5 , директор ТОВ «КВМ ЛЮКС» ОСОБА_4 заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем на загальну суму 252 372, 49 грн.
		Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у пособництві заволодінням чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України.
		Також,  ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що займаючи посаду - інженера відповідального за ведення технічного нагляду, будучи службовою особою наділеною службовими обов`язками, діючи як пособник у службовому підробленні, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, і те, що директором ТОВ «КВМ ЛЮКС» ОСОБА_4 , внесено до офіційних документів: акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень-2 2019 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року від 26.12.2019 та акту № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень-3 2019 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року від 26.12.2019, недостовірні відомості щодо вартості виконаних робіт по об`єкту «Ремонтно-реставраційні роботи фасадів внутрішнього подвір`я на АДРЕСА_3 », порушуючи п.п 1.1, п.п. 2.1 Договору № 4 від 26.12.2019, відповідно до якого він взяв на себе зобов`язання по забезпеченню (здійсненню) технічного нагляду по вказаному об`єкті 26.12.2019, у невстановлений досудовим розслідуванням більш точний час, місце і спосіб, власноручно підписав та завірив відтиском круглої печатки інженера технічного нагляду завідомо підроблені вищевказані офіційні документи, чим засвідчив, правильність внесених відомостей щодо вартості та виду використаних матеріалів, хоча в дійсності така була завищена на 252 372, 49 грн.
		Засвідчені ОСОБА_5 , наведені вище документи із внесеними до них недостовірними відомостями щодо вартості виконаних робіт, усунули перешкоди для подальшого виставлення ТОВ «КВМ ЛЮКС» рахунків про перерахування грошових коштів.
		На підставі зазначених документів, 26.12.2019 ЛНМА імені М.В. Лисенка сформовано платіжні доручення: № 1634 на суму 1 109 216,52 грн.; № 1635 на суму 901 807,72 грн.; № 1636 на суму 1 692 121,19 грн. та здійснено перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 ЛНМА ім. М.В.Лисенка, відкритого в ДКСУ м. Київ на розрахунковий рахунок ТОВ «КВМ ЛЮКС», № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ АКБ «Львів» на загальну суму 3 703 145,43 грн. з яких безпідставно 252 372, 49 грн.
		Отже, ОСОБА_5 , також обвинувачується у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих документів та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України.
		 
		Таким чином,  ОСОБА_4  обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191 та ч. 2 ст. 366 Кримінального Кодексу України, а  ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст. 191 та ч.5 ст.27 ч.2 ст.366 Кримінального Кодексу України.
		 
		Захисники обвинувачених, кожен окремо, подали до суду письмові клопотання про закриття провадження у справі. 
		Обґрунтовуючи заявлене клопотання, захисник обвинуваченого ОСОБА_4  адвокат ОСОБА_6 наводить наступні доводи та мотиви.
		Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
		Згідно ч.4ст.110КПК України,обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В свою чергу, він повинен відповідати вимогам, встановленим ст. 291 КПК України, яка передбачає вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим та прокурором.
		При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України, особа стає обвинуваченим (підсудним) тоді, коли обвинувальний акт щодо неї, переданий до суду саме в порядку, передбаченому статтею 291 КПК України.
		Таким чином, на підготовчому судовому засіданні суд за клопотанням сторони кримінального провадження повинен перевірити та встановити наявність чи відсутність підстав передбачених п. п. 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, в тому числі дотримання процесуальних строків складення обвинувального акту та його затвердження.
		Положеннями кримінального процесуального закону закріпленими у ст.ст.219, 294-295 КПК України, законодавець визначив строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.
		Відповідно доп.5ч.1ст.3КПК України,досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і, серед іншого, закінчується направленням до суду обвинувального акта.
		Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 283 КПК України, де передбачено обов`язок прокурора у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження, звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України, процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
		Згідно ст.ст. 5, 110, 115, ч. 1 ст. 291 та ч. 2 ст. 283 КПК України, прокурор маєправо прийматипроцесуальні рішенняу кримінальномупровадженні виключнов межахпроцесуальних строків,зокрема,складати,затверджувати танаправляти обвинувальнийакт у кримінальному провадженні у межах строку досудового розслідування.
		Разом з тим, ч. 1 ст. 219 КПК України передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено, зокрема, протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Таким чином, строк досудового розслідування становить два місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (якщо його не продовжено у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України), або до висунення прокурором обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення у вигляді прийняття та процесуального оформлення обвинувального акту, проте в межах двохмісячного строку досудового розслідування.
		Положенням п.10ч.1ст.284КК Українивстановлено,що кримінальнепровадження закриваєтьсяу разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу.
		Відповідно до п.2 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
		Враховуючи обставини даного кримінального провадження, захисник вказує, що наявні підстави передбачені п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України, для закриття даного кримінального провадження.
		Адвокат такожзазначає,що зматеріалів кримінальногопровадження,а самез данихобвинувального актута реєструматеріалів досудовогорозслідування вбачається,що відповіднодо витягуіз Єдиногореєстру досудовихрозслідувань,08.07.2020року до ЄРДР внесені відомості (реєстрація за №42020141040000031) про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, з приводу того, що службові особи ТОВ «КВМ ЛЮКС» можуть бути причетні до привласнення грошових коштів виділених на ремонт головного корпусу ЛМНА ім. В.М. Лисенка на вул. Нижанківського, 5 у м. Львові.
		28.09.2020 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.01.2021 року, за клопотанням слідчого СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020141040000031 від 08.07.2020 до шести місяців, тобто до 28.03.2021 року.
		В подальшому, 23.03.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 28.09.2020.
		Цього ж дня підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_6 повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження.
		Відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 23.03.2020 року, підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 розпочали ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 25.03.2021 року та завершили його 27.03.2021 року.
		Враховуючи те, що, відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, а також положення ч. 5 ст. 115 КПК, згідно яких при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу, строк з 25.03.2021 по 27.03.2021 не включався у строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 КПК України, обчислення процесуальних строків зупинилось на три дні, тобто перебіг строку продовжився з 28.03.2021 до 31.03.2021 року включно.
		12.05.2021року прокурором відділу захисту інтересів та протидії насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 затверджено складений 12.05.2021 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42020141040000031 від 08.07.2020 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України.
		В подальшому, обвинувальний акт під розписку вручено ОСОБА_4 та захиснику - адвокату ОСОБА_6 , а також ОСОБА_5 та його захиснику адвокату ОСОБА_7 - 12.05.2021 року.
		В свою чергу, обвинувальний акт був скерований прокурором Львівської обласної прокуратури до Галицького районного суду м. Львова 13.05.2021 року та отриманий судом в той же день.
		ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення 28.09.2020 року. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.01.2021 року продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, а саме до 28.03.2021 року. 
		Таким чином, захисник вважає, що обвинувальний акт було складено, затверджено та направлено до суду поза межами строку визначеного ст.219 КПК України.
		Обґрунтовуючи наведену позицію, захисник також зазначає, що відповідно до ч.3 ст.294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк зазначений у пункті 4 статті третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2, 3 частини 4 статті 219 цього Кодексу.
		З урахуванням продовженого строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, сторона захисту вважає, що процесуальні дії проводилися поза межами продовжених строків досудового розслідування, а обвинувальний акт був складений, затверджений, направлений до суду з недотриманням відповідних строків, що є порушенням норм кримінального процесуального закону.
		Враховуючи наведенідоводи,сторона захистувважає,що органдосудового розслідуванняу визначенийзаконом строкне звернувсядо судуз обвинувальнимактом щодопідозрюваного ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,тобто прострочив (зурахуванням строкуна ознайомлення)звернення досуду на43дні, після закінчення продовженого строку досудового розслідування, та не вжив заходи у відповідності до ст. 219, 294 КПК України, спрямовані на продовження строку досудового розслідування.
		ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, а ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України.
		Згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 191 відноситься до тяжких злочинів. Водночас, вказаний злочин не відноситься до категорії злочинів проти життя та здоров`я особи.
		Також стороназахисту вказує,що обвинувальнийакт,який являєтьсяформою процесуальногорішення, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, про що вказує ст. 110ч.4КПК України, направлено до суду поза межами строку досудового розслідування, що являється підставою для закриття кримінальногопровадження,згідно п.10ч.1ст.284КК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особи про підозру, визначеного ст.219 КПК України.
		Таким чином, захисник та обвинувачений просять суд закрити кримінальне провадження, у зв`язку із закінченням після повідомлення особі про підозру строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
		 
		В свою чергу захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 заявлене ним клопотання про закриття кримінального провадження обґрунтовує наступними доводами. 
		Кримінальне провадження №42020141040000031 зареєстроване 08.07.2020 р.
		28.09.2020 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України
		24.11.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
		12.05.2021 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадження вручено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , його підписано та затверджено прокурором Львівської обласної прокуратури, а 13 травня 2021 року направлено до суду.
		Також, захисник посилається на нижченаведені положення процесуального законодавства, які частково дублюють положення КПК України та обставини справи наведені захисником обвинуваченого ОСОБА_4 , зокрема вказуючи наступне. 
		Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.
		Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Згідно ухвалислідчого суддіГалицького районногосуду м.Львова від26.01.2021р.,строк досудовогорозслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4202141040000031 від 08.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч.1 ст.367, ч.2 ст.191 КК України, продовжено до шести місяців, тобто до 28.03.2021 року.
		З клопотаннямпро продовженнястроку досудового розслідування прокурор чи слідчий до суду більше не зверталися, тобто доказів, що строк досудового розслідування у подальшому продовжувався немає.
		Зважаючи на те, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні вручено 28 вересня 2021 року, вказаний обвинувальний акт було направлено до суду поза межами строку визначеного ст. 219 КПК України, а саме 13 травня 2021 року.
		Таким чином, 28 березня 2021 року закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, внаслідок чого обвинувальний акт складений 12.05.2021 року і направлений до суду прокурором 13.05.2021 року, за відсутності у нього повноважень для прийняття такого процесуального рішення, а тому кримінальне провадження, на думку сторони захисту, підлягає закриттю, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не продовжувався у встановленому законом порядку після 28.03.2021р., відтак захисник вважає, що обвинувальний акт складений та направлений до суду із порушенням норм кримінального процесуального закону.
		Згідно ч.5 ст. 294 КПК України, строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
		Відповідно до ст.283 КПК України, прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження , звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Згідно п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
		Сторона захисту також зазначає, що передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого у п.1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст.7, ч.1 ст.21 КПК, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.
		Отже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного, якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри.
		Відтак, захисник, посилаючись на п.10 ч.1 ст.284, ст. ст.295, 314-316 КПК України, просить суд задовольнити заявлене клопотання про закриття кримінального провадження, у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
		 
		В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їх захисники, кожен окремо, подані клопотання підтримали з підстав наведених у них та просили їх задовольнити. Крім того, кожен з обвинувачених додатково пояснив суду, що розуміє зміст поданих клопотань, підстави наведені в обґрунтування заявлених клопотань, а також наслідки закриття кримінального провадження з цих підстав.
		 
		Прокурор просив відмовити в задоволенні заявлених захисниками клопотань, з підстав наведених у письмових запереченнях.
		Зокрема, прокурор у вказаних письмових запереченнях зазначив наступне.
		28.09.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. 
		23.03.2021 змінено дану підозру на ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
		24.11.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
		19.03.2021 змінено дану підозру на ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України.
		У кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.01.2021 строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 28.03.2021.
		23.03.2021 слідчим у кримінальному провадженні підозрюваним  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 письмово повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, у відповідності до вимог ст. 290 КПК України.
		Згідно вимог ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження, передбачений статтею 290 КПК України не включається у строки, передбачені цією статтею.
		Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 з`явилися до органу досудового розслідування для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та, згідно протоколу про надання доступу до матеріалів кримінального провадження, ознайомилися з ними у період з 25.03.2021 до 27.03.2021.
		Також, прокурор стверджує, що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про завершення досудового розслідування та необхідність з`явитися для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, ігноруючи вимоги закону та зловживаючи своїми процесуальними правами, не з`являвся до органу досудового розслідування для ознайомлення з відповідними матеріалами, мотивуючи це тим, що хворіє на коронавірусну хворобу. 
		Факт належногоповідомлення підозрюваного,за твердженнямпрокурора,підтверджується сканкопією повідомлення на телефонний месенджер ОСОБА_8 .
		Підозрюваний ОСОБА_5 для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування з`явився лише 12.05.2021, разом із своїм адвокатом ОСОБА_7 . У той же день підозрюваний тайого захисник ознайомилися з матеріалами кримінального провадження, що підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
		Таким чином, прокурор вважає, що строки досудового розслідування відновилися та продовжили обчислюватися 12.05.2021.
		12.05.2021 було складено та затверджено обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який скеровано до Галицького районного суду та одержано судом 13.05.2021.
		Також, прокурор вважає, що доводи захисників стосовно можливості врахування практики суду касаційної інстанції наведеної адвокатами у даній справі застосуванню не підлягають, адже наведені рішення касаційного суду, на його думку, стосуються інших ситуацій.
		Таким чином, прокурор вважає, що підстав для закриття кримінального провадження немає, а тому просить суд відмовити у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
		Крім того, у судовому засіданні 28.01.2022 року прокурор додатково навів практику Верховного Суду, а саме постанову від 07.12.2021 року у справі №946/1753/20, яку просив врахувати при вирішенні клопотання, як додатковий аргумент для відмови у задоволенні клопотань.
		 
		Не погоджуюсь з доводами прокурора, захисник ОСОБА_7 подав письмові заперечення, які підтримав в судовому засіданні та в яких зазначив наступне.
		08.07.2020р. зареєстроване кримінальне провадження №42020141040000031 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України
		28.09.2020р.  ОСОБА_4 повідомлено пропідозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України
		24.11.2020р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
		12.05.2021р.обвинувальний акт у даномукримінальному провадженнівручено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,його підписанота затверджено прокурором Львівської обласної прокуратури, а 13 травня 2021 року направлено до суду.
		Згідно ч.1ст.219КПК України,строк досудовогорозслідування обчислюєтьсяз моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення доЄдиного реєструдосудових розслідуваньдо днязвернення до суду з обвинувальним актом.
		Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення про підозру у вчиненні злочину.
		Разом ізтим,згідно ухвалислідчого суддіГалицького районного судувід 26.01.2021року,строк досудовогорозслідування продовженодо 28.03.2021року.З клопотаннямпро продовженнястроку досудового розслідування слідчий та прокурор досуду більшене зверталися, тобто доказитого,що строкдосудового розслідуванняще продовжувався відсутні. 
		Зважаючи нате,що повідомленняпро підозруу вчиненнікримінального правопорушенняпередбаченого уданому кримінальномупровадженні вручено 28вересня 2021року,вказаний обвинувальнийакт булонаправлено досуду позамежами строку визначеного ст. 219 КПК України -13 травня 2021 року.
		Таким чином, 28 березня 2021 року закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, внаслідок чого обвинувальний акт складений 12.05.2021р. і направлений до суду прокурором 13.05.2021р., за відсутності у нього повноважень для прийняття такого процесуального рішення, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю,на підставіп.10ч.1ст.284КПК України. Водночас, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не продовжувався у встановленому законом порядку після 28.03.2021р., відтак обвинувальний акт складений та направлений із порушенням норм кримінального процесуального закону.
		Крім того, захисник вказав, що, заперечуючи із приводу викладених вище обставин та підстав для закриття кримінального провадження, прокурор покликається на те, що 23.03.2021р. слідчим у кримінальному провадженні ОСОБА_5 письмово повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, у відповідності до вимог ст.290 КПК України (у т. ч. скеруванням повідомлення на телефонний месенджсер ОСОБА_5 ).
		Разом із тим, на думку захисника, вказані твердження є необґрунтованими, не відповідають дійсності та не підтвердженні жодними доказами, у тому числі належними та допустимими.
		Крім того, захисник вказує, що згідно правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, висловленого у постанові від 28.09.2021р. по справі №758/12538/20, період з моменту повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення у строки досудового розслідування не включається. Проте факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту. Тобто, у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.
		Також, захисник вказує, що прокурором не надано жодного доказу, у тому числі належного та допустимого, на підтвердження направлення та вручення до 28.03.2021р. ОСОБА_5 повідомлення про завершення досудового розслідування.
		ОСОБА_5 та його захисник були повідомленні та дізнались про факт завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів лише 12.05.2021р., при ознайомленні із матеріалами кримінального провадження та їх копіюванні.
		Таким чином, оскільки ОСОБА_5 та його захисник були повідомленні (дізнались) про завершення досудового розслідування лише 12.05.2021р., тобто вже після закінчення строку досудового розслідування (після 28.03.2021р.), на думку сторони захисту, є необґрунтованим покликання прокурора на зупинення строку досудового розслідування (не включення до нього) строку фактичного ознайомлення ОСОБА_5 та його захисника, який становив 1 день (12 травня 2021р.).
		Обґрунтовуючи свою позицію, сторона захисту також вказує, що 15 вересня 2021 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі №711/3111/19 (провадження № 51-2890км19) дійшла висновку про те, що закінчення строку досудового розслідування законодавець пов`язує зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Направлення прокурором обвинувального акту після закінчення досудового розслідування до суду виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та спричинює закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Згідно ч.5 ст. 294 КПК України, строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
		Відповідно до ст.283 КПК, прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Згідно п.2 ч.3 ст.314 КПК, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8,10 частини першої або ч. 2 ст.284 цього Кодексу.
		Таким чином, суд у підготовчому судовому засіданні, за наявності підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, приймає рішення про закриття кримінального провадження.
		Відповідно до п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
		Велика палата ЄСПЛ у п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Кагt v. Тurкеу, заява №8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у п. 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff V. Germanу, заява №2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.
		Строк досудового розслідування не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п.1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст.7, ч.1 ст.21 КПК, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.
		Отже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри.
		Такий процесуальний строк досудового розслідування є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.
		Таким чином, застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування навіть на один або кілька днів не є зайвим формалізмом або "правовим пуризмом", оскільки: 
		1) строки досудового розслідування є граничними; 
		2) положення ч.5 ст.294 КПК виключають можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.
		Крім того, захисник вказує, що Верховний Суд у постанові від 26.05.2020 у справі №556/1381/18, залишив без змін ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження за п.10 ч.1ст.284 КПК України, та відповідну ухвалу суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні, в якому з моменту оголошення особі про підозру до направлення обвинувального акту до суду минуло більше двох місяців, строк досудового розслідування щодо цього підозрюваного не був продовжений у встановленому законом порядку і не зупинявся, злочин, у вчиненні якого підозрюється особа, не відноситься до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи.
		Також, захисник вказує, що аналогічної позиції дотримується Верховний Суд і в ухвалі від 26.05.2020 у справі №712/6375/18, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні, закритому на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК судом першої інстанції, у зв`язку з направленням обвинувального акту до суду поза межами строку досудового розслідування.
		Необґрунтованими, на думку захисника, також, є покликання прокурора на те, що наведені у клопотанні правові позиції не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони стосуються застосування тих же норм КПК України, що й у даній справі.
		 
		В свою чергу, захисник ОСОБА_6 , ознайомившись з доводами прокурора, якими останній заперечує наявність підстав для закриття кримінального провадження, подав до суду письмові пояснення у яких навів нижчевказане.
		Заперечення прокурора є необґрунтованими та безпідставними, суперечать матеріалам справи та нормам кримінального процесуального закону, а також жодним чином не спростовують доводи викладені стороною захисту у клопотаннях про закриття кримінального провадження.
		Так, захисник вказує на те, що положеннями кримінального процесуального закону закріпленими у ст.ст.219, 294-295 КПК України, законодавець визначив строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і, серед іншого, закінчується направленням до суду обвинувального акту.
		Згідно ч. 1 ст. 113 КПК України, процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
		Отже, згідно ст.ст. 5, 110, 115, ч. 1 ст. 291 та ч. 2 ст. 283 КПК України, прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні у межах строку досудового розслідування.
		Положенням п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України встановлено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме з даних обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, відповідно до витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань, на які прокурор покликається обґрунтовуючи свої заперечення, 08.07.2020 року до ЄРДР внесені відомості за № 42020141040000031 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 с. 191 КК України, а саме про те, що службові особи ТОВ «КВМ ЛЮКС» можуть бути причетні до привласнення грошових коштів виділених на ремонт головного корпусу ЛМНА ім. В.М. Лисенка на вул. Нижанківського, 5 в м. Львові.
		28.09.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру, а саме те, що він підозрюється у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також у привласненні та розтраті, чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.01.2021року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020141040000031 від 08.07.2020 до шести місяців, тобто до 28.03.2021 року.
		В подальшому, 23.03.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 28.09.2020. Цього ж дня підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_6 повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів.
		Відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 23.03.2021 року, підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 розпочали ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 25.03.2021 року та завершили 27.03.2021 року.
		Враховуючи те, що, відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, а також положення ч. 5 ст. 115 КПК, строк з 25.03.2021 по 27.03.2021 не включався у строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 КПК, тобто обчислення процесуальних строків зупинилось на три дні, а перебіг строку продовжився з 28.03.2020 до 31.03.2021 року включно.
		Відповідно до ст. 28 КПК України, розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, що співвідноситься з практикою Європейського Суду з прав людини.
		Так, у справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах Карт проти Туреччини (пункт 68), Вемхофф проти Німеччини (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).
		Строк досудового розслідування, на думку захисту, завершився 31.03.2021 року. Водночас, лише 12.05.2021 року, тобто через 42 дні, прокурором відділу захисту інтересів та протидії насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 затверджено складений 12.05.2021 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42020141040000031 від 08.07.2020 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України.
		Вказаний обвинувальний акт під розписку вручено ОСОБА_4 та захиснику - адвокату ОСОБА_6 , а також ОСОБА_5 та захиснику адвокату ОСОБА_7 - 12.05.2021 року.
		Обвинувальний акт був скерований прокуратурою Львівської області до Галицького районного суду м. Львова 13.05.2021 року та отриманий судом в той же день.
		Згідно ч.1 ст.219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.
		Зважаючи на те, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення 28.09.2020 року, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.01.2021 року продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, а саме до 28.03.2021 року, вказаний обвинувальний акт було складено, затверджено та направлено до суду поза межами строку визначеного ст.219 КПК України.
		Орган досудового розслідування у визначений законом строк не звернувся до суду з обвинувальним актом, прострочив звернення до суду на 43 дні, після закінчення продовженого строку досудового розслідування, та не здійснив, відповідно до ст. 219, 294 КПК, процесуальні дії щодо продовження строку досудового розслідування.
		Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42020141040000031 від 08.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 направлений до суду 13.05.2021 року, тобто після завершення продовженого строку досудового розслідування, який сплив 31.03.2021 року, що і є, на думку захисту, підставою для закриття кримінального провадження, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особи про підозру, визначеного ст.219 КПК України.
		Окрім цього, сторона захисту, вважає необґрунтованими заперечення прокурора щодо невідповідності позицій Верховного Суду наведених захисником, оскільки такі позиції висловлені щодо застосування норм кримінально-процесуального закону які визначають строки проведення досудового розслідування та здійснення дій, прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні в межах відповідних процесуальних строків.
		Враховуючи те, що у своїх клопотаннях сторона захисту, як на підставу закриття кримінального провадження, покликається на порушення строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК України, прийняття процесуальних рішень та дій після завершення досудового розслідування, наведені правові позиції Верховного Суду, на думку захисника, відповідають обставинам які підлягають дослідженню при розгляді клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особи про підозру, визначеного ст.219 КПК України.
		Також захисник посилається на висновки Верховного Суду викладені 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20, 15.09.2021 року у справі № 711/3111/19, як на такі, що додатково обґрунтовують заявлене клопотання про закриття кримінального провадження.
		 
		Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду клопотання, згідно якого вирішення питання про відкладення розгляду справи залишає на розсуд суду.
		Відповідно до ч.2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
		Згідно статті 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду..
		Заперечень щодо проведення підготовчого судового засідання за відсутності представника потерпілого від учасників процесу не поступило.
		Заслухавши думку учасників процесу, врахувавши те, що представник потерпілого належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, обізнаний у тому, що до суду надійшло заявлене клопотання, про що його повідомлено судом на попередніх судових засіданнях у даній справі, не просить суд відкласти судовий розгляд, а покладає вирішення даного питання на розсуд суду, сторони кримінального провадження не заперечують щодо проведення судового засідання за відсутності представника потерпілого, суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання, зокрема розгляд заявленого клопотання, за його відсутності.
		При цьому, суд враховує положення ч. 1 ст.26 та ч. 1 ст. 28 КПК України, відповідно до яких, сторони кримінальногопровадження євільними увикористанні своїхправ умежах тау спосіб,передбачених цимКодексом,а підчас кримінальногопровадження кожнапроцесуальна діяабо процесуальнерішення повиннібути виконаніабо прийнятів розумністроки. 
		 
		Заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та долучені до нього документи, в тому числі надані учасниками провадження, оцінивши обґрунтованість клопотання, а також доводи висловлені прокурором на заперечення доводів сторони захисту, суд приходить до наступних висновків.
		Судом перевірено чи розуміють ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суть обвинувачення, підставу закриття кримінального провадження і право заперечувати про закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачені, кожен окремо, надали свою беззаперечну згоду на закриття кримінального провадження з підстав наведених захисниками у поданих суду клопотаннях.
		В ході розгляду клопотання, судом встановлено наступне.
		08.07.2020 року відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		28.09.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру в межах даного кримінального провадження.
		29.09.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у межах даного кримінального провадження.
		24.11.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну підозри.
		26.01.2021 року продовжено строк досудового розслідування, до 28.03.2021 року.
		19.03.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову. 
		23.03.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову. 
		23.03.2021 року підготовлено повідомлення підозрюваному ОСОБА_4 та його захисникам, підозрюваному ОСОБА_5 , представнику потерпілого про завершення досудового розслідування.
		В період з 25 по 27 березня 2021 року включно відбулося ознайомлення підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника з матеріалами досудового розслідування.
		11.05.2021 року з матеріалами досудового розслідування ознайомлено представника потерпілого.
		12.05.2021 року відбулось ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника  адвоката ОСОБА_7 
		12.05.2021 року складено обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні.
		13.05.2021 року обвинувальний акт надійшов до суду.
		Наведені обставини підтверджуються реєстром матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні щодо проведених процесуальних дій, прийнятих процесуальних рішень та застосованих заходів кримінального провадження.
		Крім того, наведене підтверджується наданими суду копіями відповідних процесуальних документів (протоколами про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, копією ухвали слідчого судді, копіями повідомлень про відкриття сторонам матеріалів кримінального провадження). 
		Також, наведені обставини, окрім тих які стосуються безпосередньо часу та способу повідомлення про завершення досудового розслідування підозрюваних та їх захисників, ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються.
		 
		Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК, досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		Положеннямист. 219 КПКвизначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1ст. 219 КПК); з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п. 4 ч. 3ст. 219 КПК).
		Закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження, або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання. У Параграфі 1Глави 24 КПКрозкриваються відповідні форми закінчення досудового розслідування.
		Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові стадії: 
		початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; 
		завершення - пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положеньст. 290 КПК; 
		закінчення, яке пов`язанеКПКзі зверненням до суду з обвинувальним актом (ст. 283 КПК).
		Таким чином, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), як це передбачено уст. 219 КПК.
		Статтею 283 КПК України встановлено форми закінчення досудового розслідування, однією із яких є звернення до суду з обвинувальним актом.
		Згідно ст.113 КПК України, процесуальні строки-це встановленізаконом абовідповідно донього прокурором,слідчим суддеюабо судомпроміжки часу,у межахяких учасникикримінального провадженнязобов`язані (маютьправо)приймати процесуальнірішення чивчиняти процесуальнідії.  Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
		Згідно положеньст.28КПК України,під часкримінального провадженнякожна процесуальнадія абопроцесуальне рішенняповинні бутивиконані абоприйняті врозумні строки.Розумними вважаютьсястроки,що єоб`єктивно необхіднимидля виконанняпроцесуальних дійта прийняттяпроцесуальних рішень.Розумні строкине можутьперевищувати передбаченіцим Кодексомстроки виконанняокремих процесуальнихдій абоприйняття окремихпроцесуальних рішень.  Проведеннядосудового розслідуванняу розумністроки забезпечуєпрокурор,слідчий суддя(вчастині строківрозгляду питань,віднесених дойого компетенції),а судовогопровадження -суд.  Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
		Відповідно до ч. 5ст. 219 КПК,строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченомустаттею 290 КПК, не включається у строки досудового розслідування.
		Згідно положеньст.290КПК України,визнавши зібраніпід часдосудового розслідуваннядокази достатнімидля складанняобвинувального акта,клопотання прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру прокурорабо слідчийза йогодорученням зобов`язанийповідомити підозрюваному,його захиснику,законному представникута захисникуособи,стосовно якоїпередбачається застосуванняпримусових заходівмедичного чивиховного характеру,про завершеннядосудового розслідуваннята наданнядоступу доматеріалів досудовогорозслідування.  Прокурорабо слідчийза йогодорученням зобов`язанийнадати доступдо матеріалівдосудового розслідування,які єв йогорозпорядженні,у томучислі будь-якідокази,які саміпо собіабо всукупності зіншими доказамиможуть бутивикористані длядоведення невинуватостіабо меншогоступеня винуватостіобвинуваченого,або сприятипом`якшенню покарання.  Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
		Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.
		Сторони кримінальногопровадження зобов`язаніписьмово підтвердитипротилежній стороні,а потерпілий,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження-прокурору фактнадання їмдоступу доматеріалів іззазначенням найменуваннятаких матеріалів.  Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. 
		Період з моменту повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеномуст. 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення у строки досудового розслідування не включається. 
		Закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, є підставою для закриття кримінального провадження (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України).
		Частина 4 статті 219 КПК встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
		Згідно з частиною 5 статті 294 КПК, строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
		 
		Встановлені в ході розгляду клопотання обставини свідчать про те, що у даному кримінальному провадженні строк досудового розслідування було визначено до 28.03.2021 року і цей строк більше не продовжувався.
		23.03.2021 року ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_6 повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження. Відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 23.03.2021 року, підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 розпочали ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 25.03.2021 року та завершили його 27.03.2021 року.
		Суд частково погоджується з доводами ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_6 а саме з тим що, з врахуванням положень ч. 5 ст. 219 КПК України, згідно яких строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, а також положень ч. 5 ст. 115 КПК, згідно яких при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу, строк з 25.03.2021 по 27.03.2021 не включався у строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 КПК.
		На думку суду такий строк, в силу наведених вище положень, розпочався 24.03.2021 року, тобто з наступного дня після якого сторону кримінального провадження (в даному випадку ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_6 ) повідомлено про завершення досудового розслідування та фактично надано доступ до матеріалів кримінального провадження, що підтверджується відповідними протоколом.
		Отже, обчислення процесуальних строків фактично зупинилось на чотири, а не три дні, тобто перебіг строку продовжився з 28.03.2020 до 01.04.2021 року включно.
		 
		Оцінюючи доводи ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , суд виходить з того, що факт належного повідомлення підозрюваного та його захисника про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження підтверджується виключно протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 12.05.2021 року, відповідно до якого саме у цей день, підозрюваний та йогозахисник повідомлені про завершення досудового розслідування, отримання доступу до матеріалів кримінального провадження та ознайомилися з ними.
		Отже, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 та його захисник були повідомленні та дізнались про факт завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження лише 12.05.2021р., тобто перед фактичним ознайомленням із матеріалами кримінального провадження та їх копіюванням.
		Таким чином, ОСОБА_5 та його захисник були повідомленні та дізнались про факт завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження поза межами строків на які було продовжено досудове розслідування.
		При цьому, суд виходить з того, що відповідно до положень ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. 
		В свою чергу, згідно положень тієї ж статті, сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. 
		Отже, наведені положення покладають на прокурора або слідчого за його дорученням обов`язок повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
		Крім того, наведені положення покладають на сторону, яку повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів, обов`язок письмово підтвердити факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
		Таким чином, чинний КПК чітко визначає алгоритм дій прокурора або слідчого щодо процедури завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування і не допускає відмови від письмового підтвердження даного факту з боку іншої сторони, тобто тієї сторони якій такі матеріали надаються(відкриваються). 
		Разом з тим, відповідного письмового підтвердження ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_7 в період до 12.05.2021 року суду не надано.
		Також, чинним КПК України передбачено низку заходів, зокрема заходи забезпечення кримінального провадження (запобіжні заходи з визначенням конкретних обов`язків, виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід) та заходи передбачені безпосередньо у ст. 290 КПК України (встановлення слідчим суддею за клопотанням сторони кримінального провадження строку для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів), які спрямовані на забезпечення дотримання розумних строків під час кримінального провадження, належне та своєчасне виконання процесуальних обов`язків сторонами, у разі вчинення дій спрямованих на зволікання або ухилення від виконання процесуальних обов`язків.
		Суд відзначає, що жодного доказу на підтвердження факту ухилення підозрюваних або їх захисників від належного та своєчасного виконання своїх процесуальних обов`язків прокурором не надано. Більше того, прокурором взагалі не надано жодного доказу з приводу того, що ним або слідчим вживалися будь-які передбачені процесуальним законом заходи задля того аби уникнути закінченню строків досудового розслідування до скерування обвинувального акту до суду. 
		Також, прокурором суду не надано жодного належного та допустимого доказу щодо повідомлення підозрюваних у передбачений КПК спосіб про необхідність з`явитися для оповіщення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування або скерування відповідного повідомлення підозрюваним чи його захисникам у передбачений КПК спосіб. Суду також не надано жодного доказу з приводу того, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжувався у визначений законом спосіб або прокурором чи слідчим вживалися заходи забезпечення кримінального провадження чи зініціювалися питання з цього приводу, задля недопущення закінчення строків досудового розслідування.
		Також, доводи прокурора стосовно того, що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про завершення досудового розслідування та необхідність з`явитися для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, ігноруючи вимоги закону та зловживаючи своїми процесуальними правами, не з`являвся до органу досудового розслідування для ознайомлення з відповідними матеріалами, мотивуючи це тим, що хворіє на коронавірусну хворобу не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання. Зокрема, прокурор не надав суду жодного доказу на підтвердження вказаних обставин. Більше того, сам підозрюваний надав суду копію листка непрацездатності, відповідно до якого він у період з 15 по 25 березня 2021 року перебував на лікуванні. 
		Також, судом відхиляються доводи прокурора щодо того, що факт належного повідомлення підозрюваного підтверджується сканкопією повідомлення на телефонний месенджер ОСОБА_8 .
		Так,згідно ст.111КПК України, повідомлення укримінальному провадженніє процесуальноюдією,за допомогоюякої слідчий,прокурор,слідчий суддячи судповідомляє певногоучасника кримінальногопровадження продату,час тамісце проведеннявідповідної процесуальноїдії абопро прийнятепроцесуальне рішеннячи здійсненупроцесуальну дію.  Повідомленняучасників кримінальногопровадження зприводу вчиненняпроцесуальних дійздійснюється увипадку,якщо участьцих осібу такихдіях неє обов`язковою.  Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченомуглавою 11цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
		Стаття 112 КПК України, встановлює, що у повідомленні повинно бути зазначено:
		1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, найменування суду, який здійснює повідомлення;
		2) адреса установи, яка здійснює повідомлення, номер телефону чи інших засобів зв`язку;
		3) ім`я (найменування) особи, яка повідомляється, та її адреса;
		4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється повідомлення;
		5) процесуальний статус, в якому перебуває особа, що повідомляється;
		6) дата, час та місце проведення процесуальної дії, про яку повідомляється особа;
		7) інформація про процесуальну дію (дії), яка буде проведена, або про здійснену процесуальну дію чи прийняте процесуальне рішення, про які повідомляється особа;
		8) вказівка щодо необов`язковості участі в процесуальній дії та її проведення без участі особи, яка повідомляється, в разі її неприбуття;
		9) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.
		В свою чергу, згідно статей 133, 135, 136, 137 КПК України, слідчий,прокурор підчас досудовогорозслідування маєправо викликатипідозрюваного,свідка,потерпілого абоіншого учасникакримінального провадженняу встановленихцим Кодексомвипадках длядопиту чиучасті віншій процесуальнійдії.  Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою.
		Особа викликаєтьсядо слідчого,прокурора,слідчого судді,суду шляхомвручення повісткипро виклик,надіслання їїпоштою,електронною поштоючи факсимільнимзв`язком,здійснення викликупо телефонуабо телеграмою.  У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		Повістка провиклик вручаєтьсяособі працівникоморгану зв`язку,працівником правоохоронногооргану,слідчим,прокурором,а такожсекретарем судовогозасідання,якщо такевручення здійснюєтьсяв приміщеннісуду.  Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
		Належним підтвердженнямотримання особоюповістки провиклик абоознайомлення зїї змістоміншим шляхомє розписособи проотримання повістки,в томучислі напоштовому повідомленні,відеозапис врученняособі повістки,будь-якіінші дані,які підтверджуютьфакт врученняособі повісткипро викликабо ознайомленняз їїзмістом.  Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
		У повістці про виклик повинно бути зазначено:
		1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;
		2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв`язку;
		3) ім`я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;
		4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;
		5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;
		6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
		7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;
		8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження;
		9) передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з`явитися на виклик, та нагадування про обов`язок заздалегідь повідомити про неможливість з`явлення;
		10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.
		Жодне з наведених та передбачених чинним КПК положень щодо порядку та способу повідомлення або виклику особи під час досудового розслідування не передбачає такий спосіб повідомлення (оповіщення) який наводить прокурор, а саме: «повідомлення на телефонний месенджер», який прокурор вважає належним доказом оповіщення підозрюваного про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. 
		Крім того, сам спосіб підтвердження факту скерування повідомлення без надання суду доказів щодо суб`єктів (учасників) переписки у згаданому месенджері, без можливості їх ідентифікувати (слідчого, прокурора, підозрюваного чи захисника), викликає сумнів і не може бути прийнятий судом до уваги.
		Чинне процесуальне законодавство не встановлює обмежень щодо можливості альтернативного (не передбаченого КПК) оповіщення органом досудового розслідування чи прокурором сторін кримінального провадження. Натомість, чинний КПК містить імперативні положення, якими повинен керуватися слідчий чи прокурор повідомляючи чи викликаючи для проведення відповідних процесуальних дій сторону кримінального провадження. 
		Як встановлено в ході розгляду клопотання, наведених вище положень щодо належного повідомлення сторін кримінального провадження і фіксації факту надання протилежній стороні доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (письмового підтвердження) ні слідчий, ні прокурор не дотримались.
		Посилаючись на положення ч. 5ст. 219 КПК, прокурор вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
		Обґрунтовуючи свою позицію прокурор також наводить висновок Верховного Суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду висловлений у постанові від 07 грудня 2021 року (справа №946/1753/20, провадження № 51-3003км21), в якому наведено наступне.
		Факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту. Тобто у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони зматеріалами досудового розслідування. Така позиція узгоджується з висновками висловленими у постановах Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 28 вересня 2021 року (справа №758/12538/20; провадження №51-3811км21) та від 15 вересня 2021 року колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (справа №711/3111/19, провадження №51-2890км19).
		Разом з тим, прокурор, заявляючи про те, що наведений ним висновок Верховного Суду спростовує доводи сторони захисту залишає поза увагою той факт, що у цьому ж висновку чітко зазначено наступне: 
		«Проте факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту. Тобто у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.»
		Отже, наводячи мотиви непогодження з клопотанням, прокурор фактично наводить мотиви які прямо свідчать про необґрунтованість його позиції, оскільки жодного доказу з приводу належного підтвердження повідомлення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника (поштового відправлення, безпосереднього повідомлення тощо) про завершення досудового розслідування, тобто доказів на підтвердження факту повідомлення цієї інформації стороні захисту суду не представлено.
		Таким чином, заперечуючи доводи сторони захисту, прокурор фактично наводить мотиви які свідчать про обґрунтованість позиції захисників.
		У будь-якому випадку, неналежна процесуальна поведінка обвинуваченого та його захисника, яка на думку прокурора була направлена на затягування кримінального провадження, не може бути підставою та виправданням недотримання строків досудового розслідування. При цьому, з метою дотримання строку досудового розслідування, прокурор міг вирішити це питання шляхом продовження таких строків у визначеному законом порядку або вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проте таким правом не скористався.
		Водночас, доводи щодо неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого та його захисника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання. Так, в ході розгляду клопотання прокурор не навів жодного факту, який підтверджений належними та допустимими доказами, стосовно неналежного виконання процесуальних обов`язків підозрюваним або його захисником. Також, прокурором не доведено жодного факту ухилення підозрюваних чи їх захисників від виконання своїх процесуальних обов`язків.
		Більше того, в ході підготовчого судового засідання встановлено, що підозрювані та їх захисники не зволікали з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, адже  ОСОБА_4 та його захисник повністю ознайомились з даними матеріалами протягом трьох днів, а ОСОБА_5 та його захисник  протягом одного дня. Наведений факт додатково вказує на те, що обвинувачені (підозрювані) під час досудового розслідування належним чином виконували покладені на них процесуальні обов`язки та не ухилялись від їх виконання.
		Суд також погоджується з доводами сторони захисту, які наведені з врахуванням змісту відповідної практики Верховного Суду щодо того, що передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого у п.1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст.7, ч.1 ст.21 КПК, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.
		Також, суд вважає за необхідне відзначити, що наведені стороною захисту правові висновки суду касаційної інстанції враховуються судом при ухваленні даного судового рішення, адже хоча обставини наведених у цих висновках справ і не є абсолютно тотожними, але положення чинного законодавства та суть питань які були предметом розгляду Верховного Суду відповідають обставинам даної справи. Так, у всіх наведених стороною захисту рішеннях суду касаційної інстанції предметом вирішення та дослідження було питання застосування положень чинного КПК України, які регламентують питання закриття кримінального провадження внаслідок закінчення перебігу строку досудового розслідування, скерування обвинувального акту до суду поза межами строків досудового розслідування, а також досліджувались питання застосування наведених положень. Таким чином, наведені висновки можуть бути враховані при ухваленні рішення у даній справі. 
		Отже, наведені вище факти, обставини, доводи та мотиви, свідчать про те, що на момент складання, підписання, затвердження та скерування (передання) обвинувального акту до суду після повідомлення  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийст.219КПК України.
		Підготовче судове засідання у суді першої інстанції є складовою судового провадження, під час якого суд вправі приймати рішення, віднесені до його компетенції на цій стадії судового процесу приписами ст. 314 КПК України.
		Згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбаченихпунктами 4-8, 10 частини першої абочастиною другою статті 284цього Кодексу. 
		Таким чином, оскільки після повідомлення  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийст.219КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання захисників  ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підлягають до задоволення та кримінальне провадження про обвинувачення  ОСОБА_4  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191 та ч. 2 ст. 366 Кримінального Кодексу України та  ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст. 191 та ч.5 ст.27 ч.2 ст.366 Кримінального Кодексу України слід закрити, на підставі п. 10 ч. 1ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, тобто у зв`язку з тим, що після повідомлення особам про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийст.219КПК України.
		Питання речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
		Судові витрати, понесені у кримінальному провадженні, пов`язані із залученням експертів, в сумі 24483,26 гривень, слід віднести на рахунок держави.
		Керуючись ст.ст. 284, 314 КПК України, суд, -
		постановив:
		Клопотання захисника обвинуваченого  ОСОБА_4  адвоката ОСОБА_6 та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5  адвоката ОСОБА_7  задовольнити.
		Кримінальне провадження про обвинувачення  ОСОБА_4  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191 та ч. 2 ст. 366 Кримінального Кодексу України та  ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст. 191 та ч.5 ст.27 ч.2 ст.366 Кримінального Кодексу України  закрити, на підставі п. 10 ч. 1ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку з тим, що після повідомлення особам про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийст.219КПК України.
		Речові докази у справі: 
		-документи вилучені протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 21 травня 2020 року, визнані речовими доказами у справі постановою слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 від 26 лютого 2021 року, залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Витрати понесені у кримінальному провадженні, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні, в сумі 24483,26 гривень  віднести на рахунок держави.
		Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...