Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/447/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора; стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2022. Зареєстровано: 04.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2022.
Дата набрання законної сили: 13.11.2023
Результат оскарження 13.11.2023 Апеляційний суд Сумської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/591/258/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 591/447/22
		Провадження № 1-кс/591/258/22
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		04 лютого 2022 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		До Зарічного районного суду м. Суми зі скаргою звернувся ОСОБА_3 на бездіяльність Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі  ЄРДР), яку він мотивував тим, що 19 січня 2022 року заявник звернувся до органів прокуратури з заявою про вчинений на його думку передбачений ч. 4 ст. 382 КК України злочин, службовою особою Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі  Центр) та слідчим ДБР, пов`язаний з невиконанням рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, зумовлений припиненням доручення захисника в кримінальному провадженні № 42021202520000092, відкритого за зверненням заявника. Проте, прокурором відповідних відомостей до ЄРДР внесено не було, тому просив зобов`язати прокурора вчинити ці дії.
		В судовому засіданні заявник та захисник скаргу підтримали лише в частині вимог стосовно невнесення відомостей до ЄРДР по службовій особі Центру.
		Представник прокуратури заперечив проти задоволення скарги, мотивуючи це тим, що в заяві не наведено вагомих даних для внесення відомостей до ЄРДР відносно службовця Центру. 
		Слідчий суддя, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи та надані докази, дійшов наступних висновків.
		Судом встановлено та не спростовано сторонами, що 19 січня 2022 року ОСОБА_3 звернувся до Сумської обласної прокуратури з заявою про вчинення на його думку наведеного злочину. 
		Відомості до ЄРДР по заяві ОСОБА_3 внесені не були, про що свідчить відповідний лист прокурора від 21 січня 2022 року.
		По-перше, слід зауважити про те, що оскільки вимоги стороною заявника не підтримані стосовно невнесенні відомостей до ЄРДР відносно слідчого, що не тягне за собою наслідків, передбачених ст. 305 КПК України, в контексті вимог ч. 2 ст. 307 КПК України можливо або вирішити питання про задоволення вимог, або відмовити в цьому, а в розумінні ст. 26 КПК України не можуть бути задоволені вимоги, які не підтримуються відповідною стороною, тому слід відмовити в задоволенні скарги заявника в цій частині, з огляду на вказані обставини.
		По-друге, ст. 214 КПК України та пп. 1 п. 2 розділу І, пп. 2 п. 1 розділу ІІ Положення «Про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року, передбачено обов`язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про його вчинення. 
		Зі змісту цих норм випливає, що відомості, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, повинні наводитись заявником саме в заяві, з якою він звернувся до правоохоронних органів і відсутність наведених даних в такому зверненні в контексті вказаних норм закону може вказувати на відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР. 
		Відтак, суд, вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для внесення даних до ЄРДР (а отже про наявність або відсутність підстав для задоволення скарги), повинен робити такі висновки саме з дослідження заяви особи про вчинений на її думку злочин. 
		З дослідженого судом звернення ОСОБА_3 вбачається те, що, хоча його заявник і вважає заявою про злочин, проте в ньому відсутнє наведення достатніх ознак вчинення службовою особою Центру кримінальних правопорушень як такових, тим більше в контексті наведеної норм КК України, на яку посилається заявник. Зокрема, в ньому взагалі не наведено дій чи бездіяльності осіб, що могли б свідчити про вчинення ними злочину, а наводяться власні розмірковування та оцінка заявника вчинених процесуальних дій та винесених рішень, пов`язаних з призначенням захисника, припинення його повноважень в справі та обставин, зумовлених відмовою у визнанні заявника потерпілим, тобто зазначаються обставини виконання ними своїх безпосередніх функціональних та процесуальних обов`язків, з порядком та характером яких не погоджується заявник та для оскарження яких визначений певний порядок.
		Заява ОСОБА_3 не є заявою про вчинений злочин, оскільки вона носить узагальнений характер, викладена в формі припущень заявника, ґрунтується на його безпідставних власних міркуваннях щодо вказаних фактів, що стосуються вказаних обставин, власної оцінки прийнятих слідчим та центром рішень та власного тлумачення нормативно-правових актів та не містить наведення об`єктивної сторони діянь, кваліфікованих заявником за наведеною статтею КК України, а сам по собі факт вчинення (або невчинення) процесуальних дій, винесення рішень, з якими не погоджується сторона, не може слугувати підставою для внесення даних до ЄРДР, оскільки такі дії є безпосереднім предметом професійної діяльності службовця Центру. 
		Іншими словами, заявником не наводяться в заяві обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а зазначаються дії, які він вважає неправомірними, тобто на думку суду вказане звернення є фактичною незгодою заявника з вчиненими процесуальними діями осіб (їх бездіяльністю), а також незгодою з винесеними рішеннями та порядком їх виконання, без наведення достатніх відомостей, які б свідчили про те, що вони (дії чи бездіяльність) або рішення є злочинними та для оскарження яких передбачений певний порядок.
		Ч. 2 ст. 307 КПК України передбачений перелік рішень за наслідками розгляду скарг осіб, на бездіяльність правоохоронних органів, в тому числі і на бездіяльність, пов`язану з невнесенням відомостей до ЄРДР. Згідно п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, результатом розгляду скарги на бездіяльність відповідної службової особи, може бути рішення про відмову у задоволенні скарги.
		Враховуючи наведене, а також за відсутності наведених в заяві скаржника достатніх даних, що могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, на думку суду прокуратурою області обґрунтовано по зазначеному зверненню ОСОБА_3 не були внесені відомості до ЄРДР.
		Інші обставини, наведені в скарзі заявника не доводять його вимог щодо необхідності внесення даних до ЄРДР, як і не спростовують зазначених висновків суду, з огляду на зміст дослідженого в судовому засіданні звернення та наданих матеріалів.
		Таким чином, з поданої скарги та матеріалів не вбачається, а в судовому засіданні так і не було встановлено наявності достатніх підстав для внесення відомостей до ЄРДР, а тому скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню і в частині вимог стосовно дій службової особи Центру. 
		Згадана позиція суду цілком узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 та в постанові від 30 вересня 2021 року в справі справа № 556/450/18.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		В задоволенніскарги ОСОБА_3 на бездіяльність Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань по заяві від 19 січня 2022 року, щодо вчиненого на думку заявника злочину, передбаченого ч. 4 ст. 382 КК України, службовою особою Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та слідчим ДБР в кримінальному провадженні № 42021202520000092, відмовити.
		Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020.
		 
		Слідчий суддя                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...