Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/1119/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про невиконання або неналежне виконання зобов’язань; що виникають з договорів оренди.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2022. Зареєстровано: 05.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2022.
Дата набрання законної сили: 25.02.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 909/1119/21
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		04.02.2022  м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/1119/21 за позовом Калуської міської ради про стягнення з приватного підприємства "Пімет" 456 145 грн 80 коп. безпідставно збережених коштів.
		Калуська міська рада звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ПП "Пімет" 456 145 грн 80 коп. безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за період з 01 листопада 2018 р. по 31 жовтня 2021 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, будучи власником нерухомого майна, що знаходиться на вул. Долинській, 44 г (вул. Окружній, 24) в м. Калуші та користуючись земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів, не сплатив плату за її користування, що мало наслідком безпідставне збереження у себе коштів, які мали бути сплачені за фактичне користування земельною ділянкою.
		22 листопада 2021 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, згідно з якою відповідачу належало подати відзив на позов у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Також в цій ухвалі суд встановив сторонам тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі на подачу заяв по суті справи.
		20 грудня 2021 р., від ПП "Пімет" до суду надійшов відзив на позов, із змісту якого вбачається, що відповідач щодо позову заперечує, при цьому зазначив, що ПП "Пімет" зверталося до Калуської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду земельної ділянки на вул. Окружній, 24 в м. Калуші, однак, на численних розглядах даного питання на сесіях Калуська міська рада неодноразово відмовляла з надуманих підстав. Також відповідач вказав на те, що земельна ділянка на вул. Окружній, 24 в м. Калуші сформована як об`єкт цивільного права 26 серпня 2020 р. і до цієї дати на дану земельну ділянку не затверджувалась нормативно грошова оцінка, відповідно наданий позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати є невірним. Крім того, відповідач зазначив, що для розрахунку безпідставно збережених коштів позивачем взято відомості про право власності на все майно, а не на 44/100 частки власності ПП "Пімет". 
		10 січня 2022 р., через канцелярію суду від Калуської міської ради надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав на те, що Калуською міською радою розраховано розмір недоотриманої орендної плати пропорційно до частки власності відповідача у нерухомому майні за фактичне використання земельної ділянки комунальної власності. Крім того, позивач зазначив, що для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, що належить ПП "Пімет" на праві часткової власності, відповідачу необхідно було звернутися до Калуської міської ради із заявою про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:18:001:0003, однак доказів такого звернення та прийняття міською радою відповідних рішень відповідачем не надано.
		24 січня 2022 р., до суду надійшли заперечення ПП "Пімет", де представник відповідача вказав, що твердження позивача про те, що ПП "Пімет" був зобов`язаний звернутися до Калуської міської ради із заявою про поділ земельної ділянки не відповідає законодавству України, більше того - дана земельна ділянка не була об`єктом цивільних правовідносин до дати державної реєстрації земельної ділянки, а саме до 26 серпня 2020 р.
		Дослідивши матеріали справи, суд
		в с т а н о в и в:
		відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, 15 грудня 2009 р., ПП "Пімет" на підставі договору купівлі-продажу від 01 вересня 2009 р. набуло право часткової власності (частка власності складає 44/100) на будівлі та споруди, що знаходяться на вул. Долинській, 44г в м. Калуші.
		15 листопада 2016 р., Калуська міська рада прийняла рішення № 250 про присвоєння об`єкту нерухомості будівлям та спорудам на АДРЕСА_1 .
		Рішенням від 21 червня 2018 р. № 1634 Калуська міська рада затвердила Положення "Про встановлення ставок земельного податку та орендної плати на території міста Калуша", відповідно до якого ставка орендної плати для земель промисловості становить 3,5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. 
		Рішенням від 27 серпня 2020 р. № 3462 Калуська міська рада затвердила технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності площею 1,9248 га (кадастровий номер 2610400000:18:001:0003), яка знаходиться в межах міста Калуша в районі вул. Окружна, 24. 
		Згадану земельну ділянку, як зазначив позивач, відповідач використовує без правовстановлюючих документів на землю, як власник нерухомого майна, яке на ній знаходиться.
		За змістом даних долучених до відзиву документів, 13 жовтня 2017 р., 27 серпня 2018 р. та 08 травня 2019 р., ПП "Пімет" зверталось до Калуської міської ради із заявами про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 0,85 га, однак проекти рішень Калуської міської ради по вказаному питанню не набрали необхідної кількості голосів. 
		15 листопада 2021 р., Фінансове управління Калуської міської ради на відповідний запит, листом № 04-12/437 повідомило управлінню земельних відносин, що до місцевого бюджету коштів від сплати орендної плати та земельного податку від ПП "Пімет" за період з 01 жовтня 2018 р. по 31 жовтня 2021 р. не надходило.
		Згідно з витягом із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 03 листопада 2021р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2610400000:18:001:0003 визначена у розмірі 9 873 285 грн 74 коп.
		Відповідно до вказаної нормативної грошової оцінки позивач здійснив розрахунок безпідставно збережених коштів за період з 01 листопада 2018 р. по 31 жовтня 2021 р. з врахуванням частки власності ПП "Пімет" - 44/100, згідно з яким загальна сума безпідставно збережених коштів за цей період становить 456 145 грн 80 коп.
		Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.
		Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
		За змістом пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
		Отже, чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
		Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з ч. 1 ст. 156 ЗК України, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
		За змістом вказаних положень ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.
		Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
		Натомість, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
		Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
		За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
		Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна (частка власності складає 44/100), яке розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності.
		До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
		Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 р. у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 р. у справі № 922/3412/17, постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28 лютого 2020 р. у справі № 913/169/18 та постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 р. у справі № 922/3463/19.
		Згідно з частинами 1-4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
		Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
		Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 січня 2019 р. у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11 лютого 2019 р. у справі № 922/391/18, від 12 квітня 2019 р. у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
		Із змісту даних витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка площею 1,9248 га, кадастровий номер 2610400000:18:001:0003, що знаходиться на АДРЕСА_2 сформована як об`єкт цивільних прав 26 серпня 2020 р.
		Отже, правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за період з 01 листопада 2018 р. по 25 серпня 2020 р. у суду немає.
		Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).
		Так, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 р. у справі № 629/4628/16-ц та від 13 лютого 2019 р. у справі № 320/5877/17 дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
		Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		Згідно з положеннями ч. 5 ст. 5, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду земель", для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.
		Так, згідно з даними зазначеними у витязі із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 03 листопада 2021р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2610400000:18:001:0003 становить 9 873 285 грн 74 коп.
		Розрахунок орендної плати здійснювався позивачем в розмірі 3,5 відсотки від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, який встановлений Положенням "Про встановлення ставок земельного податку та орендної плати на території міста Калуша", затвердженим рішенням Калуської міської ради від 21 червня 2018 р. № 1634.
		Суд самостійно розрахував безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати з моменту формування земельної ділянки в розумінні статті 79-1 ЗК України та пропорційно до частки власності нерухомого майна (44/100) і встановив, що за період з 26 серпня 2020 р. по 31 жовтня 2021 р. (заявлений позивачем період) розмір безпідставно збережених коштів становить 179 842 грн 42 коп.
		Відтак, позов Калуської міської ради слід задовольнити частково та з відповідача на користь позивача стягнути безпідставно збережені кошти в розмірі 179 842 грн 42 коп.
		Посилання відповідача на те, що договір оренди земельної ділянки не був укладений з вини позивача, не впливають на вирішення даного спору, так як в ч. 2 ст. 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Згідно з ст. 129 ГПК України, судовий збір суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись статтями 129, 237, 238, 241 ГПК України, суд
		в и р і ш и в:
		позов задовольнити частково;
		з приватного підприємства "Пімет" (вул. А. Гургули, 65, с. Томашівці, Калуський район, Івано-Франківська область, 77327; ідентифікаційний код 31372898) на користь Калуської міської ради (вул. Івана Франка, буд. 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300; ідентифікаційний код 33578261) стягнути 179 842 (сто сімдесят дев`ять тисяч вісімсот сорок дві) грн 42 коп. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати та 2 697 (дві тисячі шістсот дев`яносто сім) грн 64 коп. судового збору;
		в частині позовних вимог Калуської міської ради про стягнення з приватного підприємства "Пімет" 276 303 грн 38 коп. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за період з 01 листопада 2018 р. по 25 серпня 2020 р. - відмовити.
		Витрати по сплаті судового збору в частині 4 144 грн 55 коп. - залишити за позивачем.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		Суддя І. В. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...