Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/16401/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 07.02.2022. Зареєстровано: 08.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2022.
Дата набрання законної сили: 15.08.2022
Результат оскарження 15.08.2022 Апеляційний суд міста Києва: повернуто скаргу
Номер судового провадження: 1-кп/755/461/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019100040006104

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №:755/16401/19
		Провадження №: 1-кп/755/461/22
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   "02" лютого 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді     ОСОБА_1 
		секретаря     ОСОБА_2 ,
		розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого директором ТОВ «Максімайнд», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040006104 від 22 липня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.7 ч. 2 ст.115, ч. 1 ст. 296 КК України, 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора     ОСОБА_5 
		представника потерпілої     ОСОБА_6 ,
		захисника     ОСОБА_7 ,
		законного представника     ОСОБА_8 ,
		особи відносно якої подано клопотання         ОСОБА_4 ,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Старший слідчий Дніпровського УП ГУНП В м. Києві ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 у виді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.
		У кримінальному провадженні за наслідком судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 , 19.07.2019 року приблизно о 06 години 30 хвилин, рухаючись зі сторони вулиці Флоренції у м. Києві, перебуваючи поруч з будинком АДРЕСА_3 , побачив у водоймі Русанівського каналу раніше невідому йому жінку ОСОБА_10 .
		В цей момент ОСОБА_4 , не роздягаючись, зайшов у водойму Русанівського каналу, та почав цілеспрямовано плисти до останньої.
		Підпливши до потерпілої ОСОБА_10 , яка перебувала на той момент на середині водойми, ОСОБА_4 почав обома руками тиснути зверху на голову останньої, утримуючи її під водою без доступу до повітря приблизно 1 хвилину.
		В той час, як потерпілій ОСОБА_10 вдалось випірнути на поверхню води, остання звернулась до ОСОБА_4 з вимогою припинити свої дії. Однак ОСОБА_4 , долаючи опір останньої та ігноруючи її прохання, продовжив тиснути обома руками на голову потерпілої ОСОБА_10 , внаслідок чого, остання знов опинилась під поверхнею води без доступу до повітря.
		Після чого, потерпіла ОСОБА_10 зробила вигляд, що почала тонути та відпливла від ОСОБА_4 на декілька метрів, випірнула на поверхню води та почала плисти у протилежний бік від останнього.
		Крім того, в той же день, близько 06 год. 40 хвилин ОСОБА_4 , вийшов з водойми Русанівського каналу, та, перебуваючи в оголеному вигляді, почав рух в напрямку вул. Микільсько-Слобідська у м. Києві.
		Того ж дня, близько 09 години 00 хвилин, перебуваючи поблизу з спортивним майданчиком «Зона здоров`я», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7, почав перелазити через паркан вищевказаного майданчика, де на той час перебували діти різного віку.
		Потрапивши на територію спортивного майданчика, ОСОБА_4 , перебуваючи в оголеному вигляді, підбіг до дітей та без будь-якої причини наніс удар одному з них.
		Після чого ОСОБА_4 , вибігши з указаного спортивного майданчику, почав рух в сторону Броварського проспекту у м. Києві. Близько 09 години 15 хвилин, ОСОБА_4 знаходячись поруч з АЗС «WОС», що за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 12-Б, перебуваючи в оголеному вигляді, рухався по проїжджій частині Броварського проспекту у м. Києві, чим створював загрозу безпеці руху та аварійну обстановку на проїжджій частині.
		В подальшому, близько 09 години 40 хвилин, дійшовши до станції метро «Лівобережна» у м. Києві, ОСОБА_4 , знаходячись поряд з будинком АДРЕСА_4 , перебуваючи в оголеному вигляді, чіплявся до перехожих жіночої статі та хапав їх за руки.
		Так, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2020 року за результатами розгляду попереднім складом суду було задоволено клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП В м. Києві ОСОБА_3 та застосовано відносно ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 22.09.2020 року скасовано ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2020 року та призначено новий розгляд даного кримінального провадження в суді першої інстанції.
		При новому судовому розгляді судом враховано ухвалу колегії суддів Київського апеляційного суду від 22.09.2020 року, якою скасовано ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2020 року з підстав не з`ясування які ж дії ОСОБА_4 є суспільно-небезпечними, якими нормами Особливої частини кримінального кодексу України вони визнані такими, яка тяжкість вчинений діянь та чи погодився суд з правовою кваліфікацією дій ОСОБА_4 , наданою органом досудового розслідування.
		Суд вважає установленими всі обставини, що мають значення для даного кримінального провадження шляхом проведення судового розгляду та дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст.349 КПК України.
		Так, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 з обставинами, викладеними в клопотанні, не погодився та показав, що 17.07.2019 року приблизно о 18 годині він разом з своєю дівчиною ОСОБА_11 та подругою на ім`я ОСОБА_12 пішли на фестиваль біля ТЦ «Скай Молл». Були там 20-30 хвилин та пішли до спеціально відведеного місця для паління де до них підійшли двоє невідомих чоловіків, на вигляд 30-35 років, з якими у них зав`язалась розмова та які запропонували їм випити води з пляшки, на що він погодився та зробив декілька ковтків. ОСОБА_4 зазначив, що приблизно через 20 хвилин після випитого котка вказаної рідини, його охопила паніка, та він викликав таксі та поїхав додому. Амаль приїхала протягом часу. Він не спав всю ніч. Наступного ранку він пішов на роботу та не закінчивши робочий день поїхав на таксі додому. Наступну ніч він також не спав, а вранці, 19.07.2019 року з котом вийшов на прогулянку в напрямку каналу «Русанівський». Проходячи по набережній, він помітив на відстані 100-150 метрів від берега людину в воді, яка, на його думку, тонула, тому він швидко побіг до води, в одязі пірнув та поплив до людини. Підпливши ближче, він помітив, що це жінка, вона сказала, що без футболки буде зручніше, тому він зняв футболку та намагався перевернути жінку. Під час цих дій занурив її у воду на 5-10 секунд. Потім допоміг їй винирнути з води та усвідомив, що людина не тоне, відплив від неї та поплив на берег. На березі він опинився оголеним, проте як роздягнувся не пам`ятає. Стан його був неадекватним. Події, які відбували на спортивному майданчику, він дуже погано пам`ятає, оскільки він втратив емоційний контроль над своїми діями. 17 числа в нього було відчуття, що померла близька людина, про що він повідомляв своїй дівчині та чого не було насправді. Він пам`ятає, що вдарив хлопчика, проте не розуміє навіщо. Пам`ятає автомобілі на проїжджій частині та він оголений там серед автомобілів. Також пам`ятає, що опинився під мостом Лівобережним та два працівники поліції, які садять його до автомобіля поліції. Наступне, що пам`ятає це те, що він 21.07.2019 року отямився в лікарні, проте, як він туди потрапив йому не відомо, однак йому відомо, що без його згоди було проведено аналіз, згідно якого в його організмі виявлено наркотичну речовину. Крім того, ОСОБА_4 пояснив, що він не вживав наркотичні засоби. На обліку лікаря нарколога и психіатра не перебував. Зараз раз на місяць відвідує лікаря психіатра та вживає ліки, схожі на снодійне. 
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 показала, що 19.07.2019 року приблизно о 07 годині ранку вона, як і завжди, перед роботою плавала у водоймі Русанівського каналу. Знаходячись посередині водойми, вона побачила рибалку, який сидів на протилежному від неї березі, а також раніше невідомого їй хлопця, який дуже швидко збіг з дамби та, не роздягаючись забіг у воду і поплив у її напрямку. Допливши до неї, хлопець подивився їй в обличчя, після чого вона йому сказала, що без одягу плавати комфортніше. Тоді хлопець зняв з себе чорну футболку. Потім вона у нього запитала про те, чи йому краще, на що він їй відповів, щоб вона не розмовляла та, несподівано для неї, поклав свої руки на її голову та почав її топити. Вона пробула під водою приблизно 1 хвилину, після чого хлопець трохи відпустив руки та вона змогла зробити декілька подихів, а потім хлопець знову почав її топити, та вона пробула під водою ще приблизно 1 хвилину, внаслідок чого їй вже ставало погано та вона почала втрачати свідомість. Після цього, з невідомих їй причин, хлопець її відпустив та поплив до берега, будучи абсолютно голим вийшов з води і побіг, а вона, прийшовши до тями, поплила до берега, де був рибалка, який їй повідомив, що все бачив, однак думав, що вони між собою знайомі. Після вказаних подій потерпіла пішла на роботу, де протягом дня зробила пост в соціальних мережах про ранкові події, а ввечері звернулася до Дніпровського управління поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно неї, а саме те, що невідома особа намагалася її втопити. Додала, що на час написання заяви про кримінальне правопорушення була схвильована. Також потерпіла зазначила, що, на її думку, ОСОБА_4 не хотів її вбивати, претензій до нього на разі не має, під час попередніх судових розглядів він вибачився за скоєне та його сім`я надала грошове відшкодування у сумі 3 тисяч доларів США. Проте вказала, що те, що вона не захлинуся під час другого занурювання ОСОБА_13 її у воду є також її заслуга, оскільки вона постійно плаває та тренує легені. 
		Будучи допитаною з дотриманням правил, передбачених у статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання свідок ОСОБА_14 суду показала, що з ОСОБА_4 вона знайома, мешкали разом однією сім`єю близько року. Жінка, яка є потерпілою, їй не відома. 17.07.2019 року вона разом з ОСОБА_4 та подругою була на фестивалі, де до них підходили знайомитися різні люди. Під час фестивалю ОСОБА_4 в її присутності алкогольних напоїв не вживав та не палив. Він покинув фестиваль сам раніше, не пояснюючи причини, повідомивши що йому стало не добре та йому терміново потрібно додому. Вона також невдовзі повернулася додому та вони з ОСОБА_13 спали. 18.07.2019 був звичайний день, ОСОБА_15 приблизно о 19 годині повернувся додому з роботи, а через деякий час він повідомив їй, що в нього помер дідусь, проте звідки він про це дізнався їй не відомо. Того вечора ОСОБА_4 вів себе не так, як завжди, тривожно, тому його поведінка її насторожила, однак вона на цьому не зосереджувалася та пішла спати. Вранці 19.07.2019 року вона прокинулася приблизно о 7-8 годині та помітила, що ОСОБА_4 немає вдома та подумала, що він пішов на пробіжку, проте оскільки він не взяв з собою гаманець та особисті речі, як звичайно, пішла його шукати. На вулиці консьєрж їй повідомив, що ОСОБА_4 вийшов на вулицю о 6 годині ранку та не повертався, тому вона пішла по маршруту його пробіжки, однак так і не знайшла його. Пізніше вона з`ясувала, що ОСОБА_4 знаходиться в спеціалізованій лікарні під наглядом та її до нього не пустили. Дерез декілька днів, коли ОСОБА_4 перевели до звичайної палати, вона намагалася його провідати, однак працівники поліції, які були біля палати її не пустили та повідомили, що сталося. Також їй відомо, що ОСОБА_4 був в спеціальному одязі, де в нього були зв`язані руки. Після вказаних подій в квартирі, де вона проживала з ОСОБА_4 , слідчі проводили обшук з її дозволу та в присутності ОСОБА_8 , а також 21.07.2019 року її допитував слідчий. Крім того, свідок зазначила, що з весни 2019 року ОСОБА_4 двічі на тиждень відвідував психолога, проте з яких причини та точний графік їй не відомий, а також зазначила, що за час спілкування з ОСОБА_4 , він ніколи не проявляв агресію, на її думку, не міг вчинити вказаних дій та не потребує психіатричної допомоги.
		Будучи допитаним з дотриманням правил, передбачених у статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання свідок ОСОБА_16 суду показав, що точної дати події він не пам`ятає, пам`ятає, що це було влітку 2019 року. Він, як завжди, зранку ловив рибу на Русанівському каналі біля м. Лівобережна, де помітив жінку, яка кожного ранку плаває у вказаній водоймі. Потім він звернув увагу, як невідомий йому хлопець швидко збіг з дамби та в одязі пірнув у воді та дуже швидко поплив до жінки. Вказаний хлопець, був одягнений в шорти чорного кольору та чорну футболку та він був фізично сильним, оскільки плив дуже швидко. Допливши до жінки, хлопець зняв футболку та почав топити жінку. Всі події відбулися дуже швидко, скільки часу протягом яких хлопець насідав на жінку не пам`ятає. Події відбувалися на відстані 100-200 метрів від нього. Скільки разів він її намагався втопити він не пам`ятає. Ніяких криків не було. Потім хлопець, різко відпустив жінку та швидко поплив до берега, де знаходились речі жінки, вийшовши з води він був повністю голим на направився в бік житлових будинків. Через деякий час жінка допливла до берега та підійшла до нього ( ОСОБА_16 ), вона була дуже налякана, а також сказала, що її намагався втопити той чоловік і що добре, що їй вистачило повітря в легенях і вона змогла допливти. Свідок поліцію не викликав, однак повідомив жінці, що бачив як все відбувалося, після чого жінка попросила, щоб він дав свідчення в поліції, на що він погодився. Через декілька днів його запросили в відділення поліції, де його допитував слідчий. 
		Будучи допитаною з дотриманням правил, передбачених у статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання свідок ОСОБА_17 суду показала, що події відбувались приблизно з 15 по 20 липня 2019 року, точно не пам`ятає. Вона приїхала з м. Дніпро до м. Києва з метою відвідати фестиваль. На вказаний фестиваль вона пішла разом з ОСОБА_4 та його дівчиною Амаль. Під час перебування на фестивалі вони весь час були разом та в її присутності ОСОБА_4 алкогольних напої не вживав. Проте вони відійшли до місця спеціально відведеного для паління, де вони, крім Ткача, курили. До них підійшли хлопці з якими вони спілкувались про фестиваль. Ткач захотів пити та один із хлопців поділився з ними пляшкою напою, після чого ці хлопці пішли по своїм справам. Після цього, хвилин через 15 ОСОБА_15 раптово повідомив, що йому терміново необхідно додому, викликав таксі та поїхав додому, а вони залишились. Приблизно через 30 хвилин його дівчина ОСОБА_11 також поїхала додому. Вона залишилась з друзями на фестивалі після чого поїхала до орендованої квартири в ЖК «Комфорт Таун». Пізніше, того ж дня, до неї в житловий комплекс «Комфорт Таун» приїхав Ткач з яким вона гуляла по території комплексу. Під час вказаної зустрічі він поводив себе спокійно, після чого вони пішли по своїх домівках. Наступного дня за дві години до відправки потягу на Дніпро їй написав ОСОБА_4 та попросив приїхати до них з Амалією додому на станцію метро Лівобережна, не пояснивши причину зустрічі, проте вона поїхала на вокзал, а потім потягом до м. Дніпро. Зранку наступного дня їй подзвонила ОСОБА_11 та повідомила, що ОСОБА_4 зник, а також запитала про те, чи не відомо їй ( ОСОБА_17 ), де саме може бути ОСОБА_4 , на що вона відповіла, що їй не відомо. Вона підтримувала зв`язок з Амаль та згодом дізналась від Амаль, що ОСОБА_4 госпіталізований до медичного закладу та перебуває в реанімації, проте, з яких саме причини він туди потрапив, їй не відомо. Наступного дня вона намагалась додзвонитись до батьків ОСОБА_18 . Крім того, свідок зазначила, що за три роки знайомства з ОСОБА_4 , вона може охарактеризувати його лише з позитивної сторони, він ніколи не був агресивним, а навпаки дуже вихованим, спокійним та стриманим, до жінок ставився з повагою. 
		Будучи допитаним з дотриманням правил, передбачених у статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання свідок ОСОБА_19 суду показав, що він працює тренером в дитячій школі № 18 та влітку 2019 року, точної дати він не пам`ятає, зранку, приблизно в проміжку часу з 9.00 до 11.00 години, він проводив тренування на спортивному майданчику на пляжі «Веселка» по вул. Микільсько-Слобідська, та помітив оголеного чоловіка, який проліз скрізь діру в огорожі на дитячий майданчик. Вказаний хлопець сам до себе говорив та посміхався. Проходячи повз низ, чоловік зупинився біля одного із вихованців - хлопчика, став у боксерську стойку, один раз вдарив рукою одного з дітей в щелепу та побіг нагору в напрямку АДРЕСА_5 . На дитині тілесних ушкоджень після удару не було, однак він ( ОСОБА_19 ) відразу після цього викликав працівників поліції, які по приїзду відібрали в нього пояснення, а через декілька днів викликали його в управління поліції та провели його допит. 
		Будучи допитаним з дотриманням правил, передбачених у статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання свідок ОСОБА_20 суду показав, що точної дати події він не пам`ятає. Він їхав на автомобілі по Броварському проспекту в напрямку вул. Хрещатик та помітив, як невідомий йому хлопець перед заправкою «WOG» бігає повністю оголений проїжджою частиною дороги, розмахував руками, бігав поміж автомобілів проїжджою частиною дороги, після чого перебіг на зустрічну смугу для руху, де досить швидко рухалися автомобілі та продовжив свої дії там. Після побаченого свідок зателефонував до поліції, повідомивши їм про вказаного хлопця. Крім того, свідок вказав, що через декілька днів його викликали в управління поліції, де провели його допит.
		Вказані обставини також підтверджуються дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме: письмовою заявою ОСОБА_10 від 19.07.2019 року, адресованою Начальнику Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_21 з якої вбачається, що 19.07.2019 року приблизно о 06 годині 20 хвилин вона прийшла поплавати на «Русанівський канал», на місце, де завжди плавають «моржі». На пляжі нікого не було. На другому березі сидів рибалка, вона пропалила метрів 150 по каналу в бік річки «Дніпро» і вже поверталася до пляжу, коли побачила хлопця, років НОМЕР_1 , що біг по дамбі. Не зупиняючись, він з розбігу по крутій дамбі в одязі забіг у воду і дуже швидко поплив прямо на неї. Допливши, дивився їй в обличчя, вона сказала: «якщо роздягнутися, буде комфортніше плавати» - і він одразу зняв з себе футболку (чорну). «Краще?» - спитала вона, на що він відповів: «Не розмовляйте». Дуже ввічливо. Потім двома руками придавив її голову глибоко під воду, тримав сильно, вона нічого не могла зробити, ковтала воду, розуміючи, що тоне. Коли вже майже втратила свідомість, якимось дивом виплила з-під його рук донизу і в бік. Вона вважала, що він зрозумів, що вона потонула і дуже швидко поплив до берега. Вона вже вийшла з води на другому березі і підійшла до рибалки. Той сказав, що все бачив, але вважав, що вони знайомі. Сказав, що хлопець виліз з води голим і побіг. Прийшовши додому, вона викликала поліцію.
		З протоколу прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.07.2019 року вбачається, що 19.07.2019 року приблизно о 06 годині 30 хвилин невстановлений чоловік, перебуваючи на «Русанівському каналі», у воді, застосувавши силу, намагався втопити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.07.2019 року вбачається, що 22.07.2019 року о 14 годині 30 хвилин, у присутності захисника ОСОБА_22 , затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України, а саме якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.07.2019 року о 06 годині 30 хвилин на Русанівському каналі, що поруч буд. АДРЕСА_6 ОСОБА_4 , 22.07.1983, вчинив замах на умисне вбивство, з хуліганських мотивів, гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме намагався потопити руками останню у воді. 
		З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.07.2019 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_10 впізнала особу, зображену на фото №3, як особу, яка 19.07.2019 року приблизно о 06 годині 30 хвилин у водоймі Русанівського каналу її топила у воді. Потерпіла ОСОБА_10 впізнала особу за ознаками: за виразом обличчя, виразними очима, поглядом, зачіскою.
		Відповідно до протоколу перегляду відеозапису від 24.07.2019 року, вбачається, що при перегляді файлу із назвою: 10.9.5.29_облачное хранилище_С10R0Р803_09-23-00_09-31-00_0:
		Час (згідно індикатора) 09:25:02. При перегляді вищевказаного відеозапису встановлено, що в центрі кадру зображено ділянку проїжджої частини Броварського проспекту у м. Києві, що знаходиться поруч з АЗС «WOC».
		По центру кадру зображено затор з автомобілів, що рухаються в сторону Русанівського моста. В лівій частині кадру зображено пішохідну доріжку, по якій рухається особа чоловічої статі, худорлявої статури, з волоссям середньої довжини світлого кольору, повністю оголений (в ході досудового розслідування вказану особу встановлено як підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Вказана особа обертається навколо себе, здійснює рухи руками, підходить до автомобілів, що перебувають у заторі. В подальшому ОСОБА_4 виходить на проїжджу частину, ходить поміж автомобілів, намагається регулювати дорожній рух, чим створює аварійну обстановку та загрозу своєму життю та безпеці руху. В подальшому вказана особа направляється в сторону станції метро «Лівобережна».
		При перегляді файлу із назвою: 10.9.5.30_облачное хранилище_С10R0Р221_09-31-00_09-35-00_0:
		Час (згідно індикатора) 09:31:40. При перегляді вищевказаного відеозапису встановлено, що в центрі кадру зображено ділянку проїжджої частини Броварського проспекту у АДРЕСА_6 , що знаходиться за АЗС «WOC».
		По центру кадру зображено затор з автомобілів, що рухаються в сторону Русанівського моста. В лівій частині кадру зображено пішохідну доріжку, по якій рухається ОСОБА_4 . В подальшому ОСОБА_4 виходить на проїжджу частину, ходить поміж автомобілів, чим створює аварійну обстановку та загрозу своєму життю та безпеці руху. В подальшому вказана особа направляється в сторону станції метро «Лівобережна».
		При перегляді файлу із назвою: 10.9.5.59_облачное хранилище_С10R0Р225_09-38-00_09-41-00_0:
		Час (згідно індикатора) 09:39:38. При перегляді вищевказаного відеозапису встановлено, що в центрі кадру зображено ділянку проїжджої частини АДРЕСА_4 , поруч з будинком АДРЕСА_4 .
		По лівій частині кадру зображено ОСОБА_4 , що підходить до перехожих жіночої статі, чіпляється до них.
		Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 10 від 05.09.2019 року вбачається, що у період кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , останній виявляв ознаки Гострого поліморфного психотичного розладу із симптомами шизофренії (Г23.1 - згідно з МКХ-10) і за психічним станом у зазначений період часу не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Згідно з наданими на теперішню експертизу матеріалами, вищевказаний Гострий поліморфний психотичний розлад виник у ОСОБА_4 17.07.2019 року. У період кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , останній за психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період правопорушення, в якому він підозрюється, ОСОБА_4 не знаходився в стані афекту; його поведінка визначалась психічним розладом (встановлено судово-психіатричними експертами). У теперішній час ОСОБА_4 виявляє ознаки Гострого поліморфного психотичного розладу із симптомами шизофренії (який виник у нього 17.07.2019) і за психічним станом у теперішній час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом. За психологічним аналізом, у ОСОБА_4 до появи психічного розладу проявлялися такі характерологічні властивості, як: активність, екстравертованість, комунікабельність, гнучкість у контактах, емоційна врівноваженість, розвинений вольовий радикал, самостійність поведінки, цілеспрямованість, обов`язковість, наполегливість, лідерські якості, високий рівень домагань, професійна спрямованість діяльності, інтереси міжособистісного спілкування. У ОСОБА_4 на даний період виявляються дисоциативні зміни процесу мислення, емоційні зміни по типу сплощення, інші особливості психічної діяльності, які цілком визначають його поточну поведінку та свідчать про наявність психічного розладу (діагноз встановлений судово-психіатричними експертами). У теперішній час ОСОБА_4 на хронічний алкоголізм та наркоманію не страждає. У теперішній час ОСОБА_4 протиалкогольного та протинаркоманічного лікування не потребує. У теперішній час ОСОБА_4 протиалкогольного та протинаркоманічного лікування не потребує. У теперішній час ОСОБА_4 не виявляє будь-якого психічного захворювання внаслідок вживання алкоголю та наркотичних засобів.
		Крім того, з довідки МКЛШМД № 114 від 23.07.2019 року вбачається, що ОСОБА_4 перебував в відділенні Токсикології КМКЛШМД з 19.07.2019 року по 22.07.2019 року з діагнозом: гостре отруєння речовиною психотропної дії (марихуана) важкого ступеню, холінолітичний синдром. 
		Перевіривши надані стороною обвинувачення та захисту докази на відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства судом встановлено, що дані докази є належними, допустимими, достовірними та такими, що узгоджуються з показання свідків, безпосередньо допитаними судом в судовому засіданні.
		Порушень вимог ст.ст. 104-106, 223 КПК України судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто даними письмовими доказами підтверджуються обставини вчинення кримінальних правопорушень (суспільно небезпечних діянь).
		Таким чином надані докази підтверджують існування та перебіг самих подій кримінальних правопорушень, їх місце, спосіб та інші обставини вчинення, що доведено як показаннями свідків так і показаннями потерпілої ОСОБА_10 , які суд сприймав безпосередньо та будь-якого сумніву щодо їх достовірності у суду немає. Показання потерпілої ОСОБА_10 в частині відсутності умислу у ОСОБА_4 спрямованого на її вбивство суд сприймає критично та надає юридичної оцінки в сукупності із дослідженою її першочерговою заявою про вчинення злочину щодо неї, емоційного стану одразу після події та на час розгляду питань у вказаному кримінальному провадженні судом з урахуванням позапроцесуальних відносин пов`язаних з примирення та відшкодуванням останній витрат. Суд наголошує, що досудове розслідування та судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не здійснюється за правилами приватного обвинувачення, а тому наслідки примирення осіб між собою для суду не мають жодного юридичного значення.
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Проаналізувавши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в цій справі, у порядку ст. 94 КПК України, суд вважає, що наявні у провадженні докази та вище відображені в цьому судовому рішенні, які передбачені параграфами 3-5 Глави 4 указаного Кодексу, які суд сприймав, як такі, що містять у собі дані регламентовані ст. 91 КПК України, та визнав належними й допустимими, свідчать про те, що у ході судового розгляду встановлено фактичні дані, які у своїй сукупності указують на те, що дійсно ОСОБА_4 вчинено суспільно небезпечні діяння, що вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 п.7 ч. 2 ст.115, ч. 1 ст. 296 КК України, а саме як закінчений замах на умисне вбивство з хуліганських мотивів та грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
		Крім того під час судового розгляду для повного з`ясування всіх обставин, що підлягають вирішенню у вказаному провадженні, за клопотанням сторони захисту судом було надано розпорядження забезпечити адвокату ОСОБА_7 тимчасовий доступ до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю, а саме до медичної картки стаціонарного хворого Київської міської психоневрологічної лікарні № 3 (Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Павлова, 7) за 2019 рік із можливістю її вилучення та до медичної картки хворого із кабінету психіатра КНП Кам`янської міської ради «Міська лікарня №1» Дніпропетровської області (51925, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, вулиця Коваленка, будинок 1) із можливістю її вилучення. 
		Судом за клопотанням сторони захисту було призначено судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено Київському міському центру судово-психіатричних експертиз.
		Із висновку судово-психіатричного експерта №730 від 14.12.2021 року, проведеної Київським міським центром судово-психіатричної експертизи на підставі ухвали суду від 20.05.2021 року вбачається, що ОСОБА_4 на час проведення експертизи виявляє ознаки Гострого поліморфного психотичного розладу із симптомами шизофренії, стан ремісії. ОСОБА_4 за своїм психічним станом на даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
		У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з підстав викладених в мотивувальній частині клопотання з урахуванням останнього висновку експерта.
		Представник потерпілої, захисник, представник особи щодо якої розглядається клопотання та особа щодо якої розглядається клопотання просили застосувати до ОСОБА_4 примусовий захід медичного характеру, у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку 
		Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали судового провадження, виходить із положень ст. 93, 94 КК України, ст.ст. 512, 513 КПК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», Закону України «Про психіатричну допомогу» та вважає за необхідне зазначити про таке.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 КК України, осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
		Згідно ст. 19 Закону України "Про психіатричну допомогу", примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами.
		Статтею 513 КПК України імперативно передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме.
		Згідно п. 3 наказу МОЗ України № 397 від 08.10.2001 року «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади» вид примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості психічного захворювання в особи, тяжкості вчиненого нею діяння з урахуванням її ступеня суспільної небезпечності.
		З урахуванням того, що відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України, № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» визначаючи відповідно до частин 3-5 ст. 94 КК тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Для об`єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1 ст. 94 КК) суд має спочатку з`ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме). При цьому в ухвалі (постанові) суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру, проте необхідно зазначити про скасування з часу доставки (прийому) неосудного до цього закладу запобіжного заходу (якщо останній був застосований).
		Таким чином, суд проаналізувавши вказані висновки експертиз щодо стану ОСОБА_4 вважає дійсним факт того, що останній вчинив суспільно небезпечні діяння в стані неосудності.
		У відповідності до вимог ст.ст. 19, 94 КК України до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога за місцем проживання.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
		Відповідно до ч. 4 ст. 503 КПК України примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.513КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно - небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
		Стороною обвинувачення у клопотання про застосування стосовно ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру зазначається про необхідність госпіталізації ОСОБА_4 до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
		Проте, згідно висновку судово-психіатричного експерта №730 від 14.12.2021 року, Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, яким на підставі ухвали суду від 20.05.2021 року проведено судово-психіатричну експертизу, вбачається, що ОСОБА_4 виявляє ознаки Гострого поліморфного психотичного розладу із симптомами шизофренії, стан ремісії. За своїм психічним станом на даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними та потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
		За таких підстав, з огляду на те, що судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечні діяння у стані неосудності, що виключає можливість призначення покарання, суд вважає за необхідне, згідно ст.ст.93, 94 КК України, враховуючи характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчинених діянь, ступінь небезпечності психічного хворого для себе або інших осіб, рекомендації експертів, застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
		Доводи представника потерпілої та сторони захисту щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 п.7 ч. 2 ст.115 КК України у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_4 умислу на вбивство потерпілої та недоведеність замаху на вбивство стороною обвинувачення є безпідставними, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 512 КПК України, судовий розгляд у справах вказаної категорії завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, що свідчить про обмеження судового розгляду вирішенням питань покладених в основу.
		Також безпідставними є посилання сторони захисту у вказаній справі на правовий висновок Верховного суду, викладений у Постанові Касаційного кримінального суду Верховного суду (справа №130/2612/17, провадження №51-3547км19), згідно якого стан неосудності пов`язаний з відсутністю у особи інтелектуальної та вольової ознак, з ним несумісні наявність у свідомості особи чітко сформованих мети й мотиву як ознак суб`єктивної сторони злочину, тому встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи об`єктивно є неможливим. Суд враховує зазначений правовий висновок та обставини справи, що йому передували та зазначає, що стороною захисту відбулося не вірне його тлумачення та застосування у цій ситуації. В даному випадку суд не встановлює наявність умислу у неосудної особи, а лише констатує факт вчинення ним суспільно небезпечних діянь відповідно до кваліфікації за статтями Особливої частини КК.
		З абз. 2 пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України, № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», слідує, що з огляду на вимоги статей 19, 94 КК, ст. 19 Закону N 1489-ІІІ до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога за місцем проживання.
		Пункт 15 цієї ж ППВСУ передбачає, що копія ухвал (постанов) суду про застосування примусових заходів медичного характеру після набрання законної сили надсилаються судом на виконання: у разі призначення амбулаторної допомоги - до закладу охорони здоров`я, який надає психіатричну допомогу за місцем проживання неосудної чи обмежено осудної особи, або до органу, в якому тримається засуджена до позбавлення волі обмежено осудна особа.
		Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, ОСОБА_4 у вигляді передачі на піклування матері ОСОБА_8 з обов`язковим лікарським наглядом, обраний 22 вересня 2020 року ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду, враховуючи вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України, та даних про його особу, слід залишити без змін до набрання ухвалою законної сили.
		Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень Кримінального процесуального Кодексу України, зокрема з урахуванням положень ст.100 цього Кодексу.
		Цивільний позов не заявлено. 
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 92-94 КК України, ст.ст. 512-513 КПК України, суд -
		у х в а л и в:
		 
		Клопотання старшого слідчого Дніпровського УП ГУНП В м. Києві ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
		Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
		Запобіжний захід у вигляді передачі ОСОБА_4 на піклування матері ОСОБА_8 з обов`язковим лікарським наглядом, обраний 22 вересня 2020 року ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду залишити без зміни до набрання ухвалою законної сили.
		Речові докази, а саме: диск СD-R диск, на якому містяться відеозаписи з камер відеоспостереження «Безпечне місто»  зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Медичну картку стаціонарного хворого Київської міської психоневрологічної лікарні № 3 (Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Павлова, 7) за 2019 рік, вилучену на підставі ухвали суду від 04.10.2021 року повернути до Київської міської психоневрологічної лікарні № 3 (Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Павлова, 7).
		Медичну картку хворого із кабінету психіатра КНП Кам`янської міської ради «Міська лікарня №1» Дніпропетровської області (51925, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, вулиця Коваленка, будинок 1), вилучену на підставі ухвали суду від 04.10.2021 року повернути до КНП Кам`янської міської ради «Міська лікарня №1» Дніпропетровської області (51925, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, вулиця Коваленка, будинок 1).
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня її проголошення.
		Визначити час проголошення повного тексту судового рішення 07.02.2022 року о 16.00 год. 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...