Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/10402/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення реєстрації податкових накладних.
Надіслано для оприлюднення: 14.01.2022. Зареєстровано: 08.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2022.
Дата набрання законної сили: 13.01.2022
Номер судового провадження: К/9901/40408/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		13 січня 2022 року   
		Київ
		справа №560/10402/21
		адміністративне провадження №К/9901/40408/21
		              
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
		суддів: Усенко Є.А.,  Яковенка М.М., 
		розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №560/10402/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «ГРАНД ОПТ ТОРГ» до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Хмельницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 1 вересня 2021 року (суддя                Божук Д.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року (головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді: Боровицький О.А., Курко О.П.),-
		ВСТАНОВИВ:
		19 серпня 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «ГРАНД ОПТ ТОРГ» (далі за текстом - позивач, ТОВ «ПГ «ГРАНД ОПТ ТОРГ») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС), в якому просило:
		- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ГУ ДПС від 7 червня 2021 року № 37746 про відповідність ТОВ «ПГ «ГРАНД ОПТ ТОРГ» критеріям ризиковості платника податку;
		- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС від 16 червня 2021 року № 38967 про відповідність ТОВ «ПГ «ГРАНД ОПТ ТОРГ» критеріям ризиковості платника податку.
		- зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС виключити ТОВ «ПГ «ГРАНД ОПТ ТОРГ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		30 серпня 2021 року судом першої інстанції отримано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить зупинити до набрання законної сили рішенням суду у цій справі дію рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС від 7 червня 2021 року № 37746 та від 16 червня 2021 року № 38967 про невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ПГ «ГРАНД ОПТ ТОРГ» критеріям ризиковості платника податку.
		Заяву вмотивовано тим, що в результаті прийняття оскаржуваних рішень позивач позбавлений можливості проводити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на адресу покупців. Останні, в свою чергу, відмовляються купувати товар у ТОВ «ПГ «ГРАНД ОПТ ТОРГ» за діючими договорами та укладати нові договори, оскільки вони не зможуть отримати від заявника своєчасно зареєстровані податкові накладні та самі ризикують отримати статус ризиковості, тому як співпрацюють з ризиковим підприємством. Крім того, внаслідок неможливості своєчасно зареєструвати податкові накладні в ЄРПН позивач несе матеріальні збитки. Припинення господарських відносин має своїм наслідком неотримання позивачем очікуваних доходів, що негативно впливає на фінансовий стан підприємства. При тривалому блокуванні накладних підприємство опиниться на межі звільнення працівників та банкрутства.
		Додатково звертається увага на те, що неможливість ТОВ «ПГ «ГРАНД ОПТ ТОРГ» проводити реєстрацію податкових накладних призведе до порушення умов укладених договорів перед контрагентами-покупцями та застосування до позивача штрафних санкцій.
		Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 1 вересня 2021 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, заяву про забезпечення позову задовольнив.
		Забезпечуючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що наслідки включення позивача до переліку ризикових платників податків відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), носять негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а сам факт такого включення покладає на платника податків додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів. Негативні наслідки також стосуються і контрагентів позивача, для яких неможливим є формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з позивачем. Суд також врахував факт направлення позивачу претензій від контрагентів ТОВ «Буд Опт Трейд», ТОВ «Віртум строй», ТОВ «Хозхімсервіс», ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція», в яких висловлено вимогу про розірвання договорів поставки через порушення позивачем термінів надання податкових накладних.
		Апеляційний суд в повній мірі погодився із викладеними у рішенні суду першої інстанції висновками.
		Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, ГУ ДПС, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. 
		На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 150, 151 КАС України та не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 8 жовтня 2020 року (справа №280/2284/20), від 3 грудня 2020 року (справа №140/8457/20), від 18 лютого 2021 року (справа №420/7063/20), від 21 січня 2021 року (справа №140/8878/20).
		Скаржник вказує, що відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює подальшу реєстрацію цих документів податкової звітності. Висновки судів попередніх інстанцій, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваних рішень зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності не підтверджені оцінкою судами будь-яких доказів. Аналогічно, не підтвердженими доказами є і доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав. Неправильне застосування судами приписів статті 151 КАС України, на думку скаржника, полягає в тому, що зупинення дії оскаржуваних рішень фактично нівелює значення здійснених контролюючим органом заходів податкового контролю, який, в тому числі, спрямований на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. 
		Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду судових рішень.
		Враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, на час розгляду цієї справи органом, який виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, є Державна податкова служба України та її територіальні органи. Отже, у цій справі повноважним органом є Головне управління ДПС у Хмельницькій області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44070171), яке є правонаступником Головного управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 43142957).
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до ухвали Верховного Суду від 8 грудня 2021 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судами положень статті 150 КАС України.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
		Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
		В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
		Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
		При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
		Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
		Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
		Судові рішення у цій справі наведеним вище вимогам не відповідають. Висновки судів попередніх інстанцій про існування визначених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову є хибними з огляду на наступне.
		Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		Дійсно, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку №1165).
		Водночас, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
		Таким чином, відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності. 
		При цьому пункт 5 Порядку №1165 визначає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
		Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.
		Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
		З приводу негативних наслідків для господарської діяльності позивача, на які послались суди попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
		При цьому колегія суддів також зазначає, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Та обставина, що надання додаткових документів та пояснень у кожному конкретному випадку вимагає значного часу та зусиль, не може сприйматися як визначена законом підстава для забезпечення позову.
		Враховуючи викладене, колегія судів критично оцінює посилання судів попередніх інстанцій на надсилання контрагентами позивача претензій з вимогою про розірвання договорів поставки, оскільки ТОВ «ПГ «ГРАНД ОПТ ТОРГ» не було позбавлене права надати податковому органу додаткові документи та пояснення з метою реєстрації податкових накладних, виписаних на покупців. 
		Аналогічний підхід щодо застосування положень статей 150, 151 КАС України застосовано Верховним Судом, зокрема, в постановах Верховного Суду від 8 жовтня 2020 року у справі №280/2284/20, від 3 грудня 2020 року №140/8457/20, 18 лютого 2021 року у справі №420/7063/20, від 25 лютого 2021 року у справі №380/5012/20, від 21 вересня 2021 року у справі №140/3220/21.
		Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судами заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, застосовані заходи є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а в задоволенні клопотання ТОВ «ПГ «ГРАНД ОПТ ТОРГ» про забезпечення адміністративного позову слід відмовити.
		Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		Керуючись ст. 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, задовольнити.
		Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 1 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 560/10402/21 скасувати.
		В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «ГРАНД ОПТ ТОРГ» про забезпечення позову відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко   М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...