Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/1390/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2022. Зареєстровано: 08.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2022.
Дата набрання законної сили: 20.01.2022
Номер судового провадження: К/9901/23710/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 січня 2022 року 
		м. Київ
		справа № 480/1390/19
		адміністративне провадження № К/9901/23710/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
		суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року (головуючий суддя Глазько С.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Жигилій С.П., судді - П`янова Я.В., Перцова Т.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги в частині,
		установив:
		У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (далі - ТОВ «СМНВО», Товариство) звернулось до суду з позовом до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (Північне МУ ДПС по роботі з ВПП, відповідач), Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18 лютого 2019 року №73-50 в частині визначення суми податкового боргу з податку на прибуток у загальному розмірі 9' 090' 646,54 грн (з яких штрафні (фінансові) санкції - 413' 261,50 грн, пеня - 8' 677' 385,04 грн).
		Обґрунтовуючи неправомірність спірного рішення позивач вказував, що контролюючим органом протиправно включено до оскаржуваної вимоги суму податкового боргу з податку на прибуток у загальному розмірі 9' 090' 646,54 грн, оскільки є такі, що набрали законної сили, судові рішення, якими підтверджено протиправність зазначення у картці платника податків частини вказаної суми. Крім того, позивач звертав увагу на те, що відповідачем нараховано зобов`язання поза межами строку давності, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
		Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, позовні вимоги Товариства задоволено частково: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Офісу великих платників податків ДФС від 18 лютого 2019 року №73-50 в частині визначення суми податкового боргу з податку на прибуток у загальному розмірі 9' 084' 058,31 грн, в тому числі: штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 413' 261,50 грн, пеня - 8' 670' 796,81 грн; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач, Північне МУ ДПС по роботі з ВПП, звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. 
		Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: відповідач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 59.1, 59.5 статті 59, статті 95, статті 102, підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України, пункту 1 розділу ІІІ Порядку направлення податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №610 від 30 червня 2017 року, у подібних правовідносинах.
		У розрізі заявленої підстави касаційного оскарження Північне МУ ДПС по роботі з ВПП звертає увагу на те, що сума нарахувань в розмірі 3' 529' 757,25 грн, яка є предметом оскарження за 2017 рік, вже була відкоригована в індивідуальній картці платника   (далі - ІКП) позивача на підставі відповідних судових рішень. Відповідач вважає, що звернення позивача з подібними позовними вимогами є передчасним і недопустимим, оскільки питання законності чи незаконності вжиття відповідних заходів стягнення має вирішуватись у справі про стягнення податкового боргу з Товариства. Зауважує, що порушені, на переконання позивача, права вже були поновленні у судовому порядку у справах №818/2389/18 та №480/1304/19, якими податковий орган було зобов`язано відкоригувати дані ІКП шляхом скасування нарахованої пені. Окрім того, звертає увагу на те, що станом на час прийняття спірної вимоги були відсутні рішення суду, які б встановлювали протиправність дій Північного МУ ДПС по роботі з ВПП та зобов`язували відкоригувати дані інтегрованої картки платника податків, у зв`язку з чим відповідачем визначено суму податкового боргу станом на день винесення вимоги на підставі даних ІКП. Також, вказує, що податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2015 року №0000111501 не увійшло до спірної податкової вимоги, а тому суди безпідставно задовольнили позовні вимоги в означеній частині. На додаток до викладеного, відповідач зазначає, що  стаття 102 ПК України визначає 1095-строк саме для стягнення податкового боргу, а не для включення сум боргу до податкової вимоги, й прийняття податкової вимоги не є заходом стягнення, й на неї не поширюються приписи означеної статті.
		Наполягаючи на порушенні судами норм процесуального права відповідач посилається на те, що судами неповно з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, не враховано доводи й аргументи, якими він обґрунтовував свою правову позицію у спорі. 
		У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу контролюючого органу - без задоволення, повністю підтримуючи висновки й мотиви, з яких виходили суди при ухваленні рішень. 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що18 лютого 2019 року Офісом великих платників податків ДФС (правонаступником якого є Північне МУ ДПС по роботі з ВПП) винесено податкову вимогу №73-50, якою визначено, що станом на 17 лютого 2019 року сума податкового боргу TOB «СМНВО» становить - 100'325' 578,48 грн, в тому числі: з податку на прибуток - 65' 049' 598,80 грн (основний платіж - 44' 066' 050,94 грн, штрафні (фінансові) санкції - 513' 310,67 грн, пеня - 20' 470' 237,20 грн; з податку на додану вартість - 35' 275' 979,67 грн, основний платіж - 29' 214' 551,00 грн, штрафні (фінансові) санкції- 2' 232' 727,18 грн, пеня - 3' 828' 701,49 грн.
		Вважаючи неправомірною податкову вимогу в частині нарахованої пені з податку на прибуток у загальному розмірі 9' 090' 646,54 грн, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 413' 261,50 грн та пенею в сумі 8' 677' 385,04 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції, з висновком якого повною мірою погодився й апеляційний суд, виходив з того, що, приймаючи спірну вимогу, відповідачем не враховано судових рішень, які мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи, а також включення до структури податкового боргу суми заборгованості, стосовно якої минув строк давності.
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з такого.
		Дослідженням структури податкового боргу ТОВ «СМНВО» станом на 17 лютого 2019 року, судами попередніх інстанцій з`ясовано, що правомірність включення до податкового боргу позивача пені вже була предметом дослідження у ході розгляду інших судових справ (№818/2389/18 та №480/1304/19) та в подальшому підтверджена прийнятими за результатами їх розгляду судовими рішеннями. 
		Так, зокрема, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2018 року у справі №818/2389/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, визнано протиправними дії Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС по нарахуванню в інтегрованій картці ТОВ «СМНВО» з податку на прибуток пені у загальному розмірі 3' 529' 757,25 грн на суму погашеного у 2017 році податкового боргу; зобов`язано Офіс великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС відкоригувати дані інтегрованої картки ТОВ «СМНВО» з податку на прибуток шляхом скасування пені в сумі 3' 529' 757,25 грн, нарахованої на суму погашеного у 2017 році податкового боргу.
		Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року у справі №480/1304/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2020 року, зобов`язано Офіс великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС відкоригувати дані інтегрованої картки ТОВ «СМНВО» з податку на прибуток шляхом скасування пені в сумі 5' 141' 039,56 грн. на суму погашеного у 2018 році податкового боргу.
		Отже, наведеними вище судовими рішеннями, які набрали законної сили, та в касаційному порядку не переглядались, встановлено протиправність дій контролюючого органу щодо нарахування у 2017 році позивачу пені з податку на прибуток у загальному розмірі 3'529' 757,25 грн, а також зобов`язано контролюючий орган відкоригувати дані ІКП TOB   «СМНВО»   з податку на прибуток шляхом скасування пені в сумі 5' 141' 039,56 грн на суму погашеного у 2018 році податкового боргу.
		Згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
		Одним із процесуальних засобів забезпечення реалізації конституційної гарантії обов`язковості судового рішення є застосування як преюдиційних обставин, встановлених у судовому рішенні, що набрало законної сили, під час судового розгляду іншої справи (частини четверта - сьома статті 78 КАС України).
		Під преюдицією розуміється обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
		Так, відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Тобто, учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. Учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої справи. Преюдиційний характер встановлених у судовому рішенні, що набуло законної сили, обставин справи виявляється також і в тому, що суд враховує такі обставини, навіть у випадку, якщо це судове рішення не було виконано фактично.
		Враховуючи викладене, а також приписи частини четвертої статті 78 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що в межах розгляду даної справи протиправність дій контролюючого органу щодо нарахування у період з 2017 по 2018 роки в інтегрованій картці позивача з податку на прибуток пені у загальному розмірі 8' 670' 796,81 грн (3' 529' 757,25 грн + 5' 141' 039,56 грн), - не підлягає доказуванню, а відтак є правильним висновок судів про безпідставне включення до структури податкового боргу станом на 17 лютого 2019 року пені, відображеної у податковій вимозі Офісу великих платників податків ДФС від 18 лютого 2019 року №73-50.
		Досліджуючи правомірність включення контролюючим органом до податкового боргу суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на прибуток у загальному розмірі 413' 261,50 грн згідно зі спірною податковою вимогою, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
		Як з`ясовано судами в ході розгляду справи, сума штрафних санкцій у розмірі 413' 261,50 грн застосована до ТОВ «СМНВО» на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області, а саме: №0000111501 від 22 січня 2015 року про сплату штрафу у розмірі 10% у сумі 47' 443,43 грн за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання по авансовому внеску з податку на прибуток; №0000121501 від 22 січня 2015 року про сплату штрафу у розмірі 20% у сумі 365' 818,07 грн за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання по авансовому внеску з податку на прибуток.
		За наслідками оскарження в судовому порядку означених податкових повідомлень-рішень постановою Сумського окружного адміністративного суду від 2 червня 2015 року у справі №818/1476/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року, Товариству відмовлено у задоволенні позову.
		Згідно з пунктом 56.18 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
		Відповідно до приписів підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
		За приписами підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України до безнадійної заборгованості відноситься, серед іншого, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
		Згідно з пунктом 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. 
		Під терміном «безнадійний» розуміється також податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України).
		Своєю чергою, за змістом пункту 102.1 статті 102 ПК України, якою регламентовано строки давності та їх застосування, строк давності для нарахування та/або стягнення грошових зобов`язань, складає 1095 днів, який обраховується, зокрема, з дати настання граничного строку сплати вказаних грошових зобов`язань.
		У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу (пункт 102.4 статті 102 ПК України).
		Суди попередніх інстанцій висновувались з того, що сума грошових зобов`язань (штрафу), визначених у податкових повідомленнях-рішеннях ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області від 22 січня 2015 року №0000111501 та №0000121501 у загальному у розмірі 413' 261,50 грн, набула статусу узгодженої 26 серпня 2015 року (дати набрання законної сили постанови Сумського окружного адміністративного суду у справі №818/1476/15). Означена сума штрафу не була погашена позивачем протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. 
		Враховуючий викладене суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що під час формування податкової вимоги контролюючим органом безпідставно включено до структури податкового боргу суму штрафу в розмірі 413' 261,50 грн, яка у розумінні наведених вище приписів ПК України має статус безнадійного податкового боргу.
		Наполягаючи на правомірності включення до структури податкового боргу спірної податкової вимоги означеної суми штрафу відповідач в судах попередніх інстанцій наполягав на тому, що всі суми, які увійшли до спірної податкової вимоги, включені в межах строку давності, передбаченого статтею 264 Цивільного кодексу України щодо переривання строків давності, та вказував на те, що рішення про визнання такої заборгованості безнадійною не приймалося.
		Надаючи правову оцінку означеним доводам суди попередніх інстанцій виходили з того, що спеціальною нормою, яка регулює строки давності та їх застосування у спірних правовідносинах, є стаття 102 ПК України, й сплив строку давності, визначеного вказаною нормою, щодо стягнення податкового боргу зі сплати суми штрафу, визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях від 22 січня 2015 року № 0000111501 та №0000121501 у загальному у розмірі 413' 261,50 грн, є підставою для прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу.
		Так, за приписами пункту 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. 
		Таким нормативним актом є Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577 (далі - Порядок №577), підпунктом 3 пункту 2.1 якого визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України. 
		Відповідно до пункту 4.3 Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу (рішення про списання безнадійного податкового боргу приймається керівником (заступником) органу доходів і зборів за наявності підстав).
		Отже, з урахуванням викладеного, суди дійшли висновку, що списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Натомість, неприйняття контролюючим органом рішення про списання податкового боргу, який набув статусу безнадійного, свідчить на користь неправомірності дій контролюючого органу щодо включення до податкової вимоги суми боргу в розмірі 413' 261,50 грн 
		При виборі й застосуванні означених норм матеріального права до спірних правовідносин судами було враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 21 травня 2020 (справі № 1440/2201/18), від 4 вересня 2018 року (справа №813/4430/16), від 9 липня 2019 року (справа №0240/2269/18-а) та від 23 грудня 2019 року (справа №813/3277/18).
		Колегія суддів також враховує, що постанові Верховного Суду від 6 лютого 2018 року у справі №807/2097/16 касаційний суд резюмував, що обов`язок зі сплати пені пов`язаний з обов`язком погашення податкового боргу, тому в разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак, з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу. 
		Таким чином, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність включення відповідачем до податкової вимоги, сформованої станом на 17 лютого 2019 року, суми податкового боргу з податку на прибуток у загальному розмірі 413' 261,50 грн, та наявність правових підстав до задоволення позовних вимог в цій частині також.
		Окрім того, у вимірі доводів контролюючого органу, суди попередніх інстанцій слушно зауважили й такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду про те, що нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов`язань платника податків, його податкового боргу, розрахунки з бюджетом здійснюються в інтегрованій картці платника податків, відтак, у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань такого платника.
		Отже, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди повно й правильно встановили обставини справи, не допустили неправильного застосування норм матеріального права, чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із ними, оскільки така оцінка судами здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів. 
		Перевіряючи доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, - у разі, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що такі аргументи відповідача фактично зводяться до незгоди із наданою судами правовою оцінкою наявним у справі доказам. Однак, такі доводи відповідно до приписів статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду й не є свідченням неправильного застосування судами положень ПК України. Більш того, скаржник конкретно не наводить висновку щодо правильного застосування якої норми права, яка б врегульовувала конкретно цей спір, ще не сформульовано Верховним Судом.
		В решті касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені відповідачем в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам. 
		У цілому доводи скаржника у розрізі підстав касаційного оскарження зводяться до незгоди із правовою оцінкою наданим позивачем доказам, однак, такі доводи відповідно до статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду і не є свідченням неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень ПК України. 
		Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України). 
		У зв`язку з цим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 
		п о с т а н о в и в :
		Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року залишити без змін, а касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                               І.Л. Желтобрюх 
		 
		Судді                                                                                                    О.В. Білоус
		 
		                                                                                                             Н.Є. Блажівська
		Згідно з оригіналом
		Помічник судді                                                                         Наталія СВИРИДА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...