Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/17542/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2022. Зареєстровано: 08.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2022.

Номер судового провадження: 2/638/2975/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 638/17542/21
		Провадження № 2/638/2975/22 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		27 січня 2022 року                                           м. Харків
		Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді Рибальченко Л.М.,
		за участю секретаря судового засідання Шорохова А.В.,
		позивача ОСОБА_1 ,
		представника відповідача Кисельової А.С. ,
		представника відповідача Дерев`янка Д.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про захист прав споживача,-
		встановив:
		                ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до АТ «Укрзалізниця» (далі за текстом - відповідач) про захист прав споживачів, в якому просить стягнути з відповідача 100541,18 грн. з яких витрати на оплату проїзного документу для проїзду в потязі на суму 230,18 грн., витрати на послуги комісії за прийом платежу ПАТ КБ «Приватбанк» на суму 11 грн. та витрати на медичні послуги за отримання негативного Covid 19 ангиген експрес-тест SARS CoV-2 Antigen на суму 300 грн. та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 100000 грн.
		       В обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що 16 жовтня 2021 року він виїхав з Харкова до міста Нововолинська Володимир-Волинського району Волинської області для поховання свого рідного брата. Після похорон брата, 19 жовтня 2021 року за посередництвом ПАТ КБ «Приватбанк», позивач придбав проїзний документ у зворотному напрямку від станції Володимир-Волинської області Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» до станції Харків-пасажирський Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», тобто уклав з відповідачем договір перевезення. В подальшому після прибуття позивача на перон залізничного вокзалу станції Володимир-Волинської області Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» 24 жовтня 2021 року, перед посадкою на потяг, працівник вагону крім проїзного документу та документу, що посвідчує особу, зажадав від позивача документи медичного характеру щодо стану здоров`я та без пояснень яких саме документів та на якій підставі його не пускають до вагону потягу, відмовився допустити позивача до посадки. Після з`ясування, яких саме документів медичного характеру щодо стану здоров`я, які вимагав працівник вагону, за для безперешкодного повернення до Харкова, позивач 25 жовтня 2021 року був змушений отримати негативний тест Covid 19 ангиген експрес-тест SARS CoV-2 Antigen. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем було порушено умови договору перевезення пасажирів та його конституційне право на свободу пересування. Крім того, дії відповідача спричинили позивачу моральну шкоду, яку він оцінює у 100000 грн. 
		       Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2021 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
		       21 грудня 2021 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 №1066 «Про внесення змін до постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid 19, спричиненої коронавірусом «SARS CoV-2» з 21.10.2021 року на території України забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах, авіаційним та залізничним транспортом у міжобласному сполученні без наявності у всіх пасажирів, крім осіб до 18 років негативного результату тестування на Covid 19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу «SARS CoV-2» яке проведене не більш як за 72 години до дня поїздки, або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, або документа що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини; або міжнародного, внутрішнього сертифіката чи іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від Covid 19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров`я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатку Порталу Дія (Дія). Позивачем при посадці на потяг, на законну вимогу працівника відповідача не було надано документ про щеплення/протипоказання ПЛР тесту як того вимагає постанова КМУ від 11.10.2021. Крім того зазначив, що позивач перебував у м. Нововолинськ 8 днів, а тому мав можливість зробити тест за місцем мешкання брата, але цього не зробив. На підставі викладеного, представник відповідача вказує, що поїздка позивача не відбулась саме з його вини, тоді як працівник відповідача діяв відповідно до вимог закону. Щодо вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, представник відповідача зазначає, що позивачем не наведено доказів протиправних дій стосовно нього з боку відповідача. Вимоги відповідача надати документи про щеплення є законними, правомірними та зумовлені чинним законодавством України, тому у вказаній вимозі слід відмовити.
		       29 грудня 2021 року позивачем до суду було надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він посилається на те, що діюча постанова Уряду про введення карантину є незаконною і не підлягає виконанню. На підставі ст. 60 Конституції України, кожна людина зобов`язана відмовитись від виконання постанови Уряду про введення карантину. На підставі ст. 19 Конституції України у взаємозв`язку із ст. 60 Конституції України, жодна посадова особа не має права вимагати від людини виконання постанови КМУ від 11 жовтня 2021 року №1066 «Про внесення змін до постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid 19, спричиненої коронавірусом «SARS CoV-2». Таким чином, дії працівника вагону потягу, який перешкодив позивачу у посадці з посиланням на постанову КМУ від 11 жовтня 2021 року №1066, не відповідає положенням чинного законодавства України.
		       У судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити.
		       Представники відповідача у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
		       Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов наступного висновку.
		       Судом встановлено, що 19 жовтня 2021 року за посередництвом ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 придбав проїзний документ у напрямку від станції Володимир-Волинської області Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» до станції Харків-пасажирський Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця». Дата та час відправлення - 24.10.2021 року, дата та час прибуття - 25.10.2021 року. 24 жовтня 2021 року позивач прибув на вокзал приблизно за двадцять хвилин до відправлення потягу. Пред`явив проїзний документ та документ, що посвідчує особу, між тим провідник вимагав від позивача документ про його щеплення, який у ОСОБА_1 був відсутній. Позивача було не допущено до вагону потягу. Вказані дії відповідача по справі, позивач вважає неправомірними, тому просить суд стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду. 
		        Відповідно до ст. 33 Конституцій України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Тобто, закон може обмежувати право на свободу пересування. Зокрема такі обмеження встановлює Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
		Крім того, необхідно зазначити, що пунктом 4 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлені законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
		       Тобто, право на свободу пересування не є абсолютним та може підлягати обмеженням у певних випадках, встановлених законом. Конституція України встановлює загальні норми законодавства, але окремі закони України можуть охоплювати більш вузькі питання та встановлювати спеціальні норми. Тому в даному випадку обмеження права на пересування встановлене Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та не суперечить Конституції України.
		       Відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та скасовується Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їхні виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов`язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров`я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни до умов їх виробничої та іншої діяльності.  
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 №1066 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Пункт 3 доповнено підпунктом 22 наступного змісту:  У разі встановлення "жовтого" рівня епідемічної небезпеки додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 22 цієї постанови, з 21.10.2021 року забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах, авіаційним та залізничним транспортом у міжобласному сполученні без наявності у всіх пасажирів, крім осіб до 18 років, негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведене не більш як за 72 години до дня поїздки; або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації; або документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини; або міжнародного, внутрішнього сертифіката чи іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати) або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров`я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).  Перевізник несе відповідальність за наявність у всіх пасажирів, крім осіб до 18 років, документів, передбачених цим підпунктом."
		Таким чином, з 21.10.2021 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" заборонено здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів залізничним транспортом у міжобласному сполученні без наявності у всіх пасажирів, крім осіб до 18 років, перелічених вище документів.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність вимоги відповідача про надання позивачем одного з документів, передбачених у п.п.22 п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
		       Також суд зазначає, що повноваження щодо встановлення чи відповідає той чи інший нормативно-правовий акт норми Конституції, має виключно Конституційний суд України. Станом на день розгляду справи, постанова Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 №1066 «Про внесення змін до постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid 19, спричиненої коронавірусом «SARS CoV-2» Конституційним судом не переглядалася, вона діє та є обов`язковою для виконання як юридичним так і фізичним особам, які користуються транспортними послугами з перевезення пасажирів.
		       Щодо тверджень позивача про порушення з боку відповідача умов договору перевезення, суд зазначає наступне.
		       Відповідно до ч.1, 2 ст. 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення.  Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
		       Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
		       Враховуючи, що 21 жовтня 2021 року набрала чинності постанова Кабінета Міністрів України від 11.10.2021 №1066, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", позивач 24 жовтня 2021 року, при посадці на потяг повинен був надати провіднику вагону один з документів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України. 
		       Враховуючи, що позивачем не було надано відповідачу документів, передбачених вказаною вище постановою, суд вважає, що поїздка позивача 24.10.2021  року не відбулась з вини самого позивача, який не надав документа  що підтверджує проведення щеплення або ПЛР тесту, тому вимоги позивача щодо відшкодування вартості проїзду є безпідставними. 
		       Твердження позивача у судовому засіданні про необізнаність на момент посадки на потяг вимог постанови КМУ від 11 жовтня 2021 року №1066 не беруться до уваги судом, оскільки відповідно до приписів ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей . Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		       Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено та не надано належних доказів неправомірних дій працівника відповідача, тому у задоволенні вимоги позивача про стягнення з АТ «Укрзалізниця» витрат у розмірі 541,18 грн. слід відмовити.
		       Разом з цим,  оскільки позивачем не доведено незаконність дій відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди.
		         Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
		       Керуючись ст.ст.12,81,229,247,263-265,268,354ЦПК України, суд -
		ухвалив:
		В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1  до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про захист прав споживача - відмовити.
		               Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.
		               Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		               Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		               У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		               Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
		               Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, адреса: м. Київ, вул. Єжи Ґедройця 5). 
		       Повний текст судового рішення складено 07 лютого 2022 року.
		               
		               Суддя                                                                                                                Л.М. Рибальченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...