Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/2419/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2022. Зареєстровано: 08.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2022.
Дата набрання законної сили: 26.01.2022
Номер судового провадження: К/9901/6782/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 січня 2022 року 
		м. Київ
		справа № 140/2419/19
		адміністративне провадження № К/9901/6782/20  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Усенко Є.А.,
		суддів: Гімона М.М.,  Яковенка М.М., 
		розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОФ Арбо» до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області (правонаступника Головного управління ДФС у Волинській області) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 (суддя Денисюк Р.С.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 (головуючий суддя Шавель Р.М., судді Улицький В.З., Запотічний І.І.),
		У С Т А Н О В И В:
		У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОФ Арбо» (далі - ТОВ «ДОФ Арбо», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 №0006521403 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 267   462 грн (з яких 178   308 грн - основний платіж, 89   154 грн - штрафні (фінансові) санкції). 
		Позовні вимоги Товариства про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення обґрунтовані доводами, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 21.05.2019 №10670/14-03/31979936 ґрунтуються на помилковій оцінці господарських операцій із контрагентом фірмою-нерезидентом "LINHEAVEN SALES LP" (Канада) як фіктивних, оскільки господарські операції мали реальний характер, підтверджуються належним чином оформленими первинними та іншими документами бухгалтерського і податкового обліку. Позивач доводить, що  контролюючим органом порушень щодо заниження доходів позивачем доведено не було, а, навпаки, в акті вказано, що в бухгалтерському обліку вказані операції відображені бухгалтерськими проводками по рахунках ДТ70-КТ362 на суму доходу від реалізації товарів, що свідчить про те, що висновки в акті перевірки про заниження позивачем доходу по взаємовідносинах з фірмою «LINHEAVEN SALES LP» не підтверджені доказами, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. 
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020, позов задоволено.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Товариство спростувало належними та допустимими доказами висновки в акті перевірки. Суди встановили факт здійснення господарських операцій між позивачем і фірмою «LINHEAVEN SALES LP» щодо поставки (експорту) лісоматеріалів на підставі оцінки наданих Товариством первинних документів (контракту, вантажно-митних декларацій, міжнародних товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, документів на закупівлю деревини, документів складського обліку, платіжних доручень про отримання іноземної валюти від вказаного нерезидента як попередню оплату за експортовані лісоматеріали), суми по яких були віднесені до складу доходів позивача, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток. Відповідно до цього, суди визнали безпідставними доводи відповідача  про заниження позивачем доходів, які відображаються по статті «інші доходи» відповідно до пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р №290, на 990   600 грн за 3-й квартал 2018 року, відтак, визнали неправомірним донарахування Товариству податкового зобов`язання в сумі 178   308 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій  в сумі 89   154 грн. 
		ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020, у якій просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволені позову.
		Підставою касаційного оскарження ГУ ДПС зазначило пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС): неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: підпункту 14.1.55 пункту 14.1 статті 14,  пунктів 44.1, 44.6, статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК), статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», частини другої статті 3, частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без врахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 (справа №803/582/16), від 16.04.2020 (справа №813/3766/15), від 17.03.2020 (справа №813/4787/15), від 27.02.2020 (справа №803/560/16), від 02.10.2018 (справа №816/506/17), від 23.01.2018 (справа №826/7047/13-а), від 31.01.2020 (справа №840/3461/18). 
		Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач доводить, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій не відповідає нормам матеріального та процесуального права, зроблений без надання належної оцінки обставинам, наведеним в акті перевірки на обґрунтування фіктивності операцій з експорту позивачем товарів фірмі "LINHEAVEN SALES LP". 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді- доповідача ОСОБА_1., суддів Гімона М.М., Усенко Є.А. ухвалою від 17.06.2020 відкрив касаційне провадження у справі №140/2419/19.
		На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, у провадженні якого перебувала справа №140/2419/19, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, про що складено протокол від 21.09.2021.
		Для розгляду справи №140/2419/19 визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Усенко Є.А., судді Гімон М.М., Яковенко М.М. 
		Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну. 
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС (з урахуванням змін, які набрали чинності 08.02.2020) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 
		Суди попередніх інстанцій встановили, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийняте ГУ ДПС на підставі акта перевірки від 21.05.2019 №10670/14-03/31979936 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ДОФ Арбо» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 31.12.2018, валютного за період з 01.10.2017 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування  за період з 01.10.2017 по 31.12.2018» (далі - акт перевірки). 
		В акті перевірки зроблено висновок, що Товариством порушено, зокрема: пункти   44.1,   44.6   статті   44,підпункт   134.1.1   пункту   134.1   статті   134,пункт   135.1   статті    1135 ПК,   статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), підпункт 1.21 пункту 1, підпункти 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 пункту 2, підпункт 3.2 пункту 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого   наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704), пункту 8 П(С)БО №21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого   наказом Міністерства фінансів України №193 від 10.08.2000 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за №515/4736), П(с)БО 16 «Витрати» (без зазначення конкретної норми), затвердженого   наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248), пунктів 5, 7 П(С)БО 15 «Дохід», внаслідок чого занижено податок на прибуток на 477 836,00 грн, у тому числі: за 4-й квартал 2017 року на 18 566 грн, за 1-й квартал 2018 року на 19 220 грн, 3-й квартал 2018 року на 284 726 грн та 4-й квартал 2018 року на 155 324 грн.
		На підставі акта перевірки ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 №0006521403 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на 716 754 грн (з яких 477 836 грн - основний платіж, а 238 918 грн - штрафні (фінансові) санкції). 
		Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 17.07.2019 №33406/6/99-99-11-04-01-25, яким скаргу Товариства залишено без розгляду.
		Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0006521403 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на  267   462 грн (з яких 178   308 грн - основний платіж, 89   154 грн - штрафні (фінансові) санкції), що відповідає висновку в акті перевірки про заниження Товариством інших доходів за 3-й квартал 2018 року на 990   600 грн (щодо здійснення експортних операцій із фірмою "LINHEAVEN SALES LP"). 
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ "ДОФ "Арбо" (продавець) та фірмою "LINHEAVEN SALES LP" (резидент Канади) (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №16012017 від 16.01.2017 про купівлю-продаж на умовах поставки ФСА - Камінь-Каширський (згідно правил Інкотермс 2000) заготовок для європіддонів, піддонів дерев`яних різної ширини, товщини і довжини в кількості 5 000 м куб. відповідно до специфікації. Орієнтовна сума контракту складає 500 000,00 євро. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом. Платежі за поставлену партію товару здійснюються в євро шляхом перерахунку коштів на валютний рахунок продавця. Оплата за кожну партію товару здійснюється по факту відгрузки і митного оформлення товару, покупець може вносити передоплату. В разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує штраф продавцю в розмірі 0,5 % від вартості товару за кожен тиждень прострочки, але не більше 100% суми, що залишилась. Термін дії контракту - до 31.12.2018. 
		Згідно з контрактом зі сторони фірми "LINHEAVEN SALES LP" його підписав директор Ilіаs Gеоrgіоu. Адреса фірми "LINHEAVEN SALES LP" зазначена як « 260, 2323-3ns Ave NE, Calgery Alberta, T2E 6Z3, Канада».
		За даними перевірки за період з 01.10.2017 по 31.12.2018 на виконання умов контракту №16012017 від 16.01.2017 ТОВ «ДОФ Арбо» оформлено  митні декларації на відвантаження пиломатеріалів на адресу "LINHEAVEN SALES LP" (Канада) загальною вартістю 41 981,13 євро, що еквівалентно 1 370 836,29 грн за офіційним курсом валю Національного банку України (далі -НБУ) на дати митного оформлення.
		В бухгалтерському обліку вказані операції відображені бухгалтерськими проводками по рахунках: ДТ 70 - КТ 362 - сума доходу від реалізації товарів; ДТ 90 - КТ 26 - сума  витрат у  собівартості готової продукції, списаної зі складу та відображеної у митних деклараціях.
		Висновок в акті перевірки про заниження позивачем суми інших доходів у фінансовій звітності та суми доходів від будь-якої діяльності, визначених за правилами бухгалтерського обліку, у декларації з податку на прибуток за 3-й квартал 2018 року на 990   600 грн ґрунтуються на тому, що товар фірмі-LINHEAVEN SALES LP" фактично не був реалізований. Отримана Товариством на банківський рахунок валюта в сумі 47 457,42 євро не є виручкою за товар, реалізація якого відображена в бухгалтерському обліку, а тому 1   571 442,57 грн (еквівалент 47 457,42 євро за офіційним курсом валют НБУ) відповідно до пункту 7 П(С)БО 15 підлягають обліку як інші доходи. Такий висновок обґрунтований посиланням на сукупність таких обставин, як: відсутність у позивача первинних документів про відпуск (відвантаження) товару фірмі "LINHEAVEN SALES LP"; контракт №16012017 від 16.01.2017  не містить інформації про перелік уповноважених осіб, передача товару яким свідчить про передачу товару для фірми "LINHEAVEN SALES LP"; не надано документів на підтвердження оформлених повноважень іншим особам на здійснення господарської операції, які в інтересах "LINHEAVEN SALES LP" одержують продукцію (ТМЦ), що відвантажується на експорт (письмові договори, довіреності, тощо); не надано первинних документів щодо прийому-передачі товарів, що експортувались ТОВ "ДОФ Арбо" до покупця за контрактом - фірми "LINHEAVEN SALES LP" та документів, що уповноважують перевізника отримувати товар від ТОВ "ДОФ Арбо" в інтересах фірми "LINHEAVEN SALES LP"; відсутні акти прийому-передачі ТМЦ, що експортувалися на фірму "LINHEAVEN SALES LP", її уповноваженому представнику; не надано документів, які містять вказівки фірми "LINHEAVEN SALES LP" щодо адреси, на яку необхідно відвантажувати товар; рахунки фірми "LINHEAVEN SALES LP" відкрито в банку «АВL BANK» (23 Elizabet Street, Riga, LV-1010, Latvia, SWIFT-АIZKLV, 22), а не в банківських установах, розташованих у Канаді. Окрім того, зазначено, що на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів США 13.02.2018 за адресою посилання http//www.fincen.gov/news-releases/fincen-names-ablv-bank-latvia-institution-primary money-laundering-concern-and розміщено негативну інформацію щодо «АВL BANK», засобами якого вчинялись фінансові операції на користь ТОВ "ДОФ Арбо" для закриття зобов`язань по зовнішньоекономічному контракту з "LINHEAVEN SALES LP", як про банк первинного концерну з так званого «відмивання» грошей.
		Також на підтвердження висновку про відсутність фактичної реалізації позивачем товару фірмі "LINHEAVEN SALES LP" в акті перевірки зроблено посилання на лист ДФС України від 07.08.2018 №24227/7/99-99-01-02-02-17, яким надано інформацію стосовно діяльності цього нерезидента, отриману 06.06.2018 від Канадського податкового агентства. Відповідно до цієї інформації компанія "LINHEAVEN SALES LP" зареєстрована 05.04.2016 у канадській провінції Альберта як командитне товариство. Група товариства "LINHEAVEN SALES LP" складається з двох компаній-нерезидентів, які зареєстровані на Маршалових Островах. Канадський суб`єкт господарювання "LINHEAVEN SALES LP" здійснює діяльність у Канаді як фіктивна компанія, про діяльність якої в Канаді нічого не відомо. Жодних податкових декларацій із задекларованими доходами її учасниками не подано. Інформація, яка б свідчила, або можливість визначити, чи здійснює або здійснювала компанія "LINHEAVEN SALES LP" діяльність в Канаді, відсутня. За здійсненим у канадських базах даних та податкових системах пошуком щодо такої особи, як Ilіаs Gеоrgіоu, не знайдено жодної інформації, також відсутня інформація щодо взаємозв`язку цієї особи із компанією "LINHEAVEN SALES LP". Адреса « 260, 2323-3ns Ave NE, Calgery Alberta, T2E 6Z3, Канада», зазначена як місце здійснення господарської діяльності компанії "LINHEAVEN SALES LP", відома Податковій агенції Канади як місце розташування великої кількості фіктивних компаній.
		Відповідно до абзацу першого підпункту   134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само)   об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
		Для підтвердження даних, визначених платником податку у податковій звітності, чинне законодавство зобов`язує платника податку вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзаци перший, другий пункту 44.1 статті 44 ПК). 
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені  Законом №996-XIV.
		Відповідно до   статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		За змістом цієї норми обов`язковими для первинного документу є такі ознаки: він має містити відомості про господарську операцію; він підтверджує (фіксує) факт операції.
		У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).
		Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що формування грошових вимірників у бухгалтерському обліку, як джерелі фінансового та податкового обліків відповідно до частини другої статті 3 Закону №996-XIV, має здійснюватися платником податку на підставі оформлених у встановленому порядку документів, які підтверджують здійснення господарських операцій за їх сутністю.
		В іншому разі не можна вважати, що платник податку виконав податковий обов`язок належним чином.
		Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець, безумовно, презумує, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
		Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 КАС щодо достовірності доказів.
		Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону №996-XIV, так само характеризує і податковий облік.
		Обов`язковою умовою для визнання документів доказом у адміністративній справі відповідно до вимог   статті 75 КАС є їх достовірність. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені   законом   податкові вигоди.
		Предметом доказування у справах, в який предметом спору є правомірність податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом з підстав нереальності (безтоварності) господарської операції, становлять, зокрема обставини щодо факту здійснення операції з постачання товару (послуги). У такому випадку документи, на підставі яких платник податків задекларував суми витрат та/або податкового кредиту,  підлягають оцінці з урахуванням усіх обставин, у тому числі, й обставин щодо характеру діяльності  учасників господарської операції. Лише сукупність обставин може свідчити на користь висновку про реальність або неможливість фактичного здійснення господарської операції.
		Така теза неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, але не виключно, у постановах від 20.02.2018 у справі № 809/117/13-а, від 29.07.2020 у справі № 200/5834/19-а, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18, від 26.01.2021 №826/23062/15.
		В касаційній скарзі ГУ ДПС наводить довід, що фірма "LINHEAVEN SALES LP" здійснює діяльність у Канаді як фіктивна компанія, про діяльність якої в Канаді  нічого не відомо, а як на доказ цього доводу посилається на відповідь Канадського податкового агентства від 06.06.2018 (т. 1, а.с. 225). 
		Суди першої та апеляційної інстанцій оцінку цій відповіді не дали, а висновок, що ГУ ДПС не довело в судовому процесі обставини щодо походження отриманої Товариством валютної виручки у сумі 47 457,42 євро в інший спосіб, ніж за товар, проданий фірмі "LINHEAVEN SALES LP", зробили, зокрема на підставі оцінки виписки із відповіді компетентного органу Канади, яку ГУ ДПС листом від 15.01.2019 №1373/10/03-20-14-09-12 надало на запит ТОВ «ДОФ Арбо» від 18.12.2018 №227 (т. 1, а.с. 126-129). Суди виходили з того, що зазначена виписка не завірена в установленому законом порядку, є неофіційним перекладом, не містить інформації про відправника та одержувача, дати відправлення та дати надходження інформації, а тому не є доказом, на підставі якого можна встановити обставини щодо продажу Товариством товару фірмі "LINHEAVEN SALES LP".
		Законом України від 12.07.1996 №339/96-ВР ратифіковано Конвенцію між Україною і Канадою про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходів і майна (Конвенція підписана 04.03.1996 і набрала чинності для України 22.08.1996) (далі - Конвенція), відповідно до підпункту II пункту  «g» частини першої статті 3  для цілей цієї Конвенції термін "компетентний орган" означає стосовно Канади Міністра Національного Департаменту Державних зборів або його повноважного представника.
		При застосуванні цієї Конвенції Договірною Державою у будь-який час будь-який термін, не визначений у ній, буде мати те значення, яке він має у цей час за законодавством цієї Держави стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція, якщо з контексту не випливає інше (частина друга статті 3 Конвенції).
		Відповідно до частини першої статті 26 Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, що стосується виконання положень цієї Конвенції  або національних законодавств (включаючи положення для запобігання  шахрайству або податковим ухиленням) Держав стосовно податків, на які поширюється  Конвенція, тією мірою, в якій оподаткування не протирічить цій Конвенції. Обмін інформацією не обмежується статтею 1. Будь-яка інформація, отримана Договірною Державою, буде вважатися конфіденціальною таким же чином як і інформація, що одержана у межах національного законодавства цієї Держави, і буде розкрита тільки особам або органам (включаючи суди і адміністративні органи), які займаються оцінкою або стягненням, примусовим стягненням або розглядом апеляцій стосовно податків. Такі особи чи органи будуть використовувати інформацію лише для таких цілей. Вони можуть розкривати інформацію в ході відкритого судового засідання або при прийнятті юридичних рішень.
		Якщо інформація запитується Договірною Державою згідно з цією статтею, друга Договірна Держава буде прагнути одержати інформацію, до якої запит відноситься таким же чином, як якщо б торкались його власного оподаткування, незважаючи на той факт, що інша Держава не має потреби у цей час у такій інформації. Якщо компетентні органи Договірної Держави пред`являють особливі запити, то компетентні органи другої Договірної Держави будуть прагнути надати інформацію в  межах дії цієї статті в потрібній формі, таку як свідчення свідків і копії оригіналів документів, що не видавалися (включаючи книги, статті, заяви, записи, доповіді або документи) тією ж мірою, в якій такі свідчення і документи можуть бути одержані згідно з законодавством і адміністративною практикою цієї другої Держави щодо її власних податків (частина третя статті 26 Конвенції). 
		Відповідно до положень частини першої статті 7 КАС міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є джерелом права, яке застосовується судом.
		Статтею 72 КАС встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини перша та друга статті 72 КАС).
		Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 73 КАС належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Відповідь Канадського податкового агентства від 06.06.2018 є належним доказом у цій справі, оскільки стосується предмета доказування. 
		Не надавши оцінки цьому доказу, суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались норм статтей 72, 73, 90 КАС та не врахували висновки Верховного Суду у постановах від 23.01.2020 (справа №803/582/16), від 16.04.2020 (справа №813/2766/15), від 17.03.2020 (справа №813/4787/15), від 27.02.2020 (справа №803/560/16), що господарська операція визнається легітимною у разі повної дієздатності всіх її учасників. Всі первинні документи можуть прийматися як докази здійснення господарських операцій, якщо вони оформлені належним суб`єктом. Обставини у справі повинні бути встановлені у повному обсязі на підставі належних, допустимих та достатніх доказів без будь-яких сумнівів та суперечностей.
		Беручи до уваги зазначені порушення норм процесуального права, стверджувати, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини у справі щодо фірми "LINHEAVEN SALES LP" як учасника експортних операцій з продажу Товариством товару та щодо походження отриманої Товариством валютної виручки у сумі 47 457,42 євро, а відтак і що правильно застосували норми матеріального права, не можна.
		Виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, встановлених частинами першою, другою статті 341 КАС, Верховний Суд, як суд права, не наділений повноваженнями на встановлення обставин у справі, без яких правильне вирішення спору неможливе.
		Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
		Зважаючи на викладене, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити частково.
		Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон   М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...