Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/3298/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2022. Зареєстровано: 09.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2022.
Дата набрання законної сили: 14.02.2022
Номер судового провадження: 2/335/147/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/3298/21  2/335/147/2022 
		                                        РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 січня 2022  року                                                         м. Запоріжжя
		Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького обласного вузла спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку, Акціонерного товариства «Укрпошта» про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної шкоди,  - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Запорізького обласного вузла спеціального зв`язку ДП спеціального зв`язку, АТ «Укрпошта» про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної шкоди в якому просить стягнути у солідарному порядку з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 1 656,20 грн., яка складається з: послуги з відправлення 1 525,90 грн.; вартість упаковки 35,30 грн.; експертний висновок 95,00 грн..
		В обґрунтування позову вказує наступне.
		20.11.2020 року позивач, як споживач послуг АТ «Укрпошта» (відповідач 2), звернулась через Запорізький обласний вузол спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку (відповідач 1), за послугою щодо пересилки поштою відправлення (посилки) у Велику Британію (Сполучене Королівство). Там же купила упаковку за 35,30 грн. (квитанція №0000005889 від 20.11.2020 року) та разом з експертним висновком, який коштував 95,00 грн. (квитанція №205 від 19.11.2020 року) передала все оператору для відправлення. Оператор надав їй три бланки для заповнення, після заповнення яких, закріпила один бланк на одному боці упаковки, заклеїла упаковку, отримала від неї кошти в сумі 1 525,90 грн. за відправлення (квитанція №0000005888 від 20.11.2020 року).
		Позивач разом з отримувачем з 23.11.2020 року через день відстежували поштове відправлення №EF69069231UA, але інформація була й та сама - відправлення у транзиті. Отримувач жодних повідомлень та дзвінків щодо надходження для неї відправлення не отримувала, а сама навіть декілька разів зверталася до свого відділення пошти у Великій Британії (Сполучене Королівство) (чи надійшло відправлення №EF69069231UA на її ім`я) але отримувала відповідь - не надходило.
		17.12.2020 року, позивач, враховуючи, що адресату направлення не надійшло, а у реєстрі відсутня інформація, окрім транзиту, звернулася із заявою від 16.12.2021 року до відповідача 2 щодо розшуку відправлення.
		Поштове відправлення №EF69069231UA не було доставлено адресату у Велику Британію «Сполучене Королівство), з невідомих причин і 15.01.2021 року було повернуто позивачу.
		21.01.2021 року позивач, враховуючи, що відправлення №EF69069231UA не було доставлено адресату, звернулась до відповідачів з вимогами що відшкодування матеріальної шкоди (вартості витрачених коштів) у розмірі 1 656,20 грн., але вимоги відповідачами були проігноровані.
		Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що з доводами позивача, викладеними у позовній заяві не погоджується виходячи з наступного.
		Відповідно до п.24 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених КМУ від 05.03.2009 р. №270, оператор поштового зв`язку, на якого покладаються функції з пересилання відправлень «ЕМS», визначається Мінінфраструктури.
		Наказом міністерства інфраструктури України від 22.11.2019 р. №824 оператором поштового зв`язку, на якого покладено функції з пересилання відправлено «ЕМS» (міжнародних реєстрованих поштових повідомлень з вкладенням документів або товарів, що приймаються, перевозяться і доставляється найшвидшим способом) визначено АТ «Укрпошта». Станом на дату виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем 1 та на дату звернення до суду - АТ «Укрпошта» є єдиним оператором поштового зв`язку в Україні, на якого покладено відповідні функції. 
		30.03.2020 року між відповідачем 1 та АТ «Укрпошта» укладено агентський договір №6442, згідно умов якого відповідач 1 здійснює виключно приймання відправлень та плату за них і, в подальшому, передає прийняті відправлення до АТ «Укрпошта» для їх пересилання адресату.
		Станом на 20.11.2020, відповідачем свої зобов`язання стосовно приймання та подальшої передачі відправлення «ЕМS» перед позивачем та АТ «Укрпошта» виконано в повному обсязі. Зауважень щодо прийняття відправлення від позивача не надходило.
		Враховую вищевикладене, відповідач 1 не здійснює та не може здійснювати пересилання відправлень «ЕМS». Всі зауваження, претензій та вимоги, що стосуються доставки відповідних поштових слід адресувати саме до АТ «Укрпошта». У позовній заяві позивачем не зазначено жодних порушень саме відповідача 1, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження можливих порушень, не наведено жодних аргументів щодо причетності відповідача 1 до доставки відправлень «ЕМS»., не вказано на будь які дії або бездіяльність відповідача 1, що призвели до повернення відправлення без доставки адресату. Таким чином вимоги позивача до відповідача 1 не підлягають задоволенню.
		Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що з доводами позивача, викладеними у позовній заяві не погоджується виходячи з наступного.
		Відповідач 2 доставив міжнародне реєстроване поштове відправлення позивача до місця міжнародного поштового обміну в строк. Відповідач 2 вжив всіх заходів щодо розшуку відправлення позивача. Відшкодування не зроблено по причині незалежної від волі відповідача 2, а саме останні не відповідає за рішення, прийняті митним службами щодо повернення міжнародного поштового відправлення. Не доведена ніяким доказами вина відповідача.
		В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила задовольнити з підстав зазначених у позові.
		Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився, причину не явки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
		Представник відповідача 2 в судовому засіданні позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, зазначених у відзиві. 
		Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
		У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
		Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
		Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ст. ст. 81, 76 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
		Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
		20.11.2020 року позивач, як споживач послуг АТ «Укрпошта», звернулась через Запорізький обласний вузол спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку, за послугою щодо пересилки поштою відправлення (посилки) у Велику Британію (Сполучене Королівство). Там же купила упаковку за 35,30 грн. (квитанція №0000005889 від 20.11.2020 року) та разом з експертним висновком, який коштував 95,00 грн. (квитанція №205 від 19.11.2020 року) передала все оператору для відправлення. Оператор надав їй три бланки для заповнення, після заповнення яких, закріпила один бланк на одному боці упаковки, заклеїла упаковку, отримала від неї кошти в сумі 1 525,90 грн. за відправлення (квитанція №0000005888 від 20.11.2020 року).
		17.12.2020 року, позивач, враховуючи, що адресату направлення не надійшло, а у реєстрі відсутня інформація, окрім транзиту, звернулася із заявою від 16.12.2021 року до відповідача 2 щодо розшуку відправлення.
		Відповідно до листа АТ «Укрпошта» від 25.02.2021 року на запит ОСОБА_1 від 27.01.2021 року, повідомлено, що згідно з відповіддю іноземного призначеного оператора Великобританії міжнародне відправлення №EF69069231UA надійшло до офісу доставки та 01.12.2020 року була спроба доставки адресату, однак через відсутність адресата вдома відправлення не було доставлено та знаходилось в відділі доставки на зберіганні. Адресат не звернувся для отримання міжнародного поштового відправлення і за закінченням терміну зберігання міжнародне поштове відправлення було повернуто за зворотною адресою та направлено за межі Великобританії 12.01.2021 року і 15.01.2021 року було повернуто позивачу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
		Згідно п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послугою вважається діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковий документ).
		Відповідно до статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
		Відповідно до п.24 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених КМУ від 05.03.2009 р. №270, оператор поштового зв`язку, на якого покладаються функції з пересилання відправлень «ЕМS», визначається Мінінфраструктури.
		Наказом Міністерства інфраструктури України від 22.11.2019 р. №824 оператором поштового зв`язку, на якого покладено функції з пересилання відправлено «ЕМS» (міжнародних реєстрованих поштових повідомлень з вкладенням документів або товарів, що приймаються, перевозяться і доставляється найшвидшим способом) визначено АТ «Укрпошта». Станом на дату виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем 1 та на дату звернення до суду - АТ «Укрпошта» є єдиним оператором поштового зв`язку в Україні, на якого покладено відповідні функції. 
		30.03.2020 року між відповідачем 1 та АТ «Укрпошта» укладено агентський договір №6442, згідно умов якого відповідач 1 здійснює виключно приймання відправлень та плату за них і, в подальшому, передає прийняті відправлення до АТ «Укрпошта» для їх пересилання адресату.
		Станом на 20.11.2020, відповідачем свої зобов`язання стосовно приймання та подальшої передачі відправлення «ЕМS» перед позивачем та АТ «Укрпошта» виконано в повному обсязі. Зауважень щодо прийняття відправлення від позивача не надходило.
		Враховую вищевикладене, відповідач 1 не здійснює та не може здійснювати пересилання відправлень «ЕМS». У позовній заяві позивачем не зазначено жодних порушень саме відповідача 1, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження можливих порушень, не наведено жодних аргументів щодо причетності відповідача 1 до доставки відправлень «ЕМS», не вказано на будь які дії або бездіяльність відповідача 1, що призвели до повернення відправлення без доставки адресату. Таким чином вимоги позивача до відповідача 1 не підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст. 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку. Договір про надання послуги поштового зв`язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.
		Відповідно до статті 18 Закону України «Про поштовий зв`язок» за порушення законодавства у сфері надання послуг поштового зв`язку оператори несуть відповідальність згідно із законами України. За втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори несуть відповідальність відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та законодавства України. Оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об`єкта поштового зв`язку після шести місяців з дня приймання.
		Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, які затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (надалі - Правила), правила визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними (далі - Порядок).
		Пунктами 2, 8, 12, 16, 23 цього Порядку визначено, що вручення поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення, виплаті коштів за поштовим переказом одержувачу.
		Оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів.
		До міжнародних поштових відправлень належать: поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані; поштові відправлення з оголошеною цінністю; бандеролі - прості, рекомендовані; секограми - прості, рекомендовані; дрібні пакети - рекомендовані; мішки "M" - рекомендовані; посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю; відправлення "EMS"; згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація".
		Поштові відправлення, поштові перекази поділяються на внутрішні (пересилаються в межах України) та міжнародні (пересилаються за межі України, надходять до України, переміщуються через територію України транзитом).
		Поштові відправлення пересилаються наземним, водним або повітряним видом транспорту чи комбіновано.
		Міжнародні поштові відправлення приймаються для пересилання до країн, з якими встановлено поштовий обмін.
		Статтями 15, 26 Закону України «Про поштовий зв`язок» встановлено, що національний оператор забезпечує надання на всій території України універсальних послуг поштового зв`язку за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Міжнародні поштові відправлення під час переміщення через митний кордон України пред`являються операторами для митного контролю.
		Правилами обробки та відправляння міжнародної пошти в місцях міжнародного поштового обміну України, затвердженими наказами Державного комітету зв`язку та інформатизації України, Державної митної служби України 7 листопада 2000 року № 165/626, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за N 112/5303, обробка та документальне оформлення міжнародних поштових відправлень за призначенням здійснюються Місцем міжнародного поштового обміну (ММПО).
		В преамбулі Закону України «Про міжнародні договори України» зазначено, що цей Закон встановлює порядок укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань і принципів зовнішньої політики України, закріплених у Конституції України та законодавстві України встановлює.
		Згода України на обов`язковість для неї міжнародного договору може надаватися шляхом підписання, ратифікації, затвердження, прийняття договору, приєднання до договору (частина перша статті 8 Закону України «Про міжнародні договори України»).
		Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про міжнародні договори України» затвердження міжнародних договорів України здійснюється Президентом України у формі Указу щодо: міжнародних договорів, які укладаються від імені України; міжнародних договорів, які укладаються від імені Уряду України, якщо такі договори встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться в актах Президента України.
		Указом Президента України від 10 жовтня 2017 року №316/2017 затверджено Всесвітню поштову конвенцію, Загальний регламент Всесвітнього поштового союзу, Заключний протокол Всесвітньої поштової конвенції та Угоду про поштові платіжні послуги.
		Наказом Міністерства інфраструктури України від 14 червня 2013 року № 405ПАТ «Укрпошта» визначено оператором поштового зв`язку, який виконує зобов`язання, що випливають із актів Всесвітнього поштового союзу.
		Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору (частина друга статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»).
		Відповідальність призначених операторів та відшкодування визначені у статті 23 Конвенції.
		Так, відповідно до пункту 1 статті 23 Конвенції за винятком випадків, передбачених у статті 24, призначені оператори відповідають за: втрату, крадіжку чи пошкодження рекомендованих відправлень, простих посилок і відправлень з оголошеною цінністю; повернення рекомендованих відправлень, відправлень з оголошеною цінністю і простих посилок, про причину недоставлення яких не повідомлено.
		У випадку втрати, повної крадіжки чи повного пошкодження відправлення з оголошеною цінністю відправник має право на відшкодування, що відповідає, в принципі, сумі оголошеної цінності в СПЗ; у випадку часткової крадіжки або часткового пошкодження відправлення з оголошеною цінністю відправник має право на відшкодування, що відповідає, в принципі, фактичній вартості завданих збитків. Однак це відшкодування в жодному разі не може перевищувати суми оголошеної цінності, вираженої в СПЗ.
		Згідно з пунктом 1 статті 24 Конвенції призначені оператори не несуть відповідальності за рекомендовані відправлення, посилки та відправлення з оголошеною цінністю, вручення яких вони здійснили відповідно до умов, установлених їхніми внутрішніми правилами, для відправлень тієї самої категорії. Однак відповідальність зберігається: якщо крадіжка чи пошкодження встановлені або до доставки, або під час вручення відправлення; якщо внутрішнє законодавство це дозволяє, адресат або, в належному випадку, відправник під час повернення відправлення в місце подання робить застереження стосовно прийняття розкраденого чи пошкодженого відправлення; якщо внутрішнє законодавство це дозволяє й рекомендоване відправлення доставляється в поштову скриньку, але одержувач заявляє про неодержання відправлення; якщо одержувач або, у випадку повернення до місця подання відправник посилки чи відправлення з оголошеною цінністю, незважаючи на отриману належну розписку, негайно заявляє призначеному оператору, який видав відправлення, про виявлення ним крадіжки чи пошкодження. Він надає доказ того, що крадіжка або пошкодження не сталися після видачі. Термін «негайно» тлумачиться відповідно до національного законодавства.
		Крім того, згідно пункту 129 Порядку оператор поштового зв`язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв`язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв`язку згідно із законом.
		Порядком встановлено, що не вручені міжнародні поштові відправлення надсилаються до місця міжнародного поштового обміну, з якого вони були одержані.
		Частина 3 статті 5 Конвенції наголошує, що країни-члени забезпечують, щоб їхні призначені оператори переадресовували поштові відправлення, якщо адресат змінив свою адресу, а також повертали відправнику відправлення, що не підлягають доставці. Тарифи та інші умови встановлено в Регламентах.
		Пункт 117 Порядку наголошує, що не вручені міжнародні поштові відправлення надсилаються до місця міжнародного поштового обміну, з якого вони були одержані.
		Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд зазначає, що матеріалами справи, доведено, що міжнародне поштове відправлення позивача пройшло митний контроль та було відправлено за призначенням у Великобританію, але за відсутністю адресата вдома та закінченням строку зберігання, було повернуто в Україну.
		З аналізу чинного законодавства вбачається, що національний поштовий оператор України АТ «Укрпошта» є відповідальним за пересилання поштової кореспонденції в межах території України, поза її межами не має змоги контролювати рух поштових відправлень, а тому не несе відповідальності за дії поштових операторів інших країн.
		Таким чином, позовні вимоги пред`явлені до відповідачів є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню повністю.
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89,263-265 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_1  - відмовити повністю.
		Повні відомості про сторін згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
		Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
		Відповідач - Запорізький обласний вузол спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку, код ЄДРПОУ 01184504, юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вулиця базарна, будинок 4.
		Відповідач - Акціонерне товариство «Укрпошта», код ЄДРПОУ 21560045, юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22. 
		Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст виготовлено 17.01.2022 року 
		 
		 
		 
		Суддя                                          А.В. Воробйов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...