Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/5771/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2022. Зареєстровано: 09.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2022.
Дата набрання законної сили: 10.03.2022
Номер судового провадження: 1-кп/159/140/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021030550000977

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 159/5771/21
		Провадження № 1-кп/159/140/22
		 
		КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 лютого 2022 року м. Ковель 
		 
		Ковельський міськрайоний суд Волинської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		прокурора ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		потерпілої ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030550000977 від 19.09.2021 про обвинувачення
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовтоолександрівка П`ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, не працевлаштованого, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
		в с т а н о в и в :
		 
		обвинувачений ОСОБА_5 18 вересня 2021 року приблизно о 20 години 40 хвилин, знаходячись у кухні будинку на АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно завдав кухонним ножем один удар в живіт дружині ОСОБА_7 , заподіявши останній тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді торако-абдомінаальної травми з пошкодженням діафрагмальної поверхні печінки, правого купола діафрагми, з розвитком гемоперитонеуму та гемопневмотороксу справа.
		Зазначеними діями, що полягали в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав частково та пояснив, що того дня разом із дружиною ОСОБА_7 та дочкою повернулися в село Жмудче зі святкування дня народження старшого сина. Йдучи з маршрутного таксі додому, він не зважаючи на прохання дружини, зайшов до сусіда ОСОБА_8 , з яким вирішив поспілкуватись та ще випити горілки. В той час коли вони із сусідом сиділи за столом, потерпіла стояла поруч та висловлювала незадоволення, чим роздратувала його, тому він піднявся і тримаючи в правій руці ніж, яким перед цим щось різав, вільною лівою рукою відштовхнув її від себе, проте через стан сп`яніння не втримався на ногах, зачепився за табурет і впав на потерпілу. Тілесне ушкодження спричинив потерпілій в результаті падіння. На ножі не було крові, тому він вирішив, що не завдав шкоди і пішов додому. По дорозі його зустрів син і сильно побив, тому на його одязі є кров. Просив врахувати, що не мав на меті умисно наносити потерпілій тілесні ушкодження, шкодує про вчинене, просив вибачення у потерпілої та з огляду на стан його здоров`я, скрутні умови життя сім`ї, похилий вік матері, просив не призначати покарання пов`язане з реальним позбавленням волі.
		Суд, оцінивши надані для дослідження докази, проаналізувавши доводи сторони захисту та обвинувачення, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні умисного злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України та не вбачає підстав для кваліфікації дій за ст.128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження, з наступних мотивів.
		Обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК, є наявність вини особи у формі прямого чи непрямого умислу на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Тобто особа повинна передбачати суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажати їх настання (прямий умисел) або ж хоча і не бажати, але свідомо припускати настання цих наслідків (непрямий умисел).
		Відповідальність за ч.1 ст.121 КК настає і в тому випадку, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала можливість настання наслідків у виді спричинення будь-якої за тяжкістю шкоди здоров`ю потерпілого, хоча і не конкретизував у своїй свідомості, якою саме буде така шкода. Тобто діяла з неконкретизованим (невизначеним) умислом, за яким, незалежно від того, чи є такий умисел прямим або непрямим, настає відповідальність за фактично спричинену шкоду здоров`ю іншій особі.
		З об`єктивної сторони злочин за ст.121 КК України характеризується протиправним посяганням на здоров`я іншої особи, шкідливих наслідків, що настали для здоров`я потерпілого у вигляді спричиненого тілесного ушкодження, встановлення причинного зв`язку між діями і наслідками.
		Кримінальна відповідальність за необережне тілесне ушкодження настає за наявності таких самих елементів об`єктивної сторони, як і в ст.121 КК, а за суб`єктивною стороною цей злочин проявляється в необережній формі вини у виді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.
		Розмежування цих злочинів здійснюється з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, поведінки особи до та після події, локалізації ушкоджень, знаряддя злочину, механізму утворення ушкоджень, ставлення особи до наслідків вчиненого.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав ту обставину, що наявні у потерпілої тілесні ушкодження, завдані саме ним, а знаряддям злочину є кухонний ніж з нержавіючої сталі з дерев`яною рукояткою коричневого кольору, довжина леза 17см, рукоятки  12см, який віднайдений на місці події під час огляду житла (протокол огляду речей від 29.09.2021).
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи №288 від 29.09.2021 року з урахуванням даних медичної карти стаціонарного хворого у громадянки ОСОБА_7 при проведенні експертизи виявлені тілесні ушкодження у вигляді торако-абдомінальної травми з пошкодженням діафрагмальної поверхні печінки (S У111), правого купола діафрагми, з розвитком гемоперитонеуму та гемопневмотораксу справа, що утворилися від дії (удару) предметом, який має колюче-ріжучі властивості і за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Потерпілій ОСОБА_7 було нанесено один удар предметом, який має колюче-ріжучі властивості. Напрямок раневого каналу згідно представленої медичної документації  зверху вниз, справа наліво, спереду назад. У детальному описі пошкоджень також зазначено, що пошкодження діафрагми становить 4х0,5 см, по діафрагмальній поверхні печінка рана 3,5х0,5 см, глибиною 1-1,5 см.
		Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_9 , пояснив, що висновок зроблено на підставі первинної медичної документації, де відображений характер ушкоджень, водночас для утворення саме таких ушкоджень з урахуванням анатомічної будови тіла проникаючий удар ножем в живіт був фактично до 5 см., удар завдано у праву сторону. Глибина раневого каналу, напрямок дії травмуючого предмету свідчить про концентрований удар достатньої сили.
		Потерпіла ОСОБА_7 не дала суду чітких показань щодо перебігу подій, у вільних показаннях повідомила, що 18.09.2021 вони із чоловіком та дітьми святкували в кафе в смт. Голоби день народження старшого сина. Святкування пройшло без суперечок, трохи випили спиртного. Близько 20 години 15 хвилин вона, обвинувачений та дочка ОСОБА_10 повернулися маршрутним таксі у село Жмудче. Дорогою додому чоловік запропонував зайти до кума ОСОБА_8 . На кухні в кума обвинувачений щось нарізав ножем за столом, вона стояла поруч і виникла суперечка з приводу догляду за господарством, тоді обвинувачений взяв ніж у праву руку, піднявся і відразу вдарив її в живіт. На думку потерпілої, незважаючи на сильний стан сп`яніння обвинувачений зрозумів, що зробив, однак пішов з будинку, невідкладну допомогу їй надавав кум. Проте на уточнююче запитання сторони захисту відповіла, що не виключає отримання удару вже під час падіння.
		В судових дебатах просила врахувати, що раніше чоловік ніколи не застосовував до неї насильства, вони мають шістьох дітей, вона працює, а чоловік доглядає за дітьми та веде господарство, за час перебування чоловіка під вартою сім`я знаходиться у скрутній ситуації, просила призначити найм`якше покарання.
		Оцінюючи показання потерпілої у сукупності з іншими доказами, суд вбачає намір потерпілої пом`якшити покарання обвинуваченого. Вільні покази потерпілої достатньо доводять завдання удару обвинуваченим ще до падіння. 
		Крім того, у заяві про кримінальне правопорушення від 18.09.2021 потерпіла вказала, що удар безпосередньо наносив чоловік. 
		Свідок ОСОБА_8 підтвердив суду, що під час того, як він з обвинуваченим сиділи за столом та розпивали спиртні напої, потерпіла стояла поруч та сперечалась з обвинуваченим за домогосподарство. Побачив як обвинувачений раптово вдарив потерпілу і вони впали на підлогу, одразу не зрозумів, що відбувається, однак в піднятій над лежачою потерпілою руці обвинуваченого помітив ніж, тому схопив обвинуваченого за руку, загнув її та вирвав ніж. Після чого обвинувачений піднявся та пішов додому. Свідок вказав, що моменту заподіяння удару ножем не бачив, самостійно надавав допомогу потерпілій, приклав до рани ганчірку і викликав карету швидкої допомоги.
		Свідок ОСОБА_8 категорично ствердив, що удару ножем передувала суперечка між потерпілою та обвинуваченим, а також категорично вказав, що обвинувачений міцно тримав ніж у руці після падіння, що змусило свідка загортати його руку, щоб його забрати.
		У ході проведеного за дорученням суду слідчого експерименту в присутності судово-медичного експерта свідок ОСОБА_8 вказав на місце де сидів обвинувачений та показав як обвинувачений з потерпілою впали, як рука обвинуваченого була заведена над потерпілою, вістря ножа направлене на потерпілу. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 дала аналогічні показання та підтвердила, що ОСОБА_12 вихопив з рук обвинуваченого ніж. 
		   Повідомлені свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_11 обставини узгоджуються з відображеною в протоколі огляду місця події обстановкою, зокрема 18.09.2021 року за місцем проживання свідка ОСОБА_8 , АДРЕСА_1 , в кухні житлового будинку виявлено на підлозі сліди та ганчірки зі слідами речовини бурого кольору, на дерев`яному столі серед іншого кухонний ніж з нержавіючої сталі з дерев`яною рукояткою коричневого кольору, довжина леза 17см, рукоятки  12см. Біля будинку виявлено розірвану чорну куртку зі слідами речовини бурого кольору. Ніж, ганчірку, змиви слідів речовини бурого кольору та куртку вилучено з місця події. 
		Суд зауважує, що обвинувачений під час слідчого експерименту з його участю вказав на місце, де сидів за столом, яке не збігається з відомостями повідомленими під час слідчого експерименту потерпілою та свідком ОСОБА_8 , а також не зміг чітко показати як знаходячись обличчям до потерпілої і тримаючи в правій руці ніж впав на потерпілу таким чином, щоб спричини їй удар в праву сторону живота. 
		Виходячи із сукупності досліджених доказів, оцінюючи їх з точки зору достовірності, достатності та взаємоузгодженості, суд доходить висновку, що конкретні обставини вчинення діяння, наявність раптово виниклого побутового конфлікту з потерпілою, байдужа поведінка обвинуваченого після події, локалізація поранення, використане знаряддя злочину  ніж, глибина проникаючого поранення в живіт, відсутність зі сторони обвинуваченого логічного пояснення з якою метою він тримав в руках ніж і чому не кинув його під час падіння, підтверджують, що обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав можливість настання наслідків у виді спричинення будь-якої за тяжкістю шкоди здоров`ю потерпілої, хоча і не конкретизував у своїй свідомості, якою саме буде така шкода. Тобто він діяв з неконкретизованим (невизначеним) умислом. 
		Висновок додаткової судово-медичної експертизи №962 від 30.12.2021 року, в якому вказано про можливість виникнення комплексу тілесних ушкоджень у потерплої за обставин, вказаних обвинуваченим, не спростовує наявність умислу обвинуваченого на вчинення цього злочину, оскільки суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій є питанням правового характеру, відповідь на яке дає суд на підставі сукупності усіх досліджених доказів.
		При призначенні ОСОБА_5 покарання суд відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у статі 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання з тим, щоб особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, було призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому, відповідно до статті 50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим так і іншими особами.
		Справедливість покарання досягається шляхом його індивідуалізації, тому покарання має бути адекватним характеру скоєного діяння, його небезпечності та даним про особу винного.
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинив умисний тяжкий злочин.
		До обставин, які обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
		До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить часткове визнання вини та щире каяття.
		Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, тривалий час проживає з потерпілою однією сім`єю, разом виховали шістьох дітей, одна з яких ще неповнолітня, враховуючи стан здоров`я обвинуваченого, який хворіє на туберкульоз у зв`язку з чим йому визначалась група інвалідності, з огляду на позицію потерпілої, яка в судовому засіданні наполегливо просила не позбавляти чоловіка волі, оскільки сім`я за час його утримання під вартою опинилась в скрутному положенні, вона працює і не спроможна самостійно вести господарство, виховувати дітей, доглядати за батьками похилого віку та матір`ю обвинуваченого, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції закону за яким він притягується до відповідальності у виді позбавлення волі на строк наближений до мінімального із застосуванням на підставі ст.75 КК України звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням на максимально передбачений законом строк  три роки.
		На переконання суду таке покарання відповідає принципам законності, справедливості, індивідуалізації, буде співмірним вчиненому та необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а контроль держави за поведінкою засудженого протягом іспитового строку буде дієвим стримуючим фактором від вчинення нових кримінальних правопорушень.
		За конкретних обставин цієї справи обвинувачений не потребує ізоляції від суспільства, а позиція членів сім`ї та потреби сім`ї дають суду підстави застосувати до обвинуваченого звільнення від відбування покарання з випробуванням, що буде достатнім для корекції його соціальної поведінки. 
		Відповідно до ст.377 КПК України у разі звільнення обвинуваченого, який утримується під вартою, від відбування покарання, суд звільняє його з-під варти в залі суду.
		   Долю речових доказів необхідно вирішити в порядкустатті 100 КПК України.
		Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлено. 
		Керуючись статтями 374, 375 КПК України, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		Визнати  ОСОБА_5  винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати, обвинуваченого ОСОБА_5 звільнити з під варти негайно в залі суду.
		На підставі ч.5 ст.72 КК зарахувати ОСОБА_5 в строк покарання попереднє ув`язнення з 19.09.2021 по 07.02.2022 включно з розрахунку - один день тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі.
		Речові докази, що зберігаються в камері схову речових доказів Ковельського РУП ГУ НП у Волинській області: 
		- належні ОСОБА_7 джинсові штани, рожеву кофту зі слідами речовини бурого кольору, чорні трикотажні колготи, шкарпетки фіолетового кольору, сіру зимову куртку та черевики повернути останній;
		- належні ОСОБА_5 черевики, нижню білизну, футболку зі слідами речовини бурого кольору, чорні спортивні штани, чорні класичні штани, шкарпетки, чорний шкірний ремінь з металевою пряжкою, трикотажний светр на ґудзиках, фіолетову сорочку, маску медичну, пошкоджену куртку зі слідами речовини бурого кольору повернути останньому;
		- ніж з дерев`яною рукояткою, ганчірку зі слідами речовини бурого кольору та марлевий тампон зі змивами речовини бурого кольору, один марлевий контрольний тампон  знищити.
		   Скасувати арешт накладений на речові докази ухвалою слідчого судді від 20.09.2021.
		 
		Вирокможе бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		ГоловуючийОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...