Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 285/540/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2022. Зареєстровано: 09.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2022.
Дата набрання законної сили: 10.03.2022
Номер судового провадження: 1-кп/0285/214/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021060090000013

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний номер № 285/540/21 
		Провадження № 1-кп/0285/214/22 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   
		07 лютого 2022 року м. Новоград-Волинський
		 
		Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
		головуючого судді………………….. ОСОБА_1 , 
		секретаря……………………………. ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора……………………...……. ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого...................………… ОСОБА_4 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду 
		кримінальне провадження (№12021060090000013) по обвинуваченню
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чойр, Монголія, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, на утриманні має одну неповнолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, -
		ВСТАНОВИВ :
		ОСОБА_4 12.12.2020 біля 13 год., проявив злочинну недбалість, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, порушивши вимоги п.п.2, п.п.«г», п.6 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, затверджених 17.06.1980 спільним наказом Заступника Міністра житлово-комунального господарства УРСР, Заступника Міністра сільського господарства УРСР та Головним державним санітарним лікарем Української РСР, також Затверджених рішенням міської ради від 05.11.2008 № 391 «Правил благоустрою території міста Новоград-Волинський», а саме п.5.18.1., відповідно до якого власники собак зобов`язані утримувати їх на прив`язі і спускати з прив`язі лише в закритих дворах, що виключає можливість втечі. Про наявність собаки застерігати табличкою з відповідним написом, ОСОБА_4 не забезпечив умови безпеки людей при триманні належного йому собаки породи американський стафордшир-тер`єр на прізвисько « ОСОБА_5 » на території власного двору житлового будинку, що по АДРЕСА_1 , без прив`язі, що не виключає можливості її втечі. Остання через хвіртку вибігла на вулицю (за межі подвір`я) та здійснила напад на ОСОБА_6 , у результаті чого їй було спричинено тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелома лівої ліктьової кістки з раною в ділянці перелома, які згідно висновку судово-медичного експерта №34 від 25.01.2021 належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що є власником собаки, яку колишня дружина подарувала синові. В той день його не було вдома. Собака утримувався у вольєрі. Попереджувальної таблички немає. Згоден, що допустив недбалість. Через тиждень після події собака помер. Свою вину визнає повністю, щиро кається, згоден з фактичними обставинами кримінального провадження та кваліфікацією своїх дій, не заперечує з приводу розгляду справи за ч.3 ст.349 КПК України. В обвинувальному акті усі обставини викладено вірно. 
		Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Потерпіла в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, від цивільного позову відмовилась, жодних претензій до обвинуваченого не має, при призначенні покарання поклалась на розсуд суду.
		Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження письмових доказів.
		Суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 у справі Девеер проти Бельгії, держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.
		Позиція обвинуваченого ОСОБА_4 щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, є добровільною і не пов`язана з вищевказаними чинниками, сумнівів у добровільності такої позиції в суду немає.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд знаходить доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_4 та його дії, які виразились в необережному спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження, кваліфікує за ст.128 КК України.
		 
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.
		 
		При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд враховує: характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення; особу винного, який раніше не судимий, вперше вчинив кримінальне правопорушення, вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому та повністю усвідомив протиправність своїх дій, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується добре; позицію потерпілої, яка не має претензій до обвинуваченого; ту обставину, що злочином не завдано тяжких наслідків,  та приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді громадських робіт в межах санкції ст.128 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та відповідає меті і загальним засадам призначення покарання.
		 
		Підстав для звільнення від відбування покарання судом не вбачається. 
		Суд вважає, що обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченого, не знижує істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшує його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.69 КК України.
		Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався.
		Потерпілою цивільного позову не заявлено, однак за нею зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства. 
		Арешт на майно не накладався.
		Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
		Керуючись ст.ст.337, 370, 371, 374 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ :
		Визнати винним  ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, та призначити йому покарання у виді 150 годин громадських робіт.
		Запобіжний захід засудженому не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.
		Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...