Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/2660/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; особисте зобов'язання.
Надіслано для оприлюднення: 09.02.2022. Зареєстровано: 09.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2022.
Дата набрання законної сили: 08.02.2022
Номер судового провадження: 1-кс/760/1019/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12012000000000077

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Солом`янський районний суд міста Києва    
		 
		 
		Справа № 760/2660/22
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 лютого 2022 року м. Київ 
		 
		Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 , 
		підозрюваного  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12012000000000077від 23.11.2012року,про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання щодо 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Києві, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні дитину 2019 року народження, працюючого на посаді президента Федерації гандболу України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		               В С Т А Н О В И В :
		Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
		Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з цим клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно підозрюваного, яке умотивував дійсністю у провадженні обставин визначених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. ст. 177, 184 КПК України.
		Копію даного клопотання з доданими документами підозрюваний та його захисник отримали 04 лютого 2022 року.
		Встановлені обставиниу ході розслідування цього кримінального провадження органом досудового розслідування та наведені заявником у клопотанні відомості на їх підтвердження щодо доцільності застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження
		Слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012000000000077 від 23.11.2012 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, ч.4 ст.189, ч.3 ст.27, ч.2 ст.127КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.04.2003 на підставі установчого договору від 02.04.2003 створено ЗАТ «Нафтогазвидобування» (ЄДРПОУ 32377038), а 04.11.2003 рішенням загальних зборів акціонерів генеральним директором вказаного підприємства призначено ОСОБА_6 .
		Відповідно до статуту акціонерами вказаного товариства на той час були ТОВ «Реал Груп» (ЄДРПОУ 30067918)  50% акцій, ПП «Енерготрест» (ЄДРПОУ 32455770)  0,1% акцій, ДП «Карпатгазінвест» ТОВ «Респект» (ЄДРПОУ  32389719)  49, 9% акцій, бенефіцеарними власниками яких були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через своїх довірених осіб. Згідно офіційних установчих документів, акції підприємства між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розподілялися у рівних долях.
		У той же час фактично за створенням ЗАТ «Нафтогазвидобування» стояв ОСОБА_6 , наближена до ОСОБА_8 особа, а тому між ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 існувала усна домовленість про розподіл часток у статутному капіталі ЗАТ «Нафтогазвидобування» (ЄДРПОУ 32377038) наступним чином: ОСОБА_7  50 %, ОСОБА_8  40 %, ОСОБА_6  10 %, при цьому 10 % акцій підприємства, належних ОСОБА_6 , входили до 50% акцій ОСОБА_8 , і зазначений факт ніким не оспорювався.
		Надалі у період 2005-2006 років відбулася зміна організаційно-правової форми товариства і власниками акцій вже ПрАТ «Нафтогазвидобування» стали компанії Foloux Consulting Limited (Кіпр)  16,6475% акцій, Alfredo Trading Limited (Кіпр)  16,7050% акцій, Actovent Investments Limited (Кіпр)  16,6475% акцій, кінцевим бенефіцеарним власником яких був ОСОБА_7 ; компанії Wolford Holdings Limited (Кіпр)  16,7050% акцій, Winburg Investments Limited (Кіпр)  16,6475%, Vediston Management Limited (Кіпр)  16,6475% акцій, кінцевим бенефіцеарним власником яких був ОСОБА_8 .
		При цьому юридично було закріплено, що частки у статутному капіталі ПрАТ «Нафтогазвидобування» між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є рівними  по 50%, водночас фактичний розподіл, який існував з 2003 року, а саме 50%  ОСОБА_7 , 40%  ОСОБА_8 , 10%  ОСОБА_6 , все ще зберігався.
		Однак, незважаючи на такі домовленості між бенефіцеарними власниками, починаючи з 2003 року розподіл дивідендів між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 здійснювався у рівних долях, а ОСОБА_6 свою частину дивідендів не отримував через небажання ОСОБА_8 офіційно оформити частку ОСОБА_6 у розмірі 10% зі своєї долі.
		Надалі у 2008 році між ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на фоні недобросовісної поведінки ОСОБА_8 щодо розпорядження майном та прибутками компанії виник конфлікт, після якого акціонерами було вирішено, що ОСОБА_8 має найближчим часом нарешті юридично оформити ОСОБА_6 10% від своєї частки у статутному капіталі ПрАТ «Нафтогазвидобування», та ще 10% передати ОСОБА_7 , після чого акції товариства розподілятимуться наступним чином, а саме: 60%  ОСОБА_7 , 30%  ОСОБА_8 , 10%  ОСОБА_6 . 
		Крім того, було вирішено, що розподіл дивідендів також має здійснюватися пропорційно зазначеним часткам.
		Водночас зменшення частки у статутному капіталі товариства та, як наслідок, і отриманих від діяльності ПрАТ «Нафтогазвидобування» прибутків не сподобалося ОСОБА_8 , після чого між ним, з одного боку, та ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , з іншого, вже існуючий конфлікт почав загострюватися.
		Так, ОСОБА_8 не погоджуючись із прийнятим бенефіцеарними власниками рішенням, продовжив уникати виконання своїх зобов`язань перед ОСОБА_6 щодо оформлення на нього частки в розмірі 10% статутного капіталу ПрАТ «Нафтогазвидобування» за рахунок власної долі, а також розпочав здійснювати тиск на останнього та вчиняти відносно нього неправомірні дії. 
		Зокрема, наприкінці вересня 2010 року, за вказівкою ОСОБА_8 , водій ОСОБА_6 . ОСОБА_9 , імітуючи вчинення крадіжки, заволодів значною сумою грошових коштів, належних ОСОБА_6 , при цьому в подальшому, після того як ОСОБА_6 про це дізнався та звільнив ОСОБА_9 , ОСОБА_8 найняв останньому охорону, а ОСОБА_10 , як довірена особа останнього, у зв`язку з цим надсилав ОСОБА_6 . SMS-повідомлення із погрозами.
		Крім того, в цей же час зі сторони правоохоронних органів почалося переслідування ОСОБА_6 по іншим сферам його бізнесу.
		У свою чергу, реагуючи на такі дії ОСОБА_8 , та, зважаючи на його бездіяльність у вирішенні питання щодо оформлення частки в розмірі 10%, ОСОБА_6 як голова правління ПрАТ «Нафтогазвидобування», будучи одноосібно наділеним повноваженнями щодо здійснення розподілу прибутків, зважаючи на фактичне їх неотримання у попередні роки через невиконання ОСОБА_8 взятих на себе зобов`язань, у період 2010-2011 років почав періодично розподіляти їх у рівних із ОСОБА_8 долях, тобто по 20% на кожного, при цьому ОСОБА_7 продовжував отримувати решту дивідендів у розмірі 60%.
		ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що не має жодних законних важелів впливу на ОСОБА_6 , намагався ініціювати перед ОСОБА_7 питання про зняття останнього з посади голови правління ПрАТ «Нафтогазвидобування», однак підтримки у даному питанні не отримав.
		У цей же період 2010-2011 років, зважаючи на неможливість здійснити вплив на ОСОБА_6 та отримати контроль над процесом розподілу прибутків, ОСОБА_8 ініціював перед бенефіцеарними власниками питання щодо продажу підприємства третім особам, у зв`язку з чим для проведення аудиту та дійсної вартості його активів залучив незалежних експертів.
		В 2010-2012 роках велася активна підготовка до продажу ПрАТ «Нафтогазвидобування», зокрема з даного приводу наприкінці 2012 року відбувалися переговори із низкою іноземних компаній, які, однак, підписанням угоди не закінчилися знову ж таки у зв`язку із недосягненням домовленості між бенефіцеарними власниками через існуючий конфлікт та небажання ОСОБА_8 юридично закріпити частку ОСОБА_6 в розмірі 10%.
		Все це в сукупності призводило до постійного загострення конфлікту між ОСОБА_6 і ОСОБА_8 , та зростання невдоволення останнім ситуацією, що склалася.
		Через це у ОСОБА_8 , який усвідомлював, що ОСОБА_6 свої дії по нерівномірному розподілу дивідендів між бенефіцеарними власниками вчиняє із відома ОСОБА_7 , у зв`язку з чим можливість у законний спосіб змінити ситуацію на свою користь у нього фактично була відсутня, наприкінці 2010  початку 2011 року, точне місце, дата та час досудовим розслідуванням не встановлено, вирішив звернутися до свого товариша ОСОБА_10 , якого призначив як свою довірену особу на посаду члена правління ПрАТ «Нафтогазвидобування» і, який, як і ОСОБА_8 , також був невдоволений діями ОСОБА_6 , із проханням знайти можливі шляхи впливу на останнього для усунення його в будь-який спосіб із посади голови правління ПрАТ «Нафтогазвидобування», в т.ч. шляхом його викрадення з подальшим тривалим незаконним позбавленням волі ОСОБА_6 з метою примусити останнього відмовитися на користь ОСОБА_8 від претензій на частку у статутному капіталі ПрАТ «Нафтогазвидобування», та сплатити на його користь неіснучий борг, який утворився внаслідок нерівномірного, на думку ОСОБА_8 , розподілу прибутків між бенефіцеарними власниками вказаного підприємства.
		У свою чергу ОСОБА_10 , діючи за вказівкою ОСОБА_8 , залучив до реалізації його задуму ОСОБА_11 на прізвисько «Принц», з яким був знайомий протягом тривалого часу та який мав зв`язки у кримінальному світі, при цьому пообіцявши останньому винагороду у вигляді грошових коштів від ОСОБА_8 в разі досягнення позитивного результату у вирішення ситуації, яка склалася в останнього із ОСОБА_6 .
		Вже після особистої зустрічі з ОСОБА_8 і розмови з ним про необхідність допомоги у вирішенні конфлікту з ОСОБА_6 , ОСОБА_11 з метою пошуку можливих виконавців викрадення з подальшим тривалим незаконним позбавленням волі ОСОБА_6 , у період з кінця 2010 року по червень-липень 2011 року у м. Київ, точні дата, час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, познайомив ОСОБА_10 , який всі свої дії узгоджував із ОСОБА_8 , з особами, які мали широкі зв`язки, вплив та авторитет у кримінальному світі, а саме ОСОБА_4 на прізвисько « ОСОБА_12 » і ОСОБА_13 на прізвисько « ОСОБА_14 », з якими сам ОСОБА_11 тісно спілкувався протягом останніх 8 років. 
		У ході подальших зустрічей, організованих ОСОБА_11 , які відбулися влітку 2011 року в м. Київ, зокрема в ресторані «Шапіто» за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, 77 (точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлено) за участю ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та інших невстановлених осіб, ОСОБА_10 , діючи за вказівкою ОСОБА_8 , повідомив ОСОБА_4 про конфліктну ситуацію, яка склалася у ОСОБА_8 на ПрАТ «Нафтогазвидобування» із головою правління ОСОБА_6 та іншим бенефіцеарним власником, і попросив у ОСОБА_4 допомоги в організації та виконанні викрадення з подальшим тривалим незаконним позбавленням волі ОСОБА_6 з метою примусити останнього відмовитися на користь ОСОБА_8 від претензій на частку у статутному капіталі ПрАТ «Нафтогазвидобування», та сплатити на його користь неіснучий борг, який утворився внаслідок нерівномірного, на думку ОСОБА_8 , розподілу прибутків між бенефіцеарними власниками вказаного підприємства. За такі дії ОСОБА_10 пообіцяв ОСОБА_4 відповідну грошову винагороду від ОСОБА_8 та систематичне отримання у подальшому з його частки дивідендів від здійснення ПрАТ «Нафтогазвидобування» господарської діяльності, а також доходів в разі продажу належних останньому акцій даного підприємства.
		У свою чергу ОСОБА_4 , погодившись допомогти ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що розробити та реалізувати самостійно план викрадення з подальшим тривалим незаконним позбавленням волі ОСОБА_6 він не в змозі, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин влітку 2011 року залучив до своєї протиправної діяльності своїх знайомих, які, як і він, також мали значний вплив та авторитет у кримінальному середовищі, а саме ОСОБА_15 на прізвисько « ОСОБА_16 » та ОСОБА_17 на прізвисько « ОСОБА_18 ».
		З метою забезпечення реалізації ОСОБА_4 , ОСОБА_15 та ОСОБА_17 злочинних намірів щодо викрадення з подальшим тривалим незаконним позбавленням волі ОСОБА_6 , ОСОБА_8 через ОСОБА_10 у період літа-осені 2011 року за невстановлених досудовим розслідуванням обставин передав ОСОБА_4 грошові кошти в національній валюті (гривнях) та іноземній валюті (доларах США) на загальну суму, еквівалентну 40-50 тис. доларам США. 
		У свою чергу ОСОБА_4 , ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , діючи за пособництва ОСОБА_10 , на замовлення ОСОБА_8 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, шляхом неодноразових зустрічей, які проходили, зокрема, і в ресторані «Лука» за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 11, у період літа-осені 2011 року розробили злочинний план викрадення ОСОБА_6 , позбавлення його волі та вимагання від нього коштів в інтересах ОСОБА_8 , до якого також залучили ОСОБА_13 , ОСОБА_19 на прізвисько « ОСОБА_20 » та інших невстановлених осіб, чітко розподіливши при цьому функції учасників групи, спрямовані на успішну реалізації вказаного плану.
		Так, згідно розробленого плану, учасникам організованої групи необхідно було відслідкувати типовий маршрут пересування ОСОБА_6 від місця його роботи  офісних приміщень ПрАТ «Нафтогазвидобування», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 15, до місця проживання  домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , встановити транспортні засоби, на яких останній пересувався, а також перевірити наявність або відсутність у нього охорони.
		Надалі після отримання учасниками злочинної групи інформації щодо способу життя та маршрутів руху ОСОБА_6 , в тому числі шляхом прихованого встановлення на службовий автомобіль останнього GPS-трекеру, ОСОБА_4 , ОСОБА_15 та ОСОБА_17 було визначено і найбільш безпечний та ефективний спосіб його викрадення, а саме здійснення примусової зупинки автомобіля, на якому ОСОБА_6 мав би пересуватися один без будь-якого супроводу, шляхом штучного скоєння дорожньо-транспортної пригоди, на чому в свою чергу спеціалізувався ОСОБА_19 , залучений до реалізації розробленого злочинного плану.
		Після скоєння штучно створеної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 та ОСОБА_13 , під контролем ОСОБА_15 , разом із іншими невстановленими особами, які входили до складу організованої групи, створеної з метою викрадення та незаконного позбавлення волі ОСОБА_6 , шляхом застосування відносно останнього фізичної сили, нанесення тілесних ушкоджень та, в разі необхідності, застосування зброї, мали перебороти його можливий фізичний опір та, використовуючи власні транспортні засоби, викрасти його, перевезти у заздалегідь пристосоване приміщення та незаконно утримувати там протягом тривалого часу.
		При цьому від ОСОБА_8 ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , стало відомо, що ОСОБА_6 ніби-то винен йому 200 млн. доларів США, має у наявності високовартісне рухоме та нерухоме майно, значні грошові заощадження, а також є фактичним власником недобудованого торгівельного центру «Київ Молл», розташованого на пр-ті Петра Григоренка в м. Київ, після чого останні домовилися, що в процесі тривалого незаконного позбавлення волі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та інші невстановлені слідством особи шляхом катування останнього та вимагання у нього та його родичів сплати боргу, отримають від них для ОСОБА_8 зазначену суму грошових коштів, від яких останній надалі надасть їм певний відсоток.
		У подальшому, ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 та інші невстановлені слідством особи, шляхом стеження за ОСОБА_6 , у т.ч. через вмонтований на його службовий автомобіль GPS-трекер, у період вересня 2011  січня 2012 року встановили типовий маршрут його пересування від роботи до місця проживання, транспортний засіб, який найчастіше використовував останній, а також відсутність у нього особистої охорони.
		Надалі, реалізовуючи попередньо розроблений злочинний план, ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 та інші невстановлені слідством особи, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_15 , на замовлення ОСОБА_8 , близько 18 год. 30 хв. 03.02.2012, отримавши інформацію про виїзд ОСОБА_6 на службовому автомобілі марки «ToyotaCamry»,чорного кольору,д.н.з. НОМЕР_1  з офісу ПрАТ «Нафтогазвидобування», розташованого по вул. Костянтинівська, 15 у м. Київ, перебуваючи на автомобілях марки та моделі «Land Rover Range Rover» чорного та білого кольору, а також на автомобілі марки та моделі «Mazda 3», зайняли заздалегідь визначені ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 точки розташування по вулиці Генерала Доватора, провулку Сквирському та вулиці Гористій в м. Київ, які знаходилися по маршруту руху ОСОБА_6 неподалік від його місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
		В подальшому, близько 19 год. 30 хв 03.02.2012., у той час, коли голова правління ПрАТ «Нафтогазвидобування» ОСОБА_6 на службовому автомобілі марки та моделі «Toyota Camry», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , направлявся до місця свого проживання, ОСОБА_19 разом із ОСОБА_13 та іншими невстановленими слідством особами, діючи на виконання розробленого ОСОБА_15 , ОСОБА_4 та ОСОБА_17 злочинного плану, на замовлення ОСОБА_8 , перебуваючи за кермом автомобіля марки та моделі «Mazda 3», поблизу будинку № 9 по вул. Генерала Доватора в м. Київ спровокував дорожньо-транспортну пригоду із зазначеним автомобілем ОСОБА_6 .
		Після того, як ОСОБА_6 вийшов із автомобіля, щоб оглянути пошкодження, які внаслідок ДТП зазнав його службовий автомобіль, ОСОБА_13 , ОСОБА_4 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, погрожуючи предметами, ззовні схожими на вогнепальну зброю, застосовуючи до ОСОБА_6 фізичну силу та наносячи останньому удари в область голови та тулуба, силоміць посадили його до одного із автомобілів марки та моделі ««Land Rover Range Rover» та поїхали до заздалегідь визначеного учасниками злочинної групи місця утримання, надаючи при цьому своїм протиправним діям видимість законних дій працівників правоохоронних органів, які здійснюють затримання злочинця.
		Водночас, з метою приховування слідів вчинення злочину, невстановлені учасники злочинної групи вивезли з місця вчинення злочину також і службовий автомобіль ОСОБА_6 марки «Toyota Camry», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який надалі залишили у дворі будинку АДРЕСА_4 .
		В подальшому того ж дня ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_17 разом із іншими невстановленими учасниками злочинної групи перевезли ОСОБА_6 до невстановленого досудовим розслідуванням місця, де в подальшому, починаючи з 03 лютого 2012 року почали незаконно утримувати.
		При цьому, з метою приховування своїх незаконних дій та надання видимості зникненню ОСОБА_6 з інших, не пов`язаних із викраденням, причин, невстановлені учасники злочинної групи, достовірно знаючи, що зранку 04.02.2012 ОСОБА_6 мав перебувати на полюванні у Ріпкинському районі Чернігівської області, о 06 год. 43 хв. з району розташування базових станції операторів мобільного зв`язку в смт. Ріпки Чернігівської області направили з мобільного номеру останнього НОМЕР_2 на мобільний номер його дружини ОСОБА_22 НОМЕР_3 Sms-повідомлення з наступним змістом: «Любимая я срочно уехал буду через неделю не переживай так надо. Целую».
		Крім того, 05.02.2020, продовжуючи утримувати ОСОБА_6 в неволі, ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та інші невстановлені слідством учасники злочинної групи, близько 19 год. 00 хв. силоміць посадили останнього в автомобіль марки та моделі «Land Rover Range Rover» та поїхали в сторону с. Нестерівка Бориспілького району Київської області, де о 20 год. 13 хв. в зоні дії базових станції операторів мобільного зв`язку, розташованих в районі вказаного населеного пункту, здійснили телефонний дзвінок з мобільного номеру ОСОБА_6 НОМЕР_2 на мобільний номер його дружини ОСОБА_22 НОМЕР_3 , примусивши останнього повідомити останній, що в нього на даний час все добре і щоб вона не повідомляла про його зникнення в органи внутрішніх справ.
		Надалі, виконавши вказані дії, спрямовані на приховування своїх злочинних дій, ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та інші невстановлені слідством учасники злочинної групи, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_15 , на замовлення ОСОБА_8 , перейшли до виконання іншої частини злочинного плану, а саме у період з 09 лютого по 12 лютого 2012 року шляхом систематичного нанесення побоїв, мучення та вчинення психологічного насильства почали заподіювати ОСОБА_6 сильного фізичного болю та моральних страждань, змушуючи останнього сплатити їм неіснуючий борг перед ОСОБА_8 на суму 200 млн. доларів США.
		Так, 09 лютого 2012 року близько 19 год. 00 хв., після того, як ОСОБА_6 не визнав наявність будь-яких боргових зобов`язань перед ОСОБА_8 та відмовився сплатити грошові кошти на суму 200 млн. доларів США, ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та інші невстановлені слідством особи, з відома ОСОБА_15 , завівши ОСОБА_6 руки за спину та одягнувши на руки кайданки, почали застосовувати щодо нього насильство, яке є небезпечним для його життя та здоров`я, а саме наносити численні удари кулаками в область голови та тулубу, а по кінцівках  предметом, схожим на палицю, та наповненою водою пляшкою води. Вказані побої, які заподіяли ОСОБА_6 сильного фізичного болю та страждань, тривали протягом 10-12 хвилин, та мали за меті змусити останнього проти його волі сплатити ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 200 млн. доларів США.
		Також, ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та інші невстановлені слідством особи, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_15 , на замовлення ОСОБА_8 , у період 10-11 лютого 2012 року повторно продовжили наносити ОСОБА_6 побої, утримуючи його увесь цей час в неволі з мішком на голові, одягаючи кайданки на кисті рук, заведені за спину, а також здійснюючи психічне насильство знову ж таки з метою примушування до сплати ОСОБА_8 неіснуючого боргу в сумі 200 млн. доларів США.
		Продовжуючи реалізацію попередньо розробленого злочинного плану, в період 18-19 лютого 2012 року вказані особи перевезли ОСОБА_6 в інше місце утримання, ззовні схоже на лазню, після чого, ОСОБА_13 та інші невстановлені слідством особи, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , погрожуючи ОСОБА_6 вбивством, продовжили вимагати в останнього сплатити ОСОБА_8 зазначену суму грошових коштів, а надалі, отримавши відмову, повторно почали застосовувати відносно ОСОБА_6 насильство, небезпечне для його життя та здоров`я, а саме наносити тілесні ушкодження, численні удари ногами та кулаками в область голови та тулуба, від яких він втратив свідомість.
		При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_15 домовилися із ОСОБА_8 , що будуть продовжувати утримувати ОСОБА_6 до того часу, поки той у зв`язку із здійснюваним на нього фізичним та психологічним насильством на їх вимогу не сплатить грошові кошти в сумі 200 млн. доларів США в якості неіснуючого боргу перед ОСОБА_8 , а також поки останній не вирішить на свою користь конфлікт із іншим акціонером  ОСОБА_7 щодо розподілу прибутків від діяльності ПрАТ «Нафтогазвидобування», який, в свою чергу, за відсутності ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що до останнього скоєно злочин, що його викрадено у зв`язку із діяльністю на посаді голови вказаного товариства і можливо вбито, мав би, на думку ОСОБА_8 , піти на поступки у даному питанні.
		З цією метою ОСОБА_8 , виконуючи іншу частину злочинного плану, скориставшись зникненням ОСОБА_6 та загальновідомими обставинами скоєння щодо останнього злочину, вже через три дні після його викрадення, а саме 06.02.2012, ініціював проведення наради за участю керівництва ПрАТ «Нафтогазвидобування», де повідомив присутнім, що домовленості між акціонерами щодо розподілу часток у статному капіталі та дивідендів в пропорції 60%-30%-10% скасовано, і тепер розподіл буде здійснюватися у рівних із ОСОБА_7 долях, тобто 50%-50%. Однак така позиція ОСОБА_8 ОСОБА_7 прийнята не була.
		Через це, усвідомлюючи, що самотужки вплинути на ОСОБА_7 він не в змозі, ОСОБА_8 , заручившись підтримкою ОСОБА_15 та ОСОБА_17 як авторитетних у кримінальних колах осіб, використовуючи як погрози обставини, за яких зник ОСОБА_6 , вирішив змусити ОСОБА_7 нарешті визнати розподіл дивідендів між акціонерами у рівних долях, пообіцявши при цьому віддати ОСОБА_15 частку у статутному капіталі ПрАТ «Нафтогазвидобування» та частину дивідендів від своєї долі.
		Надалі, зважаючи на те, що ОСОБА_23 , який за відсутності ОСОБА_6 виконував обов`язки голови правлінняПрАТ «Нафтогазвидобування», у квітні 2012 року здійснив розподіл прибутків згідно старих домовленостей, а саме 60%  компаніям ОСОБА_7 , 30 %  компаніям ОСОБА_8 та 10% родичам ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що останній з його відома перебуває у неволі та найближчим часом не повернеться, з метою демонстрації ОСОБА_7 серйозності своїх намірів щодо якомога швидшого повернення до рівного розподілу часток, за підтримки ОСОБА_15 , 20 квітня 2012 року організував силове захоплення офісу підприємства по вул. Костянтинівська, 15 у м. Київ.
		Після цього ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , як його довірена особа, через ОСОБА_15 також почали здійснювати психологічний тиск, поєднаний із погрозами фізичною розправою, на ОСОБА_23 , змушуючи останнього розподіляти прибутки між акціонерами ПрАТ «Нафтогазвидобування» у рівних долях.
		У подальшому, використовуючи факт викрадення ОСОБА_6 , як і планувалося, в якості способу психологічного тиску, ОСОБА_8 , ОСОБА_15 та ОСОБА_17 приблизно у травні-червні 2012 року (точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлено) в ресторані «Казбек», розташованому за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 30А, ініціювали зустріч за участю, з однієї сторони  самого ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , а також інших невстановлених слідством осіб, а з іншої сторони  ОСОБА_24 та ОСОБА_7 , за наслідками якої змусили останнього визнати подальший розподіл прибутків від діяльності ПрАТ «Нафтогазвидобування» у рівних з ОСОБА_8 частках, тобто по 50%, чому раніше перешкоджав ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді голови правління ПрАТ «Нафтогазвидобування».
		В якості винагороди за усунення ОСОБА_6 з посади голови правління ПрАТ «Нафтогазвидобування», його викрадення, утримання та вимагання від нього і його близьких родичів грошових коштів у сумі 200 млн. доларів, а також подальшу підтримку в переговорах із іншим акціонером  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 забезпечив отримання ОСОБА_15 частки у статутному капіталі ПрАТ «Нафтогазвидобування», а також систематичне надходження останньому дивідендів, належних компаніям, власником яких був ОСОБА_8 , внаслідок чого ОСОБА_15 фактично став одним із акціонерів ПрАТ «Нафтогазвидобування». 
		Крім того, ОСОБА_10 , достовірно знаючи про обставини викрадення та незаконного утримання ОСОБА_6 , діючи за вказівкою ОСОБА_8 як його довірена особа, з метою надання можливості прийняття участі у зборах правління ПрАТ «Нафтогазвидобування» та ухваленні управлінських рішень, 05.09.2012, будучи членом правління товариства, видав на ім`я ОСОБА_15 довіреність на представлення своїх інтересів для того, щоб ОСОБА_15 , якого інші члени правління та ОСОБА_7 сприймали як особу пов`язану з кримінальним світом і причетну до викрадення ОСОБА_6 , реалізовуючи заздалегідь розроблений злочинний план, використовуючи серед іншого факт зникнення ОСОБА_6 як засіб психологічного тиску, забезпечував розподіл прибутків від діяльності ПрАТ «Нафтогазвидобування» між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на умовах, що були вигідними для останнього.
		У цей же час, у період з 04 березня 2012 року по липень 2013 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та інші невстановлені слідством особи продовжували незаконно утримувати ОСОБА_6 в неволі в положенні лежачи, з одягненими на руки кайданками та маскою на голові. При цьому, ОСОБА_4 , ОСОБА_13 за попередньою змовою з ОСОБА_15 та іншими невстановленими слідством особами вчиняли на ОСОБА_6 постійний тиск, погрожуючи фізичною розправою та зґвалтуванням, змушуючи сплатити кошти в сумі 200 млн. доларів США.
		З липня 2013 року, невстановлені слідством особи, діючи за вказівкою ОСОБА_15 та ОСОБА_4 , на замовлення ОСОБА_8 , і надалі незаконно утримували в неволі ОСОБА_6 в різних місцях, при цьому періодично застосовуючи відносно нього фізичне та психологічне насильство з метою змусити сплатити неіснуючий перед ОСОБА_8 борг у розмірі 200 млн. доларів США, що тривало до 23.05.2015, коли ОСОБА_6 невстановлені слідством особи близько 10-11 години привезли і залишили в лісосмузі біля с. Калинівка Макарівського району Київської області.
		Як зазначає прокурор, матеріалами кримінального провадження, що підтверджують викладені вище обставини, за яких ОСОБА_4 вчинив інкриміновані йому злочини є:
		-копія заяви ОСОБА_22 від 04.02.2012 про зникнення ОСОБА_6 ;
		-копія пояснень ОСОБА_22 від 05.02.2012
		-копія запиту до «VAB» банку від 06.02.2012 № 55/13065;
		-копія виписки руху коштів по картковому рахунку ОСОБА_6 
		-копія пояснення ОСОБА_25 від 07.02.2012;
		-копія протоколу огляду місця аодії за місцезнаходженням автомобіля марки та моделі «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , від 15.02.2012 з додатком у вигляді фототаблиці;
		-копія довідки в.о. начальника Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Київ від 15.02.2012 № 1286 про виявлення 14.02.2012 автомобіля марки та моделі «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , у дворі будинку по вул. Деміївській, 55;
		-копія протоколу огляду речових доказів від 16.02.2012 з додатком у вигляді фототаблиці;
		-копія рапорту ВКР Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Київ від 14.02.2012;
		-копія протоколу огляду автомобіля марки та моделі «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 від 14.02.2012;
		-копія рапорту інспектора Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Київ від 14.02.2012;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_26 від 10.02.2012 з додатком;
		-копія протоколу відтворення обстановки та обставин події із застосуванням технічних засобів від 10.02.2012 з участю свідка ОСОБА_26 
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_27 від 20.02.2012;
		-копія протоколу пред?явлення фотознімків для впізнання від 11.02.2012;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_28 від 20.02.2012;
		-копія протоколу відтворення обстановки та обставин події від 20.02.2012 з участю свідка ОСОБА_28 з додатком у вигляді фототаблиці
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_29 від 23.02.2012 з додатком у вигляді фотокопії карти;
		-копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.04.2012;
		-копія довідки начальника Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві про рейдерське захоплення офісу ПрАТ «Нафтогазвидобування»;
		-копії наказів члена правління ПрАТ «Нафтогазвидобування» ОСОБА_10 про прийняття на роботу осіб на посаду сторожа;
		-копія витягу з книги обліку інформації про злочини Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві за 20.04.2012;
		-копія рапорту о/у ВДСБЕЗ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві від 20.04.2012 № 4929;
		-копія протоколу додаткового допиту потерпілої ОСОБА_22 від 16.02.2012;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_30 від 10.02.2012;
		-копія протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_30 від 25.07.2012;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_31 від 27.02.2012;
		-копія протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_32 від 08.08.2012;
		-копія протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_33 від 10.08.2012;
		-копія протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 28.05.2012;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_34 від 05.03.2012;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_23 від 15.08.2014;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_35 від 23.03.2015;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_35 від 22.03.2015;
		-копія журналу судового засідання за участю свідка ОСОБА_35 від 02.04.2015;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 25.05.2015 і копія стенограми його допиту;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_36 від 26.05.2015 з додатком;
		-копія протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 28.05.2015;
		-копія протоколу одночасного допиту осіб ОСОБА_37 та ОСОБА_6 від 29.05.2015;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_37 від 29.05.2015;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 01.06.2015;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_30 від 28.05.2015;
		-копія протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_22 від 28.05.2015;
		-копія протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_30 від 08.06.2015;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 20.05.2015 і копія стенограми його допиту;
		-копія журналу судового засідання за участю свідка ОСОБА_11 від 09.06.2015;
		-копія доручення прокурора до ДКР МВС України на проведення слідчих (розшукових) дій від 19.03.2015;
		-копія аналітичної таблиці відеозапису за 03.02.2012 ДКР МВС України;
		-копія протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6 від 02.06.2020;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 17.07.2020;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_38 від 30.10.2020;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_33 від 02.11.2020
		-копія протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_23 від 05.11.2020;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_39 від 02.11.2020;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_40 від 09.11.2020;
		-копія протоколу допиту свідка ОСОБА_41 від 04.08.2020;
		-копія протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_22 від 03.11.2020;
		-копія протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_30 від 04.08.2020;
		-копія протоколу проведення слідчого експерименту від 27.05.2015 з участю ОСОБА_6 з додатками у вигляді фототаблиці;
		-копія висновку експерта № 1067/Е від 10.06.2015 за результатами проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_6 ;
		-копія протоколу пред?явлення ОСОБА_30 особи для впізнання за фотознімками від 31.05.2015 з додатком;
		-копія протоколу пред?явлення ОСОБА_6 особи для впізнання за фотознімками від 01.06.2015 з додатком;
		-копії протоколів пред?явлення ОСОБА_11 особи для впізнання за фотознімками від 01.06.2015 з додатком;
		-копія протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.12.2014 № 687;
		-копія протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 14.10.2014 № 675;
		-копія протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії  аудіо-, відео контролю особи від 11.10.2020;
		-копія листа ГУ БКОЗ СБУ від 06.04.2021 № 14/3/3-5898нт щодо виконання доручення прокурора;
		-копія листа ГУ БКОЗ СБУ від 10.07.2020 № 14/3/3-13667 щодо виконання доручення прокурора;
		-копія листа ГУ БКОЗ СБУ від 12.11.2020 № 14/3/3-21745 щодо виконання доручення прокурора; 
		-копія повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей від 15.01.2021 № 43672867;
		- інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
		У кримінальному провадженні наявні ризики неналежної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
		Позиція сторін
		У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, з підстав викладених у його мотивувальній частині, у т.ч. з урахуванням того, що обставини визначені у п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. ст. 177, 184 КПК є дійсними.
		Захисник заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що воно є передчасним, оскільки щодо підозрюваного вже обрано запобіжний захід, який спливає лише 09.09.2021 року та на день розгляду клопотання чинним. Додатково зазначив, що строк досудового розслідування визначено до 25.02.2022 року, однак стороні захисту повідомлено, що досудове розслідування завершено, а тому невідомо як довго буде ознайомлення з матеріалами справи, а тому неможливо визначити строк дії запобіжного заходу. На думку захисту, ризики прокурором не доведено, а підозра є необґрунтованою. Слід врахувати, що досудове розслідування завершено, а всі докази зібрані, тому впливати підозрюваний вже на отримання органами досудового розслідування додаткових доказів не може. Обмірковуючи характеристику підозрюваного зазначив, що останній не порушував процесуальних обов`язків, завжди з`являвся до слідчого, прокурора та слідству не перешкоджав. Також підозрюваний має на утриманні батьків, а його дружина вагітна. Вцілому запобіжний захід також впливає на стан федерації гандболу України.
		Підозрюваний підтримав захисника.
		Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із даного питання
		Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
		Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України (ст. 1 КПК України).
		Так, останній (порядок) визначає, що запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження (ч. 2ст. 131 КПКУкраїни).
		Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1ст. 131 КПКУкраїни).
		При цьому, порядок встановленийКПКУкраїни (процесуальний порядок, форма, процедура), як певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (Верховний суд України постанова від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к), з питання порушеного заявниками у даному зверненні (застосування запобіжного заходу) регламентує таке.
		Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3ст. 132 КПКУкраїни), відповідно останні застосовуються тільки при дійсності цих даних.
		Метою застосування запобіжного заходу, згідно ч. 1ст. 177 КПКУкраїни, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 2ст. 177 КПКУкраїни, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а такожнаявність ризиків, які дають достатні підставислідчому судді, судувважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 передбачених цим Кодексом.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний, згідност. 178 КПКУкраїни , оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, згідност. 184 КПКУкраїни, повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
		Судом встановлено, що 25.02.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.
		09.04.2021 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12012000000000077 продовжено до 25.02.2022.
		Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12.08.2021 у кримінальному провадженні № 12012000000000077 від 23.11.2012 частково задоволено клопотання ст. слідчого в ОВС Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_42 , відмовлено у продовженні строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , натомість до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 12.10.2021, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , та зобов`язано прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
		У подальшому, ухвалами слідчих суддів Солом`янського районного суду м. Києва від 12.10.2021 та 09.12.2021, а також ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду м. Києва від 31.01.2021 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено до 09.02.2022 строк тримання під домашнім арештом із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , та дію покладених на цього ухвалою від 12.08.2021 процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Максимально можливий шестимісячний термін утримання підозрюваного ОСОБА_4 під домашнім арештом спливає 09.02.2022 року.
		Також, судом встановлено, що підозрюваний, на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має задовільні соціальні зв`язки для особи його віку та статусу, прийнятну репутацію.
		Відповідно, аналізуючи указані фактори у цьому провадженні слідчий суддя ураховує, що застосування до підозрюваного будь-якого запобіжного заходу першочергово передбачає наявність обґрунтованої підозри.
		Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5статті 9 КПКУкраїни), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).
		Тобто, вимога щодо розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином; вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		З урахуванням того, що (1) докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ККС ВС від 28.03.2019 у справі № 154/3213/16), у той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2ст. 84 КПКУкраїни ), а (2) слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а лишезобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
		Проаналізувавши долучені до даного клопотання документи за своїм внутрішнім переконанням, у порядкуст. 94 КПКУкраїни, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, слідча суддя вважає, що наявні у провадженні фактичні дані, передбачені параграфами 3-5Глави 4 КПКУкраїни(показання, документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, у якому йому повідомлено про таку підозру, оскільки в своїй сукупності указують на існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що цей підозрюваний, міг вчинити правопорушення.
		Щодо ризиків, передбаченихстаттею 177 КПКУкраїни, то слід відмітити метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час, як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1статті 177 КПКУкраїни (частина 2статті 177 КПКУкраїни).
		Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1статті 177 КПКУкраїни, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
		При цьому,КПКУкраїнине вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснитиу конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1статті 177 КПКУкраїни, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного та з його урахуванням слідчий суддя погоджується з висновком про наявність ризиків що наводить слідчий.
		Оцінюючи наявність цих ризиків (вплив ) у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема, ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)), а у даному конкретному випадку, такий ризик є обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема такий (ризик) є дійсним не тільки, однак у тому числі і в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
		Дійсним є такий ризик і у розрізі того, що перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкціями статей, які йому інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків суд враховує встановленуКПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст.23, ст.224 КПК України). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченомуст. 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК України).
		За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Як наслідок є дійсними обставини визначені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 194 КПК України.
		Відповідно ж дост. 194 КПК Українинаявність ризику є підставою для застосування запобіжного заходу, а тому визначаючись з тим, який саме запобіжний захід на даному етапі у кримінальному провадженні убезпечить від його настання, слідчий суддя ураховує те, що така оцінка стосується перспективних фактів, а тому слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж запропоновані слідством не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
		При цьомуКПКУкраїни не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-3, 5 частини 1статті 177 КПКУкраїни, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Згідно ст. 176 КПКнайбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання.
		З огляду на викладене слідчий суддя у ракурсі установлених фактичних обставин уважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виглядіособистого зобов`язанняє достатнім заходом забезпечення кримінального провадження, таким, потреба у застосуванні якого, на сьогодні є дійсною, та сприймає його застосування, як доречне (слушне) в цей час, адже саме він (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та (2) зможе запобігти ризикам, які передбаченістаттею 177 КПКУкраїни, та які були встановлені судом.
		За таких обставин, слідча суддя, враховує той факт, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор довівнаявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюстатті 194 КПК України, уважає за доречне застосувати відповідний запобіжний західу виглядіособистого зобов`язання.
		З урахуванням того, що відповідно до ч. 5ст. 194 КПК якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
		Відповідно з урахуванням установлених обставин цього кримінального провадження на переконання слідчого судді слушним є покладення на підозрюваного наступних обов`язків:
		-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
		-не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
		-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні поза межами процесуальних дій;
		-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої документи для виїзду за кордон, та інші документи, які дають право виїзду з України та в`їзду в Україну.
		-носити електронний засіб контролю.
		Адже саме вони будуть пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваної, у зв`язку з чим не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).
		На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 1-29, 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 309, 372-376, 395 КПК України, суд
		постановив :
		клопотання - задовольнити.
		Застосувати до  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із зобов`язанням:
		- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
		-не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
		-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні поза межами процесуальних дій;
		-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої документи для виїзду за кордон, та інші документи, які дають право виїзду з України та в`їзду в Україну.
		-носити електронний засіб контролю.
		   Строк дії ухвали визначити в межах строку досудового розслідування.
		Роз`яснити особі, у відношенні якої застосовано даний запобіжний захід, що в разі невиконання покладених обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
		Будь-які твердження чи заяви особи, зроблені під час розгляду цього клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
		Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
		Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 09.02.2022 року.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...