Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 341/721/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство.
Надіслано для оприлюднення: 09.02.2022. Зареєстровано: 09.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2022.
Дата набрання законної сили: 26.05.2022 (частково)
Результат оскарження 26.05.2022 Івано-Франківський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/341/52/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020090140000143

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Єдиний унікальний номер 341/721/20 
		Номер провадження 1-кп/341/52/22 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		09 лютого 2022 року                             місто Галич
		 
		Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		потерпілої ОСОБА_6 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні об`єднані кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2020 під № 12020090140000143, 09.09.2020 під № 12020090140000233 за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, без постійного місця проживання, не одруженого, безробітного, на утриманні має одну малолітню дитину, українця, громадянина України, не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 126-1 Кримінального кодексу України. 
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо потерпілої ОСОБА_6 , що призвело до психологічних страждань потерпілої, за наступних установлених судом обставин.
		ОСОБА_4 протягом періоду з 2017 року до 2021 року проживав разом із своєю цивільною дружиною ОСОБА_7 , їхнім малолітнім сином та матір`ю ОСОБА_7  потерпілою  ОСОБА_6 у житловому будинку останньої по АДРЕСА_1 , був пов`язаний з ними спільним побутом і мав взаємні права та обов`язки.
		За час проживання за вищезазначеною адресою обвинувачений на грунті неприязних стосунків систематично вчиняв щодо потерпілої ОСОБА_6 психологічне насильство, що призвело до її психологічних страждань. 
		Зокрема, 20.08.2019 близько 16 годин 00 хвилин за місцем свого проживання вчинив словесний конфлікт з потерпілою, під час якого застосовуючи психологічне насильство, ображав її нецензурними словами та погрожував фізичною розправою. 
		За вказані дії на ОСОБА_4 накладено адміністративнестягнення постановоюсудді від18.11.2019.Не припиняючисвоїх протиправнихдій тапродовжуючи своюпротиправну поведінку27.11.2019близько 12годин 40хвилин замісцем свогопостійного проживання ОСОБА_4 знову вчинивпсихологічне насильствощодо ОСОБА_6 ,що призвелодо їїпсихологічних страждань. Постановою судді від 11.12.2019 на обвинуваченого повторно накладено стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства).
		Крім цього 23.03.2020 близько 08 годин 00 хвилин ОСОБА_4 знову вчинив конфлікт з потерпілою, під час якого, застосовуючи психологічне насильство, словесно ображав її нецензурними словами та погрожував їй фізичною розправою. Постановою судді від 23.03.2020 на обвинуваченого повторно накладено стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства).
		Однак незважаючи на вжиті заходи реагування щодо недопущення вчинення насильства у сім`ї, ОСОБА_4 на шлях виправлення не став і 11.05.2020 близько 10 годин 00 хвилин знову вчинив конфлікт з потерпілою, під час якого, застосовуючи психологічне насильство, словесно ображав її нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, що призвело до її психологічних страждань.
		За вказаними фактами 28.05.2020 до суду направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, у кримінальному провадженні від 22.05.2020 № 12020090140000143.
		Проте ОСОБА_4 , стосовно якого 27.05.2020 складено та направлено до суду обвинувальний акт за ст. 126-1 КК України на шлях виправлення не став та продовжував вчинення протиправних дій щодо ОСОБА_6 . 
		Так,14.07.2020приблизно о13годин 30хвилин тацього ждня приблизноо 16годин 00хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи устані алкогольногосп`яніння,за місцемсвого проживання,вчинив стосовно ОСОБА_6 психологічне насильство,що виразилосьу словеснихобразах потерпілої,висловлювання нецензурноюлайкою щодонеї тапогрозах фізичноюрозправою. Постановою судді від 23.07.2020 на обвинуваченого повторно накладено стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства).
		Однак ОСОБА_4 жодних висновківдля себене зробив,на шляхвиправлення нестав і16.08.2020о 11годин 00хвилин,перебуваючи устані алкогольногосп`яніння,за місцемсвого проживанняу с.Залуква Івано-Франківськоїобласті,вчинив стосовнопотерпілої психологічненасильство,а самепогрожував фізичноюрозправою,висловлювався нецензурноюлайкою. 
		За ці дії на ОСОБА_4 постановою судді від 18.08.2020 накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк десять днів. У період часу з 24.09.2020 до 04.10.2020 обвинувачений відбув адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту в ІТТ № 3 ГУНП в Івано-Франківській області.
		Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 173-2 КУпАП, на шляхвиправлення нестав,та 28.08.2020 приблизно о 07 годин 10 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання у черговий раз вчинив стосовно потерпілої ОСОБА_6 словесний конфлікт, під час якого застосовуючи психологічне насильство, ображав її нецензурними словами та погрожував фізичною розправою. 
		З цього приводу остання звернулась до Галицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області з повідомленням про вчинення щодо неї домашнього насильства, що зафіксовано у протоколі-заяві про вчинення кримінального правопорушення від 01.09.2020 та кваліфіковано органом досудового розслідування за ст. 126-1 КК України.
		28.10.2020 о 09 годин 30 хвилин ОСОБА_4 , продовжуючи свої незаконні злочинні дії, перебуваючи за місцем свого проживання у черговий раз вчинив стосовно ОСОБА_6 психологічне насильство, а саме погрожував фізичною розправою, висловлювався нецензурною лайкою щодо неї, чим завдав морального та психологічного тиску, приниження її честі та гідності. З цього приводу потерпіла знову звернулась до Галицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області із повідомленням про вчинення щодо неї домашнього насильства, що зафіксовано у протоколі-заяві про вчинення кримінального правопорушення від 28.10.2020 та кваліфіковано органом досудового розслідування за ст. 126-1 КК України.
		Не дивлячись на вжиті заходи, ОСОБА_4 04.11.2020 о 14 годин 00 хвилин, перебуваючи за адресою: по АДРЕСА_1 , знову вчинив стосовно ОСОБА_6 психологічне насильство, а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, в наслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_6 .
		З огляду на викладене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні діянь, які необхідно кваліфікувати за статтею 126-1 КК України, оскільки він вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне психологічне насильство щодо потерпілої ОСОБА_6 , яке призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
		Водночас розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 здійснювався у межах пред`явленого йому обвинувачення.
		Установлені судом обставини підтверджуються наступними доказами.
		Показаннями допитаного в судовому засіданні обвинуваченого  ОСОБА_4 , який свою вину у вчиненому не визнав та суду пояснив, що в нього з ОСОБА_6 склались неприязні стосунки. Він часто з нею сварився, однак до цих сварок провокувала сама потерпіла, були випадки коли вона не пускала його до хати, ображала тощо. Вважає, що таким чином протистояв домашньому насильству зі сторони ОСОБА_6 , яка визнала вину в іншому кримінальному провадженні за ст. 126-1 КК України, де він потерпіла сторона. Визнає обставини щодо наявності подій і конфліктів з потерпілою, факти притягнення його до адміністративної відповідальності. 
		Суд, не визнання вини обвинуваченим, розцінює як спосіб захисту. 
		Показаннями потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у судовому засіданні, яка підтвердила спільне проживання з обвинуваченим у її власному будинку, під час якого обвинувачений здійснював психологічне насильство щодо неї. Сварки відбувались як у будинку, так і на подвір`ї. Обвинувачений погрожував їй фізичною розправою, вона боялася за власне життя і здоров`я. Через його часті погрози вона інколи ночувала в будинку сусідів. Були випадки, коли обвинувачений притискав її до стіни та душив руками за шию, завдаючи при цьому фізичний біль. Свідки бачили, як він її бив. 
		Свою поведінку щодо обвинуваченого пояснила тим, що ОСОБА_4 тривалий період часу проживав у її будинку проти її волі, ніде не працював, утримувати будинок не допомагав, погано ставився до неї, постійно її ображав і застосовував фізичну силу. Проте на цей час за рішенням суду у цивільній справі ОСОБА_4 виселено з її будинку і конфлікти припинилися.
		Просить обвинуваченому призначити покарання у виді громадських робіт. Цивільний позов у кримінальному провадженні просить залишити без розгляду, про що подала письмову заяву. 
		Показаннями свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зазначила, що є сусідкою потерпілої. Обвинуваченого знає, оскільки він проживав в будинку ОСОБА_6 . Була присутня, коли обвинувачений вчиняв в будинку потерпілої сварки, приїжджали працівники поліції. Він постійно здійснював на потерпілу психологічний тиск, обзивав її нецензурними словами. Конкретних погроз, які були від обвинуваченого в сторону потерпілої не пам`ятає, однак такі були. Також не бачила, як ОСОБА_4 бив чи душив потерпілу, тільки бачила, які були наслідки, зокрема червоні сліди на шиї. Крім цього мав місце той факт, що потерпіла приходила і жалілась, що обвинувачений вирвав з її голови волосся. Влітку 2020 року бачила, що багато разів приїжджали працівники поліції до будинку ОСОБА_6 . Уже протягом року ОСОБА_4 в будинку потерпілої не проживає, сварки та крики припинились. Крім цього їй відомо, що ОСОБА_6 ночувала у ОСОБА_9 , яка є її сестрою, через погрози ОСОБА_4 . Під час спілкування з поліцейськими біля будинку потерпілої чула розмову, що потерпіла випадково вдарила дитину своєї дочки. Після чого обвинувачений їй погрожував, сильно кричав на неї, виражався нецензурними словами. В цей день бачила сліди на обличчі потерпілої. ОСОБА_6 реально боялась обвинуваченого, була засмучена та жалілась, як вона має надалі жити у своєму будинку з ОСОБА_4 . 
		Показаннями свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні, яка підтвердила, що вона є дочкою потерпілої. Підтвердила факт спільного проживання потерпілої і ОСОБА_4 , часті конфлікти і сварки між ними, приїзди поліції.
		Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 22.05.2020, у якому зазначено, що від ОСОБА_6 надійшла заява про вчинення насильства в сім`ї, зокрема, що 11.05.2020 близько 10 годин по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 без будь-яких на те причин вчинив з нею сварку, в ході якої обзивав її нецензурними словами, словесно погрожував фізичною розправою.
		Копією постанови судді Галицького районного суду від 18 листопада 2019 року, в якій постановлено ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
		Копією постанови судді Галицького районного суду від 11 грудня 2019 року, в якій постановлено ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,0 грн.
		Копією постанови судді Галицького районного суду від 23 березня 2020 року, в якій постановлено ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк сорок годин.
		Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.09.2020, у якому вказано, що 28.08.2020 о 07 годин 10 хвилин, по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство щодо ОСОБА_6 , в ході якого ображав її нецензурними словами та погрожував.
		Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.10.2020, у якому підтверджено, що ОСОБА_6 звернулась із заявою про те, що близько 09 годин 30 хвилин цього ж дня, по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство щодо неї, в ході якого ображав її нецензурними словами та погрожував.
		Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04.11.2020, у якому зазначено, що близько 14 годин 00 хвилин 04.11.2020, по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство щодо неї, в ході якого ображав її нецензурними словами, погрожував та вчиняв конфліктні ситуації.
		Терміновим заборонним приписом стосовно кривдника ОСОБА_4 від 04.11.2020, який винесений строком на 10 діб, зокрема зобов`язано ОСОБА_4 залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи з 14 год 50 хвилин 04.11.2020 до 14 год 50 хвилин 14.11.2020.
		Копією постанови судді Галицького районного суду від 23 липня 2020 року, в якій постановлено ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,0 грн.
		Копією постанови судді Галицького районного суду від 18 серпня 2020 року, в якій постановлено ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк десять діб.
		Копією листа начальника головного управління національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_10 від 04.11.2020 № 154, у якому підтверджено, що ОСОБА_4 відповідно до постанови Галицького районного суду від 18.08.2020, в період з 24.09.2020 до 04.10.2020, відбув адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 діб, за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП в ІТТ № 3 ГУНП в Івано-Франківській області.
		За встановлених обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, які полягали у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань і погіршення якості життя потерпілої, в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим за статтею 126-1 КК України.
		Водночас суд не враховує показання обвинуваченого щодо не визнання ним вини та заперечення вчинення ним постійного психологічного насильства стосовно потерпілої, оскільки такі спростовуються показаннями потерпілої, свідків, протоколами про прийняття заяв про вчинення кримінального правопорушення та постановами судді про накладення на нього адміністративного стягнення.
		Пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 про невизнання своєї вини у цьому кримінальному правопорушенні суд розцінює як позицію захисту. Своєю чергою суд не враховує пояснення обвинуваченого про причини його поведінки, які полягають у захисті з його боку у відповідь на домашнє насильство з боку ОСОБА_6 , оскільки обвинувачений є молодим здоровим чоловіком, який проживав у будинку потерпілої - жінки похилого віку. При цьому сторона захисту не довела, що факти і події, які покладені в основу обвинувачення ОСОБА_6 в іншому кримінальному провадженні за статтею 126-1 КК України, співпадають з фактами і подіями, покладеними в основу обвинувачення у цьому кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 .
		Суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у справі Galovic v. Croatia (№ 45512/11) вирішуючи питання щодо права не бути притягнутим до суду або покарання двічі, підкреслив, що в національних правових системах можуть бути різні підходи до криміналізації таких діянь. У зв`язку з цим ЄСПЛ відзначив, що домашнє насильство рідко є разовим випадком і може розглядатись як особлива форма продовжуваного правопорушення, характеризованого постійною поведінкою, за якої кожен окремий випадок є складовим елементом більш широкої поведінки. 
		Крім цього ЄСПЛ зазначив, що метою провадження у справі про адміністративне/незначне правопорушення було здійснення швидкої/невідкладної реакції на окремий випадок домашнього насильства задля того, щоб запобігти, вчасно й ефективно, подальшій ескалакації насильства в сім`ї, в той час як кримінальне провадження було спрямоване на всеохоплююче врегулювання продовжувальної ситуації домашнього насильства шляхом поступової активізації реакції держави. Що стосується передбачуваності подвійного провадження, то заявник мав би бути обізнаним, неодноразово агресивно поводячись зі своїми близькими членами родини, що його поведінка може спричинити такі наслідки.
		Насамкінець ЄСПЛ установив, що розглядуване у цій справі подвійне провадження було єдиним і пропорційним цілим, яке дозволяло карати заявника як за окремі випадки домашнього насильства, так і за його поведінку в ефективний, пропорційний та стримувальний спосіб, а тому воно не було рівноцінним повторенню покарання всупереч статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції.
		Таким чином, суд у цій справі не вважає, що притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності та подальше його притягнення до кримінальної відповідальності призведе до подвійного покарання особи.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують покарання.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого згідно зістаттею66КК України, суд не встановив.
		Обставиною,що обтяжуєпокарання обвинуваченого відповідно достатті 67 КК України,є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
		Суд під час призначення покарання враховує позицію потерпілої, яка просила покарати обвинуваченого на розсуд суду, водночас бере до уваги те, що ОСОБА_4 дуже тривалий час і неодноразово вчиняв психологічне насильство, за місцем проживання характеризується посередньо, психіатрична амбулаторна та стаціонарна допомога не надавалась, вину не визнав, на утриманні перебуває малолітня дитина.
		Відповідно до змісту висновку досудової доповіді Галицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, на думку органу пробації, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (в т. ч. окремих осіб). Виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
		Відповідно до частини другоїстатті 65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги ставлення обвинуваченого до скоєного, відсутність пом`якшуючих покарання обставин, також те, що він вчинив нетяжкі злочини, неефективність раніше призначених адміністративних стягнень у виді громадських робіт та адміністративного арешту на десять діб, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 неможливе без ізоляції від суспільства, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції, передбаченоїст. 126-1 КК України, у виді арешту, що буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Цивільний позов ОСОБА_4 у кримінальному провадженні суд залишає без розгляду на підставі письмової заяви потерпілої, поданої у судовому засіданні 08.02.2022, та відповідно до статті 257 ЦПК України.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
		Речові докази відсутні.
		Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись статтями368,374,376,532КПК України,статтями 60, 65, 66, 67, 126-1 Кримінального кодексу України, суд
		 
		ухвалив :
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихстаттею 126-1 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді арешту на строк 1 (один) місяць.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_4  за цим вироком рахувати з часу фактичного затримання  ОСОБА_4 після набрання вироком законної сили.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до  ОСОБА_4 про стягнення 45000,0 грн залишити без розгляду.
		Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		  СуддяОСОБА_11

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...