Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/18475/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 09.02.2022. Зареєстровано: 10.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2022.
Дата набрання законної сили: 08.02.2022
Номер судового провадження: 22-ц/4815/259/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		08 лютого 2022 року
		м. Рівне
		 
		Справа № 569/18475/21
		Провадження № 22-ц/4815/259/22
		 
		Головуючий у Рівненському міському суді 
		Рівненської області: суддя Харечко С.П.
		Рішення суду першої інстанції проголошено
		(вступна і резолютивна частини): 
		о 12 год. 55 хв. 19.10.2021 року у м. Рівне
		Рівненської області
		Повний текст рішення складено: 25.10.2021
		 
		Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
		головуючий: суддя Хилевич С.В. 
		судді: Боймиструк С.В., Шимків С.С.
		секретар судового засідання: Москалик Т.В.
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ;
		відповідач1 -Рівненська обласна рада;
		відповідач2 - Комунальне підприємство "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука";
		 
		представники учасників справи: 
		позивача - адвокати Пашкевич Ірина Андріївна і Лук`янова Марія Леонідівна ;
		відповідача1 - Навроцький Едуард Анатолійович ;
		відповідача2 - Романчук Ольга Миколаївна і адвокат Яцишин Андрій Володимирович;
		 
		за участі: позивача і представників сторін,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Рівненської обласної ради та Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної ради і Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, скасування наказу, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 
		в с т а н о в и в:
		У вересні 2021 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Рівненської обласної ради та Комунального підприємства «Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука» Рівненської обласної ради (далі - Обласний лікувально-діагностичний центр або підприємство) про визнання протиправним та скасування розпорядження, скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Мотивуючи вимоги, вказував, що розпорядженням голови Рівненської обласної ради від 03.09.2021 року № 104 «Про звільнення ОСОБА_1 » достроково розірвано 03.09.2021 контракт з головним лікарем Обласного лікувально-діагностичного центру ОСОБА_1 ; звільнено 03 вересня 2021 року ОСОБА_1 з посади головного лікаря підприємства за порушення керівником вимог законодавства, неналежне виконання посадових обов`язків та умов контракту, а саме: підпункту 1 пункту 6 (організовувати належне виконання завдань, передбачених статутом, та укладених договорів про медичне обслуговування населення); підпункту 2 пункту 6 (своєчасно вживати заходів до запобігання банкрутству підприємства у разі його неплатоспроможності); підпункту 13 пункту 6 (вживати заходів до своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати не рідше ніж два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше ніж протягом семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, та недопущення утворення заборгованості з неї); підпункту 14 пункту 6 (дотримуватися гарантій оплати праці, встановлених законодавством), на підставах, передбачених підпунктом 2 пункту 9 контракту (порушення керівником вимог законодавства та умов контракту), підпунктом 3 пункту 24 контракту (у разі невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам), та відповідно до пункту 8 статті 36 Кодексу законів про працю України. Наказом Обласного лікувально-діагностичного центру №380-к від 03.09.2021р. припинено трудовий договір (контракт) з позивачем. При цьому ОСОБА_1 вважає своє звільнення незаконним і таким, що порушує його трудові права, оскільки розпорядження та наказ про звільнення є протиправними, і такими, що підлягають скасуванню з поновленням на роботі та стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 
		Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2021 року позов задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Рівненської обласної ради від 03.09.2021 року № 104 «Про звільнення ОСОБА_1 ».
		Визнано протиправним та скасовано наказ Обласного лікувально-діагностичного центру № 380-к від 03.09.2021 року «Про припинення трудового договору (контракту)».
		Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Обласного лікувально-діагностичного центру з 04 вересня 2021 року.
		Стягнуто з Обласного лікувально-діагностичного центру на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 65 537 (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот тридцять сім гривень) 10 копійок (суму виплати зазначено без урахування податків і зборів).
		Стягнуто з Рівненської обласної ради на користь держави судовий збір в розмірі 908, 00 гривень.
		Стягнуто з Обласного лікувально-діагностичного центру на користь держави судовий збір в розмірі 908, 00 гривень.
		В решті позову відмовлено.
		Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.
		На рішення суду першої інстанції Рівненською обласною радою і Обласним лікувально-діагностичним центром подано апеляційні скарги.
		У своїй апеляційній скарзі відповідач1 вважав окаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у порушенні норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права, неповноті з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків суду обставинам справи.
		Обгрунтовуючи її, зазначалося про недодержання судом положень ст.ст. 80, 89 ЦПК України щодо достатності доказів та їх оцінки з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо і достатності та взаємозв`язку доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням. 
		Вважав, що суд залишив без уваги та не надав правову оцінку Статуту Обласного лікувально-діагностичного центру, затвердженого рішенням Рівненської обласної ради від 11.03.2021 №91 (далі - Статут), і Положенню про порядок управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області, затвердженого рішенням Рівненської обласної ради від 04.03.2014 (зі змінами від 17.06.2016 №212, від 16.03.2018 №882, від 19.06.2019 №1402, від 05.06.2020 №1696, від 21.08.2020 №1762, від 02.06.2021 №182, від 02.06.2021 №184, від 19.08.2021 №268) (далі - Положення про порядок управління). Відповідно до Статуту до компетенції Рівненської обласної ради, як органу управління, належить призначення та звільнення керівника Обласного лікувально-діагностичного центру. Керівник може бути звільнений з посади раніше закінчення терміну дії контракту з підстав і порядку, визначених контарктом, законодавстом України та Положенням про порядок управління (пункти 6.2.4, 6.6).
		За пунктом 7 Положення про порядок управління в період між пленарними засіданнями голова обласної ради шляхом видання відповідного розпорядження звільняє керівників комунальних підприємств, установ, закладів в порядку, встановленому чинним законодавством.
		Оскільки за положеннями пунктів 15, 18 ч. 6 ст. 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" голова обласної ради представляє раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також вирішує інші питання, доручені йому радою, тому саме йому було делеговано повноваження звільнення керівників комунальних підприємств між пленарними засіданнями. При цьому суд знехтував правовими висновками Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, що викладені у постанові від 16 січня 2018 року у справі №648/2416/16-ц, і правовідносини в яких є подібними до спірних. 
		Заявник звертав увагу на помилковість висновку суду, що відповідачем не встановлено та не наведено обгрунтованих підстав для звільнення ОСОБА_1 за п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Так, постановами Верховного Суду від 30 серпня 2018 року у справі №463/3091/15, від 05 грудня 2018 року у справі №719/348/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі №522/10592/17 та від 14 березня 2018 року у справі №753/18013/14, де викладено правові висновки про те, що з урахуванням особливостей контрактної форми трудового договору наявність чи відсутність вини не є визначальним для припинення дії контракту. Визначальним у даному випадку є сам факт порушення, а встановлена вина керівника лише додатково підтверджує законність оскаржуваного наказу. Між тим, факти порушення позивачем умов контракту зафіксовані в акті службового розслідування і доданих до нього матеріалах, що затверджені розпорядженням голови Рівненської обласної ради від 03.09.2021 №103 "Про результати проведення службового розслідування стосовно головного лікаря Обласного лікувально-діагностичного центру", який є чинним.
		Крім іншого, судом неправильно розтлумачено п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України щодо звільнення позивача, оскільки норми ст. 36 цього Кодексу передбачають припинення трудового договору, а не звільнення працівника з ініціативи роботодавця як вид дисциплінарного стягнення за ст.ст. 40, 41 КЗпП України (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі №357/11936/18). Тому вважає, що звільнення відбулося саме з підстави розірвання контракту до закінчення строку його дії.
		Щодо порушення норм процесуального права, то покликався на недодержання судом положень ст.ст. 2, 12, 43, 49, 263 ЦПК України, що полягало у відмові в оголошенні перерви у судовому засіданні за заявою відповідача1, чим обмежено право сторони на участь у судовому процесі зі здійсненням належного представництва прав і інтересів Рівненської обласної ради, в т.ч. брати участь у дослідженні доказів, в судових дебатах, надавати пояснення і обґрунтування, що мають значення для об`єктивного розгляду справи. 
		З наведених міркувань просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позову, ухваливши нове - про відмову в задоволенні цієї частини вимог.
		На обґрунтування своєї апеляційної скарги Обласний лікувально-діагностичний центр вказував про неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. На його думку, хибними є висновки суду про ненадання відповідачами належних і переконливих доказів, які підтверджували би порушення ОСОБА_1 умов контракту та своїх посадових обов`язків, а також відсутність доказів про його притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення трудових обов`язків, про наявність факту відсутності недофінансування підприємства, що спричинило до затримки виплати заробітку за червень 2021 року.
		Між тим, звертав увагу, що судом попередньої інстанції не надано жодної правової оцінки про те, що службове розслідування діяльності позивача здійснювалося комісійно у складі шести осіб, за наслідками якого встановлено невиконання або неналежне виконання ним, як головним лікарем Обласного лікувально-діагностичного центру, своїх службових обов`язків, в утворенні заборгованості і невиплаті заробітної плати працівникам підприємства, в порушенні умов контракту. З результатами службового розслідування погодився і голова Рівненської обласної ради, видавши 03 вересня 2021 року оспорюване розпорядження №109. 
		Заявником зазначалося, що всупереч умовам контракту позивачем було допущено утворення заборгованості розміром у 1 374 500 гривень. При цьому період існування цієї заборгованості перевищив 16 календарних днів, в т.ч. 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата заробітку. 
		Окрім того, ОСОБА_1 допущено порушення пункту 6.9.17 Статуту щодо створення належних умов працівникам для високопродуктивної праці, забезпечення додержання законодавства про працю.
		З огляду на це судом не застосовано норми матеріального права, а саме ст. 43 Конституції України, ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 9, 21 КЗпП України, п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практикиу розгляду судами трудових спорів", про що вказується у постанові Верховного Суду від 01 червня 2020 року у справі №487/79/18-ц.
		Тому вважає достатніми підстави для звільнення позивача за п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
		З приводу недодержання норм процесуального права заявник просив врахувати факт відмови суду у виклику та допиті свідків, в т.ч. заступника головного лікаря з економічних питань Решоти М.В., чим порушено основні завдання та засади цивільного судочинства. Ці особи могли б роз`яснити обставини проведення службового розслідування, підстави його проведення, викладення результатів, а також обставини викнинення заборгованості із заробітної плати.
		В порушення розробленого на виконання наказу Міністерства охорони здоров`я України від 31 липня 2020 року Плану розвитку Обласного лікувально-діагностичного центру вх. №14-22117/01 від 09.10.2020 (пункту 3.3.) в закладі не було уведено платних послуг, не реалізовано запланованих надходжень - платних послуг фізичними особами (10 000 000 гривень), платних послуг з підприємствами та організаціями (300 000 гривень), платних послуг старховим компаніям (110 000 гривень), не укладено договори з іншими закладами охорони здоров`я на суму 140 000 гривень. Також позивачем не було прийнято жодних заходів для зменшення фінансового навантаження на фонд оплати праці.
		Тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити ОСОБА_1 у позові повністю.
		У поданому відзиві представник ОСОБА_1 - адвокат Лук`янова М.Л., вважаючи оскаржуване рішення законним і обгрунтованим, просила залишити його без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
		Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявників, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг.
		Як з`ясовано судом, відповідно до пункту 1.2 Статуту власником Обласного лікувально-діагностичного центру є територіальні громади сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради.
		ОСОБА_1 на підставі укладеного 12 червня 2015 року з Рівненською обласною радою контракту №74 від 12.06.2015 призначено на посаду головного лікаря підприємства на термін з 12 червня 2015 року по 11 червня 2018 року.
		В подальшому відповідно до контракту №169, укладеного між позивачем та Рівненською обласною радою, його було призначено на посаду головного лікаря Обласного лікувально-діагностичного центру на термін з 27 липня 2018 року по 26 липня 2023 року.
		Розпорядженням голови Рівненської обласної ради від 07.07.2021 № 71 «Про проведення службового розслідування стосовно головного лікаря Комунального підприємства «Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука» Рівненської обласної ради ОСОБА_1 » на підставі листа відповідача2 від 30.06.2021 №686/01-15 утворено комісію з проведення службового розслідування щодо невиконання або неналежного виконання головним лікарем Обласного лікувально-діагностичного центру ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, зокрема утворення заборгованості та невиплати заробітної плати працівникам підприємства, у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (пункт 1). Доручено комісії у період з 08 липня 2021 року по 08 серпня 2021 року провести службове розслідування щодо невиконання або неналежного виконання головним лікарем Обласного лікувально-діагностичного центру ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, в т.ч. утворення заборгованості та невиплати заробітної плати працівникам підприємства, і за результатами подати голові Рівненської обласної ради відповідний акт.
		Пунктом 3 даного розпорядження з 12 липня 2021 року позивача було відсторонено від здійснення повноважень на посаді головного лікаря Обласного лікувально-діагностичного центру на термін до закінчення службового розслідування.
		Норма абзацу третього ч. 2 ст. 81 ЦК України вказує, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
		Відповідно до підпункту 2 п.3. Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 691), рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування). Рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
		Згідно із підпунктом "а" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції » до осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування прирівнюються особи: посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
		11 серпня 2016 року Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) надало Роз`яснення щодо застосування окремих положень  Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю і затвердило їх своїм рішенням №3. Відповідно до пункту 3  Роз`яснення НАЗК під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції») слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов`язків) відповідного працівника. Так, адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо).
		З роз`яснень, даних в абз. третьому пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 "Про судову практику у справах про хабарництво", організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники колективних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
		Отже, правильним є висновок суду попередньої інстанції, що розпорядження голови Рівненської обласної ради №71 від 07 липня 2021 року «Про проведення службового розслідування стосовно головного лікаря комунального підприємства «Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука» Рівненської обласної ради, та утворення комісії" видане у межах його компетенції та не суперечить положенням закону.
		За результатами службового розслідування Комісією було складено акт службового розслідування від 26 серпня 2021 року, в якому зазначено, що заробітна плата працівникам Обласного лікувально-діагностичного центру виплачується із затримкою, із порушенням встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, чим не дотримано вимоги ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці».
		Також в акті службового розслідування вказувалося, що головним лікарем підприємства ОСОБА_1 порушено умови контракту та вимоги Статуту. Тому комісія дійшла висновку про наявність у діях позивача, як головного лікаря Обласного лікувально-діагностичного центру, порушень умов контракту №169, вимог Статуту підприємства в частині, що стосується неналежного виконання головним лікарем своїх службових обов`язків, зокрема порушення встановлених строків виплати заробітної плати та затримки виплати заробітної плати працівникам Обласного лікувально-діагностичного центру. Крім того, у висновку акта службового розслідування від 26 серпня 2021 зазначено, що згідно із пунктом 24.3 розділу V контракту контракт може бути розірваний, а керівник звільнений з посади з ініціативи органу управління майном до закінчення строку дії контракту у разі невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам з вини керівника.
		Комісією, що проводила розслідування, було рекомендовано голові обласної ради: а) затвердити акт службового розслідування стосовно головного лікаря Обласного лікувально-діагностичного центру; б) притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із порушенням умов контракту шляхом звільнення із займаної посади.
		При цьому до акта службового розслідування від 26.08.2021 двома членами комісії висловлено окрему думку стосовно звільнення ОСОБА_1 , які було подано в письмовій формі. Так, заступником голови комісії ОСОБА_11 , який виклав окрему думку з приводу висновку комісії про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, зазначено, що вивчивши факти, які стали підставою для службового розслідування, заяви, клопотання та пояснення, вважає, що рішення комісії з проведення службового розслідування щодо невиконання або неналежного виконання головним лікарем підприємства ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, зокрема, в частині рекомендації про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення із посади, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним проступку. Членом комісії ОСОБА_9 було висловлено окрему думку, що полягала у тому, що під час вивчення матеріалів розслідування, керуючись листами - роз`ясненнями головного лікаря, вона не вбачала в діях керівника підстав для висновку щодо притягнення позивача до відповідальності з формулюванням "Звільнити з займаної посади".
		Розпорядженням за підписом першого заступника голови Рівненської обласної ради від 03.09.2021 року № 104 «Про звільнення ОСОБА_1 » достроково розірвано 03 вересня 2021 року контракт з головним лікарем Обласного лікувально-діагностичного центру ОСОБА_1 ; звільнено 03 вересня 2021 року ОСОБА_1 з посади головного лікаря підприємства за порушення керівником вимог законодавства, неналежне виконання посадових обов`язків та умов контракту, а саме: підпункту 1 пункту 6 (організовувати належне виконання завдань, передбачених статутом, та укладених договорів про медичне обслуговування населення); підпункту 2 пункту 6 (своєчасно вживати заходів до запобігання банкрутству підприємства у разі його неплатоспроможності); підпункту 13 пункту 6 (вживати заходів до своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати не рідше ніж два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше ніж протягом семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, та недопущення утворення заборгованості з неї); підпункту 14 пункту 6 (дотримуватися гарантій оплати праці, встановлених законодавством), на підставах, передбачених підпунктом 2 пункту 9 контракту (порушення керівником вимог законодавства та умов контракту), підпунктом 3 пункту 24 контракту (у разі невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам), та відповідно до пункту 8 статті 36 Кодексу законів про працю України; виконання обов`язків головного лікаря Обласного лікувально-діагностичного центру покладено на ОСОБА_13 - заступника головного лікаря з економічних питань підприємства; виконувачу обов`язків головного лікаря Обласного лікувально-діагностичного центру ОСОБА_13 в установленому порядку забезпечити проведення розрахунку з ОСОБА_1 та видачу йому трудової книжки.
		Наказом Обласного лікувально-діагностичного центру №380-к від 03.09.2021 було припинено трудовий договір (контракт) з ОСОБА_1 з 03 вересня 2021 року з підстав, передбачених контрактом п. 8 ст.36 КЗпП України та на підставі розпорядження голови Рівненської обласної ради від 03 вересня 2021 року №104.
		Згідно з пунктом 8 ч. 1 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору, зокрема, є ті, що передбачені контрактом.
		З пункту 1.2 Статуту в редакції, затвердженій рішенням Рівненської обласної ради від 11 березня 2021 року № 91, вбачається, що власником підприємства є територіальні громади сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради. Управління ним здійснює Рівненська обласна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області. Відповідно до пункту 6.1. Статуту органом управління підприємством є Рівненська обласна рада, а згідно із п. 6.4. Статуту керівництво поточною діяльністю здійснює головний лікар, який призначається власником шляхом укладання контракту. 
		Разом з тим, суд першої інстанції покликався на пункт 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яким передбачено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішується питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, призначення і звільнення їх керівників. При цьому ОСОБА_1 було звільнено розпорядженням голови Рівненської обласної ради без прийняття відповідного рішення обласною радою, чим порушено пункт 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 59 «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
		За змістом ст. 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування від 15.10.1985 року (ратифікована Верховною Радою України 15.07.1997 року) передбачено, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією України або Законом, та в межах закону органи місцевого самоврядування мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручено жодному іншому органу.
		Крім того, суд вважав, що в пункті 1 ст.3.13 гл.IV регламенту Рівненської обласної ради восьмого скликання, зазначено, що рішення обласної ради з будь-якого питання приймається на пленарному засіданні із застосуванням електронної інформаційної системи, як правило, після його обговорення, крім випадків, визначених цим Регламентом. Якщо є заперечення, то прийняття рішення без обговорення допускається за погодженням з більшістю депутатів від загального складу ради. Тому пункт 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» в цілому не передбачають положень делегування повноважень, районних і обласних рад відповідним головам обласних рад, місцевим державним адміністраціям або будь-яким іншим особам з питань звільнення керівника комунального закладу. Отже, цією нормою закону було закріплено, що призначення і звільнення керівників об`єктів спільної власності територіальних громад, що перебувають в управлінні районних і обласних рад є виключним правом районної, обласної ради, яке вирішується тільки на пленарному засіданні, і не може бути делеговане іншим особам/здійснюватися в інший спосіб.
		Між тим, згідно з пунктами 15, 18 ч. 6 ст. 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" голова обласної ради представляє раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємства, установ, організацій і громадянами, у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства, а також вирішує інші питання, доручені йому радою.
		Відповідно до пунктів 6.2.4., 6.6. Статуту до компетенції Рівненської обласної ради, як органу управління, належить призначення та звільнення керівника Обласного лікувально-діагностичного центру. Керівник може бути звільнений з посади раніше закінчення терміну дії контракту з підстав та в порядку, визначеному контрактом, чинним законодавством України та Положенням про порядок управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області.
		Пунктом 7 Положення про порядок управління в період між пленарними засіданнями голова обласної ради шляхом видання відповідного розпорядження звільняє керівників комунальних підприємств, установ, закладів в порядку, встановленому чинним законодавством.
		Отже, голова Рівненської обласної ради під час між пленарними засіданнями уповноважений був звільнити ОСОБА_1 з посади головного лікаря Обласного лікувально-діагностичного центру з підстав, передбачених законом.
		Разом з тим, оспорюване розпорядження від 03 вересня 2021 року №104 "Про звільнення ОСОБА_1 " було видане першим заступником голови Рівненської обласної ради Свиталюком С.А. 
		Так, відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" заступник голови районної у місті, районної ради, перший заступник голови обласної ради здійснює повноваження голови відповідної ради за відсутності голови ради на підставі його розпорядження, а також у разі неможливості виконання головою ради своїх обов`язків з інших причин.
		Згідно із пунктом 10 глави 7 розділу II Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затверджені наказом Мін`юсту від 18.06.2015 № 1000/5, у разі відсутності посадової особи, назва посади, прізвище, ініціали (ініціал імені) якої зазначено на проекті документа, його підписує особа, яка виконує її обов`язки, або її заступник. У такому разі обов`язково зазначаються фактична посада, ініціали (ініціал імені), прізвище особи, яка підписала документ. При цьому виправлення вносять рукописним або машинописним способом, якщо документ неможливо передрукувати. Не допускається під час підписання документа ставити прийменник «За» чи правобічну похилу риску перед назвою посади.
		Додавання до назви посади керівника установи або самостійного структурного підрозділу слів «Виконуючий обов`язки» або «В.о.» здійснюється на підставі розпорядчого документа.
		Як встановлено, відповідно до розпоряджень голови Рівненської обласної ради від 25 серпня 2021 року №145-а "Про відрядження" і від 26 листопада 2010 року №263 "Про розподіл обов`язків між головою, першим заступником, заступником голови обласної ради та керуючим справами викоанвчого апарату обласної ради" виконання посадових повноважень голова обласної ради на день звільнення ОСОБА_1 було покладено на першого заступника голови ради ОСОБА_14 . Однак, як убачається зі змісту оспорюваного розпорядження, при його прийнятті він діяв саме як перший заступник голови ради, який не був уповноважений радою на звільнення позивача з займаної посади в період між пленарними засіданнями, а не як виконувач обов'язків голови ради, чим вийшов за межі наданих йому вимогами закону функціональних прав і обов'язків. 
		Отже, оспорюване розпорядження від 03 вересня 2021 року №104 "Про звільнення ОСОБА_1 " є незаконним.
		Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить аткам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Щодо висновку суду попередньої інстанції про відсутність у голови Рівненської обласної ради повноважень на звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря Обласного лікувально-діагностичного центру, то він є хибним, а тому як підстава для задоволення вимог позивача до уваги братися не може. 
		Окрім іншого, розпорядження голови Рівненської обласної ради щодо проведення службового розслідування було видано на підставі листа підприємства від 30.06.2021 №686/01-15, який був підготовлений самим позивачем та адресований голові Рівненської обласної ради. За його змістом,  ОСОБА_1  звертається до голови Рівненської обласної ради про те, що Обласний лікувально-діагностичний центр недоотримав фінансування на 2021 рік, внаслідок чого виникла заборгованість по заробітній платі за червень 2021 року. Також він  зазначає причини недофінансування, які відбулися не з його вини, та просить співфінансування видатків на заробітну плату з нарахуваннями. В ході ж службового розслідування комісією було враховано, що працівникам підприємства заробітну плату за червень виплачено в повному обсязі, про що повідомлено комісію відповідним листом від 30.07.2021 №765/01-15. 
		Встановлено, що Обласний лікувально-діагностичний центр відповідно до п. 1.7 Статуту є неприбутковою організацією і фінансується за рахунок бюджетних коштів та інших джерел не заборонених законом. За положеннями п.1.13 Статуту держава та її органи не відповідають за зобов`язаннями підприємства. Обласний лікувально-діагностичний центр не відповідає за зобов`язаннями держави, її органів, а також інших підприємств, установ, організацій. У акті службового розслідування від 26.08.2021 вказується, що керівник підприємства повідомив про фактичне недофінансування у ІІ-IV кварталах поточного року, що становить 3,1 млн. гривень щомісячно. Адміністрація відповідача2 зверталася з листами до Рівненської обласної ради про складну фінансову ситуацію на підприємстві, а також щодо ініціювання питання про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2021 №133 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у ІІ- IV кварталах 2021 року» щодо розрахунку вартості послуг на підставі результатів електронної системи охорони здоров`я за квітень-травень 2021 року. 
		Врахувавши лист підприємства від 28.05.2021 №602/01-15, Рівненська обласна рада зверталася до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров`я України, Національної служби здоров`я України щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2021 №133. Також із акту службового розслідування вбачається, що із наданих пояснень ОСОБА_1 з метою недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати, що може виникнути у зв`язку із недофінансуванням підприємства у поточному році, він здійснив робочі поїздки до Національної служби здоров`я України 01 лютого 2021 року, 18 травня 2021 року, 01 червня 2021 року з метою обговорення проблемних питань, що пов`язані із фінансуванням закладу, та можливі шляхи їх вирішення. 
		Приходячи до переконання про часткове задоволення апеляційних скарг, колегією суддів береться до уваги, що згідно із пунктом 24.3 контракту його може бути розірвано, а керівника звільнено з посади з ініціативи органу управління майном до закінчення строку дії контракту у разі невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам з вини керівника.
		Між тим, правильним є висновок суду про те, що заборгованість по заробітній платі виникла у зв`язку із недофінансуванням, а позивач вживав безпосередні заходи з приводу недопущення заборгованості по заробітній платі, звертався про вирішення фінансування підприємства, до органів місцевого самоврядування, в т.ч. й до власника Обласного лікувально-діагностичного центру - Рівненської обласної ради. Отже, в ході службового розслідування в частині невиплати заробітної плати працівникам підприємства за червень 2021 року, заборгованість за червень 2021 року була погашена, про що було зазначено в акті службового розслідування від 26.08.2021. 
		Також суд правильно покликався на те, що Рівненською обласною радою не надано жодного об`єктивного та переконливого доказу, що б підтверджував порушення ОСОБА_1 умов контракту та своїх посадових обов`язків. Відсутні докази притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення посадових обов`язків, докази про те, що з його вини відбулося недофінансування підприємства, що спричинило до затримки заробітної плати за червень 2021 року. Навпаки у акті службового розслідування зазначається про те, що ОСОБА_1 вживав заходів до недопущення заборгованості по заробітній платі, звертався із листами до органів місцевого самоврядування та було укладено договір з Національною службою здоров`я України щодо фінансування Обласного лікувально-діагностичного центру.
		Отже, позивачем завчасно, тобто ще до виникнення заборгованості із заробітної плати, вживались необхідні та достатні заходи з метою недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати. Тому будь-яких порушень умов контракту, у т.ч., але не виключно пункту 6.1.3 контракту, з вини ОСОБА_1 не відбулось.
		Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунутватися на припущеннях.
		Поготів, за правилами трудового законодавства, працівник вважається невинуватим доти, доки роботодавець не доведе, що він винен у невиконанні чи неналежному виконанні прийнятих на себе обов`язків. Презумпція невинуватості викликана тим, що працівник виконує свою роботу за договором з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов`язаний забезпечувати йому умови праці, необхідні для виконання, тоді як останній зобов`язаний своєчасно і точно їх виконувати. 
		Щоби поставити працівнику у вину невиконання чи неналежне виконання взятих на себе обов`язків і притягнути його до відповідальності, роботодавець повинен довести, що воно мало місце не внаслідок його неналежного керівництва і забезпечення необхідних умов праці, а через вину працівника. Презумпція невинуватості є заходом захисту трудового правовідношення, прав працівника від суб`єктивної оцінки його дій, поведінки з боку роботодавця і безпідставного притягнення його до відповідальності.
		Відповідно до ст. 9 Конвенції міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, яка ратифікована Верховною Радою України 4 лютого 1994 року, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в ст. 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві.
		Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи влади зобов`язані діяти, лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
		В Рішенні Конституційного Суду України від16.04.2009№ 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 зазначено, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Це узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 03.10.1997 № 4-зпу справі про набуття чинності Конституцією України, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього.
		Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
		Зі змісту ч. 2 ст.144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у т.ч. і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
		Конституційний Суд України вказував, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону). 
		Згідно зі ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
		За таких обставин правильним є висновки суду про визнання протиправними (незаконними) та скасування розпорядження голови Рівненської обласної ради від 03 вересня 2021 року №104 "Про звільнення ОСОБА_1 " і наказу Обласного лікувально-діагностичного центру №380-к від 03 вересня 2021 року "Про припинення трудового договору (контратку)".
		Тому, як похідні вимоги, підлягали до задоволення і поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря підприємства та стягнення на його користь із відповідача2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Так, згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток працівника визначається за правилами, закріпленими у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Пунктами 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, передбачено, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат, працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
		З довідки про доходи від 07 вересня 2021 року № 50, виданої Обласним лікувально-діагностичним центром, заробітна плата ОСОБА_1 за липень 2021 року склала 31692,27 грн, а за серпень 2021 року - 46952,34 грн, а всього 78644,61грн. Отже, розмір середньоденної заробітної плати становить 2184,57 грн (78644,61 грн заробітна плата за два останні місяці роботи / 36 днів кількість робочих днів за липень-серпень 2021). Отже, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 65537,10 грн (2184,57 грн. середньоденного заробітку Х 30 робочих днів за період з 04.09.2021 по 19.10.2021). 
		Крім того, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (ч. 7 ст. 235 КЗпП України).
		Отже, нормами пунктів 2, 4 ч.1 ст. 430 ЦПК України, ч. 7 ст. 235 КЗпП України рішення в частині поновлення на роботі позивача та в частині стягнення середнього заробітку за один місяць правильно допущено судом до негайного виконання.
		З приводу відмови в задоволенні позову висновки суду першої інстанції учасниками справи не оскаржуються, а тому колегією суддів судове рішення в цій частині не підлягає апеляційній перевірці.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Щодо аргументів заявників про порушення судом норм процесуального права, то вони на увагу не заслуговують, виходячи з такого.
		Автори апеляційних скарг покликаються на недодержання судом ст.ст. 2, 12, 43, 49, 263 ЦПК України, що полягало у відмові в оголошенні перерви у судовому засіданні за заявою відповідача1, чим обмежено право сторони на участь у судовому процесі зі здійсненням належного представництва прав і інтересів Рівненської обласної ради, в т.ч. брати участь у дослідженні доказів, в судових дебатах, надавати пояснення і обґрунтування, що мають значення для об`єктивного розгляду справи, а також на відмову суду у клопотанні відповідача2 щодо виклику та допиті свідків, в т.ч. заступника головного лікаря з економічних питань Решоти М.В. Проте дані порушення не є істотними і не мали наслідком помилковість розв'язання трудового спору, адже в суді апеляційної інстанції їм було роз'яснено право усунути вказані в апеляційних скаргах недоліки. Відповідачі ж цим процесуальним правом не скористалися.
		Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушенням норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		Між тим, доказів про існування таких процесуально-правових дефектів, які потягли би хибне розв`язання цивільно-правового спору, заявниками надано не було, матеріали справи їх не містять, а апеляційним судом не було здобуто.
		При цьому не встановлено і мотивів для висновку про наявність обставин, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення першої інстанції, вичерпний перелік яких надано у ч. 3 ст. 376 ЦПК України.
		Необґрунтованими є і доводи апеляційних скарг про неврахування судом правових позицій Верховного Суду, що викладені у постановах від 30 серпня 2018 року у справі №463/3091/15, від 05 грудня 2018 року у справі №719/348/16-ц, від 10 квітня 2019 року у спарві №522/10592/17 та від 14 березня 2018 року, від 08 квітня 2020 року у справі №357/11936/18, від 01 червня 2020 року у справі №487/79/18-ц, оскільки не вказують про хибність висновків суду попередньої інстанції.
		Не можна також погодитися із аргументами Рівненської обласної ради про те, що при прийнятті 25 серпня 2021 року головою ради свого розпорядження №145-а "Про відрядження" на першого заступника голови ради було покладено повноваження відповідно до розпорядження від 26 листопада 2010 року №263 "Про розподіл обов`язків між головою, першим заступником, заступником голови обласної ради та керуючим справами виконавчого апарату обласної ради", що не передбачало додавати при видачі розпорядчих актів слів "Виконуючий обов`язки голови ради" або "В.о. голови ради", обмежуючись лише вказівкою на посаду першого заступника голови обласної ради. Так, ці твердження повністю спростовуються тим, що розпорядження голови обласної ради від 25 серпня 2021 року №145-а "Про відрядження" та від 26 листопада 2010 року №263 "Про розподіл обов`язків між головою, першим заступником, заступником голови обласної ради та керуючим справами виконавчого апарату обласної ради" є нормативними актами локального характеру, а тому повинні відповідати і не суперечити Правилам організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затверджені наказом Мін`юсту від 18.06.2015 № 1000/5.
		Решта тверджень заявників не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону, а тому колегією суддів відхиляються.
		Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.
		Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).
		Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
		Підставою для часткової зміни оскаржуваного рішення відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до незастосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню.
		Керуючись ст. ст. 368, 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, апеляційний суд
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційні скарги Рівненської обласної ради та Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради задовольнити частково.
		Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2021 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення суду першої інстанції в редакції постанови Рівненського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року.
		В решті рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2021 року залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст постанови складено: 09.02.2022
		 
		 
		 
		Головуючий :                                                                 С.В. Хилевич
		 
		Судді:                 С.В.Боймиструк
		 
		С.С.Шимків

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...