Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 936/891/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 10.02.2022. Зареєстровано: 11.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2022.
Дата набрання законної сили: 07.10.2021
Номер судового провадження: 11-сс/4806/430/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021070000000237

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 936/891/21
		 
		Закарпатський апеляційний суд
		 
		 
		У Х В А Л А 
		 
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		07.10.2021         м. Ужгород
		 
		 
		 
		Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , законних представників підозрюваного ОСОБА_6 : матері ОСОБА_7 , батька ОСОБА_8 , захисника підозрюваного ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_9 , розглянув у закритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 16.09.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного за ч.3 ст.152 КК України ОСОБА_6 .
		 
		Слідчий СВ ВП № 2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Воловецького районного суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 .
		 
		Клопотання слідчого обґрунтовано наступним.
		 
		24 серпня 2021 року, приблизно о 22 год. 30 хв., неповнолітній ОСОБА_6 за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийшли до неї до дворогосподарства та шляхом зловживання довірою попросили її вийти на вулицю, щоб поспілкуватися. 
		 
		Після того, як неповнолітня ОСОБА_13 вийшла до них, її схопив ОСОБА_6 , взявши її на руки, поніс через подвір`я і заніс в підвальне приміщення будинку, по АДРЕСА_2 , яке з метою вчинення злочину надав співучасникам ОСОБА_11 , де ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , застосувавши до неповнолітньої ОСОБА_13 фізичне насильство, що виразилося у нанесенні удару в її живіт та позбавивши її можливості чинити опір, ОСОБА_12 стиснув голову неповнолітньої потерпілої між ногами, вчинили щодо останньої дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої з використанням статевого органу та частин тіла, а саме пальців рук.
		 
		14.09.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України (а.с.60-61).
		 
		Обґрунтовуючи заявлене слідчому судді місцевого суду клопотання, слідчий ОСОБА_10 посилається на наявність наступних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
		 
		Неповнолітній підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування,що підтверджується тим, що він вчинив злочин, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до п?ятнадцяти років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності цей підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вони ще не допитані.
		 
		Зокрема, ОСОБА_6 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння потерпілої, знаючи, як склалися для нього обставини та до чого вони можуть призвести, чинити на неї психологічний або фізичний вплив з метою примусити її до зміни або відмови від своїх показань, а також схиляти потерпілу до дачі нею неправдивих показань, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні даного кримінального провадження. 
		 
		З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_6 , жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, окрім як тримання під вартою, на думку слідчого, не забезпечить належну поведінку цього підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.
		 
		Ухвалою слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 16.09.2021 клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 задоволено, а у задоволенні відповідних клопотань про взяття його на поруки відмовлено.
		 
		Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		 
		Встановлено строк тримання ОСОБА_6 під вартою строком на 60 днів  з моменту затримання до 14.11.2021.
		 
		Слідчим суддею місцевого суду встановлено, що у провадженні слідчого СВ ВП № 2 Мукачівського РУП ГУНП у Закарпатській області ОСОБА_10 знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021070000000237 від 14.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України.
		 
		Обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.3 ст.153 КК України підтверджується отриманими у даній кримінальній справі наступними доказами  протоколами: допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , огляду предметів, місця події, обшуку (а.с. 15-18, 19-20, 21-22, 54-57, 58-59, 62-63, 64-66, 67-69, 70-71).
		 
		Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, слідчий суддя місцевого суду вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими, а також достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 . Також слідчий суддя посилається в оскаржуваному в апеляційному порядку вказаному вище рішенні від 16.09.2021 на те, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів ніж для ухвалення обвинувального вироку.
		 
		Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
		 
		ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років (з можливістю призначення покарання, у разі доведення вини, з урахуванням положення п.3 ч.1 ст.66, п.4 ч.3 ст.102, ст.103 КК України).
		 
		Дані обставини підтверджують наявність вищевказаних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, хоча сама по собі тяжкість злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, в той же час суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.
		 
		Доказів неможливості підозрюваного за станом здоров?я перебувати в умовах тримання під вартоюне надано.
		 
		Неповнолітня потерпіла ОСОБА_13 проживає в одному селі із підозрюваним ОСОБА_6 , що у свою чергу може негативно вплинути на її психологічний стан у разі можливого безпосереднього чи опосередкованого впливу на неї з боку цього підозрюваного, виходячи з наступного.
		 
		Як вбачається з показань потерпілої ОСОБА_13 , вона протягом майже місяця не повідомляла про вчинення відносно неї вказаного вище злочину, оскільки на неї чинився тиск з боку підозрюваних, який також здійснювався за допомогою засобів зв`язку (смс-повідомленнями), а тому застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою без визначення розміру застави підозрюваний ОСОБА_6 може продовжувати незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_13 . В підтвердження даних обставин слідчим ОСОБА_10 надано відповідні скріншоти такої переписки вказаних учасників даної справи (зворот а.с.19,21, а.с.22).
		 
		Надані стороною захисту скрішоти переписки із потерпілою не взяті до уваги, оскільки такі є невідомого походження, зокрема з якого саме мобільного телефону вони отримані та коли саме. Водночас, даний доказ не спростовує ризиків, наведених досудовим слідством, чи навіть оголошеної підозри.
		 
		За результатами розгляду даного клопотання, слідчий суддя визнав неспроможними доводи сторони захисту щодо відсутності ризику незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_6 , зокрема і на свідків, оскільки показання останніх, які станом на даний час ще не допитані досудовим слідством, можуть мати істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування. Перебуваючи на свободі, цей підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків, схиляючи їх до зміни показань в рамках даного кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		 
		 
		 
		В сукупності всі вище вказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме про наявність високого ступеню ймовірності того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може вчиняти інші злочини, впливати на потерпілу і свідків та буде переховуватися від слідчого, суду з метою уникнути покарання, що йому загрожує у разі доведення винуватості в інкримінованому йому злочині.
		 
		Слідчим та прокурором повністю доведені обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України.
		 
		Стороною захисту не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ризик переховування підозрюваного ОСОБА_6 , а також ризик його впливу на учасників процесу взагалі не існує. 
		 
		Запобіжний захід, який не пов?язаний з позбавленням волі, не здатний запобігти цим ризикам, а тому підстав для застосування запобіжного заходу, не пов?язаного з триманням під вартою слідчий суддя не вбачає. 
		 
		Також слідчий суддя визнав, що застосування більш м?яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою без визначення розміру застави  у виді: особистих зобов?язання або поруки, домашнього арешту та застави будуть недостатньо ефективними для запобігання вказаним ризикам порівняно із взяттям під варту.
		 
		Більш м`які запобіжні заходи вимагають наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов?язків. Враховуючи вказані обставини, вимагається постійний контроль за поведінкою підозрюваного ОСОБА_6 , що може бути досягнуто лише при застосуванні найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України.
		 
		Твердження захисника щодо можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_6 передачі підозрюваного під нагляд уповноваженим для цього особам, зокрема батькам, опікунам або піклувальникам, адміністрації слідчий суддя місцевого суду визнав безпідставними з огляду на наведені вище обставини, а також у зв?язку із відсутністю гарантій належної процесуальної поведінки цього підозрюваного.
		 
		До інкримінованих йому подій, неповнолітній підозрюваний ОСОБА_6 і так був під наглядом своїх батьків. 
		 
		Слідчий суддя врахував і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від слідчого/суду, впливати на неповнолітню потерпілу чи свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення (групою осіб проти статевої недоторканості відносно неповнолітньої), що свідчить про підвищену суспільну небезпеку, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного (його неповнолітній вік, з якого настає кримінальна відповідальність, характеризується позитивно, відсутність скарг на стан здоров`я, відсутність співпраці з органами досудового слідства, зокрема скористався правом, передбаченим ст.63 Конституції України, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце і їх запобігання буде спроможним лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Запобіжний захід найсуворіший застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
		 
		Відтак, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважав за неможливе визначити підозрюваному розмір застави.
		 
		Слідчий суддя зазначив, що доцільність необхідності подальшого утримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час в порядкуст.199 КПК України, в тому числі і з урахуванням результатів досудового розслідування, під час якого також будуть перевірені факти щодо існування обґрунтованості оголошеної підозри.
		 
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить скасувати наведену вище ухвалу слідчого судді Воловецького районного суду від 16.09.2021 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 без визначення розміру застави та постановити нову, якою обрати цьому підозрюваному запобіжний захід у виді передання підзахисного під нагляд батьків з покладенням на нього обов`язків, визначних ст.194 КПК України або будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.
		 
		В обґрунтування апеляційних вимог захисник посилається на те, що слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання стосовно неповнолітнього підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не мав підстав визнати висунуту йому підозру обґрунтованою, позаяк така не доводилася об`єктивними доказами.
		 
		Слідчим суддею повинно було бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства, зокрема практика ЄСПЛ, яка відповідно до частиною 5 статті 9 КПК України застосовується у кримінальному процесуальному законодавстві України (рішення у справах «Смирнова проти Росії», «Ягчі і Саргін проти Туреччини», «Вренчев проти Сербії»).
		 
		Існування зазначених ризиків, на думку захисника, не було підтверджено під час розгляду слідчим суддею клопотання слідчого жодним доказом.
		 
		Оскаржена ухвала слідчого судді містить описки (передостанній абзац сторінки другої).
		При розгляді вказаного вище клопотання слідчого судді орган досудового розслідування не довів та не надав доказів того, що цей підзахисний ОСОБА_6 фактично переховувався від органів досудового розслідування та/або суду чи робив відповідні спроби.
		 
		Слідчий суддя, на думку захисника, зробив суперечливі висновки, що сама по собі тяжкість покарання не є самостійною підставою для реального існування ризиків переховування, водночас, за відсутності будь-якого іншого доказу такого ризику дійшов висновку про його існування. 
		Відповідно до практики ЄСПЛ при встановленні реальності існування ризику переховування тяжкість загрожуваного покарання може бути суттєвим елементом, який підвищує імовірність виникнення такого ризику, проте сама по собі, за відсутності інших доказів, не свідчить про його реальність.
		 
		Стосовно ризику вчинити інші кримінальні правопорушення захисник вважає такий недоведеним, оскільки цей підзахисний не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання. В матеріалах клопотання відсутні докази його схильності до вчинення кримінальних правопорушень (протиправної поведінки) або ж показання свідків, про його намір вчинити інше кримінальне правопорушення, наявності кримінальних зв?язків, інших кримінальних проваджень відносно нього.
		 
		Слідчий суддя не встановив ризику вчинення підзахисним інших кримінальних правопорушень.
		 
		Орган досудового розслідування не довів (не надав жодного доказу) самої можливості будь-якого незаконного впливу підзахисним на свідків у даному кримінальному провадженні.
		 
		Також захисник ОСОБА_9 вважає, що висновок слідчого судді про реальність впливу цим підзахисним на свідків є необґрунтованим і безпідставним.
		 
		Органом досудового розслідування не було спростовано твердження сторони захисту про усунення навіть найменшого ризику непроцесуальної поведінки цього підзахисного у випадку застосування до нього менш суворого запобіжного заходу (навіть цілодобового домашнього арешту) з покладенням на нього обов?язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
		 
		При вирішенні питання щодо обрання відносно неповнолітнього підозрюваного запобіжного заходу у виді передання його під нагляд батьків слідчий суддя необґрунтовано відмовив у його задоволенні, базуючи свої висновки на припущеннях та допускаючи порушення процесуального закону.
		 
		При обранні запобіжного заходу слідчий суддя проігнорував вимоги ст.485 КПК України, не встановлював відомостей, які підлягали обов`язковому з`ясуванню, у зв`язку з чим висловив сумніви щодо можливості забезпечення нагляду за неповнолітнім підзахисним батьками. Внаслідок цього, а також через формалізоване й неправильне застосування ч.2,5 ст.493 КПК України слідчий суддя відмовив у застосуванні до цього неповнолітнього підзахисного запобіжного заходу у виді передання під нагляд батьків.
		 
		Вирішуючи питання щодо обрання відносно неповнолітнього підзахисного запобіжного заходу у виді особистої поруки, слідчий суддя проігнорував доводи сторони захисту та підтвердження прокурора, що заяви про особисту поруку подані особами, які заслуговують на довіру. Слідчий суддя залишив поза увагою відповідні характеристики поручителів та безмотивно й необґрунтовано відмовив у застосуванні запобіжного заходу у виді особистої поруки.
		 
		Також захисник ОСОБА_9 вважає, що до підозрюваного ОСОБА_6 цілком можливим було б застосувати домашній арешт або особисте зобов?язання. Обраний цьому підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави є занадто суворим, оскаржене рішення слідчого судді місцевого суду не узгоджується з практикою ЄСПЛ та судовою практикою України.
		Слідчий суддя не взяв до уваги, те що неповнолітній підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має сім?ю (проживає в батьківській сім?ї), стійкі соціальні зв?язки, постійне місце проживання та навчання, де позитивно характеризується.
		 
		Жодний ризик передбачений статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений, а підставою для застосування щодо особи запобіжного заходу є наявність реальних ризиків не процесуальної поведінки, але це припущення слідчого. Органом досудового розслідування не доведено, що більш м?який запобіжний захід не забезпечив би усунення ризиків, які фактично і так не є реальними, а носять абстрактний характер.
		 
		Враховуючи наведене, слідчим суддею, на думку захисника, не забезпечено повноти судового розгляду, його висновки в оскарженому захисником рішенні не відповідають фактичним обставин справи, при розгляді клопотання слідчим суддею, було допущено істотні порушення вимог КПК України та правових позицій ЄСПЛ як частини національного законодавства, а відтак вказана вище ухвала слідчого судці від 16.09.2021 є необґрунтованою й незаконною.
		 
		У зв`язку з цим захисник вважає жодним чином не обґрунтованим та недоведеним, що застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам.
		 
		Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника  адвоката ОСОБА_9 на підтримання вказаної апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 , доводи прокурора ОСОБА_15 , яка повністю заперечила проти вказаної апеляційної скарги захисника та просила залишити без змін оскаржене у даній справі рішення слідчого судді про застосування щодо підозрюваного за ч.3 ст.152 КК України ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України, провівши судові дебати, обговоривши доводи сторін та вивчивши матеріали даного кримінального провадження, апеляційний суд визнає, що вказана вище апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Відповідно до вимог ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		 
		Згідно ст.117 КПК України застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
		 
		За п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		 
		Розглядаючи клопотання старшого слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, а саме: мету і підстави застосування цього найсуворішого запобіжного заходу, обставини, що враховуються при його обранні і дав їм належну оцінку.
		 
		Слідчий суддя обґрунтовано мотивував свій висновок про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. У клопотанні слідчого наведено переконливі дані про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні наведеними вище доказами  протоколами: допиту потерпілої ОСОБА_13 , свідка ОСОБА_14 , огляду предметів, місця події, обшуку (а.с. 15-18, 19-20, 21-22, 54-57, 58-59, 62-63, 64-66, 67-69, 70-71).
		 
		Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 176, 177,178,183,193,194,197 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , даних про його особу, в тому числі й його позитивних характеристик (а.с. 33,34,35,36,37,38,50,51,52), при відсутності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, дійшов до висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України. 
		 
		Така позиція, слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 176-178, 183 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		 
		Апеляційний суд визнає також обґрунтованим й висновок слідчого судді місцевого суду про те, що існують передбачені законом ризики, зокрема, ризики того, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, впливати, насамперед, на потерпілу, яка є неповнолітньою, а він знає про місце її навчання (школу) та місце її проживання.
		 
		Вищевказані висновки слідчого судді колегія суддів вважає такими, що узгоджуються з вимогами закону, апеляційним судом визнаються доведеними та належним чином обґрунтованими.
		 
		З урахуванням доведеності вищевказаних ризиків, апеляційний суд також, обґрунтованим вважає й висновок про те, що інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , при цьому також обґрунтовано враховано тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, а також взято до уваги дані про особу ОСОБА_6 , який проживає з батьками, має стійкі соціальні зв`язки, виключно позитивно характеризується за місцем проживання та навчання.
		 
		Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_6 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави, оскільки існують ризики порушення (невиконання) ним своїх процесуальних обов`язків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які будуть перешкоджати кримінальному провадженню щодо нього.
		 
		Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
		 
		Таким чином, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог статей 177, 178, 182, 182, 183 КПК України, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_9 задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін.
		 
		Керуючись ст.ст. 404, 407 ч.3, 418,419,422 КПК України, апеляційний суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 16.09.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного за ч.3 ст.152 КК України ОСОБА_6  без змін.
		 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до ч.4 ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...