Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/4336/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2022. Зареєстровано: 12.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2022.
Дата набрання законної сили: 15.09.2022
Результат оскарження 15.09.2022 Апеляційний суд Сумської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/591/406/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 591/4336/21
		Провадження № 2/591/406/22
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		07 лютого 2022 року Зарічний районний суд  м. Суми  в складі:        
		головуючого судді - Северинової А.С.,
		з участю  секретаря cудового засідання - Синецької І.О.,
		позивача - ОСОБА_1 ,
		представника позивача - Стадника С.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 591/4336/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів, визнання транзакцій не чинними (неправомірними), зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У червні 2021 року ОСОБА_1 , яка діє через представника адвоката Стадника С.В., звернулася до суду з позовом, який в подальшому уточнила та просить визнати транзакції неправомірними (нечинними) щодо проведення списання, зняття грошових коштів у розмірі 89 959 грн 72 коп. з кредитної картки за рахунком, відкритому в АТ «Універсал Банк» №  НОМЕР_1 на її ім`я; зобов`язати АТ «Універсал Банк» повернути на картковий рахунок №  НОМЕР_1 , відкритий на її ім`я грошові кошти в розмірі 89 959 грн 72 коп.; стягнути з АТ «Універсал Банк» на її користь моральну шкоду в розмірі 20 000 грн (а.с. 94-98).
		Свої вимоги мотивує тим, що вона уклала з АТ «Універсал Банк» договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети - заяви до договору про надання банківських послуг від 11 лютого 2020 року, на підставі якого ОСОБА_1 була видана кредитна картка НОМЕР_2 із кредитним лімітом 5 000 грн, рахунок НОМЕР_1 . Вказаною карткою ОСОБА_1 користувалася дуже рідко та знімала кошти всього три рази: в лютому, червні та липні 2020 року, а в 2021 році взагалі нею не користувалася.
		При видачі картки кредитний ліміт був первинно встановлений AT «Універсал Банк» в сумі 5000 грн. А в подальшому був збільшений у травні 2020 року до 10000 грн, у вересні 2020 року до 30000 грн, у січні 2021 року до 60000 грн, у травні 2021 року до 90000 грн.
		Вказує що до 21 травня 2021 року додаток AT «Універсал Банк» Монобанку в телефоні ОСОБА_1 не був встановлений.
		18 травня 2021 року відбулось блокування телефонного номеру позивачки та її Google аккаунту, за допомогою котрих було здійснено несанкціонований доступ до банківських даних позивачки, адже, до мобільного номеру телефону були прив`язані банківські картки позивачки: кредитна картка AT «Універсал Банк» та кредитна картка АТ КБ «Приват Банк».
		Про факт несанкціонованого доступу до своїх банківських даних через блокування телефонного номеру позивачка дізналася вранці 19 травня 2021 року.
		Зазначає, що несанкціоноване списання коштів 19 травня 2021 року з карткового рахунку позивачки було здійснено АТ «Універсал Банк» без належного підтвердження особи держателя такого карткового рахунку, при тому що позивачка не втрачала картку, а також нікому не повідомляла свій пін-код від кредитної картки, не переказувала нікому CVV код своєї картки, а зняття коштів в сумі 89 959 грн 72 коп. здійснювалось третіми особами, які отримали доступ до кредитної картки позивачки з лімітом 90 000 грн у період з 00-годин 00 хв. до 00-годин 21 хв. 19 травня 2021 року.
		Посилаюсь на вказані обставини, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 липня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		У відзиві на позовну заяву відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи його тим, що 11 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та банком було укладено договір про надання банківських послуг «Monobank». Того ж дня позивачка підписала анкету-заяву Договору про надання банківських послуг «Monobank». За вказаним договором кожна із сторін взяла на себе всі обов`язки та права, передбачені цим договором. У поданому позові позивачка визнає факт укладення договору. Як вбачається з системи АТ «Універсал Банк», у період з 18 травня 2021 року позивач користувалась мобільним пристроєм Xiaomi redmi 7, який цього ж дня змінила на Realme rmx2001, вхід до системи банку якого підтверджується вірним введенням одноразового паролю. Звертає увагу, що пін-код було введено вірно та з першої спроби, що свідчить, що невідомі особи знали пін-код картки позивачки. Зазначене вище свідчить, що позивач повідомляла свій пін-код стороннім особам, оскільки останні ввели його з першої спроби та без жодної помилки. Отже, позивач самостійно несе відповідальність за будь-які дії, які були проведені особами після аутентифікації через мобільний додаток до моменту її звернення до банку із заявою про вчинення шахрайських дій.
		31 серпня 2021 року позивачем подано уточнено позовну заяву, яка прийнята судом до розгляду.
		У відповіді на відзив позивачка зазначає, що ніколи не передавала жодним особам свій пін-код від картки. Крім того, в день несанкціонованого зняття коштів 18 травня 2021 року відбулась зміна пристрою телефону, за допомогою якого здійснювався вхід до додатку банку і всі подальші операції щодо зняття коштів проводилися саме з цього пристрою, у тому числі, і надіслання відповідачем одноразового паролю для входу в систему банку.
		Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 16 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник Стадник С.В. позов підтримали та просили його задовольнити.
		Відповідач АТ «Універсал Банк» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який є чоловіком позивачки, повідомив, що 19 травня 2021 року о 06-годині ранку дружина сказала, що прийшло повідомлення про зняття кредиту, після чого вони поїхали до банку. Карту заблокували та дізнались, що з картки було взято кредит, хоча цією карткою позивачка не користувалася.
		Заслухавши думку учасників справи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
		Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 11 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» було укладено анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (а.с. 19).
		З виписки про рух коштів по картці від 21 травня 2021 року вбачається, що 19 травня 2021 року з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 була проведена видача коштів через банкомат на загальну суму 89959 грн 72 коп. (а.с. 20).
		20 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача та до відділення поліції Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо заволодіння невстановленими особами грошовими коштами з належного їй банківського рахунку, яка була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 травня 2021 року та розпочате кримінальне провадження за № 12021205520000655, правова кваліфікація - ч. 1 ст. 185 КК України (а.с. 24).
		Підставами позовних вимог  ОСОБА_1  є відсутність її волевиявлення на проведення 19 травня 2021 року транзакцій з списання коштів з її банківського рахунку шляхом видачі коштів через банкомат без її участі, що стало можливим через надання АТ «Універсал Банк» послуг неналежної якості.
		Так, відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом.
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та Закону.
		Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Згідно із ст. 7, п. п. 38.1, 38.4 ст. 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійснення розрахункових операцій за допомогою платіжних інструментів та створення системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.
		Із положень п. 39.2 ст. 39 цього Закону вбачається, що при проведенні переказу його суб`єкти мають здійснювати в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від несанкціонованого доступу до інформації; несанкціонованих змін інформації; несанкціонованих операцій з компонентами платіжних систем.
		Пунктом 39.4. ст. 39 Закону встановлено, що працівники суб`єктів переказу повинні виконувати вимоги щодо захисту інформації при здійсненні переказів, зберігати банківську таємницю та підтримувати конфіденційність інформації, що використовується в системі захисту цієї інформації.
		Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.
		Ініціювання переказу коштів може, в тому числі, здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу, тобто платіжної картки (стаття 21 вказаного Закону).
		Відповідно до пунктів 6-9 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління НБУ від 05 листопада 2011 року № 705, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, встановлених договором.
		Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не можна стверджувати, що зняття коштів відбулось з вини клієнта банка.
		Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд бере до уваги і правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, згідно з якою, не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, відсутні підстави для висновку про його вину, як підставу цивільно-правової відповідальності.
		Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Отже, аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що вина банку у знятті коштів з рахунків клієнта виключається лише у разі доведення, що саме клієнт банку своїми діями чи бездіяльністю посприяв у втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		З огляду на викладене та беручи до уваги обставини того, що грошові кошти були списані з рахунку позивача за ініціативою інших осіб внаслідок недозволеної платіжної операції, а відповідачем АТ «Універсал Банк» не було вчинено дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог про зобов`язання банку повернути на рахунки позивача кошти шляхом відновлення списаних сум на картковому рахунку.
		Відповідач не надав жодних доказів, які б безспірно підтверджували, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої особистої інформації, яка б дала змогу ініціювати платіжні операції.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відразу після виявлення списання коштів, 20 травня 2021 року звернулася до АТ «Універсал Банк» та правоохоронних органів з приводу вчинення 19 травня 2021 року неустановленими особами шахрайських дій, внаслідок яких з її банківського рахунку були зняті грошові кошти.
		21 травня 2021 року за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021205520000655 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 1 ст. 185 КК України.
		У ході судового розгляду АТ «Універсал Банк» не спростував доводів заявника щодо вчинення щодо неї шахрайських дій, а також не довів, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню особистої інформації, яка дає змогу від її імені розпоряджатися фінансовими ресурсами та вчиняти правочини.
		Щодо позовних вимог в частині вирішення вимог про визнання транзакції нечинною, суд зазначає наступне.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Визнання судом нечинною транзакції щодо переказу з належного ОСОБА_1 банківського рахунку №  НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк» грошових коштів у сумі 89959 грн 72 коп., не має своїм наслідком повернення безпідставно списаних коштів, тому ці позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах.
		Зважаючи на характер спірних відносин, належним і достатнім для відновлення порушеного права способом захисту інтересу ОСОБА_1 є саме зобов`язання банку повернути кошти на рахунок позивача.
		За встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання транзакції щодо списання, зняття 19 травня 2021 року коштів з рахунку ОСОБА_1 №  НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк» у сумі 89959 грн 72 коп. задоволенню не підлягають.
		Суд не вбачає підстав і для задоволення вимог позову про відшкодування моральної шкоди.
		Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Відповідно до частини першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Отже, наявність шкоди ще не породжує абсолютного права на її відшкодування будь-якою особою, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності.
		З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди у зв`язку з відсутністю всіх складових цивільно-правової відповідальності, за якої у позивача виникло би право на відшкодування моральної шкоди.
		До того ж, позивач жодним чином не обґрунтувала заявлений у позові розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди в сумі 20 000 грн.
		Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
		При частковому задоволенні позову, враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до ст. 141 ЦПК України, за АТ «Універсал Банк» в дохід держави підлягає стягненню 908 грн судового збору за задоволеною позовною вимогою немайнового характеру (2270 грн * 0,4).
		Керуючись ст.ст. 12, 76-83, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Зобов`язати Акціонерне товариство «Універсал Банк» повернути ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 89959 грн 72 коп. шляхом їх відновлення на рахунку НОМЕР_1 .
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь держави судовий збір у сумі 908 грн 00 коп.
		Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
		Відповідач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місце знаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352.
		Повне судове рішення складено 11 лютого 2022 року.
		 
		 
		 
		                       Суддя                                                                       А.С. Северинова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...