Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/1272/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Встановлення або поширення злочинного впливу.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2022. Зареєстровано: 12.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2022.
Дата набрання законної сили: 15.03.2022
Номер судового провадження: 1-кп/295/568/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021060020000306

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №295/1272/22
		 
		1-кп/295/568/22
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11.02.2022 року м. Житомир
		 
		Богунський районний суд міста Житомира у складі:
		головуючого судді         ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021060000000306 від 27.07.2021, про обвинувачення 
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Любар Житомирської області, громадянина України, проживаючого до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час відбуваючого покарання у ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)», що за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 172, раніше судимого:
		- 29.08.2008 Любарським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 317, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ст.70, ст. 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки 6 місяців;
		- 28.10.2013 Любарським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу 850 грн.;
		- 22.07.2014 Чуднівським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 289, ст.75, ст. 76 КК України до 4 років обмеження волі з іспитовим строком 2 роки;
		- 16.07.2014 Коростишівським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185, ст.75, ст. 76 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
		- 08.08.2014 Любарським районним судом Житомирської області за ст. 198 ст. 75, ст. 76 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік;
		- 04.03.2015 Любарським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ст.70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі;
		- 07.05.2015 Коростишівським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 185, 70 ч.4 КК України до 5 років 2 місяці позбавлення волі; 
		- 22.06.2016 Богунським районним судом м.Житомир за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1, 4 ст.70, ч. 5 ст. 72 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, із застосуванням ч. 5 ст. 72 КК України;
		- 07.08.2018 Богунським районним суду м.Житомира за ст. 391, ст.71 КК України, до 3 місяців 1 дня арешту;
		- 11.12.2019 Калинівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
		- 12.03.2020 Калинівським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;
		- 16.06.2021 Овруцьким районним судом Житомирської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст. 71 КК України, до 5 років 1 місяця позбавлення волі, -
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст.255-1 КК України,
		з участю учасників судового провадження: 
		прокурора ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		захисника             ОСОБА_5 ,
		потерпілого             ОСОБА_6 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення різного роду злочинів, у тому числі із застосуванням насильства до потерпілих осіб, відбував покарання у наступних місцях позбавлення волі: у 2014-2015р.р. - ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)»; з 27.11.2016 по 19.05.2018 - ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)»; з 19.05.2018 по 07.09.2018 - ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)»; з 23.04.2021 - утримується в слідчому ізоляторі при ДУ «ЖУВП (№8)», маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив нові умисні злочини за наступних обставин.
		Перебуваючи у місцях позбавлення волі, у різних установах виконання покарань,  ОСОБА_3 , будучи засудженим за вчинення умисних тяжких злочинів, підтримуючи злодійські традиції, не бажаючи ставати на шлях виправлення, тобто блокував набуття процесу позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої законослухняної поведінки, не підкорюючись вимогам чинного законодавства України, що визначають порядок утримання та відбуття покарань ув`язненими в місцях позбавлення волі, правилам поведінки в місцях позбавлення волі, а також загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, використовуючи свої особисті якості та можливості здобув повагу та авторитет серед засуджених та осіб із схильністю до вчинення правопорушень та злочинного способу життя у суспільстві.
		ОСОБА_3 , маючи попередньо здобутий серед засуджених осіб у місцях позбавлення волі досвід, укріпив свій авторитет, як особи, яка веде «правильний» для «злодійських» традицій спосіб життя, у період відбуття покарання в ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» (далі - ДУ «ЖУВП (№8)»), де останньому визначено статус особи, яка є кримінальним авторитетом, тобто уповноваженим наглядати за дотриманням загальноприйнятих в «злодійських колах» неписаних законів поведінки іншими особами, які утримуються в камерах першого поверху в ДУ «ЖУВП (№8)».
		У свою чергу,  ОСОБА_3  перебуваючи у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу так званого кримінального авторитету, поширив свій злочинний вплив на території Житомирської області.
		Так, у достовірно невстановлений слідством день та час, однак не пізніше 19.07.2021, перебуваючи у ДУ «ЖУВП (№8)» у ОСОБА_3 під приводом надуманого боргового зобов`язання потерпілого ОСОБА_6 перед третьою особою, виник злочинний умисел направлений на вимагання у ОСОБА_6 передачі грошових коштів, поєднаного з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та знищення майна.
		З метою реалізації злочинного умислу, використовуючи свій статус кримінального авторитету  ОСОБА_3 , переслідуючи корисливий мотив, направлений на вимагання грошових коштів, відбуваючи покарання в ДУ «ЖУВП (№8)» за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 172, завдяки авторитету, лідерським та іншим особистим якостям та можливостям з використанням мобільних засобів зв`язку у період часу з 21.07.2021 по 10.09.2021 здійснив злочинний вплив на потерпілого ОСОБА_6 , та в усній формі, неодноразово висловив вимогу останньому передати грошові кошти в сумі 20 000 гривень.
		А саме, реалізуючи свій злочинний умисел,  ОСОБА_3 , бажаючи змусити ОСОБА_6 передати грошові кошти, під час кожної телефонної розмови, висловлював погрози заподіяння ОСОБА_6 тяжких тілесних пошкоджень та пошкодження майна останнього, усвідомлюючи при цьому, що висловлена ним погроза здатна викликати в останнього побоювання здійснення цієї погрози, позбавить його спокою через можливість її реалізації і бажаючи настання саме таких наслідків, створив у вказаний період для ОСОБА_6 реальні підстави побоюватися здійснення висловлених останнім погроз.
		Розуміючи протиправний характер дій та бажаючи настання злочинного результату у вигляді незаконного отримання грошових коштів від ОСОБА_6 у розмірі 20 000 гривень,  ОСОБА_3  умисно наполягав на передачі грошових коштів встановивши термін до 24.07.2021, при цьому наголосив на негативних наслідках для потерпілого, які настануть у разі застосування свого кримінального авторитету, шляхом впливу на підконтрольних осіб, що перебувають на волі з метою спонукання та координації спричинення тяжких тілесних ушкоджень та знищення майна ОСОБА_6 
		24.07.2021 приблизно о 21 год. 25 хв.,  ОСОБА_3 , продовжуючи злочинні дії, направлені на вимагання передачі грошових коштів ОСОБА_6 , під час телефонної розмови, умисно, повторно, з корисливих мотивів, у черговий раз в усній формі, рішучим тоном висловив вимогу передати грошові кошти, супроводжуючи її погрозами знищення майна.
		У результаті вищевказаних незаконних дій, потерпілий ОСОБА_6 , перебуваючи під діями погроз отримання тяжких тілесних ушкоджень та пошкодження його майна шляхом застосування різних небезпечних способів, сприймаючі їх за реальні, звернувся до Національної поліції України.
		В результаті вказаних дій,  ОСОБА_3 , в період з липня по вересень 2021 року, перебуваючи у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, посилаючись на свій авторитет у «злодійських колах», завдяки лідерським та іншим особистим якостям та можливостям, безпосередньо здійснював вплив на суспільні відносини, які виникли між потерпілим ОСОБА_6 та третьою особою, особисто вимагав грошові кошти, з метою забезпечення та укріплення свого авторитету у «злодійських колах», за що отримав попередньо грошову винагороду, тобто умисно поширив злочинний вплив на території Житомирської області.
		Умисними діями, які виразились у вимозі передачі чужого майна з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, вчиненому повторно, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України.
		Умисними діями, які виразились у поширенні в суспільстві злочинного впливу, за відсутності ознак зазначених у частині 5 статті 255 КК України, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255-1 КК України.
		Сторонами провадження досягнуто угоди про визнання винуватості. Суду надано скріплену підписами угоду про визнання винуватості від 27 січня 2022 року, укладену у м. Житомирі між прокурором ОСОБА_4 , обвинуваченим  ОСОБА_3  в присутності захисника ОСОБА_5 .
		Виходячи із змісту даної угоди,  ОСОБА_3  під час досудового розслідування визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів, погодився на призначення узгодженого покарання:
		-за ч. 2ст. 189 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років; 
		-за ч. 1 ст. 255-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого;
		На підставі ч. 1ст. 70 КК України ОСОБА_3 призначити покарання за сукупністю злочинів за ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.
		На підставіст. 71 КК Українидо покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Овруцького міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2021 року за ч. 3ст. 185 КК України, згідно якого ОСОБА_3 було засудженого до 5 років 1 місяця позбавлення волі та за сукупністю вироків призначити остаточне покарання у виді 7 (семи) років 2 (двох) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину в скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України в повному обсязі. Також пояснив суду, що він розуміє права та наслідки укладення і затвердження угоди, що передбачені ч.2 ст.473та ч.4 ст.474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, роз`яснені судом в ході судового засідання. Крім цього, обвинувачений надав суду згоду на призначення узгодженого покарання, зазначив, що угоду про визнання винуватості було укладено добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз та вона не стала наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просив затвердити зазначену угоду.
		Потерпілий дав згоду на затвердження угоди.
		Захисник не заперечував проти затвердження угоди.
		Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену в угоді міру покарання.
		Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
		Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470,472 КПК України. Зокрема, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжкого та тяжкого злочину, потерпілим на досудовому слідстві надано згоду на укладення угоди.
		Суд переконався, що укладення угоди є добровільним. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Крім того, обвинувачений беззастережно визнав вину, може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, що підтвердив безпосередньо в судовому засіданні, а отже угодаможе бути затверджена судом з одночасним ухваленням вироку.
		Учасникам судового розгляду роз`яснено, що наслідком укладення та затвердження угоди, за ст. 473 КПК для обвинуваченого і прокурора буде обмеження права оскарження вироку, та відмова від здійснення прав п.1 ч.4 ст. 474 КПК України. Обвинувачений розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди.
		Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів. Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно дост.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність у потерпілого претензій морального та матеріального характеру.
		Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження прокурором та обвинуваченим, а також призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України і ухвалення обвинувального вироку.
		Процесуальні витрати на проведення експертиз становлять 20594, 40 грн і підлягають стягненню з обвинуваченого. Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не застосовувалися. 
		Речові докази  мобільний телефон «Tecno», мобільний телефон «Sumsung», що зберігаються в камері зберігання речових доказів та належать обвинуваченому необхідно конфіскувати, а паперовий згорток з порошкоподібною речовиною та зошит з рукописними записами, - знищити.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 368, 369, 373, 374, 394,474, 475 КПК України,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		 
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27.01.2022 між прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим  ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 .
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч. 2ст. 189 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років; 
		-за ч. 1 ст. 255-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого;
		На підставі ч. 1ст. 70 КК України ОСОБА_3 призначити покарання за сукупністю злочинів за ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.
		На підставіст. 71 КК Українидо покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Овруцького міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2021 року та за сукупністю вироків призначити остаточне покарання у виді 7 (семи) років 2 (двох) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.
		Речові докази  мобільний телефон «Tecno», мобільний телефон «Sumsung», що зберігаються в камері зберігання речових доказів та належать обвинуваченому необхідно конфіскувати, а паперовий згорток з порошкоподібною речовиною та зошит з рукописними записами, - знищити.
		Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 20594, 40 грн. стягнути з  ОСОБА_3 .
		Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира на протязі 30 днів, починаючи з моменту його проголошення обвинуваченим, захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно ч.4 ст.469 КПК УКраїни угода не може бути укладена.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...