Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/2122/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2022. Зареєстровано: 12.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2022.
Дата набрання законної сили: 03.03.2022
Результат оскарження 03.03.2022 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/344/922/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021090000000558

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                               Справа № 344/2122/22
		Провадження № 1-кс/344/922/22
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		09 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ 
		 
		Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021090000000558 від 11.10.2021 за ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 255-1, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК України,- 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим управлінням ГУ НП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12021090000000558 від 11.10.2021 за ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 255-1, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК України, за фактами вчиненого у 2021 році членами організованої групи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 встановлення і поширення у суспільстві злочинного впливу, вимагання та заволодіння майном ОСОБА_10 , яке перебувало на території ТОВ «Рибгосп Бурштинський» по вул. Міцкевича, 51 у м. Бурштин Івано-Франківського району на загальну суму 1372866,00 грн., незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_10 - автомобілем марки Mercedes-Benz C250, д.н.з. НОМЕР_1 , вартість якого у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить 387255,00 грн, вимагання, викрадення та привласнення офіційного документа - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на автомобіль марки Mercedes-Benz C250, д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_10 та тимчасово перебував у користуванні ОСОБА_11 , а також за фактом вимагання майна у ОСОБА_12 грошових коштів в сумі 1500 доларів США, що відповідно до даних НБУ становило 39145,00 грн. 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України
		09 лютого 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні передбачених ч. 4 ст. 189 КК України злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими.
		Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується заявами та показаннями потерпілих, свідків, протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками, протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновками експертиз та сукупністю інших доказів.
		Як зазначено у поданому клопотанні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
		- переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованих злочинів; - незаконного впливу на свідків, потерпілих, експертів та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні з метою спотворення доказів стосовно фактичних обставин та уникнення відповідальності й покарання; - перешкоджання таким чином кримінальному провадженню; - вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_4 підтримує стосунки з лідерами злочинного середовища, у якому особисто самоутвердився, не працевлаштований, не має постійного джерела доходу та збагачувався виключно за рахунок злочинної діяльності. 
		Враховуючи факт озброєності, агресивності, жорстокості, зухвалості дій ОСОБА_4 під час вчинення злочинів та їх наслідки, потерпілі у зазначеному провадженні, побоюючись застосування до них погроз, насилля та іншого протиправного впливу, вимушені були змінити своє місце проживання та переховуватись від підозрюваних та їх «злочинного середовища».
		Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованих злочинів, характер їх скоєння та наслідки, дані про особу ОСОБА_4 , його соціальні зв`язки, підвищений суспільний інтерес, дають підстави органу досудового розслідування вважати, що застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та дієвості кримінального провадження.
		Отже, у поданому клопотанні слідчий покликається на неможливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно підозрюваного.
		Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому, просив клопотання задовольнити та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, просили обрати щодо ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід.
		 
		Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне. 
		Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. 
		Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. 
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
		Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Як встановлено слідчим суддею, 09 лютого 2022 року ОСОБА_4  повідомлено про підозру у вчиненні передбачених ч. 4 ст. 189 КК України злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими.
		Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля. 
		У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182). 
		При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру». 
		В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування». 
		Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а саме: заявами та показаннями потерпілих, свідків, протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками, протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновками експертиз та сукупністю інших доказів, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України. 
		Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
		- переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованих злочинів; 
		- незаконного впливу на свідків, потерпілих, експертів та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні з метою спотворення доказів стосовно фактичних обставин та уникнення відповідальності й покарання; 
		- перешкоджання таким чином кримінальному провадженню; 
		- вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_4 підтримує стосунки з лідерами злочинного середовища, у якому особисто самоутвердився, не працевлаштований, не має постійного джерела доходу та збагачувався за рахунок злочинної діяльності. 
		Відтак, враховуючи зазначене, а також, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором доведено існування зазначених у клопотанні ризиків.
		Крім того, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
		В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором доведено, що в даному кримінальному провадженні, враховуючи конкретні його обставини та інкриміновану ОСОБА_4 участь у кримінальних правопорушеннях (за висовком органу досудового розслідування ОСОБА_4 був виконавцем злочиних дій), наслідки даних правопорушень, щодо підозрюваного неможливим є застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.
		На думку слідчого судді, застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як домашній арешт, як про це клопотали підозрюваний та його захисник, не зможе в повній мірі запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам та не сприятиме на даному етапі досудового розслідування виконанню завдань кримінального провадження. 
		Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		 
		В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
		 
		1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
		 
		2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
		 
		3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
		 
		4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
		5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
		 
		В результаті кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на даному етапі обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , застосовувалося насильство щодо потерпілих, наявний факт озброєності, агресивності, жорстокості, зухвалості дій, докази на підтвердження чого містяться в матеріалах клопотання. 
		Крім того, зі змісту оголошеної ОСОБА_4 підозри вбачається, що також висловлювалися погрози застосування насильства щодо підозрюваних, застосовувалося таке насильство до одного з потерпілих. Однією з потерпілих у кримінальному провадженні є особа жіночої статі, до якої застосовувалося психологічне насильство.
		Вказана обставина враховується слідчим суддею при вирішенні питання щодо можливості не визначення застави як альтернативного запобіжного заходу.
		На думку слідчого судді, застосування психологічного та фізичного насильства, вчинення такого насильства одночасно кількома особами щодо одного підозрюваного (тобто у стані неспівмірності фізичної сили), є вкрай негативною формою зухвалості і прямою підствою для слідчого судді не визначати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави щодо підозрюваного.
		Відтак, враховуючи вищевикладене, обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочинів, які інкримінуються підозрюваному, наслідки злочинів, вчинення таких дій із застосуванням психологічного та фізичного насильства, вважаю за необхідне не визначати заставу, як альтернативний запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
		Отже, в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , існування ризиків, які можуть перешкодити встановленню істини в даному кримінальному провадженні, відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. 
		 
		На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, - 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Клопотання задовольнити. 
		 
		Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 08 квітня 2022 року включно.
		 
		Взяти підозрюваного ОСОБА_4 , під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12. 
		 
		Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
		 
		Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб. 
		 
		Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
		 
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. 
		 
		Повний текст ухвали складено та підписано 11.02.2022 року.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...