Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 386/424/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2022. Зареєстровано: 12.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2022.
Дата набрання законної сили: 21.02.2022
Номер судового провадження: 2-а/386/4/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 386/424/21 
		Провадження № 2-а/386/4/22
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 лютого 2022 року                     смт. Голованівськ
		 
		Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі : 
		головуючого судді         Гут Ю. О.
		за участю секретаря судового засідання        Корніцької Л.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -    
		встановив:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №956140 від 03.05.2021р, шляхом направлення 12.05.2021 позовної заяви поштою, яка надійшла до суду 18.05.2021. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою серії ДПО18 №956140 від 03.05.2021 відповідачем на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за те, що він керував транспортним засобом з напівпричепом не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1. ПДР України. Позивач зазначив, що категорично не згоден з притягненням його до адміністративної відповідальності з таких підстав. Відсутність права керування транспортним засобом не відповідає дійсності, оскільки він має категорію СЕ, однак інспектор поліції не перевірив наявність у нього категорії за власною базою даних та безпідставно склав постанову не надавши жодних доказів. Також. Інспектором поліції позивачу не було роз`яснено жодних прав та обов`язків. Позивач вказав, що ним були заявлені клопотання про надання доказів вчинення ним правопорушення та залучення захисника, однак поліцейські залишили їх без розгляду. Також відповідачем був порушений процесуальний порядок розгляду справи, оскільки розгляд справи не відбувся, поліцейський обмежився лише формальним складанням постанови. 
		У зв`язку з наведеним, позивач просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №956140 від 03.05.2021р. 
		18.05.2021 ухвалою суду в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
		Представник відповідача Управлінняпатрульної поліціїу Одеськійобласті Мукан Я.В. надіславдо судувідзив наадміністративний позов, шляхом направлення 05.08.2021 відзиву електронною поштою та 05.08.2021 поштою, який надійшов до суду 12.08.2021. Відзив обґрунтовує тим, що з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необгрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства. 03.05.2021 о 09 год. 40 хв. інспектор Кравцов М.О. на автодорозі М05 Київ Одеса на 452 км виявив автомобіль DAF XF 105 н.з. НОМЕР_1 із причіпом Shwarzmuller Spa-3e н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який проходив обов`язковий габаритно-ваговий контроль для перевірки навантаження на вісь встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами і не допущення транспортних засобів з порушенням цих стандартів з метою збереження автомобільних доріг. Під час якої було встановлено, що ОСОБА_1 не мав права керувати вказаним транспортним засобом, оскільки керування із причіпом потребує відкриту категорію СЕ на керування транспортним засобом, яка була відсутня у водія, чим порушив п.п. 2.1.а ПДР України. На вимогу пред`явити документи, визначені п.2.1 ПДР позивач надав свідоцтво про реєстрацію на два транспортні засоби, посвідчення водія серії НОМЕР_3 надав за допомогою смартфону додаток «Дія», де будо зазначено що водій має дві відкриті категорії В та С на керування транспортними засобами, також інспектор перевірив інформацію в базі , в якій також було зазначено про те, що позивач має лише дві відкриті категорії В та С на керування транспортними засобами. Під час розгляду справи позивача було ознайомлено з правами та обов`язками, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, однак позивач не скористався своїми правами і не надав поліцейському письмові пояснення, клопотання чи іншої письмової заяви.
		Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити (а.с. 58-74). 
		Позивач надіславдо судувідповідь відзивна адміністративнийпозов, шляхом направлення відповіді 20.09.2021 поштою, яка надійшла до суду 23.09.2021. У відповіді на відзив вказав, що відсутність права керування транспортним засобом не відповідає дійсності, оскільки він має категорію СЕ, що підтверджується копією посвідчення водія серії НОМЕР_3 та відповіддю із Сервісного центру. (а.с.78-84).
		Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 11.02.2022 надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити (а.с.107).
		Представник відповідача Департамету патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у відповідності до ст. 126 КАС України, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих листів разом з судовими повістками під підпис 25.01.2022 (а.с. 106), про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність суду не надав.
		В порядку ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
		У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. 
		Дослідивши письмові докази, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, а також те, що відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача, в тому числі й відеозапис з нагрудної бодікамери, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 03.05.2021 інспектором взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Одеській області ДПП Кравцовим М.О. на а/д М-05 Київ-Одеса на 452 км винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №956140, якою притягнув до адміністративної відповідальності позивача за ч. 1 ст. 126 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. (а.с. 5).
		Як зазначено в постанові, позивачу ставиться в провину те, що він не мав права керувати автомобілем DAF XF 105 н.з. НОМЕР_1 із причіпом Shwarzmuller Spa-3e н.з. НОМЕР_2 , оскільки керування із причіпом потребує відкриту категорію СЕ на керування транспортним засобом, яка була відсутня у водія, чим порушив п.п. 2.1.а ПДР України.
		Як вбачається із копії посвідчення водія НОМЕР_3 , виданого 17.04.2012 Ульяновським ВРЕР ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області, та копії листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Кіровоградській області (філія ГЦС МВС) №31/11-2243 від 17.09.2021 , ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_3 із відкритими категоріями «В,С1, С, СЕ» (а.с 80-81).
		Відповідно частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Пунктом 2.1.аПДР Україниводій механічноготранспортного засобуповинен матипри собі:  посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
		Частиною другою статті 126КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, як і тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до ч.1 ст.90КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Згідно статті 19Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожньогоруху (далі ПДР), затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001№ 1306 (зі змінами та доповненнями).
		Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
		Пунктом 11 частини 1 статті 23Закону України«Про Національнуполіцію» від02.07.2015№580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. 
		Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Згідно ст.ст. 245, 246 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
		Стаття 268 КУпАП передбачає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. 
		Порядок розгляду справи встановлено ст. 279 КУпАП. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
		Зміст та вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення, визначені ст. 283 КУпАП, відповідно якої постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, також, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
		Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення визначено розділом ІV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за №1496/27941 (далі  Інструкція).
		Так, згідно пунктів 3, 4, 8 Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП. У випадках, передбачених частиною першою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.
		Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України.
		Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 7).
		Постанова по справі про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка постанови по справі про адміністративне правопорушення (додаток 8), на якому проставлено відповідні серію і номер.
		Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВСУкраїни від07листопада 2015року №1395 затверджено «Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
		Згідно п.4 розділу І наведеної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч.1 ст.122 КУпАП.
		Відповідно до п.1 розділу ІІІ Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
		Пунктом 2 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
		Пунктом 9, 10 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно до п.2 р.IV Інструкції зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам статті 283 КУпАП.
		Відповідно до п.5 р.IV Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. За наявності технічної можливості після винесення постанови в електронній формі у вигляді стрічки на мобільному логістичному пристрої відображається двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).
		Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
		Згідно вимог ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Згідно зі ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Судом встановлено, що в постанові, яку оскаржує позивач, не зазначено про наявність чи відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
		Відповідачем до суду не надано жодних письмових, фото- або відеоматеріалів за допомогою яких зафіксовано порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 не надано будь-яких інших доказів, хоча водієм було зазначено, що дана категорія керування транспортним засобом у нього відкрита, відповідачем розгляд справи відкладений не був, запит на сервісний центр за місцем видачі посвідчення водія наданий не був, відповідачами подано до суду відзив, до якого надано відеоматеріали за допомогою яких зафіксовано складення постанови та надання усного пояснення ОСОБА_1 . З відеоматеріалу вбачається, позивачу роз`яснено права передбачені частиною першою статті 268 КУпАП
		Однак не надано доказів про роз`яснення позивачу його прав, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України під час розгляду справи інспектором, не надано доказів правомірності дій останнього при зупинці транспортного засобу позивача за наявності причин зупинки, визначених ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", і такі причини в оскаржуваній постанові не вказуються.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при винесені відповідачем постанови відносно позивача були допущенні процесуальні порушення прав останнього, оскаржена постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Крім цього, у позивача наявне посвідчення водія серії НОМЕР_3 із відкритими категоріями «В,С1, С, СЕ».
		Відповідачі в судове засідання не з`явились та не довели суду правомірність прийнятого рішення, а в матеріалах справи докази вини позивача у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП відсутні, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова серії ДПО18 №956140 від 03 травня 2021 року має бути скасована, оскільки порушує права позивача.
		Отже, як вбачається із матеріалів справи, правопорушення зафіксовано не в автоматичному режимі та у спірній постанові не зазначено про обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, у такій відсутні будь-які відомості про докази, які додаються на обґрунтування винесеної постанови, окрім цього позивач ОСОБА_1 заперечував встановлене інспектором правопорушення, покликаючись на те, що має відповідну відкриту категорію на керування вказаним транспортним засобом . 
		Всупереч встановленому КАС обов`язку доказування, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності дій представника поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доказів, які б підтвердили вказані обставини та спростовували твердження позивача, а саме як і пояснень самих працівників патрульної служби, які перебували під час патрулювання в одному екіпажі, так і покази інших свідків, які були безпосередніми очевидцями вчиненого позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
		Саме по собі описання представником поліції в оскаржуваній постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, передуванню якому і є фіксування цього правопорушення.
		Отже, в порушення вимог ч.2 ст.71КАС України відповідач обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності не виконав.
		Крім того, відповідно до ч.1 статті 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		У Рішенні КонституційногоСуду від29.06.2010року №17-рп/2010 зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
		Отже, юридичні рішення суб`єктів владних повноважень повинні прийматися у відповідності з правовими нормами, які повинні бути чіткими, щоб дозволяти особі передбачити для себе певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія.
		Пунктом 24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від23грудня 2005року №14«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
		Згідно з п.1 ст.247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		В контексті наведеного, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
		Саме до таких висновків дійшов Верховний суд (положення викладено у постанові Верховного суду від 30 травня 2018 року справа №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016).
		Відповідно до правових позицій Верховного суду від 23.10.2019р. по справі №357/10134/17 та від 11.12.2019р. по справі №761/41786/16а, - відсутність доказів свідчить про недоведеність правопорушення.
		З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що постанова про накладення адміністративного стягнення не підтверджена належними доказами скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, така складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, без дотримання вимог статей 245, 258, 280 КУпАП, не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому суд, не порушуючи засад диспозитивності, розглядаючи справу в межах позовних вимог, приходить до висновку про скасування постанови і закриття справи про адміністративне правопорушення згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 254, 255, 258, 268, 278-280, 284 КУпАП, ст.ст. 2, 72-77, 241-246, 286 КАС України, суд -
		ухвалив:
		Адміністративний позов  ОСОБА_1 доУправління патрульноїполіції вОдеській областіпро скасуванняпостанови усправі проадміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
		Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №956140 від 03 травня 2021 року, винесену інспектором 2 взводу 6 роти 2 батальйону УПП в Одеській області ДПП Кравцовим М.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. - скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Рішення судуможе бутиоскаржено вапеляційному порядкушляхом подачіпротягом десятиднів здня йогопроголошення безпосередньодо Третьогоапеляційного адміністративногосуду апеляційної скарги. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Суддя:                            Гут Ю. О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...