Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/8281/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 07.02.2022. Зареєстровано: 13.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2022.
Дата набрання законної сили: 01.02.2022
Номер судового провадження: К/9901/33862/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		01 лютого 2022 року 
		Київ
		справа №280/8281/20
		адміністративне провадження № К/9901/33862/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого суді                                                   Берназюка Я.О., 
		суддів:                                                             Коваленко Н.В., Чиркіна С.М., 
		при секретарі судового засідання                               Лупу Ю.Д.,
		за участю:
		представника позивача                                        Тимофієва Є.Л.,
		представника відповідача                                        Коломієць Н.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу №280/8281/20
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2007»
		до Державної служби геології та надр України
		про визнання дій протиправними та скасування рішень,
		за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України
		на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року (ухвалене у складі головуючого судді Новікової І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Олефіренко Н.А., суддів Білак С.В., Шальєвої В.А.),
		У С Т А Н О В И В :
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2007» (далі - ТОВ «Будівельник-2007», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі також - Держгеонадра, відповідач, скаржник), у якому просило:
		визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо включення ТОВ «Будівельник-2007» (код ЄДРПОУ 35105863) до пункту 39 Додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про проведення позапланових перевірок» №394 від 9 вересня 2020 року;
		визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо включення ТОВ «Будівельник-2007» (код ЄДРПОУ 35105863) до пункту 40 Додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про проведення позапланових перевірок» №394 від 9 вересня 2020 року;
		визнати протиправним та скасувати пункт 39 Додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про проведення позапланових перевірок» №394 від 9 вересня 2020 року;
		визнати протиправним та скасувати пункт 40 Додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про проведення позапланових перевірок» №394 від 9 вересня 2020 року;
		визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо проведення позапланової перевірки ТОВ «Будівельник-2007» (код ЄДРПОУ 35105863), за результатами якої було складено акт №37/5124-З від 5 жовтня 2020 року;
		визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо проведення позапланової перевірки ТОВ «Будівельник-2007» (код ЄДРПОУ 35105863), за результатами якої було складено акт №38/5125-З від 5 жовтня 2020 року;
		визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України №37/5124-З від 8 жовтня 2020 року;
		визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України №38/5125-З від 8 жовтня 2020 року.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано пункт 39 Додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про проведення позапланових перевірок» №394 від 9 вересня 2020 року; визнано протиправним та скасовано пункт 40 Додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про проведення позапланових перевірок» №394 від 9 вересня 2020 року; визнано протиправним та скасовано припис Державної служби геології та надр України №37/5124-З від 8 жовтня 2020 року; визнано протиправним та скасовано припис Державної служби геології та надр України №38/5125-З від 8 жовтня 2020 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		3. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення про призначення перевірки прийнято без дотримання вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), а тому позивач мав право прийняти рішення про недопуск посадових осіб Держгеонадра до проведення перевірки. За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування пункту 39 Додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про проведення позапланових перевірок» №394 від 9 вересня 2020 року, пункту 40 Додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про проведення позапланових перевірок» №394 від 9 вересня 2020 року, а також скасування приписів №37/5124-З від 8 жовтня 2020 року та №37/5125-З від 8 жовтня 2020 року. 
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Держгеонадра звернулися з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
		5. На підтвердження своїх доводів у касаційній скарзі відповідач вказує на те, що в оскаржуваних судових рішеннях суди неправильно застосували положення статей 6, 10, 11 Закону №877-V, у зв`язку з цим дійшли помилкових висновків про наявність підстав для часткового задоволення позову.
		6. Скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень у справі застосували вищезазначені положення Закону №877-V без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 822/2402/17, щодо застосування статті 11 Закону №877-V у подібних правовідносинах.
		Позиція інших учасників справи щодо вимог та доводів касаційної скарги
		7. 11 жовтня 2021 року до суду надійшов відзив ТОВ «Будівельник-2007» на касаційну скаргу відповідача, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. 
		8. Відповідач, зокрема вказує на те, що скаржник не навів норми законодавства, які, на його думку, були застосовані судами попередніх інстанцій без врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду. Також наголошує, що відповідач безпідставно призначив позапланову перевірку ТОВ «Будівельник-2007», у зв`язку із чим судами правомірно було визнано протиправним та скасовано спірний наказ відповідача.
		9. При цьому зазначає, що обставини справи, яка розглядається, та справи № 822/2402/17 не є схожими, а тому скаржник безпідставно посилається в касаційній скарзі на те, що рішення судів попередніх інстанцій суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від  25 травня 2021 року у справі № 822/2402/17. 
		Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
		10. Касаційна скарга надійшла до суду 10 вересня 2021 року.
		11. Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі №280/8281/20, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
		12. Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в судове засідання з повідомленням та викликом учасників справи колегією у складі трьох суддів. У подальшому розгляд справи відкладалася.
		13. У судовому засіданні представник відповідача надала усні пояснення, підтримала доводи, викладені у касаційній скарзі, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
		14. У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення, підтримав доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, та просив залишити скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		15. 13 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшли письмові пояснення Держгеонадра, у яких зазначається, що підставою для призначення позапланової перевірки було неподання позивачем обов`язкової звітності щодо виконання прогами робіт. Програма робіт складається із конкретних пунктів, які мали бути перевірені відповідачем. Тому вважає висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідач вийшов за межі предмету перевірки, безпідставними.
		16. 14 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшли письмові пояснення ТОВ «Будівельник-2007», у яких зазначається, що відповідач безпідставно призначив перевірку позивача, оскільки відповідно до Угоди про умови користування надрами від 28 січня 2010 року останній повинен був подавати звітність до Мінприроди, а не Держгеонадр. Тому, позивач обґрунтовано не допустив до перевірки посадових осіб Держгеонадр на підставі статті 10 Закону №877-V.
		17. 29 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшли письмові пояснення ТОВ «Будівельник-2007», у яких зазначається, що відповідач безпідставно посилаються на наказ Державної служби геології та надр України «Про затвердження форми звітності» від 22 серпня 2013 року №433 (далі - Наказ №433) як на підставу для проведення перевірки, оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язок надрокористувачам подавати звіти до Держгеонадра на підставі вказаного наказу.
		18. 17 січня 2022 року до Верховного Суду надійшли письмові пояснення Держгеонадра, у яких зазначається, що Наказом №433 було затверджено форму щорічної звітності щодо стану виконання прогами робіт. Вказаний Наказ був оприлюднений на офіційному веб-сайті Держгеонадра і на офіційному веб-сайті Верховної Ради України. Відповідно до Наказу №433 щорічна звітність щодо виконання прогами робіт повинна подаватися надрокористувачами до 31 січня кожного року. Однак, ТОВ «Будівельник-2007» у порушення Наказу №433 звітності до Держгеонадра не подавало, що і стало підставою для включення позивача до наказу про проведення позаплановою перевірки.
		19. Вказані вище письмові пояснення позивача та відповідача були взяті до уваги Верховним Судом під розгляду касаційної скарги та прийняття цієї постанови.
		Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій 
		20. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 28 січня 2010 року ТОВ «Будівельник-2007» отримано спеціальні дозволи на користування надрами №5124 та №5125, якими передбачено видобування руд марганцю Північної ділянки Велико-Токмацького родовища, розташованого в Запорізькій області, в межах шахтних полів 6, 9,10, 10-біс, №3, №5.
		21. Позивачем укладено Угоди про умови користування надрами відповідно до отриманих спеціальних дозволів та Програми робіт.
		22. 9 вересня 2020 року Державною службою геології та надр України на підставі абзацу сьомого частини першої статті 6 Закону №877-V , підпункту 14 пункту 4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174, у зв`язку з неподанням суб`єктами господарювання документів обов`язкової звітності, передбачених наказом Державної служби геології та надр України від 22 серпня 2013 року №433, за два звітні періоди підряд без поважних причин, видано наказ №394 «Про проведення позапланових перевірок», зокрема у пунктах 39 та 40 Додатку №3 наказано здійснити позапланову перевірку ТОВ «Будівельник-2007».
		23. За результатами виходу для проведення позапланових перевірок, відповідачем складено акти за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного та раціонального використання надр від 5 жовтня 2020 року №37/5124-З та №38/5125-З.
		24. Відповідно до висновків актів від 5 жовтня 2020 року №37/5124-З та №38/5125-З, відповідачем встановлено порушення позивачем: абзацу 2 статті 1 Закону №877-V суб`єкт господарювання не допустив посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), встановленого законодавством; абзацу 2 статті 11 Закону №877-V суб`єкт господарювання не надав документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час державного нагляду (контролю).
		25. 5 жовтня 2020 року ТОВ «Будівельник-2007» надало письмові пояснення щодо недопуску до перевірки.
		26. 8 жовтня 2020 року Департаментом державного геологічного контролю Південного міжрегіонального відділу Державної служби геології та надр України видано приписи №37/5124-З та №38/2125-З, якими позивача зобов`язано у строк до 9 листопада 2020 року усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Південного міжрегіонального відділу матеріали, які підтверджують факт усунення вказаних порушень.
		27. Вважаючи свої права порушеними діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи 
		27. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		28. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		29. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		30. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		31. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є прийнятні з огляду на таке.
		32. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів, 9 вересня 2020 року Держгеонадра видано наказ №394 «Про проведення позапланових перевірок», зокрема у пунктах 39 та 40 Додатку №3 наказано здійснити позапланову перевірку ТОВ «Будівельник-2007». Підставою для проведення позапланової перевірки ТОВ «Будівельник 2007» стало те, що позивач не надав до Держгеонадра документів обов`язкової звітності, передбачених Наказом №433, за два звітні періоди підряд без поважних причин.
		33. За результатами виходу для проведення позапланових перевірок, відповідачем складено акти за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного та раціонального використання надр від 5 жовтня 2020 року №37/5124-З та №38/5125-З.
		34. Відповідно до висновків актів від 5 жовтня 2020 року №37/5124-З та №38/5125-З, відповідачем встановлено порушення позивачем: абзацу 2 статті 1 Закону №877-V суб`єкт господарювання не допустив посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), встановленого законодавством; абзацу 2 статті 11 Закону №877-V суб`єкт господарювання не надав документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час державного нагляду (контролю).
		35. 5 жовтня 2020 року ТОВ «Будівельник-2007» надало письмові пояснення щодо недопуску посадових осіб до перевірки, у яких зазначило, що положеннями законодавства України не передбачено подавати звіт про виконання програми робіт. При цьому посилалося на положення статті 10 Закону №877-V, якими передбачено право суб`єкта господарювання зокрема не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), зазначивши, що надані відповідачем документи не відповідають вимогам цього закону.
		36. У свою чергу, суди попередніх інстанцій, визнаючи протиправними та скасовуючи спірні накази у частинах, які стосується позивача, виходили з того, що відповідач безпідставно включив ТОВ «Будівельник-2007» до наказів про проведення позапланової перевірки у зв`язку із неподанням звітності відповідно до Наказу №433, оскільки у останнього не було обов`язків подавати таких звітів до Держгеонадр. На підставі зазначеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновків про наявність підстав для визнання протиправними та скасування пункту 39 Додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про проведення позапланових перевірок» №394 від 9 вересня 2020 року пункту 40 Додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про проведення позапланових перевірок» №394 від 9 вересня 2020 року та приписів №37/5124-З від 8 жовтня 2020 року, №38/5125-З від 8 жовтня 2020 року.
		37. Однак, із такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів Верховного Суду не погоджується та вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування вказаними судами, зокрема положень статей 6, 10 та 11 Закону №877-V, виходячи із наступного.
		38. Відповідно статті 19 Конституції України Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		39. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		40. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
		У той же час, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		41. Згідно зі статтею 2 Кодексу України про надра його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. 
		42. Відповідно до статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них. 
		43. Згідно зі статтею 13 Кодексу України про надра користувачами надр (далі - надрокористувачі) можуть бути: підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
		44. Статтею 60 Кодексу України про надра передбачено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України. Згідно з частиною першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
		45. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення №1174).
		46. Згідно з пунктом 1 Положення №1174 Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
		47. Відповідно до пункту 3 Положення №1174 основними завданнями Держгеонадра є, у тому числі, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
		48. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон №877-V.
		49. Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених   законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
		50. Згідно з частиною першою статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема є неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів.
		51. Положеннями статті 7 Закону №877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
		На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
		Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
		За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
		Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
		52. У відповідності до частини восьмої статті 7 Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
		53. Таким чином, Держгеонадра уповноважене здійснювати державний контроль суб`єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, зокрема, у зв`язку із неподанням суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів. Результати таких перевірок оформлюються у формі акта, а у разі необхідності вжиття інших заходів, зокрема, у вигляді припису з конкретною вимогою щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		54. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та висновкам судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для включення ТОВ «Будівельник-2007» до наказів відповідача про проведення позапланової перевірки у зв`язку із неподанням надрокористувачем звітності відповідно до Наказу №433, колегія суддів Верховного Суду виходить із того, що відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу, тому умови щодо їх використання є особливо суворими.
		55. Зазначений підхід неодноразово застосовувався Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 20 травня 2019 року у справі №826/11885/16, від 16 квітня 2020 року у справі №826/6766/18, від 16 квітня 2020 року у справі №826/7696/18, від 26 травня 2020 року у справі №460/1033/19, від 20 жовтня 2020 року у справі № 540/1296/19, від 8 жовтня 2021 року у справі №240/19318/20, від 11 листопада 2021 року у справі № 400/3035/19 та від 16 листопада 2021 року у справі №360/1406/20.
		56. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 8 січня 2010 року ТОВ «Будівельник-2007» отримано спеціальні дозволи на користування надрами №5124 та №5125, якими передбачено видобування руд марганцю Північної ділянки Велико-Токмацького родовища, розташованого в Запорізькій області, в межах шахтних полів 6, 9, 10, 10-біс, №3, №5. Як додаток до вказаних дозволів, укладено також угоди про умови користування надрами.
		57. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до пункту 10 Порядку №615 невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.
		58. З моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами у користувача надр виникають права та обов`язки, передбачені Кодексом України про надра, Порядком №615, іншими актами законодавства та Угодою про умови користування надрами.
		59. Так, відповідно до статті 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов`язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції, тощо.
		60. Як було заначено вище, підставою для призначення позапланової перевірки ТОВ «Будівельник-2007» стало те, що позивачем не було подано документів обов`язкової звітності, передбачених Наказом №433, за два звітні періоди підряд без поважних причин.
		61. При цьому Наказом №433 затверджено форму щорічної звітності щодо стану виконання надрокористувачем Програми робіт, яка є додатком до Угоди про умови користування надрами (Т. 1, а.с.55-56).
		62. Колегія суддів вважає безпідставними тверджень представника позивача про те, що Наказ №433 не відповідає вимогам Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою  Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (далі - Положення №731), виходячи із наступного.
		63. Відповідно до пункту 2 Положення №731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов`язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб`єкта нормотворення.
		64. Водночас, відповідно до пункту 5 Положення №731 на державну реєстрацію не подаються акти:
		а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
		б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;
		в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);
		г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;
		д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
		е) рекомендаційного, роз`яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз`яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
		65. Як було зазначено вище, Наказом №433 затверджено форму щорічної звітності щодо стану виконання Програми робіт. Вказаний Наказ №433 не містить норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов`язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер. Тобто, Наказ №433 є нормативно-технічним документом (форма звітності), який відповідно до норм пункту 5 Положення №731 не подається на державну реєстрацію. 
		66. Відповідно до статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов`язки.
		Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
		Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
		67. Таким чином, тільки нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Водночас, Наказ №433 є нормативно-правовим актом у формі нормативно-технічного документу, який не визначає права і обов`язки громадян, тому на нього не поширюються наслідки, передбачені частиною третьою статті 57 Конституції України.
		68. Також колегія суддів звертає увагу на те, що Наказ №433 був розміщений на офіційному веб-сайті Держгеонадра та на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, є чинним і обов`язковим до виконання для всіх надрокористувачів.
		69. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності
		70. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем до матеріалів адміністративної справи не надано доказів на підтвердження того, що ним до Держгеонадра направлялись Звіти про виконання програми робіт, оскільки позивач вважає, що не має обов`язку подавати Звіти, що затверджені Наказом №433.
		71. Так, відповідно до пункту 1 статті 10 укладених у січні 2010 року, між Міністерством охорони навколишнього середовища (далі - Мінприроди) та ТОВ «Будівельник-2007», Угод про умови користування надрами, ТОВ «Будівельник-2007» взяло на себе зобов`язання щорічно подавати до Мінприроди інформацію щодо стану виконання Програми робіт та надавати відповідні пояснення з питань, що входять до компетенції Мінприроди.
		72. З позовної заяви, відзиву на касаційну скаргу та письмових пояснень, поданих до Верховного Суду, вбачається, що позивач, з посиланням на наведені вище положення Угоди, зазначає, що він повинен був подавати звіти до Мінприроди, а не до Держгеонадр, у зв`язку з цим вважає вимогу відповідача щодо подання звітів безпідставними, а тому і позапланову перевірку незаконною.
		73. Проте, колегія суддів Верховного Суду не може погодитись с такими доводами позивача з огляду на таке.
		74. 9 грудня 2010 року набув чинності Указ Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» №1085/2010, яким постановлено утворити, зокрема, Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію України, Державну службу геології та надр України, реорганізувавши Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.
		75. Відповідно до підпункту 12 пункту 4 Положення №1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, зокрема за: дотриманням нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення і використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) та угод про умови користування надрами (у тому числі угод про умови користування нафтогазоносними надрами).
		76. Отже, після утворення Державної служби геології та надр України саме до зазначеного органу перейшли повноваження та обов`язки реорганізованої Мінприроди, що зокрема були обумовлені в Угодах про умови користування надрами.
		77. За таких обставин, твердження позивача про те, що він на момент виникнення спірних правовідносин повинен був звітувати про виконання програми робіт до Мінприроди не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, оскільки уповноваженим органом з зазначеного питання на момент виникнення спірних правовідносин є саме Державна служба геологія та надр України, а тому звіти повинні подаватись саме до Держгеонадр. 
		78. Таким чином, надрокористувач порушив пункт 1 статті 10 укладених у січні 2010 року Угод про умови користування надрами в частині подання звітів щодо стану виконання Програми робіт. Вказане свідчить про порушення ТОВ «Будівельник-2007» законодавства у сфері надрокористування, а саме, пункт 5 частини другої статті 24 Кодексу України про надра, відповідно до якого користувачі надр зобов`язані виконувати інші вимоги щодо користування  надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
		79. Також, Верховний Суд бере до уваги те, що позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що ним подавались звіти про виконання програми робіт до Мінприроди, що могло бути підставою вважати, що у позивача відсутній обов`язок звітувати перед Держгеонадра, оскільки він подавав такі звіти до Мінприроди. Тобто, з моменту прийняття Президентом України Указу про реорганізацію Мінприроди (9 грудня 2010 року) ТОВ «Будівельник-2007» взагалі не подавало звітів щодо стану виконання Програми робіт, яка є невід`ємною частиною Угоди умови користування надрами.
		80. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що відповідач мав право прийняти рішення про призначення позапланової перевірки ТОВ «Будівельник-2007» у зв`язку із неподанням останнім документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів. Тому висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання протиправними та скасування пункту 39 Додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про проведення позапланових перевірок» №394 від 9 вересня 2020 року, пункту 40 Додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про проведення позапланових перевірок» №394 від 9 вересня 2020 року, є помилковими.
		81. Відповідно до частини першої статті 10 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
		- державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
		- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
		- суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;
		- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання);
		- тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;
		- орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);
		- органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
		- у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
		82. Згідно зі статтею 11 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:
		- допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;
		- не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;
		- виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;
		- надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;
		- одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
		83. Водночас, з огляду на зазначені вище висновки Верховного Суду стосовно обов`язку надрокористувачів подавати звіти про виконання Програми робіт до Держгеонадр, ТОВ «Будівельник-2007» безпідставно, посилаючись на положення статті 10 Закону №877-V, не допустило посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), який був призначений відповідно до наказу відповідача №394 від 9 вересня 2020 року. 
		84. Таким чином, протиправно не допустивши посадових осіб Держгеонадр до проведення позапланової перевірки, ТОВ «Будівельник-2007» не виконало обов`язки, які покладаються на суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю),  а саме: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
		85. У той же час, як правильно було зазначено судом апеляційної інстанції, зважаючи на ту обставину, що в наданому акті (Т. 1, а.с.43-50) були відображені порушення вимог законодавства та на його підставі внесено припис, то така перевірка була фактично проведена відповідачем, незважаючи на недопуск його посадових осіб до неї.
		86. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 8 Угод про умови користування надрами від 28 січня 2010 року, які є невід`ємними частинами спеціальних дозволів, наданих ТОВ «Будівельник-2007», державний контроль за дотриманням правил і нормативів користування ділянкою надр, умов Дозволу, державний нагляд за веденням робіт по ділянці надр та їх використанню здійснює Мінприроди та його органи на місцях, органи місцевого самоврядування та відповідні заінтересовані центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи на місцях в межах своєї компетенції.
		Надрокористувач зобов`язаний надавати цим органам необхідну для їх роботи інформацію, надавати усні або за вимогою зазначених у підпункті першому цієї статті органів письмові пояснення з питань, що належать до компетенції цих органів.
		87. Як було зазначено вище, невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем та містить програму робіт, яка оформляється як додаток (пункту 10 Порядку №615). Тому, протиправні дії ТОВ «Будівельник-2007» щодо недопуску посадових осіб Держгеонадра до проведення позапланової перевірки та ненадання необхідної для їх роботи інформації свідчать про порушення надрокористувачем вимог законодавства.
		88. Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 822/2402/17, у якій суд касаційної інстанції, аналізуючи положення статті 11 Закону №877-V (в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю)) та положення Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин дійшов висновку, що «Товариство, не допустивши посадових осіб Держгеонадра до проведення планової перевірки, допустило порушення умов користування надрами, передбачених угодою про умови користування ділянкою надр, і вимог законодавства». 
		89. Однак, суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про часткове задоволення  позову в порушення частини п`ятої статті 242 КАС України не врахували вказаних висновків Верховного Суду щодо застосування статті 11 Закону №877-V, про що обґрунтовано було зазначено відповідачем у касаційній скарзі. 
		90. Доводи відзиву на касаційну скаргу про те, що обставини справи, яка розглядається та справи № 822/2402/17 не є схожими, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки спір у справі №822/2402/17 стосувався проведення Держгеонадра перевірки суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування. У вказаній справі судом касаційної інстанції зроблено висновки щодо застосування статті Закону №877-V з огляду на недопуск посадових осіб Держгеонадра до проведення перевірки надрокористувача. Тобто, спори у справі, яка розглядається, та справі №822/2402/17 є схожими, а тому скаржник обґрунтовано посилався на висновки, зроблені Верховним Судом у вказаній справі, як на підставу касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
		91. З огляду на вищезазначене, Держгеонадра правомірно склала акти від 5 жовтня 2020 року №37/5124-З і №38/5125-З та 8 жовтня 2020 року видала приписи №37/5124-З та №38/2125-З, якими позивача зобов`язано у строк до 9 листопада 2020 року усунути встановлені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Південного міжрегіонального відділу матеріали, які підтверджують факт усунення вказаних порушень.
		92. Крім того, колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідач вийшов за межі визначених питань перевірки, виходячи з наступного.
		93. Відповідно до абзацу 11 частини першої статті 6 Закону №877-V під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
		94. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 9 вересня 2020 року Держгеонадра на підставі абзацу 7 частини першої статті 6 Закону №877-V, підпункту 14 пункту 4 Положення №1174, у зв`язку з неподанням суб`єктами господарювання документів обов`язкової звітності, передбачених Наказом №433, за два звітні періоди підряд без поважних причин, видано наказ №394 «Про проведення позапланових перевірок», зокрема у пунктах 39 та 40 Додатку №3 наказано здійснити позапланову перевірку ТОВ «Будівельник-2007».
		95. Оскільки підставою позаплановою перевірки є неподання позивачем обов`язкової звітності щодо виконання Прогами робіт, яка містять конкретні пункти, реалізацію яких і має перевіряти контролюючий орган, то відповідач обґрунтовано мав право перевіряти наявність всіх документів, на підставі яких надрокористувач повинен виконувати пункти Програми робіт. При тому, позивачем не доведено, що ним у будь-якій формі виконується пункт 1 статті 10 Угоди про умови користування надрами.
		96. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосувавши норми права, зокрема статті 6, 10, 11 Закону №877-V, дійшли помилкових висновків щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, а саме щодо визнання протиправними та скасування пункту 39 Додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про проведення позапланових перевірок» №394 від 9 вересня 2020 року, пункту 40 Додатку №3 до наказу Державної служби геології та надр України «Про проведення позапланових перевірок» №394 від 9 вересня 2020 року та приписів №37/5124-З від 8 жовтня 2020 року, №38/5125-З від 8 жовтня 2020 року.
		97. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій статей 6, 10, 11 Закону №877-V та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 822/2402/17, знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		98. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
		99. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		100. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		101. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		102. Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. 
		103. Важливо наголосити, що низка рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень.
		104. ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі «Якущенко проти України», заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23), «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58), «Бендерський проти України» (заява N 22750/02, пункт 42)). 
		105. Крім того, у пункті 60 рішення «Helle v. Finland» (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі. 
		106. Також у пункті 71 рішення у справі «Peleki v. Greece» (заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене мотивувань або якщо зазначені ним мотиви ґрунтуються на порушенні закону, допущеного національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (рішення у справі «Moreira Ferreira v. Portugal» (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.
		107. До того ж, у пункті 80 рішення у справі «Perez v. France» (заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (рішення у справі «Artico v. Italy», заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (рішення у справі «Van de Hurk v. The Netherlands», заява № 16034/90, пункт 59). 
		108. Однак, варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні, ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. The Netherlands» (заява № 16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява № 30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи. 
		109. Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява №18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява № 20124/92, пункт 42), "Бендерський проти України" (заява №22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03, пункт 54).
		110. Так, у пункті 54 рішення «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. 
		111. Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному важливому аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		112. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		113. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		114. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		115. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.
		Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року скасувати.
		Прийняти нове рішення.
		У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2007» до Державної служби геології та надр України про визнання дій протиправними та скасування рішень відмовити повністю.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		Головуючий суддя                                                                      Я.О. Берназюк 
		Судді:                                                                                          Н.В. Коваленко
		                                                                                          С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...