Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/343/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано для оприлюднення: 09.02.2022. Зареєстровано: 13.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2022.
Дата набрання законної сили: 09.02.2022
Номер судового провадження: К/9901/30783/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 лютого 2022 року
		м. Київ
		справа №480/343/20
		провадження № К/9901/30783/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г. розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумифарба» до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумифарба» на постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Русанової В.Б.,             Жигилія С.П., Перцової Т.С. від 13 жовтня 2020 року, 
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Вступ
		 
		1. Позивач звернув до суду з позовом до Управління Держпраці, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за допущення до роботи працівника без оформлення трудового договору. Позивач посилався на те, що між ним та працівником не було трудових відносин, а були цивільно-правові, оформлені цивільно-правовим договором.
		 
		2. Для правильного вирішення справи, Суду слід відповісти на такі ключові питання: 1) чим відрізняються цивільно-правові відносини від трудових?; 2) чи підпадають під ознаки цивільно-правових відносини, які виникли між позивачем та працівницею, з якою було укладено цивільно-правовий договір? 
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		3. ТОВ «Сумифарба» звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови, у якому просило:
		- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу від 20 грудня 2019 року № СМ2053/1627/АВ/П/ТД-ФС. 
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		4. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року позовні вимоги ТОВ «Сумифарба» було задоволено.
		Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Сумській  області про накладення штрафу 20 грудня 2019 року № СМ2053/1627/АВ/П/ТД-ФС.
		 
		5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що під час проведення інспекційного відвідування, не було встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 здійснювала функції (виконувала роботу), яким би були притаманні ознаки трудових відносин, а саме: не було встановлено наявність робочого місця; не було встановлено систематичне виконання робіт згідно із специфікою діяльності закладу та його розпорядку діяльності; не було встановлено підпорядкування вказаних осіб правилам внутрішнього трудового розпорядку; не було встановлено систематичність оплати праці, що б свідчило про виплату працівнику гарантованої заробітної плати, оскільки за цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи (надання послуг) і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата (що мало місце у спірному випадку).
		 
		6 Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року скасовано та ухвалено нову постанову. якою у задоволенні позовних вимог                      ТОВ «Сумифарба» відмовлено.
		 
		7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що аналіз змісту цивільно-правового договору від 10 жовтня 2019 року, укладеного між ТОВ «Сумифарба» та ОСОБА_1 , свідчить, що його предметом є сам процес праці, а не її кінцевий результат, оскільки умовами договору не визначено конкретних фізичних величин або ж об`ємів послуг, їх вартість. Зі змісту договору неможливо встановити, що саме є належним виконанням обов`язків, обумовлених цим договором, оскільки у договорі не зазначений матеріально-правовий результат, на досягнення якого направлений договір, та критерії його виміру. Фактично предметом договору є виконання фізичною особою робіт по прибиранню, тобто, процес праці, а не її кінцевий результат.
		 
		8. Відповідачем при проведенні перевірки було встановлено, що позивачем в порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України було допущено працівника ОСОБА_1 до роботи прибиральниці без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		9. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ТОВ «Сумифарба» звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, та залишити в силі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року.
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		10. Судами попередніх інстанцій установлено, що посадовими особами Управління Держпраці у Сумській  області у період з 24 жовтня 2019 року по 25 жовтня 2019 року було проведено інспекційне відвідування ТОВ «Сумифарба» 
		 
		11. За наслідками вказаного інспекційного відвідування був складений акт                      № СМ2053/1627/АВ від 25 жовтня 2019 року, яким засвідчено порушення вимог законодавства, виявлених під час перевірки, а саме частини третьої статті 24 КЗпП України в частині допущення до роботи працівника без оформлення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. 
		 
		12. Так, під час інспекційного відвідування в приміщенні позивача «СТО», працювала ОСОБА_1 , яка виконувала роботу прибиральниці. Директором ТОВ «Сумифарба» під час інспекційного відвідування не було надано документів, які б підтверджували належне оформлення трудових відносин між позивачем та ОСОБА_1 .
		 
		13. 30 жовтня 2019 року позивачем були надані відповідачу письмові заперечення на вищевказаний акт, у якому позивач зазначає, що ОСОБА_1 надавала послуги по прибиранню частини приміщення позивача за цивільно-правовим договором від            10 жовтня 2019 року. Також зазначено, що відповідно до вказаної угоди, ОСОБА_1 самостійно організовує процес надання послуг, у тому числі використовує власні засоби та матеріали, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, у зв`язку з чим позивач зазначав, що ним не порушено вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України.
		 
		14. 05 листопада 2019 року Управлінням Держпраці у Сумській  області видано позивачу припис про усунення виявлених порушень № СМ 2053/1627/АВ/П, у якому відповідач зобов`язав позивача в строк до 20 листопада 2019 року усунути виявлені порушення.
		 
		15. 20 грудня 2019 року заступником начальника Управління Держпраці у Сумській  області Антоненко Н.Г. було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № СМ2053/1627/АВ/П/ТД-ФС, якою на                 ТОВ «Сумифарба» накладено штраф у сумі 125190,00 грн. 
		 
		16. Уважаючи постанову Управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу від 20 грудня 2019 року № СМ2053/1627/АВ/П/ТД-ФС протиправною,                ТОВ «Сумифарба» звернулось до суду з позовом. 
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		17. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. 
		 
		18. Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано судову практику щодо розмежування ознак цивільно-правових відносин та трудових, викладену в постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 802/2066/16-а, від 13 червня 2019 року у справі № 815/954/18, від 08 вересня 2020 року у справі                   № 300/2407/19, 21 серпня 2020 року у справі № 822/1037/18, від 04 липня 2018 року у справі № 820/1324/17.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		Джерела права 
		 
		19. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
		 
		20 Згідно із частиною першою статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
		 
		21. Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		 
		22. Статтею 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: 
		1) при організованому наборі працівників; 
		2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;
		3) при укладенні контракту; 
		4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 
		5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 
		6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 
		7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
		Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 КЗпП України).
		 
		23. Частинами першою, другою статті 115 КЗпП України, які кореспондуються з частинами першою, другою статті 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
		У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. 
		 
		24. Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
		 
		25. Абзацами 2, 3 частини другої статті 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
		фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
		порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
		 
		26. Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 
		Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). 
		 
		27. До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
		 
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		 
		28. Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
		 
		29. Характерними ознаками трудових відносин є:
		систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
		підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
		виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року № 327;
		обов`язок роботодавця надати робоче місце;
		дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.
		 
		30. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
		 
		31. Так, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
		 
		32. Основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.
		 
		33. Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.
		 
		34. Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
		 
		35. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною, зокрема у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 804/6962/17, від           29 вересня 2021 року у справі № 825/1943/18, від 13 жовтня 2020 року у справі                 № 809/1185/16, від 13 жовтня 2020 року у справі № 825/446/17, від 17 грудня 2020 року у справі № 160/1179/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 0540/5987/18-а, від 04 березня 2021 року у справі № 0840/3691/18, від 07 квітня 2021 року у справі                 № 580/1823/19, від 13 квітня 2021 року у справі № 620/4113/18, та від 22 липня 2021 року у справі № 360/1955/19, від 28 липня 2021 року у справі № 2040/8124/18 та від 23 вересня 2021 року № 280/1379/19..
		 
		36. Надаючи 30 жовтня 2019 року письмові заперечення на акт інспекційного відвідування № СМ2053/1627/АВ від 25 жовтня 2019 року, позивач надав відповідачу цивільно-правовий договір від 10 жовтня 2019 року, укладений між ТОВ «Сумифарба» та ОСОБА_1 . Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору, предметом договору є надання послуг по прибиранню частини приміщення позивача.
		 
		37. З цивільно-правового договору від 10 жовтня 2019 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 убачається, що предметом укладеного договору є процес праці, а не її кінцевий результат. В укладеному договорі не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи по прибиранню в частині приміщення. У самому договорі не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату.
		 
		38. Наявний в матеріалах справи акт прийому виконаних робіт до цивільно-правовому договору також не містять ні результату роботи, ні її обсягу, видів тощо, а у вказаному акті визначено період виконання роботи та розмір оплати.
		 
		39. За таких обставин, колегія суддів вважає, що предметом вказаних вище угод є власне праця працівника щодо здійснення та забезпечення трудової функції в діяльності підприємства по посаді «прибиральник», тобто, сам процес праці, а не її кінцевий результат, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру мають бути виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт, які виконавець повинен передати замовнику. Вказане свідчить про систематичне виконання ОСОБА_1 робіт, що є метою трудового договору.
		 
		40. Верховний Суд дійшов висновку, договір, укладений позивачем з ОСОБА_1 не був спрямований на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а був пов`язаний із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій.
		 
		41. Зазначене спростовує доводи позивача про безпідставне визначення цивільних відносин між позивачем та ОСОБА_1 як трудових.
		 
		42. Суд також наголошує, що дії позивача щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового договору перешкоджає реалізації правам фізичної особи на працю, гарантованого Конституцією України та КЗпП України, шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічно оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки тощо.
		 
		43. З огляду на встановлені обставини, ТОВ Будівельне підприємство «Сумифарба» в порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України було допущено працівників ОСОБА_1 до роботи без укладення трудового  договору, оформленого  наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		 
		44. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу від 20 грудня 2019 року № СМ2053/1627/АВ/П/ТД-ФС, якою  на ТОВ «Сумифарба» накладено штраф у розмірі 125190,00 грн, за порушення частини третьої статті 24 КЗпП України, прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законами України, а тому відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування.
		 
		45. Обставини, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження, а саме застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, а саме: від 06 березня 2019 року у справі № 802/2066/16-а, від 13 червня 2019 року у справі № 815/954/18, від 08 вересня 2020 року у справі № 300/2407/19, 21 серпня 2020 року у справі                       № 822/10374/18, від 04 липня 2018 року у справі № 820/1324/17, не знайшли свого підтвердження у ході розгляду цієї справи.
		 
		46. У зазначених справах, так само як у цій справі, Верховним Судом зроблено однакові висновки стосовно відмінності цивільно-правових відносин від трудових.
		 
		47. У справах, на  які посилається позивач, у цивільно-правових договорах, укладених між позивачами та фізичними особами, було визначено обсяг виконуваної роботи, визначено перелік завдань та вид робіт. У зв`язку із чим, Суд дійшов висновку, що відносини, які були предметом дослідження у справах № 802/2066/16-а,                             № 815/954/18, № 300/2407/19, № 822/1037/18, № 820/1324/17, є цивільно-правовими.
		 
		48. Натомість, у цій справі Суд дійшов висновку, що договір, укладений позивачем з ОСОБА_1 , згідно з яким ОСОБА_1 зобов`язана виконувати роботи по прибиранню в частині приміщення, не був спрямований на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а був пов`язаний із самим процесом праці, і це є характерним для трудових функцій.
		 
		49. Отже, обставини у цій справі та у справах № 802/2066/16-а, № 815/954/18,                  № 300/2407/19, № 822/1037/18, № 820/1324/17 не є подібними.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		50. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанцій є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин при дотриманні норм процесуального права; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумифарба» залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від                13 жовтня 2020 року - без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та  не оскаржується.  
		 
		       Суддя-доповідач             Н.В.  Коваленко
		       
		       Судді                                                                                                                 Я.О.  Берназюк
		 
		                                                                                                                Т.Г.  Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...