Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/390/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2022.
Дата набрання законної сили: 02.02.2022
Номер судового провадження: 11-458заі21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 лютого 2022 року
		м. Київ
		Справа № 9901/390/21
		Провадження № 11-458заі21
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Анцупової Т. О.,
		суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л.,  Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І.,Ситнік О. М.,Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
		розглянула в порядку письмового провадження справу № 9901/390/21 за позовом  ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
		за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року (у складі колегії суддів Соколова В. М., Білак М. В., Губської О. А., Загороднюка А. Г., Калашнікової О. В.),
		УСТАНОВИЛА:
		Рух справи
		1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України (далі - ВРУ), у якому просив:
		- визнати протиправною відмову ВРУ надати інформацію на запит про доступ до публічної інформації від 02 вересня 2021 року в частині неповідомлення позивача про чинні норми законодавства України, відповідно до яких митні органи віднесено до правоохоронних органів, у тому числі зважаючи на положення Митного кодексу України, Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», Закону України «Про національну безпеку України» тощо;
		- зобов`язати ВРУ надати відповідь на запит ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації, а саме надати інформацію про чинні норми законодавства України, відповідно до яких митні органи віднесено до правоохоронних органів, в тому числі зважаючи на положення Митного кодексу України, Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», Закону України «Про національну безпеку України» тощо; якщо така інформація відсутня, повідомити про це позивача.
		2. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, будучи розпорядником та володіючи публічною інформацією, протиправно відмовив у наданні інформації на запит позивача від 02 вересня 2021 року. Водночас, на переконання ОСОБА_1 , збирання і надання інформації на його запит від 02 вересня 2021 року не потребувало від розпорядника (ВРУ) значних інтелектуальних зусиль, у тому числі проведення додатково змістовного аналізу. Надання потребувало лише дій з пошуку інформації (документів, які її містять) в системі обліку документації (законів) та подальшої фіксації такої інформації, взятої з різних документів.
		3. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		4. Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з тих підстав, що вважає висновки суду першої інстанції, наведені в оскаржуваному рішенні, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а також у зв`язку з порушенням Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині законності та обґрунтованості судового рішення. 
		5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09 листопада 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
		6. 29 листопада 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРУ надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому відповідач просить залишити позов ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року - без змін.
		7. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 07 грудня 2021 року призначила розгляд цієї справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
		8.           15 серпня 2021 року у Єдиній системі обліку і контролю запитів на інформацію ВРУ (вхідний № 7377) зареєстровано запит ОСОБА_1 , що надійшов шляхом заповнення електронної форми на офіційному вебпорталі, з проханням надати інформацію про чинні норми законодавства України, відповідно до яких визначено поняття «митний орган», а також надати інформацію про чинні норми законодавства України, відповідно до яких митні органи віднесено до правоохоронних органів, в тому числі зважаючи на положення Митного кодексу України, Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», Закону України «Про національну безпеку України».
		9.            На зазначений запит Інформаційним управлінням Апарату ВРУ 16 серпня 2021 року надано відповідь № 18/07-1312, у якій, серед іншого, зазначено, що «оскільки відповіді на питання, які містяться у зверненні, не передбачають надання відображеної та задокументованої будь-якими засобами інформації, а потребують створення нової інформації, а саме надання роз`яснень законодавства, то таке звернення за своєю суттю не є запитом на інформацію у розумінні Закону, відтак не підлягає розгляду відповідно до порядку встановленого Законом». ОСОБА_1 роз`яснено, що з метою опрацювання порушених у зверненні від 15 серпня 2021 року питань, необхідно оформити це звернення відповідно до положень Закону України від 20 жовтня 1996 року №  393/96-ВР  «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР).
		10.        25 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ВРУ у порядку Закону № 393/96-ВР, у якому просив надати інформацію про чинні норми законодавства України, відповідно до яких визначено поняття «митний орган» та надати інформацію про чинні норми законодавства України, відповідно до яких митні органи віднесено до правоохоронних органів, в тому числі зважаючи на положення Митного кодексу України, Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», Закону України «Про національну безпеку України». 
		11.        28 серпня 2021 року Апарат ВРУ повідомив ОСОБА_1 про те, що його звернення одержано і відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 393/96-ВР 28 серпня 2021 року за № 09/06-20211/271714 надіслано на розгляд до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області, а його копію за № 09/06-2021/271713 - до Міністерства фінансів України, з проханням повідомити заявника про прийняте рішення.
		12.        02 вересня 2021 року Броварським місцевим центром з надання безоплатної вторинної  правової допомоги розглянуто звернення ОСОБА_1 та надано відповідь (вих. № 01-36/270).
		13.        14 вересня 2021 року  Міністерством фінансів України в межах повноважень, віднесених до його компетенції, розглянуто звернення ОСОБА_1 від 25 серпня   2021 року, що надійшло від ВРУ (34010-09/П-2646/2027), і надано відповідь.
		14.        02 вересня 2021 року за вхідним № 7953 у Єдиній системі обліку і контролю запитів на інформацію ВРУ зареєстровано запит ОСОБА_1 , що надійшов шляхом заповнення електронної форми на офіційному вебпорталі, з проханням надати інформацію про чинні норми законодавства України, відповідно до яких митні органи віднесено до правоохоронних органів.
		15.        На зазначений запит ОСОБА_1 Інформаційне управління Апарату ВРУ листом від 03 вересня 2021 року № 18/07-1409 повідомило позивача про те, що вичерпну інформацію з порушеного ним питання було надано у відповідь на попереднє звернення аналогічного змісту (від 15 серпня 2021 року).
		16.         ОСОБА_1 уважає, що ненадання ВРУ відповіді по суті на його запит від 02 вересня 2021 року про доступ до публічної інформації у розумінні частини другої статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI) є протиправною відмовою, а лист-рішення суб`єкта владних повноважень від 03 вересня 2021 року № 18/07-1409 є підтвердженням такої протиправної відмови.
		Оцінка суду першої інстанції
		17.        Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, виходив з того, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом. Отримувати та/або створювати такий продукт може виключно суб`єкт владних повноважень у процесі здійснення ним своїх владних управлінських функцій. У подальшому володіти цим продуктом може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.
		18.        Водночас суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 фактично звернувся із запитом, надання відповіді на який потребує проведення додаткового змістовного аналізу правових норм, а саме надання роз`яснення законодавства, тобто створення нової інформації на цей запит. Відтак звернення позивача за своєю суттю не є запитом на інформацію у розмінні Закону № 2939-VI, оскільки не передбачає надання уже відображеної та задокументованої інформації будь-якими засобами.
		19.        Крім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зауважив, що в матеріалах справи наявне звернення ОСОБА_1 від 25 серпня 2021 року, адресоване ВРУ, яке є аналогічним запиту позивача від 02 вересня 2021 року, із проханням надати інформацію про чинні норми законодавства України, відповідно до яких митні органи віднесено до правоохоронних органів. Відтак на підставі частини другої статті 8 Закону № 393/96-ВР та підпункту 1 пункту 183 Глави 2 Положення про порядок роботи з документами у Верховній Раді України, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 08 лютого 2021 року № 19 (далі - Розпорядження № 19) суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач обґрунтовано відмовив у розгляді звернення позивача від 02 вересня 2021 року як повторного.
		20.        При цьому Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду врахував, що на порушені у зверненнях питання позивач отримав відповіді від належних органів.
		Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вимог
		21.        В апеляційній скарзі на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року скаржник наполягає на його скасуванні у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та порушенням статті 242 КАС України.
		22.        Скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково вказав про те, що його запити до ВРУ від 15 серпня та 02 вересня 2021 року є аналогічними, що стало підставою для необґрунтованого визнання правомірною відмови ВРУ у відповіді на запит по суті.
		23.         ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції помилково вказав про те, що його запити до ВРУ від 15 серпня та 02 вересня 2021 року є аналогічними, позаяк, на його думку, зазначені запити є відмінними, однак суд першої інстанції надавав оцінку виключно запиту від 15 серпня 2021 року, формально вказавши на його аналогічність запиту від 02 вересня 2021 року, а тому залишив поза увагою, що листом від 03 вересня 2021 року відповідач протиправно відмовив у розгляді запиту по суті.
		24.        Також, на переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідь на його запит вимагає роз`яснення законодавства, оскільки у зверненні від 02 вересня 2021 року він запитував інформацію про вже існуючі норми чинного законодавства, що передбачає виключно їх копіювання, дослівне значення, а не їх роз`яснення чи тлумачення.
		Позиція ВРУ щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 .
		25.         ВРУ не погоджується з вимогами апеляційної скарги та вважає, що рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року прийнято відповідно до норм матеріального права та з дотриманням вимог процесуального права, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		26.        Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 фактично звернувся із запитом 02 вересня 2021 року, надання відповіді на який потребує проведення додаткового змістовного аналізу правових норм, а саме надання роз`яснення законодавства, тобто створення нової інформації на цей запит. Тому, на  думку відповідача, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що за своєю суттю звернення ОСОБА_1 не є запитом на інформацію у розумінні Закону № 2939-VІ, оскільки не передбачає надання уже відображеної та задокументованої інформації будь-якими засобами.
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		Релевантні джерела права
		27.        Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		28.        Згідно з частиною другою статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		29.        Згідно з частиною першою статті 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
		30.        Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон № 2939-VI, відповідно до статті 2 якого метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
		За змістом статті 5 зазначеного Закону доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
		31.        Сфера дії цього Закону не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом (частина друга статті 2 Закону № 2939-VI).
		32.        Згідно з вимогами статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		33.        Відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
		34.        За частиною першою статті 20 Закону № 2939-VI та постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 583 «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади» запитувач інформації має право на отримання запитуваної інформації, якою володіє розпорядник інформації, у спосіб, обраний запитувачем, протягом п`яти робочих днів з дня надходження запиту.
		35.        Згідно з частиною третьою 3 статті 22 Закону № 2939-VI  розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
		36.        Частинами першою, другою статті 19 Закону № 2939-VI закріплено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		37.        Відповідно до частини п`ятою  статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
		38.        Законодавство про звернення громадян включає Закон № 393/96-ВР та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
		39.        За змістом положень статей 75 та 76 Конституції України ВРУ є єдиним органом законодавчої влади в Україні, конституційний склад якої складають чотириста п`ятдесят народних депутатів України.
		40.        Законодавча влада безпосередньо пов`язана з головною функцією парламенту - законотворчістю. Цю функцію не може здійснювати жоден інший державний орган. Рішення парламенту ухвалюються спільною діяльністю народних депутатів України.
		41.        За змістом положень статті 88 Конституції України ВРУ, зокрема, обирає зі свого складу Голову ВРУ, який, з-поміж іншого, організовує роботу апарату ВРУ та здійснює повноваження, передбачені Конституцією України, у порядку, встановленому законом про регламент ВРУ.
		42.        Повноваження Голови ВРУ також визначені статтею  78 Регламенту Верховної Ради України (далі - Регламент), затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України». Так, Голова ВРУ на виконання повноважень, визначених Конституцією України, серед інших питань, зокрема, організовує роботу Апарату ВРУ та здійснює контроль за його діяльністю.
		43.        Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 3 Регламенту (частину п`яту статті 3 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1170-VIІІ від 27 березня 2014 року) ВРУ надає інформацію за запитами відповідно до Закону № 2939-VI . Розгляд та надання відповіді на запити на інформацію забезпечуються Апаратом ВРУ.
		44.        Відповідно до пункту 217 Розпорядження № 19, електронна форма запиту на отримання публічної інформації на офіційному вебпорталі ВРУ призначена виключно для подання запитів на інформацію.
		45.        Якщо лист, надісланий на єдину електронну адресу запитів на інформацію Апарату infzapyt@rada.gov.ua, за змістом не є запитом на інформацію, він не підлягає реєстрації та розгляду (пункт 218 Розпорядження № 19).
		Оцінка спірних правовідносин та висновків суду, рішення якого переглядається
		46.        Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі й у відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
		47.        Як слідує з матеріалів справи, скаржник на підставі листа Інформаційного управління ВРУ від 03 вересня 2021 року вважає порушеним своє право на отримання публічної інформації.
		48.        У контексті обставин цієї справи Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що необхідною передумовою для вирішення спірних правовідносин є диференціація звернень, поданих у порядку Закону № 393/96-ВР та Закону № 2939-VI .
		49.        Закон № 393/96-ВР передбачає, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
		50.        Закон № 2939-VI  визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
		51.        Під публічною інформацією мається на увазі відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Особливістю цього Закону є те, що він не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
		52.        Варто підкреслити, що право на звернення та право на доступ до публічної інформації тісно пов`язані між собою. Право на звернення - це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (стаття 3 Закону № 393/96-ВР) до суб`єктів владних повноважень, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації.
		53.        Як запит на інформацію розуміють прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (стаття 19 Закону № 2939-VI ). Тобто мова йде про раніше створену інформацію, якою володіє розпорядник. Для відповіді на інформаційний запит розпорядник інформації не повинен створювати нову інформацію, готувати аналітику, надавати роз`яснення тощо.
		54.        Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).
		До того ж Закон № 2939-VI не поширюється на відносини у сфері звернень громадян щодо надання юридичної консультації, проведення аналізу правових норм стосовно конкретних обставин, повідомлених запитувачем інформації, тощо, оскільки такі відносини регулюються спеціальним законом - Законом України «Про безоплатну правову допомогу».
		55.        Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях (тобто відповідала критеріям «відображеності та задокументованості») і знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
		56.        З аналізу змісту запиту ОСОБА_1 , поданого ним 02 вересня 2021 року, слідує, що скаржник просить надати інформацію, яка не є (і не повинна бути відповідно до чинного законодавства) відображена чи задокументована будь-якими засобами інформації, а потребує створення нової, зокрема, шляхом здійснення аналітичної роботи.
		57.        Відтак Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звернення скаржника за своєю суттю не є запитом на інформацію в розумінні Закону № 2939-VI, оскільки не передбачає надання уже відображеної та задокументованої інформації будь-якими засобами.
		58.        Як слідує з матеріалів справи, різниця між зверненнями, передбаченими Законом № 393/96-ВР та Законом № 2939-VI, та алгоритм дій скаржника для отримання запитуваної інформації відображені у відповіді Інформаційного управління Апарату ВРУ від 16 серпня 2021 року.
		59.        При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що запит ОСОБА_1 на доступ до, як він вважає, публічної інформації від 02 вересня 2021 року містить аналогічне питання, яке, серед інших, було зазначене ним у запиті від 15 серпня 2021 року.
		60.        З урахуванням зазначеного посилання у листі Інформаційного управління Апарату ВРУ на те, що вичерпну інформацію з порушеного ОСОБА_1 питання було надано у відповідь на попереднє, аналогічне у відповідній частині, звернення від 15 серпня 2021 року, не може свідчити про порушення права скаржника на доступ до публічної інформації.
		61.        Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу скаржника на те, що розгляд його запиту по суті не передбачений в межах Закону № 2939-VI, оскільки запитувана інформація не містить ознак публічної, зокрема такої, що створена і відображена на будь-яких інформаційних носіях.
		62.        Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року ухвалено з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, а відтак відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
		Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
		63.         Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		64.        Згідно із частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		65.         Отже, оскільки суд першої інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		66.        Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		67.        Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 241-243, 266, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року залишити без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                                     Т. О. Анцупова
		Судді:                        В. В. Британчук                                                      Г. Р. Крет
		                                    Ю. Л. Власов                                                          Л. М. Лобойко
		                                    І. В. Григор`єва                                                      К. М. Пільков
		                                    М. І. Гриців                                                             В. В. Пророк
		Д. А. Гудима                                                          Л. І. Рогач
		                                    Ж. М. Єленіна                                                        О. М. Ситнік
		                                    І. В. Желєзний                                                        В. М. Сімоненко
		                                    О. С. Золотніков                                                    І. В. Ткач
		                                    Л. Й. Катеринчук                                                  С. П. Штелик
		                                    В. С. Князєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...