Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/34072/21-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2022.
Дата набрання законної сили: 07.02.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		07 лютого2022 року                                                                                              м. Київ
		Унікальний номер справи № 757/34072/21-ц   
		Апеляційне провадження 22-ц/824/2214/2022
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		судді - доповідача: Махлай Л.Д., 
		суддів: Немировської О.В., Ящук Т.І. 
		при секретарі: Гойденко Д.В.
		сторони          
		позивач                       ОСОБА_1 
		відповідачі                Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське                                                бюро кредитних історій»
		 
		                                   Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»
		 
		                                   Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт                                                  Капітал» 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від                                   22 листопада 2021 року, ухвалене під головуванням судді Бусик О.Л., у справі за позовом  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про захист прав споживачів,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		             у червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до                                  ТОВ «Українське бюро кредитних історій», АТ КБ «Приватбанк», ТОВ «Вердикт Капітал», у якому просив визнати його зобов`язання перед АТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором № НОМЕР_1 від 10.12.2013  на суму 2 545,25 грн із поточною заборгованістю в розмірі 3 974,45 грн та поточною простроченою заборгованістю в розмірі 2 545,25 грн припиненими; визнати зобов`язання перед ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором № 001-04066-161213 від 16.12.2013 на суму 15 109,06 грн із загальною поточною заборгованістю 25 813,63 грн припиненими; визнати інформацію надану АТ КБ «Приватбанк» для формулювання кредитної історії позивача за кредитним договором № НОМЕР_1 від 10.12.2013 недостовірною; зобов`язати ТОВ «Українське бюро кредитних історій» видалити зі своєї бази кредитних історій інформацію про заборгованість позивача за кредитними договорами № НОМЕР_1 від 10.12.2013 та № 001-04066-161213 від 16.12.2013; зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» звернутися до осіб, які адмініструють бази кредитних історій та розповсюджують інформацію про заборгованість позивача по кредитним договорам № НОМЕР_1 від 10.12.2013 та № 001-04066-161213 від 16.12.2013 з приводу вилучення недостовірної інформації про ці договори; стягнути з ТОВ «Українське бюро кредитних історій», АТ КБ «Приватбанк» та    ТОВ «Вердикт Капітал» у рахунок відшкодування моральної шкоди з кожного по 29 788 ,08 грн.
		            В обґрунтування позову зазначав, що на початку 2021 року він звернувся до декількох банків за отриманням кредиту, однак йому було відмовлено з тих підстав, що ТОВ «Українське бюро кредитних історій» внесло до його кредитної історії недостовірну інформацію про несплачені кредити                                            АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Вердикт Капітал».
		            Зазначена на сайті ТОВ «Українське бюро кредитних історій» інформація про його заборгованість не відповідає дійсності, оскільки у зв`язку із закінченням усіх строків, що мають суттєве значення, зокрема строку дії банківської картки                    АТ КБ «Приватбанк», якою він користувався у 2011 році.
		            Він звернувся до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» із вимогою витребувати у АТ КБ «Приватбанк» підтвердження укладення зазначених договорів, оскільки такі договори  у нього відсутні,  або вилучити недостовірну інформацію, однак ТОВ «Українське бюро кредитних історій» спірні договори не надав, при цьому зазначив, що АТ КБ «Приватбанк» не підтвердив відсутність заборгованості.
		            Неправомірними діями відповідачів йому завдано моральних страждань, що є підставою для стягнення з них моральної шкоди.
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2021 у задоволені позову відмовлено
		Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, судом першої інстанції не враховано, що він користувався дебетовою, а не кредитною карткою Приватбанку та кредитний договір не укладав. Відповідачі не надали доказів про наявність  у нього заборгованості, а договір про відступлення права вимоги не є кредитним договором. Оскільки він заперечує укладення кредитних договорів, то саме відповідачі мали довести наявність таких договорів та заборгованості по ним.
		Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
		У судовому засіданні представник АТ КБ «Приватбанк» Каракоця О.Р. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін посилаючись на його законність та обґрунтованість.
		Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
		Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		            Судом першої інстанції встановлено, що згідно з договором про відступлення права вимоги від 03.11.2020  та зміну кредитора                                                  № 03/11-02-Д, укладених міжТОВ «ФК «Женева» та ТОВ «Вердикт Капітал» до останнього перейшло право вимоги в тому числі за кредитним договором                                     №  001-04066-161213, що зазначено в додатку №1 до договору. До                                           ТОВ «ФК «Женева» право грошової вимоги перейшло відповідно від АТ «Дельта Банк».
		            Згідно з випискою з рахунку ОСОБА_1 від 28.09.2021 за кредитним договором, укладеним з АТ КБ «Приватбанк»  10.12.2013 залишок по рахунку з урахуванням кредитного ліміту становить 3 974,45 грн.
		            Згідно з інформацією, розміщеною на сайті ТОВ «Українське бюро кредитних історій» www.ubki.ua за інформацією ТОВ «Вердикт Капітал» у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитною карткою від 16.12.2013 у сумі 25 813,63 грн, та за інформацією АТ КБ «Приватбанк» за кредитною карткою від 10.12.2013 у ОСОБА_1 наявна заборгованість у сумі 3 974,45 грн.
		            26.04.2021 ОСОБА_1 направив лист до ТОВ «Українське бюро кредитних історій», у якому зазначив, що він не згоден з інформацією по кредитам та вони є шахрайськими.
		            06.05.2021 ТОВ «Українське бюро кредитних історій» надало позивачу відповідь, вказавши, що АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Вердикт Капітал» не підтвердили відсутності заборгованості, тому підстави для вилучення інформації по кредитам відсутні.
		            Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що  позивач не надав доказів про виконання ним кредитних зобов`язань перед                            АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Вердикт Капітал» в повному обсязі, а закінчення строку дії кредитної картки, як підстава припинення зобов`язання, чинним законодавством не передбачено. Позивачем також не надано доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди, не доведено наявність такої шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вину останнього в її заподіянні.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним;                             3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
		Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язанняприпиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Інші підстави припинення зобов`язання передбачені ст. 599 - 609 ЦК України.
		Позивач просив визнати зобов`язання за кредитними договорами припиненими, та як на підставу для задоволення таких вимог посилався на те, що дійсно був споживачем фінансових послуг АТ КБ «Приватбанк», проте строк дії банківських карт закінчилися.
		Суд першої інстанції керуючись вимогами вищезазначених норм дійшов правильних висновків про те, що законом не передбачено припинення зобов`язання у зв`язку із закінченням строку дії банківської карти або з тих підстав, що у сторони договору не збереглися кредитні договори, по яким такі зобов`язання виникли.
		Інших підстав для визнання зобов`язання за кредитними договорами припиненими позивач не зазначав.
		Позивач у позовній заяві не заперечує факту укладення кредитних договорів та користування кредитними коштами. 
		У такому випадку для доведення своїх вимог позивач мав надати кредитні договори та фінансові документи, які підтверджують сплату заборгованості за цими договорами, проте таких доказів не надано. Крім того, позивач і не посилається на ті обставини, що ним виконані умови договору щодо повернення кредитних коштів.
		Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував, що ОСОБА_1 користувався дебетовою карткою колегія суддів не може визнати обґрунтованими, оскільки у позовній заяві позивач про такі обставини не вказував. Більш того, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не оспорює факт наявності заборгованості, проте вважає, що оскільки закінчилися строки дії банківських карт, то припинилися і його зобов`язання по поверненню заборгованості.
		Відповідно до ч. 1- 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Звертаючись з даним позовом саме позивач мав надати докази виконання ним зобов`язань за кредитними договорами, укладеними з АТ КБ «Приватбанк», проте таких доказів не надав.
		            Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. 
		Вказуючи на відсутність у нього договорів, зобов`язання за якими він просить визнати припиненими, позивач не ставив перед судом питання про витребування таких договорів у відповідачів, а також не ставив питання про витребування фінансових документів про надання кредиту, погашення кредиту тощо.
		Також у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з питання отримання такої інформації.
		Представник АТ КБ «Приватбанк» зазначив, що позивач до них з питання отримання такої інформації не звертався.
		У зверненні до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» позивач вказав, що вважає кредит шахрайським та не згоден із інформацією по кредиту. У даному зверненні позивач не вказує, що не укладав кредитні договори, а також не вказує, що не отримував кредит.
		Будь - яких доказів на підтвердження того, що позивач не отримував кредитні кошти не надано. Більш того, у позовній заяві позивач не заперечує факту укладення кредитних договорів та користування кредитними коштами, а лише вказує, що у нього не збереглися ці договори. Позивач також не ставив питання про визнання кредитних договорів недійсними, у разі, якщо вони ним не укладалися, або він не згоден з умовами договору тощо.
		Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не укладав кредитні договори, а тому не може надати докази їх виконання суперечать обставинам, викладеним у позовній заяві.
		Відтак суд першої інстанції дійшов правильних висновків про недоведеність позовних вимог про те, що зобов`язання за кредитними договорами є припиненими.
		Інші вимоги про видалення інформації про заборгованість з бази даних кредитних історій та відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про визнання зобов`язань за кредитними договорами припиненими, а тому суд дійшов правильних висновків про те, що такі вимоги також не підлягають задоволенню.
		За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
		Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		апеляційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 рокузалишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, визначених у ст. 389 ЦПК України. 
		 
		Повний текст постанови складено 08.02.2022.
		 
		 
		Головуючий                                                                         Л. Д. Махлай
		 
		 
		 Судді                                                                                    О. В. Немировська
		 
		 
		                                                                                                          Т. І. Ящук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...