Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/11797/21 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2022.
Дата набрання законної сили: 07.02.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		Апеляційне провадження:                                                        Доповідач - Ратнікова В.М.
		33/824/44/2022             
		                                      
		                                       П О С Т А Н О В А
		 
		                            І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
		 
		м. Київ                                                                                          Справа № 755/11797/21
		07 лютого 2022 року  Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Ратнікової В.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 Шнайдера Сергія Володимировича на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2021 року   в справі про  адміністративне правопорушення  за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2021 року   визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
		Стягнуто з   ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 454,00 гривні.
		Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 10 листопада 2021 року захисник  ОСОБА_1 Шнайдер Сергій Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2021 року  та закрити провадження у справі.
		Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена  судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Вказує на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення було вказано не вірну адреса ОСОБА_1 .
		Посилається на те, що  матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Logan»державний номерний знак  НОМЕР_1 , по вул. Вершигори, 9 в м.Києві. Вказапний  автомобіль стояв у дворі та не належить ОСОБА_1 .
		Звертає увагу, що ОСОБА_1 не керував та не міг керувати автомобілем, так як він не має посвідчення водія.
		Крім того, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом «Renault Logan» державний номерний знак  НОМЕР_1 , що додатково підтверджує ту обставину, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
		Також в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження.
		Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_1 Шнайдера Сергія Володимировича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2021 року, суд виходить із наступного.
		За положенням ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
		Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
		Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
		В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.
		Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження захисник ОСОБА_1 Шнайдер Сергій Володимирович зазначив, що ОСОБА_1 не отримував ні повісток про розгляд справи, ні копії постанови, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення вказана невірна адреса місця його проживання. Про оскаржувану постанову   ОСОБА_1 дізнався лише 03 листопада 2021 року після винесення постанови державного виконавця про арешт коштів боржника.
		З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції направлялись  ОСОБА_1 повістки про виклик до суду на  28.07.2021 року на 12-00 годину та на  05.08.2021 року на  10-30 годину за  зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою :  АДРЕСА_2 . Проте, докази отримання   ОСОБА_1   вказаних судових повісток в матеріалах справи відсутні.
		Також в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2021 року. З огляду на зазначене, на думку суду, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними та поновити  захиснику  ОСОБА_1 Шнайдеру Сергію Володимировичу   строк  на апеляційне оскарження постанови  Дніпровського районного суду м.Києва від  05 серпня 2021 року.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, свідка,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  підлягає   задоволенню з наступних підстав.
		Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, суд першої інстанції посилався на доведеність  вини ОСОБА_1   наявними у справі належними та допустимими доказами.
		Суд апеляційної інстанціїнепогоджується з таким висновкомми суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
		Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:
		- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
		- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
		Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Отже, з системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.
		За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
		Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1,  Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року за №1452/735.
		Згідно з п.п.8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
		Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ №223407, складеного інспектором роти №2, батальйону № 2, полку №3 ОПБУПП у м. Києві ДПП капралом Саламахою Тарасом Валерійовичем,  05 червня 2021 року, о 05 год. 55 хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Вершигори 9 з ознаками алкогольного сп`яніння а саме: різким запахом алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		В матеріалах справи наявний рапорт поліцейського роти №3, батальйону № 3, полку № 2 УПП в м. Київ ДПП рядового поліції Боголей Дениса з якого вбачається, що під час патрулювання по вул. Вершигори  в м.Києві  о 05 год. 55 хв. 05 червня 2021 року було виявлено автомобіль «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався з пробитим колесом. Після зупинки вказаного автомобіля  у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Водію було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», від чого водій категорично відмовився та мотивував це тим, що вживав алкогольні напої та не бачить сенсу витрачати свій час. 
		Того ж для відносно ОСОБА_1   поліцейським роти № 2, батальйону № 2, полку №3 ОПБУПП у м. Києві ДПП капралом Саламахою Тарасом Валерійовичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18№715695 з якої вбачається, що ОСОБА_1 05 червня 2021 року керував транспортним засобом «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто, не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив ПДР 2.1 а.
		З долученого  до  протоколу про адміністративне правопорушення та дослідженого судом відеозапису  з бодікамери поліцейського БК АА 00976  вбачається, що   ОСОБА_1    відмовився  пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці  зупинки за допомогою приладу Драгер та зазначив, що лише на декілька хвилин сів на місце водія в автомобіль.
		В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначив, що на момент приїзду екіпажу поліції він перебував в автомобілі «Renault Logan» на  сидінніводія, проте прав керування транспортним засобом він не має та  не керував вказаним транспортним засобом.
		У відповідь на запит Київського апеляційного суду Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві) 06 січня 2022 року направив  лист в якому зазначив, що відповідно до облікових даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів (НАІС МВС) посвідчення водія на ім`я громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сервісними центрами МВС (реєстраційно- екзаменаційними підрозділами) міста Києва не видавалось. Інформація щодо видачі посвідчення водія на ім`я громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сервісними центрами МВС інших регіонів України в базі даних відсутня. 
		У відповідь на запит Київського апеляційного суду, Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві 31 січня 2022 року зазначив, що інформація, яка зафіксована із використанням портативних відео реєстраторів працівниками поліції, є інформацією з обмеженим терміном зберігання й  не може  перевищувати 30 діб з моменту фіксування події на відповідний прилад. Оскільки з моменту подій пройшов визначений термін, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції немає можливості забезпечити виконання запиту Київського апеляційного суду в частині надання відеозаписів з портативних відео реєстраторів.
		Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Приписами ст.252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Згідно пункту 2 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
		Відповідно до вимог ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
		У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
		Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним.
		Відповідно до п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
		Згідно пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
		Допитаний у судовому засіданні у якості свідка  ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 є його другом. Зазначив, що точно не пам`ятає, але чи на кінці весни чи на початку літа він, ОСОБА_1 та брат свідка ОСОБА_2  у дворі будинку по вул. Вершигори, 9 в м.Києві  після роботи  сиділи  у автомобілі «Renault» універсал, білого кольору та розпивали спиртні напої. Кому належить цей автомобіль  він не знає, проте зазначив, що на ньому надає послуги з пасажирських перевезень його брат- ОСОБА_3 . Вказав,  що він сидів на задньому сидінні автомобіля, його брат ОСОБА_2 - на передньому  пасажирському сидінні, а ОСОБА_1 сидів на місці водія, автомобілем ОСОБА_1 не керував, він не вміє  цього робити і не має посвідчення водія. 
		З долученого до адміністративного матеріалу відеозапису з нагрудної камери працівника поліції БК АА 00976 вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував вживання алкогольних напоїв, проте зазначив, що лише на декілька хвилин сів в автомобіль на місце водія.
		В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначав, що не керував транспортним засобом та взагалі не має посвідчення водія, так як ніколи його не отримував.
		В судове засідання викликався для надання пояснень працівник патрульної поліції, який складав адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , однак  він двічі у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.
		Крім того, адміністративний матеріал не містить жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , автомобілем «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_1 .
		З дослідженого  в судовому засіданні  відеозапису з боді камери поліцейського АА-00976 вбачається, що на вказаному відеозаписі відсутній  запис  руху автомобіля «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_1   взагалі та під керуванням ОСОБА_1 , зокрема. Не містить  вказаний  доказ і запису зупинки  працівниками поліції вказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .  
		Відповідно до вимог ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		За вищезазначених обставин, відповідно до вимог чинного законодавства України усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
		Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про не доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.
		Згідно вимог  п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП,  провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути  розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю  події  і складу  адміністративного правопорушення.
		Керуючись   п. ч.1 ст. 247 , ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Поновити захиснику ОСОБА_1 Шнайдеру Сергію Володимировичу процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2021 року.
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 Шнайдера Сергія Володимировича задовольнити.
		Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2021 року  скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
		Постанова   апеляційного суду  набирає законної сили  негайно після її  винесення, є остаточною  й оскарженню не підлягає.  
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...