Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-7080/11 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано судом: 14.02.2022. Зареєстровано: 14.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2022.
Дата набрання законної сили: 23.02.2022
Номер судового провадження: 6/569/135/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 2-7080/11
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		07 лютого 2022 року 
		Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді Панас О.В. розглянувши в м.Рівне подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Мічуди Є.В. про примусове проникнення до житла, -
		     встановив:                                          На розгляддо Рівненськогоміського судунадійшло подання  старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Мічуди Є.В. про примусове проникнення до житла.
		Просить постановити ухвалу про примусове проникнення до домоволодіння за адресою -    АДРЕСА_1 , де зареєстрований боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .                                    Сторони всудове не викликалися відповіднодо ч.4ст.439 ЦПКУкраїни.             Дослідивши письмові матеріали та оцінивши їх у сукупності, суд прийшов до наступних висновків.                                                     З подання та оглянутих копій матеріалів виконавчого провадження № 30802296 встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває виконавче провадження № 30802296 з виконання виконавчого листа № 2-7080 виданого Рівненським міським судом Рівненської області 22.12.2011 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/2 частки всіх видів його заробітку (доходу) але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду - 11.11.2011 року до досягнення дітьми повноліття.        23.01.2012 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.    Згідно розрахунку заборгованості від 26.01.2022 заборгованість по аліментах станом на 31.12.2021 становить 286643,41 грн.                                        Встановлено, що у відповідності до вимог частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про накладення штрафу: від 05.06.2019 на суму 99138,50 грн.; від 13.01.2022 на суму 9870,16 грн.; від 13.01.2022 на суму 9840,53 грн.Загальний розмір боргу на користь стягувача, з урахуванням винесених постанов про накладення штрафу, становить 405492,60 грн.        Згідно відповідей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС від 25.10.2019, 29.12.2021 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .                                            Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно майна, домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності ОСОБА_7 .                            З оглянутого судом акту державного виконавця від 22.12.2021 складеного за участі понятих: ОСОБА_8 , що мешкає: АДРЕСА_2 та ОСОБА_9 , що мешкає: АДРЕСА_3 , вбачається, що за адресою реєстрації місця проживання, боржника не виявлено, потрапити у домоволодіння для перевірки майнового стану боржника не вдалося.    Окрім того, з даного акту вбачається, що державним виконавцем встановлено, що у будинку АДРЕСА_1 проживають дві особи, яким нічого не відомо про ОСОБА_1 , які боржника у зазначеному домоволодінняі не бачили.                                05.01.2022 року на адресу реєстрації боржника направлено вимогу про надання доступу до житла з метою проведення опису майна, належного боржнику, з метою його реалізації та погашення заборгованості по аліментах. Зазначену вимогу направлено рекомендованим листом, трек-номер 3302810371428. Проте боржник не отримав вимогу державного виконавця, що підтверджується інформацією з сайту ПАТ «Укрпошта» за відстеженням по трек-номеру.                     Актом державного виконавця від 17.01.2022 встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 на призначені дату і час боржник не з`явився. На стукіт у ворота ніхто не відчинив. Таким чином, потрапити в будинок з метою опису та арешту майна боржника усередині домоволодіння не вдалося.                                                    Встановлено також, що декларацію про майновий стан та доходи боржником ОСОБА_1 не подано, що не дозволяє достеменно встановити наявність чи відсутність у боржника майна та зумовлює необхідність проведення перевірки майнового стану боржника за місцем його проживання.    Окрім того, у ході виконання рішення суду згідно інформації, наданої на запити ДПС, Пенсійного фонду, Регіонального сервісного центру МВС у Рівненській області виконавцем встановлено наступне: Згідно відповідей Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників, юридичну особу або фізичну особу - підприємця знято з обліку у контролюючих органах.    Згідно відповідей Державної фіскальної служби України щодо отримання доходів інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня.                                        Згідно відповідейПенсійного фондуУкраїни проосіб-боржників,які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, інформацію не знайдено.            Згідно відповідей Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії інформацію не знайдено.                                            Згідно відповіді МВС відомостей про зареєстровані транспортні засоби за боржником ОСОБА_1 немає.                                Відповідно доінформації зДержавного реєструречових правна нерухомемайно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - майна, належного боржнику, не виявлено.                    Станом на 02.02.2022 р. боржником заборгованість по аліментах не сплачено, а також не сплачено штрафи на користь стягувача.                                    Відповідно до п.13 ч.3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.                    Згідност.439 ЦПК Українипитання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.                                Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 17 лютого 2021 року по справі № 761/37339/19(провадження № 61-4115св20) зазначив, що: «вирішення питання про примусове проникнення до житла віднесено до компетенції суду. Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів. Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.»                        З наданих державним виконавцем доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання судового рішення вбачається, що державним виконавцем здійснювались виходи за зареєстрованим місцем проживання боржника, направлялись запити щодо встановлення доходів боржника, направлялись виклики. Проте, будь-яких належних та достовірних доказів щодо отримання боржником поштової кореспонденції направленої державним виконавцем, доказів постійного місця проживання чи перебування за місцем реєстрації та наявності за даною адресою майна, належного на праві власності боржнику, державним виконавцем не здобуто та не надано суду. Будинковолодіння належить на праві власності ОСОБА_7 .                                    Навпроти, державним виконавцем встановлено, що за місцем реєстрації боржник не проживає, не являється власником нерухомого майна, та відсутній за місцем проживання. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.                Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.                        Статтею 311 ЦК передбачено право на недоторканність житла. У частинах 1, 2 ст. 311 ЦК зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.                                                        Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.    Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.                                            Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.                                                        Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.                        Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага. Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).            Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення. А як встановлено судом боржник не проживає у даному будинку.                                                  Аналіз положень Закону України Про виконавче провадження та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.                    Судом за наявними в матеріалах доказами встановлено, що боржник не був належним чином повідомлений про необхідність бути присутнім та надати доступ до приміщення з метою перевірки його майнового стану та здійснення виконавчих дій, які мали відбутися 17.01.2022р..                Виходячи із вищевикладеного, доводи державного виконавця є необґрунтованими, а саме для задоволення подання про примусове входження до житла, державний виконавець мав би надати докази умисного ухилення боржника від виконання рішення суду та вимог державного виконавця, а також необхідності проникнення до житла.                                        Обов`язок сплачувати аліменти виникає у матері, батька, інших членів сім`ї та родичів з обов`язку утримувати дитину, у повнолітніх дочки, сина інших повнолітніх членів сім`ї та родичів з обов`язків утримувати батьків та інших родичів. Закон наділив державних виконавців усіма необхідними повноваженнями, які спрямовані на примусове стягнення грошових коштів. Зокрема, державний виконавець зобов`язаний викликати платника аліментів й оголосити про наявність виконавчого документа, який є підставою для утримання частини його доходу, запропонувати добровільно перераховувати кошти. Якщо місце знаходження платника не встановлено, невідомі місце його роботи та проживання  виконати судове рішення неможливо. Відповідно, існують підстави для оголошення платника аліментів у розшук, відповідно до ст. 438 ЦПК України. Зі змісту подання , та долучених доказів вбачається, що державному виконавцю не відоме місце знаходження платника аліментів.                                                     Проаналізувавши в сукупності подане до суду клопотання, письмові докази, положення ЦПК, суд вважає, що таке клопотання подане передчасно, та не містить достатніх доказів на підтвердження наявності майна боржника у будинку, перешкодження боржником у входженні у будинок, який не належить йому на праві власності , та відсутність достатніх доказів підтверджуючих постійне місце проживання та перебування на день проведення виконавчих дій в даному будинку боржника..        Відтак подання до задоволення не підлягає.                                 На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 439, 260,261,353,354,355 ЦПК України, суд,-           у х в а л и в:                            Старшому державному виконавцю відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Мічуді Є.В. відмовити у задоволенні подання про примусове проникнення до житла.                            Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.                    Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд протягом п"ятнадцяти днів.                            Учасник справи,якому повнаухвала небула врученау деньїї проголошенняабо складання,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,на ухвалусуду -якщо апеляційнаскарга поданапротягом п`ятнадцятиднів здня врученняйому відповідноїухвали суду.                                                                         Суддя О.В.Панас

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...