Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/4071/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2022. Зареєстровано: 15.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2022.
Дата набрання законної сили: 28.01.2022
Номер судового провадження: A/855/22869/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4071/21                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Файчак В.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  28 січня 2022 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		 
		судді-доповідача                               Аліменка В.О., 
		суддів                                                   Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві   про визнання дій протиправними та забов`язання вчинити певні дії
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного сервісного центру МВС (ГСЦ МВС), в якому просила суд:
		- визнати дії Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у м. Києві щодо припинення складення нею практичної частини іспиту із занесенням відмітки "не склав" у екзаменаційний листок позивачки протиправними;
		- зобов`язати Головний сервісний центр МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у м. Києві (ЄДРПОУ: 40109173) повторно розглянути заяву (результати) позивачки.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.12.2020 ОСОБА_1 було призначено практичну частину іспиту, на яку вона вчасно прибула та приступила до виконання. Під час здачі практичної частини іспиту нею було допущено три помилки, внаслідок чого інструктор припинив іспит та повідомив про його завершення по причині допущення трьох помилок. Позивач вважає протиправними дії посадової особи відповідача, оскільки за умовами Додатку 2 до Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої наказом МВС України від 07 грудня 2009 року №515 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від22 травня 2020 року № 408), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 січня 2010 року за № 74/17369, для одержання позитивної оцінки особи, що екзаменуються, не повинні допустити більше трьох помилок.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року позов задоволено.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
		Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1  ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
		Відповідно до ч. 1  ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було допущено до складання теоретичної частини іспиту для отримання нею посвідчення про право керування транспортними засобами, який 05.12.2020 вона успішно склала. 
		Однак, під час здачі ОСОБА_1 практичної частини іспиту, призначеного на 24.12.2020, нею було допущено три помилки, що стало підставою для припинення інспектором даного іспиту, із занесенням відмітки "не склав" у екзаменаційний лист позивача за № 281516224.
		Не погоджуючись з цим, 24.12.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила зарахувати її результат та видати відповідне посвідчення про право керування транспортними засобами. У своїй заяві позивач зауважила на тому, що згідно Додатку 2 до Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої   наказом МВС України від 07 грудня 2009 року №515 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 травня 2020 року № 408), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 січня 2010 року за № 74/17369, для одержання позитивної оцінки особи, що екзаменуються, не повинні допустити більше трьох помилок.   
		За результатом розгляду заяви позивача, Головний сервісний центр МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у м. Києві надіслав лист від 13.01.2021, в якому повідомив, що в ході проведення перевірки фактів, викладених в заяві позивача, було переглянуто (досліджено) відеозапис процесу складання практичного іспиту з навичок керування транспортними засобами категорії "В" від 24.12.2020, де з`ясовано, що під час складання першого етапу практичного іспиту при виконанні вправи «розворот в обмеженому просторі в три прийоми» кандидат у водії не справився з керуванням транспортного засобу, внаслідок чого було здійснено наїзд заднім правим колесом на бордюр і сам «острівець безпеки», змусивши екзаменатора та спеціаліста закладу втрутитися в керування автомобілем для попередження аварійної ситуації та пошкодження самого авто. Пунтом 7.5 (Типові помилки) Додатку до Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої   наказом МВС України від 07 грудня 2009 року №515 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 травня 2020 року № 408), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 січня 2010 року за № 74/17369, передбачено: «не виконав вимоги ПДР, створивши ситуацію, що викликала необхідність втручання екзаменатора в управління автомобілем для запобігання дорожньо-транспортної пригоди». У зв`язку з цим, відповідач вважає, що на такий тип помилок не розповсюджуються загальні правила, внаслідок чого іспит було припинено з фіксованим результатом «не склав».
		Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази створення позивачем аварійної обстановки під час складання 24.12.2020 практичної частини іспиту, та дійшов висновку щодо протиправності дій посадової особи відповідача в частині припинення практичної частини іспиту ОСОБА_1 , із занесенням відмітки "не склав" у екзаменаційний лист позивача № 281516224.
		Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
		Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно  ст.40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища, визначає Закон України від 30 червня 1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" (з наступними змінами і доповненнями). 
		Відповідно до частини дев`ятої   статті 15 Закону України "Про дорожній рух" право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами" затверджено Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами (далі-Положення №340).
		Відповідно до п. 1 Положення №340 це Положення є обов`язковим для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.
		Пунктом 21 Положення визначено, що перед складенням іспитів працівник територіального сервісного центру МВС перевіряє відомості про особу, яка подала зазначені документи, за Єдиним державним реєстром МВС (у тому числі щодо наявності в ньому відповідного свідоцтва про закінчення особою закладу), Єдиним державним демографічним реєстром, відповідними базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають в розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві.
		Аналогічні правові положення містяться також в Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженій  наказом МВС України від 07 грудня 2009 року №515, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 22 січня 2010 року за № 74/17369.
		Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Інструкції про приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої  наказом МВС України від 07.12.2009 №515, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 січня 2010 року за № 74/17369, для допуску до складання практичного іспиту особа подає екзаменатору документ, що посвідчує особу, та екзаменаційний лист, у якому визначено справи для перевірення підготовленості особи до керування транспортним засобом та типові помилки, які можуть бути допущені. Екзаменаційний лист затверджений додатком 2 до Інструкції.
		За умовами пунктів 6-7 розділу ІІІ Інструкції про приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої  наказом МВС України від 07.12.2009 №515, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 січня 2010 року за № 74/17369, практичний іспит приймається на транспортному засобі ТСЦ МВС або закладу на вибір особи, що складає іспит. Під час проведення практичного іспиту на транспортному засобі ТСЦ МВС екзаменатор перебуває у транспортному засобі поруч з особою, що екзаменується, контролює правильність виконання вправ та фіксує помилки в екзаменаційному листі. У разі прийняття практичного іспиту на транспортному засобі закладу на сидінні, з якого здійснюється доступ до дублюючих механізмів керування гальмовою системою та трансмісією транспортного засобу, перебуває спеціаліст з навчання керуванню транспортними засобами такого закладу (далі - спеціаліст закладу). У цьому випадку екзаменатор розташовується таким чином, щоб мати можливість контролювати дії особи, що екзаменується, та спеціаліста закладу.
		Приймання практичного іспиту проводиться у два етапи:
		перший етап практичного іспиту - на майданчику для навчання з початкового керування;
		другий етап практичного іспиту - в умовах дорожнього руху на визначених ТСЦ МВС маршрутах (за винятком перевірки навичок керування транспортними засобами категорій A1, A, B1).
		Водночас, згідно з додатком 2 (пункт 11 розділу I) до Інструкції про приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої  наказом МВС України від 07.12.2009 №515, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України  22 січня 2010 року за № 74/17369, екзаменаційний лист долучається до матеріалів, які стали підставою для видачі посвідчення водія. Приймання практичного іспиту проводиться у два етапи: перший етап - на майданчику для навчання з початкового керування, другий - в умовах дорожнього руху. Для одержання позитивної оцінки особи, що екзаменуються, не повинні допустити більше трьох помилок.
		З матеріалів справи вбачається, що підставою для припинення складання іспиту ОСОБА_1 слугувало невиконання нею вимог ПДР, шляхом створення ситуації, що викликала необхідність втручання екзаменатора в управління автомобілем для запобігання дорожньо-транспортної пригоди (п. 7.5 (Типові помилки) Додатку до Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої  наказом МВС України від 07 грудня 2009 року №515  (у редакції  наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 травня 2020 року № 408), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 січня 2010 року за № 74/17369).
		Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, аварійна обстановка це ситуація, за якої інші учасники дорожнього руху були змушені різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що підтверджені фактичними даними, а саме: поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження та іншими документами.
		В свою чергу, колегія судів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь які докази створення позивачем аварійної обстановки під час складання 24.12.2020 практичної частини іспиту.
		Таким чином, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності дій посадової особи відповідача в частині припинення практичної частини іспиту, із занесенням відмітки "не склав" у екзаменаційний лист ОСОБА_1 № 281516224.
		Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
		Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
		Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
		Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2  ст. 77 КАС України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до вимог частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, колегія суддів вирішила згідно  ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,  -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві - залишити без задоволення.
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
		 
		Суддя-доповідач                                                                      В.О. Аліменко 
		 
		Судді                                                                                          Л.В. Бєлова
		 
		                                                                                                    А.Ю. Кучма

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...