Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/11782/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2022. Зареєстровано: 15.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2022.
Дата набрання законної сили: 15.03.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 560/11782/21
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		11 лютого 2022 рокум. Хмельницький
		Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Волочиської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
		1. Визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Волочиської міської ради Волочиської міської територіальної громади Хмельницької області № 119 «Про встановлення меморіальної дошки» від 10.03.2021 року.
		2. Зобов`язати Волочиську міську раду Волочиської міської територіальної громади Хмельницької області демонтувати меморіальну дошку ОСОБА_2 , встановлену в фойє будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		В обґрунтування позовних вимог вказує, що 10.03.2021 виконавчим комітетом Волочиської міської ради Волочиської міської територіальної громади Хмельницької області прийнято рішення №119 «Про встановлення меморіальної дошки». Вказаним рішенням вирішено, зокрема, виділити кошти для придбання та встановлення меморіальної дошки ОСОБА_2 . Зазначає, що вказане рішення суперечить Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», а саме пп. «г» п.4 частини першої статті 1, відповідно до якої до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено, в тому числі, зображення, пам`ятники, пам`ятні знаки, написи, присвячені особам, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), особам, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів. 
		Вважає, що встановлення меморіальної дошки ОСОБА_2 , першому секретарю Волочиського районного комітету Комуністичної партії України, - це пропаганда комуністичного режиму, що порушує права і свободи людини і громадянина, зокрема, позивача як жителя Волочиської територіальної громади.
		Ухвалою суду від 12.10.2021 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що рішення виконавчого комітету Волочиської міської ради IV засідання від 10.03.2021 №119 не містить ознак пропаганди комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів, оскільки в меморіальній дошці зроблено акцент на тому, що ця особа є героєм соціалістичної праці, яка вплинула на розвиток м. Волочиськ; відсутня форма вираження пропаганди комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, що охоплюється визначенням, яке міститься у підпункті 2 ч.1 Закону про декомунізацію; мета розміщення меморіальної дошки  вшанування пам`яті земляка, який зробив вагомий внесок у розвиток міста.
		Вважає, що відсутні факти поширення чи публічного використання символіки комуністичного режиму, як і її пропаганди, а тому Волочиською міською радою не порушено норми Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Також зазначає, що позивачем не доведено факту порушення її суб`єктивних прав та інтересів рішенням Волочиської міської ради №119 від 10.03.2021.
		Позивач подала до суду заперечення на відзив, у яких зазначає, що виготовлення і встановлення меморіальної дошки ОСОБА_2 , першому секретарю Волочиського районного комітету КПУ Хмельницької області, герою соціалістичної праці, у фойє адміністративної будівлі, в якій знаходяться Волочиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, комунальна установа «Волочиський трудовий архів», орган опіки та піклування Волочиської міської ради та інші організації, тобто у місці, яке є публічним та відвідуваним громадянами, є пропагандою символіки комуністичного тоталітарного режиму.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
		Листом від 12.01.2021 №1 рада організації ветеранів України у Волочиській, Війтовецькій та Наркевицькій ОТГ звернулась до голови Волочиської ОТГ з проханням встановлення меморіальної дошки на честь ОСОБА_2 .
		Рішенням виконавчого комітету Волочиської міської ради Волочиської територіальної громади ІV скликання від 10.03.2021 №119 «Про встановлення меморіальної дошки», керуючись статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за поданням Волочиського міського голови К.Черниченка щодо відзначення сторіччя від Дня народження та увіковічнення пам`яті Героя Соціалістичної праці ОСОБА_2 , вирішено, зокрема: 
		1. Встановити меморіальну дошку в фойє будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 
		2. Затвердити текст та вигляд меморіальної дошки згідно з додатком; 
		3. Виділити кошти для придбання та встановлення меморіальної дошки ОСОБА_2 , яка буде встановлена у фойє будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Листом Українського інституту національної пам`яті від 06.09.2021 №2268/2.2-05-21, у відповідь на лист позивача щодо пам`ятної дошки на честь Починка, повідомлено, що відповідно до пп. «г» п.4 частини першої статті 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено, в тому числі, зображення, пам`ятники, пам`ятні знаки, написи, присвячені особам, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), особам, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів. Таким чином, дошка встановлена на честь першого секретаря Волочиського райкому партії ОСОБА_2 , відповідно до вимог Закону, має бути демонтована.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		21.05.2015 набрав чинності Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 04.05.2015 №317-VIII (далі  Закон №317-VIII).
		Пункт 2 статті 1 Закону №317-VIII визначає, що пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів - це публічне заперечення, зокрема через засоби масової інформації, злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, діяльності радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, виготовлення та/або поширення, а також публічне використання продукції, що містить символіку комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
		За визначенням пп. «г» пункту 4 статті 1 Закону №317-VIII символіка комуністичного тоталітарного режиму - це символіка, що включає зображення, пам`ятники, пам`ятні знаки, написи, присвячені особам, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), особам, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів.
		Згідно частини статті 2 Закону №317-VIII комуністичний тоталітарний режим 1917-1991 років в Україні визнається злочинним і таким, що здійснював політику державного терору, яка характеризувалася численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, депортацій, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з етнічних, національних, релігійних, політичних, класових, соціальних та інших мотивів, заподіянням моральних і фізичних страждань під час застосування психіатричних заходів у політичних цілях, порушенням свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму, та у зв`язку з цим засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина.
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №317-VIII, пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам`яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом.
		Позивач оскаржує рішення виконавчого комітету Волочиської міської ради Волочиської територіальної громади ІV скликання від 10.03.2021 №119 «Про встановлення меморіальної дошки», згідно з яким вирішено встановити меморіальну дошку ОСОБА_2 в фойє будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		При цьому, позивач зазначає, що виготовлення і встановлення меморіальної дошки першому секретарю Волочиського районного комітету КПУ Хмельницької області ОСОБА_2 є пропагандою символіки комуністичного режиму, що порушує права людини і громадянина, зокрема позивача, як жителя Волочиської територіальної громади, оскільки дана меморіальна дошка встановлена у громадському місці. 
		Оцінюючи такі доводи позивача, суд зазначає наступне.
		Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Частина перша статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		Зі змісту наведених правових норм слідує, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки:
		(а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;
		(б) пов`язанний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;
		(в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;
		(г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово «її»);
		(д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.
		Вказана правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №522/3665/17.
		При цьому позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.
		Водночас, позивач не є учасником правовідносин зі встановлення меморіальної дошки в фойє будівлі Волочиської міської ради ОСОБА_2 . Позивач не згадується у рішенні виконавчого комітету Волочиської міської ради від 10.03.2021 №119, а тому зазначений індивідуальний акт не стосується його інтересів. Зазначене рішення, а також дії щодо його виконання, не породжують, не змінюють та не припиняють права та обов`язки позивача.
		Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2021 року по справі № 640/11468/20 вказав, що судовому захисту підлягає виключно порушене право особи. Тобто, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, відповідно до вказаних норм право особи звернутися до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку. Якщо ж це право не є порушеним, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом, а тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову.
		Позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов`язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу. Позивач не обґрунтував свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес та не вказав, яким саме чином спірний акт індивідуальної дії має суттєвий негативний вплив саме на позивача або завдає реальної шкоди.
		У той же час, позивач вказує, що оскаржуване рішення порушує права і свободи людини і громадянина, зокрема, як жителя Волочиської територіальної громади.
		Проте Верховний Суд у постановах, зокрема, від 28 січня 2021 року по справі № 826/8174/17, від 03 листопада 2021 року по справі № 640/5633/20 та від 11 листопада 2021 року по справі № 640/13941/20 вказав, що звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
		Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень були б протиправними, підстави для задоволення позову відсутні.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що дії (рішення) суб`єкта владних повноважень, що є предметом розгляду вказаного провадження, не можуть мати негативного впливу на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача. Це свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову.
		Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17 наголошував, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.
		З огляду на викладені обставини,позивачем не доведено порушення саме його прав та інтересів оскаржуваним рішенням. Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
		У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.
		Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складене 11 лютого 2022 року
		 
		Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Волочиська міська рада (вул. Незалежності, 88,Волочиськ,Хмельницька область,31200 , код ЄДРПОУ - 04060695)  
		Головуючий суддя Д.А. Божук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...