Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16077/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 02.02.2022. Зареєстровано: 15.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2022.
Дата набрання законної сили: 25.01.2022
Номер судового провадження: A/855/30026/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16077/18                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 січня 2022 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		                                     судді-доповідача Кузьменка В.В.,
		                                     суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,
		          за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,
		                                                            
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайпроджект" до Міністерства культури та інформаційної політики України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Громадська спілка "Асоціація органів самоорганізації населення м. Києва" про визнання протиправним та скасування наказу, за апеляційними скаргами Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2020 року,
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайпроджект" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Громадська спілка "Асоціація органів самоорганізації населення м. Києва", в якому просило: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 №706/0/16-10 у частині пункту 48 Додатку №8 до наказу, відповідно до якого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за критерієм місцевого значення занесено об`єкт культурної спадщини "Особняк", який розташований за адресою: місто Київ, вулиця Лабораторна, 9-б.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, позов задоволено у повному обсязі. 
		Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства культури і туризму України від 15 вересня 2010 року №706/0/16-10 в частині пункту 48 Додатку №8 до наказу, відповідно до якого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за критерієм місцевого значення занесено об`єкт культурної спадщини "Особняк", який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, 9-б.
		Постановою Верховного Суду від 09 січня 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		Направляючи справу но новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що під час розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином того, чи була дотримана процедура відчуження пам`ятки архітектури по вул. Лабораторній, 9-б у м. Києві, і саме недотримання (дотримання) цієї процедури буде належним доказом того, чи був позивач обізнаний про належність спірного будинку до об`єкту культурної спадщини під час укладання договору купівлі-продажу на такий будинок, а тому з`ясування та дослідження судом вказаних вище обставин суттєво впливає на те, чи порушенні позивачем строки звернення до суду з цим позовом, оскільки у разі недотримання (дотримання) процедури відчуження зазначеного об`єкту культурної спадщини ТОВ "Скайпроджект" могло (не могло) дізнатися про його статус ще у 2017 році.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано пункт 48 Додатка №8 наказу Міністерства культури і туризму України від 15 вересня 2010 року №706/0/16-10 щодо занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за критерієм місцевого значення об`єкт культурної спадщини "Особняк", розташований за адресою: місто Київ, вулиця Лабораторна, 9-б.
		Надалі Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Міністерство культури та інформаційної політики України, подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду.
		Апеляційна скарга відповідача обґрунтована тим, що наказ Міністерства культури України від 15 вересня 2010 року № 706/0/16-10, яким до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за критерієм місцевого значення занесено об`єкт культурної спадщини "Особняк", що розташований за адресою: вул. Лабораторна, 9-б, м. Київ, був опублікований 05 лютого 2013 року на офіційному веб-сайті Міністерства. Звертаючись до суду, позивач не просив поновити строк звернення до суду та така позовна заява не містить обґрунтувань поважності причин пропуску такого строку. Враховуючи, що позивач звернувся до суду через майже 8 років з дня винесення оскаржуваного наказу, відтак слід залишити позовну заяву без розгляду.
		Третя особа - Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у апеляційній скарзі звернув увагу на те, що суд першої інстанції у постанові не дослідив питання, що ставились Верховним Судом у постанові від 09.01.2020. Крім того, жодною нормою чинного законодавства не передбачено вилучення пам`ятки із Реєстру на підставі не повідомлення власника про статус суб`єкта. Так, перелік пам`яток, що є об`єктами культурної спадщини знаходиться на офіційному сайті Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). При цьому, попередній власник - ТОВ "Ковчег" знав про належність об`єкта за адресою: вул. Лабораторна, 9-б, м. Київ, до пам`яток місцевого значення та не повідомив про це позивача. Як зазначає апелянт, на момент віднесення вказаного об`єкта до пам`яток місцевого значення у позивача було відсутнє право, що підлягає захисту в суді, зважаючи на дату реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайпроджект".
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року апеляційні скарги Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Міністерства культури та інформаційної політики України - задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2020 року скасовано, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайпроджект" залишено без розгляду.
		Постановою Верховного Суду від 25 листопада 2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайпроджект» задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
		Підставою для скасування вищевказаної постанови судом касаційної інстанції було те, що внаслідок неналежного повідомлення позивач фактично був позбавлений можливості надати суду апеляційної інстанції свої пояснення щодо питання строку звернення до суду, в той час, коли суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано строк звернення до суду. Відтак, колегія суддів Верховного Суду погодилась з доводами касаційної скарги в частині порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо розгляду справи у відсутності належним чином повідомленого представника позивача.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року справу призначено до апеляційного розгляду на 25 січня 2022 року.
		Представники Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Міністерства культури та інформаційної політики України в судовому засіданні підтримали вимоги своїх апеляційних скарг, просили скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити вимоги, викладені в апеляційних скаргах.
		Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайпроджект" в судовому засіданні просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, вказавши на його обґрунтованість та відповідність положенням чинного законодавства.
		Представник Громадської спілки "Асоціація органів самоорганізації населення м. Києва" в судовому засіданні підтримав вимоги апелянтів та просив скасувати оскаржуване рішення суду.
		Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
		Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 №706/0/16-10 "Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України з категорією місцевого значення міста Києва, зокрема, об`єкт культурної спадщини "Особняк" по вул. Лабораторній, 9-б, та присвоєно останньому охоронний номер 628-Кв (пункт 48 додатку 8 до даного наказу).
		Надалі, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковчег" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайпроджект" укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку від 29.05.2017, зареєстрований в реєстрі за №650.
		Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.05.2017 №88333729, ТОВ "Скайпроджект" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.05.2017 №35426622 набуло права власності на нежитловий будинок (літера Б) за адресою: місто Київ, вулиця Лабораторна, будинок 9-б, загальною площею 276,4 кв. м.
		У серпні 2018 року позивач вирішив реалізувати належну йому будівлю, у зв`язку з чим звернувся до нотаріуса для підготовки належних документів.     
		Нотаріусом було повідомлено, що Міністерством культури і туризму України ще 15 вересня 2010 року за № 706/0/16-10 в частині пункту 48 Додатку № 8 до оскаржуваного наказу внесено запис до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за критерієм місцевого значення об`єкт культурної спадщини "Особняк", який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, 9-б.
		31 липня 2018 року на адресу Міністерства культури України позивачем направлено адвокатський запит щодо надання інформації щодо перебування будинку за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, 9-б у реєстрі пам`яток України.
		Листом від 09.08.2018 №3635/10-4/13-18 Міністерство культури України у відповідь на адвокатський запит повідомило представника ТОВ "Скайпроджект", що будівля за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, 9-б, відповідно до наказу від 15.09.2010 №706/0/16-10 занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка архітектури та містобудування за категорією місцевого значення, охоронний №628-Кв.
		Не погоджуючись з таким наказом відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи відсутність доказів повідомлення власника будівлі про включення зазначеного об`єкту до Переліку об`єктів культурної спадщини органом охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, доказів укладення охоронного договору між власником будівлі по вулиці Лабораторній, 9-б у місті Києві та органом охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковчег" погодження органу охорони культурної спадщини для реалізації об`єкта культурної спадщини, підстави для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду - відсутні, а пункт 48 Додатка №8 наказу Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 №706/0/16-10 щодо занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за критерієм місцевого значення вищезгаданий об`єкт культурної спадщини слід визнати протиправним та скасувати. 
		Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
		Положеннями частини першої статті 13 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам`ятки. 
		Пунктом "б" частини першої статті 14 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки - пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
		Порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760.
		Відповідно до пункту 1 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за рішенням відповідного центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини - щодо об`єктів місцевого значення.
		На кожний об`єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в цьому органі.
		Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається (пункт 2).
		Облікова документація на об`єкт культурної спадщини включає облікову картку, його паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану, довідку про майнову цінність об`єкта (пункт 3).
		Суд першої інстанції вірно вказав, що за змістом наведених норм, занесення до Реєстру об`єкта культурної спадщини має відбуватись на підставі облікової документації: 1) облікової картки; 2) паспорту; 3) короткої історичної довідки; 4) акту технічного стану; 5) довідки про майнову цінність об`єкта.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2020 було витребувано в Міністерства культури та інформаційної політики України належним чином засвідчені копії: документів, що стосуються об`єкта культурної спадщини "Особняк", який знаходиться у місті Києві за адресою: вул. Лабораторна, 9б, зокрема, облікову картку, паспорт об`єкта, коротку історичну довідку, акт технічного стану, довідку про майнову цінність об`єкта, що передбачено "Порядком визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760; повідомлення власника майна про включення об`єкта - "Особняк", який знаходиться у місті Києві за адресою: вул. Лабораторна, 9б до Переліку об`єктів культурної спадщини; повідомлення власника майна про включення об`єкта - "Особняк", який знаходиться у місті Києві за адресою: вул. Лабораторна, 9б до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; повідомлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайпроджект" Міністерства культури України про купівлю об`єкта - Особняк", який знаходиться у місті Києві за адресою: вул. Лабораторна, 9б до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; охоронюваний договір, укладений Міністерством культури України з Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайпроджект" або Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковчег" щодо об`єкта - Особняк", який знаходиться у місті Києві за адресою: вул. Лабораторна, 9б до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Згідно з письмовими поясненнями Міністерства культури та інформаційної політики України від 03.08.2020 відомості про повідомлення власника будівлі про включення зазначеного об`єкту до Переліку об`єктів культурної спадщини органом охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації - відсутні. Підставою для прийняття рішення про занесення пам`ятки до реєстру слугував протокол Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України від 31.08.2010 №2/10.
		Також зазначено, що у відповідача відсутня інформація про укладення охоронного договору між власником будівлі по вулиці Лабораторній, 9б у місті Києві та органом охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації.
		Під час нового розгляду справи судами не встановлено наявності в повному обсязі облікової документації.
		Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення, адже як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, облікова документація об`єкта "Особняк" складається з облікової картки та короткої історичної довідки. Водночас, паспорту, акту технічного стану та довідки про майнову цінність об`єкта, як того вимагають положення Порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, облікова документація об`єкта "Особняк" не містить. 
		На виконання вимог Верховного Суду, під час нового розгляду справи судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковчег" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайпроджект" укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку від 29.05.2017, зареєстрований в реєстрі за №650, водночас як убачається зі змісту договору купівлі-продажу нежилого будинку від 29.05.2017 останній не містить інформації про статус будинку як об`єкта культурної спадщини.
		Відповідно до статті 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини (частина перша).
		Особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам`яткою, за винятком наймача державної або комунальної квартири (будинку), забороняється передавати цю пам`ятку у володіння, користування чи управління іншій особі без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини (частина друга).
		Суд першої інстанції доречно зауважив, що  відповідачем не надано доказів отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковчег" погодження органу охорони культурної спадщини для реалізації об`єкта культурної спадщини "Особняк", який знаходиться у місті Києві за адресою: вул. Лабораторна, 9б. Таким чином, з огляду на відсутність доказів повідомлення власника будівлі про включення зазначеного об`єкту до Переліку об`єктів культурної спадщини органом охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, доказів укладення охоронного договору між власником будівлі по вулиці Лабораторній, 9б у місті Києві та органом охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковчег" погодження органу охорони культурної спадщини для реалізації об`єкта культурної спадщини суд приходить до висновку, що твердження позивача про те, що останній дізнався про існування оскаржуваного наказу лише 09.08.2018 у відповідь на адвокатський запит, відповідачем не спростовано ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду справи.
		Колегія суддів, досліджуючи обґрунтованість тверджень Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стосовно порушення строку звернення з даним позовом до суду, враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у рішенні ЄСПЛ у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України" від 08 грудня 2016 року (заява №24003/07), в якому суд одностайно визнав порушення положень ст. 6(1) Конвенції стосовно права товариства-заявника на доступ до суду, з врахуванням обставин, що зумовили порушення строку подання апеляційної скарги.
		Так, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.
		Разом з тим, процесуальний закон обмежує право звернення до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванню учасників судового процесу. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
		Отже, для вирішення питання про застосування строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно встановити початок його перебігу.
		Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до    ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  є джерелом права, та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав. 
		Так, із Рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
		Відтак, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим слід розуміти вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду, її поведінку, що передувала зверненню до суду    та    аргументи, щодо пропуску         строку такого звернення.
		При цьому, суд самостійно повинен перевірити чи пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах адміністративного позову докази поважності причин його пропуску.
		Враховуючи наведені вище обставини, положення процесуального закону та оцінюючи можливість позивача дізнатись про оскаржуване в межах спірних правовідносин рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який вказав, що оскільки встановлено незастосування процедури, яка передбачена в разі придбання об`єкта культурної спадщини та оскільки відсутні докази, які б свідчили про те, що позивач повинен був знати про оскаржуваний наказ, підстави для залишення позову без розгляду в зв`язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду - відсутні.
		Відтак, вимога позивача про визнання протиправним та скасування пункту 48 Додатка №8 наказу Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010    №706/0/16-10 щодо занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за критерієм місцевого значення об`єкт культурної спадщини "Особняк", розташований за адресою: місто Київ, вулиця Лабораторна, 9-б правомірно задоволена судом першої інстанції.
		При цьому, доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, позаяк апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. 
		Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційні скарги Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайпроджект" до Міністерства культури та інформаційної політики України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Громадська спілка "Асоціація органів самоорганізації населення м. Києва" про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2020 року - залишити без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                        В. В. Кузьменко 
		 
		 
		Судді:                                                                                           О. М. Ганечко
		 
		 
		                                                                                                    Я. М. Василенко 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складено 02.02.2022.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...